Українська «дочка» французької групи Credit Agricole підписала угоду про придбання до 100% акцій банку «Львів», яким володіють ісландець Магреір Петурсон та низка європейських фондів. Про це 11 березня повідомив «Креді Агріколь Україна».
Завершення угоди залежить від виконання низки умов, зокрема отримання дозволів від Національного банку України та Антимонопольного комітету України. Очікується, що процес придбання буде завершено до середини 2026 року.
Угода має посилити позиції банку на заході України та розширити його присутність у сегменті малого і середнього підприємництва, а також у фінансуванні аграрного сектору, повідомили в «Креді Агріколь Україна».
Банк «Львів» має головний офіс у Львів і зосереджується переважно на роботі з підприємцями та регіональним бізнесом. Поглинання, як очікується, дозволить «Креді Агріколь Україна» зміцнити свої позиції на регіональному банківському ринку та розширити клієнтську базу.
У фінустанові зазначили, що угода відповідає довгостроковій стратегії банку про підтримку української економіки та участі у відновленні країни. «Креді Агріколь Україна» працює в Україні понад 30 років.
Українська «дочка» Credit Agricole також повідомила, що угода відповідає інвестиційним критеріям рентабельності, а її вплив на капітальний показник CET1 групи буде незначним.
Банк «Львів» працює на ринку з 1990 року. У 2006-му установу, яка на той момент займала 130-те місце зі 150 існуючих банків за активами, придбав ісландський шаховий гроссмейстер та інвестор Магреір Петурсон. Тоді власний капітал «Львова» становив близько 60 млн грн, за даними НБУ, або еквівалент приблизно $12 млн.
Зараз ResponsAbility Participations належить 41% акцій Банку «Львів», Петурсону – 28%, DGGF – 20,5%, NEFCO – 10,3%. Решта розподілена між фізособами-міноритаріями.
Станом на лютий 2026 року Банк «Львів» мав 22 відділення, за даними НБУ, більшість знаходиться у Львові та області. Кредитний портфель у понад 11 млрд грн є 18-м серед усіх 60 банків за обсягом й на 99% складається із кредитів бізнесу. За 2025-й банк отримав 325,1 млн грн чистого прибутку.
Про інтерес до «Львова» банку Креді Агріколь, одного з найбільших банків у країні за активами, розповідали четверо співрозмовників Forbes на фінансовому ринку, двоє з яких є близькими до сторін можливої угоди. Ускладнити угоду для Креді Агріколь може визнання Нацбанком небездоганною репутації усіх міжнародних банків, які зберігають будь-яку активність на російському ринку, зазначав один зі співрозмовників, дотичний до консультацій.
Родина заступника керівника Державного бюро розслідувань у Львові Дмитра Бузницького за останні роки набула кілька об’єктів нерухомості в Києві та передмісті, а також приватизувала квартиру в центрі столиці за 9 грн. Про це йдеться у розслідуванні «Громадського», передає Zaxid.net.
У грудні 2024 року Дмитро Бузницький разом із дружиною Аллою Продан отримали у власність квартиру площею 52 м² у преміальному ЖК Jack House в центрі Києва. Це житло раніше було службовим і належало Службі безпеки України.
Відновна вартість приватизації склала 9 грн 47 коп. Водночас ринкова ціна аналогічного житла у цьому комплексі, за оцінками журналістів, становить близько 235 тисяч доларів (приблизно 9,7 млн грн).
У ДБР пояснили, що Бузницький перебував на квартирному обліку ще з 2001 року, а службове житло отримав у 2018 році під час роботи в СБУ – через три місяці після того, як його співмешканка Алла Продан придбала квартиру в Києві. У 2020 році квартиру перевели у постійне користування, а сам процес приватизації тривав до 2024 року.
Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко зазначає, що зазвичай особи, які вже мають житло, не можуть приватизувати службові квартири, однак у цьому випадку могли не врахувати інформацію про іншу нерухомість або ж формально дотриматися норм забезпечення житловою площею.
Закон дозволяє приватизувати житло лише один раз. Водночас Дмитро Бузницький уже скористався цим правом у 1994 році, коли разом із батьками та сестрою приватизував квартиру в Каневі.
У 2014 році він звернувся до суду з вимогою скасувати своє право власності на частку у цій квартирі. Суд задовольнив позов, при цьому відповідачі не заперечували, а питання строків позовної давності не застосовували. Це рішення дозволило формально вважати, що посадовець не використав своє право на приватизацію, і згодом отримати квартиру у Києві.
У 2018 році його дружина Алла Продан придбала квартиру площею 81 м² у ЖК «Французький квартал 2» за 3,3 млн грн. При цьому власних грошей на таку покупку вона не мала – роком раніше вона задекларувала близько 30 тис. доларів.
Основну частину грошей на купівлю квартири ( 2,6 млн грн) Алла Продан отримала в подарунок від матері – Любові Продан. Водночас сама Любов Продан не має бізнесу і не є підприємицею.
У ДБР пояснили походження грошей Любові Продан продажем майна, доходами від оренди землі та допомогою цивільного чоловіка. Однак відомо, що у 2012 році Любов Продан продала невелику квартиру у селі на Вінниччині, а дохід від оренди землі становить менш як 4 тис. грн на рік. Водночас саме у 2018 році, коли вона подарувала доньці понад 2 млн грн, суд оголосив її у розшук через борг у 14 тис. грн.
Уже у 2019 році Любов Продан придбала BMW X3 вартістю близько 30 тис. доларів. Формально авто належало їй, однак користувалася ним Алла Продан – страхівка була оформлена саме на неї. Згодом на автомобіль наклали арешт через борги власниці.
У 2020 році Алла Продан обміняла квартиру в «Французькому кварталі 2» на будинок площею 325 м² у селі Плюти під Києвом. Угода відбулася без доплати, хоча за документами вартість квартири становила 3,4 млн грн, а будинку з землею – лише 1,9 млн грн.
Будинок Алли Продан у Плютах під Києвом. Фото: hromadske
Журналісти« Громадського» поговорили з рієлтором, який зазначив, що такі договори майже не використовуються на сучасному ринку нерухомості, оскільки вимагають одночасного збігу інтересів сторін і зазвичай є економічно невигідними.
У ДБР журналістам пояснили, що будинок потребував ремонту, тому сторони домовилися про обмін без доплати.
У серпні 2024 року Алла Продан продала цей будинок уже за 11,3 млн грн – у шість разів дорожче, ніж його оцінювали у 2020 році.
Рієлтор зазначив, що таке зростання вартості «неможливе», враховуючи падіння ринку нерухомості під час пандемії коронавірусу та повномасштабної війни. Водночас у ДБР повідомили, що на момент продажу будинок усе ще потребував ремонту.
Вже за два тижні після продажу будинку Алла Продан придбала квартиру площею майже 150 м² у ЖК «52 Перлина» за близько 10 млн грн (приблизно 240 тис. доларів).При цьому ціна за квадратний метр становила близько 1600 доларів, що нижче за пропозиції забудовника, які могли перевищувати 2500–3500 доларів за м². За оцінками журналістів, ринкова вартість квартири могла сягати 375 тис. доларів.
Паралельно родина орендувала ще дві квартири – у центрі Києва (близько 2500 доларів на місяць) та у Львові.
З 2018 року Дмитро Бузницький користувався службовою квартирою у Києві площею 52 м², навіть попри те, що його співмешканка вже мала власну квартиру. У 2021 році він продовжував користуватися цим житлом, працюючи вже не в СБУ, а в «Енергоатомі» та ДБР. Надалі він користувався службовою квартирою і після переїзду до Львова.
Ще у 2017 році журналісти помітили Дмитра Бузницького за кермом Toyota Land Cruiser, зареєстрованого на його матір. Вартість авто становила близько 60 тис. доларів. Водночас батьки посадовця працювали на державному підприємстві та разом отримували менш як 300 тис. грн на рік, а їхні заощадження становили близько 86 тис. грн. Сам Бузницький пояснив, що автомобіль придбали за сімейні заощадження ще до запровадження електронного декларування.
Дмитро Бузницький працював у СБУ, згодом – у «Енергоатомі», а у 2021 році став радником у ДБР. У 2023 році він обійняв посаду заступника керівника ДБР у Львові. У 2021 році він також став співвласником ТОВ «Бюро експертних ініціатив» разом із колишніми колегами по СБУ, зокрема ексначальником економічного управління Сергієм Коноховим. Компанія невдовзі припинила діяльність. У 2025 році Бузницький захистив дисертацію з теми протидії корупції та здобув ступінь доктора філософії. Його дружина також здобула науковий ступінь у 2024 році.
До слова, ЖК Jack House збудували на земельній ділянці, яку СБУ отримала під житлову забудову. Після введення комплексу в експлуатацію у 2018 році квартири там отримували співробітники спецслужби.
У 2019 році ДБР відкрило кримінальне провадження щодо можливих корупційних схем із отримання житла в елітних комплексах, зокрема й у Jack House. Слідчі отримали доступ до декларацій співробітників СБУ, серед яких, за даними журналістів, був і Дмитро Бузницький. Втім у 2021 році це провадження передали самій СБУ, а його результати залишаються невідомими.
У Львові значно збільшилася популяція сизого голуба. Якщо на початку 2000-х років у місті налічували близько 3–4 тисяч птахів, то у 2018 році їх було вже 18–19 тисяч. Нині, за словами орнітологів, кожен другий птах у Львові — це сизий голуб. Про це «Твоєму місту» розповів орнітолог Андрій Бокотей.
«І з цим треба щось робити. Голубів стає дедалі більше, тому що їх постійно підгодовують містяни. Те, що не доїдають вдень голуби, цілу ніч їдять пацюки. Голуби аж ніяк не покращують екологію. Вони є носіями близько 90 видів збудників інфекційних хвороб, 10 з яких небезпечні для людей. До того ж, вони погано діагностуються і ще гірше лікуються», — зазначив він.
Через це голубів часто називають «повітряними щурами». Окрім інфекцій, міські голуби можуть переносити кліщів, клопів та бліх, а контакт із ними нерідко спричиняє алергічні реакції.
За словами Андрія Бокотея, швидкому розмноженню голубів у місті сприяють підгодівля та відкриті горища будинків, де птахи облаштовують гнізда.
«Якби все це було закрито, голуб гніздився б у природних або більш несприятливих умовах, – пояснює він. – За один теплий сезон він міг би вивести два покоління: у кладці голуба два яйця, тобто максимум чотири пташеняти за рік. А коли гніздиться на горищі – шість виводків, тобто 12 пташенят на рік, а іноді й більше. Тепер помножимо це на кількість голубів, які зараз є, і зрозуміємо, що це справді серйозна проблема».
Орнітолог каже, що повністю прибрати голубів із міста неможливо. Втім, суттєво зменшити їхню чисельність можна, якщо обмежити доступ птахів до горищ, дахів та інших місць, придатних для гніздування. Це дозволить гуманно контролювати популяцію міських голубів.
Цієї весни Львів розквітне десятками тисяч квітів і сотнями дерев. У парках, скверах і на вулицях громади зацвітуть понад 165 тисяч тюльпанів нових сортів, а також більше ніж 5 тисяч дерев, кущів і багаторічників.
Мешканці та гості міста зможуть побачити понад 30 сортів тюльпанів, нарцисів, мускарів, а також квітучі дерева — сакури, магнолії, глоди, райські яблуні, груші Шантеклер, горобини та інші.
фото: ЛМР
Частину цих квітів львів’яни вже могли бачити ще восени — тоді працівники управління екології та ЛКП «Зелений Львів» висаджували цибулини тюльпанів на клумбах у місті. Зокрема, у парку імені Івана Франка облаштували сім клумб із тюльпанами, де висадили 6800 цибулин чотирьох сортів. На клумбі перед університетом висадили 3600 тюльпанів сорту Darwin Pink Impression.
Ці цибулини — частина великої квіткової допомоги, яку Львів щороку отримує з Нідерландів. Уже четвертий рік поспіль нідерландські підприємці-квітникарі передають місту цибулини тюльпанів, щоб навесні львівські парки і вулиці перетворювалися на квітучі локації. Цю ініціативу реалізують за сприяння почесного консула України в Амстердамі.
Така співпраця стала доброю традицією між Львовом і Нідерландами.
«Нідерландські підприємці вже четвертий рік поспіль передають Львову цибулини тюльпанів. Для нас це не лише про квіти, а й про підтримку та дружбу між нашими країнами. Завдяки цій співпраці щовесни у Львові з’являється дедалі більше яскравих квіткових локацій», — зазначають в управлінні екології та природних ресурсів Львівської міської ради.
Цьогоріч нові локації тюльпанів з’явилися у більшості парків Львівської громади, а також на клумбах і транспортних кільцях у різних районах міста. Зокрема, квіткові композиції облаштували перед Ляльковим театром, на вулицях Винниченка та Лемківській, на кільцях Липинського — проспект Чорновола, Петлюри, Городоцька — Сяйво, Наукова — Симоненка, Княгині Ольги, Володимира Великого — Кульпарківська, а також у скверах Гідності, Довженка, Кульчицької, Лисенка та інших локаціях.
Окрім тюльпанів, цієї весни у Львові зацвітуть і десятки декоративних дерев. Однією з найвідоміших локацій стане Сихів — біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці росте 155 сакур, що створюють одну з найбільших алей сакур у місті. Також магнолії можна побачити у парку «Боднарівка» та Саду Благовіщення.
Активне цвітіння у Львові розпочнеться вже з першої половини квітня — спочатку зацвітуть тюльпани, згодом магнолії, нарциси, глоди та інші рослини. Найкращий період для прогулянок квітучим містом традиційно припадає на середину квітня — початок травня.
Для зручності мешканців і туристів у Львові також оновлюють карту цвітіння, де можна знайти основні локації квітучих дерев і клумб у місті. Ознайомитися з нею можна за посиланням — «Карта квітучих локацій Львова».
Цієї весни Львів знову стане одним із найквітучіших міст країни із сотнями локацій, де можна просто пройтися серед квітів, зробити фото або відкрити для себе нові улюблені зелені куточки міста.
У Львові розпочались підготовчі роботи з будівництва дублюючого шляхопроводу на вул. Ковча. Новий шляхопровід матиме три смуги руху, вело-пішохідну зону та світлофорне регулювання. Роботи з будівництва виконуватиме ТзОВ «Онур». Як наголошують у мерії, цей проєкт має пришвидшити рух транспорту на перевантаженій вул. Шевченка та створити умови для реконструкції наявного аварійного моста.
«Мікрорайон Рясне і Рясне-2 з’єднується з центром Львова мостом, який побудований ще у 1888 році. На сьогодні він є в аварійному стані та потребує повної реконструкції. Натомість сама вулиця Шевченка у цьому місці є мегазавантаженою — трафік автомобілів тут близько 27 тис. машин на добу. А вдень кожні 2 хвилини курсує громадський транспорт — це понад 60 одиниць громадського транспорту. Маємо тут 7 діючих маршрутів і також плануємо оголошувати конкурс на додатковий маршрут, який курсуватиме по вул. Брюховицькій.
Відтак будівництво нового моста є просто необхідним. Адже коли збудуємо новий міст, буде можливість закрити на реконструкцію існуючий. А після реконструкції старого моста можна буде також облаштувати тут кільцевий рух», — розповідає Олег Забарило, директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР.
Проєкт будівництва нового шляхопроводу на вул. Ковча передбачає:
будівництво шляхопроводу довжиною близько 32 м та підходів до нього;
реорганізацію дорожнього руху на перетині вул. Т. Шевченка та вул. О. Ковча, а саме облаштування трьох смуг для руху;
облаштування спільної велосипедно-пішохідної доріжки шириною 3 м та службового тротуару шириною 0,75 м;
облаштування інженерних комунікацій, зокрема водопроводу та мереж зовнішнього освітлення;
будівництво нового світлофорного об’єкта.
«На мості облаштуємо три смуги руху транспорту: дві — зі сторони Рясного у напрямку до центру Львова (одну — в центр, іншу — у бік вул. Варшавської) та одну смугу — з центру Львова у напрямку Рясного.
Також на мості буде спільна вело-пішохідна зона. З обох боків шляхопроводу буде світлофорне регулювання, яке дасть можливість по вул. Тунельній їхати в напрямку вул. Варшавської без зупинок», — розповів Микола Власюк, директор ЛКП «Львівавтодор».
Підготовчі роботи з будівництва нового шляхопроводу підрядник ТзОВ «Онур» вже розпочав. Зараз відбувається зрізка зелених насаджень, розчистка території під будівельний майданчик та розмітка інженерних мереж.
«Найперше маємо перенести мережі зв’язку Укрзалізниці, Укртелекому, щоб мати змогу приступити до влаштування самої конструкції моста — встановлення паль, опор, а далі — монтаж балок і влаштування монолітної плити і всієї решти конструкцій моста», — розповів Роман Мацьопа, інженер-будівельник компанії «Онур».
За його словами, на рух потягів роботи не впливатимуть. Натомість зупинку громадського транспорту, яка є на вул. Ковча, неподалік від місця робіт, перенесуть трохи нижче.
Термін виконання робіт з будівництва нового шляхопроводу на вулю Ковча становить — 11 місяців. Поза тим завершити роботи планують до кінця цього року. Вартість робіт становить 106,8 млн грн. Будівництво моста буде реалізовуватися із залученням кредитних коштів, позаяк кошти з міського бюджету спрямовують на підтримку Збройних Сил України.
У Львові успішно провели трансплантацію серця 58-річному чоловіку, який переніс три інфаркти на ногах і не підозрював про це. Пацієнт пів року перебував на листку очікування здорового серця. Про це повідомили у львівському центрі трансплантології 16 березня, пише Lviv.media.
Як розповіли медики, чоловік звернувся по допомогу до центру трансплантології, оскільки його серце вже не виконувало свою функцію як належить. Так, фракція викиду впала до 15, за норми 50. Пів року він перебував на листку очікування та чекав на здорове серце для трансплантації.
Новий орган чоловік отримав завдяки рішенню родичів 44-річної жінки, у якої в Камʼянець-Подільській міській лікарні стався крововилив у мозок — інсульт. Родина померлої дала згоду на донорство
“Тоді ж наші спеціалісти вирушили до лікарні. Тоді вилучили —серце та дві нирки. Медики діяли максимально оперативно, щоб не втратити жодної дорогоцінної хвилини та вчасно привезти рятівні органи у Львів”, — розповіли у центрі.
Трансплантація пройшла успішно. До слова, серце вдалося привезти до Львова з Кам’янця-Подільського за дві з половиною години. Медики зазначають, що це вже п’ята трансплантація серця, яку провели в Першому ТМО з початку року.
Від завтра, 18 березня, і до 27 березня у Львові заклади професійної освіти проводять благодійну акцію. Водії можуть замінити зимові шини на літні, а оплату за послугу перерахувати як донат на лікування Марка Гладиша — маленького львів’янина, який бореться з важкою хворобою.
До ініціативи долучилися три навчальні заклади, які мають власні майстерні шиномонтажу:
Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва (вул. Пулюя, 28)
Вище професійне училище №29 м. Львова (вул. Шевченка, 116)
Львівське вище професійне політехнічне училище (вул. Зелена, 151А)
Усі кошти, еквівалентні вартості послуг, передадуть до благодійного фонду на лікування хлопчика.
Скористатися послугами можна з понеділка до п’ятниці з 08:00 до 16:00 за попереднім записом:
+38 098 715 41 33 (вул. Пулюя, 28)
+38 067 800 78 57 (вул. Зелена, 151А)
+38 097 777 59 57 (вул. Шевченка, 116)
Організатори зазначають, що акція поєднує одразу дві важливі цілі — допомогу дитині та практичне навчання студентів.
«У Львові триває „Весна для Марка“. Працівники закладів уже перерахували одноденний заробіток, а тепер вирішили допомогти тим, що вміють найкраще — надати свої професійні послуги. Це і добра справа, і чудова практика для студентів: вони працюватимуть з різними автомобілями, побачать різні типи шин і водночас допоможуть зібрати кошти на лікування хлопчика», — розповів Богдан Іванусь, начальник відділу професійної освіти департаменту освіти та культури Львівської міської ради.
Нагадуємо, Марк Гладиш має діагноз м’язова дистрофія Дюшена — рідкісне генетичне захворювання, яке поступово призводить до втрати рухових функцій і здатності самостійно дихати. Єдиний шанс зупинити розвиток хвороби — спеціалізоване лікування вартістю 125 млн грн. Родина хлопчика збирає кошти вже понад рік і потребує підтримки всієї громади. Станом на сьогодні зібрано 85% необхідної суми, щоб врятувати життя хлопчика потрібно ще 18,5 млн грн.
Реквізити для допомоги Маркові Гладишу
БО ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ БФ
АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Номер рахунку UA163052990000026000031042632
ЄДРПОУ/ІПН 41 411 833
Призначення платежу: Благодійний внесок На лікування Марка Гладиша
Банк: ПАТ «КРЕДОБАНК» МФО 325 365 ЄДРПОУ 41 411 833
рахунок UA913253650000026008011024214
Призначення: благодійний внесок для Марчика Гладиша
Причиною вибуху та займання автобуса біля Галицького перехрестя ввечері 16 березня стало падіння високовольтного кабелю. Про це повідомила Львівська міськрада з посиланням на газовиків.
«Як повідомили газовики, увечері через падіння високовольтного кабелю та потрапляння напруги в газову мережу сталося займання обладнання. Унаслідок цього також загорівся автобус, який був припаркований поруч. Він не є громадським транспортом Львова і стояв там вже тривалий час», – вказано у повідомленні ЛМР.
Через вчорашній вибух у районі Галицького перехрестя можливі перебої з газопостачанням. Станом на ранок 17 березня без газу залишаються село Малехів, вул. Володимира Великого у Дублянах та частково вул. Богдана Хмельницького у Львові.
Відновлення газопостачання вже розпочали. Роботи можуть тривати кілька годин, тож упродовж дня можливі тимчасові незручності також у довколишніх населених пунктах.
У Львові суд взяв під варту військовослужбовця, який відкрив стрілянину по автомобілю ТЦК на вулиці Стрийській, коли працівники центру комплектування перевіряли документи його брата. Стрільця арештували на 60 днів без права внесення застави. Про це йдеться в ухвалі Сихівського районного суду, яку в березні опублікували на порталі Опендатабот, передає Lviv.media.
За даними слідства, 12 березня, медичний брат Військово-медичного клінічного центру Західного регіону перекрив рух службового мікроавтобуса, у якому перебували працівники ТЦК та його брат.
Після цього чоловік дістав пістолет із маркувальними написами Schmeisser і спершу вистрілив у повітря, а потім — у лобове скло автомобіля. Далі він підійшов до авто, відчинив двері та, погрожуючи зброєю, змусив військових відпустити свого брата. Після цього брати разом втекли, однак їх затримали правоохоронці.
Суд врахував, що підозрюваний є військовим, раніше не судимий, має сім’ю та двох дітей. Водночас наголосив, що йдеться про тяжкий злочин із застосуванням зброї у громадському місці. “Прагнення до самозахисту на тлі воєнної загрози та загрози життю свого брата не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання”, — зазначаено в ухвалі. Крім того, зброю він добровільно не здав — її вилучили під час затримання.
Суд обрав чоловіку тримання під вартою без застави до 10 травня. Ухвалу можна оскаржити протягом п’яти днів. До слова, про цей випадок стрілянини не повідомляли ні місцеві органи ТЦК, ні поліція Львівської області.
У Львові скерували до суду обвинувальний акт щодо 31-річного чоловіка, який у грудні минулого року напав на військових під час перевірки військово-облікових документів у районі вулиці Єфремова. Обвинувачений наніс удар ножем одному зі службовців у ділянку стегна та розпилив у обличчя військових газ з перцевого балончика. Внаслідок нападу один військовослужбовець, ветеран АТО, загинув, а ще двоє отримали поранення та хімічні опіки очей. Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної прокуратури.
За даними слідства, на початку грудня минулого року військовослужбовці Галицько-Франківського ОРТЦК та СП разом із поліцією проводили заходи з оповіщення населення щодо мобілізації в районі вулиці Єфремова у Львові. Близько 20:00 вони зупинили чоловіка мобілізаційного віку для перевірки військово-облікових документів. Під час розмови він спершу вдарив кулаком одного військовослужбовця в обличчя, а потім дістав саморобний ніж і наніс удар іншому в ділянку стегна. Після цього нападник розпилив у обличчя військових газ з перцевого балончика і втік.
Пізніше правоохоронці затримали обвинуваченого.
“Внаслідок нападу один військовослужбовець отримав поранення стегнової артерії та вени, що призвело до масивної крововтрати. Наступного ранку він помер у лікарні. Загиблим виявився ветеран, який брав участь у бойових діях в АТО та під час повномасштабного вторгнення служив зв’язківцем і оператором радіолокаційної станції. У червні 2025 року за станом здоров’я його було переведено у ТЦК та СП. Двоє інших військовослужбовців отримали хімічні опіки очей, також один з них – травми обличчя”, — йдеться у повідомленні.
Обвинуваченому інкримінують нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв’язку з її службовою діяльністю (ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 350 КК України). Максимальне покарання — до 10 років позбавлення волі.
За даними ОК “Захід”, загиблим військовослужбовцем є Юрій Бондаренко. Чоловік був уродженцем Харкова, ветераном, який брав участь в АТО. З початком повномасштабної війни він знов повернувся на фронт.
“Юрій був військовослужбовцем військової частини А1463, де виконував завдання оператора радіолокаційної станції. У червні 2025 року, зважаючи на серйозне погіршення стану здоров’я, був переведений у Галицько-Франківський ОРТЦК та СП як придатний до тилових підрозділів”, — розповідає речник Львівського ТЦК та СП Володимир Молодій.
У Львові судитимуть 31-річного чоловіка за смертельне поранення ветерана та напад на військових
Сергій Грішин та Юрій Бондаренко. Фото з особистого архіву Сергія Грішина
Спогадами про загиблого поділився також журналіст Сергій Грішин.
“З Юрієм Бондаренком я познайомився у 2023 році. Він написав мені в чат, що хоче віддати власний автомобіль для потреб бійців. Я був здивований, бо мало хто мені пропонував просто віддати автомобіль. 24 лютого 2022 року він одразу поїхав зі Львова на Харківщину, він до того, як почав жити у Львові, виріс у Харкові. Поїхав до хлопців, побратимів і кілька місяців провів з ними”, — говорить Сергій Грішин.
