Трагедія на курорті «Плай»: внаслідок падіння загинув 12-річний хлопчик

Поліцейські Львівщини встановлюють обставини загибелі 12-річного хлопчика на гірськолижному курорті «Плай».

З’їжджаючи з гори на лижах, дитина впала та отримала важку травму голови. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати життя травмованому не вдалось.

Повідомлення про те, що на території одного з гірськолижних комплексів, розташованого у Стрийському районі, загинула дитина, надійшло у поліцію 8 січня близько 14.30.

На місці події працює слідчо-оперативна група відділення поліції №3 Стрийського районного управління поліції та співробітники інших підрозділів територіального підрозділу поліції.

Як попередньо встановили правоохоронці, загиблий, 12-річний мешканець міста Києва, відпочивав разом з батьками. З’їжджаючи з гори на лижах, він впав та отримав важку травму голови. На місці медики надавали хлопчику допомогу, проте, незважаючи на всі зусилля, він помер.

Як розповіли очевидці, хлопчик, спускаючись червоно-чорною трасою, на великій швидкості влетів у захисну сітку, отримавши травму голови. На відео з камер спостереження, видно, як дитина зробила сальто в повітрі після удару та впала на землю.

Медики, які оперативно прибули на місце події, намагалися реанімувати хлопчика за допомогою дефібрилятора, але всі їхні спроби виявилися безуспішними – серце дитини так і не запустилось.

Правоохоронці проводять першочергові слідчі дії, вирішується питання правової кваліфікації події.

Вимагали гроші від підприємця. На Львівщині затримали посадовців однієї з міськрад

На Львівщині затримали заступника міського голови та начальницю відділу однієї з міських рад області. Посадовців підозрюють у вимаганні грошей від підприємців.

Про це повідомили у департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України, пише Суспільне.

“Організував корупційну схему заступник міського голови. У спільники він залучив начальницю відділу однієї з міськрад області, яка відповідала за отримання коштів від підприємців”, — мовиться у повідомленні.

За даними правоохоронців, за укладення договорів з державним органом посадовці вимагали від підприємців 7 % “відкату” від суми договору на постачання оргтехніки.

Посадовців затримали після отримання ними чергового “траншу”. У відділі інформаційної політики Львівської обласної прокуратури уточнили, що йдеться про 17 тисяч гривень. Загалом задокументовано одержання підозрюваними 25 000 гривень хабарів.

Наразі слідчі повідомили посадовцям про підозру за ч. 3 ст. 368 (Одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України. Їм обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Санкція статті передбачає до десяти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років, з конфіскацією майна.

Туристичний збір на Львівщині у 2024 році встановив новий рекорд: деталі

У 2024 році Львівщина досягла нового рекорду з туристичного збору, сума якого склала 47 108 189,27 грн. Це більше, ніж у попередні роки: у 2023 році ця цифра була 46 млн 085 тис грн, а у 2022 році — 41 млн 430 тис грн.

Про це повідомили в управлінні туризму і курортів Львівської ОДА, пише 032.ua.

Якщо порівнювати дані по громадах, то найбільші суми туристичного збору у 2024 році були зібрані у таких громадах:

  1. Львівська — 26 188 126,32 грн (у 2023 році — 25 470 829,41 грн)
  2. Трускавецька — 8 741 659,87 грн (у 2023 році — 9 203 996,62 грн)
  3. Східницька — 3 653 408,16 грн (у 2023 році — 2 782 811,96 грн)
  4. Славська — 1 092 576,07 грн (у 2023 році — 1 052 716,14 грн)
  5. Зимноводівська — 901 676,41 грн (у 2023 році — 1 735 533,23 грн)
  6. Моршинська — 638 850,89 грн (у 2023 році — 547 098,22 грн)
  7. Сокільницька — 582 808,75 грн (у 2023 році — 741 926,53 грн)
  8. Мурованська — 490 244,50 грн (у 2023 році — 489 304,00 грн)
  9. Яворівська — 410 222,08 грн (у 2023 році — 400 729,48 грн)
  10. Грабовецько-Дулібівська — 398 207,32 грн (у 2023 році — 394 836,10 грн)

“Маємо черговий рекорд по сплаті туристичного збору. Це ще раз підтверджує, що туристична галузь на Львівщині є однією з провідних, забезпечує високий рівень сервісу, створює робочі місця та сприяє емоційному і ментальному відновленню, зокрема для наших захисників. Щороку ми розвиваємо нові туристичні локації та маршрути, і сподіваємося, що в найближчому майбутньому до Львівщини почнуть приїжджати й іноземні туристи”, — зазначив керівник управління туризму та курортів Львівської обласної державної адміністрації Тарас Лозинський.

Спалах гепатиту А на Львівщині: кількість інфікованих зросла вдвічі

У Шептицькому районі продовжує поширюватись вірус гепатиту А. Кількість зареєстрованих випадків, спричинених вірусом, зросла вдвічі. Про це повідомила представниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Оксана Сливінська, пише Lviv.media.

У грудні спалах спалах вірусу гепатиту А зафіксували у селі Волсвин, що в Шептицькому районі — тоді підтвердили 10 випадків захворювання. Вірус став поширюватися й наразі зареєстрували уже 19 випадків вірусного гепатиту А, з яких 14 у селі Волсвин. Серед них чотири випадки — в учнів Лопатинської спеціальної школи.

“13 випадків було виявлено активно в ході дослідження матеріалу від контактних осіб. На стаціонарному лікуванні перебувало 8 осіб, з них четверо виписані. На даний час залишається четверо хворих, з них троє дітей. 11 хворих з безсимптомними формами перебувають під наглядом сімейних лікарів”, — розповіла Оксана Сливінська.

Як додала Оксана Сливінська, у Волсвині провели велику профілактичну роботу, зокрема хлорування криниць. Наразі обстежують всіх контактних осіб.

Як відомо, гепатит А — це спричинене вірусом гепатиту А захворювання, що вражає печінку. Його також називають хворобою Боткіна. Вірус гепатиту А передається внаслідок вживання забруднених харчів або води, що можуть містити фекалії інфікованих людей, через недотримання особистої гігієни, у сім’ях, коли інфікована людина готує їжу для всіх членів сім’ї.

На Львівщині військовозобов’язаний виграв суд у ТЦК через ігнорування заяви на відстрочку

Військовозобов’язаний житель Львівщини виграв суд у районного ТЦК через ігнорування заяви на отримання відстрочки від призову під час мобілізації. Позивач навчається в університеті та надіслав документи поштою, але у ТЦК вимагали особистої присутності чоловіка, пише ZAXID.NET

Як вказано у рішенні Львівського окружного адмінсуду, яке оприлюднили у судовому реєстрі, позивач навчається у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка та у липні 2024 року звернувся до ТЦК, щоб отримати відстрочку від призову під час мобілізації. Документи та заяву він надіслав поштою, але їх не розглянули, натомість представник військкомату повідомив, що для отримання відстрочки йому треба особисто прийти у ТЦК. Військовозобов’язаний не погодився із цим та звернувся до суду.

Цю справу розглянула суддя Ірина Чаплик, яка дослідила усі матеріали та аргументи сторін.

«Ні порядком №1487, ні порядком №560 не передбачено обов’язку особистого відвідування ТЦК та СП для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують, на його думку, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації», – вважає суддя.

Суддя визнала протиправною бездіяльність представників ТЦК, бо заява позивача не була розглянула належним чином. Їх зобов’язали повторно розглянути документи та надати позивачу відстрочку, або вмотивовану відмову в її наданні.

Житель Львівщини уник ув’язнення після смертельного наїзду на 12-річного велосипедиста

Городоцький райсуд Львівщини виніс вирок водію Audi А4, який на смерть збив 12-річного велосипедиста на пішохідному переході. Він відшкодував батькам загиблого моральну шкоду, також суд врахував, що обвинувачений є учасником бойових дій. Водія легковика звільнили від тюремного ув’язнення, замінивши його на іспитовий термін, та позбавили водійських прав на 3 роки, пише ZAXID.NET.

Як вказано у вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі у січні 2025 року, аварія сталась 19 квітня 2024 року у селі Бучали на Львівщині. Військовий з Львівщини Михайло Л. керував авто Audi А4, їхав зі швидкістю приблизно 90 км/год, був неуважним за кермом та не надав переваги у русі велосипедисту, який виїхав на нерегульований пішохідний перехід. Від отриманих травм 12-річний хлопчик загинув.

У суді обвинувачений визнав свою провину, зокрема, що допустив перевищення швидкості та не встиг вчасно зупинити авто. Батьки загиблого подали заяви про відшкодування моральної шкоди та відсутність майнових претензій до обвинуваченого, просили суворо його не карати.

Цю справу розглянула суддя Ольга Ференц, яка дослідила усі матеріали та дані про обвинуваченого. Зокрема, що він є учасником бойових дій, отримав бойове поранення під час служби у ЗСУ, сприяв розкриттю справи та відшкодував шкоду батькам загиблого. Суддя призначила Михайлу Л. 5 років тюрми, але звільнила від відбування покарання з трирічним іспитовим терміном, також йому заборонили протягом трьох років керувати транспортними засобами. Вирок ще можна оскаржити.

Нічого не знатимуть про пацієнта до прийому: як працюватимуть експертні команди замість МСЕК на Львівщині

З січня 2025 року на заміну МСЕК у 13 медичних закладах на Львівщині працюватимуть експертні команди, які ухвалюватимуть рішення щодо встановлення інвалідності. Як вони працюватимуть, під час брифінгу розповіла заступниця начальника Львівської ОВА Христина Замула.

За її словами, перелік з 13 закладів, де працюватимуть експертні команди, визначений відповідно до розпорядження начальника Львівської ОВА Максима Козицького. До нього увійшли:

  • Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр;
  • Дрогобицька міська лікарня №1;
  • Стрийська міська об’єднана лікарня;
  • Львівська обласна кінічна лікарня;
  • Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги;
  • Центральна міська лікарня (Шептицький);
  • Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр;
  • Буська центральна районна лікарня;
  • Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи;
  • Новояворівська лікарня імені Юрія Липи;
  • Самбірська центральна лікарня;
  • Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня;
  • Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр.

“Принцип такий: у кожній кластерній лікарні розглядатимуть загальні випадки набуття статусу особи з інвалідністю. До прикладу, якщо ви мешкаєте у Шептицькому районі, для вас це буде Шептицька лікарня; якщо у Яворівському, то – Яворівська лікарня”, — каже Христина Замула.

Мешканці Львівської територіальної громади мають звертатися у Перше територіальне медичне об’єднання, інші мешканці району – у Львівську обласну лікарню та шпиталь у Винниках.

“Спеціалізовані статуси, як-от: психіатрія, онко чи інші будуть визначати надкластерні заклади”, — наголошує заступниця начальника Львівської ОВА.

Христина Замула зазначає, що всі паперові медичні документи будуть збережені. Але надалі все відбуватиметься цифровізовано й пацієнтам не треба буде носити з собою гори паперів. Усі паперові документи вже передали у відповідні заклади охорони здоров’я, де їх оцифровують.

“Статус інвалідності будуть надавати експертні команди, які складаються з лікуючих лікарів. Тобто тих, хто є практиком і може оцінити, наскільки людині варто чи не варто надавати цей статус”, — зазначає посадовиця.

Директорка департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Наталія Літвінська відповіла на найпопулярніші запитання від пацієнтів. Так, за її словами, лікуючими лікарями, які оформлятимуть документи, будуть вузькі спеціалісти: кардіолог, невролог чи травматолог.

“Сьогодні законодавство говорить про те, що не потрібно проходити повний медичний огляд перед тим як потрапити до лікуючого лікаря. Тобто, спрощується процедура. Якщо ви маєте в електронній системі охорони здоров’я дані, що у вас є причини для набуття інвалідності, й якщо ви маєте перелік інструментаріїв та лабораторних обстежень впродовж останніх чотирьох місяців, вам одразу можуть давати скерування на оцінювання експертними командами”, — говорить Наталія Літвінська.

Директорка департаменту охорони здоров’я ЛОВА зазначає, що лікуючий лікар генерує це направлення, ставить свій електронний підпис і це направлення йде в той чи інший заклад.

“Пацієнт повинен розуміти, якщо ви живете у Шептицькому, Дрогобичі чи Самборі й вам потрібно пройти оцінювання на базі того чи іншого закладу, а ви бачите, що наступного місяця там черга вже сформована, ви можете не прив’язуватися до певного закладу охорони здоров`я та обрати будь-який заклад на території України, де є вільні місця”, —пояснює вона.

У закладі охорони здоров’я, куди скерували документи, адміністратор дивиться, чи пакет сформовано правильно. Перелік необхідних документів та вимоги до них передбачені у законодавстві. Якщо документи сформовані неправильно, він їх повертає. На це у нього є п’ять днів. Якщо ж зауважень нема, то документи йдуть на розгляд експертної команди. Комісія має розглянути справу впродовж 30 днів.

“До дня розгляду експертна команда не знає, кого вона буде розглядати, а пацієнт не знає, хто буде розглядати. Як для експертної команди, так і для пацієнта ці дані є закритими”, — зазначає Наталія Літвінська.

Далі експертна комісія виносить рішення.

“Що є нове. Кожен член команди пише свою особисту думку, а потім має бути загальний висновок про рішення. Далі документи йдуть або в соцзахист, або в пенсійний фонд. Повідомити про рішення експертної команди пацієнта мають електронним та рекомендованим листом”, — говорить чиновниця.

В деяких випадках комісія може ухвалити рішення заочно. Наприклад, онкопацієнтів третьої чи четвертої стадії захворювання не запрошуватимуть у медичний заклад. Також комісія може виїхати додому до хворого. Всього передбачено чотири форми засідання.

Крім того, законодавець вилучив норму, за якою у певних випадках пацієнту треба було додатково лягати до лікарні на 120 днів, аби підтвердити свою інвалідність. Це насамперед стосується людей, які втратили кінцівки. Їм надають інвалідність відразу у медзакладі, де вони лікуються.

Якщо пацієнт не погоджується з рішенням експертної команди, він має право звернутися в експертний інститут в Дніпро. Це він може зробити або сам, або за допомогою лікуючого лікаря.

Підозрюваний у хабарі на мільйон доларів львівський екссуддя сплатив заставу 30 млн і вийшов з СІЗО

Суддя у відставці, колишній голова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький сплатив визначену судом заставу у розмірі понад 30 млн грн і вийшов з СІЗО, передає Zaxid.net.

За інформацією журналіста Олега Новікова, на рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли 30,28 млн грн застави за колишнього голову Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького. Станом на 6 січня він мав уже вийти зі слідчого ізолятора.

Водночас на Бориса Плотніцького покладено низку обов’язків: прибувати до слідчого за першою вимогою, не відлучатись із Львівської області без дозволу, повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у справі та визначеними особами, здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Інші підозрювані у справі – ексголови Господарського суду Львівщини Михайло Юркевич та Василь Артимович – досі перебувають в СІЗО.

Нагадаємо, 26 грудня НАБУ і САП повідомили про підозру у вимаганні неправомірної вигоди від представника приватної компанії колишньому голові Західного апеляційного Господарського суду Борису Плотніцькому. Суддя нібито вимагав у підприємця мільйон доларів в обмін на ухвалення потрібних рішень у судових справах, які перебували у провадженні апеляційного господарського суду.

Про підозри у цій справі 9 грудня повідомили також тепер вже двом колишнім головам Господарського суду Львівської області. Йдеться про Василя Артимовича, якого звільнили з посади 12 грудня, та ексголові суду, а нині помічнику ректора ЛНУ імені Івана Франка Михайлові Юркевичу. ВАКС обрав Артимовичу та Юркевичу запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливість сплати 20 млн грн та 12 млн грн застави відповідно.

63-річний Борис Плотніцький очолював Західний апеляційний Господарський суд Львівської області з 2018 до серпня 2024 року. Вища рада правосуддя звільнила Плотніцького на підставі заяви судді про відставку.

Під час спроби втечі в Румунію затримали жителів Львівщини

П’ятьох чоловіків затримали 2 січня поблизу кордону з Румунією прикордонники відділу “Яблунівка” Мукачівського загону. Про це 3 січня повідомили у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України, пише Lviv.media.

“Інформацію щодо можливої спроби незаконного перетину кордону завчасно надали офіцери оперативно-розшукового відділу”, — йдеться у повідомленні. На вказаному оперативниками напрямку група реагування затримала трьох жителів Львівщини та двох жителів Волині. “Під час затримання чоловіки повідомили, що насолоджуються гірськими краєвидами, проте, згодом зізналися, що приїхали на Закарпаття з метою незаконного перетину кордону”, — повідомили прикордонники.

Чоловіки заздалегідь самостійно проклали маршрут руху гірською ділянкою українсько-румунського кордону. Належного спорядження із собою вирішили не брати. За задумом порушників, без речей вони змогли б швидше пройти намічений шлях, розповіли й повідомленні Держприкордонслужби. На чоловіків прикордонники склали адмінпротоколи.

Дружина нардепа з реєстру зрадників купила землю під забудову на Львівщині

Городоцька міська рада наприкінці грудня продала з аукціону в системі Prozorro.Продажі 64 сотки землі в Городку, призначені для будівництва. Землю за 8,601 млн грн викупило ТзОВ Логістична компанія «Захід ресурс», співвласницею якої є Ольга Борт, дружина народного депутата Віталія Борта. Про це повідомляє ZAXID.NET.

Стартова ціна ділянки, призначеної для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, становила 2,33 млн грн. Логістична компанія «Захід ресурс» запропонувала лише на тисячу гривень більше за свого найближчого конкурента і стала переможцем. Загалом на торгах було п’ятеро учасників, а ціна сотки за результатами аукціону становила 133,6 тис. грн або 3178 доларів США за курсом НБУ на день торгів.

ТОВ Логістична компанія «Захід ресурс», за даними сервісу YouControl, заснована майже 16 років тому. Зараз її співвласницями є Ольга Войтихівська та Ольга Борт, яким належить по 50% фірми. Остання – дружина народного депутата V-VII і IX скликань Віталія Борта з Донеччини. Родина Бортів займається бізнесом у галузях нерухомості та нафтогазовидобування.

Віталій Борт, за даними «Чесно», у 2014 році в складі фракції «Партії регіонів» голосував за диктаторські закони 16 січня. Також він підтримував проведення на Донбасі сепаратистського референдуму у 2014 році. У 2010 році він підтримав пролонгацію перебування Чорноморського флоту Росії в українському Криму. Мама нардепа має російське громадянство.

У 2019 році він став народним депутатом від ОПЗЖ, а після заборони цієї партії вступив у новостворену партію «Платформа за життя і мир».

Віталій Борт також внесений до відкритого реєстру державних зрадників, що у 2022 році створили ГО «Рух Чесно» і Національне агентство з питань запобігання корупції. У базі даних «ДержZрадники» публікують інформацію про політиків, медійників, правоохоронців, що в умовах війни здійснили перехід на бік ворога. Перед тим, як внести особу до цього списку «Рух ЧЕСНО» спільно з правоохоронцями перевіряє потенційних кандидатів.

У 2023 році Віталій Борт кілька разів виїжджав в Угорщину, де, за даними журналістів-розслідувачів проєкту «Схеми», зустрічався з депутатом угорського парламенту, соратником прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Окрім того, Віталій Борт кожного разу не повертався в Україну у визначений законодавством термін.