Категорія: Львів

Внаслідок влучання ворожого FPV-дрона 26-річний боєць «Вовків Да Вінчі» втратив руку, частково зір та отримав важке поранення ноги. Воїн каже, що саме евакуація наземним роботизованим комплексом зберегла йому життя. Нині захисник відновлюється у центрі UNBROKEN та прагне повернутися до війська.

Андрій Круль із карпатського селища Татарів, що на Івано-Франківщині, працював пожежником у ДСНС. Це була його єдина дитяча мрія і він її здійснив. Втім, у 2023 році хлопець вирішив змінити форму пожежника на військову та поповнив лави 108-го окремого батальйону «Вовки Да Вінчі».

«Така ситуація в країні, що давно пора було йти воювати, і я просто підписав контракт», — каже він.

Андрій став розвідником Весь час, поки служив, підрозділ воював на Покровському напрямку. Там цьогоріч влітку молодий захисник і отримав важке поранення.
«Ми зранку виходили з нуля і тікали від FPV-дронів. Але один все ж догнав нас і так я отримав поранення. Пам’ятаю, найбільше мене боліла нога. Ще мені відірвало руку і тоді я втратив тимчасово зір – взагалі спершу нічого не бачив», — пригадує він.

Через засилля ворожих безпілотників евакуювати Андрія автівкою було небезпечно і для екіпажу, і для самого важкопораненого. Тож побратими застосували менш помітну ціль для ворога – НРК. Це наземні безпілотні комплекси, за допомогою яких можна доправити на позиції вантаж або ж, навпаки, – забрати поранених, не наражаючи інших воїнів на небезпеку.

«Це дуже крута техніка. Її створили, щоб рятувати. І це справді набагато безпечніше, ніж автомобілем. Так, небезпека все одно є, але якщо є можливість евакуації саме таким методом ‒ це шанс зберегти життя», — говорить Андрій.

Після стабілізаційного пункту важкопоранений боєць 10 днів перебував у реанімації в Дніпрі, після чого його евакуювали до Львова ‒ у центр UNBROKEN.

«Пацієнта доправили до нас евакуаційним потягом. Власне, прибув до нас із апаратом зовнішньої фіксації на лівій гомілці, переломом великогомілкової кістки та з ампутацією лівої верхньої кінцівки. Складно сказати скільки часу Андрій відновлюватиметься, проте усе проходить успішно», — каже заступник керівника центру UNBROKEN та лікар фізичної реабілітаційної медицини Ярослав Зелізко.

Нині спеціалісти працюють над тим, аби допомогти Андрієві відновити функцію ноги та повернути зір – наразі він бачить лише на ліве око. Попереду ще не одна операція. Одночасно пацієнт опановує протез руки.

Попри важкі наслідки поранення, боєць планує повернутися до «вовків» та продовжити захищати свою країну.

Старий шляхопровід, зведений ще у 1888 році, понад 17 років вважається аварійним

ЛКП “Львівавтодор” скасувало тендер на будівництво нового мосту на перехресті вулиць Тараса Шевченка та Омеляна Ковча у Львові. Відповідна інформація оприлюднена на платформі Prozorro, пише Еспресо.Захід.

Новий міст планували спорудити поруч зі старим, який з’єднує місто з мікрорайоном Рясне. Наявний шляхопровід звели ще у 1888 році — це металевий міст із кам’яними опорами завдовжки 28,5 метра, під яким проходять дві залізничні колії. Перші ознаки деформації конструкції зафіксували ще у 1960-х роках, а у 2008 році міст офіційно визнали аварійним і непридатним для експлуатації.

23 жовтня “Львівавтодор” оголосив тендер на будівництво нового шляхопроводу з очікуваною вартістю робіт 110,6 млн грн. Будівництво мало розпочатися після отримання кредиту на 46,2 млн грн, який Львівська міська рада погодила у вересні цього року в “Ощадбанку”.

У мерії тоді зазначали, що зведення нового мосту дозволить закрити старий на ремонт і в перспективі організувати кільцевий рух на цьому напрямку.

Втім, нині тендер скасували.

Старий міст на вул. Ковча кілька років поспіль залишається однією з найпроблемніших ділянок транспортної інфраструктури Львова. Попередню спробу побудувати новий шляхопровід здійснювали ще у 2017–2020 роках, тоді підрядником обрали компанію “Онур”, однак роботи так і не розпочали.

У Львові жінка, аби врятувати коханого, віддала йому частину печінки. У чоловіка діагностували цироз печінки останньої стадії і часу на очікування органу від посмертного донора було обмаль. Трансплантація пройшла успішно.

Про це повідомили у пресслужбі Першого ТМО Львова, пише Суспільне.

43-річний Іван та 48-річна Світлана Подлєднєви разом уже пів життя. Усі випробування вони долають разом. Тож, коли Івану в липні раптово стало зле – прокинувся з втричі вздутим животом, пішли до лікаря вдвох.

“Нам там провели УЗД. Сказали асцит – накопичення рідини в черевній порожнині. Тоді я запитав у лікаря, чи все добре. Він відповів: так. Але дружині жестом махнув, що ні”, — розповідає Іван.

Світлана розповіла, що була шокована: у її чоловіка виявили цироз печінки останньої стадії. Часу на порятунок було обмаль. Протягом місяця дружина не наважувалася сказати Іванові всієї правди і самотужки шукала лікарів, які могли б допомогти. Через знайомих дізналася, що у Львові працює Центр трансплантології, де виконують найбільшу кількість пересадок в Україні. Туди Світлана і привезла чоловіка.

У Львові пацієнта відразу поставили в лист очікування. Але часу чекати в нього майже не було: постійно була загроза критичної кровотечі та смерті. Ускладнювало пошуки донора і те, що в Івана — найрідкісніша четверта група крові. Світлана має універсальну першу, тож без роздумів зголосилась стати доноркою для свого чоловіка.

“Ймовірність того, що Світлана підійде, становила близько 25% – це дуже мало. Співпадіння групи крові – лише один із параметрів. Ми враховуємо багато чинників, зокрема й розміри печінки. Проводимо пацієнтам велику кількість обстежень, щоб бути абсолютно впевненими, що орган можна безпечно трансплантувати”, — пояснює лікар-трансплантолог Володимир Дятел.

Сумісність пари як донора і реципієнта виявилась ідеальною. Тож лікарі невідкладно призначили операцію. У жовтні спеціалісти Центру трансплантології успішно виконали родинну пересадку печінки – від дружини чоловікові. І донорка, і реципієнт добре почуваються після трансплантації та мають чудові результати аналізів.

“Ми дуже щасливі, бо любимо одне одного і тепер зможемо знову мріяти та жити далі. Це нас загартувало й дало розуміння, що життя – найбільша цінність”, — додає Іван.

У Львові триває будівництво крематорію, говорили про який ще з 2021 року, а капсулу заклали у січні 2025-го. Будівництво розділене на два пускові комплекси. Спершу реалізують основну будівлю з технологічним процесом – повністю облаштовану для проведення кремації. Далі будуватимуть прощальну каплицю, адміністративні приміщення з меблями, колумбарій і благоустрій території, передає «Твоє місто».

Так, наприкінці листопада з Іспанії до Львова мали б відправити дві печі для крематорію, які на фінальній стадії виробництва. Потужність кожної з них – 10 кремацій на день. До слова, на місці одного традиційного поховання можна розташувати до 20 урн з прахом.

«Кінцеве поховання відбуватиметься за волевиявленням людей, які будуть звертатися за кремацією – як традиційне поховання у землю, як у місці родинного поховання, так і в місцях, які будуть облаштовані саме під кремаційні так звані колумбарні поховання. Коштуватиме кремація орієнтовно 4-5 тисяч грн», – сказав Максим Путря, директор ЛКП «Муніципальна обрядова служба».

Колумбарії, сказав він, планують створити на всіх кладовищах.

Договір з підрядною організацією «Інфрабуд» уклали у червні цього року на 159 млн грн, а безпосередньо роботи там вона почала вже у серпні. В місті стверджують, що працівники вже завершили бетонування більшої частини будівлі, звели 70% стін та проклали основні мережі.

Представник підрядної компанії заявив, що до весни 2026 року планують завершити основні роботи – змонтувати загальнобуд, печі, а далі почнуть інтер’єрні роботи та інше.

На питання щодо надійності та скільки може служити приміщення крематорію, в підрядника сказали, що він «переживе всіх присутніх».

Наразі, в другій черзі, триває монтаж зовнішніх мереж водопостачання та каналізації. В місті також заявили, що матеріали для будівництва вже закупили і привезли майже на 100%. Щодня на об’єкті працює по 17 людей. Пуско-налагоджувальні роботи планують розпочати наприкінці 2025 року. Третя черга передбачає облаштування зали прощань і допоміжних будівель.

До слова, у проєкті передбачено водяний басейн, що символізує ріку життя і вічність, та міст над ним – метафора переходу між двома світами. Візуалізацію можна переглянути тут.

Фінансування проєкту змішане – залучають як кредитні кошти, так і потенційно гранти, тож фінальну суму ще не називали. За словами першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, цьогоріч у бюджеті розвитку передбачили 120 мільйонів гривень кредитних коштів на запуск першої черги.

До слова, проєкт обирали на архітектурному конкурсі восени 2021 року. Перемогла команда архітекторів з Маріуполя. У своєму проєкті автори акцентують на останньому шляху людини, яким сенсом він наповнений та що відчувають близькі покійного у момент прощання.

10 грудня 2021 року під час засідання виконавчого комітету ЛМР затвердили містобудівні умови і обмеження для будівництва крематорію. Депутати виділили землю: 2 гектари на території Голосківського цвинтаря. Там крематорій почали зводити ще на початку 80-х, але згодом будівництво зупинилось. Ті фундаменти, що є, можливо, вдасться використати при будівництві колумбарію – місця, де зберігатимуть урни із прахом.

У жовтні 2024 року Львівське комунальне підприємство «Муніципальна обрядова служба» оголосило конкурс щодо визначення банку, який надасть 60 млн грн кредиту для будівництва крематорію.

Компанія-підрядник, з якої уклали договір (ТОВ «Інфрабуд»), належить Роману Поверляку зі села Стрілки на Львівщині. Його компанія «Будгрупсервіс» існує вже 11 років, однак до кінця 2024 року вона займалася торгівлею автозапчастинами в Харкові. Лише наприкінці минулого року фірма змінила вид діяльності на будівництво. Попри відсутність у «Інфрабуду» досвіду реалізації аналогічних проєктів, сама структура власності фірми пов’язана з будівельним ринком Львова. Зокрема, «Галицька будівельна гільдія», яка є одним із співзасновників, має за плечима будівництво гуртожитку та інформаційно-ресурсного центру УКУ, адміністративного офісу «Снєжка-Україна», житлових і торгових об’єктів (Avalon Up, Viking Park, «Паркова вежа»), а також промислових споруд.

Гурт «Мертвий півень» випустив чотирнадцятий альбом під назвою «Поезії хмільних дворів». Про це повідомив гітарист гурту Роман Чайка, анонсувавши також колекційний вініл, пише Твоє Місто.

«14-ий! Повнометражний та обʼємний, мов буханець! Новий альбом «Мертвого Півня»! «Поезії хмільних дворів!», – написав він.

В дискографії гурту «Мертвий півень» – це перший альбом після 14-річної перерви. Лонгплей приурочений до 35-річчя гурту. В альбом увійшло 16 пісень.

Альбом відкриває пісня, написана на вірш Юрка Позаяка «Нащадкам», у версії «Півнів» – «Поезія хмільних дворів». Це свого роду рефлексія на численні тусовки київських неформалів буремних 1980–1990-х років, кажуть автори. Тоді в цих дворах вільно жила і творилася музика та поезія гіпі, панками, готами та іншими маргінальними романтиками того часу, щедро зрошена дешевими напоями. Не обходилося й без сутичок із міліцією. Відгомін тих часів і досі звучить у віршах Позаяка. Один із них «Мертвий Півень» колись уже проспівав рок-н-рольним драйвом у пісні «Київський триптих», інший – у «Алкохоку». Але справжньою одою-гімном цього унікального столичного феномену стала пісня «Поезія хмільних дворів», що дала назву новому альбому.

В альбомі є й раритетні твори з майже столітньою витримкою – зокрема, вірш Олекси Стефановича, який тепер зазвучав як пісня «Прага, 1930». Покоління, знане як «Розстріляне відродження», представлене поезіями епатажного Майка Йогансена. А вже сучасний класик української літератури Сергій Жадан не лише написав тексти, а й сам заспівав на альбомі «Півнів» — як друг, гест-стар і автор лірики.

Серед «поезій хмільних дворів» на слухача чекають рядки й образи від гуру слова – Юрка Іздрика, який також дуетом підспівує у піснях «Страх» та «Пригадай».

Також до альбому додалися голоси й тексти молодших поетів. Серед них – уже знана у світі поетка Юлія Мусаковська та цілком нова, але перспективна колаборація з Віталієм Данищуком, який пише під псевдонімом Рідкість.

Окрім нових пісень, створених уже з новим вокалістом Юрком Рокецьким, платівка включає й переспіви кількох давніх хітів гурту, а також легендарну класику української естради 60-х – пісню «Марічка». Цілком звично для «Півнів» наповнювати альбом колабораціями, цього разу – з гуртом «Жадан і Собаки», Христиною Соловій, Мар’яном Пирогом («Пиріг і Батіг») та Андрієм Капралем («Піккардійська Терція»).

У Львові на 5 років та 1 місяця позбавлення волі засудили жінку, яка вкрала із аптеки косметичні засоби на понад 5 тисяч гривень. Про це йдеться у вироку Залізничного районного суду м. Львова.

За даними суду, жителька Львова перебувала на іспитовому терміні за інший злочин. 31 липня 2025 року вона знову порушила законодавство, викравши із аптеки на вулиці Шевченка, 17 у Львові косметичні засоби на 5 083,13 грн. без ПДВ.

Дії жінки суд кваліфікував за за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

На суді жінка провину визнала та розкаялась. Вона зазначила, що «викрадені косметичні засоби мала намір продати з метою отримання коштів на проживання».

Власники аптеки на засідання не прийшли, проте подали заяву, що жодних претензій до підсудної у них немає.

Суд проаналізував матеріали справи, наголосивши, що жительку Львова уже раз звільняли від відповідальності, проте вона вдруге вчинила злочин, а тому «звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим».

Її засудили до 5 років позбавлення волі та оскільки жінка перебувала на іспитовому терміні, то остаточне покарання — 5 років та 1 місяць позбавлення волі.