Львівський лікеро-горілчаний завод виставили на продаж із боргами за землю

Регіональне відділення Фонду державного майна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виставило на продаж Львівський лікеро-горілчаний завод зі стартовою ціною понад 164 млн грн. У міській раді повідомили, що ділянка під заводом не перебуває в його користуванні, натомість за неї заборгували понад 6 млн грн, пише ZAXID.NET.

Йдеться про ділянку площею 4,91 га на вул. Кордуби, 2 де розміщений Львівський лікеро-горілчаний завод. 8 листопада Фонд держмайна виставив все майно заводу на продаж. Деякі цехи занесені до реєстру нерухомих пам’яток. У інформаційному повідомленні до лоту вказано, що земельна ділянка під заводом не є предметом купівлі-продажу, а новий власник має самостійно вирішити питання землекористування.

Станом на червень 2025 року на заводі числились 138 працівників. Крім лікеро-горілчаної продукції завод виготовляє й оцет. За перше півріччя 2025 року підприємство отримало 94,8 млн грн. При цьому, судячи з даних порталу «Опендатабот», чистий прибуток заводу зараз у мінусі через позики.

11 листопада Львівська міська рада повідомила, що лікеро-горілчаний завод не сплатив місту понад 6 млн грн за користування ділянкою. Через це наприкінці березня 2025 року міська рада подала на ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» в суд. Це борг за період з 1 жовтня 2021 року до 31 грудня 2024 року. Наразі в ційсправі триває судовий розгляд.

Водночас 24 вересня 2025 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинене право постійного користування ПАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» земельною ділянкою площею 4,91 га на вул. Кордуби, 2.

«На цій землі розміщені будівлі заводу, а отже, юридично правильно було би, щоб підприємство уклало договір оренди з ЛМР і лише тоді можна виставляти цілісний майновий комплекс на продаж», – зазначили в ЛМР.

Додамо, що Львівський лікеро-горілчаний завод почав працювати з 1931 року. Завод виготовляє продукцію під марками горілки Perlova, Lemberg, Premium Lviv, Львівська та інші.

Від отруєння чадним газом у квартирі в центрі Львова загинула 17-річна дівчина

У понеділок, 10 листопада, у одній з квартир на вул. Івана Франка у центрі Львова знайшли мертвою 17-річну дівчину. Про це повідомляє департамент з питань цивільного захисту ЛОВА.

Випадок трапився 10 листопада близько 10:40 в квартирі будинку на вул. Івана Франка, 43. За попередніми даними, 17-річна дівчина могла померти від отруєння чадним газом.

Працівники АТ «Львівгаз» припинено подачу газу для встановлення обставин події.

Чадний газ – не має запаху чи кольору, він непомітний, тож в квартирі бажано встановити сигналізатор загазованості. У помешканні також завжди має бути притік свіжого повітря – на пластикові вікна потрібно встановити спеціальні провітрювачі. Димовий і вентиляційний канали в квартирі мають бути розділені, до останнього не можна підключати електровитяжку, адже через неї відпрацьовані гази з газового котла вертаються в квартиру.

Симптоми отруєння чадним газом такі:

  • виражений інтенсивний головний біль;
  • загальна слабкість;
  • сонливість;
  • запаморочення;
  • нудота.

У випадки появи таких симптомів необхідно вимкнути всі газові прилади і вийти на вулицю, викликати швидку допомогу і газову аварійну службу.

У Львові оголосили тендер на понад 86 млн грн на влаштування інклюзивного простору навколо Першого ТМО

У Львові планують облаштувати інклюзивний простір на території 1-го територіального медичного об’єднання. Проєкт передбачає безбар’єрні пішохідні доріжки, спортивні майданчики та зони для реабілітації

Про це стало відомо з електронної системи закупівель Prozorro, пише Еспресо.Захід.

На території 1-го територіального медичного об’єднання планують влаштувати інклюзивний простір з безбар’єрними пішохідними доріжками, спортивними майданчиками та реабілітаційних зон.

Територія капітального ремонту обмежена вулицями Івана Миколайчука, Івана Мазепи та Пилипа Орлика.

Роботи замовило Перше медичне об’єднання Львова. Оголошена вартість закупівлі – 86,5 млн грн. Кінцевий термін капітального ремонту – 31 грудня 2026 року. Подати пропозиції на участь у тендері підрядники можуть до 19 листопада.

Раніше, 7 жовтня на реконструкцію території між вул. Віри, Надії, Любові та протезною майстернею центру UNBROKEN оголосили тендер на понад 57 млн грн

Проєкт передбачає облаштування благоустрою з велосипедною та пішохідною доріжками. Оновлений простір з’єднуватиме вул. Віри, Надії, Любові з мобільною протезною майстернею UNBROKEN на вулиці Івана Миколайчука.

Замовник робіт – департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР. Фінансування здійснюватиметься коштом Львівської громади та резервного фонду державного бюджету. Завершити роботи планують до 31 грудня 2026 року.

У вересні Львівська міська рада повідомила, що у жовтні планують розпочати ремонт вулиці Віри, Надії, Любові, що входить до безбар’єрного маршруту. Вона сполучає вул. Орлика з локацією соціального житла на вул. Миколайчука. Тут облаштують водовідведення, зовнішнє освітлення, нове дорожнє покриття та тротуари з пониженнями на переходах.

Очікувана вартість робіт — 32,3 млн грн. З них 70% профінансує держава, решту — місто. Державна субвенція становить 22,6 млн грн. Наразі триває тендер на визначення підрядника. Вулиця Віри, Надії, Любові має протяжність 350 метрів, таким чином, один відремонтований метр обійдеться у 92 тис. грн.

Стало відомо, хто з посадовців «Львівгазу» штучно завищував тарифи

Підозрюваним у штучному завищенні тарифів є колишній член правління АТ «Львівгаз» та технічний директор Олександр Ганжа. Про це стало відомо з ухвали Галицького районного суду про застосування запобіжного заходу. Суд призначив підозрюваному 908,4 тис. грн застави. Про це повіомляє ZAXID.NET

Судячи з матеріалів справи, Олександра Ганжу підозрюють у внесення неправдивих завищених даних щодо обсягу витрат газу в розрахунки, на підставі яких «Львівгаз» встановив завищений тариф на 14,80 грн за тисячу кубометрів газу у 2022 році. Це призвело до втрат бюджету комунальних підприємств, зокрема:

  • «Залізничнетеплоенерго» на суму 689,5 тис. грн;
  • «Львівтеплоенерго» на суму 2,6 млн грн;
  • «Стрийтеплоенерго» на суму 114,8 тис. грн;
  • «Червоноградтеплокомуненерго» на суму 167,9 тис. грн;
  • «Дрогобичтеплоенерго» на суму 86,2 тис. грн.

Загальна сума розтрати становить 3,7 млн грн. Крім цього, він завищив роки експлуатації газопроводів та збільшив їх протяжність, аби відповідно зросли витрати на транспортування газу.

31 жовтня слідчі повідомили Олександру Ганжі про підозру в розтраті майна та службовому підробленні за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 ККУ. За вчинене йому загрожує до 12 років позбавлення волі. 5 листопада Галицький райсуд відправив його під заставу в 908,4 тис. грн.

Спалах кишкової інфекції у ліцеї “Оріяна” у Львові: госпіталізували вже 17 людей

У Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні кількість пацієнтів, яких госпіталізували через спалах гострої кишкової інфекції в ліцеї “Оріяна”, зросла до 17. Це 14 учнів, працівниця навчального закладу, а також двоє контактних осіб.

Про це в коментарі Суспільному розповів заступник директора з медичної частини Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Андрій Орфін.

За його словами, з 5 листопада до інфекційної лікарні почали поступати учні з ознаками гострої кишкової інфекції, які харчувались у шкільній їдальні. Зокрема, вони мали нудоту, багаторазове блювання, біль у животі, підвищення температури, слабкість та діарею. Пацієнти продовжили надходити і в наступні дні, до неділі, 9 листопада, включно.

“На сьогоднішній день ми маємо 17 пацієнтів, які вважаються зі спалаху кишкової інфекції. Серед тих 17 пацієнтів є 14 учнів навчального закладу, один працівник і двоє контактних. Це дитина рік і шість місяців, яка в одній хаті проживає з хворою дитиною, яка навчається в тому закладі, і мама дитини”, — каже Андрій Орфін.

У пацієнтів відібрали матеріали для встановлення збудника хвороби. Наразі фахівці очікують на результати бактеріологічних посівів і вірусологічних досліджень.

За цим фактом триває епідеміологічне розслідування. З перших днів фахівці Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб опитували госпіталізованих, з’ясовували, які продукти споживали хворі та ті, хто відвідував заклад і не захворів. Також відібрали зразки харчових продуктів, води та змивів на об’єкті спалаху для лабораторного дослідження. Джерело інфекції та фактори передачі наразі встановлюють.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.325 (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – штраф до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють обставини події.

У Львові від сказу померла 40-річна мешканка Волині

У неділю, 9 листопада, у Львівській обласній інфекційній лікарні померла 40-річна жінка з Волині, у якої після укусу кота запідозрили сказ. Шансів вижити у пацієнтки не було, бо це захворювання не лікується. Та виникненню хвороби можна запобігти, якщо вчасно провести антирабічне лікування. Останній летальний випадок від сказу на Львівщині було зафіксовано у 2018 році.

Як повідомила ZAXID.NET завідувачка 4-го діагностичного відділення лікарні Таміла Алексанян, до інфекційної лікарні Львова пацієнтку з Волині госпіталізували на початку листопада. В одній із лікарень Волині у неї спершу лікували енцефаліт (запалення головного мозку), але стан пацієнтки погіршувався. Тоді її перевели в інфекційну лікарню Львова. Пацієнтку відразу госпіталізували в реанімаційне відділення. Та невдовзі у неї виникли клінічні симптоми сказу.

«Пацієнтка була збуджена, у неї виникали судоми буквально усіх м’язів, які неможливо було зняти, виникла слинотеча, а потім почалася паралітична стадія. Вона була підключена до апарата штучної вентиляції легень (ШВЛ) і 9 листопада померла», – каже Таміла Алексанян.

Пацієнтці поставили попередній клінічний діагноз – сказ, але його ще мають підтвердити лабораторно.

Як жінка заразилася на сказ? 8 серпня, як розповіли лікарям рідні, жінка поверталася з кладовища і побачила маленького котика, якого підібрала. Цей котик і вкусив жінку, але на укус спочатку не звернули увагу ні сама жінка, ні лікарі.

На Львівщині останній летальний випадок від сказу був зафіксований у листопаді 2018 року. Тоді померла 68-річна мешканка Городоччини, яку вкусило цуценя. Через два тижні після укусу цуценя загинуло, але потерпіла по медичну допомогу не звернулася.

Нагадуємо, сказ – це гостре інфекційне захворювання, що вражає центральну нервову систему і є смертельно небезпечне. Вірус людині передається від хворих тварин через укус, ослинення шкіри чи слизових оболонок, особливо якщо на них є мікротравми. Сказ не лікується, шансів одужати нема.

У Львові 52-річна військова народила доньку

52-річна військовослужбовиця зустріла на війні своє кохання й наважилася в зрілому віці знову стати мамою. Пологи пройшли без ускладнень у львівській лікарні святої Анни (пологовий на Мечникова). Про це Львівському порталу повідомили у центрі Unbroken.

До повномасштабного вторгнення Наталія була підприємицею і мала власне швейне виробництво у Кривому Розі. Проте невдовзі туди прилетів снаряд і жінка, якій тоді було 48 років, вирішила не відновлювати фабрику та мобілізувалась у ЗСУ.

Вона служила в окремій Президентській бригаді ім. гетьмана Богдана Хмельницького, евакуйовувала поранених з поля бою та надавала побратимам домедичну допомогу.

У 2023-му Наталія познайомилася на фронті із Сергієм, водієм-механіком з іншої бригади, і закохалася. Потому чоловік був двічі поранений та проходив реабілітацію у Львові. Навесні 2024-го пара побралася. Попри те, що обоє мають дорослих дітей від попередніх стосунків, Наталія і Сергій вирішили, що хочуть мати і спільних. Тому незважаючи на вік жінки, тоді їй був уже 51 рік, подружжя почало планувати вагітність.

«Я думаю, що боятися не треба. Якщо я йшла на війну і знала, що можу загинути, то тим більше не боялася вагітніти і народжувати. Це вибір кожної жінки, але життя завжди варте того, щоб боротися», – каже Наталія.

У березні цьогоріч вона дізналась, що втретє стане мамою. Згадує: «Сергій не стримав емоцій – плакав від щастя». Військовослужбовиця перевелася до іншого підрозділу, де продовжувала служити до 30 тижня вагітності. На цьому шляху її супроводжували спеціалісти лікарні святої Анни. Там кажуть, що з таких пізніх вагітностей не мали вже багато років, але спільними зусиллями мами та медиків дитинка народилася здоровою.

«Наша пацієнтка настільки хотіла мати ту дитину, що, розуміючи всі ризики, свідомо пішла на них. У зрілому віці вагітність часто супроводжується ускладненнями і для матері, і для дитини. Але Наталія сказала: “Так, я йду на всі ці ризики”. Жахіття війни, поранення тільки зміцнили їх із чоловіком і дали поштовх народити спільну дитину. Ми, лікарі, зробили максимум, щоб вагітність минула без ускладнень і дитина народилася здоровою», – розповіла акушер-гінекологиня Наталія Шекета.

На 36-му тижні вагітності шляхом кесаревого розтину у подружжя захисника і захисниці народилася дівчинка Соломія. Вона прийшла у цей світ вагою 2500 грамів і зростом 48 см. Попри вік мами, за шкалою Апгар крихітка отримала високу оцінку – 8/9 балів, що свідчить про її міцне здоров’я.

«Наталія ж тепер є прикладом того, що материнство у зрілому віці можливе та безпечне, якщо поруч із вами команда досвідчених медиків. У світі жінки успішно народжують дітей і після 50 років – сучасна медицина цьому лише сприяє. А новонародженій Соломійці ми бажаємо міцного здоров’я, щасливої долі та зростати у мирі», – відзначають лікарі.

Львів у скульптурах: митці пояснили, що стоїть за їхніми роботами у рамках Тижня скульптури

У межах львівського Тижня скульптури відбулася екскурсія, під час якої куратор проєкту Павло Гудімов та скульптори Володимир Семків та Денис Шиманський розповіли про сенси, ідеї та тонкощі створення скульптур та встановлення їх у міському просторі. Про це повіломляє пресслужба ЛМР.

Зокрема скульптор Володимир Семків, автор тимчасової інсталяції «Бульбашка» перед Львівським національним академічним театром опери та балету імені Соломії Крушельницької, пояснив, що локацію обрали не випадково — у різні часи на цьому місці колись стояли різні монументальні символи: польська кінна статуя короля Яна III Собеського, пам’ятний знак на честь Адольфа Гітлера та пам’ятник Леніну. Тож “Бульбашка” це роздум про природу та тимчасовість монументальних символів.

«Сьогодні на цій площі немає жодного монумента. Вся монументальна пропаганда — це бульбашка: рано чи пізно тоталітарні режими втрачають силу й зникають. Тому — це «Бульбашка», символ крихкості й тимчасовості. Металева рука, яка тримає рожеву бульбашку символізує ілюзію. Ми всі живемо в ілюзіях, у своїх бульбашках. Це щось дуже крихке, але водночас ми міцно за це тримаємося», — ділиться Володимир Семків.

Простір Львова прикрашають й інші роботи Володимира Семківа — зокрема, «Зажата» (на площі перед театром імені Леся Курбаса) та «Ноги» (біля пам’ятника героям ЗУНР). Митець розповідає, що всі його роботи створювалися без назв — він прагне, аби глядач самостійно знаходив у них власний сенс.

Натомість скульптор Денис Шиманський, автор серії мініскульптур, встановлених у різних локаціях Львова, наголосив, що його роботи покликані спонукати містян придивлятися до вже давно знайомих місць і відкривати їх по-новому завдяки його втручанню.
11 мініскульптур автора вже встановлені у різних локаціях Львова — зокрема, на площі Коліївщини, біля Оперного театру та пам’ятника Івану Федоровичу, ще 4 будуть встановлені до кінця листопада.

«Я хотів створити своєрідну інтелектуальну гру з містом — щоб людина зупинилася, подумала, відчула. Усі скульптури я робив відповідно до місця, де їх розміщував — щоб між ними і простором виникав діалог», — зазначив він.

До прикладу, на місці сучасної площі Коліївщини колись був єврейський квартал, а там, де зараз фонтан — криниця, до якої львів’яни приходили набирати воду. Саме тому Денис Шиманський створив двох людей, які прийшли із глечиками по воду, вони спілкуються між собою як приятелі, розповідають про плани на день чи обмінюються думками. “Для мене це асоціюється з рутиною, однак не в негативному контексті. Я хотів показати, що рутина — це про стабільність, коли ти бережеш енергію. Таке просте спілкування двох людей біля криниці — це про обмін досвідом, інформацією. Нам братує тої простої рутини сьогодні”- зазначає митець.

Куратор проєкту Павло Гудімов підкреслив, що головна мета Тижня скульптури — започаткувати розмову про мистецтво у публічному просторі.
«Люди звикли бачити символи — пам’ятники визначним постатям чи на честь певних подій. Але творча робота може бути різною. Митець має право висловлюватися у публічному просторі»,— зазначає Павло Гудімов.

За його словами, у Львові є великий запит на сучасну скульптуру. Нині більшість творів зосереджена у центральній частині міста, однак жителі різних районів також звертаються з проханнями створити мистецькі об’єкти у своїх громадах. Водночас, додає Гудімов, поки що бракує і скульпторів, і меценатів, аби задовольнити всі ці потреби. «Важливо займатися цим системно. Наситити місто мистецтвом за один день неможливо, — підсумовує він.

«Люди звикли бачити у місті лише пам’ятники. Але мистецтво може бути іншим — живим, сміливим, неоднозначним. Ми хочемо, щоб Львів став майданчиком для цього діалогу», — підсумував Гудімов.

Ідея створити Тиждень скульптури виникла ще у 2022 році в «Я Галерея» під час виставки «Нова львівська скульптура». Тоді професор Академії мистецтв Орест Голубець запропонував, щоб хоча б раз на рік Львів присвячував цілий тиждень саме скульптурі. Так виникла ініціатива, яку підтримала Академія мистецтв. У старих майстернях тоді відбулася перша виставка «Хаос» під кураторством Павла Гудімова.

Відтоді фестиваль зростав. 2023 року з’явився масштабний проєкт «Старе і нове / нове і старе» у Палаці мистецтв та «Скульптурний маршрут» із колекції Юрія Сташківа, а 2024-го тема «Слід пам’яті» поєднала музеї, галереї та скансен.

2025 року Тиждень скульптури має назву «Діалоги». Головний проєкт — «Гліптотека» — проходить у нового партнера фестивалю, Львівської політехніки.

Фото Романа Балука

Дев’ять учнів львівського ліцею потрапили до інфекційної лікарні з симптомами отруєння

До Львівської обласної інфекційної лікарні з симптомами отруєнням потрапило дев’ять школярів і вчителька. Чим отруїлися діти наразі достеменно невідомо. У навчальному закладі проводять епідеміологічне розслідування. Про це повідомляє ZAXID.NET.

Медичний директор лікарні Андрій Орфін повідомив журналістів, що дітей з симптомами отруєння госпіталізували до лікарні впродовж трьох днів.

«Діти почали поступати 5 листопада, у цей день госпіталізували двох учнів, 6 листопада – п’ятьох і 7 листопада – ще трьох. Зараз на лікуванні в лікарні перебуває 9 школярів і вчителька», – каже Андрій Орфін.

За його словами, діти скаржилися на пронос, біль у животі, підвищену температуру тіла, нудоту, блювоту. Їхній стан – середньої важкості.

Чим отруїлися діти, наразі достеменно невідомо. Отруїлися учні молодших класів. Найменшій дитині – шість років, найстаршій – 13. Вони називають різні продукти, які споживали напередодні. Але більшість хворих дітей каже, що цього дня в ліцеї не було світла і вони їли круасани.

Про спалах в навчальному закладі гострої кишкової інфнеції повідомляє і Львівський обласний центр контролю і профілктики хвороб, фахівці якого проводять епідеміологічне розслідування: опитують госпіталізованих, з’ясовують, які продукти споживали хворі, відбирають зразки харчових продуктів, води та змивів на об’єкті спалаху для лабораторного дослідження, обстежують працівників закладу. Тож точна причина отруєння дітей буде встановлена після завершення епідеміологічного розслідування.

Ні у Центрі, ні у лікарні не називають заклад, з якого госпіталізували дітей, та за даними ZAXID.NET мова йде про ліцей «Оріяна» на вул. Чукаріна, 3.

Міська рада провалила голосування про реорганізацію поліклінік у Львові

Депутати Львівської міської ради провалили питання про розформування п’яти поліклінік у Львові та приєднання їх до територіальних медичних об’єднань. При цьому, медзаклади працюватимуть і надалі в тих же приміщеннях, а робочі місця лікарів збережуть. Відповідну ухвалу депутати розглядали понад рік, але так і не змогли затвердити на засіданні у четвер, 6 листопада. Про це повідомляє ZAXID.NET

Зокрема, йшлося про реорганізацію:

  • КНП «2-а міська поліклініка м. Львова» (приєднання до Першого ТМО);
  • КНП «3-я міська поліклініка м. Львова» (приєднання до Другого ТМО);
  • КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» (приєднання до Першого ТМО);
  • КНП «5-а міська поліклініка м. Львова» (приєднання до Другого ТМО);
  • КНП «6-а міська поліклініка м. Львова» (приєднання до Першого ТМО).

Всі поліклініки мали продовжити працювати за тими ж адресами, що й зараз, а медперсонал – зберегти робочі місця. Натомість медикам пропонували рівномірне навантаження, а кожне ТМО мало б обслуговувати 350 пацієнтів.

Об’єднання медзакладів є частиною Концепцію щодо інтеграції поліклінічної мережі з територіальними медичними об’єднаннями та розвитку галузі охорони здоров’я, яку повноцінно мають реалізувати до 2028 року. Першою депутати реорганізували 1-шу міську поліклініку, приєднавши її до 6-ї міської поліклініки.

Втім на засіданні 6 листопада депутатам не вистачило одного голосу для підтримки цього питання. За проголосували 32 депутати, проти – Віталій Троць, не голосували – Марія Чижишин, Ольга Посипанко, Олена Пелех, Євген Кузик, Володимир Лесик, Володимир Гаразд, Володимир Гой, Андрій Дячишин, Сергій Івах, Антін Борковський та Олекса Возняк. Утримались – Ірина Воронецька, Андрій Курочка, Уляна Пак та Вікторія Христенко.