Мешканця Львівщини оштрафували на 17 000 грн за прогулянку голим у парку

Городоцький районний суд Львівської області оштрафував на 17 тис. грн Володимира Димніча, який нетверезим перебував у міському парку в Городку та демонстрував перехожим свій статевий орган, пише zaxid.net.

Як вказано в матеріалах справи, 13 травня 2023 року ввечері мешканець села Підбірці Володимир Димніч нетверезим перебував у Старому парку XVIII століття в Городку. Згодом він зняв штани і труси та демонстрував перехожим свій статевий орган.

Через аморальний вчинок одна з відвідувачок парку звернулась в поліцію. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 296 ККУ (грубе порушення громадського порядку). В суді Володимир Димніч свою провину визнав.

Враховуючи обставини справи, суддя Городоцького райсуду Наталія Яворська визнала Володимира Димніча винним та призначила 17 тис. грн штрафу. Цей вирок можна оскаржити в апеляційному суді.

На Львівщині у ДТП трьох автомобілів одна людина загинула і двоє в лікарні

У п’ятницю, 16 червня, близько 8:30 сталась ДТП на 590 км траси Київ – Чоп поблизу села П’ятничани Стрийського району, передає Zaxid.net.

За інформацією патрульної поліції Львівської області, у ДТП потрапили одразу п’ять автомобілів, є травмовані і загиблі. Наразі рух транспорту на ділянці здійснюється однією смугою, його регулюють патрульні. На місці працюють усі необхідні служби.

Як повідомили ZAXID.NET у прес-службі поліції Львівської області, у ДТП загинув один чоловік, а двоє жінок отримали травми.

За попередніми даними поліції, зіткнулися три автомобілі: спочатку BMW 530 під керуванням 24-річного жителя Стрийського району та Mercedes Sprinter 519, яким керував 55-річний мешканець міста Чернівці, після цього BMW відкинуло та відбулося його зіткнення ще з одним автомобілем Mercedes Sprinter 316 під керуванням 41-річного стриянина.

Внаслідок ДТП водій BMW від отриманих травм загинув на місці події. Його пасажирка, дані якої встановлюються, з травмами доставлена до лікарні. Крім того, травмована пасажирка одного з Mercedes Sprinter, 50-річна мешканка Чернівців, яку теж госпіталізували. Діагнози потерпілих уточнюються.

Зараз на місці події працюють слідчі територіального підрозділу поліції, а також співробітники інших служб поліції Львівщини. Вирішується питання правової кваліфікації події.

На Львівщині підприємець використовував дітей для роботи на сміттєзвалищі

Поліція і фахівці управління Держпраці виявили на Львівщині підприємця сміттєпереробної галузі, у якого незаконно – без оформлення трудових відносин – працювали неповнолітні. Про це повідомляє прес-служба Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, передає zaxid.net.

Тепер справою займається поліція – за ст. 150 ККУ. Санкція статті за використання праці дітей на шкідливому виробництві передбачає позбавлення волі на термін від двох до п’яти років.

В управлінні Держпраці також нагадують, що ст. 11 закону України «Про охорону праці» заборонено застосування праці неповнолітніх, тобто осіб до 18 років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими умовами праці, на підземних роботах, залучати до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні.

Відповідно до статті 3 Конвенції про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці №182, примусова чи обов’язкова праця належить до однієї з найгірших форм дитячої праці. Стаття 43 Конституції України забороняє використання примусової праці та використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах.

На Львівщині прокуратура повернула громаді землю, роздану сільським головою родичам

Червоноградська окружна прокуратура через суд повернула у комунальну власність Червоноградської міської територіальної громади земельну ділянку площею 0,3 га, що екс-сільський голова, підробивши документи, віддав знайомим напередодні припинення своїх повноважень у листопаді 2020 року. За оцінкою прокуратури, вартість землі становить близько одного мільйона гривень, інформує Zaxid.net.

Як розповіли ZAXID.NET у прес-службі Львівської обласної прокуратури, загалом суд постановив повернути із приватної у комунальну власність три ділянки загальною площею близько 0,8 га. Два рішення суду щодо ділянок в селі Борятин (площею 0,189 га і 0,3 га), що раніше входило до складу Острівської сільради Сокальського району Львівщини, вже набули законної сили у червні, одне – про земельну ділянку в селі Острів (площею 0,3 га) – ухвалене на початку червня і набуде сили впродовж місяця.

Також у суді на розгляді перебувають ще три позови Червоноградської окружної прокуратури про витребування із приватної власності незаконно відчужених тим же сільським головою земельних ділянок.

Із даних єдиного державного реєстру судових рішень випливає, що ідеться про земельні ділянки, відчужені екс-головою Острівської сільської ради Іваном Дидаком, який напередодні ліквідації сільради і створення територіальної громади підробив рішення сесії і роздав землю в селах Острів і Борятин родичам і друзям.

Так, у судовому рішенні про витребування із приватної власності двох земельних ділянок у селі Борятин зазначено, що 5 листопада 2020 року засідання сесії, на якому депутати буцімто проголосували за виділення землі, не відбувалося. Також про це ідеться в свідченнях депутатів колишньої Острівської сільради. Аналогічне стверджується і в рішенні про витребування землі в селі Острів. Суд вважає рішення про виділення землі підробленим.

Як повідомляв ZAXID.NET, у липні 2021 року екс-голові Острівської сільради Івану Дидаку оголосили про підозру у незаконному відчуженні землі. У вересні суд дав дозвіл на вилучення у його помешканні документів, що стосувалися рішень колишньої Острівської сільради.

Досудове розслідування у цій справі кілька разів продовжували. Вироку екс-голові Острівської сільради Іванові Дидаку поки немає.

Селяни на Львівщині не давали знести пам’ятник колгоспниці через його схожість з Тимошенко

У четвер, 15 червня, під час демонтажу радянського пам’ятника у с. В’язова Жовківської громади місцеві мешканці перешкоджали ініціативній групі, обзивали їх і відстоювали його збереження. На думку місцевих, він зовсім не радянський, а навпаки нагадував їм сучасну політикиню Юлію Тимошенко. Для врегулювання конфліктної ситуації викликали поліцію. У підсумку цього дня у В’язовій таки демонтували колгоспницю, а також дві скульптури піонерів біля школи, інформує ZAXID.NET.

«Важка громада Вʼязової, в якій ціла купа памʼятників радянської доби. Громада, в якій чоловіки, які тут лишилися, захищають не Україну, а … колгоспницю. Довелося викликати поліцію», – написав депутат Львівської облради, член ініціативної групи ЛОВА з декомунізації Захар Миляник.

Секретар робочої групи при Львівській обласній державній адміністрації з питань декомунізації Анна Герич розповіла ZAXID.NET перебіг подій.

Цей пам’ятник встановили в селі приблизно тоді, коли там з’явився колгосп. Це типова скульптура в стилістиці соцреалізму: жінка, колгоспниця, яка несе на рушнику хліб. Через косу довкола голови місцеві люблячи називали її «Юлею».

«Керівництво громади прийняло рішення про демонтаж радянських пам’ятників. Але напередодні місцеві відрядили священика в міськраду, щоб домовився про те, щоб скульптуру колгоспниці лишили. Вони мають якесь застереження щодо демонтажу, вони її люблять, підфарбували очі, називають її Юлею. Про піонерів біля школи ми дізналися лише, коли приїхали на демонтаж цієї жінки-колгоспниці. Їх не подавали до інвентарного списку», ­– пояснює ZAXID.NET Анна Герич.

Коли вранці 15 червня обласна група з декомунізації приїхала у В’язову, під’їхав маніпулятор, з села вийшли кілька нетверезих агресивних чоловіків, які почали перешкоджати роботі, обзивати учасників процесу.

«Дівчата, шо сі робе? Захвачують землі!», ­– схлипує вусатий чоловік. Його молодший односельчанин, віком на вигляд до 40 років, який назвався Богданом, взяв ініціативу «спротиву» в свої руки і найагресивніше «аргументував» журналістам, депутатам та представникам комісії: «Моя баба теж була в Сибіру, але коли повернулася сюди в 17 років, вона ніколи не була проти того пам’ятника. І працювала все життя в колгоспі. Мені москалі пох*й! І ви мені так само разом з ними пох*й. Бо ви долбо*об», – кричав у камеру секретаря робочої групи з питань декомунізації Анни Герич агресивний в’язовець Богдан.

Богдан далі заперечував, що пам’ятник має радянську символіку. Цю колгоспницю, як і багато деінде, раніше вже встигли прикрасити вишиваним узором.

«Мене рішення обласної ради не цікавить. За чий рахунок будуть там шось ставити? Нам треба конкретний припис, що на цьому місці влада має побудувати щось інше. Закінчиться війна, ми запитаємо хлопців, які повернуться з фронту, чи можна цей пам’ятник зносити чи можна не зносити. Якщо треба буде, я їм сам поможу за власний рахунок», – емоційно пояснив житель В’язової Богдан.

В результаті радянський монумент таки демонтували, хоч і довелося викликати поліцейських для врегулювання емоцій. Коли пам’ятник падав, згадує Анна Герич, скульптура розбилася, а один з місцевих мало не розплакався: «Ви їй лице розбили, вона на Юлю схожа».

Ще один радянський памʼятник знесли у с. Зіболки. Таким чином Жовківська громада повністю позбулася радянської спадщини, прозвітував голова ОТГ Олег Вольський. Хоча відкритим залишається питання мертвої петлі Нестерова у Волі-Висоцькій.

Нагадаємо, що від початку 2023 року на Львівщині демонтували 62 радянських об’єкти. Залишилось близько 180 пам’ятників. Повністю позбутись спадщини тоталітарного минулого у Львівській області планують до кінця року.

Львівщина не зможе компенсувати дефіцит овочів з Херсонщини

На Львівщині планують збільшити на 7% території для вирощування овочів, однак цього недостатньо, щоб компенсувати роботу аграріїв Херсонщини. На брифінгу у Львівській обласній військовій адміністрації у четвер, 15 червня, розповіли, як окупація і підтоплення Херсонщини впливають на аграрний сектор Львівщини, передає Zaxid.net.

«Катастрофа, яка відбулася на Херсонщині, обов’язково вплине на аграрний сектор Львівщини, тому що вже другий сезон поспіль Україна залишається без головного овочевого регіону. Що таке дефіцит овочів, ми дізналися торік. З окупованої території не було постачання. Всі ми побачили цибулю по 55 грн за кг, моркву по 50 грн за кг. Про такі ціни ми навіть не могли й думати. Україна залишалася недоімпортером овочів практично весь сезон. Наступний сезон, скоріше за все, також буде дефіцитним», – говорить директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман.

За словами посадовиці, від початку війни Львівщина збільшувала посівні площі під всіма видами аграрних культур. Не стали винятком і овочі. Тетяна Гетьман зазначила, що аграрії Львівщини збільшували посівні площі для деяких культур.

«Бачимо сталу тенденцію зростання виробництва цих культур, починаючи з 2018 року. Посівні площі під буряком, картоплею, морквою, капустою і під цибулею збільшилися на 30%, а деякі на 50%. Буде збільшення виробничої площі і на інших регіонах, тому, скоріше за все, ціни не будуть настільки високі, як в цьому році. Проте все одно вони будуть залишатися вище середнього показника за останні п’ять років. Не зможемо компенсувати вирощування овочів, яке було на Херсонщині. Наприклад, Україна ще до війни за рік виробляла близько півтора мільйона тонн цибулі. З нього приблизно 600 тисяч тонн – це був Херсон. А Львівщина вирощує 65 тисяч тонн цибулі», – пояснює Тетяна Гетьман.

Агровиробник з Львівщини, який представляє агрофірму «Дзвони», Зеновій Максимишин говорить, що не можна різко збільшити виробництво агрокультур. Він з тривогою очікує на збір урожаю 2023 року. Проте чоловік впевнений, що показники будуть добрими.

«Кожен новий гектар якоїсь культури вимагає більше зусиль та засобів. Попри дуже складну весну нам вдасться цього року через зрошування отримати високі врожаї. Я теж прогнозую, що ціни будуть менші. Торік були дуже високі, бо на внутрішньому ринку не було продукції південних областей, наклалися й природні катаклізми. Навіть у Європі не виконали план зі збору овочів. Особливих проблем не було з урожаєм 2021-2022 років. Цьогоріч є великі тривоги, пов’язані з тим, що були великі затрати на вирощування нових культур, піднялися ціни на дизпаливо, засоби захисту рослин, добрива. У нас великі витрати на логістику. Західні наші сусіди не дуже доброзичливо ставляться до нас, коли продаємо їм свій врожай», – розповів Зеновій Максимишин.

Керівник херсонського підприємства «Аглонер» Олександр Кравцов торік релокував компанію на Львівщину. До війни він вирощував овочі на 60 га землі. Наразі у Мостиському районі він орендує 25 га.

«Почалася війна і ми в перший день поїхали. Вся техніка і все, що в нас було, лишилось там. Я сам львів’янин і друзі мене запросили до себе в Мостиський район. Тут все залежить від погодних умов. Вони підходять, тільки треба полив. З цим набагато важче, ніж на Херсонщині. Я орендую 25 гектарів землі. Якщо все добре, то братиму в оренду землю і розширюватимусь. Продукцію експортую на внутрішній ринок», – сказав Олександр Кравцов.

Тетяна Гетьман додала, що посівні прощі під овочі борщового набору на кінець 2023 року збільшать на 7%. Вона зазначила, що другий сезон поспіль на Львівщині діє програма з відшкодування приблизно 50% від вартості високопродуктивного насіння. Крім цього, у регіоні надаватимуть гранти на встановлення теплиць.

Будівництво євроколії із Варшави до Брюхович розпочнеться наступного року

Наступного року планують розпочати будівництво залізничної євроколії, що сполучатиме Варшаву та Брюховичі прямими потягами. Наразі розробляють проєкт реконструкції існуючої колії Рава-Руська – Брюховичі. Про це Tvoemisto.tv розповів заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко.

«Наразі колія облаштована до Рава-Руської, найближчим часом вже поїде потяг. Також вже розпочали працювати над проєктом реконструкції існуючої залізничної колії до Брюхович. Цього року його мають завершити, а також провести експертизу», – каже він.

Зазначимо, польська залізнична компанія повідомляла, що з червня планує розпочати рейси з Варшави до Рави-Руської. В обох напрямках курсуватиме потяг, розрахований на 240 пасажирів. Як зазначили у міністерстві, новий рейс дозволить розвантажити автомобільні пункти пропуску. З Варшави потяг прямуватиме до міста Рава-Руська, де пасажири після проходження прикордонно-митного контролю зможуть скористатися рейсами Укрзалізниці.

Нагадаємо, на початку 2022 року Львівська міськрада, «Укрзалізниця», а також представники польських громад підписали меморандум про початок відновлення ділянки залізниці від «Рава-Руської». Загальний проєкт передбачає будівництво євроколії між Варшавою й Києвом через Львів. Першу ділянку колії вже почали будувати. Лінії проходитимуть від українського міста Рава-Руська до польського села Хребенне. Нові лінії будуватимуть поруч із наявними, а не замінятимуть старі.

Зауважимо, що раніше на Всеукраїнському форму міської мобільності представник Львівської міськради Антон Коломєйцев казав, що Євроколія з Польщі не доходитиме до залізничного вокзалу Львова. Найімовірніше, євроколію прокладатимуть до станції Скнилів, що неподалік від аеропорту. Вокзал зі станцією запропонують зʼєднати за допомогою шатлів-автобусів.

На Львівщині нетверезий водій збив двох жінок

У селі Залужжя Яворівського району водій наїхав на двох літніх жінок. Чоловік був у стані алкогольного сп’яніння. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Львівщини, пише Суспільне.

Аварія трапилась 14 червня, близько 12:00. Тоді 50-річний водій “Peugeot Partner” збив двох місцевих жительок. 63-річна і 70-річна жінка отримали травми. Їх госпіталізували у лікарню. Як встановили правоохоронці, водій перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння.

Чоловіка затримали. Невдовзі суд обере йому запобіжний захід. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом здійснення ДТП у нетверезому стані. Тепер водієві загрожує до восьми років ув’язнення, а також позбавлення водійських прав на строк від п’яти до восьми років.

Досудове розслідування триває.

Трирічний хлопчик випав з вікна третього поверху в Дрогобичі

У середу ввечері,14 червня, у Дрогобичі на Львівщині з вікна третього поверху житлового будинку випав трирічний хлопчик. Дитину госпіталізували у важкому стані.

Як розповіли ZAXID.NET у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інцидент трапився увечері близько 20:20. З третього поверху будівлі в Дрогобичі випав малолітній хлопчик.

У поліції Львівщини уточнили, що внаслідок падіння з висоти постраждав трирічний хлопчик. Трагічний випадок стався на вул. Івана Франка. Поки дорослих не було у кімнаті, дитина вилізла на підвіконня та випала разом з москітною сіткою з третього поверху. У помешканні на той час перебували його мама, а також бабуся та ще троє дітей.

За цим фактом поліцейські відкрили кримінальне провадження за злісне невиконання обов’язків догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст.166 ККУ), яка передбачає покарання – від двох до п’яти років обмеження волі або позбавлення волі на той самий строк.

Постраждалого спершу госпіталізували в Дрогобицьку лікарню з попереднім діагнозом закрита черепно-мозкова травма та забій грудної клітки, а згодом реанімобілем медицини катастроф перевезли у львівську лікарню святого Миколая (колишня міська дитяча лікарня). У хлопчика діагностували набряк головного мозку.

6,5 років в ув’язненні: на Львівщину з Росії повернувся колишній політв’язень Андрій Захтей

На батьківщину повернувся колишній український політв’язень Андрій Захтей. Чоловік розповів, що зміг виїхати з Росії через Латвію. Андрій Захтей відбув 6,5 років за ґратами. У лютому 2023 року він вийшов на свободу після закінчення відбування незаконного покарання, пише Суспільне.

Зустрічали Андрія Захтея дружина Оксана та донька Олександра. Із собою взяли український прапор.

“Я знаю, що тато мене дуже любить. Я за ним дуже скучаю. І вчора я почула, що тато сьогодні приїде, то я гарно раділа, аж розплакалася, так тата чекала”, — каже донька політв’язня Олександра Захтей.

Після зустрічі з донькою Андрій Захтей каже:

“Пройшло 7 років. От, подивіться, їй було пів року. Я ледве стримую сльози”, — каже Андрій Захтей.

Андрія Захтея затримали в Криму у серпні 2016 року. Співробітники окупаційного ФСБ тоді звинуватили його в диверсійній діяльності. За версією звинувачення, Захтей, який займався у Криму приватними перевезеннями, мав зустріти начебто диверсійну групу та перевозити по півострову. Андрій Захтей має статус політв’язня за рішенням міжвідомчої комісії, після повторного звернення його дружини.

“Емоції переповнюють, дочка тому доказ. Я не бачила його десь 3 роки. Так минуло з того часу, як я їздила останній раз на побачення, а потім карантин, потім війна”, — каже дружина Оксана Захтей.

Колишній в’язень після закінчення терміну за “диверсійну діяльність”, у лютому цього року не міг одразу потрапити додому через бюрократію. Після звільнення в лютому його мали відправити до України, однак через війну цього не зробили та тримали в Центрі для іноземців у Ростовській області.

“В них є буква закону і все. Тебе привезли і є проблема. Це — дипломатичні відносини. А їх немає. Куди тебе везти? Треба думати — у них є 90 днів думати. І вони 90 днів думали про те чи я громадянин України, чи ні, бо в мене паспорт прострочений”, — каже колишній в’язень Андрій Захтей.

Зараз Андрій планує присвятити час своїй сім’ї та проходити лікування і реабілітацію.