Категорія: Львів

Мешканка США виграла судовий спір у Львівської міської ради за нерухомість у Львові. ро це пише Lviv.media з посиланням на постанову, яку оприлюднили в Єдиному судовому реєстрі.

У 1993 році львів’янка переїхала на постійне проживання до США, а за кілька років за океан перебралася й її матір. Ще у 1995 році матір склала офіційний заповіт, за яким завіщала свою квартиру у Львові доньці. У 2020 році літня жінка померла в Америці, де її кремували. Через пандемію та закриті кордони донька змогла приїхати в Україну для поховання праху матері лише у травні 2025 року і тоді ж одразу звернулася до нотаріуса.

Оскільки передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вже давно минув, нотаріус відмовив американці у видачі свідоцтва. Жінка була змушена шукати справедливості у суді. Вона пояснила, що не змогла вчасно оформити документи через тривале проживання в іншій країні, суворі карантинні обмеження COVID-19, а згодом — через початок повномасштабної війни в Україні.

Львівська міська рада заперечувала проти позову та намагалася залишити квартиру у комунальній власності. Представники мерії наполягали, що спадкоємиця не мала поважних причин для пропуску строків, адже нібито могла надіслати заяву нотаріусу поштою або звернутися до українських консульських установ у США.

Сихівський районний суд Львова, а згодом і Львівський апеляційний суд повністю стали на бік жінці. Судді визнали, що проживання за океаном, світова пандемія та воєнний стан в Україні створили об’єктивні й непереборні перешкоди для своєчасного оформлення документів. Американці надали додатковий тримісячний строк для подачі заяви, підтвердивши її законне право на материнське житло.

У Львові шукають свідків бійки, яка сталася 12 березня 2026 року близько 20:45 на зупинці громадського транспорту біля торгового центру “Магнус”. Унаслідок конфлікту чоловік отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Про це повідомила у Facebook донька потерпілого, львів’янка, голова ГО “Батьки в дії” та CEO у Defence Robotics UA Юлія Гвоздович, передає Твоє Місто.

Як стверджує жінка, конфлікт виник після того, як троє хлопців на прокатних електросамокатах проїхали через зупинку громадського транспорту на великій швидкості та ледь не збили чоловіка. Після зауваження між сторонами виникла суперечка, яка переросла в бійку.

“У результаті один із самокатників сильно побив мого тата, виштовхнув його на проїжджу частину та завдав численних тілесних ушкоджень”, – написала Гвоздович.

За її словами, більшість учасників конфлікту були неповнолітніми. Також під час інциденту постраждав товариш її батька – військовослужбовець, який перебував у відпустці.

Юлія Гвоздович зазначає, що особи учасників події вже встановлені, а частину інциденту зафіксували камери відеоспостереження. Водночас сім’я потерпілого шукає людей, які перебували на зупинці в момент конфлікту та можуть надати додаткові свідчення.

За словами жінки, досудове розслідування триває вже четвертий місяць.

Окрім цього, вона закликала розглянути можливість обмеження або заборони використання електросамокатів в історичному ареалі Львова, аргументуючи це великою кількістю пішоходів та інтенсивним рухом транспорту.

На це в соцмережах відреагував також адвокат Олег Мицик, заявивши, що станом на сьогодні троє підлітків надають узгоджені між собою показання.

“Водночас наявні відеозаписи, пояснення потерпілого та його співслужбовця свідчать про дещо іншу картину подій. Зокрема, вбачається, що неповнолітні займали бійцівські стійки, демонстрували готовність до конфлікту, а за наявною інформацією окремі з них займаються боксом. По факту побили військовослужбовця у відпустці та недавно звільненого за віком військового фактично за різку реакцію на проїзд трьох самокатів через зупинку громадського транспорту.

Особливо показовим є характер отриманих потерпілим ушкоджень: перелом ноги в трьох місцях навряд чи узгоджується з версією про те, що людина просто необережно оступилася. Саме тому об’єктивні показання сторонніх очевидців можуть мати вирішальне значення для встановлення реального механізму події”.
Адвокат родини Олег Мицик пояснює, що свідчення очевидців можуть мати вирішальне значення для розслідування.

“Для повідомлення про підозру у хуліганстві необхідно довести не лише факт спричинення тілесних ушкоджень, а й те, що дії були грубим порушенням громадського порядку, вчиненим з мотивів явної неповаги до суспільства. Саме тому показання випадкових перехожих можуть допомогти відтворити повну картину подій та дати належну кримінально-правову оцінку діям учасників конфлікту”, – зазначив він.
За словами адвоката, без незалежних свідчень існує ризик, що справу кваліфікують лише як умисне легке тілесне ушкодження, хоча обставини події, на його думку, свідчать про ознаки хуліганства.

Мешканці будинків 20а і 29 на вул. Садовій обурені рішенням міської ради створити платну парковку вздовж проїзної частини, адже свого часу під час реконструкції вулиці туди винесли паркомісця з прибудинкової території, пише Еспресо.Захід.

Вулиця Садова у Львові була першою, яку реконструювали за європейським зразком – зробили ширші тротуари, велоінфраструктуру, а паркування винесли від будинків у спеціальні “кишені”. І от тепер виявилось, що Львівська міська рада вирішила зробити паркомісця платними фактично вздовж усієї вулиці. І навіть визначила оператора платного майданчику. Таким чином жителі будинків 20 а і 29 взагалі залишаться без єдиних доступних місці для паркування. Хоча перед реконструкцією їм обіцяли протилежне.

“Під час реконструкції вулиці Садової у 2016 році місто ухвалило непросте, але стратегічне рішення – винести паркування від будинків до проїзної частини. Завдяки цьому вдалося облаштувати ширші тротуари, озеленення, місця для відпочинку та велосипедну інфраструктуру. Тоді Садову навіть називали прикладом реконструкції за європейським зразком”, – каже депутатка ЛМР Уляна Пак.

За її словами, тепер мешканці занепокоєні, що після запровадження платного паркування вздовж усієї вулиці частина автомобілів почне повертатися під під’їзди та у двори, а отже під загрозою можуть опинитися простори, створені під час реконструкції. Тим більше, що тоді мешканців переконували, що нова організація паркування має насамперед вирішити потреби тих, хто живе на Садовій.

“Нас фактично ошукали. Бо спочатку під час реконструкції вулиці забрати ті кілька місць, які були біля під’їздів, пообіцявши безплатні місця ближче до дороги. А тепер це має бути платна парковка. Один з наших сусідів з’ясував, що ця ділянка навіть не має кадастрового номера. Тобто формально вона взагалі нікому не належить. На яких підставах міська рада виставила цю ділянку на тендер – не зрозуміло”, – каже мешканка будинку № 29 Олена Михальчук.

За її словами, побачивши синю лінію і знаки про платний паркінг люди уже почали паркуватись на газонах, на дитячому майданчику.

“Ми живемо між аеропортом і вокзалом. Не дай Боже приліт, то у зв’язку з тим, що машини будуть хаотично розставлені, і швидка, і пожежна не добереться. Тобто це рішення абсолютно не продумане. Щобільше, представник міської ради прийшов на зустріч з нами без жодних документів”, – каже вона.

Частина мешканців уже готові були перекривати дорогу. Однак наразі вдалось домовитись з міською радою про відтермінування рішення до 1 липня. За цей час буде створена робоча група. Люди сподіваються, що їм вдасться домогтись від Садового скасування рішення про платний майданчик на вулиці Садова біля їхніх будинків. Або принаймні видачу безстрокових безкоштовних абонементів зареєстрованим жителям, які мають авто.

При цьому Олена Михальчук розповіла, що вони обійшли всі під’їзди, аби порахувати кількість потрібних паркомісць. Вийшло, що на під’їзд є в середньому 6 автомобілів, тож загалом їхній будинок потребує 48 паркомісць, тоді як поруч з будинком їх є лише 38. Тобто навіть при нинішній ситуації місць бракує.

Громадянка Польщі намагалася через суд отримати диплом бакалавра у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Вона чотири роки навчалася на платній формі, склала іспити та захистила бакалаврську роботу, однак диплом їй не видали. Про це стало відомо з рішення Галицького районного суду Львова, яке опублікували у Єдиному судовому реєстрі, пише Lviv.Media.

За даними справи,дівчина вступила до університету у 2020 році на факультет міжнародних відносин. Вона навчалася на платній формі, пройшла освітню програму та здобула 240 кредитів ЄКТС. Також студентка склала атестаційний іспит і захистила бакалаврську роботу. За словами позивачки, вартість навчання також оплатили повністю. Однак після завершення навчання диплом їй не видали. А у вересні 2024 року студентку відрахували з університету.

“Протягом вересня 2020 року і до червня 2024 року позивачка добросовісно здобувала освіту в університеті, успішно здала атестаційний екзамен та захистила кваліфікаційну (бакалаврську) роботу з відмітками «добре». Тобто, виконала всю освітню програму, передбачену договором про надання платної освітньої послуги, здобула 240 кредитів ЄКТ, що дало їй право на отримання документу про вищу освіту – диплома бакалавра”, — йдеться у судовому рішенні.

Як стверджувала дівчина, спочатку вона не отримала чіткого пояснення причин. У деканаті їй нібито повідомляли, що питання мають врегулювати найближчим часом. У липні 2024 року дівчина повернулася до Польщі. У позові вона зазначила, що через відсутність диплома не могла працевлаштуватися за спеціальністю та отримала відмови від трьох польських компаній. За її словами, згодом їй довелося працювати у туристичній сфері в країнах Азії та у Болгарії.

Коли дізналася, що її відрахували з університету звернулася до суду. Позивачка просила скасувати наказ про відрахування, поновити її у статусі студентки, присвоїти ступінь бакалавра та видати диплом. Також вона вимагала компенсацію за моральну шкоду.

Як пояснили представники ЛНУ, під час вступу дівчина подала документ про закінчення польського ліцею. Проте для вступу до закладу вищої освіти в Україні громадянам Польщі потрібен атестат зрілості — документ, який видають після складання матурального іспиту.

За даними суду, студентка не надала університету ані польського атестата зрілості, ані українського свідоцтва про повну загальну середню освіту. Через це інформацію не могли внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Відповідно, університет не міг оформити диплом. У ЛНУ зазначили, що студентку повідомляли про необхідність надати додаткові документи та дали їй час для вирішення питання.

Суд дійшов висновку, що університет діяв відповідно до законодавства. На думку суду, відрахування було правомірним, оскільки студентка не подала документ, який підтверджує її право здобувати ступінь бакалавра. Також суд відмовив у виплаті компенсації за моральну шкоду. Позивачка не довела, що дії університету були незаконними. Рішення ще можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Київській адвокатці 42-річній Ларисі Криворучко, яка захищає інтереси обвинуваченого у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон В’ячеслава Зінченка, зупинили право на заняття адвокатською діяльністю через порушення адвокатської етики. Відповідне рішення 5 червня ухвалила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів (КДКА) Вінницької області, пише ZAXID.NET.

За інформацією львівського журналіста Миколи Савельєва, до Лариси Криворучко застосували дисциплінарне покарання за грубі порушення правил адвокатської етики, здійсненні в Ужгородському міському суді ще у 2025 році. Цю інформацію ZAXID.NET також підтвердили у КДКА Вінницької області.

«Рішення ухвалене 5 червня. Ларисі Криворучко зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю терміном на рік. Учора ввечері це рішення було направлено Ларисі Сергіївні», – розповіли в КДКА.

Саме рішення КДКА наразі не оприлюднене. Воно ще може бути оскаржене до ВКДКА або до суду протягом 30 днів.

ZAXID.NET cпробував отримати телефонний коментар у Лариси Криворучко, однак на дзвінок вона не відповіла.

Зазначимо, Лариса Криворучко представляє інтереси обвинуваченого у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон В’ячеслава Зінченка з квітня 2026 року, після того, як на етапі судових дебатів він відмовився від своїх попередніх адвокатів Ігоря Сулими та Володимира Вороняка.

Через відсутність Лариси Криворучко суд кілька разів переносив засідання у справі вбивства Ірини Фаріон, а прокурор закликав суд звернутися у відповідні органи про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

У травні 2025 року її вже позбавляли права займатися адвокатською діяльністю через використання в суді завідомо підробленого документа в справі так званих «УДОшників Порошенка».

Про це йдеться в офіційному листі до Львівської міської ради.

Перший заступник Міністра оборони України Олексій Вискуб повідомив, що Міністерство оборони всебічно підтримує недопущення забудови приаеродромної території Державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького», як стратегічно важливого об’єкту.

«Аеродром Львів, є аеродромом цивільної авіації та має статус аеродрому спільного використання цивільною та державною авіацією. Враховуючи завдання, які виконуються на аеродромі Львів повітряними суднами державної авіації та стосуються питань обороноздатності держави, гуманітарної та військової логістики, Міноборони також зацікавлене в розширенні його спроможностей», — йдеться у відповіді Міністерства оборони.

У відомстві додали, що підтримують збереження земель Сокільницької сільської ради вільними від житлової забудови, як резервної території для розвитку аеропорту, розширення аеродромної інфраструктури та можливості використання в інтересах сил безпеки та оборони держави.

«Вважаємо, що зазначені питання можливо розглянути в межах компетенції Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад та територій України та Державної авіаційної служби України», — зазначив у листі перший заступник Міністра оборони України Олексій Вискуб.

Як стало відомо минулого року, власники земельних ділянок планують звести поблизу львівського аеропорту житловий масив на десятки тисяч мешканців на території Сокільників. Місто виступає проти і пропонує альтернативу: створити на цій території економічну зону з потенціалом до 10 тисяч робочих місць. Йдеться про формати, які зазвичай з’являються поблизу аеропортів: логістичні центри, склади, офіси, великі торгові об’єкти.
Зауважимо, Львів за 20 років не допустив масштабної забудови біля аеропорту зі сторони міста, зазначив заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.

Нагадаємо, у Сокільниках під виглядом розвитку села фактично пропонується створення нового міста без належної інфраструктури, з серйозними ризиками для людей і стратегічними втратами для аеропорту та Львова загалом. Водночас міська рада Львова запропонувала альтернативне бачення розвитку території поблизу аеропорту, яке відкриває шлях до інвестицій, робочих місць і сучасної транспортної інфраструктури європейського рівня.

Влітку 2026 року школярі початкових класів можуть безкоштовно навчатися плавання у Львові, але для цього потрібна попередня реєстрація, пише ZAXID.NET.

Як вказано на сторінці «Освіта Львова», 2 червня стартувала реєстрація на безкоштовні літні уроки плавання для учнів початкових класів під час літніх канікул.

Уроки плавання доступні для учнів початкових класів (із 2 по 4 клас) у 18 шкільних басейнах Львова. Детальна інформація про графік занять вказана у реєстраційних формах, кожна школа сама встановлює графік, тож він може відрізнятися.

Щоб взяти участь у безкоштовних уроках, потрібно мати відповідний одяг для плавання, рушник, засоби гігієни та медичну довідку форми 086/о із позначкою про дозвіл на відвідування басейну.

«Кожен заклад освіти може прийняти обмежену кількість дітей. Якщо форма реєстрації закрита і ви не можете зареєструватись – отже, достатню кількість школярів за цією локацією уже набрали. Тож поспішайте! Адже охочих – дуже багато», – повідомили у міськраді.

Де відбуватимуться уроки плавання влітку 2026 року та як зареєструватись:

• ПШ «Арніка» (вул. Братів Дужих, 12): форма для реєстрації;
• СЗШ №29 (м. Винники, вул. Сухомлинського, 6): форма для реєстрації;
• Ліцей «Львівський» (вул. Лисеницька, 3): форма для реєстрації;
• Гімназія «Провесінь» (вул. Тракт Глинянський, 151Б): форма для реєстрації;
• СЗШ №13 (вул. Драгана, 7): форма для реєстрації;
• СЗШ №84 (вул. Зубрівська, 30): форма для реєстрації;
• СЗШ №86 (вул. Скорини, 34): форма для реєстрації;
• СЗШ №90 (вул. Бориса Антоненка-Давидовича, 2): форма для реєстрації;
• Ліцей №80 (вул. Героїв Крут, 27): форма для реєстрації;
• СЗШ №96 (вул. Олександра Довженка, 13): форма для реєстрації;
• Ліцей «Сихівський» (вул. Хоткевича, 48): форма для реєстрації;
• СЗШ №36 (вул. Володимира Великого, 55б): форма для реєстрації;
• Ліцей №45 (вул. Наукова, 25): форма для реєстрації;
• Ліцей імені В. Симоненка (вул. Симоненка, 6): форма для реєстрації;
• СЗШ №92 (вул. Шевченка, 390): форма для реєстрації;
• СЗШ №72 (вул. Зубрівська, 1): форма для реєстрації;
• СЗШ №99 (вул. Творча, 1): форма для реєстрації;
• СЗШ №65 (вул. Роксоляни, 35): форма для реєстрації.

 

Стан здоров’я Назарія Гусакова — одного з найвідоміших українців зі спінальною м’язовою атрофією — погіршився. Нещодавно Гусакову продовжили запобіжний захід за підозрою у ймовірному шахрайстві.

Про це в коментарі hromadske сказала адвокатка Назарія Гусакова, Наталія Бельдій.

«Дуже поганий стан, у нього м’язова діяльність — 0%. Йому дуже погіршало. Він не може навіть сам руку підняти», — каже адвокатка.

Наприкінці травня Печерський райсуд Києва ще на два місяці продовжив запобіжний захід Гусакову у вигляді нічного домашнього арешту.

Захисниця каже, що рішення не будуть оскаржувати, натомість чекають розгляду самої справи — нині вона перебуває на етапі досудового розслідування.

За даними слідства, Назарій Гусаков організував у соціальних мережах збори коштів, заявляючи про нібито критичну потребу в дорогому препараті для лікування СМА. Водночас за інформацією Львівської міської ради, із червня 2024 року він отримував цей лікарський засіб безоплатно коштом місцевого бюджету.

Разом із тим слідство вважає, що зібрані кошти могли використовуватися не за заявленою метою, а на азартні ігри, інвестиції в криптовалюту та особисті потреби. Сума завданих збитків становить 2 мільйони гривень.

Йому оголосили підозру за шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України) та легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 ККУ).

Коли справа набула розголосу, Гусаков був у Італії, та 25 березня в Офісі генпрокурора повідомили, що підозрюваний повернувся до України.

За словами Гусакова, він відкривав збори, не приховуючи, що «збирає на те, аби жити якомога довше» — тобто це, мовляв, передбачало не тільки ліки, а й, зокрема, допомогу в побуті. Водночас погодився, що потрібно було відкрити окремі рахунки для зборів і збирати чеки щодо витрат, але пояснив: не мав відповідного досвіду.

Для абітурієнтів, які планують здобувати вищу освіту у Львові, питання вартості навчання на контракті є одним із ключових. Аналіз офіційних документів Львівської політехніки та ЛНУ ім. Івана Франка на 2026 рік свідчить, що цінова політика університетів суттєво залежить від престижності спеціальності та обраної форми навчання, пише Lviv.media.

Найдорожчі напрямки — IT, Право, Міжнародні відносини

Найвищі цінники традиційно утримують сфери інформаційних технологій, юриспруденції та міжнародних відносин.

• Інженерія програмного забезпечення та Комп’ютерні науки:
  • У Львівській політехніці рік навчання на бакалавраті з «Інженерії програмного забезпечення» обійдеться у 90 000 грн, а за програмою штучного інтелекту — рекордні 100 000 грн. Магістратура з цих напрямків коштує 92 000 — 102 000 грн на рік.
  • В ЛНУ ім. Франка денна форма на «Інженерії програмного забезпечення» та «Комп’ютерних науках» вартує трохи менше — 86 700 грн за рік (заочна — 60 690 грн).
• Право:
  • Рік денного навчання на юридичному факультеті ЛНУ ім. Франка коштує 86 700 грн (заочно — 60 690 грн).
  • У Львівській політехніці бакалаврат з «Права» є дещо доступнішим — 75 000 грн на рік для денної форми та 45 000 грн для заочної.
• Міжнародні відносини та Філологія (англійська мова):
  • В ЛНУ ім. Франка «Міжнародні відносини», «Міжнародне право» та «Переклад (англійська мова)» оцінені у 86 700 грн на рік.
  • У Львівській політехніці «Міжнародні відносини» коштують 69 000 грн, а «Філологія» — 69 500 грн.

Середній ціновий сегмент — Економіка, Маркетинг, Журналістика, Психологія

Ці спеціальності мають стабільно високий попит і середню вартість навчання.

• Менеджмент та Маркетинг: обидва університети тримають однакову планку для денної форми — 75 000 грн у Політехніці та 69 100 грн в ЛНУ. Заочна форма в ЛНУ коштує 48 370 грн, у Політехніці — 45 000 грн.
• Економіка: рік навчання коштує 69 500 грн у Політехніці та 69 100 грн в ЛНУ ім. Франка.
• Журналістика та Психологія:
  • В ЛНУ ім. Франка обидва напрямки коштують 69 100 грн (денна) / 48 370 грн (заочна).
  • У Львівській політехніці навчання на цих спеціальностях коштує дещо дешевше — 65 000 грн на рік для денної форми та 39 000 грн для заочної.

Бюджетні та технічні напрямки — Інженерія, Природничі науки, Педагогіка

Найбільш доступними залишаються класичні інженерні, природничі та педагогічні спеціальності.

• Базова вартість у Львівській політехніці: більшість інженерних спеціальностей (електроніка, відновлювана енергетика, будівництво, екологія, харчові технології) мають фіксовану вартість — 52 000 грн на рік для денної форми та 31 200 грн для заочної.
• Базова вартість в ЛНУ ім. Івана Франка: природничі науки (хімія, фізика, біологія, геологія, математика), а також середня освіта (педагогіка) коштують 51 400 грн на рік на денній формі. Заочна форма для окремих програм (наприклад, харчові технології чи біологія) становить 35 980 грн.

Скільки коштує навчання у ЛНУ ім.Франка та Львівській Політехніці: порівняння цін

Вартість навчання на популярних напрямках на денній формі бакалаврату у 2026 році:

Спеціальність	НУ “Львівська політехніка” (грн/рік)	ЛНУ ім. Івана Франка (грн/рік)
Інженерія програмного забезпечення	90 000	86 700
Право	75 000	86 700
Міжнародні відносини	69 000	86 700
Менеджмент	75 000	69 100
Журналістика	65 000	69 100
Екологія / Хімія / Фізика	52 000	51 400

У 2026 році мінімальна вартість для здобуття вищої освіти у провідних вишах Львова на денній формі стартує від 51 400 — 52 000 грн на рік. Максимальні ж ціни сягають 86 700 — 100 000 грн за один навчальний рік на престижних IT- та юридичних напрямках. Заочна форма навчання дозволяє зекономити від 30% до 40% вартості контракту порівняно з денною.