Категорія: Україна

Опубліковано

Підозрюваному у підкупі керівництва ДБР львівському бізнесмену встановили заставу в майже півмільярда гривень

Львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, якого підозрюють у спробі дати хабар одному з керівників ДБР, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Він також за рішенням суду може внести заставу у розмірі 429 млн 440 тис. грн, повідомила у суботу, 30 грудня, прес-служба ДБР, інформує zaxid.net.

Як розповіли у відомстві, відповідний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалив Печерський райсуд Києва.

Фото з телеграм-каналу Політичний треш

В ДБР нагадали, що детективи Бюро затримали львівського бізнесмена під час спроби дати хабар у 500 000 доларів (близько 19,5 млн гривень) одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. За це він хотів сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.

Саме ж провадження стосувалося оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ під час яких Міністерству оборони України було завдано понад 1 млрд грн збитків. Загалом компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн. Однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами.

Бізнесмену повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За це Гринкевичу загрожує позбавлення волі на строк до восьми років. Наразі досудове розслідування триває.

Опубліковано

Люди з-за кордону вже відмовляються передавати допомогу через наші закони, – волонтерка Уляна Кузик

Партнери з Литви скаржилися, що втратили день через те, що перераховували допомогу, яку зібрали, щоб в ГО могли заповнити декларацію. Про це Уляна Кузик розповіла Еспресо.Захід.

“У нас їхав вантаж з Литви. Литовці зібрали допомоги, на своїй машині привезли допомогу в Україну. Вони були змушені перерахувати всю допомогу, щоб я змогла заповнити декларацію і перевезти допомогу через кордон, – розповідає Уляна Кузик. – У них це займає багато часу і вони відмовляються їхати до нас”.

Крім того, зараз проблема поставити на баланс певні товари.

“До прикладу, ми веземо вживані ковдри чи постіль. За це треба прозвітувати, а хто буде ставити таке на баланс,– дивується Уляна Кузик. – Я ж маю прозвітувати і дати акти прийому – передачі. Нещодавно в одній із бригад окопні свічки на баланс поставили. Як їх потім списати – уявлення не маю. В останній своїй поїздці литовці привезли подарунки для дітей в Херсон. То священник робив мені запит на них, я 30 подарунків передала по акту”.

Опубліковано

Прикордонники заперечили закриття кордону для чоловіків із інвалідністю 3-ї групи

У Державні прикордонній службі України запевнили, що правила перетину кордонів для людей із інвалідністю 3-ї групи не змінювалися, попри “чутки” у соцмережах, розповів речник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі “Українській правді”.

“Змін у Правилах перетину кордону не має, але з боку Державної прикордонної служби України завжди залишатиметься ретельна перевірка умов виїзду та чітке дотримання законодавства.

Тільки з початку року на кордоні було відмовлено у виїзді майже 50 тисячам громадянам України, які не підпадали під умови пропуску, а також викрито 3 тисячі підроблених документів”.

Речник Прикордонної служби наголосив, що пропуск осіб через кордон, як і раніше, здійснюється відповідно до чинного законодавства, зокрема і Правил перетину кордону для громадян України, що затверджені Постановою Уряду 57.

Правила визначають умови перетину кордону на час дії воєнного стану, особливо це стосується чоловіків громадян України, яким загалом обмежено залишати межі України, і чітко визначають категорії й умови, за якими громадяни можуть перетинати кордон.

“Звісно прикордонники ретельно вивчають документи, які б давали підстави для виїзду людини. Таку норму нам визначає законодавство.

До того ж ми часто бачимо як люди намагаються спекулювати умовами перетину кордону слідуючи до прикладу з іншою метою, або використовуючи підроблені чи фіктивні документи”.

Нагадаємо, у соцмережах пишуть про величезні черги на виїзд з України, зокрема про посилений контроль над чоловіками, які мають законні підстави на виїзд. Багатьом відмовляють в перетині кордону.

Опубліковано

Залужний звільнив усіх позаштатних радників після скандальної заяви своєї помічниці

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у п’ятницю, 29 грудня, повідомив, що у нього тепер немає помічників-консультантів на громадських засадах. Таке рішення Залужний ухвалив після того, як його помічниця Алла Мартинюк прокоментувала закон про мобілізацію на YouTube-каналі ISLND TV і зазначила, що не треба панікувати, оскільки «ми й так всі помремо».

«Задля запобігання маніпуляціям у мас-медіа хочу зазначити: позаштатні помічники не мали повноважень публічно коментувати будь-які питання від імені Головнокомандувача ЗСУ, а сказане ними є виключно їхньою власною думкою. Також інформую, що від 28 грудня 2023 року у мене немає помічників-консультантів на громадських засадах», – написав Головнокомандувач ЗСУ.

Зазначимо, що Алла Мартинюк коментувала негативну реакцію українців на мобілізацію. На ISLND TV жінку представили як помічницю-консультантку Головнокомандувача ЗСУ.

«Якщо комусь повістку дали – одразу мами пишуть, вони в істериці ледве не прощаються з життям своїх синочків. Це неправильно. Не потрібна ця істерія, бо потрібно вірити в те, що ваш син дійсно герой, він – найкращий цвіт нації. Ми всі не вічні. Все одно ми всі помремо. Ми всі не вічні, але ж навіть якщо так станеться, [то] піти з цього життя гідно – це набагато краще, ніж йти вулицею і на тебе цегла впаде чи то машина тебе переїде. Бувають різні ситуації», – говорила Алла Мартинюк.

Згодом жінка записала відео, в якому переконувала, що її неправильно зрозуміли. Алла Мартинюк зазначила, що понад 10 років допомагає військовим як волонтерка.

Опубліковано

росія розгорнула на фронті батальйон з українських військовополонених, – ISW

росія офіційно розгорнула батальйон, сформований з українських військовополонених на фронті в Україні, таким чином підтверджуючи безліч явних порушень росією Женевської конвенції про військовополонених. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.

28 грудня російські ЗМІ повідомили, що поблизу села Урожайного на заході Донецької області у бойових діях вперше взяли участь бійці батальйону «Богдан Хмельницький», який був сформований з українських військовополонених та підпорядкований формуванню «Каскад» так званого МВС ДНР.

Раніше, 27 жовтня, російські медіа повідомили, що батальйон завербував близько 70 українських військовополонених із виправних колоній у РФ та відправив їх на навчання перед направленням на захід Донеччини на початку листопада.

За оцінкою аналітиків ISW, використання українських військовополонених у батальйоні «Богдан Хмельницький» є ймовірним порушенням Женевської конвенції про військовополонених, яка забороняє використання полонених у військовій діяльності на боці влади, яка їх захопила, і у якій йдеться про те, що «жоден військовополонений не може бути у будь-який час відправлений або затриманий у місцях, де він може піддаватися впливу вогню в зоні бойових дій», а також не повинен «бути використаний на роботах, які є нездоровими або небезпечними за характером».

Опубліковано

У Генштабі збройних сил Польщі заявили, що в повітряний простір Польщі залетіла російська ракета

Під час ракетної атаки на Україну у повітряний простір Польщі увійшов “неідентифікований повітряний об’єкт”. Про вибух не повідомляли. Президент Польщі Анджей Дуда проводить термінову нараду через інцидент. Начальник Генштабу Війська Польського генерал Веслав Кукула заявив, що в повітряний простір Польщі залетіла російська ракета.

Як повідомляє RMF FM, на 13:00 президент Анджей Дуда скликав термінове засідання Бюро національної безпеки. У зустрічі взяли участь голова Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Каміш та керівники Генерального штабу та Оперативного командування генерал Вєслав Кукула та генерал Мацей Кліш.

“Усе вказує на те, що російська ракета увійшла в повітряний простір Польщі, а потім покинула наш простір. У нас є національне і союзницьке радіолокаційні підтвердження”, – заявив начальник Генштабу Війська Польського генерал Веслав Кукула.

Він зазначив, що попри інформацію радарів, військові вирішили перевірити чи не було прильоту.

“Ми направили групи для перевірки підтвердженої траєкторії польоту ракети, щоб перевірити, чи не було технічної помилки”, — сказав генерал.

Кукула зазначив, що це була важка ніч для України — атака безпілотниками з метою перевантаження ППО продовжилася ракетним ударом, переважно з літаків дальньої авіації рф.

“Ми відстежували траєкторії польоту більшості цих ракет і мали інформацію про масштаб і напрямки їхнього руху. Одна з цих ракет, як я вже згадував, перетнула польський кордон і згодом залишила його. Ми спрямували сили – літаки, які мали його перехопити і, якщо потрібно, збити. Як її перебування в Польщі, так і те, як вона маневрувала, унеможливлювали виконання цього маневру, через що їй вдалося покинути Польщу“, – сказав він.

Командувач Збройних сил Польщі генерал Мацей Кліш також вважає, що об’єкт “порушив повітряний простір Польщі”, але не впав на території країни.

“Всю траєкторію польоту об’єкта на території Польщі відстежували в радіолокаційній системі. Наземні та повітряні пошукові сили були активовані, щоб заперечити той факт, що об’єкт, ракета, впала в Польщі. Об’єкт перебував на території Польщі менше трьох хвилин і покинув наш повітряний простір. Ми маємо близько 40 кілометрів порушення повітряного простору”, — підкреслив він.

Кліш зазначив, що “лише одна із зафіксованих ракет порушила повітряний простір Польщі”. Генерал наголосив зазначив, що не може підтвердити, що “це результат роботи протиракетної оборони України“.

Як повідомили в оперативному командуванні Збройних сил Польщі, вранці 29 грудня у повітряний простір країни увійшов “невпізнаний об’єкт”, через що було мобілізовано наявні сили та засоби ППО.

“Вранці в повітряний простір Республіки Польща з боку кордону з Україною увійшов невпізнаний повітряний об’єкт, який від моменту перетину кордону до зникнення сигналу спостерігався радарами системи ППО країни”, – йдеться у повідомленні.

Радіо RMF повідомило, що жителі ґміни Долгобичув у Люблінському повіті бачили у небі невідомий об’єкт. Він рухався на захід. Свідки повідомляють, що чули сильний шум та свист.

Повітряний об’єкт також бачили багато жителів Грубешівського, Томашівського та Замойського повітів. В районі Замостя тривають пошуки. Туди були стягнуті значні сили. до пошуків долучили дрони.

За даними ЗМІ, входження об’єкта у повітряний простір спостерігали системи польських служб. Інформації про те, що стався вибух, немає. Припускають, що це могло бути миттєве порушення повітряного простору і цей невпізнаний об’єкт повернувся над Україною.

Речник оперативного командування підполковник Яцек Горишевський наголосив, що сигнал із об’єктом втрачено, а що саме сталося – встановлюється.

За словами Горишевського, тривають наземні пошуки, в яких задіяно понад 20 солдатів. Пошуки ведуться в районі, де було втрачено сигнал — на південний схід від Замостя, повідомляє Оnet.

Голова гміни Соснова-Дембова Веслава Антоніна Сеньковська зазначила виданню, що мешканці повідомили про проліт невпізнаного об’єкта над селом. Він на великій швидкості полетів далі в напрямку Кракова. Ніхто не помітив його падіння. Власник фруктового саду в розмові з офіційними особами повідомив, що об’єкт був чорного кольору, довжиною від 1 до 2 метрів і летів досить низько, нижче літака.

Прем’єр-міністр Дональд Туск провів зустріч з урядовцями у зв’язку з інформацією про порушення повітряного простору Республіки Польща, повідомили у канцелярії голови уряду.

Опубліковано

Львівський бізнесмен намагався підкупити одного з керівників ДБР за 500 тис. доларів

Працівники ДБР затримали львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони, який пропонував 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. За хабар підприємець хотів повернути майно підконтрольних йому компаній, яке було вилучене у рамках кримінального провадження, інформує Zaxid.net.

За даними «Української правди», йдеться про Ігоря Гринкевича.

Як повідомило ДБР 29 грудня, бюро кілька місяців тому порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн.

Фото з телеграм-каналу Політичний треш

Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міноборони. Це призвело до збитків бюджету за попередніми оцінками на 1,2 млрд грн та відповідно зриву постачання.

Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також, встановлено, що вісім договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

Аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів вказаних підприємств, виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів. За попередніми оцінками сума збитків може сягати понад 1 млрд грн.

Бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати 500 тис. доларів хабара одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. Підприємець хотів повернути майно підконтрольних йому компаній, яке було вилучене у рамках кримінального провадження.

Досудове розслідування триває. Вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру за ч. 3 ст. 369 ККУ (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Санкція статті передбачає покарання – позбавленням волі на строк до восьми років.

Опубліковано

Під час ракетної атаки на Україну повітряний простір Польщі перетнув невідомий об’єкт

У п’ятницю вранці, 29 грудня, у повітряний простір Польщі з боку України увійшов неідентифікований літальний об’єкт, повідомило Оперативне командування Збройних сил Республіки Польща.

«Вранці в повітряний простір Республіки Польща з боку кордону з Україною увійшов невпізнаний повітряний об’єкт, який від моменту перетину кордону до зникнення сигналу спостерігався радарами системи ППО країни. Відповідно до чинного порядку оперативний командувач Збройних Сил мобілізував наявні сили та засоби», –
йдеться у повідомленні Оперативного командування Збройних сил Польщі.

Як інформує радіо RMF, об’єкт, який рухався на великій швидкості, спостерігали мешканці ґміни Долгобичув на Люблінщині. Мова йде про територію навколо Пшеводува – саме тут рік тому вибухнула ракета, яка прилетіла з території України. Це село розташоване лише за 7 км від кордону з Україною.

Очевидці повідомляють, що чули сильний шум і свист. Об’єкт рухався на захід.

За даними радіостанції, в околицях Замостя ведуться пошуки. Там мобілізовані значні сили.

RMF повідомляє, що сили ППО Польщі спостерігали за об’єктом. Інформації про те, що стався вибух, немає.

«Може виявитися, що було лише миттєве порушення нашого повітряного простору і цей невпізнаний об’єкт повернувся в Україну», – йдеться у повідомленні RMF.

Президент Польщі скликав термінову нараду з військовим керівництвом після порушення повітряного простору з боку України.

Опубліковано

Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років?

27 грудня уряд погодив “Національну стратегію доходів” (НСД) до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава буде жити наступні шість років та фінансувати свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів. Про це пише Економічна Правда.

Значення цього документа складно переоцінити, адже він визначить напрямок податкових та митних реформ в Україні під час війни та після її завершення. Попри це, уряд до останнього приховував деталі документа.

Напередодні його затвердження ЕП дізналася деякі подробиці. Які податки можуть вирости? Як урядовці планують реформувати митницю та податкову?

Для чого потрібна стратегія доходів

В умовах війни половину бюджетних потреб України забезпечують партнери. Коли держава настільки залежить від зовнішнього фінансування, то в разі його відсутності влада змушена робити неприємні кроки. Такі заходи вже запроваджували у 2023 році, коли темпи надходження коштів від партнерів почали падати.

Зокрема, у листопаді Верховна Рада ухвалила запропонований урядом закон про підвищення податків для банків. Ставку податку на прибуток за 2023 рік збільшили з 18% до 50%. Це зробили “заднім числом”, адже за більшу частину року банки вже сплатили податок за старою ставкою. Такі маневри не можуть подобатися бізнесу та громадянам, адже наступною жертвою підвищення податків може стати будь-хто.

Розвіяти таку невизначеність мала б довгострокова “Національна стратегія доходів”. Це план, до якого уряд закладає подальші реформи податкової та митної систем і завдяки якому Україна має стати більш фінансово незалежною. Принаймні, так цей документ позиціонує його розробник – Міністерство фінансів.

Там вважають, що в разі наявності плану на наступні шість років дії влади щодо податкової та митної реформ стануть передбачуваними, що поверне довіру у відносини між державою та платниками податків.

Сумніви в досягненні “високої” мети стратегії з’явилися ще на етапі її народження в стінах Мінфіну, адже уряд схвалив документ в останній можливий момент, а його деталі до останнього тримав у таємниці.

Чому стратегію схвалили “під ялинку”

Ухвалення стратегії урядом було одним з останніх “структурних маяків” програми МВФ, який Україна мала виконати до кінця грудня. Хоча робота над документом тривала щонайменше кілька місяців, остаточно погодити його текст вирішили лише напередодні Нового року.

Попри важливість документа, Мінфін не проводив відкритих обговорень своїх пропозицій з бізнесом та громадським сектором. Інформація про податкові та митні зміни, які уряд планує провести до кінця десятиліття, майже не просочувалася в ЗМІ.

Режим таємничості має свою логіку. Оскільки документ передбачає не лише напрямок реформ Державної митної служби (ДМС) та Державної податкової служби (ДПС), а й план довгострокового наповнення бюджету, то він містить чимало неприємних кроків. Зокрема – щодо підвищення ставок податків.

Що буде з податковою

Як сказано в документі, непопулярні рішення, зокрема щодо підвищення податків, держава ухвалюватиме лише після створення відповідних умов. Передусім уряд має зробити два кроки.

Перший – забезпечити конфіденційність та деперсоніфікацію даних про платників податків і перенесення їх адміністрування в Мінфін. Там створять ІТ-установу, яка відповідатиме за дані і їх адміністрування.

За місяць до ухвалення документа в Мінфіні пояснювали, що в межах реалізації стратегії планують забрати у ДПС можливість “бачити”, яка компанія стоїть за тим чи іншим податковим номером. Це нібито має суттєво знизити корупційні ризики при виявленні порушень податкового законодавства.

У готовій версії стратегії йдеться, що деперсоніфікація даних про платників податків має стати першим кроком на шляху до надання доступу податковій до банківської інформації, зокрема щодо руху коштів на рахунках. За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування.

Другий крок – запровадити ризикоорієнтовані підходи в роботі ДПС, які мають лягти в основу діяльності цього органу. Цей захід передбачатиме зміни в організаційній структурі податкової та запровадження ІТ-рішень для автоматизації управління податковими ризиками.

У межах реалізації стратегії планується провести функціональне обстеження податкової та її територіальних органів. За його підсумками зменшиться штатна чисельність працівників. Планується оптимізувати структуру податкових інспекцій відповідно до територіально-адміністративного устрою, консолідувати міжрегіональні управління з роботи з великими платниками податків, удосконалити управління персоналом.

Крім того, у документі йдеться про посилення доброчесності ДПС. Створення позитивного іміджу цього органу називається одним з пріоритетних напрямків реформи податкового адміністрування.

Як підвищать податки

Після змін у роботі ДПС держава перейде до підвищення податків. Стратегія передбачає такі кроки.

  • Заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Третю групу об’єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років будуть поступово підвищувати ставку податку до 18%. Надалі компаніям заборонять користуватися цією системою.
  • Підвищення ставок спрощеної системи для фізосіб-підприємців. Для ФОПів, які перебувають на другій і третій групах (а після реформи – на об’єднаній другій групі), запровадять диверсифіковані ставки – від 3% до 17% від доходу залежно від виду діяльності.
  • Звуження першої групи спрощеної системи. Кількість видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування, звузять. Єдиний податок для першої групи переглянуть: замість фіксованої суми підприємці будуть платити відсоток від доходу.
  • Ставки податку для “спрощенців” четвертої групи (агровиробники) підвищать, а базу оподаткування розширять. Це повинно стимулювати компанії переходити на загальну систему оподаткування.
  • Усіх “спрощенців” зобов’яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.
  • Запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка буде перевищувати певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі.
  • Реформа системи податкових пільг та знижок. Отримувати відшкодування сплаченого податку пропонують за витрати на самостійне поліпшення житлових умов, власну справу, лікування, освіту.
  • Запровадження європейських правил оподаткування податком на прибуток підприємств (зокрема, щодо оподаткування роялті).
  • Гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС. Зокрема – мінімізація пільг з ПДВ, гармонізація ставок та адміністрування цього податку.
  • Підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє в ЄС. Надалі держава вивчатиме міжнародний досвід запровадження акцизу на солодкі напої. Запровадження останнього планується з 2027 року.
  • Підвищити ставки оподаткування екологічним податком викидів вуглецю (цей захід планується реалізувати після завершення війни).
  • Зміна бази оподаткування податку на майно. Стягувати його пропонують з оціночної вартості нерухомості. Така зміна може статися у 2027-2028 роках. До того часу держава повинна буде налагодити процеси оцінки майна та наповнити реєстри відповідними даними.

Крім того, у стратегії йдеться про концептуальні зміни. Наприклад, там пропонується надати місцевим органам влади більше повноважень щодо адміністрування місцевих податків та зборів, а також запровадити систематичну оцінку податкових пільг. Зокрема, від деяких з них пропонується відмовитися, натомість зосередити увагу держави на пільгах для переробної промисловості.

Що буде з митною службою

Друга важлива частина документа – реформа митниці, яка може принести державі ще більше надходжень. Традиційно саме митниця була головним наповнювачем державної скарбниці.

Ключовим треком реформи ДМС стане євроінтеграція. Зокрема, у межах стратегії доходів очікується, що Україна імплементує Митний кодекс ЄС. Також влада планує пройти оцінку відповідності вітчизняного митного законодавства законодавству ЄС та отримати відповідний висновок Єврокомісії.

Особливий акцент в НСД робиться на антикорупційній складовій реформи. Зокрема, пропонується запровадити атестацію митників та їх систематичну перевірку на доброчесність (за допомогою поліграфа). Працівники пунктів пропуску носитимуть натільні камери для унеможливлення отримання хабарів.

Ще один антикорупційний крок – надання підрозділам внутрішньої безпеки ДМС повноважень проводити оперативно-розшукову діяльність. Наразі такі повноваження в Україні мають поліція, ДБР, БЕБ та НАБУ.

Проводити оперативно-розшукову діяльність зможуть і звичайні митники – у контексті розслідування випадків контрабанди. Останню в Україні напередодні криміналізував парламент. Також в уряді планують ухвалити закон “Про запровадження адміністративної відповідальності за порушення митних правил”.

Для збільшення митних надходжень уряд має намір посилити контроль за правомірністю застосування звільнень від сплати митних платежів. Загалом пільгове митне оподаткування планують гармонізувати з нормами ЄС. Також планується відновити проведення документальних перевірок на митниці.

Разом із збільшенням повноважень митників уряд планує створити спеціальний підрозділ, який буде реагувати на звернення громадян та бізнесу (HelpDesk). Зловживання на митниці планують зменшити, зокрема, запровадивши єдиний підхід до митного оформлення товарів. Серед інших пропозицій щодо реформи ДМС, які хоче реалізувати уряд у наступні шість років, є такі кроки.

  • Налагодження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами.
  • Розвиток спільного контролю на пунктах пропуску.
  • Підвищення зарплат митників до ринкового рівня, запровадження нової системи KPI для митників та ІТ-систем для моніторингу їх виконання.
  • Розвиток ІТ-рішень на митниці, зокрема стандартизація та уніфікація систем митного оформлення.
  • Оснащення пунктів пропуску сучасними технічними засобами.

Що далі

Ухвалення Національної стратегії доходів не означає, що з 1 січня 2024 року в Україні підвищаться податки чи митники отримають право проводити слідчі дії. Для кожного пункту стратегії потрібно ухвалювати закони. Цей процес триватиме роками, хоча деякі кроки стратегії Мінфін планував зробити у 2024 році.

Чи поверне стратегія довіру у відносини держави та платників податків, говорити рано. Зрештою, режим секретності навколо підготовки та затвердження документа дає на це мало надії.

Опубліковано

Нацполіція проти ідеї дозволити їм роздавати повістки

Голова Нацполіції Іван Вигівський виступив проти ідеї надати поліцейським повноваження роздавати повістки військовозобов’язаним без участі військових. Про це пише УП.

“У нас дуже багато свого функціоналу, і ми вважаємо, що кожен повинен займатися своєю роботою. Ми і так підхоплюємо різноманітні моменти. Чому?

Бо поліція найбільший правоохоронний орган, тому ми і підставляємо плече іншим правоохоронним структурам, і якщо ми цього не будемо робити, то деякі важливі напрямки роботи просто впадуть.

Ми документуємо сотні кримінальних правопорушень серед представників ТЦК і СП, де вони отримують неправомірну вигоду, і таким чином люди не йдуть служити.

Виходить, що ми будемо з одного боку документувати, а з іншого ще й повістки роздавати? Тому, я вважаю, що в нас достатньо роботи. Ми й так максимально допомагаємо стосовно мобілізації, встановлюємо місця знаходження ухилянтів”.