Дитина врятувала дитину: львівські лікарі пересадили нирку 11-річному хлопчику від посмертного донора

Посмертним донором для 11-річного хлопчика з нирковою недостатністю став 13-річний підліток, який загинув внаслідок нещасного випадку. Рятівну операцію спільно виконали спеціалісти центру трансплантології та дитячої лікарні святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова, повідомили у пресслужбі ЛМР.

У 4 роки львів’янин Юрчик переніс ангіну, що дала серйозне ускладнення на нирки — виник нефротичний синдром. Відтоді почалися роки постійної терапії: лікарні, уколи, пігулки. Але хвороба прогресувала. І у 9 років нирки дитини взагалі припинили виводити зайву рідину з організму. Тіло Юрчика набрякло, а креатинін піднявся до критичної позначки — 1200.

Єдиним порятунком став гемодіаліз — процедура штучного очищення крові, яку хлопчик проходив через день по 4 години.

Три роки на діалізі виснажили дитячий організм. Юрчик перестав рости. Кістки стали дуже крихкими. А постійний високий тиск давав велике навантаження на серце.

Якось у березні, коли знесиленого Юрчика привели на чергову процедуру гемодіалізу, трансплант-координаторка повідомила родині, що з’явився донор. Ним став 13-річний підліток, який отримав несумісну з життям важку черепно-мозкову травму. Його батьки у найважчу в житті мить — втрати сина, дали згоду на посмертне донорство його органів. Тоді їхнє рішення врятувало життя чотирьох інших дітей.

«З новин я одразу зрозуміла, хто став донором для мого сина. Першим ділом ми з чоловіком пішли в церкву помолитися за того хлопчика. Я безмежно вдячна його батькам, які дали дозвіл на трансплантацію органів і врятували мою дитину. Ми тепер вважаємо, що цей хлопчик — наша друга дитина, бо його частинка живе в моєму синові», — з вдячністю говорить мама Юрчика Ірина.

Рятівну пересадку нирки спільно виконали спеціалісти центру трансплантології та лікарні святого Миколая. На наступний день після операції Юрчик, якому раніше не можна було пити більше 200 мл рідини на день, сказав: «Мамо, яка смачна вода! Я справді тепер можу пити стільки, скільки хочу?».

Історія хвороби Юрчика, ще на етапі гемодіалізу та очікування на донорську нирку, підштовхнула його маму ухвалити важливе рішення.

«Бачачи, як тяжко моєму синові, я підписала згоду на посмертне донорство. Я до цього ставлюся спокійно, бо розумію, що після смерті Богові мої органи не потрібні, а от врятувати чиєсь життя можуть», — каже Ірина.

У Львові відбудеться спортивний забіг: зміни в русі транспорту

До Дня міста, 2 та 3 травня, у Львові відбудеться масштабний спортивний захід — «NewRun Львів Напівмарафон», який об’єднає як досвідчених бігунів, так і новачків. У неділю, 3 травня, деякі маршрути громадського транспорту будуть змінені.

Для учасників підготують кілька варіантів дистанції:

  • для досвідчених бігунів передбачено напівмарафон на 21 км, для тих, хто регулярно тренується — дистанція 10 км;
  • новачки та аматори зможуть випробувати себе на дистанції 5 км, а для початківців доступний символічний забіг на 1 км;
  • також заплановані дитячі забіги на 500, 300 та 100 метрів;
  • доступний онлайн-забіг — для тих, хто хоче долучитися з будь-якого куточка України.

Подія триватиме два дні:

  • 2 травня, субота — видача стартових пакетів та дитячі забіги, відкриття о 12:00.
  • 3 травня, неділя — основний день стартів для всіх дистанцій, відкриття о 08:40.

Старт і фініш забігів відбуватимуться біля Оперного театру, що на проспекті Свободи, 28.

Під час забігу відбудеться благодійний збір «Біг, що відновлює». Усі зібрані кошти підуть на призовий фонд та організацію спортивних подій для ветеранів і ветеранок, що перебувають у процесі реабілітації.

Підтримати збір також можна, зареєструвавшись та задонативши на dobro.ua.

Відтак через проведення заходу в неділю, 3 травня, деякі маршрути громадського транспорту будуть змінені.

ПЕРЕЛІК МАРШРУТІВ, які у неділю, 3 травня, з 8:50 до 13:00 курсуватимуть зі змінами:

автобуси № 1А курсуватимуть за таким маршрутом: Дубляни — вул. Б. Хмельницького — вул. Гайдамацька — вул. Замарстинівська — вул. Підвальна — вул. І. Франка — вул. Кн. Романа — пл. Галицька (в обидві сторони);

автобуси № 3А курсуватимуть з вул. Стрийської до пл. Кн. Я. Осмомисла (Добробут);

автобуси № 5А їхатимуть з Винників до пл. Кн. Я. Осмомисла (Добробут);

автобуси № 6А курсуватимуть з Рясне-2 до вул. Городоцької (ТЦ «Магнус»);

автобуси № 8А їхатимуть з Брюхович до перехрестя просп. Чорновола — вул. Липинського. У зворотному напрямі — по вул. Варшавській;

автобуси № 9 їхатимуть так: Муроване — вул. Б. Хмельницького — вул. Гайдамацька — вул. Замарстинівська — вул. Підвальна — вул. І. Франка — пл. І. Франка — вул. Д. Вітовського — вул. Ак. А. Сахарова — далі за маршрутом (в обидві сторони);

автобуси № 12 в обидві сторони курсуватимуть по вул. Миколайчука — вул. Грінченка — Автостанція №2 в обох напрямах;

автобуси № 15 курсуватимуть по вул. Личаківській — пл. Митній — вул. І. Франка — вул. Зеленій;

автобуси № 17

  • в напрямі до вул. Миколайчука їхатимуть так: вул. Городоцька — вул. Шевченка — вул. Клепарівська — вул. Єрошенка — вул. Липинського — просп. Чорновола (далі за маршрутом),
  • в напрямі до вул. Курмановича — без змін;

автобуси № 20 працюватимуть за розділеним маршрутом:

  • вул. Польова — вул. Долинського — Замарстинівська,
  • Левандівка — вул. Городоцька (ТЦ «Магнус»);

автобуси № 21 будуть закорочені і їхатимуть так: ТЦ «Три Слони» — вул. Дорошенка (головна пошта);

автобуси № 22 їхатимуть до перехрестя просп. Чорновола — вул. Липинського. У зворотному напрямі — по вул. Варшавській;

автобуси № 25 курсуватимуть з вул. Стрийської до вул. Городоцької (ТЦ «Магнус»);

автобуси № 29 курсуватимуть з Винників до пл. Князя Я. Осмомисла (Добробут);

автобуси № 31

  • в напрямі до Галицького перехрестя їхатимуть так: вул. Городоцька — вул. Шевченка — вул. Клепарівська — вул. Єрошенка — вул. Липинського — просп. Чорновола (далі за маршрутом),
  • в напрямі до залізничного вокзалу – без змін.

автобуси № 34

  • в напрямі до вул. Грінченка їхатимуть так: вул. Городоцька — вул. Шевченка — вул. Клепарівська — вул. Єрошенка — вул. Липинського — просп. Чорновола (далі за маршрутом),
  • в напрямі до Білогорщі — без змін;

автобуси № 37 працюватимуть за розділеним маршрутом:

  • вул. Підголоско — просп. Чорновола — вул. Липинського. У зворотному напрямі їхатиме по вул. Варшавській,
  • вул. Г. Хоткевича — пл. Князя Я. Осмомисла (Добробут);

автобуси № 39 курсуватимуть з вул. Богданівської до пл. Галицької;

автобуси № 41

  • в напрямі Галицького перехрестя їхатимуть так: вул. Городоцька — вул. Шевченка — вул. Клепарівська — вул. Єрошенка — вул. Липинського — просп. Чорновола (далі за маршрутом),
  • в напрямі вул. Сихівської – без змін;

автобуси № 43 їхатимуть по вул. С. Бандери — Вул. М. Вербицького — вул. М. Коперника — вул. Д. Вітовського — пл. І. Франка — вул. І. Франка — вул. Зелена — надалі за маршрутом (в обох напрямах);

автобуси № 45 їхатимуть так: ТРЦ «Вікторія Гарденс» — вул. Княгині Ольги — вул. Вітовського (в обидва боки) — вул. І. Франка — вул. Барвінських;

автобуси № 46 працюватимуть так: Голосківський цвинтар — вул. І. Миколайчука — вул. Гетьмана І. Мазепи — вул. Б. Грінченка — вул. Б. Хмельницького — вул. Гайдамацька — вул. Замарстинівська — вул. Б. Хмельницького — пл. Князя Я. Осмомисла — вул. І. Гонти — пл. Данила Галицького — вул. Підвальна — вул. В. Винниченка — пл. Митна — пл. Соборна — вул. І. Франка (далі за маршрутом, в обох напрямах);

автобуси № 47А працюватимуть за розділеним маршрутом:

  • Рясне-2 — перехрестя просп. Чорновола — вул. Липинського. У зворотному напрямі їхатиме по вул. Варшавській,
  • Санта Барбара — пл. Галицька;

автобуси №48 курсуватимуть так: вул. Б. Хмельницького — вул. Гайдамацька — вул. Замарстинівська — вул. Підвальна — вул. І. Франка — пл. І. Франка — вул. Д. Вітовського — вул. Ак. А. Сахарова — надалі за маршрутом (в обох напрямках);

автобуси № 51 працюватимуть за розділеним маршрутом:

  • ТРЦ «Вікторія Гарденс — Городоцька (ТЦ «Магнус»),
  • Галицьке перехрестя – просп. Чорновола — вул. Липинського — у зворотному напрямі їхатиме по вул. Варшавській.

автобуси № 52 в напрямі вул. Варшавської будуть закорочені до вул. Городоцької (ТЦ «Магнус»;

автобуси № 53 їхатимуть так: вул. Б. Хмельницького — вул. Гайдамацька — вул. Замарстинівська — вул. Б. Хмельницького — пл. Князя Я. Осмомисла — вул. І. Гонти — пл. Данила Галицького — вул. Підвальна — пл. Митна — пл. Соборна — вул. І. Франка — надалі за маршрутом (в обох напрямах);

автобуси № 55а/№ 56а курсуватимуть до перехрестя просп. Чорновола — вул. Липинського. У зворотному напрямі — по вул. Варшавській;

автобуси №57 будуть закорочені до пл. Князя Я. Осмомисла (Добробут);

автобуси №58/№59 будуть закорочені до станції «Підзамче»;

автобуси № 61 будуть працювати за розділеним маршрутом:

  • с.Підрясне — вул. Городоцька (ТЦ «Магнус»),
  • с.Підбірці — пл. Князя Я. Осмомисла (Добробут);

автобус № 63 їхатиме до станції «Підзамче»;

автобуси № 84 працюватимуть за розділеним маршрутом:

  • Рудне — вул. Городоцька (ТЦ «Магнус»),
  • вул. Щурата– перехрестя просп. Чорновола — вул. Липинського. У зворотному напрямі їхатиме по вул. Варшавській;

автобуси № 92 в напрямі вул. Дж. Вашингтона будуть закорочені до вул. Городоцької (ТЦ «Магнус»);

трамваї №1 їхатимуть так: залізничний вокзал — вул. Вітовського пл. І. Франка — вул. І. Франка — пл. Митна — вул. Личаківська — вул. Мечникова — Погулянка;

трамваї №2 їхатимуть так: вул. Коновальця — вул. Вітовського пл. І. Франка — вул. І. Франка — пл. Митна — вул. Личаківська — вул. Пасічна;

трамваї №6 та №9 їхатимуть так: залізничний вокзал — вул. Д. Вітовського — пл. І. Франка — вул. І. Франка — вул. Підвальна — вул. Замарстинівська — вул. Хмельницького — вул. Промислова (трамвайне депо);

трамваї №7 їхатимуть так: вул. Погулянка — вул. Мечникова — вул. Личаківська — вул. Підвальна — вул. Замарстинівська — вул. Хмельницького — вул. Промислова (трамвайне депо);

тролейбуси №33 не курсуватимуть до 14:00.

У Львові та області безоплатно роблять планове стентування серця

Із 2026 року в Україні планове стентування коронарних судин стало безоплатним — так само, як і ургентні втручання при інфаркті. Послуга входить до Програми медичних гарантій, її оплачує Національна служба здоров’я України, а стенти централізовано закуповує держава.

Ішемічна хвороба серця залишається однією з найпоширеніших — із нею живуть понад 3,6 млн українців. Симптоми: біль у грудях, задишка, відчуття стискання, швидка втома — можуть свідчити про звуження судин і ризик інфаркту.

Щоб отримати безоплатне стентування, потрібно звернутися до лікаря, пройти обстеження та отримати направлення. У Львівській області послугу надають:
— Львівський обласний кардіоцентр
— Університетська лікарня ЛНМУ ім. Данила Галицького
— Перше медичне об’єднання Львова
— Дрогобицька міська лікарня №1
— Центральна міська лікарня м. Шептицький

Важливо: рішення про стентування приймає лікар — у частині випадків достатньо медикаментів і зміни способу життя.

У Львові затримали харків’янина, який перевозив в авто 20 кг наркотиків

Встановлено, що 36-річний мешканець міста Харків незаконно придбав велику партію наркотичного засобу Кратом, який мав намір збути меншими патріями, здійснюючи «клієтам» відправлення.

Зловмисника викрили оперативники кримінальної поліції спільно із слідчими відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1, за процесуального керівництва органів прокуратури.

24 квітня правоохоронці затримали фігуранта в порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України на вулиці Лінкольна у Львові поблизу кінцевої трамваю.

В його автомобілі поліцейські виявили близько 20 кілограмів речовини, схожої на наркотичний засіб Кратом. Вилучене скеровано на експертне дослідження.


Затриманому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Проводиться досудове розслідування, вирішується питання щодо обрання фігуранту запобіжного заходу.

Гарячої води не буде місяць: гідравлічні випробування у Львові цьогоріч триватимуть у травні та червні

У 2026 році максимально оптимізуємо процес гідравлічних випробувань у Львові. Вони триватимуть у травні та червні. Графіки відключення гарячої води невдовзі оприлюднимо – це буде різний час по районах. Про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначив керівник ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець.

«Гідравлічні випробування допомагають виявити пошкодження, провести ремонт, гарантувати тепло та безпеку взимку. Одночасно проводимо заміну зношених ділянок мереж», – наголошує Олександр Одинець.

«Під час засідання комісії стійкості та критичної інфраструктури ми отримали доручення мінімізувати тривалість гідравлічних випробувань у Львові. Маємо напрацювати і подати депутатам перелік організаційно-технічних заходів, щоб скоротити терміни відсутності гарячої води у помешканнях містян. Мовиться про те, щоб Львівтеплоенерго з кожним роком вживало заходів для мінімізації гідравлічних випробувань», – каже співрозмовник.

Керівник Львівтеплоенерго пояснює, що гідравлічні випробування не є їхньою забаганкою. Це вимога нормативно-правових актів, це потреба перевірки технічного стану обладнання, слабких місць у мережах. Важливо все якісно підготувати до наступного опалювального сезону. Краще аварійні місця усунути тепер, аніж у сильні морози.

В одних районах, зокрема Залізничному, комунальники роками вкладаються у графік – два тижні, а в інших, як-от у Франківському, випробування можуть тривати місяць-півтора або й довше.

На запитання, чому щороку так довго потерпають через відключення гарячої води жителі Франківського та інших районів, Олександр Одинець відповів: «Питання в технічному стані мереж. Гідравліка – це випробування мереж підвищеним тиском, яке триває декілька днів. Потім відбувається ліквідація витоків і заміна мереж. Тобто потрібен час на ремонтні роботи. Цей процес варто оптимізувати, і ми думаємо, як зробити це швидше».

У Львові судили двох поліцейських, які побили стендапера у Винниківському лісі

Личаківський районний суд Львова виніс вирок двом працівникам поліції Сергію Тарасюку та Дмитру Бензеру, які у 2022 році у Винниківському лісі побили стендапера Максима Гіля. Суд призначив їм по півтора року іспитового терміну та позбавив спеціальних звань, пише ZAXID.NET.

Як вказано в матеріалах справи, оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції №1, старший лейтенант Дмитро Бензер та слідчий відділення розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1, лейтенант Сергій Тарасюк 22 грудня 2022 року прибули у Винниківський ліс, аби вивчити ділянку можливого проведення слідчих дій, що стосувалися справи по збуту наркотиків.

Під час огляду ділянки лісу поліцейські побачили перехожого, який гуляв парком і тримав у руках телефон iPhone SE. У матеріалах справи вказано, що поліцейські не мали підстав вважати, що перехожий вчиняє злочин або має такий намір, однак, не представившись, перевищили повноваження та застосували до перехожого фізичну силу – один із правоохоронців намагався вибити з рук хлопця телефон, а потім схопив його за шию і вдарив у обличчя та інші ділянки тіла.

Перехожий не противився діям поліції, але намагався спробувати підвестись і втекти. Однак ті продовжували його бити, йдеться у вироку суду. Внаслідок побиття хлопець отримав забої та гематоми. Поліцейським повідомили про підозру в перевищені службових повноважень за ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 365 ККУ.

У суді Сергій Тарасюк свою провину не визнав і заявив, що діяв у межах повноважень. Того дня він із напарником приїхав у Винниківський ліс. Під час проведення огляду ділянки назустріч їм йшов підозрілий перехожий, який щось викрикував. Як стверджує Сергій Тарасюк, вони підійшли до нього, представились, після чого хлопець почав щось видаляти в телефоні і втікати. Тому вони його наздогнали і намагались затримати. Правоохоронець стверджує, що перехожий намагався втекти і вкусив його за руку, а коли вони впали в рів – знепритомнів. Тоді вони викликали «швидку». Цю ж версію підтвердив і напарник поліцейського.

Потерпілий Максим Гіль в суді розповів, що займається стендапом і того дня пішов у ліс для репетиції номеру. У день нападу до нього підійшли поліцейські, які були одягнені в цивільний одяг, і дуже швидко представились, тому він не встиг роздивитися їхні обличчя. В цей час один із правоохоронців намагався вирвати з його року телефон і вдарив. Тоді, як стверджує Максим Гіль, він упав, але його продовжували бити, тому він знепритомнів.

У суді свідчили знайомі стендапера, які розповіли, що дізнались про його побиття з його ж слів. Натомість працівники поліції, які приймали в Максима Гіля заяву, стверджували, що на ньому справді були сліди побиття, однак у своїх показах він плутався і нібито поводився неадекватно, був розгублений.

Лікарі, до яких швидка госпіталізувала стендапера, підтвердили, що його тіло було в гематомах, а поліцейські після інциденту намагались потрапити в його палату, але їх не пропустили.

Враховуючи обставини справи, суддя Роман Грицко визнав Дмитра Бензера винним у перевищенні повноважень і призначив 3 роки позбавлення волі й на 2 роки заборонив йому працювати в правоохоронних органах. Однак суд звільнив його від покарання, замінивши увʼязнення на півтора року іспитового терміну. Судячи з декларації, 7 квітня він був остаточно звільнений з посади і позбавлений звання старшого лейтенанта поліції.

Сергія Тарасюка суд також визнав винним і призначив йому аналогічний вирок із позбавленням звання лейтенанта поліції. У задоволенні цивільного позову суд відмовив. Цей вирок можна оскаржити в апеляції. У коментарі ZAXID.NET Максим Гіль повідомив, що вирок суду, зокрема й цивільний позов, оскаржувати не планує.

«Хрест на майбутньому львівського аеропорту»: у мерії прокоментували меморандум про багатоповерхівки впритул до летовища

Рішення забудувати територію впритул до аеропорту імені короля Данила міський голова Андрій Садовий назвав одним із найбільших злочинів проти громади Львова. Йдеться про забудову житлом території, яка межує з летовищем.

«Запамʼятайте цей день. Це рішення — один із найбільших злочинів проти громади Львова. Фактично нам пропонують зупинити розвиток міста і поставити хрест на майбутньому аеропорту», — йдеться у дописі міського голови.

Андрій Садовий наголошує, що він направив десятки звернень: Президенту, Прем’єр-міністру, РНБО, профільним міністрам. Однак це не дало результату.

«Ще з часів радянського союзу ця земля була стратегічним резервом для розвитку летовища. Нікому навіть не спадало на думку її забудовувати. Сьогодні, під час війни, хтось вирішив, що громада це проковтне. Не проковтне! Ми будемо використовувати всі можливості в рамках чинного законодавства і Конституції, щоб цей грабунок зупинити!», — написав Андрій Садовий.

Він наголосив, що при розгляді таких питань на першому місці мають бути розвиток і державний інтерес, а не банальна жадібність.

Заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач назвав меморандум ширмою для забудови. Він зауважив, що висотки в Сокільниках на приаеродромній території й досі залишаються в планах.

«Вступити кілька метрів, а за парканом будувати житло — це не про перемогу і розвиток аеропорту. Тим паче, підписанти так званого меморандуму відверто говорять про те, що продовження злітної смуги для Львівського аеропорту ніхто не передбачає. Вся їхня поступка — відсунути житлову багатоповерхову забудову, щоб вмістився вантажний термінал. Ну, бо справді, захопилися — і їхні висотки залізли просто на нього», — зазначив заступник міського голови.

Він зазначив, що хоча на брифінгу в Львівській ОВА йшлось про підписання якогось документу, його тексту не показали та не оприлюднили.

«Ну хоча б чесно визнали: забудовник не відмовляється від того, щоб втулити мільйон квадратних метрів житла. Тож в Генплані Сокільників й надалі залишаються 50 га забудови на приаеродромній території і 158 га житлової забудови загалом на території села. Але тепер вже під патронатом регіональної влади», — наголосив Любомир Зубач.

Він дивується, що коли Сокільники виборювали для себе ОТГ, то кричали: «Село має залишатися селом»і нібито «Львів їх забудує». А сьогодні саме Львів бореться, щоб Сокільники не забудували.

«Зрештою, меморандум — це декларування намірів, але аж ніяк не дії», — підсумував заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.

Нагадуємо, Львів пропонував альтернативу забудові біля аеропорту: створити на цій території економічну зону з потенціалом до 10 тисяч робочих місць. Натомість житлову забудову можливо реалізувати на іншій ділянці, яку місто готове обговорити з інвестором.

У Львові погодили нову ділянку для військових поховань: де облаштують кладовище

Новим місцем поховання військовослужбовців, які загинули під час російсько-української війни, стане земельна ділянка за межами села Лисиничі у Львівській ОТГ. Таке рішення погодили 24 квітня під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради.

Як пояснив керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко, військове кладовище буде облаштоване за межами села Лисиничі.

“Йдеться про земельну ділянку, на якій, згідно з земельно-будівною документацією, може бути розміщений цвинтар. На жаль, війна продовжується, місця на полях почесних поховань Личаківського цвинтаря вичерпуються. Тому треба підготувати місце для захоронення наших військовослужбовців, які відійдуть до вічності з різних причин”, — каже він.

За його словами, передбачається викуп деяких земельних ділянок, які перебувають у приватній власності.

“Рішення передбачає створення паркозони, освітлення та інших речей, які супроводжують підготовку території до поховань”, — зазначив Євген Бойко.

У листопаді 2025 року керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко заявив, що на Полі почесних поховань на Личаківському кладовищі, залишилося лише 20 місць для військовослужбовців.

Вже наступного дня повідомили, що нове Поле почесних поховань, де ховатимуть військовослужбовців, буде розташоване на вулиці Пасічній (колишня територія “Пагорбу слави”). Там можуть спочити ще півтисячі полеглих військовослужбовців. 11 грудня 2025 року на цьому полі поховали першого військовослужбовця.

Аеропорт «Львів» та Сокільники підписали меморандум про співпрацю

Сьогодні у Львівській ОВА провели брифінг щодо питання розвитку Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького. Зокрема, повідомили, що відбулося підписання меморандуму між обласною владою, керівництвом аеропорту і Сокільницькою громадою.

Юрій Бучко, заступник голови Львівської ОВА, заявив, що над меморандумом працювала робоча група обласної адміністрації.

«Цей документ передбачає розвиток аеропорту. Сокільники — це єдина територія, де підприємство може розвиватися, бо з цього боку Львів має щільну забудову. Вся земля довкола аеропорту — це приватна власність мешканців села Сокільники. Меморандум передбачає напрацювання передпроєктних рішень щодо розвитку державного підприємства. Аеропорт має погоджувати концепцію розвитку з територіальною громадою. Після цього громада вносить зміни у свій генплан. Зараз земля, яка межує з аеропортом, має сільськогосподарське призначення, згодом її переведуть у транспортне. Пізніше тут проведуть будівництво нового терміналу», — заявив Юрій Бучко.

Тетяна Романовська, керівниця Міжнародного аеропорту «Львів», зазначила, що опрацювали спільну концепцію розвитку летовища: «Сьогодні є планові проєктні роботи на будівництво руліжної доріжки та карго-терміналу біля неї. Під час війни та після її закінчення ми матимемо величезний запит на вантажні перевезення».

Тарас Сулимко, голова Сокільницької громади, зазначив, що жодних «зарезервованих земель», про які раніше говорили представники міської влади, не існує, адже ці ділянки — це паї, які людям роздали у 90-х роках.

Нагадаємо, наприкінці минулого року Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького звернувся до суду з позовом щодо захисту державних інтересів у сфері авіаційної безпеки та розвитку аеропортової інфраструктури.

Підприємство оскаржує рішення Сокільницької сільської ради, яким було затверджено зміни до Генерального плану села Сокільники із розширенням меж населеного пункту. В аеропорту вважають це рішення протиправним.

Мер Львова прокоментував:

Це рішення — один із найбільших злочинів проти громади Львова. Фактично нам пропонують зупинити розвиток міста і поставити хрест на майбутньому аеропорта.

Я направив десятки звернень: Президенту, Прем’єр-міністру, РНБО, профільним міністрам. Це не дало результату. Ще з часів радянського союзу ця земля була стратегічним резервом для розвитку летовища. Нікому навіть не спадало на думку її забудовувати.

Сьогодні, під час війни, хтось вирішив, що громада це проковтне. Не проковтне! Ми будемо використовувати всі можливості в рамках чинного законодавства і Конституції, щоб цей грабунок зупинити! Друзі, на першому місці мають бути розвиток і державний інтерес, а не банальна жадібність”.

Вивели понад 127 млн грн з рахунків компаній Зіновія Козицького: справу скерували до суду

У Львові скерували до суду справу про розкрадання грошей через систему “Клієнт-банк” — онлайн-банкінг для бізнесу. Загальна сума збитків перевищує 127,2 млн грн.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, не оприлюднюючи назв компаній, пише Суспільне.

Судячи із матеріалів справи у реєстрі судових рішень, йдеться про компанії ТОВ “ЗахідНадраСервіс” та ТОВ “Енергопарк Яворів”. За даними YouControl, засновником та кінцевим бенефіціарним власником цих фірм є батько очільника Львівської ОВА Зіновій Козицький.

За даними слідства, 12 листопада 2025 року група людей через систему “Клієнт-банк” отримала несанкціонований доступ до банківських кабінетів підприємств ТОВ “ЗахідНадраСервіс” та ТОВ “Енергопарк Яворів”, після чого здійснила операції з їхніми рахунками.

Доступ до системи, за даними слідства, отримали з використанням методів соціальної інженерії та шкідливого програмного забезпечення, що дозволило використати облікові дані користувачів для входу.

Надалі через систему “Клієнт-банк” здійснили низку переказів: з рахунку одного підприємства — близько 48,8 млн грн, з іншого — понад 78,4 млн грн.

Серед обвинувачених — 21-річний громадянин України, який перебуває за кордоном і оголошений у розшук. Йому інкримінують несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, крадіжку в особливо великих розмірах та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

Після заволодіння грошима, за даними слідства, їх легалізували через низку фінансових операцій. У межах розслідування арештовано рахунки, через які проходили гроші, а також забезпечено відшкодування понад 66,1 млн грн.