Категорія: Львів

Опубліковано

День Бердянська вперше відзначатимуть у Львові

У вівторок, 17 вересня, у Львові вперше відзначатимуть День Бердянська. Два попередні роки бердянці збирались маленькими групами, щоб відзначити день свого рідного міста. Цьогоріч вперше День Бердянська повноцінно проведуть у Києві, Запоріжжі та Львові. Про це повідомили у Львівській міській раді, пише ZAXID.NET.

17 вересня релокована влада Бердянська, активісти та бізнеси, засновані бердянськими внутрішньо переміщеними українцями у Києві та Львові, об’єднаються, щоб на один день відтворити атмосферу приазовського міста та нагадати: Бердянськ – це Україна.

«Цього року ми відзначатимемо День Бердянська у релокації. Ми хочемо донести до бердянців, які чекають в окупації, що ми цінуємо їх мовчазний супротив та що Україна зараз робить усе для того, щоб повернути окуповані території», – зазначила начальниця Бердянської міської військової адміністрації Вікторія Галіціна.

Релокована влада Бердянська, ГО «Міць Азова» та власники київського закладу «Характерники», львівської кав’ярні «Дзендзик» об’єдналися, щоб розробити програму на 17 вересня.

У трьох містах одночасно буде телеміст, щоб бердянці з будь-якого куточка світу змогли долучитися до заходу. Люди з окупації зможуть безпечно приєднатися до «хвилин єднання». Символічним на заході є створення дерев’яної копії Бердянського маяка з реальним led-ліхтариком зверху – це ніби «сигнал» до бердянців в окупації – «Ми вас пам’ятаємо!».

Також у містах розмістять рибальську сітку, до якої гості кріпитимуть свої побажання, потім з них створять капсулу часу, яку відкриють вже після деокупації. А на «Укрпошті» буде надрукована тематична марка, яку гості зможуть наклеїти на свою листівку до близьких людей, що не змогли бути присутніми на святкуванні 17 вересня.

У всіх трьох містах планують тематичні вікторини, фотозони, майстер- класи, перегляд привітань від відомих людей України. У Запоріжжі готують панельну дискусію «Бердянськ в релокації», де бердянські історики розкажуть про справжню історію міста. У Львові готують міні-пляж з шезлонгами, парасольками, мартинами та маяком.

Вхід на захід безкоштовний за умови попередньої реєстрації за посиланням. У Львові подію проведуть 17 вересня у кав’ярні «Дзендзик», що на вул. Братів Рогатинців, 37. Початок о 9:00. Захід реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».

Зазначимо, Бердянськ перебуває в російській окупації з 27 лютого 2022 року.

 

Опубліковано

Львівський аквапарк хоче збудувати багаторівневий паркінг та бізнес-центр

На вул. Княгині Ольги, 144, планують збудувати багаторівневий паркінг та бізнес-центр. Розроблення детального плану території у районі вул. Наукової – Княгині Ольги погодили на пленарному засіданні сесії депутатів ЛМР 12 вересня, інформує «Твоє місто».

На ділянці загальною площею 4,2 га ТзОВ «Комплекс водних видів спорту» планує збудувати багатоповерховий паркінг та бізнес-центр. За адресою вул. Княгині Ольги, 144 розміщений аквапарк «Пляж».

Після розробки детального плану території в районі необхідно провести громадське обговорення, щоб врахувати інтереси місцевих жителів.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «Комплекс водних видів спорту» зареєстроване у Львові в 2002 році. Власниками цього товариства є Сергій Дігтяр та Олег Верлінський.

Опубліковано

На фронті загинув ультрас львівських Карпат Роман Луцик

Третій рік триває повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України. На жаль, щодня на фронті гинуть найхоробріші сини та доньки нашої держави, пише 24 Канал.

Серед тих, хто захищає Україну зі зброєю в руках, є велика кількість футбольних ультрас. Вони стали одними з перших на захист рідної країни від окупантів.

На жаль, ще один представник фанатського руху повернувся з передової на щиті. Сумну звістку про непоправну втрату повідомила пресслужба львівських Карпат.

При виконанні бойового завдання загинув відданий уболівальник “левів” Роман Луцик. Полеглий воїн служив у 5 батальйоні спеціального призначення “Любарт” бригади НГУ “АЗОВ”.

Деталі чину похорону повідомимо згодом. Вічна слава Герою! – йдеться у повідомленні.

Зазначимо, що це вже, на жаль, далеко не перша втрата в футбольній родині Карпат. Нещодавно, зокрема, під час Курської операції загинув вихованець “левів” Ігор Северенчук.

Опубліковано

Чотири вакансії припадає на одного безробітного на Львівщині

У січні-серпні 2024 року служба зайнятості вже допомогла знайти роботу понад 10 тисячам осіб.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

У січні-серпні 2024 року майже 24 тисячі жителів Львівщини скористалися послугами Львівської обласної служби зайнятості для пошуку роботи, що на 750 осіб менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Завдяки співпраці зі службою зайнятості роботу знайшли 10,3 тисяч осіб, серед яких 7,2 тисяч безробітних.

Тимчасову зайнятість отримали 3,7 тисяч мешканців області, з них 900 осіб виконували громадські роботи, а 2,7 тисяч — суспільно корисні.

За спрямуванням служби зайнятості 3,6 тисяч безробітних пройшли професійне навчання або перекваліфікацію. Найбільший попит був на спеціальності швачки, оператора котельні, продавця продовольчих товарів, касира торгового залу, перукаря та манікюрника. Ваучер для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці отримали 1,2 тисячі осіб.

Жителі Львівської області віком «45+», внутрішньопереміщені особи, учасники бойових дій та особи з інвалідністю обирали підвищити професійну компетенцію у спеціальностях «дошкільна освіта», «психологія» та «медсестринство». У розрізі робітничих професій найбільшим попитом користувалися курси водіїв автотранспортних засобів, водіїв навантажувача та операторів котельні.

Протягом восьми місяців 2024 року 5,8 тисяч роботодавців звернулися до служби зайнятості для пошуку працівників, надавши інформацію про 31,7 тисяч вакансій. Ще 7 тисяч вакансій були зібрані з інших джерел. На початок вересня 2024 року допомоги у працевлаштуванні потребували 3,8 тисяч безробітних, тоді як у базі вакансій було доступно 15,2 тисяч пропозицій працевлаштування, з яких 11,6 тисяч запропонували місцеві фірми, а 3,6 тисяч зібрані з інших джерел.

Відтак у середньому на Львівщині на безробітного припадало 4 вакансії.

Середня заробітна плата у вакансіях, заявлених роботодавцями, станом на 1 вересня 2024 року становила 13,8 тисяч гривень, що на 2 тисячі гривень більше, ніж у минулому році.У січні-серпні 2024 року служба зайнятості вже допомогла знайти роботу понад 10 тисячам осіб.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

У січні-серпні 2024 року майже 24 тисячі жителів Львівщини скористалися послугами Львівської обласної служби зайнятості для пошуку роботи, що на 750 осіб менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Завдяки співпраці зі службою зайнятості роботу знайшли 10,3 тисяч осіб, серед яких 7,2 тисяч безробітних.

Тимчасову зайнятість отримали 3,7 тисяч мешканців області, з них 900 осіб виконували громадські роботи, а 2,7 тисяч — суспільно корисні.

За спрямуванням служби зайнятості 3,6 тисяч безробітних пройшли професійне навчання або перекваліфікацію. Найбільший попит був на спеціальності швачки, оператора котельні, продавця продовольчих товарів, касира торгового залу, перукаря та манікюрника. Ваучер для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці отримали 1,2 тисячі осіб.

Жителі Львівської області віком «45+», внутрішньопереміщені особи, учасники бойових дій та особи з інвалідністю обирали підвищити професійну компетенцію у спеціальностях «дошкільна освіта», «психологія» та «медсестринство». У розрізі робітничих професій найбільшим попитом користувалися курси водіїв автотранспортних засобів, водіїв навантажувача та операторів котельні.

Протягом восьми місяців 2024 року 5,8 тисяч роботодавців звернулися до служби зайнятості для пошуку працівників, надавши інформацію про 31,7 тисяч вакансій. Ще 7 тисяч вакансій були зібрані з інших джерел. На початок вересня 2024 року допомоги у працевлаштуванні потребували 3,8 тисяч безробітних, тоді як у базі вакансій було доступно 15,2 тисяч пропозицій працевлаштування, з яких 11,6 тисяч запропонували місцеві фірми, а 3,6 тисяч зібрані з інших джерел.

Відтак у середньому на Львівщині на безробітного припадало 4 вакансії.

Середня заробітна плата у вакансіях, заявлених роботодавцями, станом на 1 вересня 2024 року становила 13,8 тисяч гривень, що на 2 тисячі гривень більше, ніж у минулому році.

Опубліковано

До Дня міста Бахмут його мешканці висадили у Львові троянди в пам’ять про свою домівку

Сьогодні, 13 вересня, мешканці міста Бахмут, які переїхали до Львова, посадили кущі троянд у скверику навпроти Архикатедрального Собору Святого Юра. Алею дружнього єднання відкрили з нагоди 453-ї річниці Бахмута і вона буде нагадувати переселенцям про їхню домівку.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

“Я коли приїхала до Львова, мені тут все сподобалося, але мені бракувало квітів. Хоча б маленької клумби троянд, – згадує Тетяна Куліш, голова громадської організації “Життя на часі”, яка допомагає переселенцям з Бахмута. – Бахмут – це місто троянд і до війни у нас була велика алея. У 2015 році ми навіть встановили рекорд України – на одній клумбі висадили рекордну кількість кущів троянд. Через війну цю алею було знищено, але наші хлопці, військові, які обороняли місто-фортецю змогли зберегти декілька кущів і перевезли їх до Києва, потім відправили до розсадника у Вінниці. І ми в цьому році вирішили там. де є наші осередки в містах України, зробити такі мініалеї в пам’ять про наш Бахмут”.

Близько 40 кущів троянд передала для Львова Бахмутська міська військова адміністрація. Окрім скверу біля Собору Святого Юра їх ще планують посадити на Сихові.

“Місце для Алеї дружнього єднання вибрали невипадково. Адже троянди потребують багато тепла і світла. У скверику біля церкви Юра дуже сприятливе місце для троянд, бо тут дуже сонячно і затишно, – каже заступниця начальника управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Оксана Луцко. – Це загалом гарна локація для відпочинку львів’ян і внутрішньо переміщених осіб. Тепер у Львові для бахмутців буде місце, яке нагадуватиме їм про рідну домівку”.

Станом на сьогодні у Львові проживає 31 мешканець Бахмута.

“Це такий знак подяки бахмутців за те, що Львів прихистив їх. Знак єднання обох міст. Бо хочемо ми цього чи ні, але Львів став другим домом, прихистком для всіх, хто постраждав від війни,” – зазначає директор міського центру підтримки переселенців Володимир Головатий.

Також завтра 14 вересня, о 13.00 годині у рамках відзначення 453-ї річниці Бахмута в модульному містечку на Сихові, що на проспекті Червоної Калини, 72а мешканці Бахмута будуть презентувати картину під назвою “Серце Бахмута” з ключів від їхніх квартир, яких вже немає.

Опубліковано

Вивчив українську після початку повномасштабного вторгнення: історія француза Ніколя Амбера

Ніколя Амбер все життя прожив у Франції. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, він вирішив вивчати українську мову на знак підтримки українців. За два роки він не лише вивчив українську, а й знайшов в Україні друзів та наречену. А українську мову він продовжує популяризувати у соцмережах.

Суспільне поспілкувалося з Ніколя Амбером.

Уже два роки француз з Провансу Ніколя Амбер вивчає українську мову. Каже, що почав більше цікавитися українською історією та культурою, коли писав дисертацію про релігію в Україні.

“Коли я занурився в культуру, мені так сподобалося слухати народні пісні, читати про історію, читати праці Грушевського, про історію Андрея Шептицького. І тому ось так я закохався в Україну. А потім в українку!” — розповів Ніколя Амбер.

Відтоді француз уже декілька разів бував в Україні. Своїм улюбленим містом називає Львів. Каже, що знайшов тут багато друзів. А так Ніколя пояснює, чому для нього важливо вивчати українську:

“Після Голодомору Сталін вбив дуже багатьох етнічних українців і тоді заселив саме туди росіян. І знаючи оце, як можна не вивчати і не говорити українською? Коли ти знаєш історію. І, звичайно, коли є повномасштабне вторгнення, то треба також боротися за культуру в плані мови. Тому що мова — це маркер ідентичності. Тому я вирішив, що буду показувати свою підтримку українцям саме через вивчення української мови”, — зазначив Ніколя.

За словами француза, своїм співвітчизникам він наголошує на відмінностях між мовою і культурою українців та росіян.

“У французів була така думка, що немає різниці між українцями і росіянами саме через те, що багато українців говорять російською. І саме тому я зараз кажу французам, що є українська мова, що вона існує, але вона була репресована багато сотень років. Розумієте?” — каже Ніколя Амбер.

Свої сторінки у соцмережах француз веде українською мовою. А ще пропонує українцям вивчати французьку. Заняття проводить онлайн. А коли буває в Україні, влаштовує зустрічі зі своїми підписниками.

Опубліковано

13 вересня на Львівщині попрощаються з сімома військовими

У п’ятницю, 13 вересня, на Львівщині поховають сімох військовослужбовців. Богдан Удич, Сергій Олійчук, Сергій Микитюк, Вадим Муравський, Андрій Кулієвич, Василь Луцький та Василь Петриляк загинули на війні з росією.

Богдан Удич – львів’янин. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав 117-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу. Обіймав посаду помічника гранатометника.Виконував бойові завдання на Запорізькому напрямі.

Сергій Олійчук – уродженець міста Галич Івано-Франківської області. До 2007 року проживав у Рогатині. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави до складу 132-го окремого розвідувального батальйону. Виконував бойові завдання на Донеччині. За короткий відрізок часу отримав звання «молодший сержант» та посаду командира відділення.

Сергій Микитюк – житель міста Броди Золочівського району. Займав посаду начальника їдальні взводу забезпечення медичної роти військової частини. Помер 6 вересня 2024 року внаслідок хвороби. Йому було 40 років.

Вадим Муравський – уродженець села Українка Миколаївської області. Після завершення навчання впродовж 2009-2017 років проходив військову службу на офіцерських посадах: у 540-му зенітному ракетному Львівському полку імені гетьмана Івана Виговського. Згодом вступив на службу до підрозділів Сил Спеціальних Операцій, був командиром загону спеціальних операцій.

Підполковник. Виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил. Перший бойовий досвід отримав у складі зведеного загону «Дика Качка» Повітряних Сил у 2014 році у районі Донецького аеропорта.

У 2021 році вступив до Національного університету оборони України, який закінчив за скороченою програмою через початок повномасштабного вторгнення, та був скерований на службу в Командування Сил Спеціальних Операцій. З початку 2024 року виконував завдання у складі Головного управлінні розвідки. За мужність та відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений численними державними та відомчими відзнаками, зокрема, «За зразкову службу Україні», «Учасник АТО», «За військову службу Україні» та «За сумлінну службу».

Андрій Кулієвич – житель села Потелич Рава-Руської громади. Воїн був гранатометником військової частини А 7348. Загинув 8 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області у віці 28 років.

Василь Луцьків – житель села Бутини Червоноградського району. Був інспектором прикордонної служби військової частини 9938, старший сержант. Загинув 7 вересня 2024 року.

Василь Петриляк – житель Дрогобича.1 квітня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у селищі Десна Чернігівської області. Був головним сержантом самохідно-артилерійської батареї військової частини А7014. Загинув 17 травня 2022 року під час авіаудару по селищі Десна. Посмертно нагороджений нагрудним знаком «66 окрема механізована бригада сухопутних військ» та відзнакою «Почесний громадянин Дрогобицького району» (посмертно).

Вічна памʼять усім полеглим захисникам!

Опубліковано

З 1 жовтня у Львові зростуть тарифи на паркування

У четвер, 12 вересня, на сесії Львівської міськради затвердили нове положення про паркування транспортних засобів на території громади, яке вступить у дію з 1 жовтня. Зміниться розмір плати за паркування залежно від зони, з’являться місця для паркування електромобілів. Учасники бойових дій та члени сімей загиблих матимуть додаткову знижку 50% на придбання абонементів на паркування, пише Zaxid.net.

Відповідно до ухвали, Львівська громада ділиться на шість паркувальних зон:

  • перша зона є одним сектором
  • друга та третя поділена на ще 15 секторів
  • четверта, п’ята і шоста зони на сектори не діляться.

Як пояснюють чиновники, такий поділ впровадили для того, щоб паркування за пільговим тарифом зробити доступним не тільки для мешканців окремого будинку, що прилягає до того чи іншого майданчика, а й для мешканців навколишніх вулиць без прив’язки до конкретної парковки. Тобто, пільговий абонемент на паркування буде доступний для всіх мешканців будинку відповідного сектору. І діятиме він на будь-якому майданчику оператора в межах цього сектору.

«Таким чином паркування з використанням пільгового секторального абонемента стане доступним для ширшого кола мешканців. Нагадаю, сьогодні таке право має обмежена кількість мешканців – лише ті, хто проживає в будинку, що прилягає до парковки», – пояснив заступник начальника управління безпеки та вуличної інфраструктури ЛМР Павло Сирватка.

Також впроваджується ще один пільговий абонемент – мешканця громади. Він дасть можливість громадянам, що зареєстровані у Львівській МТГ, паркуватися за дещо дешевшим тарифом в обраному секторі.

З 1 жовтня зміняться тарифи на паркування. Як наголошують в управлінні безпеки та вуличної інфраструктури, чинні тарифи були затверджені ще у 2017 та 2020 роках. З цього часу суттєво зріс розмір ставки паркувального збору, який оператори паркування сплачують до міського бюджету. Також зросли інші витрати операторів паркування. Все це зумовило необхідність коригування розміру плати за паркування.

Тож з 1 жовтня, після набуття чинності нового положення, тарифи на паркування будуть такими:

  • у 1-й зоні – не більше, ніж 0,65% мінімальної зарплати (до 52 грн/год.);
  • у 2-й зоні – не більш, ніж 0,45% мінімальної зарплати (до 36 грн/год.);
  • у 3-й зоні – не більше, ніж 0,35% мінімальної зарплати (до 28 грн/год.);
  • у 4-й зоні – не більше, ніж 0,25% мінімальної зарплати (до 20 грн/год.);
  • у 5-й зоні паркування – не більше, ніж 0,65% мінімальної зарплати (до 52 грн/год.);
  • у 6-й зоні – не більше, ніж 0,25% мінімальної зарплати (до 20 грн/год.).
  • на майданчиках для паркування туристичного та великогабаритного вантажного транспорту (незалежно від місця розташування) – не більше, ніж 1,2% мінімальної зарплати (до 96 грн/год.).

Як пояснюють в управлінні безпеки та вуличної інфраструктури ЛМР, кінцеве рішення щодо тарифів та тому чи іншому майданчику встановлюватимуть оператори, що обслуговують ці майданчики. Однак, ці розміри не можуть перевищувати гранично встановлених сесією. Водночас в управлінні додають, що нові тарифи на паркування стимулюватимуть водіїв рідше їхати власним авто у центр міста, не паркуватись тут на тривалий час та користуватись альтернативними видами транспорту, таким чином звільняючи місця для короткострокового паркування більшої кількості автомобілів протягом дня.

Водночас для мешканців громади передбачили низку можливостей, аби паркування для них було дешевшим. Це, зокрема, знижки на погодинне паркування для мешканців, будинки яких прилягають до парковок, різні пільгові абонементи та додаткові знижки на їх придбання для окремих категорій людей.

Так, розмір вартості пільгового секторального місячного абонемента на паркування транспортних засобів (без ПДВ) в межах сектору буде :

  • у 1-й зоні– 12% мінімальної зарплати (станом на зараз – 960 грн.);
  • у 2-й зоні – 10% мінімальної зарплати (станом на зараз – 800грн.);
  • у 3-й зоні – 8% мінімальної зарплати (станом на зараз – 640 грн.); .
  • у 4-й зоні – 6% мінімальної зарплати (станом на зараз – 480 грн.);

Розмір вартості пільгового секторального місячного абонемента мешканця громади на паркування транспортних засобів (без ПДВ) буде:

  • у 1-й зоні– не більше, ніж 24% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 920 грн);
  • у 2-й зоні – не більше, ніж 20% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 600грн);
  • у 3-й зоні – не більше, ніж 16% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 280 грн); .
  • у 4-й зоні – не більше, ніж 12% мінімальної зарплати (станом на зараз – 960 грн).

Додаткову 50% знижку на придбання таких абонементів матимуть учасники бойових дій та члени сімей загиблих учасників бойових дій.

Розмір вартості пільгового абонементу для мешканців, будинки яких прилягають до майданчиків:

  • на 3 місяці – вартість не більше, ніж 20% мінімальної зарплати, або 1 600 грн;
  • на 6 місяців – вартість не більше, ніж 35% мінімальної зарплати або 2 800 грн;
  • на 12 місяців – вартість не більше, ніж 65% мінімальної зарплати або 5 200 грн.

Також для таких мешканців пільгова плата за 1 год. паркування складатиме не більше, ніж 0,1 % мінімальної зарплати (8 грн/год. Цей тариф набуде чинності з 1 січня 2025 року. Зараз він становить 7, 1 грн/год).

У вихідні, святкові дні та з 20:00 год до 8:00 год у робочі дні плата за паркування з мешканців, які мають право на пільгову плату, не стягується.

Передбачено, що не менше ніж 10% паркомісць на майданчиках будуть облаштовані для автівок людей з інвалідністю. Також будуть облаштовувати місця для електромобілів – не менше, ніж 5% від загальної кількості.

Перелік паркувальних зон та секторів

Зона І: Сектор 1: центральна частина міста, обмежена просп. Свободи, пл. Князя Ярослава Осмомисла, вул. С. Гавришкевича, вул. Підвальною, вул. Валовою, пл. А.Міцкевича.

Зона ІІ: територія від меж 1-ї зони паркування та обмежена вул. І.Франка, вул. Пекарською, вул. Академіка В. Філатова, вул. В. Короленка, вул. М. Лисенка, вул. Гуцульською, вул. М. Кривоноса, вул. Замковою, вул. Ужгородською, пл. Старий Ринок, вул. Сянською, вул. Лазневою, вул. Князя Мстислава Удатного, просп. В. Чорновола, вул. Медовою, вул. П. Куліша, вул. Д. Данилишина, вул. Городоцькою, вул. Б. Лепкого, вул. Університетською, вул. Ю. Словацького, вул. М. Коперника (музей “Русалка Дністрова“), вул. В. Стефаника, вул. Каліча Гора, вул. Л. Глібова, вул. М. Драгоманова, вул. М. Грушевського, вул. І. Франка.

Сектор 2-1: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вулицями: Б. Хмельницького (непарна сторона), пл. С. Осмомисла, Торговою (включно), Городоцькою (парна сторона).

Сектор 2-2: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вулицями: Б. Хмельницького (парна сторона), вул. Кривоноса (включно).

Сектор 2-3: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Винниченка (парна сторона), вул. Підвальною, вул. Кривоноса (не включаючи її).

Сектор 2-4: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Винниченка (непарна сторона), вул. Коперника (не включаючи її).

Сектор 2-5: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Коперника (включючно), вул. Городоцькою (непарна сторона).

Зона ІІІ: територія від меж 2-ї зони паркування та обмежена вул. Студентською, вул. І. Мечникова, вул. Круп’ярською, вул. Стрілецькою, вул. Ніжинською, вул. Академіка І. Крип’якевича, вул. Харківською, вул. О. Довбуша, вул. Опришківською, вул. Б. Хмельницького, вул. Л. Долинського, пл. 700-річчя Львова, вул. Під Дубом, вул. В. Єрошенка, вул. Клепарівською, вул. Я. Пстрака, вул. Ярослава Мудрого, вул. Городоцькою, вул. А. Горської, пл. Липневою, вул. Героїв УПА, вул. С. Бандери, вул. Русових, вул. Київською, вул. І. Котляревського, вул. І. Богуна, вул. Академіка А. Сахарова, вул. Д. Вітовського, вул. Болгарською, вул. Зарицьких, вул. І. Франка, вул. І. Свєнціцького, вул. Кубанською, вул. Водогінною, вул. Студентською.

Сектор 3-1: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Клепарівською (включаючи її), вул. Б. Хмельницького (включаючи її).

Сектор 3-2: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Б. Хмельницького (не включаючиїї ) до вул. Опришківської, вул. Замковою (включаючи її).

Сектор 3-3: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Замковою (не включаючи), вул. Личаківською (непарна сторона).

Сектор 3-4: територія обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Личаківською (парна сторона), вул. Зеленою (непарна сторона).

Сектор 3-5: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Зеленою (парна сторона), вул. І. Франка (непарна сторона).

Сектор 3-6: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. І. Франка (парна сторона), вул. Коперника (не включаючи її).

Сектор 3-7: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Коперника (не включаючи), С. Бандери (не включаючи), вул. Професорською, вул. Устияновича, площею Святого Юра (включно), вул. Озаркевича (не включаючи її), вул. Городоцькою (не включаючи її).

Сектор 3-8: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Коперника (включно), С. Бандери (включно), вул. Професорською (не включаючи її), вул. Устияновича (не включаючи її), площею Святого Юра (не включаючи її), вул. Митрополита Андрея (не включаючи її)

Сектор 3-9: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Митрополита Андрея (включно), площею Святого Юра (не включаючи її), вул. Озаркевича (включно).

Сектор 3-10: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Городоцькою (включно), вул. Т. Шевченка, вул. Клепарівською (не включаючи її).

Зона ІV: територія від меж 3-ї зони паркування до меж міста Львова.

Зона V (функціональна): територія Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького, Головного залізничного вокзалу (пл. Двірцева), підземні та надземні багатоповерхові паркінги.

Зона VІ («Паркуйся і їдь»): територія майбутнього перехоплюючого паркінгу на вул. Стрийській (навпроти ТЦ «Кінг Крос Леополіс»).

Перелік усіх майданчиків для паркування можна переглянути на Геопорталі Львова.

Опубліковано

У Львівській мерії збільшили штат працівників: ще 72 людей візьмуть на роботу

Деякі нові посади необхідні для того, щоб допомогти відновити постраждалі райони після атак

У четвер, 12 вересня, депутати Львівської міської ради на сесії прийняли рішення про збільшення штату працівників мерії. Першочергового у проєкті ухвали пропонували додати 69 посад, однак під час обговорення питання депутати спільно із міським головою Львова Андрієм Садовим погодили список на 72 посади. Рішення підтримали 40 депутатів, пише Lviv.media.

Розподіл нових посад:

  • апарат виконавчого комітету — 5
  • офіс управління з персоналом — 1
  • організаційне управління — 1
  • управління охорони історичного середовища — 3
  • юридичний департамент — 3
  • державна реєстрація — 4
  • адміністрація міського голови — 3
  • департамент фінансової політики — 4
  • департамент економічного розвитку — 9
  • управління туризму — 1
  • управління комунальної власності — 2
  • управління державного контролю — 1
  • департамент природних ресурсів — 2
  • управління адміністрування та розвитку громад — 4
  • інспекція артбудконтролю — 2
  • гуманітарна політика — 6
  • управління охорони здоров’я — 3
  • служба у справах дітей — 3
  • адміністрування послуг — 1
  • управління освіти — 9
  • Залізнична райадміністрація — 1
  • управління капітального будівництва — 1

“Ми додаємо на Залізничний район одну посаду, а щоб ви розуміли більше 100 будинків, які попали під атаку — це саме Залізничний район. Кожного дня зустрічі з людьми. Це робота адміністрації дестабілізована, там мінімум трьох людей треба добавити”, — пояснив міський голова Львова Андрій Садовий.

Крім цього, за проханням депутата від фракції “ЄС” запропонував додати в управління історичного середовища замість трьох посад — шість. Це пов’язано із великою кількістю постраждалих будинків внаслідок ворожої атаки вересня.

Опубліковано

Львів’янин у суді скасував заборону прикордонників на перетин кордону

Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позов військовозобов’язаного львів’янина, якому прикордонники відмовили у перетині кордону, попри те, що він є багатодітним батьком, пише ZAXID.NET.

Як вказано у рішенні, яке оприлюднили у судовому реєстрі у вересні, позивач 20 червня 2024 року їхав за кордон через пункт пропуску у Шегинях. Він надав прикордоннику свої військово-облікові документи, підтвердив оновлення даних у Резерв+, надав документи про наявність чотирьох неповнолітніх дітей та наявність відстрочки до грудня 2024 року. Попри це прикордонник заборонив львів’янину виїхати за кордон. Чоловік не погодився з таким рішенням та звернувся до суду, щоб його скасувати.

Офіційною причиною відмови пропустити військовозобов’язаного за кордон було нібито те, що він не надавав прикордоннику необхідні документи. Представник прикордонного загону не подав відзив на позовну заяву та не заперечував проти позову.

Справу розглянула суддя Олена Крутько, яка розглянула усі матеріали та аргументи, задовольнивши позов львів’янина. Суддя визнала протиправною та скасувала рішення прикордонника про відмову у перетині кордону. Рішення суду ще можна оскаржити.