Сихівський районний суд Львова оштрафував економіста Львівського бронетанкового заводу на 146 тис. грн за те, що він працевлаштував військовозобов’язаного чоловіка за хабар для отримання бронювання від військової служби. Відповідний вирок суд виніс 3 жовтня, пише ZAXID.NET.
Як йдеться у матеріалах справи, Ігор Неповінних, економіст Львівського бронетанкового заводу, у період 11-13 лютого запропонував військовозобвʼязаному уродженцю Луганщини допомогти з бронюванням від військової служби за 3,5 тис. доларів. Чоловік дав хабар Ігорю Неповінних, і економіст підготував документи на працевлаштування на заводі та подальші документи для відстрочки.
У суді Ігор Неповінних свою провину визнав повністю та сказав, що шукав людей, які йому даватимуть хабар за працевлаштування, оскільки сам він був у скрутному фінансовому становищі.
Суддя Володимир Жила визнав винним економіста і оштрафував його на 146 тис. грн. Вирок можна оскаржити в апеляції.
Залізничний районний суд Львова визнав винним уродженця Мелітополя та офіцера Повітряних сил Збройних сил України Олексія Б. у державній зраді та дезертирстві. Заочним вироком йому призначили довічне позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням військового звання капітана. Про це йдеться у вироку, який оприлюднили 8 жовтня в Єдиному державному реєстрі, пише Lviv.media.
Згідно з матеріалами справи, Олексій Б. служив у військовій частині Повітряних сил у Запорізькій області. Після початку повномасштабного вторгнення його підрозділ було передислоковано на Львівщину.
У 2024 році офіцер, під впливом проросійських поглядів, вирішив залишити службу. Він отримав офіційну відпустку для поїздки до Туреччини, але через її територію дістався Росії, а згодом повернувся в тимчасово окупований Мелітополь, де проживає його родина.
Суд встановив, що таким чином він свідомо перейшов на бік ворога, чим завдав шкоди державній безпеці України.
Колеги засудженого військовослужбовця у суді підтвердили, що він мав доступ до службових матеріалів, які могли бути цінними для російських спецслужб. Йдеться, зокрема, про дані щодо системи ППО та логістики Повітряних сил ЗСУ.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів визнала Олексія Б. винним у дезертирстві та державній зраді. Йому заочно призначили довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Також його позбавили військового звання капітана.
Зі Львівщини примусово депортують громадянина Білорусі, який шість років незаконно перебував на території Львівської області. Сюди він потрапив поза межами пунктів пропуску. Про це у четвер, 9 жовтня, повідомили у Міграційній службі Львівщини та Івано-Франківщини, пише Lviv.media.
У пресслужбі розповіли, що 43-річного чоловіка виявили під час перевірки у межах заходів із протидії нелегальній міграції. З’ясувалося, що він прибув в Україну поза встановленими пунктами пропуску ще шість років тому та весь цей час проживав без жодних документів.
За порушення правил перебування в Україні білоруса оштрафували на 5100 гривень. Водночас, як зазначили у міграційній службі, лише штрафом справа не обмежилася. “Міграційною службою ухвалено рішення про примусове видворення іноземця за межі України, а Галицьким районним судом міста Львова винесено рішення про затримання і поміщення іноземного громадянина до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства терміном на 6 місяців”, — зазначили у Міграційній службі.
Наразі триває процедура ідентифікації чоловіка та підготовка до його повернення за межі України.
На базі школи №84, що на вулиці Зубрівська, 30, збудують тимчасову льодову арену. Директор офісу спорту Львівської міської ради Антон Нікулін оприлюднив візуалізацію проєкту. Роботи вже розпочали.
Проєкт передбачає створення сучасного тренувального майданчика для занять хокеєм, фігурним катанням та парахокеєм. Ініціативу реалізують за позабюджетні кошти.
Арена матиме розміри 61 на 48 метрів — це повноцінний майданчик із роздягальнями, душовими, мінімальними трибунами та безбар’єрним доступом для людей з інвалідністю. Накриватиме арену тимчасова покрівля, яка захищатиме лід від опадів і допомагатиме підтримувати температуру.
“У Львові історично не було культури зимових видів спорту — навіть за радянських часів ми не мали жодної льодової арени. Тепер маємо ветеранську хокейну команду, за ініціативи Романа Гапачило, яка змушена тренуватися на комерційних ковзанках або їздити до Новояворівська. Це великі витрати, тому ми вирішили реалізувати власний проєкт у Львові”, – зазначив директор офісу спорту ЛМР Антон Нікулін.
До слова, “гаківка” — це спільна назва для командних спортивних ігор із ключкою, мета яких закинути м’яч або шайбу в ворота протилежної команди.
Сьогодні у львівських судах відбувається 8 судових засідань щодо стягнення з забудовників безпідставно збережених коштів на суму понад 47,7 млн гривень
Чому це важливо? Мовиться про суму у понад 47,7 млн гривень, які, у разі позитивного рішення судів усіх інстанцій, перейдуть до міського бюджету.
Про які кошти йдеться? Це сума пайової участі, які компанії-забудовниці повинні були сплатити за будівництво обʼєкту до введення його в експлуатацію, адже законодавство зобовʼязувало їх брати участь у розвитку міської інженерії, транспортної та соціальної інфраструктури.
Деталізуючи, йдеться про стягнення:
6 млн 934 тис. 542 безпідставно збережених гривень з ТзОВ Акіта Україна (ЖК на вул. Замарстинівській, 134а; розгляд на стадії апеляції)
3 млн 654 тис. 833 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Еліт Дім” та ТзОВ “Партнерська інвестиційна компанія” (ЖК на перетині вул. Кастелівка – вул. Академіка Сахарова; розгляд на стадії 1 інстанції)
2 млн 187 тис. 563 безпідставно збережених гривень з ПАТ “Львівський інструментальний завод” (ЖК на Замарстинівській, 170; розгляд на стадії 1 інстанції);
2 млн 69 тис. 960 безпідставно збережених гривень з ПАТ “Львівський інструментальний завод” (ЖК на Замарстинівській, 170; розгляд на стадії 1 інстанції);
11 млн 653 тис. 294 безпідставно збережених гривень з ПАТ “Львівська інвестиційна компанія” (ЖК на Малоголосківській; розгляд на стадії апеляції).
2 млн 206 тис. 168 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Захід-капітал-буд” та ПП “Модель” (ЖК на Щирецькій, 36; розгляд на стадії 1 інстанції).
5 млн 588 тис. 131 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Замарстинів 40” (ЖК на Замарстинівській, 40; розгляд на стадії 1 інстанції).
13 млн 434 тис. 367 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Житлобудінвест ЛВ” (ЖК на Залізничній, 7; розгляд на стадії 1 інстанції).
У кожній зі справ можливе оскарження, а тому у нас та прокурорів буде ще багато роботи, однак ми інформуватимемо про кожну з них.
Прокуратура Львівської області скерувала до суду обвинувальний акт стосовно першого проректора та начальника відділу державних закупівель одного з університетів Львова. Про це повідомляє їхня пресслужба, пише Твоє Місто
За даними слідства, у 2024 році проректор організував проведення тендеру під конкретного постачальника з завищеними цінами. Він підготував документи щодо закупівлі ноутбуків, системних блоків та навчального обладнання та залучив до реалізації плану начальника відділу держзакупівель університету.
«Посадовці діяли за попередньою змовою: організували тендер під заздалегідь визначеного підприємця, підготували документацію з неправомірно завищеною вартістю й забезпечили укладення договорів. У результаті університет отримав техніку, але здійснив розрахунок із переплатою», – йдеться у повідомленні.
Своїми діями обвинувачені завдали державним інтересам понад 1,2 млн грн збитків.
Дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
У міському комунальному підприємстві “Львівводоканал” повідомили про нестачу понад 100 працівників технічних спеціальностей. Найбільша потреба у слюсарях аварійно-відновлювальних робіт, а саме — 42 вакансії.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
“Зараз нам бракує понад 100 працівників різних спеціальностей. На кадрову ситуацію вплинули: воєнні чинники, виїзд фахівців за кордон, мобілізація, конкуренція за технічних спеціалістів на ринку праці, а також старіння персоналу, який давно працює”, — розповіли у ЛМКП “Львівводоканал”.
За даними підприємства, найбільша потреба наразі є у таких спеціальностях: слюсарі аварійно-відновлювальних робіт (42 вакансії), електрогазозварники (8), електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування (7), працівники з перевірки лічильників (5), водії (5), екскаваторники (3) та шляхові працівники (5).
За даними міської ради, загалом у ЛМКП “Львівводоканал” працює понад 1800 людей. Підприємство забезпечує місто питною водою та надає послуги водовідведення.
Вже колишній начальник оперативного управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Роман Мудь після розлучення з дружиною Наталією Мудь та позбавлення її батьківських прав на неповнолітню доньку продовжує мешкати з ними в одному будинку у Львові.
За час його роботи в держорганах Наталія Мудь купила елітний ресторан Kilinski у Стрийському парку та разом із дітьми почала заробляти мільйони гривень. Після того, як діяльністю родини Романа Мудя зацікавились журналісти, він звільнився з БЕБ. Про це йдеться у розслідуванні «Української правди», опублікованому 7 жовтня, передає Zaxid.net.
До 2020 року Роман Мудь працював у департаменті кіберполіції Нацполіції, після цього два роки не працював на державній роботі, а з 2022 року працевлаштувався в БЕБ. За інформацією джерел УП в правоохоронних органах, Роман Мудь був неформальним куратором роботи відомства всієї області.
У липні 2022 року Роман Мудь розлучився з дружиною Наталією Мудь, із якою у них троє дітей – старші Зоряна та Юрій і неповнолітня Уляна. В рішення Личаківського суду вказано, що подружжя не живе разом та не підтримує спільний побут. Крім цього, 2 вересня 2024 року Личаківський райсуд за позовом Романа Мудя позбавив його вже колишню дружину батьківських прав на неповнолітню доньку Уляну. Роман Мудь мотивував це рішення тим, що дружина після повномасштабного вторгнення виїхала за кордон і батько змушений самостійно виховувати дитину в Україні.
Попри це, журналісти зафіксували, що пара разом із молодшою донькою й надалі живе у приватному двоповерховому будинку у Львові, записаному на батька Романа Мудя, який придбав його у 2001 році.
Наталія Мудь щонайменше кілька днів підряд разом із донькою приїжджала додому, а одного вечора сам посадовець зустрів їх у дворі. Водночас в інтерв’ю ютуб-каналу Gorchyn у серпні 2024 року Наталія Мудь розповіла, що вона є «містком у стосунках між чоловіком і дітьми», а неповнолітня Уляна неодноразово знімалась у рекламних роликах ресторану матері.
У грудні 2022 року Наталія Мудь разом із донькою Зоряною купили у тоді ще адвокатів та бізнес-партнерів львівського підприємця Григорія Козловського Олексія Різника та Юрія Ломаги ТзОВ «Львів-Енергія». Ця компанія володіє рестораном французької кухні Kilinski, який зі скандалом збудували у Стрийському парку. Попри офіційне розлучення, у тому ж інтерв’ю Наталія Мудь розповіла, що відкрила ресторан завдяки підтримці чоловіка.
“А товариш співробітника – відомий бізнесмен Григорій Козловський. Той самий Козловський, який, очевидно, за збігом обставин і за численними свідченнями правоохоронців і фактами, оприлюдненими в журналістських розслідуваннях, може мати напрочуд успішний тіньовий тютюновий бізнес”, – ідеться в матеріалі. Хоча сам Мудь повідомив, що вже років 20 як товаришує з Козловським.
Старші діти подружжя Мудь також працевлаштуванні в ресторан матері як ФОПи. Наприклад, їхній син Юрій Мудь за перший рік роботи як підприємець за 2022 рік заробив майже 7,5 млн грн, а за період 2022-2024 років він отримав 19 млн грн доходів. Сама ж Наталія Мудь уже за рік після відкриття ресторану отримала 16,5 млн грн доходу.
Журналісти підозрюють, що через розлучення Роман Мудь хотів приховати реальні статки та доходи сім’ї, а позбавлення батьківських прав дружини на неповнолітню доньку зробило його єдиним її опікуном, забезпечуючи таким чином відстрочку від мобілізації. Сам Роман Мудь ці звинувачення відкинув. Він переконує, що розлучився з дружиною, оскільки їхні стосунки зіпсувались під час повномасштабного вторгнення, хоча й підтвердив, що пара досі живе разом. Він наголосив, що його ексдружина багато років працювала кондитеркою, а у 2022 році перекупила у розстрочку корпоративні права на ресторан Kilinski у Юрія Ломаги, який через рік помер.
«В нас після приїзду дружини з-за кордону погіршились стосунки. Це сімейна історія, особиста історія. Ну, так вийшло в нас в сім’ї», – відповів Роман Мудь на закиди щодо можливого фіктивного позбавлення батьківських прав дружини.
Також він надав журналістам податкові декларації дружини, згідно з якими в час, коли він іще працював у кіберполіції, а його дружина звільнилась із посади вчительки та зареєструвалась як ФОП, вона заробила на кондитерці у 2018 році 897 тис. грн, у 2019 – 4,9 млн грн, у 2020 – 7,7 млн грн та ще понад 6,6 млн грн у 2021 році. Загалом за чотири роки, не маючи власних закладів, Наталія Мудь заробила на кондитерській справі майже 19 млн грн.
Прикметно, що за даними джерел УП, керівництво БЕБ знало про роботу журналістів у Львові та розіслало у внутрішні чати працівників повідомлення з проханням «не ходити по дорогих кабаках» та «не зустрічатися з криміналітетом» у ті дні, коли в місті перебуває журналіст Михайло Ткач. Також за журналістими стежили на автомобілі Toyota Camry.
Михайло Ткач попросив надіслати йому будь-яку інформацію про осіб, які стежили за командою, коли ті орендували у Львові автомобіль:
У червні 2025 року на посаду голови Бюро економічної безпеки обрали детектива НАБУ Олександра Цивінського. І вже у вересні 2025 року Роман Мудь звільнився з Львівського БЕБ за власним бажанням. У розмові з Михайлом Ткачем він розповів, що не хотів, аби питання про його статки створювали негативну репутацію сім’ї.
«Постійно чую докори, чого буду слухати. От, наприклад, журналіст мені каже такі речі. Мене це болить, це не правда. Воно з таким негативом жити тяжко. Воно відбивається на дітях», – розповів УП Роман Мудь уже після звільнення.
Він додав, що більше не працюватиме в держорганах та працевлаштується у приватну компанію.
Львівська поліція відкрила кримінальне провадження через можливі зловживання під час будівництва сміттєпереробного заводу. Польську компанію-підрядника та невстановлених поки службовців Львівської міської ради підозрюють у розтраті бюджетних коштів. Про це стало відомо з державного реєстру судових справ, пише NGL.Media.
Як йдеться в ухвалі Галицького районного суду Львова, кримінальне провадження відкрите в кінці серпня 2025 року за ч. 4 ст. 191 КК (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем).
Поліція припускає, що схему з привласнення бюджетних коштів могли організувати службовці Львівської міськради. Серед іншого, поліція перевіряє припущення, що польська компанія-підрядник Control Process S.A. (ТзОВ «Контрол Процес») отримала гроші за одні матеріали, але замінила їх на дешевші. Окрім того, польська компанія не виконала усі передбачені проектною документацією роботи.
Детальнішої інформації у цій справі ще нема, оскільки слідчі дії лише почались. Суд дозволив вилучити документи, що стосуються співпраці замовника будівництва ЛКП «Зелене місто» з компанією Control Process S.A.
Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові розпочали у 2021 році. Цьому передував тривалий процес узгодження проекту з мешканцями та вибору підрядника. Тендер на будівництво проводив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який виступає одним із кредиторів проекту. У травні 2021 року ЛКП «Зелене місто» уклало контракт з підрядником – польською компанією Control Process S.A. Спочатку повідомлялось, що вартість цієї угоди складає 35 млн євро, з яких 10 млн євро – це безповоротний грант від Східноєвропейського фонду з енергоефективності та навколишнього середовища. Згодом загальна вартість проекту зросла до 40 млн євро.
Добудувати завод мали ще у серпні 2023 року, однак у проект постійно вносили зміни, через що завершення будівництва відкладалосят. Торік між Львівською міськрадою та підрядником стався публічний конфлікт через невиконання компанією умов договору. Міськрада тоді навіть погрожувала розірвати угоду, але зрештою сторони домовились і продовжили співпрацю. Улітку 2025 року Львівська міськада знову заявила, що підрядник саботує свої зобов’язання і затягує будівництво. Своєю чергою, підрядник звинуватив міськраду у тому ж. Цей конфлікт навіть спонукав депутатів міськради звернутися до премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска. Зараз справа вирішується в арбітражному порядку/
Директор ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров повідомив NGL.media, що кримінальна справа, яку розслідує поліція, не стосується арбітражного процесу.
«До нас прийшла ухвала суду, де просять надати тимчасовий доступ до документів. Відповідно, ми готуємо ці документи. Більше інформації у нас немає», – сказав Олександр Єгоров.
Остання озвучена публічно дата завершення будівництва сміттєпереробного заводу – 4 жовтня 2025 року, проте роботи ще досі не завершені. Зі слів Єгорова, підрядник може затримати роботи на 60 днів без штрафних санкцій, однак поки невідомо, чи встигне він завершити все навіть у ці строки.
Господарський суд Львівської області не задовольнив позов природоохоронної рекреаційної установи “Стрийський парк” щодо стягнення з ТзОВ “Холдинг емоцій “!ФЕСТ” мільйону гривень. Установа, яка підпорядковується міській раді Львова, намагалася стягнути гроші за оренду приміщення у якому розташований заклад “Пʼяна вишня”. Про це йдеться у рішенні, яке оприлюднили 6 жовтня в Єдиному державному реєстрі, пише Lviv.media.
У позові йшлося про те, що з грудня 2022 року підприємство орендує в Стрийському парку приміщення площею 44,5 кв м під заклад “Пʼяна вишня”. За результатами аукціону щомісячна орендна плата становила близько 130 тис. грн без урахування ПДВ. Втім “Холдинг емоцій “!ФЕСТ” сплачував лише половину оренди. Підприємство посилалось на ухвалу міської ради, яка передбачає знижку для закладів громадського харчування під час воєнного стану.
“Однак, умови договору оренди передбачають ширше цільове призначення (не лише кафе, а й продаж товарів та сувенірів), тому підстав для знижки для цього ТзОВ не було”, — зазначала міська рада. Тому установа “Стрийський парк” вимагала стягнути з компанії мільйон гривень несплаченої оренди.
Суд встановив, що “Пʼяна вишня” функціонує саме як заклад громадського харчування, а тому позов є безпідставним. “Відтак, позовні вимоги позивача є безпідставними та таким, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України та умовах Договору та не підлягають до задоволення”, — йдеться в рішенні суду.
Природоохоронній рекреаційній установі “Стрийський парк” відмовили у задоволенні позову. Рішення ще можна оскаржити в апеляції. Судовий збір поклали на позивача.
