Категорія: Львів

Ювенальні прокурори Львівської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно двох жінок з Житомирщини віком 31 та 34 роки, які займалися утриманням місця розпусти та сутенерством.

Слідством встановлено, що у березні 2024 року одна з жінок організувала місце розпусти, де під виглядом еротичних масажів чоловіки могли скористатися послугами повій.

Для надання послуг було орендоване та облаштоване приміщення у центрі Львова, а також ретельно підібраний персонал.

До протиправної діяльності обвинувачена залучила свою молодшу сестру у якості адміністраторки та спільниці. Разом вони здійснювали загальне керівництво: розподіляли прибутки, визначали правила для підлеглих та запровадили систему штрафів. Також забезпечували працівниць необхідними засобами гігієни.

Безпосередньо послуги надавали наймані жінки, а у березні – травні 2024 року старша сестра до «праці» залучила на той час неповнолітню дівчину. Так, скориставшись тим, що та перебуває у важкому матеріальному становищі і їй необхідно утримувати інших неповнолітніх членів сім’ї та важкохвору матір, вона переконала дівчину працювати у нібито масажному салоні. Таким чином неповнолітня була залучена для сексуальної експлуатації, а в подальшому в якості адміністратора салону: крім надання інтимних послуг, вона приймала дзвінки від клієнтів та отримувала оплату.

Для приховування протиправної діяльності усі працівниці у роботі використовували кодові слова, а перелік послуг у прайсі був максимально завуальований.

Також для створення видимості легальності і законного надання послуг, сестри-організаторки активно рекламували «салон» у соцмережах та розміщували інформацію про нього на сторінках інтернет-довідників Львова.
Послуги надавалися не лише в орендованому приміщенні, а й «на виїзді». Зокрема, в готелях Львова.

Вартість їх коливалася в діапазоні від 2 000 до 20 000 грн, а розрахуватися можна було як готівкою, так і переказом на банківські карти. Працівниці отримували 30% суми, яку за їхні послуги платили клієнти.

Наразі протиправна діяльність закладу припинена.

Обом обвинуваченим інкриміновано утримання місця розпусти з метою наживи із залученням неповнолітньої та у сутенерство (ч. 3 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України), одній з них додатково – вербування людини з метою її експлуатації з використанням уразливого стану, вчинене щодо неповнолітньої (ч. 2 ст. 149 КК України).

Історія Сашка з Донеччини, якого виховує бабуся, об’єднала тисячі людей: лише за два дні вони зібрали кошти на квартиру для родини. Про нове житло Сашко та його бабуся дізналися у день народження хлопчика, йдеться в матеріалі Радіо Свобода.

«Купи мені ролики», – просив восьмирічний Сашко свою бабусю у львівському секонд-хенді, але та сказала, що не може. Цю розмову почула волонтерка Ольга Євдокимова і купила хлопчикові омріяні ролики.

Того ж дня Ольга розповіла про випадкову зустріч у соцмережах. І сталося диво…

Ольга Євдокимова – волонтерка. Після початку повномасштабної війни вона перевезла з-за кордону понад 200 автомобілів для українських військових, а нині – одна з тих, хто допомагає переселенцям у модульному містечку у Львові.

11 травня Ольга зайшла до секонд-хенду. Перед новим завозом ціни тут були найнижчі, тож покупці розглядали одяг, взуття, речі для дому, пригадує вона. Ольга помітила хлопчика, який просив бабусю купити йому вживані ролики, але та відмовилася. Так Ольга познайомилася із восьмирічним Сашком. Вона розпитала його, звідки він і де живе, та купила йому омріяні ролики.

Сашко родом із Донеччини. За словами бабусі, коли йому було близько року, його маму позбавили батьківських прав, і відтоді хлопчика виховує вона.

Після початку повномасштабного вторгнення вони виїхали до Італії, де прожили два роки.

У 2024-му повернулися в Україну та живуть у модульному містечку для внутрішньо переміщених осіб у Львові.

Про випадкову зустріч із Сашком Ольга написала в Threads. Історію одразу підхопили користувачі соцмережі: тисячі людей почали поширювати допис, залишати коментарі, ставити вподобайки.

«Люди самі почали говорити: «Давайте, відкривайте банку». Усі хотіли долучитися до допомоги – купити йому ролики чи щось необхідне. Вони мене вперше бачили, але настільки довіряли, що почали надсилати гроші. У середньому надходило по 150 донатів за годину. Я такого ще не бачила – телефон миготів і миготів (від сповіщень – ред.)».

Наступного дня Ольга пішла до модульного містечка, щоб побачити Сашка, познайомитися з іншими переселенцями та дізнатися про їхні потреби. З хлопцем вона зустрілася вже у школі.

За першу користувачі соцмережі для Сашка зібрали понад 600 тисяч гривень, а вже за два дні – понад 900. За ці кошти Ольга придбала для хлопця та його бабусі квартиру на Львівщині. Про це вони дізналися у дев’ятий день народження хлопчика.

Невдовзі, каже волонтерка, родина зможе заселитися у своє помешкання.

Вже понад два місяці Ольга постійно навідується до модульного містечко для переселенців. Розповідає, що одного разу їй довелося декілька разів їздити на пошту, щоб забрати понад 200 посилок – усе це допомога, яку надсилали люди для переселенців. Згодом до підтримки почали почали долучатися магазини, бренди.

За цей час волонтерка відкрила десятки банок – кожну під окремий запит, який вона називає «місією».

Історії переселенців, а також процес пошуку й купівлі речей Ольга публікує у соцмережах. Саме конкретні людські історії, переконана вона, найбільше мотивують людей долучатися до допомоги.

Зараз у цьому модульному містечку у Львоі проживає близько тисячі людей, розповідає директор Віктор Габітов. Найбільше тут переселенців із Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей. За його словами, щотижня сюди заселяють нових мешканців відповідно до черги заяв – на місця тих, хто знайшов постійне житло або повернувся додому.

Від початку 2026 року модульне містечко прийняло близько 120 внутрішньо переміщених осіб. Перший договір на проживання укладають на шість місяців, однак у разі потреби, зокрема якщо людина не може повернутися додому через бойові дії, його можуть продовжувати без обмежень.

Завтра, 11 серпня, ЛМКП «Львівводоканал» буде проводити заміну пошкодженої ділянки магістрального водогону діаметром 900 мм у селі Бартатів. Роботи триватимуть з 05:30 год 11 серпня до 09:00 год 12 серпня. В цей час водопостачання до прилеглих сіл буде призупинено. До Львова вода буде подаватися у звичному режимі.

«Минулої п’ятниці виникло пошкодження на магістральному водогоні у с. Бартатів. Наша аварійна бригада працювала на місці всю ніч і тимчасово герметизувала пошкоджену ділянку за допомогою ремонтного хомута. Це дозволило оперативно зупинити витік і, найголовніше, не припиняти водопостачання Львова — мешканці міста не відчули наслідків аварії.

Зараз ми підготувалися до повноцінної заміни пошкодженої частини водогону — із монтажем нової вставки труби довжиною приблизно 10 м», — повідомили у ЛМКП «Львівводоканал».

Як наголошують на підприємстві, це масштабна та технічно складна робота. Для її безпечного виконання необхідно зупинити водогін, провести заміну пошкодженої ділянки, а після завершення робіт — промити трубопровід.

У зв’язку з цим з 05:30 11 серпня до 09:00 12 серпня буде тимчасово припинено водопостачання у:

– м. Городок;

– с. Бартатів;

– с. Воля-Бартатівська;

– с. Артищів;

– с. Мавковичі;

– с. Керниця;

– с. Лапаївка;

– с. Зимна Вода;

– с. Конопниця;

– с. Суховоля;

– с. Мшана.

Відтак мешканців цих населених пунктів просять заздалегідь зробити необхідний запас води.

«Водночас ми працюємо і над комплексним оновленням цієї магістралі. На наступний рік у межах проєкту за підтримки Європейського інвестиційного банку заплановано заміну 4,4 км цього магістрального водогону. Це дозволить суттєво підвищити його надійність та зменшити ризик аварій у майбутньому», — додають у ЛМКП «Львівводоканал».

Адміністрація ЛМКП «Львівводоканал» просить вибачення за тимчасові незручності та дякує за розуміння.

Дорожньо-транспортна пригода сталася сьогодні, 8 серпня, близько 4:30 на вулиці Патона. Внаслідок зіткнення легкового автомобіля з нежитловою будівлею загинув водій, пасажир отримав тяжкі травми.

Водій автомобіля BMW GT3, 26-річний мешканець області, не впорався з керуванням, після чого автомобіль в’їхав у нежитлову будівлю.

Внаслідок ДТП водій загинув на місці події. Пасажир автомобіля, 23-річний чоловік, отримав тяжку поєднану травму та був госпіталізований.

На місці працювали слідчо-оперативна група відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2, рятувальники, патрульні поліцейські.
За фактом ДТП слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо це спричинило смерть потерпілого.

Правоохоронці встановлюють усі обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди

Центральне антикорупційне бюро Польщі ще у 2024 році розпочало перевірку будівництва Польського культурного центру у Львові, а згодом матеріали передали до прокуратури. Окружна прокуратура міста Кельце розслідує можливе перевищення службових повноважень посадовцями Міністерства закордонних справ Польщі під час виділення понад 1,7 млн злотих субвенції на цей проєкт у 2020–2023 роках. Про це повідомило RMF FM, у пʼятницю, 7 серпня. Наразі кримінальне провадження відкрито за фактом можливих порушень, однак підозру поки нікому не оголошували. Про це пише ZAXID.NET

Будівництво Польського культурного центру на вул. Шевченка, 3а на розі з вул. Князя Ярослава Мудрого, розпочате ще у 2015 році, досі не завершене, хоча спочатку його планували здати в експлуатацію у 2018 році. За цей час на проєкт витратили 28 млн злотих із державного бюджету Польщі.

Для реалізації проєкту Львів передав земельну ділянку в оренду на 49 років. Будівництвом займався консорціум, до якого увійшли Агенція майнових ресурсів Львівської міської ради, Федерація польських організацій в Україні та товариство «Польська спільнота». Спочатку вартість будівництва оцінювали приблизно у 20 млн злотих.

Однак після зміни механізму фінансування у 2019 році будівельні роботи зупинилися через відсутність коштів для підрядників. Відтоді недобудована споруда залишається покинутою.

Міський голова Андрій Садовий анонсував виїзне обстеження об’єкта, після якого у міськраді планують визначитися з подальшими діями щодо недобудови. Наразі також очікують на позицію Федерації польських організацій в Україні та товариства «Польська спільнота», які є співінвесторами будівництва.

Нагадаємо, наприкінці липня депутати Львівської міської ради порушили питання багаторічного недобуду Центру польської культури на вул. Шевченка, 3а. Під час сесії депутат від «Голосу» Тарас Репицький звернувся до заступника міського голови з питань містобудування Любомира Зубача з вимогою надати інформацію про стан об’єкта. Він нагадав, що ще у 2013 році міськрада передала земельну ділянку в довгострокове користування на 49 років для будівництва Центру польської культури, однак за понад десять років проєкт так і не реалізували. За словами депутата, польська сторона пояснює затримку то діями українських компаній, то відсутністю фінансування, однак будівля роками стоїть занедбаною і, на його думку, перетворилася на «пам’ятник польській корупції».

Після обговорення міський голова Львова Андрій Садовий доручив організувати виїзне обстеження недобудови за участю всіх причетних сторін. Він зазначив, що об’єкт уже багато років стоїть без змін, а його стан викликає дедалі більше запитань у мешканців міста. За результатами огляду у мерії планують визначитися з подальшими діями щодо довгобуду.

Будівництво Центру польської культури і європейського діалогу розпочалося наприкінці 2015 року. Його планували завершити до осені 2018 року – до 100-річчя відновлення незалежності Польщі. Однак після зупинки робіт об’єкт так і не добудували, а недобудована споруда вже кілька років стоїть покинутою в центральній частині Львова.

У ЦНАПах Львова повністю відновили надання всіх адміністративних послуг, які у липні тимчасово призупиняли через перереєстрацію у державних реєстрах, пише Lviv.media.

Якими послугами можна скористатись

Серед сервісів, що відновили є:

• послуги МВС — обмін посвідчення водія, реєстрація та перереєстрація транспортних засобів та інші сервіси;
• послуги у сфері державної реєстрації бізнесу — відкриття, внесення змін та припинення діяльності фізичних осіб — підприємців і юридичних осіб, а також державна реєстрація речових прав на нерухоме майно;
• інші популярні адміністративні послуги, серед яких оформлення відстрочки, отримання витягу з ЄДРВВ, комплексна послуга «єМалятко» та «Скринінг здоров’я 40+»;
• послуги Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) — подання декларацій і повідомлень, видача будівельних паспортів, містобудівних умов та обмежень та інших послуг у сфері будівництва;
• послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) — реєстрація народження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміна імені, отримання свідоцтв та їх повторна видача.

Завершальним етапом стало відновлення паспортних послуг. Від 7 серпня у ЦНАПах знову можна оформити або обміняти ID-картку та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

«Ми завершили повне відновлення роботи всіх адміністративних послуг. Одними з перших стали доступними послуги у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомого майна. Фінальним етапом стало відновлення паспортних послуг, тож від сьогодні мешканці громади знову можуть отримати весь спектр сервісів — від реєстрації бізнесу та нерухомості до оформлення ID-картки, закордонного паспорта та послуг МВС», — зазначила керівниця управління адміністрування послуг Львівської мерії Мар’яна Дюганчук.

Для послуг, які потребують спеціалізованого обладнання, зокрема паспортних сервісів та послуг МВС, обов’язковий попередній запис через сайт ЦНАП.