Пристайко: Британія може направити війська в Україну у разі катастрофічного розвитку війни

Колишній посол України в Лондоні Вадим Пристайко стверджує, що Велика Британія є однією з країн, які за умов “катастрофічного розвитку війни” в Україні можуть направити туди свої збройні сили, про це він розповів в інтерв’ю “Радіо Свобода“.

Пристайко прокоментував один з аргументів, який Україна використовує, обґрунтовуючи необхідність допомоги – “якщо ви зараз не допоможете Україні, ваші діти рано чи пізно будуть воювати з Росією”.

“Те, що говорить зараз президент Зеленський, – якщо у нас закінчаться сили, закінчаться солдати, закінчиться озброєння, яке ви нам не допостачаєте, вам доведеться ухвалити рішення про те, щоб допомогти нашим Збройними силами. І є країни, які наближаються до цього рішення. Британія – одна з них, найперша у цьому списку”, – вважає він.

Дипломат пояснив, що західні держави “ніколи не визнають” підготовки до сценарію, як він висловився, “застосування своїх експедиційних сил на території України”.

На питання, за яких умов цей сценарій може статись, Пристайко відповів, не деталізуючи: “Катастрофічний розвиток війни… Продовження окупації”.

Нагадаємо, раніше про теоретичну можливість введення військ іноземних держав в Україну говорив колишній генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Андерс Фог Расмуссен. Він вважав, що ця опція може бути частиною дискусії про “гарантії безпеки” Києва за межами НАТО.

Нагадаємо, Пристайко також сказав, що Київ не може дозволити собі “експериментів” із Британією, застерігши від “креативу” в призначенні свого наступника на цій посаді.

Сільський голова має право особисто підписувати повістки для військовозобов’язаних

Сільський голова має право особисто підписувати повістки для військовозобов’язаних, заявив міністр оборони України Рустем Умєров. Про це він розповів у Львові на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при президенті, інформує Твоє Місто.

“Сільський голова має право особисто формувати і підписувати повістки, згідно з постановою Кабінету міністрів за номером 352”.

За словами міністра, інші питання зараз опрацьовуються законодавчо, після ухвалення Верховною Радою рішення будуть озвучені.

Існує три типи повісток: повістка для уточнення даних – її вручають для оновлення інформації про військовозобов’язаних; повістка на проходження військово-лікарської комісії; мобілізаційне розпорядження, яке вручають військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби.

До слова, чинним законодавством не визначено місце, де повинні вручати повістку, тому фактично її можуть вручити в будь-якому місці: в парку, на блокпостах, на вулиці чи іншому публічному місці.

Хто має право вручити повістку

  • представники ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки
  • представники органу місцевого самоврядування (виконавчого органу сільської, селищної, міської ради)
  • керівник підприємства, установи, організації, де працює військовозобов’язаний
  • управителі багатоквартирних будинків

Зазначимо, 20 листопада керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень видав наказ про надання дозволу працівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Львівщині перевіряти наявність документів у чоловіків.

Всі військовозобов’язані віком від 18 до 60 років на час дії воєнного стану повинні мати при собі документи, що посвідчують особу, документи про прописку, а також військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Раніше працівники ТЦК мали право перевіряти документи лише з присутністю правоохоронних органів на Львівщині.

Польські перевізники добилися через суд дозволу відновити блокаду на кордоні

З понеділка, 18 грудня, польські перевізники знову можуть почати протестувати перед польсько-українським прикордонним переходом у Дорогуську.

Таке рішення ухвалив Крайовий суд у Любліні, повідомляє ЕП.

Суд розглянув апеляцію польських перевізників на рішення мера Дорогоської громади Войцеха Сави, який не погодився на такий протест.

На думку суду, рішення не узгоджується з законом про збори.

Рішення підлягає негайному виконанню, але війт може оскаржити рішення суду в апеляційній інстанції.

Мер Дорогоської громади поки не знає, чи подаватиме апеляцію, оскільки не бачив рішення суду.

“Я ще не вирішив, чи буду оскаржувати постанову суду. У мене є на це 24 години. Обґрунтування ми ще не отримали, чекаємо на обґрунтування і лише тоді зможемо оскаржити це рішення”, – сказав чиновник.

Він упевнений, що його рішення було правильним.

“Навіть сьогодні, якщо подивитися, черга вже до Дорогуська. Я вважаю, що це буде велика загроза безпеці. Черга вже досягла 60 км і, думаю, буде збільшуватися”, – сказав він.

Що дає Україні рішення щодо початку переговорів про членство в ЄС — західні ЗМІ

Історичне рішення про старт переговорів з Україною щодо членства в ЄС лідери Євросоюзу ухвалили у вкрай нетривіальний спосіб, спромігшись дати відсіч галасливому союзнику Москви в Брюсселі, прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. Про це ідеться в матеріалі NV.

У четвер, 14 грудня, Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ до Євросоюзу з Україною та Молдовою, а також надала статус кандидата Грузії. Для того, щоб лідери країн ЄС могли одностайно узгодити історичне рішення щодо України, головному опонентові такого кроку, прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, запропонували вийти із зали.

Світова преса оцінила такий незвичайний крок і підкреслює непересічне значення як проукраїнського рішення, так і згуртованої відсічі ЄС Орбану — хоча йому все ж вдалося тимчасово заблокувати бюджетні видатки Євросоюзу на підтримку України обсягом 50 млрд євро.

Найяскравіші фрагменти з кількох матеріалів західних ЗМІ.

На тлі спротиву Угорщини і восьми годин перемовин у Брюсселі The Guardian називає «неочікуваним» рішення лідерів ЄС розпочати переговори про членство з Україною. Видання зауважує, що цей крок є критично важливим імпульсом для Володимира Зеленського і ударом по Володимиру Путіну. Британські журналісти підкреслюють незвичайний спосіб, у який було прийнято «одноголосне» рішення, для чого Віктор Орбан залишив залу переговорів у Брюсселі. «Навіть для міста, де мистецтво укладання угод добре відточене, це був надзвичайно незвичний маневр», — констатує The Guardian. За даними його джерел, така ідея щодо неприсутності Орбана в залі була узгоджена заздалегідь. «Він знав, що 26 країн-членів були рішуче „за“. Звичайно, це законно», — цитує видання своє джерело.

Після засідання Європейської ради Орбан у спеціальному відео пояснив, що не голосував, оскільки не хотів брати участь у, як він висловився, «повністю безглуздому, ірраціональному та неправильному рішенні». Однак прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо не погодився з коментарями Орбана і сказав з цього приводу журналістам: «Якщо ви є частиною рішення, то ви згодні з рішенням… вам просто потрібно стулити пельку (ред. – переклад зі слова shut up)». Після цього бельгійський прем’єр швидко додав: «Я не мав би цього говорити», — зауважує The Guardian.

Яскравий заголовок Politico відображає важливість вчорашнього кроку: «ЄС руйнує міф Орбана завдяки історичному рішенню щодо вступу України». Видання підкреслює, що лідери ЄС «погодилися розпочати переговори про вступ з Києвом, зробивши остаточний крок до інтеграції України в європейський проект в обхід найближчого союзника Москви в блоці – прем’єр-міністра Угорщини». Джерела видання також пояснили, чому при цьому лідерам ЄС не вдалося домовитися з Орбаном ще й про пакет допомоги Україні в 50 мільярдів євро. «Дві поступки [з боку Будапешта] на одному саміті — це занадто багато [для Орбана], щоб він міг „продати“ це у себе в Угорщині», — сказав один з чиновників, ознайомлений з перебігом переговорів. Водночас прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив журналістам 15 грудня, що він оптимістично налаштований щодо того, що бюджетної угоди можна буде досягти вже в січні 2024 року.

Politico вважає, що рішенням щодо переговорів з Україною Брюссель відправив меседж одночасно Києву, Москві та Вашингтону: ЄС продовжуватиме підтримувати Україну та наближати її до блоку навіть у той час, коли США зіткнулися з труднощами у затвердженні власного пакету допомоги в Конгресі, а Україна бореться за вихід із глухого кута на полі бою. Водночас лідери ЄС завдяки несподіваному технічному кроку під час голосування зірвали зусилля Орбана, який тижнями озвучував «шалені погрози» ветувати рішення, підкреслює Politico. І хоча надалі Угорщина все ще може втрутитися у чимало кроків і процедур щодо вступу України, які вимагають одностайності, в Брюсселі налаштовані рішуче. «Це буде чиста агонія і, [Орбан], ймовірно, ще повернеться, щоб вкусити нас, — сказав виданню один з чиновників ЄС. — Але принаймні ми пройшли через цей [етап], хай навіть і в трохи сюрреалістичний спосіб».

CNN називає рішення ЄС розпочати офіційні переговори про членство з Україною «сильним сигналом Володимиру Путіну на тлі занепокоєння щодо того, що Захід коливається у своїй підтримці Києва в його боротьбі проти сил вторгнення Москви». «І хоча експерти застерігають, що деякі фундаментальні перешкоди все ще стоять на шляху приєднання України до блоку, прийняте в четвер рішення ж було сприйняте як [історична] віха різними європейськими лідерами», — пише CNN. Зокрема Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, назвала це рішення «стратегічним» і охарактеризувала його як «день, який залишиться вкарбованим в історію» Європейського Союзу.

Водночас Україні ще доведеться здолати процес, через який мають пройти всі країни перед вступом до ЄС, і до повноцінного членства може пройти ще десятиліття, вважає американський телеканал. Серед таких вимог — Копенгагенські критерії, які СNN описує як «непрозоре тріо вимог», виконанням яких має бути задоволений Брюссель, перш ніж перейде до наступного етапу переговорів з країною. Ці критерії зосереджені на тому, чи має країна-кандидат функціональну вільну ринкову економіку, чи придатні інституції країни для підтримки європейських цінностей (зокрема прав людини та європейського тлумачення верховенства права), і чи є країна повноцінно функціонуючою, інклюзивною демократією.

«Усі ці речі важко довести будь-якій державі, не кажучи вже про країну, яка перебуває у стані війни і щодо якої триває вторгнення», — зауважує американський телеканал.

Якщо ж Україна таки виконає Копенгагенські критерії, Брюссель та Київ зможуть розпочати переговори за 35 розділами Acquis communautaire, які викладають умови вступу. При цьому усі етапи переговорів мають бути повністю закриті, підписані кожною країною-членом ЄС, а потім ратифіковані Европарламентом.

The Washington Post констатує, що відкриття переговорів про вступ «на крок наближає Україну до її мрії» приєднатися до ЄС. Це також перший раз в історії, коли ЄС погодився дати зелене світло для потенційного вступу країні, яка перебуває в розпалі великої війни і поза захистом НАТО. Видання присвятило окрему публікацію тому, як змінило б Євросоюз таке розширення:

  • Україна була б п’ятою за чисельністю населення країною ЄС і водночас найбіднішою, що означало б отримання значних субсидій за чинними правилами ЄС.
  • Це була б найбільша нова країна-член ЄС за кількістю населення з 1980-х років.
  • Якщо окрім України Євросоюз згодом погодиться прийняти Молдову, Грузію або інші країни-кандидати, такі як Албанія чи Чорногорія, це збільшіть кількість держав у блоці з 27 членів до понад 30, «що потенційно прискорить зсув балансу сил у блоці на схід», констатує WP.
  • Україна могла б значною мірою вплинути на голосування в ЄС. Так, у Європейській раді деякі рішення приймаються одноголосно, інші — голосуванням кваліфікованою більшістю, відповідно до якої рішення має бути схвалено 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС. У такому випадку Україна отримала б близько 9% голосів — приблизно стільки ж, скільки важить голос Польщі сьогодні. Натомість частки інших держав-членів зменшаться (наприклад, доля голосів Німеччині з 18,6% до 16,9%). Разом Польща та Україна мали б таку ж вагу голосів, як і Німеччина.
  • У Європейському парламенті Україна мала б право на певну кількість членів, однак тоді б його склад перевищив лімітовану кількість (751 депутат), що означало б потребу інакше перерозподілити місця країн ЄС.
  • Членство України в ЄС вимагатиме перегляду сільськогосподарської політики блоку. Нині фермери в Євросоюзі отримують субсидії у понад 200 доларів США на гектар оброблюваної землі. Враховуючи величезні площі її орних земель, Україна мала б право на мільярдні виплати.
  • Найбільшими двома викликами для ЄС в разі вступу України стане безпековий (адже на той момент Україна може ще не бути членом НАТО) і фінансовий (зокрема через гіпотетично величезні обсяги субсидій для Києва членство України може перетворити на «платників» ті країни ЄС, які досі були «отримувачами» коштів Євросоюзу у чистому підсумку).

Депутат сільради на Закарпатті міг кинути гранати через суперечку про надбавки голові

Депутат Керецьківської сільради на Закарпатті Сергій Батрин міг підірвати гранати під час сесії територіальної громади через конфлікт із колегами з приводу надбавки й премії для голови Керецьківської ТГ Михайла Мушки.

8 грудня Батрин записав відео, в якому заявив, що в бюджеті-2024 села Керецьки закладено 100 тисяч на директора комунального підприємства Івана Кондора і що голова сільради хоче “собі щось мати”. Він заявив, що в людей немає води, а не в “Кондора і Мушки”.

Батрин також анонсував, що незабаром усі “будуть здивовані відповідями, чому, хто, як кришує безсмертного нашого Мушку”.

15 грудня після вибуху в сільраді журналіст Глагола написав, що в ході проведення сесії Керецьківської тергромади йшло дискусійне обговорення щодо призначення та визначення умов оплати праці голови Керецьківської ТГ на 2024 рік.

“За кілька хвилин до вибуху депутат Сергій Батрин сварився із колегами, що не можна під час війни виділяти сільському голові надбавку у 50% та щомісячну премію у 100% від окладу. Скоріш за все, саме це питання викликало обурення Батрина, оскільки у попередньому голосуванні він відмовився визнавати роботу голови сільради задовільною.

Проте його претензії та аргументи на колег не подіяли – тоді він просто вийшов та повернувся вже з гранатами і втрутився в дискусію зі словами “Можна я скажу?” і, діставши з кишені куртки три предмети, кинув їх на підлогу, внаслідок чого пролунали три вибухи”.

За даними прокуратури, 15 грудня близько 12:00 год на сесії сільради обговорювали питання прийняття бюджету на 2024 рік. Під час засідання до зали увійшов один із депутатів та підірвав три гранати. Усіх 26 потерпілих госпіталізували, 7 – у важкому стані. Підривник також перебуває у реанімаційному відділенні медзакладу.

За даними Глаголи, Батрин на сесії вимагав звіту про бюджет 2023 року перед ухваленням бюджету на 2024 рік.

Також за кілька хвилин до вибуху депутат сварився з колегами, що не можна під час війни виділяти сільському голові надбавку 50% та щомісячну премію 100% від окладу.

У якийсь момент Батрин вийшов із зали і повернувся через 2 хвилини 40 секунд. За даними ЗМІ, разом із Батриним вийшов ще один депутат, який до зали не повернувся.

Глагола додає, що в Батрина був конфлікт із головою ОТГ. Депутати навіть порушували питання щодо дострокового припинення повноважень голови Керецьківської ТГ Михайла Мушки.

Анонімний благодійник надіслав «Повернись живим» 100 млн грн на новорічний салют для окупантів

Фонд «Повернись живим» у п’ятницю, 15 грудня, отримав пожертву у 100 млн грн від «таємного Санти». Завдяки цьому донату збір на купівлю 5000 FPV-дронів на новорічний салют для окупантів закрили. Фонд поставив мету – за три дні зібрати 220 млн грн.

«Українська спільнота і відповідальний бізнес взяли гарний темп, щоб якнайшвидше закритий цей збір. І коли майже 54% суми було акумульовано, хтось зробив гігантський внесок на рахунок ініціативи: +100 000 000 гривень», – повідомили на сторінці фонду «Повернись живим».

Завдяки цьому внеску із 220 млн грн фонду залишилось зібрати менше 2,5 млн грн. Проте через кілька хвилин після цього повідомлення у банці monobank уже зафіксували необхідну суму.

Нагадаємо, що 13 грудня «Повернись живим» разом із United24 і monobank оголосили масштабний збір на 5000 FPV-дронів вартість 220 млн грн, з них 3000 дронів будуть з тепловізорами. Серед учасників збору розіграють призи, серед яких – квартира у будь-якому місті України.

Першу партію з 3000 безпілотників з тепловізорами фонд планує отримати вже в січні 2024 року. Друга має надійти в Україну у лютому.

На Закарпатті депутат підірвав 3 гранати на сесії сільради: 26 поранених

На Закарпатті в будівлі Керецьківської сільської ради депутат підірвав гранати, внаслідок чого є 26 поранених, інформує Національна поліція.

Повідомляється, що об 11.37 на лінію “102” надійшло повідомлення, що в будівлі Керецьківської сілької ради Мукачівського району під час засідання сесії один із депутатів підірвав гранати.

За оновленою інформацією, внаслідок події постраждало 26 людей, 6 з яких у важкому стані. Медики проводять реанімаційні заходи щодо чоловіка, який підірвав гранати.

Це був депутат Керецьківської сільської ради першого скликання від партії «Слуга Народу» Сергій Батрин.


Вказано, що на місці події працюють всі профільні служби, слідчо-оперативна група поліції, вибухотехніки та криміналісти. Тривають першочергові слідчі дії.

На польському кордоні збили трьох українських водіїв

У Міністерстві закордонних справ підтвердили, що 14 грудня на польсько-українському кордоні стався наїзд на трьох українських водіїв. На місце ДТП одразу вирушив український консул.

Цю інформацію речник МЗС Олег Ніколенко надав у коментарі РБК-Україна.

За словами Ніколенка, громадяни України отримали незначні травми. Їм на місці надали медичну допомогу. Госпіталізації чоловіки не потребували.

Водія автомобіля на польській реєстрації, який скоїв наїзд, затримала поліція. Розпочалися слідчі дії.

«Наші консули взаємодіють із польськими правоохоронцями задля з‘ясування усіх обставин інциденту. Тримають питання розслідування на контролі», — сказав Ніколенко.

У ДПСУ розтлумачили спеціальний прикордонний режим уряду: 5 км від лінії державного кордону

Згідно зі змінами до прикордонного режиму, затвердженими нещодавно урядом, для перебування у прикордонній смузі завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону тепер необхідно мати дозвіл органу Держприкордонслужби, повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі “Українській правді”.

Кабмін постановою № 1292 від 7 грудня вніс зміни до своєї постанови від 27 липня 1998 р. № 1147 “Про прикордонний режим”.

Як розтлумачив УП Демченко, зміни передбачають обмеження у вільному в’їзді, перебуванні, проживанні, провадженні робіт й пересуванні осіб у прикордонній смузі (це ділянка місцевості завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону).

Обмеження полягають у тому, що відтепер громадяни мають отримати дозвіл, щоб в’їжджати, перебувати та проводити роботи у межах прикордонної смуги, у відповідного органу Державної прикордонної служби України (прикордонний загін відповідного регіону –ред.).

Це стосується як фізичних так і юридичних осіб. Дозвіл фізичним особам віком до 18 років надається за зверненням одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або іншого законного представника.

Громадяни України, які мають намір в’їжджати до прикордонної смуги, мають подати до прикордонного загону перелік відповідних документів для отримання відповідного дозволу або якщо планують анулювати такий дозвіл.

Нормами законодавства визначено, що орган Державної прикордонної служби не пізніше 10 робочих днів з дня надходження звернення про надання/визнання недійсним дозволу та документів, що додаються до нього (перелік передбачений прийнятими змінами), приймає рішення про надання дозволу, про відмову в наданні дозволу або про визнання наданого дозволу недійсним.

Важлива ремарка: форма рішення про надання/відмову в наданні або визнання дозволу недійсним буде встановлена Міністерством внутрішніх справ.

Про прийняте рішення (дозволу, відмови або анулювання дозволу) орган ДПСУ має повідомити заявника не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення (використовуючи канал зв’язку, зазначений у зверненні).

В контексті зазначеного прикордонники вказують, що відповідно до частини другої статті 22 Закону України “Про державний кордон України” до прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Щодо цього, як пояснив “Українській правді” Демченко, умовно, якщо громадянин України приїжджає на певний курорт, розташований у населеному пункті в межах прикордонної смуги (5 кілометрів), дозвіл ДПСУ йому не потрібен. Водночас, якщо йому забагнеться відвідати місцевість поза цим населеним пунктом, дозвіл охоронців кордону йому буде конче необхідним.

Окремо Кабмін визначив категорію осіб, яким дозволи на перебування в прикордонних смугах отримувати не потрібно. Зокрема це:

–  особи, які в’їжджають у прикордонну смугу з метою перетину державного кордону в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон;

–  водії вантажівок та особи, що їх супроводжують, які в’їжджають у прикордонну смугу з метою здійснення мультимодального перевезення;

–  особи, якій пересуваються транспортними засобами від одного до іншого населеного пункту поблизу лінії прикордоння, шляхами, які можуть заходити за цю лінію, за умови не зупинятися на таких діянках;

–  інші особи згідно з визначеним переліком (народні депутати, представники органів місцевох влади та інші чиновники чи правоохоронці).

У ДПСУ наголошують: заразом, авіаційні роботи, будівництво, вирубування дерев і чагарників, водокористування, геологічне вивчення, дорожні та інші дослідження, гідротехнічні, землевпорядні, меліоративні, водолазні роботи, відео-, кіно- та фотознімання місцевості, туристичні подорожі і стрибки з парашутів та інша діяльність (передбачена п. 17 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147) у межах прикордонної смуги має також проводитися з дозволу та після інформування відповідно органу Державної прикордонної служби перед безпосереднім провадженням такої діяльності.

Тобто, якщо вам раптом заманеться стрибнути з парашутом, зануритися під воду, чи “зібрати гербарій” у прикордонній смузі, вам потрібно отримати дозвіл ДПСУ та попередити прикордонників про свою діяльність як мінімум за 24 години до цього.

За словами речника ДПСУ, крім цього, урядом встановлено спеціальний прикордонний режим та заборонено вільний в’їзд, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов’язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30–50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь – шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам ДПСУ для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Що це означає: якщо ви мешканець прикордонної смуги (5 кілометрів), для в’їзду в свій населений пункт – дозвіл вам не потрібен, лиш якщо ви звісно перебуватимете виключно в межах населеного пункту. Але поза межами НП, якщо ця територія визнана законодавством як така, що її надано в постійне користування військовим частинам ДПСУ, там ви не маєте права ступати і наближатись до кордону. На мирній ділянці кордону ця смуга може бути 30–50 метрів вздовж державного кордону, а в прилеглих територіях до РФ і Білорусі – до 2 кілометрів.

Демченко додав, що дозвільні документи після затвердження в МВС матимуть стандартизований вигляд і відрізнятимуться терміном дійсності, який буде зазначатися стосовно різних випадків (якщо мешкаєш у прикордонному населеному пункті чи вирішив одноразово завітати до прикордонної зони –ред.)

Володимир Зеленський після закордонних візитів зупинився у Львові

Президент України Володимир Зеленський по дорозі з Німеччини зупинився у Львові. Уночі на п’ятницю, 15 грудня, на сайті президента з’явилося відео, записане у центрі міста, де президент коротко коментує підсумки останніх закордонних візитів та рішення Європейської ради про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу, передає Zaxid.net.

Про офіційний візит президента до Львова не оголошувалося, тож ймовірно, він зупинився тут проїздом. На відео, записаному біля пам’ятника Тарасові Шевченку в центрі міста, Володимир Зеленський подякував міжнародним партнерам за підтримку рішень про початок переговорів щодо вступу України до ЄС та надання нової військової допомоги, а також українським захисникам, які боронять Україну на фронті.

«Рекомендації Єврокомісії ми виконали, сумніви ми зняли. Сьогодні є рішення про початок переговорів про вступ у ЄС. Після цього кроку ще будуть наступні. Велика робота – інтегрувати державу, усі інституції, усі норми. Але зробимо. Україна вже не раз доводила, на що ми здатні. Буде й інше переможне рішення – буде час, коли зможемо відсвяткувати вступ України у Євросоюз»,– сказав президент.

«Я повернувся в Україну, зараз у Львові з рішенням щодо Євросоюзу та іншими речами, які посилять ППО. Пакетів підтримки теж буде більше. Сильні рішення: Данія – пакет на 1 млрд доларів для захисту неба, артилерія, багато чого ще. Норвегія – новий пакет на понад 400 млн доларів, зокрема, ППО. Фінляндія теж готує новий пакет. Ісландія готує програму довготривалої фінансової підтримки. Швеція – теж новий пакет», – додав президент.

«Очікуємо, що Конгрес найближчим часом ухвалить необхідне рішення. Що б не відбулось – ми працюємо, б’ємось, збільшуємо силу, силу нашої України. Вірте в свої сили!».