Категорія: Львів

Львівські хірурги дістали з ноги 62-річного львів’янина 11-сантиметрового паразита. Цьогоріч це перший випадок дирофіляріозу на Львівщині, торік було зафіксовано чотири випадки. Про це повідомляє ZAXID.NET

Перші скарги у чоловіка з’явилися у березні, коли в поперековій ділянці виникло червоне болюче пухлиноподібне утворення. А за 20 днів набряк «спустився» через стегно під коліно лівої гомілки. Львів’янин звернуся по медичну допомогу до одного із закладів охорони здоров’я області. Під час оперативного втручання з приводу видалення утворення підшкірної клітковини хірурги вилучили з-під коліна чоловіка 11-сантиметрового паразита, повідомили 14 квітня у Львівському обласному центрі контролю і профілактики хвороб МОЗ України.

Пацієнту поставили діагноз – дирофіляріоз. Для встановлення виду гельмінта матеріал відправили на дослідження до паразитологічної лабораторії Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Як чоловік заразився, достеменно невідомо, найвірогідніше, захворювання спричинив укус інфікованоїо комахи. Дирофіляріоз найчастіше виникає через укус інфікованих комарів, які насмокталися крові зараженої тварини.

Нагадуємо, дирофіляріоз – це тканинний зоонозний гельмінтоз. Захворювання з важкими ураженнями усіх систем організму, як людей, так і тварин. У людини зазвичай розвивається підшкірний дирофіляріоз. Основними джерелами дирофіляріозу є собаки, коти, вовки, лисиці, бобри, плазуни. Однак безпосередньо від собак та котів людина не заражається. Збудник їй передається при укусі інфікованих комарів, кліщів, які насмокталися крові заражених тварин.

Інкубаційний період інфекції може тривати від 1 місяця до 2-х років. До групи ризику потрапляють, насамперед люди, які мешкають поблизу річок і боліт, а також дачники, туристи, працівники лісового та риболовецького господарства.

Зазвичай в організмі людини паразитує одна особина, яка здатна мігрувати на відстань до 30 см/добу. Від людини до людини захворювання не передається. Найпростішою профілактикою дирофіляріозу є використання репелентів під час прогулянок.

На Львівщині щороку виявляють кілька випадків цього захворювання. У 2022 році було два випападки дирофіляріозу, у 2023 – три, у 2024 – чотири. Цього року це перший випадок дирофіляріозу на Львівщині.

Львівській фонтани знову відновлюють роботу. Як повідомив Віктор Дубиняк, начальник відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації, минулого тижня, через заморозки, усі фонтани – декоративні і питні, були виключені. Станом на сьогодні більшість водограїв уже працює знову.

«У центрі Львова вже працюють фонтан на пл. Коліївщини і два фонтани на вул. Коперника – «Криниця з левами» і «Володій». А також питні фонтани – на пл. Ринок, на пр. Свободи – на перетині з вул. П. Беринди, два на вул. Степана Бандери – біля Органного залу і на транспортному хабі, і фонтан на пл. Маланюка.

Сьогодні, 14 квітня, після обіду відновлять роботу два фонтани біля оперного театру – сухий фонтан і питний. Їх завжди запускаємо в роботу разом.

А вже завтра запустимо в роботу фонтан на пл. Галицький (фонтан «Да Вінчі»)», – повідомив Віктор Дубиняк, начальник відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації.

Загалом цього року у Галицькому районі буде працювати 5 звичайних фонтанів – це сухий фонтан біля оперного театру, сухий фонтан на пл. Галицький (фонтан «Да Вінчі»), фонтан на пл. Коліївщини і два фонтани на вул. Коперника – «Криниця з левами» і «Володій». А також 6 питних фонтанів – на пл. Ринок, два на пр. Свободи – біля оперного театру і на перетині з вул. П. Беринди, два на вул. Степана Бандери – біля Органного залу і на транспортному хабі, і фонтан на пл. Маланюка.

Також уже відновили роботу фонтани на пл. Митна (питний і сухий), на пл. Криничній. Готують до запуску водограї на пл. Двірцевій.

Натомість 4 історичні фонтани на пл. Ринок і фонтан на Марійській площі, з часу повномасштабного вторгнення є закритими. Відновити їх роботу планують уже після завершення воєнного стану.

Нагадаємо, цьогоріч у місті працюватиме 21 фонтан: 12 питних і 9 декоративних.

Питні фонтани є на:

• пл. Ринок,1 (біля Ратуші);
• пр. Свободи – біля Оперного театру (навпроти Національного музею);
• пр. Свободи – між клумбою Рьорінга і пам’ятником Тарасові Шевченку (на перетині з вул. П. Беринди);
• вул. Степана Бандери – на території громадського простору біля Органного залу;
• вул. Генерала Т. Чупринки, 85 – Франківська районна адміністрація;
• на перехресті вулиць Степана Бандери – Генерала Т. Чупринки;
• пл. Є. Маланюка;
• вул. Підвальна, сквер «На Валах»» (біля спортивного майданчика);
• пл. Митна;
• вул. Личаківська,175а – (громадський простір біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці);
• на перехресті вулиць Т. Шевченка – Д. Бортнянського;
• пл. Двірцева (біля Залізничного вокзалу).

Питні фонтани перебувають на балансі районних адміністрацій, а за якість води відповідає Львівводоканал. Фонтани обладнані фільтрами, відтак вода у них якісна і чиста.

А помилуватися декоративними та сухими фонтанами, можна на таких локаціях:

• пр. Свободи, біля Оперного театру;
• пл. Галицька (фонтан «Да Вінчі»);
• пл. Кринична;
• пл. Двірцева (біля Залізничного вокзалу);
• пл. Коліївщини;
• вул. Коперника – «Криниця з левами»;
• вул. Коперника «Володій»;
• пл. Митна;
• Стрийський парк (фонтан «Івасик-Телесик»).

У суботу, 12 квітня, у Львові влаштували майстер-клас із випікання паски. Виготовляли її із борошна із деокупованих розмінованих земель Херсонщини. Мета проєкту «Душа землі», в межах якого і влаштували майстер-клас, привернути увагу людей до проблеми забруднення українських земель вибухонебезпечними предметами, пише ZAXID.NET.

Шеф-кухар Леонід Малюга готує особливу паску. Вона із борошна, яке змололи із зерна, вирощеного на розмінованих полях Херсонщини та Миколаївщини. Виростив пшеницю фермер Олексій Руденко разом із племінниками в Малій Олександрівці та інших звільнених селах.

«Полюбляю дивитися, як сходить пшениця. Це щось таке… Кожного разу по іншому. Для мене, як сходить пшениця, перші рядочки, як вона пробивається, це неймовірна радість», – зазначив фермер.

Шеф-кухар Леонід Малюга каже, має хвилюючі відчуття, працюючи із таким борошном.

«В мене відчуття особливі, я взагалі родом з Херсонщини, і мій дім зараз перебуває в окупації. Для мене особисто ця тема є дуже важливою і хвилюючою», – сказав шеф-кухар Леонід Малюга.

Для приготування паски Леонід Малюга використовує свій авторський рецепт. В цю паску закладені особливі сенси – вона має багато спільного із теперішньою Україною.

«Вона буде обпалена, але не згоріла. В мене аж мурашки йдуть по шкірі, коли про це говорю. Вона наче проста, але красива. Наче з вигляду нічого особливого, але в середині вона буде солодка і з такими ж золотими руками, як це золото на ній. З такою ж пʼянкою й ароматною душею», – розповів шеф-кухар.

Проєкт «Душа землі» – це спільна ініціатива Міністерства економіки, програми розвитку ООН в Україні та однієї з торгівельних мереж. Ця ініціатива має на меті привернути увагу до проблеми забруднення українських земель вибухонебезпечними предметами та показати справжню ціну українського хліба. На подію завітали працівники ДСНС, які безпосередньо займаються розмінуванням українських територій.

«На цей час мої колеги працюють на Харківщині та Донеччині. Начальник частини виконує завдання на Херсонщині. Як правило, ми працюємо ручними методами розмінування, але зараз наші колеги з Японії надали нам машину механізованого розмінування, що пришвидшує нашу роботу і робить її набагато безпечнішою. Під кінець березня ми приїхали з Харківщини, ми працювали в Ізюмському районі. Там характерне засмічення такими вибухонебезпечними предметами, як міни-пелюстки, артилерійські снаряди. Міна-пелюстка небезпечна тим, що її важко побачити в траві», – розповів начальник групи механізованого розмінування 2-го аварійно-рятувального загону ДСНС Львівщини Іван Бамболя.

Україна – наразі найбільш забруднена мінами країна світу. 139 тис. км2 залишаються потенційно замінованими. Дві третини з них – родючі сільськогосподарські землі. Завдяки зусиллям держави, міжнародних партнерів і титанічній праці саперів уже повернуто у використання аграріїв 35 тис. км2 української землі.

«План – до 2030 року повернути 70% продуктивного використання тих земель, які сьогодні є потенційно заміновані», – зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Серія майстер-класів випікання паски із особливого зерна в межах проєкту “Душа землі” відбувається у шести містах України. Окрім Львова, це Київ, Дніпро, Миколаїв, Одеса, Харків, а також Нью-Йорк.

У Львові правоохоронці затримали 15-річного хлопця, якого підозрюють у скоєнні грабежу на зупинці громадського транспорту на вулиці Городоцькій. Інцидент стався 7 квітня близько 20:45, повідомили у поліції Львівщини.

Як встановили поліцейські, нападник ударом кулака повалив 34-річного львів’янина на землю, витягнув у нього з кишені гаманець і викрав понад 13 тисяч гривень. Після цього з місця злочину втік. Завдяки камерам відеоспостереження системи «Безпечна Львівщина» вдалося встановити особу нападника та затримати його в порядку ст.208 КПК України.

Підозрюваним виявився 15-річний уродженець Закарпаття, який тимчасово проживає у Львові. Раніше він уже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин.

Слідчі, за процесуального керівництва Франківської окружної прокуратури, повідомили йому про підозру за ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України — грабіж, поєднаний із насильством та вчинений в умовах воєнного стану. Йому передбачене покарання — позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

У Мукачеві на гарячому затримали організатора схеми нелегального виїзду за кордон чоловіків призовного віку. За інформацією джерел ZAXID.NET у правоохоронних органах, йдеться про представника всеукраїнської громадської організації «Народний антикорупційний нагляд».

Як повідомили в Управлінні СБУ в Закарпатській області 11 квітня, мешканець Львівщини шукав охочих уникнути мобілізації, забезпечував їм трансфер на власному авто до пункту пропуску у Львівській області і «передавав» ухилянтів спільникам, які допомагали їм втікати за межі України.

«Правоохоронці затримали організатора схеми в Мукачеві під час отримання 15 тис. доларів за незаконне переправлення українського громадянина. Затриманим є представник громадської організації, що займається контролем за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції», – зазначили в СБУ.

В Службі безпеки не називають організацію, членом якої є підозрюваний. За даними джерел ZAXID.NET у правоохоронних органах, йдеться про представника ВГО «Народний антикорупційний нагляд».

Затриманому оголосять підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення чоловіків через державний кордон України). Санкція статті передбачає від 7 до 9 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. СБУ перевіряє причетність до схеми працівників митниці та інших правоохоронних органів.

За інформацією Урядового порталу, ВГО «Народний антикорупційний нагляд», зареєстрована у 2011 році, має 200 міських та районних філій у всіх областях України, понад 30 тис. членів і представника у Громадській антикорупційній раді при Міноборони. У 2016 році керівник ВГО «Народний антикорупційний нагляд» Роман Кутний судився з нардепом Володимиром Парасюком, вимагаючи спростувати звинувачення у хабарництві.

Під час засідання комісії з питань охорони здоров’я та материнства Львівської обласної ради розглянули питання реорганізації Львівського обласного кардіоцентру шляхом приєднання його до госпіталю ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної ради, пише Твоє Місто

«Сьогодні ми говоримо про те, що монопрофільний заклад у майбутньому не буде мати перспективи для розвитку. А наше завдання – наблизити послугу до пацієнта та забезпечити мультидисциплінарний підхід. Тому розгортання у кардіоцентрі нових напрямків – хірургії та травматології, інсультного відділення, безумовно покращить доступність пацієнта до якісної медичної допомоги.

Це дасть можливість додатково отримати фінансовий ресурс від НСЗУ, а також залучати кошти від наших закордонних партнерів. Адже госпіталь у Винниках спроможний справді підсилити наш кардіоцентр та модернізувати його. Окрім того, створення модуля ургентної медичної допомоги на базі кардіологічного центру допоможе зменшити час транспортування пацієнтів бригадами екстреної медичної допомоги», – пояснила директор департаменту охорони здоров’я ОВА Наталія Літвінська.

За її словами, інтеграція спеціалізованих структур у багатопрофільні лікарні відповідає принципам Всесвітньої організації здоров’я та Національної стратегії розвитку системи охорони здоров’я.

«Об’єднання цих двох обласних медичних закладів – це про те, що сильні мають ставати ще сильнішими, це про додаткові кошти на розвиток та покращення інфраструктури, доступність до пацієнтів та різнопланової допомоги на місці», – зауважила голова комісії Анна Ярмола.