10 поетичних новинок, які готує Форум видавців-2017

24-й Форум видавців у Львові цьогоріч стартує 13 вересня. Про це повідомила прес-служба Форуму видавців, передає Варіанти.

Цього року видавці привезуть до Львова понад 500 книжкових новинок спеціально до Форуму видавців. Більшість книжок ще у друкарні і побачать світ за кілька днів до найбільшої літературної події.

Відтак подаємо десятку новинок-поезій до Форуму видавців-2017:

Ольга Ковалевська. Зорі у квадраті (“Видавництво Старого Лева”)

Поезію літературознавці та філософи часто називають алгеброю метафор. Цю тезу підтверджує і назва книжки Ольги Ковалевської – “Зорі у квадраті”, що записана авторкою у формулу. Однак, математики тут небагато, – значно більше світлої наївності та нещадної самоіронії з вуст дитини, яка виросла, але так і не подорослішала.

І хоча їй вдаються часом складні експерименти з будовою слів і речень, втім, загальна філософія цієї книжки заснована на фундаментальних речах – любові до людей та світу як Божого творіння. Тож перехід від фізики до метафізики можна і не помітити.

Ігор Римарук. Три потоки місячного світла (видавництво “А-ба-ба-га-ла-ма-га”)

До вибраного Ігоря Римарука (1958-2008) – одного з найвизначніших поетів другої половини ХХ ст. – увійшли вірші з усіх його попередніх збірок, які якнайповніше відображають творчий шлях цього бездоганного майстра поетичної форми і змісту.

Маріанна Кіяновська. Бабин Яр. Голосами (видавництво “Дух і літера”)

Вірші Маріанни Кіяновської присвячені пам’яті Бабиного Яру. Маріанна Кіяновська – поетка, перекладач, літературознавець, член Асоціації українських письменників та Національної Спілки письменників України. У книзі використані ескізи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру, роботу художника Зіновія Толкачова “Талескотен”, серії “Майданек”, 1944 р., а також фотографія Дмитра Пейсахова з циклу “Бабин Яр”.

Дарина Гладун. Рубати дерево (видавництво “Смолоскип”)

Маршрути наших днів і ночей мають форму кола, завершеного і недокінченого водночас. Пульсуючі кола на воді розходяться, не лишаючи по собі слідів, і не повертаються більше ніколи. Натомість у дерева кола повільні та витончені, пов’язані між собою назавжди. Збірка Дарини Гладун – це шлях до висхідної точки, що проходить крізь біль і пам’ять, крізь поламані ребра та розрубані стовбури дерев. Лише так можна дістатися серця й побачити довершене коло життя.

Василь Клічак. Копана гора (видавництво “Просвіта”)

Поет завше перебуває у пошуку заповітних скарбів – невтомний аргонавт, що, переборюючи штилі і шторми, прагне досягти омріяного берега, де нарешті знайде золоте руно. Сьогодні нових аргонавтів побачив поет Василь Клічак, який, вступивши у пору життєвої і творчої зрілості, збагнув, що найбільший скарб закопаний якраз на горі його дитинства, яка так і називається – Копана гора.

Василь Карп’юк. Глінтвейн дорогою на Говерлу (видавництво “Discursus”)

“Глінтвейн дорогою на Говерлу” – це дуже спокійна і розважлива поетична книжка, в якій усе знає своє місце і свій час. Її композиція чітка і виразна, і чотири частини збірки – “серце”, “думки”, “душа” і “гори” – це не просто маркери, які тематично структурують книжку, а радше пріоритети, на яких будується мала приватна авторова життєва філософія, оправлена в поетичну форму.

Любов, думання про світ, стосунки з Богом і життя серед гір – це основні вектори, які визначають траєкторію письма. А наявність цих чотирьох речей на щодень – любові, думання, віри і життя у своїй малій батьківщині – як видно з погідних інтонацій віршів, і є тим, що робить людину щасливою.

Ганна Назарків. Я поділюсь краплинкою тепла (видавництво “Джура”)

Четверта книжка поетеси Ганни Назарків – глибокий погляд лірика та громадянина крізь призму прожитого й пережитого на людину як епіцентр усього сущого, на сьогодення української реалії та їх можливі трансформації в прийдешньому. Для поціновувачів поезії і широкого читацького загалу.

Сергій Лазо (упорядник). Просто неба. Антологія сучасної грузинської поезії

Антологія представляє найповніше зібрання модерної поезії Грузії в українських перекладах. У книзі – твори двадцяти найвідоміших сучасних грузинських поетів, чия творчість відома в багатьох країнах світу. Тепер вона доступна й українському читачеві. Для широкого кола читачів.

Галина Крук. Доросла (“Видавництво Старого Лева”)

Нова книжка одної з найцікавіших сучасних українських поеток Галини Крук – це вірші 2013-2017 років про досвід дорослішання з усіма його здобутками та втратами, забороненими та дозволеними плодами, усвідомленням екзистенційної  межі буття та вмінням насолоджуватися життям тут і зараз. Книжка для тих, хто намагається зрозуміти себе, змиритися зі минущістю і швидкоплинністю життя та відчути вдячність за те, що дає людині любов.

Дмитро Павличко. Два кольори (видавництво “А-ба-ба-га-ла-ма-га”)

До поетичного вибраного Дмитра Павличка – одного з найвідоміших українських поетів кінця другого тисячоліття – увійшли найкращі вірші й поеми з усіх періодів його творчості. Неймовірний темперамент і жага до життя круто заносили поета на шалених віражах ХХ століття, однак любов, як найвірніший компас, непомильно виводила його на сонячні шляхи правди і повертала до себе справжнього. Його збірки любовної лірики “Таємниця твого обличчя” та “Золоте ябко” – осібна сторінка у скарбниці української поезії, а пісню “Два кольори” з її прихованими смислами знає чи не кожний українець.

З 1 вересня квиток у трамваї та тролейбусі коштуватиме три гривні, а з жовтня подорожчають проїзні

Львівське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету погодило проект рішення про встановлення тарифів на проїзд в електротранспорті Львова, згідно з яким, з 1 вересня тариф на проїзд в електротранспорті міста становитиме 3 грн та 1 грн 50 для учнів і студентів. Про це пише Львівський портал.

Зокрема, як зазначив Андрій Білий, в.о. директора ЛКП «Львівелектротранс», сьогодні підприємство отримало погодження від Львівського обласного територіального відділення антимонопольного комітету проекту рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у міському електричному транспорті, саме у частині дотримання порядку формування тарифів. Відповідно запропонований тариф може бути затверджений на найближчому засіданні Виконавчого комітету Львівської міської ради.

Окрім того, за словами Андрія Білого, ЛКП «Львівелектротранс» готове до впровадження нового тарифу, а згодом, найімовірніше уже від жовтня, буде переглянуто ще й вартість місячних абонементних карток. У вересні ціни на абонементні картки на проїзд у тролейбусах та трамваях залишаться без змін.

На найвищій горі Львівщини встановили статую Ісуса Христа. Фото дня

На горі Пікуй у Турківському районі місцеві селяни встановили 120-сантиметрову статую Ісуса Христа.

Як пояснив ZAXID.NET сільський голова села Верхнє Гусне Іван Ільницький, статую встановили «задля миру» до Дня Незалежності і невдовзі ще мають освятити. Гора Пікуй висотою 1408 м розташована на межі Львівщини і Закарпаття, вважається найвищою точкою Львівщини.

Деякі користувачі соцмереж уже почали висловлювати сумніви, чи зможе статуя витримати суворі зими і грози, які часто трапляються у цьому районі Карпат.

фото Marek Kusiak

Найочікуваніші українські прем’єри – 2017

З вересня – по 2 українські фільми щомісяця в кінотеатрах

Ухвалений нещодавно закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні» дозволить забезпечити дві українські кінопрем’єри щомісяця. Про це в ефірі «Громадського радіо» заявляв заступник голови Держкіно України Сергій Неретін.

Що ж, гучна і багатообіцяюча заява! «Львівська газета»пропонує вам найочікуваніші українські кінопрем’єри 2017 року.

Уже на 26-ту річницю Незалежності України ми отримали подарунок від грузинського режисера Зази Буадзе – історичний бойовик «Червоний». Це екранізація однойменного роману Андрія Кокотюхи, який у 2012-му році отримав спеціальну відзнаку «За найкращий історико-патріотичний твір» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

  • Прем’єра в Україні: 24 серпня
  • Режисер: Заза Буадзе
  • Жанр: історичний бойовик
  • Тривалість: 112 хвилин

 Офіційний трейлер:

https://www.youtube.com/watch?v=EkJJlkPgzUY

Події фільму розгортаються 1947 року. Двоє українців – Данило Червоний і Віктор Гуров – потрапили в табір ГУЛАГ. У них абсолютно різні долі: один раніше був членом Української повстанської армії (УПА) і народився на Заході України, а другий – радянський льотчик зі Сходу України, якому не дуже-то й близьке поняття патріотизму. Але доля звела таких людей разом. Нехай у них і різні ідеали, але їх об’єднує не лише спільна біда, а ще й країна, де вони народилися – Батьківщина. Коли чоловіки розуміють це, вони вирішують, що для виживання на каторзі потрібно допомагати один одному і разом протистояти всім труднощам. Жорсткий начальник табору майор Абрамов хоче знищити всіх «бандерівців» і ні перед чим не зупиниться. Тоді Данило Червоний очолює перший в історії бунт в ГУЛАГу, який перетворюється на справжнє повстання. У каторжан майже немає шансів на успіх, але у них є непереборне бажання змінити своє життя і перестати щодня проходити всі кола пекла.

А вже у вересні на широкі екрани вийде стрічка «Припутні»режисера Аркадія Непиталюка. Це перший повнометражний фільм в історії українського кінематографа де майже всі актори розмовляють суржиком. Режисер вважає, що  це допоможе глядачеві поринути в культурну атмосферу маленького села, де місцеві жителі розмовляють саме суржиком.

  • Прем’єра в Україні: 26 вересня
  • Режисер: Аркадій Непиталюк
  • Жанр: соціальна драма, трагікомедія
  • Тривалість: 89 хвилин

Трейлер:

https://www.youtube.com/watch?v=07kMwDiRvK0

Фільм розповідає історію, як у селі Припутні за один день все змінилося. Три жінки, три покоління – бабуся, донька, онука. Вони живуть у закинутому Богом селі, з якого хочуть вирватися у велике місто. Проте життя готує труднощі та сюрпризи.

Припутень – це птах із роду голубів і героїв стрічки з цими дикими птахами, оскільки, як і припутні, вони ніде не можуть прижитися, і, перебуваючи на півдорозі від села до міста, не можуть відшукати свого місця. Це кінострічка про пошуки щастя. А щастя шукають усі.

Сюрприз очікує і на любителів фентезі – фільм «Сторожова застава» у кінотеатрах вже у жовтні

  • Прем’єра в Україні: 12 жовтня
  • Режисер: Юрій Ковальов
  • Жанр:  пригодницьке фентезі
  • Тривалість: 100 хвилин

Трейлер:

https://www.youtube.com/watch?v=76HI6a0BVEY

Сонячне затемнення активізує магічний портал часу, і звичайний школяр Віктор з 21 століття потрапляє на тисячу років назад. У юному Олешку, могутньому Іллі і суворому Добрині Вітя легко впізнає билинних богатирів. Їхнє життя проходить в битвах з половцями, які за всяку ціну, за допомогою і зброї, і чорної магії, намагаються знищити русичів. Вітя опиняється в самому центрі неймовірних подій, вступає в битву з міфічним істотами і набуває справжньої мужності.

Фільм «Сторожова застава» знятий за мотивами однойменної книги Володимира Рутківського, відомого за пригодницьким циклом про джур: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010), «Джури і Кудлатик» (2014-2015).

Осінь втішить нас і стрічкою «Коли падають дерева» режисерки Марисі Нікітюк, яка минулого року отримала відзнаку в Каннах.

  • Прем’єра в Україні: осінь 2017 року
  • Режисер: Марися Нікітюк
  • Жанр: драма

Трейлер:

https://www.youtube.com/watch?v=xRhc_cyZFR4

Події фільму розгортаються в українській провінції. П’ятирічна дівчинка Вітка стає свідком драми між її двоюрідною сестрою та бандитом. У кадрі – доля трьох поколінь, затиснутих у соціальних рамках.

Фільм поєднує етномотиви, народні вірування, дику природу та пострадянську руїну і кримінал, які вживаються поряд.

Марися Нікітюк водночас є й автором сценарію, який в минулому році переміг на десятому конкурсі ScripTeast Award ім. Кшиштофа Кешльовського, що проводиться під час Каннського фестивалю.

Над кінострічкою спільно працювали Україна, Франція, Польща та Македонія. Сценарій Нікітюк «Коли падають дерева» випередив проекти з семи інших країн та отримав 10 тис. євро на виробництво фільму.

Український глядач зможе побачити стрічку вже восени 2017 року.

“Арена Львів” отримала круту новинку

“Арена Львів”, яка восени прийматиме матчі Ліги Європи, стала однією з перших в Україні, де встановили систему відеофіксації голів. Про те, як вона працює, “Експресу” розповів Сергій Ковалевець, фахівець з проведення спортивних заходів стадіону.

– Встановлювали її тиждень. До нас приїжджало декілька бригад з Європи, які спочатку прокладали кабелі, потім монтували камери, запускали систему, тестували, кадрували. Ми лише спостерігали і допомагали. Все робили люди з УЕФА.

– Робили вони, але для нас?

– Ну як вам сказати, для нас… Система змонтована так, що всі кабелі і шнури з камер виходять в одному місці арени. І вже туди, під”їжджає бусик з програмним забезбеченням, з усією апаратурою. Підключається до кабелів і лише тоді система запрацьовує. Без цього бусика – це лише жмут кабелів і декілька камер. Без представників УЕФА і цього бусика ми її просто не запустимо. Саме тому вона працюватиме лише на матчах, які відбуваються під егідою УЄФА.

– Як працює ця система?

– Над футбольними воротами вставновлено декілька камер. При чому вони розміщені таким чином, що навіть якщо футболісти перекриватимуть одній вид, інша все одно побачить реальне розташування м”яча. Тобто за будь-яких обставин на полі, система бачить і покриває всю площу воріт.

Я був на тестуванні цієї системи і, чесно кажучи, був вражений. Вона фіксує перебування м”яча з точністю до міліметра. Тобто якщо м”яч повністю перетнув лінію воріт, вона пускає сигнал на годинник головного арбітра і його помічника. Годинник судді починає відбувати і з”являється напис “Гол”. Якщо ж м”яч своєю проекцією хоч на міліметр не перетнув повністю лінію, гола не буде. При чому система спрацьовує блискавично. Робили спеціальні тести: один сильно бив по м”ячу, інший вибивав його з воріт. Тобто м”яч за лінією перебував якісь там соті секунди, але система пищала і сигналізування про взяття воріт.

– Скільки вартує ця система і скільки вартуватиме її обслуговування?

– Систему на стадіон привезли працівники УЄФА. Її купили і встановили за рахунок Європейської федерації. Ми за це нічого не платили, тому не знаю, скільки вона вартує. (Така система на один стадіон вартує від 200 до 250 тисяч євро залежно від наявності на арені комунікацій. – Авт.). Монтували теж вони і обслуговуватимуть вони. Єдині наші витрати – це забезпечення електроенергією цієї системи. Хто за це платитиме ще не знаю – або стадіон, або клуб який орендує арену на цей матч.

– “Арена Львів” стала першою в Україні, яка отримала цю систему?

– Її одночасно монтували у нас і в Харкові, де матчі Ліги чемпіонів гратиме “Шахтар”. Також вона повинна бути на столичному “Олімпійському”, бо там Лігу Європи буде грати “Динамо”. Це вимога УЄФА – починаючи з цього сезону, всі стадіони, які приймають групові етапи єврокубків, мають мати такі системи. В Україні є три арени, на яких гратимуться такі матчі.

Джерело

Возняк ліквідовує сектор Львівської галереї мистецтв у Жовкві

Нове керівництво Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького ліквідовує свій сектор у Жовкві – музей «Жовківський замок».

Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook, передає ZIK.

«Згідно із рішенням нового керівництва ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького, музей перебуває в стані ліквідації. «Серпневі зустрічі» не відбулися з незалежних від нас причин. Просимо вибачення в наших шанувальників», – йдеться у дописі.

Кореспондент ІА ZIK намагався зв’язатися із гендиректором Галереї мистецтв Тарасом Возняком, щоб той пояснив причину такої «реорганізації», однак його телефон перебував поза зоною досяжності. У приймальні Возняка також ніхто не відповідав, адже понеділок у галереї є офіційним вихідним.

Додамо, цей музей у травні 2001 року відкрив Борис Григорович Возницький. У 2007 році там було створено першу експозицію в палацовому корпусі.

Львівський письменник Ігор Калинець отримав міжнародну літературну премію

Львівський письменник Ігор Калинець отримав міжнародну літературну премію імені Григорія Сковороди.

Премію імені Сковороди за 2017 рік отримав 78-річний Ігор Калинець за повість «Молімось зорям дальнім», яка увійшла до представленого цьогоріч «П’ятикнижжя» письменника. Вперше повість «Молімось зорям дальнім» була опублікована у 1994 році у журналі «Сучасність».

Премію імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька академія України (президент Сергій Дзюба), яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 53-х держав.

Додамо, що 24 серпня 2016 році Ігорю Калинцю присудили Орден Ярослава Мудрого IV ступеня. Однак він відмовився від нього на знак протесту проти, за його словами, «жорстокого зросійщення».

Джерело: Zaxid.net, фото: varianty.lviv.ua

Сотні причин захоплюватись Богданом Ступкою

Видатному українцю, актору театру та кіно Богдану Ступці, сьогодні виповнилося б 76

Сьогодні в Україні та за її межами вшановують талановиту, без перебільшення видатну людину, метра українського кіно, який підкорив серця мільйонів теле- та театральних глядачів. Богдан Ступка заявив світу про український кінематограф та отримав чимало міжнародних нагород.

Еспресо.TV спробувало виокремити найбільш знакові моменти біографії великого українця, які зробили його улюбленцем мільйонів.



Театр

Богдан Ступка дитячі роки провів у театрі, тож і не дивно, що любов до нього проніс через все життя. Закінчивши драматичну студію при Львівському театрі ім. Марії Заньковецької, Ступка того ж року розпочав у ньому свою акторську кар’єру.

Львівському театру він присвятив 17 років, а з 1978-го перейшов до Національного академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка. На його рахунку понад 100 театральних ролей, зокрема Король Лір в однойменній виставі за Шекспіром, Микола Задорожний в “Украденому щасті”, цар Едіп у постановці за Софоклом.

Богдан Сильвестрович завжди викладався на повну, люди йшли в театр спеціально для того, щоб подивитися на гру цього видатного актора. Показово, що виставу “Тев’є-Тевель”, яка була понад 20 років візитівкою театру Франка, у якій Ступка грав головну роль Тев’є, після смерті актора взагалі зняли з репертуару. У такий спосіб театр висловив пошану великому актору.



Художній керівник

Після смерті Сергія Данченка в 2001 році Богдан Ступка став художнім керівником театру Франка. У репертуарі з’явилися нові вистави, Богдан Сильвестрович запрошував до співпраці в театрі режисерів з Польщі, Канади, Грузії, Росії.

З 2002 року була втілена нова ініціатива Богдана Сильвестровича – експериментальна сцена “Театр у фойє”. Цей новий театральний простір відкрив глядачам театр Франка з нового боку. Також з його подачі була відкрита Камерна сцена імені Данченка.

Кіно

В Україні та за її межами Богдан Ступка відомий за своїми ролями в кіно. За своє творче життя він зіграв у понад 100 фільмах та серіалах не лише українських режисерів.

Так, Богдан Ступка працював із Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.

Робота у картині Юрія Іллєнка “Білий птах з чорною ознакою”, що отримала 4 престижні нагороди міжнародних конкурсів, стала дебютом для Ступки, поклавши успішний початок його кар’єрі в кіно.

Яскравою стала і роль у стрічці Єжи Гофмана “Вогнем і мечем”, яка була добре прийнята в Європі. А картина франко-російського виробництва “Схід-Захід” номінувалася на “Оскар” у категорії “Найкращий іноземний фільм”.

Маючи колоритну зовнішність, Богдан Сильвестрович часто і вдало втілював образи відомих історичних постатей.



Нагороди

Зрозуміло, що для такої людини, як Богдан Ступка, найкраща нагорода – це любов глядачів та задоволення від роботи. Утім, лише цим не обмежилося.

У 2008-му Богдан Сильвестрович отримав нагороду 3-го Римського міжнародного кінофестивалю за найкращу чоловічу роль. Престижну нагороду актор отримав за головну роль в українсько-польському фільмі “Серце на долоні” режисера Кшиштофа Зануссі.

У 2011-му в Італії став лауреатом премії Миколи Гоголя.

А ще у 1993-му разом з театральним колективом театру Франка Богдан Ступка став лауреатом Шевченківської премії. Присудили її за знакову для актора виставу “Тев’є-Тевель”, яку вже не побачити в цьому театрі. Окрім цього, отримав багато нагород міжнародних кінофестивалів у Росії та російських кінофестивалів за ролі в кіно.

Богдан Ступка отримав два ордена “За заслуги” І і ІІ ступенів, два ордена Ярослава Мудрого IV і V ступенів, почесну відзнаку президента України, вручену йому Кучмою. За рік до смерті, в 2011-му, Богдана Ступку удостоїли звання Героя України, а лауреатом державної премії Довженка видатний актор став уже посмертно.

Міністр культури та мистецтв України

Встиг Богдан Ступка і попрацювати в уряді. У 1999-2001 роки очолював Міністерство культури, яке тоді мало назву Міністерство культури і мистецтв.

Одним з досягнень міністерства за головування Богдана Ступки стало те, що Україна стала постійним учасником Венеційських бієнале – одних з найпрестижніших форумів світового мистецтва.

Але і будучи міністром, акторську діяльність Ступка не залишав.

Родина

Попри таку відданість роботі Богдан Ступка був взірцевим сім’янином. Усе життя він прожив з однією жінкою – Ларисою Корнієнко, яку боготворив. Неодноразово він наголошував, що, якби не вона, можливо, й не був тим, ким став.

Богдан Сильвестрович має сина Остапа та онука Дмитра. Обидва чоловіки обрали акторську діяльність. Родина відігравала головну роль в житті Богдана Ступки. Він умів знаходити час для найдорожчих людей.

Патріот своєї країни

Богдан Ступка знявся у багатьох фільмах різних режисерів. Чимало ролей зіграно і в російських стрічках. Але Богдан Ступка по-справжньому любив Україну: “Все прекрасно, але все чуже. Найкраще місце – це Київ”.

Навіть отримуючи міжнародні нагороди, Ступка наголошував, що радий сприяти тому, щоб прославляти свою країну. З повагою ставився і до українського глядача, кажучи: “Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є найкращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство. Вважаю, що люди, які допомагають в цьому, – патріоти України”.

На фестивалі в Іспанії російська делегація презентувала львівське пиво як російське

На фестивалі культур світу, що проходить в місті Сантандер на півночі Іспанії, російська делегація виставила у своєму павільйоні українське пиво «1715» і «Роберт Домс» та презентувала їх як продукти російського виробництва. Про 26 серпня повідомила українська журналістка Леся Гасич. Про це пише Zaxid.net.

Вона зазначила, що на фестивалі Україна не представлена, тож росіяни вирішили цю прогалину і виставили в своєму павільйоні національної кухні українське пиво, а також польське «Żywiec».

Журналістка додала, що серед страв, які росіяни намагалися видати за національну кухню, були «китайські пельмені, ісконно російські чебуреки та сосиски в тісті».

«Якщо вкрасти чужі землі для Росії не проблема, то присвоїти чужі продукти тим більше. Не краще і з представленням «народних» виробів – футболки СССР, Ленін та куди ж без «Goodbye America» та традиційних матрьошок. Не зрозуміло, для чого там протигази, похідні (військові?) рюкзаки, фляги та камуфляжні штани. «Русский мир» вже в Іспанії?», – додала Леся Гасич.

Слід зазначити, що пиво «1715» та «Robert Doms» виготовляють у Львові на потужностях «Львівської пивоварні», яка входить до складу світового холдингу Carlsberg.

Шістьох американців, які кинулись у палаючий будинок у Львові, нагородили «Знаком пошани»

Міністр оборони Степан Полторак нагородив їх на День Незалежності.

Про це повідомляють на сайті Міністерства борони.

Вчора, 24 серпня, у Києві після урочистого параду міністр оборони Степр Полторак вручив відзнаки Міністерства оборони України шістьом солдатам зі складу 45-ї Бригадної бойової групи Національної гвардії США.

Американські військовослужбовці Келлар Джексон, Нельсон Діз, Аарон Мур, Метью Одом, Кевін Полк і Вінсент Хамерикхаус нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани» за особисту мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені під час надзвичайної ситуації, зразкове виконання військового обов’язку та високий професіоналізм.

Нагадуємо, що пожежа сталась у Львові, на проспекті Свободи, 31. Ще до прибуття на місце пожежників, людей рятувати кинулись американські солдати.

16 липня, на проспекті Свободи у Львові загорівся будинок. Як з’ясувалось згодом, першими на допомогу кинулись американські військовослужбовці, що перебували неподалеку місця події.

5 солдатів 45-ї піхотної бригади армії США, які перебувають в Україні через тренування українських бійців на Яворівському полігоні, першими ввійшли в палаючий будинок. Вони саме прогулювались історичною частиною міста в свій вихідний, коли побачили дим, що їде з будівлі неподалеку. Коли вони вирушили до місця події, то зрозуміли, що пожежників ще немає. А люди просто стояли і спостерігали.

“Отже, мій перший інстинкт, як піхотинця, – бігти до вогню”, – сказав Нельсон Дієс з компанії Alpha.

Солдати вирішили діяти. Вони побіги в будівлю на третій поверх, де і відбулось займання. Почали стукати у двері та повідомляти, що у будинку пожежа. Виникали проблеми через хаотичність, мовний бар’єр, але людини розуміли, що є небезпека, тому слухали військових.

Потім з’явились львівські пожежники і взяли ситуацію під свій контроль.

Про цей мужній вчинок вже повідомили Міністерству національної безпеки США. Солдати можуть отримати найвищі нагороди в американській армії «Медаль для солдата» за мужність у непольових умовах. Про це повідомила прес-офіцер 45-ої піхотної бригади бойової групи ЗС США Кейла Крістофер.

Джерело: Львівські