Категорія: Львів

Відпочинок із перешкодами. Озеро Задорожнє, що у Миколаївському районі, все більше нагадує неприступну фортецю. Власники тамтешнього дачного кооперативу разом з підпримцями, які орендують там землю, перетворюють берег на закриту територію. Щоправда, замість шлагбаумів – набите скло та колючий дріт, пише Zaxid.net.

Після відпочинку біля води львів’янин Давид Львович досі у стресі. Лікарі намагаються врятувати його палець від часткової ампутації.

«Оце повністю зрізано до кості і воно просто так висіло в мене. Гарантії ще немає. Промили палець, притиснули. От заливає кров’ю не зупиняється», – розповів постраждалий львів’янин Давид Гощицький.

Товариш пана Давида показує нам той самий злощасний паркан, де він покалічився. Каже: цементні блоки тут поставили лише кілька тижнів тому. Цією дорогою друзі роками діставались від електрички до так званого дикого пляжу. Та щоразу перешкод на дорозі стає все більше, як і парканів довкола водойми.

«Він піднімався і зачепив об це скло. То спеціально цілий паркан такий, щоб молодь не перескакувала. То як в концтаборі зробили», – пояснює Олександр Голубовський.

Усе це територія так званого дачного кооперативу «Цементник». Його керівник не заперечує, що це їхні барикади. Мовляв, прийняв господарку півроку тому і у такий спосіб порядкує. Нарікає, що приїжджі власникам дач створюють багато клопотів.

«Пропускали без перепусток. 500 метрів огорожі вкрали. Привикли за останні 5 років ходити, де хто хоче. Я нічого нового не придумав. Є статут», – пояснює голова кооперативу «Цементник» Йосип Каспров.

Фортифікаційні споруди біля водойми ростуть, як гриби після дощу. Пройти до води не можуть вже навіть місцеві мешканці. Височезний мур звели впритул до обійстя пані Анни, прихопивши і частину городу.

«Наш город забрали. Можна було хоч стежку лишити до води. Чого я маю там проситися чи йти через ті дачі, як я могла собі тут», – скаржиться місцева мешканка Анна Степанівна.

Два роки тому боронити вільний доступ до берегів Миколаївського озера приїжджали сюди з ломами та сокирами і львівські громадські активісти. Був навіть особисто голова області.

«Паркани як були, так і лишилися. То що Синютка приїжджав сюди 24 серпня, ми його бачили, коли він приїхав зі своїми людьми», – пригадує львів’янин Олександр Голубовський.

Сьогодні ж підопічний Олега Синютки, головний еколог області Руслан Гречаник, вже не такий категоричний. Каже: законних підстав руйнувати загородження довкола озера немає. Та й не озеро це, а за документами – затоплений кар’єр, доступ до якого людей не обов’язковий.

«Оскільки це є технічна водойма, об’єкт водного господарства, то до неї не чинний жоден нормативно-правовий акт, який би врегульовував захисну смугу. Паркан навіть у воду може заходити», – розповів у коментарі ZAXID.NET Новинам керівник департаменту екології Львівської ОДА Руслан Гречаник.

Уже рік посадовці виробляють так званий паспорт водойми. Коли саме він буде готовий – невідомо. Але тільки тоді можна буде облаштувати тут громадський пляж і нарешті мати юридичні підстави відігнати від води власників високих мурів.

Був чемпіонат світу серед юнацьких команд, і тоді я вперше побачив Мессі. Подзвонив одному знайомому і кажу: “Слухай, тут хлопчик є. Якщо є можливість, я б його купив мільйона так за три”.

Він мені на наступний день передзвонив і каже: “Петро Петрович, ти запізнився. Цього хлопчика кілька років тому Барселона купила за 10 мільйонів, – розповів Димінський в інтерв’ю Sport Arena.

Аби не збиралися гори відходів біля сміттєвих майданчиків, львів’яни їх не викидають, а збирають. Мешканці десятиповерхівки, за більш як півроку, навчилися сортувати вторсировину та ще й заробляти на ній гроші. Інші ж опановують поводження з органікою у місті. Про це повідомляє Zaxid.net

У будинку на вул. Роксоляни, 57 із січня ОСББ запровадило роздільний збір прямо у під’їзді. Папір та пет-пляшки збирають на поверхах.

«Картонні коробки такі вдалося знайти досить великі, щоби вони могли працювати два-три дні на накопичення. Наклеїв те, що вони можуть приймати ці коробки і в середину попадає те, що мешканці приносять», – розповів голова правління ОСББ «Роксоляни 57» Василь Просак.

У десятиповерхівці, де три під’їзди голова ОСББ встановив 15 таких контейнерів. Що два-три дні звільняє їх від вторсировини. Усе складає в комірчині будинку. Макулатуру – в коробки, а пляшки пресує. Накопичене продає. За сім місяців вдалося зібрати півтонни макулатури та 80 кг пет-пляшок. Василь Просак вже підрахував, що можна зекономити 40% на вивезенні ТПВ за умови, що сортувати буде кожен мешканець.

«За рік наш будинок планував десь 30 тис. грн витрачати на перевізників відходів, а економія може бути 12 тис. по будинку для мешканців», – додає Василь Просак.

За ці гроші могли би щомісяця купувати LED-лампочки для під’їздів. Однак поки що збирають гроші. Мешканці будинку вже звикли до сортування.

«Зараз, коли так багато пластику і того всього, що треба рятувати світ від того. І ми мусимо», – розповіла мешканка будинку Олена.

Як поводитися з органічними відходами вивчає Олеся Яремчук. Дівчина живе у центрі міста і щоби рештки овочів і фруктів не потрапляли у загальне сміття, вкидає їх у контейнер для ферментації. Замовила його в інтернеті.

«Це просто контейнер для сміття. В результаті ми наповнюємо його таким розчином – бактеріями, який допомагає переробляти це сміття і на виході ми отримаємо добриво», – пояснила Олеся Яремчук.

Уже через 7-10 днів органіку, заферментовану з допомогою ефективних мікроорганізмів, можна використовувати як добриво. Виходить компост та рідина – для кімнатних рослин та газону біля будинку.

На камеру львів’яни зазначають про важливість оплати проїзду у трамваях та тролейбусах. Щоправда, статистика свідчить про протилежне – майже 30 відсотків пасажирів ігнорують оплату. Тепер такі порушення фіксують відеореєстратори, передає ZIK.

«Важливо оплачувати проїзд, адже від цього залежить якість перевезення», – каже студент Григорій.

Проте не всі львів’яни щоразу добровільно оплачують за проїзд.

Контролери кажуть: пасажири, яких упіймали без квитка, доволі вигадливі. Причини бувають різними, але найпопулярніші «відмазки»  – щойно зайшов і ще не встиг купити квиток або ж не мав дрібних грошей, а решти у водія не було. Дехто починає спілкуватись англійською, вдаючи туриста, не підозрюючи, що сучасний контроль володіє іноземною.

«Ми діємо не репресивним способом, а закликаємо пасажирів до свідомості. Коли ми були у формі, всі «зайці» бігли до компостерів», – розповідає старший над контролерами Іван Більченко.

Тепер усе по-іншому. З травня «Електротранс» дозволив здійснювати перевірки у трамваях і тролейбусах усім своїм працівникам. До рейдів доєдналися й громадські формування, які слідкують і за квитками, і за порядком, і, навіть, за самими контролерами.

Оновлений контроль працює з ранку до пізнього вечора. Контролери переконані, що якщо усі львів’яни почнуть оплачувати за проїзд, то це дасть змогу ремонтувати застарілий рухомий склад та покращувати якість перевезення.

https://www.youtube.com/watch?v=lnkc-wze8hw

Реконструкція площі Двірцевої біля Головного залізничного вокзалу передбачає розділення смуг транспорту, збільшення трамвайного кільця та зміщення зупинок.

Як розповів сьогодні під час брифінгу головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, із семи варіантів реконструкції площі Двірцевої обрали один. Переговори та напрацювання технологічної карти тривали упродовж півроку. Роботи мають розпочатися вже у наступному. Про це повідомляє Твоє місто.

«Це один із найскладніших індустріальних вузлів. Зараз виглядає так, ніби площа заставлена сотнями автомобілів. Ми хочемо створити площу для людей, а не для автівок. Після обговорення можемо приступати до дизайнерських рішень, предметних креслень, експертиз, визначення кошторису та подачі на бюджет наступного року», – зазначив Юліан Чаплінський та розповів про основні зміни, які відбудуться на цій території.

Розділять смуги громадського і приватного транспорту. «У час пік на площі припарковані автомобілі не дають змогу проїхати ані автобусам, ані маршруткам. Права сторона, яка веде до автостанції буле виділена для двостороннього руху громадського транспорту. Ліва сторона – для таксі і транспорту приватного», – пояснив головний архітектор міста.

Платний паркінг. За його словами, Укрзалізниця зараз має понад 1,5 га території для використання паркінгу. Тут можуть стояти понад 400 автівок. «Приватний транспорт зможе сюди заїжджати, аби уникнути того хаосу із автомобілів, які паркуються на площі і крадуть простір у громадськості. В аеропорту, наприклад, упродовж перших 15-ти хвилин авто стоїть безкоштовно, далі – платить. Так само повинно бути і тут», – додав Юліан Чаплінський.

Розширене трамвайне кільце. Воно буде збільшене та у формі еліпсоїда. Окрім того, на території поблизу збільшать кількість місць для зупинок та відстою трамваїв.

Трамвайні зупинки. Їх перенесуть ближче до фасаду будівлі, аби люди з валізами могли легше і швидше добиралися до входу на вокзал.

Платформи для автобусів. Їх згрупують із трамвайними зупинками. Для заїзду автобусів передбачать спеціальні «паси». Окрім того, кількість приміського транспорту на автостанції біля вокзалу планують зменшити.

Окремий заїзд для таксі ближче до вокзалу. «У всіх цивілізованих країнах місця для посадки і висадки є відокремлені», – прокоментував головний архітектор Львова.

Інформаційний пункт. Тут туристи зможуть знайти необхідну інформацію про місто, різноманітні локації, заклади харчування, розклад руху громадського транспорту тощо.

«Напрацьована схема не є кінцевим дизайном проекту, – додав Юліан Чаплінський. – Однак, вона демонструє, яка територія з’явиться для пішоходів та велосипедистів. Тож зараз ми маємо технологічну карту, яка погоджена зі всіма сторонами. Можемо приступати до робочого проектування».

Автор: Юлія Сабадишина

Генпрокуратура викликала на допит міського голову Львова Андрія Садового у справі щодо будівництва індустріального парку у місті

Про це сам Садовий написав на своїй сторінці у Facebook, передає Еспресо.

“О 10:30 йду на допит в Генпрокуратуру (вул. Петлюри 7/9). Справа “Держава Україна проти індустріального парку у Львові”, – наголосив він.

Садовий розповів, що голландська компанія CTP перемогла в міжнародному конкурсі на управління майбутнім індустріальним парком в промзоні Рясне-2. При цьому вона погодилась сплатити за землю 52 мільйона гривень, інвестувати в парк 50 мільйонів євро, а також створити понад 3000 нових робочих місць.

Попри це в Україні через це порушили кримінальне провадження і “шукають кримінал, де його немає і бути не може”.

“Історія триває вже близько року, і я дивуюсь терпінню інвесторів, які досі не розвернулись і не гримнули дверима.
Буду боротись за цей проект”, – підсумував Садовий.

Фото: Варіанти