За останні 30 років чисельність постійного населення Львівщини зменшилася на понад 240 тис. людей. Найбільше скорочення зафіксували у другій половині 1990-х та першій половині 2000-х років.
Дані Головного управління статистики у Львівській області свідчать, що 1 січня 1991 року кількість постійного населення становила 2 734 432 людини, а 1 січня 2020 року – 2 493 714 людей. Постійне населення – це ті люди, які проживають на певній території, незалежно від того, де вони перебувають в момент обліку, наприклад в гостях чи у відрядженні.
Фактично за 30 років число таких людей на Львівщині зменшилося на 240 718.
Найстрімкіше падіння відбувалось протягом 1994-2004 рр., коли кількість населення скоротилася на понад 154,4 тис. Водночас протягом останніх 10 років, попри те, що негативна тенденція до скорочення є чинною, чисельність населення зменшувалась поступово. Упродовж 2010-2020 рр. кількість людей в області зменшилася на 37,5 тис.
Щодо динаміки міського та сільського населення, то тут зменшення відбувалось майже рівномірно – за 30 років кількість жителів міст Львівщини скоротилась на 119,8 тис, сіл – на 120,8 тис.
До слова, торік на Львівщині помeрли 32726 людей. Найвища смертність в перерахунку на 100 тис. населення зафіксована в Перемишлянському та Жидачівському районах.
В області, так само як в країні, найчастішою причиною смерті є серцево-судинні хвороби, причому найбільше померлих від атеросклеротичної хвороби серця (7936 людей за 2018 рік) та інших форм хронічної ішемічної хвороби серця (6164 людей).
У першому півріччі 2020 року когорту безробітних на Львівщині поповнили 37,2 тис. жителів області, це вдвічі більше порівняно з відповідним періодом 2019 року.
Про це повідомив директор Львівського ОЦЗ Василь Барилюк.
«Зростання обсягів реєстрації безробітних зафіксовано в усіх містах і районах області, зокрема на Дрогобиччині, у Моршині, Трускавці та Бориславі число безробітних збільшилося у 4 рази, у Стебнику, Львові, Новому Роздолі, Новояворівську, Червонограді, Стрийському, Городоцькому та Кам’янка-Бузькому районах – втричі», – заявив керівник обласної служби зайнятості.
Загалом за сприяння філій та центрів зайнятості упродовж восьми місяців поточного року в області шукали роботу та отримували відповідні послуги з метою працевлаштування 51,1 тис. безробітних, що на 58,8% більше, ніж було в аналогічному періоді минулого року.
За директор Львівського ОЦЗ Барилюка, незважаючи на карантинні обмеження, активними програмами сприяння зайнятості у січні-серпні поточного року охоплено 14,3 тис. безробітних, тобто кожного третього клієнта. Із них 9,8 тис. осіб забезпечено місцем праці, 0,9 тис. залучено до громадських та інших робіт тимчасового характеру, 3,6 тис. проходили професійне навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації. До слова, 1,0 тис. безробітних здобували новий фах або удосконалювали рівень професійної компетенції на базі Львівського центру професійно-технічної освіти ДСЗ.
Станом на 01.09.2020 року в області налічувалося 30,2 тис. офіційно зареєстрованих безробітних, що в 2,5 рази більше, аніж торік. Із них 58,4% складали жінки, 36,1% – молодь віком до 35 років, 30,0% – жителі сільської місцевості. На кожне вільне робоче місце претендувало 6 осіб.
На початку вересня в області налічувалося 4698 вільних робочих місць і вакантних посад, у тому числі 2860 – для робітників, 1530 – для службовців, 308 – для тих, хто не має професії та спеціальної підготовки.
Найбільше в області бракує кваліфікованих робітників з інструментом (30% вакансій), професіоналів та працівників сфери торгівлі та послуг ( по 16% відповідно), а найменший попит спостерігається на кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (0,4%), а також технічних службовців (2,6%).
Середній розмір заробітної плати у вакансіях становив 7,4 тис. грн.
У Миколаївському районі Львівської області триває капітальний ремонт автомобільної дороги Дроговиж – Дубина. Про це повідомила Львівська ОДА.
Роботи виконує ТОВ “АЛОВ-БУД”. Підприємство зареєстроване у 2017 році у Миколаївському районі. Його керівником та власником є Вугар Гаджиєв, громадянин Азербайджану.
Ціна договору становить 16,4 млн гривень. З них – 8,5 млн – це субвенція (дотація місцевому бюджету) із Державного дорожнього фонду. Про це випливає з інформації договору, опублікованого на сайті ProZorro.
“В межах капітального ремонту заплановано прокласти нове асфальтобетонне покриття від траси Т-14-25 до озера Задорожнє. Кошти на капітальний ремонт цієї дороги передбачено у сумі понад 8,5 млн грн з Державного дорожнього фонду у рамках програми Велике будівництво”, – зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко.
До тендерної пропозиції також долучались такі провідні компанії як ТОВ “Автомагістраль-Південь” та “ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ”, однак запропонували на 6 млн гривень дорожчу ціну.
Дорога перебувала в жахливому стані. Ця ділянка була вся у ямах, коліях та покрита шаром пилу і землі, що розносилось після руху автомобілів та створювало небезпеку. Тож очікуємо можливість якісного та комфортного добирання вже в наступному сезоні.
Озеро Задорожнє стало чи не найпопулярнішою водоймою львів’ян за останні роки. Сюди можна добратись електричкою або ж автомобілем саме цією дорогою. Кожні вихідні у теплу пору року тисячі людей на автомобілях приїжджають на це місце, аби погрітись на сонці та поплавати у чистій воді.
Водій вантажного автомобіля збив двох дорожніх працівників на трасі Львів–Ужгород. Один з них зaгинyв, інший з чисельними трaвмaми потрапив у лікарню.
ДTП трапилась у понеділок, 14 вересня, неподалік міста Новий Калинів Самбірського району.
Як попередньо встановили правоохоронці, 51-річний водій автомобіля ГАЗель не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя дороги, де нaїхав на двох працівників дорожньо-будівельної компанії, які в момент аварії виконували роботи. Відомо, що винуватець ДTП був тверезим.
Від трaвм, отриманих внаслідок ДТП, на місці зaгинyв один з дорожніх працівників – 26-річний мешканець Самбора. Крім того, з різними травмами гoспiталізували 45-річного мешканця району.
У Самбірській районній лікарні LMN повідомили, що стан пацієнта, який постраждав через наїзд, – задовільний. Він перебуває у трaвмaтологічному відділенні.
«У нього закрита черeпно-мозкова трaвма, струс головного мозку, пeрелом ребер та зaбій нирки. Зараз він при свідомості – ходить та розмовляє, – кажуть медики. – Пригадує, що з напарником працювали на обочині. Раптом відчув сильний удaр, втратив свідомість».
Поліція затримала водія 51-річного автомобіля ГАЗель. За фактом ДTП слідчі відкрили кримiнaльне провaдження за ч.2 ст. 286 (порyшення правил безпеки дорожнього руху) ККУ.
Наступного року частиною національного проекту «Велике будівництво» стане відновлення 100 культурних об’єктів по всій Україні. Це один з напрямків програми відродження культури та креативної економіки.
Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко 13 вересня відвідав Львівщину, аби разом з місцевою владою напрацювати основні напрямки роботи для ефективного втілення цієї програми в області.
«Ми зробимо все, щоб кошти, на які ми очікуємо, – а це 55 мільярдів гривень упродовж 4-х років, будуть спрямовані не тільки на реставрацію і реконструкцію, добудову, а також і на створення центрів культурних послуг по всій Україні», – розповів міністр під час брифінгу у Свірзькому замку.
За його словами, відновлення історико-культурної спадщини забезпечить сталий розвиток територій громад, прокладе нові туристичні маршрути, пам’ятки стануть місцевими туристичними магнітами.
«Львівщина має амбітну ціль – 25% передбаченого фінансування на проєкт «Велике будівництво» у культурі отримати на реставрацію та збереження пам’яток нашої області. Чому стільки? Бо в нашій області зосереджена чверть усіх пам’яток культурної та архітектурної спадщини України. Це понад 8 тисяч об’єктів, – зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. – Вдячний Президенту України, що нарешті культура у фокусі. І програма «Великого будівництва» у культурі дозволяє по-іншому подивитися на наш туристичний потенціал, створити нові робочі місця, розвинути біля реставрованих культурних перлин також і суміжні галузі».
Відтак Львівська обласна державна адміністрація скерувала пропозицію щодо отримання фінансування з державного бюджету України у 2021 році на реставрацію 21 пам’ятки архітектури.
Зокрема Свірзького та Старосільського замків, костелів у Годовиці та Щирці, Тартаківського, Поморянського палаців та палацу Гредлів, дерев’яних церков, що входять до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інших сакральних об’єктів.
«Це туристичні магніти, які у наступні роки притягнуть сюди великі кошти. І дадуть нове життя нашій області», – додав Максим Козицький.
За словами очільника області, у Стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року серед 5 стратегічних цілей є і «Туристична привабливість», також запроваджено розвиток економічної компоненти культурно-мистецької сфери, зокрема підтримку креативних індустрій з використанням регіональних традицій і орієнтованих на розвиток творчої молоді.
«Наразі міністерство збирає пропозиції, які потім опрацює незалежна експертна рада, затверджена Кабміном. Ми робитимемо все, аби якнайбільше пам’яток з Львівщини потрапили до остаточного списку, щоб після реставрації чи відновлення, вони вже самостійно могли залучати для себе кошти та стали туристичними точками, обов’язковими для відвідання», – додав заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод.
Варто зазначити, що в межах ініціативи Президента України «мандруй Україною» та формування туристичних магнітів України для Львівщини визначено магніт – національний природний парк «Сколівські Бескиди». Вже цього року інвестовано бюджетних та грантових коштів у розвиток туристичної інфраструктури близько 6,2 млн грн. Це дасть можливість зручної логістики карпатськими шляхами та створить безпечні умови для подорожей.
Реставрується музей фортеці Тустань, активно розвивається інфраструктура довкола нього. Створюються інформаційні пункти на еко-стежках. Цьогоріч також здійснили передачу на баланс НПП «Сколівські Бескиди» палацу Гредлів – пам’ятки архітектури місцевого значення у місті Сколе, який стане туристично-інформаційним та еко-просвітницьким центром. Як вже зазначалося, його також включили до переліку об’єктів для реставрації в рамках «Великого Будівництва».
У зв’язку із оголошенням у Пустомитівському та Перемишлянському районах червоного рівня епідеміологічної небезпеки «Львівська залізниця» обмежила посадку пасажирів на станціях у цих районах.
У межах двох районів буде здійснюватися лише технічна зупинка для висадки пасажирів, повідомляє ZAXID.NET.
Зокрема, електропоїзди №6125/6126 Львів-Шкло-Львів, № 6109/6113, 6102/6112 Львів – Мостиська – Львів здійснюватимуть лише технічну зупинку в Зимній Воді.
Електропоїзди № 6042/6046/6034/6092/6096 сполученням Львів – Тернопіль – Львів – Золочів – Львів – Здолбунів і №6045/6041/6031/6091/6093 сполученням Тернопіль – Львів – Золочів – Львів – Здолбунів – Львів зупинятимуться лише для висадки пасажирів на станціях Підбірці та Борщовичі, а також на зупинних пунктах «Платформа 1460 км» і «Залуги».
Дизель-поїзди № 6006 Львів – Рава-Руська, № 6001 Рава-Руська – Львів зупинятимуться для висадки пасажирів на станції Брюховичі;
Електропоїзди № 6021/6025/6027 сполученням Львів – Сянки, № 6018/6022/6028 Сянки – Львів робитимуть технічну зупинку для висадки пасажирів на станціях Оброшин, Ставчани, Містки;
Електропоїзди № 6011/6015 сполученням Львів – Трускавець, № 6008/6012 Трускавець – Львів зупинятимуться лише для висадки пасажирів на станціях Оброшин, Глинна-Наварія, Пустомити, Семенівка, Щирець-І, Щирець-ІІ, Дмитре, Черкаси;
Дизель-поїзди №6052/6056 сполученням Львів – Стоянів – Львів – Сокаль, № 6051/6053 Стоянів – Львів – Сокаль – Львів здійснюватимуть лише висадку пасажирів на станції Дубляни Львівські;
Дизель-поїзди № 6062/6066 сполученням Львів – Ходорів, № 6063/6067 Ходорів – Львів здійснюватимуть висадку пасажирів на станціях Давидів, платформа 22 км, Старе Село, платформа 28 км, Підмонастир, платформа 33 км, Глібовичі.
Такі обмеження діятимуть 14 днів за умови, якщо Державна комісія із ТЕБ та НС вилучить Перемишлянський та Пустомитівський райони із «червоної» карантинної зони.
У п’ятницю, 11 вересня, львів’янка повідомила в пoліцію про зникнення своєї 5-річної дитини. Дівчинку знайшла місцева мешканка у селі Пустомитівського району, за 25 км від Львова.
У Сихівський відділ пoліції надійшло повідомлення від львів’янки про зникнення її 5-річної доньки. За словами матері, вона з дітьми йшла на зупинку громадського транспорту вулицею Сихівською, щоб сісти в автобус. Прийшовши на зупинку, вона виявила, що її донька загубилась. Жінка намагалась самостійно розшукати доньку, однак їй це не вдалося.
Правоохоронці оголосили дитину у розшук, до якого були залучені співробітники усіх служб та підрозділів поліції Львівщини.
Тим часом в поліції подзвонила колишня працівниця МВС Ольга Лисак, яка заявила, що знайшла у селі Городиславичі Пустомитівського району дівчинку без батьків. Вона пояснила, що зустріла у селі самотню дитину, яка не могла пояснити, як вона сюди потрапила і де її батьки.
Отримавши повідомлення про розшукану у Пустомитівському районі дівчинку, прикмети якої збігались з прикметами зниклої дівчинки, співробітники Сихівського відділу поліції негайно виїхали туди.
Знайдена дівчинка виявилась тою самою, яка загубилась на Сихові. Як встановили поліцейські, вона самостійно сіла в автобус, виїхала за межі Львова та вийшла на зупинці у селі Городиславичі, де її й виявила Ольга Лисак.
Дитину правоохоронці того ж дня передали матері, з якою провели профілактичну бесіду.
Головний лікар Сокальської центральної районної лікарні Роман Швед інфікувався коронавірусом. Зараз він знаходиться на стаціонарному лікуванні в Сокальській ЦРЛ з двобічною полісегментарною вірусною пневмонією.
Сьогодні він вирішив поділитися думками щодо непростої ситуації, яка виникла у зв’язку з епідемією коронавірусу. Ось, що він повідомив на своїй сторінці у Facebook:
Лікарні, які приймають пацієнтів з коронавірусом, повні. Лікарі втомлені, частина хворіє.
На жаль, профілактики поки не існує, а карантин не зупинив вірус.
Так виглядає, що більшість з нас перехворіє вірусом SARS-CoV-2.
Усі, кому за 30, є в зоні ризику потрапити у стаціонар.
Симптомів багато. Однак, висока температура, бiль у м’язах та горлі, зникнення нюху, кашель є найчастішими.
На відміну від рентгену, комп‘ютерна томографія (КТ) є вкрай необхідною для діагностики. У більшості пацієнтів ураження легень по типу «матового скла».
Найдостовірнішим лабораторним методом діагностики є ПЛР – тест, бо показує наявність/відсутність в організмі людини ДНК чи РНК вірусу.
ІФА – тести спрацьовують лише з 7 дня захворювання.
Для лікування ковіду використовуються антибіотики, противірусні, жарознижуючі, стероїдні гормони.
У багатьох пацієнтів ПЛР – тест буде позитивним до 15-16 дня від початку захворювання, навіть при відсутності симптомів хвороби.
Тим, хто одужав потрібна реабілітація після перенесеного ковіду.
Пам’ятайте, що при перших симптомах потрібно звертатися до лікарів і в жодному випадку не займатися самолікуванням!
Пошкодуйте медичних працівників! Спробуйте зменшити ризик свого ж інфікування. Думайте про себе, бо ви цього варті. Все у ваших руках, точніше у голові! Разом ми переможемо! Бережіть себе та близьких!
Олег Карапінка – наймолодший сільський голова в Україні, йому лише 25. Коли йому було 22 роки, у своє підпорядкування від отримав села, в яких живе понад 1500 людей. Із 2016 року він є сільським головою Дроздович та Галичан, що у Городоцькому районі на Львівщині, близько 30 км від Львова. Його діяльність починалася із громадської. До головування працював в народному домі, організовував усілякі заходи для місцевих мешканців.
«Вийшла така ситуація, що кандидатом на посаду сільського голови , була така пані… Ну, чесно я думав, що ми зробимо більше і тому я вирішив подати свою кандидатуру. І я, до речі, ніколи не планував бути сільським головою. І за мене в Дроздовичах проголосували 400 людей із 415 людей.
Скріншот з відео Ютуб-каналу mistotvpoltava
Господарювати, звичайно, Олег вміє, юридичні та земельні питання, хлопець був змушений швидко вивчати. Зізнається, вичитував усі документи і закони, аби чогось не пропустити. Олег змінив майже усіх працівників сільської ради. І наступним кроком сільський голова взявся за модернізацію села.
«Першим ділом ми гроші на ремонт сільської ради перекинули на відеоспостереження, бо в нас були постійні грабежі та різні такі трафунки і це було дуже потрібно. А тепер все налагодилося і, до речі, один зі злoчинців відбуває термін у в’язницi», – розповідає Олег Карапінка, сільський голова Галичан і Дроздович.
Скріншот з відео Ютуб-каналу mistotvpoltava
Камери встановлені у всіх важливих місцях двох сіл, а у кабінеті голови є великий екран і він бачить, що відбувається у цих населених пунктах. Бачить він все у камери і завдяки новому освітленню. У селах встановили 40 опор на тих вулицях, де їх бракувало, а старі лампи замінили на LED. Таким чином вдалося заощадити, відтак за електроенергію обидва села платять лише 2,5 тис. грн, хоча до того платили по 5-6 тис. грн. Як змінюється село видно найбільше на центральних вулицях. Центральну вулицю Дроздович виклали сучасною бруківкою, а у Галичанах проклали асфальт.
«Ми встановили пріоритети і подивилися, де найбільше потрібно. Подивилися, що центральна вулиця у селі Галичани перебуває у поганому стані. А там всі урочисті події відбуваються. І ми вирішили подати це на обласну раду на фінансування. Так само вирішили зробити із центром Дроздович. І цього року ми це вже закінчили. Щоправда, фінансування було з державного фонду», – каже Олег Карапінка.
Тут теж є тренажерний та спортивний майданчики, оновлена роздягальня на стадіоні, як раніше була занедбаною. Звичайно, є і невдачі. 510 гектарів водойми, яка належить селу, але використовується Львівським облрибкомбінатом, повернути у власність села не вдалося. Так само, як і заасфальтувати усі комунальні дороги, яких на балансі 15 кілометрів. Наразі вдалося привести до ладу лише два кілометра шляхів.
«Доробляєш один, а потім плануєш ще два, всього встигнути теж не можна, фактично у мене маленька каденція, попередні сільські голови були по п’ять років, а у мене три, і два з половиною роки з цих трьох вже пройшли», – розповідає Олег Карапінка.
Ідейна цитата голови села завжди перед ним. Фото: Костянтин Гончар / gazeta.ua
Ще одна особливість молодого сільського голови – усе має бути відкритим. Тому усі сільські обговорення Олег проводить у Фейсбуці. Так, скaндал з одним із нечесних підприємців, який засіяв 18 гектарів поля із земель запасу села без оформлення документів перейшов з поля у віртуальну реальність.
Однак односельчани задоволені й тим, що все дуже відкрито і прозоро. Завітати до голови можна у будь-який час, він намагається помогти вирішити проблеми своїх людей.
Каденція Олега Карапінки закінчиться в жовтні цього року. Після місцевих виборів і адміністративної реформи сільських голів, як посади, вже не буде. Будуть старости, яких призначатимуть. Тому поки у планах Олега – це стати депутатом, щоб залишитись працювати у своєму районі.
Під час будівництва нової об’їзної дороги Трускавця, поблизу села Модричі, «Рятівна археологічна служба» знайшла сліди поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яка вважається давнішою, ніж трипільська. Серед знахідок – серпи, кераміка, кремнієві знаряддя праці і заготовки для нoжів.
Археологи розповідають, що культура лінійно-стрічкової кераміки одна з найдавніших в Україні почала займатися землеробством та скотарством.
«Це неолітичне поселення, яке має понад 7 тис. років. Ця культура займає ареал від Рейну до Дніпра і вважається однією з найбільш яскравих пам’яток епохи неоліту. Трипільська культура не була першою землеробською культурою, лінійно-стрічкової кераміка за 1,5 тис. років до них починала освоювати сільськогосподарські культури», — розповів керівник археологічної експедиції Олександр Сілаєв.
Представники цієї культури вели частково мандрівний спосіб життя. Коли виснажували землю, на якій проживали, пересувалися далі у пошуках родючих ґрунтів.
«Припускаємо, що це було невелике поселення, можливо, тимчасова стоянка на декілька десятків людей. Вона одна з небагатьох, які досі виявлені на Прикарпатті. Люди, які тут жили, мандрували на великі відстані, можливо, перейшли Карпати. Ми знайшли відщепу з обсидіану, який потрапляв до нас зі Словаччини і Угорщини», – каже Олександр Сілаєв.
Дослідники виявили сліди «довгого дому» площею приблизно 23х8 м, в якому могли проживати близько 50 людей. Такі будинки зі стовповою конструкцією і плетеними стінами, по центру яких є ями або господарські об’єкти, притаманні культурі лінійно-стрічкової кераміки.
«У ті часи люди не користувалися металами взагалі. Камінь, кістка і кремінь – основні матеріали, які вони використовували. На північ від Карпат в основному використовувався кремінь, на південь від Карпат – обсидіан з вулканічних родовищ. Така знахідка може свідчити про широкі контакти або переміщення поселення», — додав керівник експедиції.
Археолог Микола Шніцер розповів, що найцікавішими віднайденими артефактами є вироби з кременю, скребки, вкладення до серпа, кам’яне тесло, елементи обсидіану – вулканічного скла, керамічний посуд з орнаментом з ліній, які утворюють стрічки, що і дало назву культурі. Виявлені знахідки передадуть в музей. В який саме – ще радяться. Можливо, у музей «Дрогобиччина» або Львівський обласний краєзнавчий музей у Винниках.
Розкопки розпочали 1 вересня, вони триватимуть ще до кінця наступного тижня. Після цього тут розпочнуть роботи дорожники, які вже будують об’їзну на інших ділянках.
Об’їзна дорога тут буде протяжністю 3 км 840 м шириною понад 7 м по 1 смузі в кожному напрямку. З двох кінців дороги будуть дві кільцеві однорівневі розв’язки, по 3 з’їзди. У трьох місцях, де дорога перетинатиме річку Вишницю, під дорогою прокладуть залізобетонні труби. Із 250 млн грн загального бюджету на будівництво цієї об’їзної цьогоріч виділять понад 120 млн грн. До кінця року дорожники знімуть верхній шар землі, укріплять ґрунтову основу. Повністю будівництво дороги закінчать до кінця 2021 року.
