Область

11 Вересня, 2020

На Львівщині на дистанційне навчання перевели більше 50 шкіл

Вчора відбулось засідання Державної комісії ТЕБ і НС за підсумками якої два райони на Львівщині – Пустомитівський та Перемишлянський – потрапили до червоної зони.

«На території цих районів показники приросту захворюваності перевищують межі дозволених, що є індикатором для переходу в червону зону. Рішення комісії формуються на основі показників, що подає Лабораторний центр і є обов’язковими до виконання», – розповів директор департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис.

Відповідно до норм постанови Кабміну у цих районах навчання буде дистанційним.

«Заклади освіти, які опинилися в червоній зоні, функціонуватимуть в режимі дистанційного навчання. Кожен навчальний заклад є автономним і дирекція школи сама обиратиме онлайн-платформу щодо технологій дистанційного навчання», – зазначила провідний спеціаліст департаменту освіти і науки Львівської ОДА Леся Босак.

До такого можливого розвитку подій готувались протягом усього літа.

«Вчителі проходили інтенсивну перепідготовку. Для цього було вишукано понад 1 млн грн і скеровано на відділи освіти ОТГ, міст і районів, аби по три вчителя з кожної школи таку підготовку пройшли, навчились працювати із безкоштовними платформами для віддаленого навчання. Цей досвід вони мають передати всьому колективу», – розповів директор департаменту освіти та науки Олег Паска.

Зазначимо, на території Пустомитівського та Перемишлянського районів є 53 школи.

11 Вересня, 2020

«Слуга народу» може не подолати бар’єр на місцевих виборах у Львові

Львівська соціологічна агенція Fama, на замовлення громадської організації «Варта», протягом 1-7 вересня провела опитування населення щодо їх настроїв до політичних партій, які мають сформувати майбутню Львівську ОТГ (колишня Львівська міська рада). Згідно результатів, туди потрапити можуть лише 5 партій – «Європейська солідарність», «Самопоміч», «Варта», «Свобода» і «Голос».

Станом на вересень (місцеві вибори, нагадаємо, відбудуть в кінці жовтня) очолюють рейтинг електоральних симпатій львів’ян «Європейська солідарність» (36%), «Самопоміч» (20%), «Варта» (10%), «Свобода» (8%) і «Голос» (7%).

Найбільш динамічно (порівняно з попереднім опитуванням у червні) нарощує рейтинг «Варта», яка за три місяці зросла з 4% до 10%.

Помітно зросла також підтримка «Самопомочі» (+4%). Натомість «Голос» втратив майже половину потенційних виборців (рейтинг партії знизився до 7% з 13% у червні). «Європейська солідарність» (-1%) і «Свобода» (+1%) показали несуттєве коливання.

Близькі до подолання виборчого бар’єру партія «Слуга народу» з теперішніми 5%, у червні мали 4% (у березні – теж 4%). У жовтні 2019 року цей показник становив 18%. Також «Батьківщина» (4%). СН за три місяці зросла на один процентний пункт, тоді як рейтинг партії Юлії Тимошенко не змінився.

Українська Галицька Партія – 2%
Громадянська позиція – 2%
Сила і честь – 2%
Народний Рух України та Радикальна партія – 1%

Аби партія пройшла, їй необхідно набрати 5% і більше.

Деталізована структура рейтингу політичних партій до ЛМР станом на вересень 2020 року:

**Ядро рейтингу** – мінімальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив при ідентифікації своєї електоральної прихильності. **Резерв рейтингу** – показник електоральної прихильності виборців до партії чи кандидата, який формується із виборів різної міри визначеності респондентів, які, не розглядаючи альтернатив, обирають того чи іншого кандидата. **Потенціал рейтингу** – максимальний можливий розмір рейтингу партії чи кандидата в даний момент часу, тобто частка виборців, які гіпотетично готові голосувати за вказану політичну силу чи кандидата.

Загалом було опитано 800 мешканців Львівської ОТГ, віком від 18 років. Вибіркова сукупність є репрезентативною до повнолітнього населення Львова. Опитування проводилось методом face-to-face інтерв’ю, за місцем поживання респондента.

11 Вересня, 2020

На Львівщині почали виготовляти військову техніку за стандартами НАТО

Після перерви у роботі у Дрогобичі відновив роботу завод автокранів. Тут виготовляють військові крани та екскаватори, які нічим не поступаються за якістю та потужністю іноземним.

Про це повідомляє пресслужба Дрогобицької міськради.

Особливістю цього заводу, за словами дирекції, є те, що в Україні таке підприємство єдине, а його продукція відповідає стандартам НАТО.

Зараз налагоджено співпрацю зі Збройними Силами України. Українська армія вперше отримає вітчизняний військовий автокран КТА-25 на шасі КрАЗу і вітчизняний військовий екскаватор ЕОВ4421МУ.

Як пояснили на підприємстві, такий кран споживає менше палива, є більш потужним та простішим у керуванні. Його технічні можливості дозволяють ефективно працювати у зоні проведення військових дій. Сучасна вітчизняна техніка нічим не поступається тій, яку виробляють у сусідніх країнах. Суттєвою перевагою для покупця є й технічне обслуговування.

https://www.facebook.com/DrogRada/videos/317174376233277

Обговорюючи ситуацію на заводі, керівництво закликало міського голову сприяти у лобізмі інтересів та захисті вітчизняного виробника на всіх рівнях влади. Для Дрогобича та майбутньої ОТГ, відновлення роботи заводу – нові робочі місця та податки до бюджету.

У День міста, 21 вересня, техніку презентуватимуть для огляду громади та гостей.

11 Вересня, 2020

На заході України 95% українців підтримують мовні квоти

Більшість українців (65%) підтримують мовні квоти, позитивне ставлення переважає на Заході, в Центрі та Півдні, на Сході – ставлення більш негативне.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це свідчать дані опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, які озвучив політичний аналітик Сергій Шаповалов під час презентації-дискусії «Українська мова: шлях у незалежній Україні».

«Як ми знаємо сьогодні нашим законодавством передбачено, що на наших загальнонаціональних українських телеканалах 75 відсотків контенту має бути українською мовою. І ми бачимо, що Захід, Центр та Південні регіони переважно ставляться до цих заходів позитивно, а більш негативне ставлення ми бачимо на Сході», – розповів Шаповалов.

Згідно з опитуванням, мовні квоти підтримують 65% українців. Абсолютне схвалення цієї ініціативи – на Заході (95%). У Східному ж регіоні 38% підтримують і 56% проти.

Більшість жителів України (77%) вважають, що більшість предметів в школах повинні викладатися українською мовою.

На думку переважної більшості українців, українська мова є важливим атрибутом незалежності України – так вважають 72% громадян, не погоджуються з цим близько 25%. Така думка абсолютно домінує на Заході – лише 3% мешканців регіону не погоджуються з цим твердженням. У Центрі України 77% вважають мову атрибутом незалежності, 20% – ні. У Східному регіоні найбільше тих, хто з цим твердженням не погоджується – 49%.

Більшість українців (52%) вважають, що в Україні не порушують прав російськомовних громадян. Ще 26% вважають, що права російськомовних в окремих випадках порушуються, 10% говорять про постійні порушення. На Заході найбільше тих, хто вважає, що права не порушуються – 76%, також більшість підтримує таку думку і в Центральній Україні. У Східному регіоні, навпаки, значно більше людей, які вважають, що права російськомовних порушуються постійно (21%) або у окремих випадках (40%).

51% українців вважає, що мовні права україномовних людей на окупованих територіях Криму та ОРДЛО порушуються (з них 25% відзначають систематичні порушення, 26% – окремі випадки). Ще 19% вважають, що порушення мовних прав немає, а також майже третина респондентів (31%) не мають думки з цього приводу.

Більшість українців (66%) погоджуються, що російська мова в Україні може вільно використовуватися у приватному житті, але єдиною державною мовою має бути українська. Ще 18% вважають доречним надання російській офіційного статусу в окремих регіонах, а 13% впевнені, що російська має стати державною на всій території України. Щодо статусу російської мови маємо консенсус на Заході та в Центрі, у Південному регіоні також більшість вважає доречним збереження української як єдиної державної (62%). Думки розділилися лише у Східному регіоні, тут 33% говорять про єдину державну мову, ще 32% підтримують надання російській регіонального статусу та 31% за надання російській офіційного статусу по всій країні.

11 Вересня, 2020

Львівщина серед лідерів по кількості 200-бальних результатів ЗНО

В Українському центрі оцінювання якості освіти підбили підсумки ЗНО 2020 року. На участь в зовнішньому незалежному оцінюванні цьогоріч зареєструвалося 379 254 вступника, – йдеться у презентації УЦОЯО.

У Києві, на Львівщині та Дніпровщині – найбільше абітурієнтів, які склали ЗНО на 200 балів – 108, 64 та 36, відповідно. Загалом найбільше рекордних результатів отримали вступники на ЗНО з математики – 149 осіб, англійської – 83, фізики – 66, історії України та хімії – по 49.

У 2020 році відсоток осіб, які подолали поріг за балами ЗНО виріс з усіх предметів. Так, з української мови та літератури у 2018 році він становив 86%, а у 2020 році – 91,8%.

Найбільший відсоток осіб, які не подолали поріг в Ужгороді – 14,6%. Найменший у місті Київ – 6,4%. Найкращі результати також на Львівщині – лише 7,8%.

А 400 балів на цьогорічному тестуванні отримали 9 дівчат та 27 хлопців. Зокрема, максимум із математики та фізики у 25 вступників, з математики і хімії – у чотирьох, із біології і хімії – у трьох, із математики і англійської мови – у двох, та по 400 балів з математики й української мови і математики та біології.

За даними УЦОЯО, учасники ЗНО для шести предметів могли обрати мову сертифікаційної роботи (українську, російську, польську, румунську, молдавську та угорську). Так, українською мовою зовнішнє незалежне оцінювання з історії України складали 256 582 учасників, 6732 отримали завдання російською, 565 – угорською, 7 – молдавською, 1 – польською і 127 – румунською. У звіті центру якості освіти зазначили, що під час реєстрації учасники ЗНО не замовляли перекладу сертифікаційних робіт кримськотатарською мовою.

У ЗНО також взяло участь 7 осіб з вадами зору, які отримали сертифікаційні роботи шрифтом Брайля.

Нагадаємо, мерія Львова відзначила випускників закладів загальної середньої освіти м. Львова, які у 2019/2020 навчальному році за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з базової дисципліни отримали 200 балів — грошовою винагородою у розмірі 5 тис грн, та 400 балів — грошовою винагородою у розмірі 10 тис грн. Грошові премії надали у межах Програми підтримки обдарованої молоді м. Львова.

11 Вересня, 2020

На Львівщині капітально ремонтують одну з найгірших доріг області

За кредитною програмою Польського уряду розпочато на автомобільній дорозі Т-14-20 Яворів – Грушів. 19,5 км дороги відремонтують коштом кредиту польського уряду у розмірі майже 7 млн євро. Завершення усі роботи планують у 2021 році. Ось-ось розпочнуть також й капітальний ремонт дороги Т-14-03 Немирів – Грушів.

Наразі роботи тривають на ділянці Яворів – Нагачів. На об’єкті ремонтні роботи проводять кількома бригадами одночасно. На ділянці проведення ремонтних робіт організовано реверсний рух транспорту.

Тут влаштовують основу із щебенево-піщаної суміші, нижній шар асфальтобетонного дорожнього покриття та бортовий камінь в межах населених пунктів. Крім цього, проводимо ремонт мостового переходу через річку Ретичів.

Капітальний ремонт автомобільної дороги Т-14-20 Яворів-Грушів передбачає розширення земляного полотна та проїжджої частини відповідно до нормативних вимог, влаштування водовідведення та заміну існуючих залізобетонних труб, а також конструктивні шари асфальтобетонного дорожнього покриття з попереднім посиленням основи. Крім цього, проект передбачає влаштування тротуарів та освітлення в межах населених пунктів, зупинки громадського транспорту та заходи для безпеки дорожнього руху.

Відремонтована дорога відповідатиме параметрам IV категорії. Переможцями тендерів стали дві компанії – польські, що є вимогою польської сторони, яка надавала кредит. Дорогу Яворів – Грушів (6,8 млн євро) ремонтує компанія DROG-BUD Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, а дорогу Грушів-Немирів за 3,5 млн євро ремонтуватиме UNIBEP S.A.

Дорогу Яворів – Грушів ремонтують в рамках реалізації Програми «Розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на підходах до пунктів пропуску на українсько-польському кордоні». Метою даного інвестиційного проєкту є покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг для сприяння розвитку соціально-економічних зв’язків з країнами ЄС та прискорення соціально-економічного розвитку як держави в цілому так і Львівської області.

Окрім дороги Яворів – Грушів, ремонтуватимуть також дороги:

Т-14-18 Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий км 0+000 – км 46+435,
Т-14-01 КПП «Смільниця» – Старий Самбір км0+000 – км 29+960,
Т-14-04 Червоноград – Рава-Руська км 3+137 – км 56+307.

Станом на сьогодні, на капітальний ремонт цих доріг розроблені проектні документації, по яких вже у вересні очікуємо позитивні висновки експертизи.

10 Вересня, 2020

Новим головним прокурором Львівщини став Антон Войтенко

Новим головою Львівської прокуратури став Антон Войтенко.

Інформацію про призначення Войтенка на цю посаду ZAXID.NET підтвердили власні джерела у прокуратурі.

Про представлення нового очільника прокуратури Львівщини наразі нічого невідомо.

Раніше Антон Войтенко займав посаду прокурора Рівненської області. На цю посаду його призначили у січні 2020 року. Також раніше він працював на різних посадах у Житомирській та Харківській прокуратурах. Як зазначено у автобіографічній довідці Антона Войтенка на сайті прокуратури Рівненської області, він народився 22 жовтня 1984 року в м. Умань Черкаської області. Здобув юридичну освіту у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого. В органах прокуратури працює з 2007 року.

Раніше стало відомо, що Ірину Діденко звільнили з посади головної прокурорки Львівщини.

10 Вересня, 2020

У двох районах на Львівщині встановили “червоний” рівень карантину

Державна комісія ТЕБ і НС під час засідання 10 вересня переглянула рівні епідемічної небезпеки в регіонах України. У двох районах на Львівщині встановили “червоний” рівень карантину

Нові обмеження почнуть діяти з 00:00 понеділка, 14 вересня. Про це повідомив у Telegram міністр Кабміну Олег Немчинов

Червоний рівень епідемічної небезпеки встановили у:

Пустомитівському та Перемишлянському районах. Відтак у червоній зоні забороняється робота громадського транспорту, відвідування закладів освіти, діяльність закладів громадського харчування, ТРЦ, бізнес-центрів, магазинів.

Помаранчевий рівень епідбезпеки у:

Львові,
Дрогобичі,
Бродівському районі,
Городоцькому районі,
Жовківському районі,
Миколаївському районі,
Радехівському районі

Жовтий рівень небезпеки встановили у:

Бориславі,
Моршині,
Самборі,
Стрию,
Буському районі,
Дрогобицькому районі,
Жидачівському районі,
Золочівському районі,
Кам’янка-Бузькому районі,
Самбірському районі,
Сколівському районі,
Сокальському районі,
Яворівському районі,

Турківський та Старосамбірський райони, Червоноград, Новий Розділ і Трускавець перебувають у «зеленій» зоні. Рішення про розподіл країни на зони переглядають раз в 7 днів.

10 Вересня, 2020

Ірину Діденко звільнили з посади головної прокурорки Львівщини

10 вересня головна прокурорка Львівщини Ірина Діденко, яка очолювала прокуратуру з жовтня 2019 року, повідомила, що складає свої повноваження.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

«Мої повноваження прокурорки Львівщини сьогодні закінчено. Дякую Львівщино! Неймовірний край з неповторним містом Лева з власною, незламною позицією, яка захоплює. Дякую всім за відкрите серце, з яким прийняли. У свою чергу зробила за цей час все, що було в моїх силах та повноваженнях, щоб ми хоч трохи наблизились до західних стандартів роботи», – написала Ірина Діденко.

Додамо, що у рамках реформування прокуратури працівники мали пройти атестацію. Згідно з наказом генеральної прокурорки Ірини Венедиктової, з 11 вересня в Україні розпочнуть роботу нові обласні прокуратури.

Нагадаємо, що на посаді головної прокурорки Львівщини Ірина Діденко порушила низку резонансних справ. Зокрема вона оголосила підозру колишньому голові ЛОДА Маркіянові Мальському, звинувативши його у незаконному продажі озера на курорті «Едем Резорт», який належить Ігореві Кривецькому.

Діденко також оголосила підозру у службовій недбалості начальниці управління комунального майна ЛМР Інні Свистун. За версією прокуратури, Свистун укладала деякі договори про оренду за заниженою ставкою, внаслідок чого міський бюджет нібито втратив майже 1,2 млн грн. Сама ж Інна Свистун усі звинувачення відкидає та вважає підозру замовною.

Правоохоронці також викрили та завершили розслідування масштабної схеми із розповсюдження важких синтетичних наркoтиків по всій Україні та за кордон, яку організував депутат Лопатинської ОТГ Сергій Феденишин.

10 Вересня, 2020

«Онур» на Львівщині відремонтує дорогу до нового пункту пропуску за майже півмільярда гривень

Турецька компанія «Онур» капітально відремонтує дорогу у Турківському районі, що веде кордону із Польщею. Вартість робіт на цій дорозі –419,5 млн грн за ділянку протяжністю 26,8 км. Відповідні результати аукціону оприлюднили на платформі Prozorro у середу, 9 вересня.

У аукціоні на капітальний ремонт дороги Боберка–Бориня, що з’єднує трасу Львів–Ужгород із кордоном з Польщею, взяли участь дві компанії: «Онур Конструкціон Інтернешнл» та ТОВ «Автомагістраль-Південь». Перемогла компанія «Онур», запропонувавши відремонтувати дорогу за 419,5 млн грн, що на півмільйона гривень менше за пропозицію конкурента. Про це інформує Zaxid.net.

Як розповів заступник керівника дорожнього департаменту ЛОДА Микола Одиноцький, зараз гравійна дорога Боберка–Бориня, протяжністю 26,8 км, перебуває у поганому стані. Підрядник має повністю перебудувати дорогу, облаштувавши асфальтно-бетонне покриття на цій дорозі.

Роботи з облаштування дороги планують розпочати ще цього року. Для цього з Державного дорожнього фонду виділили 90 млн грн. Загалом ремонт дороги до польського кордону триватиме близько трьох років.

Відремонтована дорога вестиме до кордону із Польщею, де у перспективі планують облаштувати новий пункт пропуску «Боберка–Смольник». Про облаштування цього пункту пропуску йдуть перемовини з 2009 року, однак до конкретних рішень не приступали через поганий стан дороги, що веде до кордону.

За словами Миколи Одиноцького, дорога Боберка-Бориня входить у проект «Мале карпатське коло», яке планують реалізувати в межах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Зокрема, планується відремонтувати та збудувати нові дороги, щоб об’єднати у кільце три області і скоротити відстані між ними.

У Львівській ОДА раніше повідомили, що вони планують побудувати нову дорогу біля кордону із Польщею та відремонтувати існуючу прикордонну трасу. Відповідно, утворили б кільце протяжністю 110 кілометрів, яке об’єднає близько 20 населених пунктів.

Нагадаємо, «Онур конструкціон інтернешнл» виграла ще один тендер на реконструкцію дороги Т-14-25 Миколаїв – Городок – Жовква – Кам’янка Бузька – Бібрка на ділянці між Жовквою та Кам’янка-Бузькою (25,5 км) за 1 мільярд гривень.