У “Львівелектротрансі” розповіли, коли і за яким маршрутом планують відновити рух трамвайного маршруту №4.
Як зазначив у коментарі кореспонденту 032.ua речник “Львівелектротрансу” Іван Бондар, трамвайний маршрут №4 розпочне курсувати вулицями міста орієнтовно наприкінці лютого, або ж на початку березня.
Бондар зазначає, що після відновлення роботи маршруту, трамваї №4 будуть їздити за маршрутом Головний залізничний вокзал – вулиця Вернадського, що на Сихові.
Він також уточнив, що трамваї курсуватимуть по вулиці Київській, Нечуя-Левицького та Вітовського, звідки повертатимуть у сторону Стрийського ринку.
“Там вже є робоча стрілка, однак потрібно буде реорганізувати рух автомобілів. Є така проблема, що водії автомобілів будуть виїжджати практично на зустріч трамваям, які їхатимуть із Сихова на вокзал і повертатимуть на вулицю Вітовського. Але ци питання ми будемо вирішувати спільно з міською комісією дорожнього руху”, – сказав Іван Бондар.
Нагадаємо, що рух трамвайного маршруту №4 припинився ще у грудні 2017 року, у зв’язку із початком ремонту вулиці Замарстинівської. Також припинив роботу трамвайний маршрут №5.
ЛКП «Львівелектротранс» підписало кредитну угоду з ЄБРР, яка передбачає закупівлю нових тролейбусів, оновлення контактної мережі та реконструкцію депо на Промисловій та Трускавецькій. Про це повідомляє Твоє Місто з посиланням на прес-службу ЛМР.
Йдеться про 17 мільйонів євро, з яких 15 млн – кредит, і 2 млн – грант. Крім закупівлі нових тролейбусів, за ці кошти мають реконструювати мережі на вулицях Тролейбусній (від вул. Володимира Великого до вул. Наукової), Зеленій (від вул. Липова Алея до вул. Луганської), Стрийській (від вул. Франка до вул. Наукової), Любінській (від вул. Копистинського до заїзду на термінал, А Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького), Виговського — Патона — Ряшівської — Городоцької, Тобілевича — Федьковича — площі Кропивницького — Короткій, Устияновича — Технічній — Крушельницької — Університетській — Листопадового Чину, Кульпарківській (від вул. Городоцької до вул. Наукової) та Володимира Великого.
У планах ЛКП «Львівелектротранс» також будівництво нових ліній на вул. Вашингтона і Пасічній (від Зеленої до Медової Печери) та на вул. Виговського (від Патона до Городоцької). За ці ж кошти реконструкції зазнають трамвайне на Промисловій та тролейбусне депо на Трускавецькій. Аби розпочати оновлення рухомого складу та мережі, у лютому ЛМР та ЄБРР ще мають підписати договір гарантії.
Тендер на тролейбуси вже провели у листопаді. За ним 50 нових тролейбусів упродовж року мають надійти від концерну СП «Електронтранс».
За словами заступника директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Андрія Білого, декілька проектів з реконструкції контактної мережі перебувають на експертизі, а для оновлення депо розробляють техніко-економічне обґрунтування.
До кінця року мають провести часткову реконструкцію, виготовити проект для депо та отримати всі 50 тролейбусів.
Апарат для надання екстреної медичної допомоги придбали для дитячого відділення інтенсивної терапії Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит».
Це 10-та ціль, яку досягла спільнота вільних та небайдужих з 2013-го року. Дефібрилятор рятує життя в момент гострої зупинки серцевої діяльності. Усі діти, які лікуються в відділенні інтенсивної терапії, перебувають у важкому стані, і є ризик, що дитина може опинитися на межі життя та смерті. Цей дефібрилятор рятує життя.
Особливість моделі дефібрилятора, яку придбав Фонд, — він має різні енергетичні режими, зокрема менш потужні для дітей.
Наступна ціль Фонду вільних та небайдужих — венозний сканер для Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит». Це портативний ручний пристрій для локалізації периферійних вен з допомогою інфрачервоного освітлення.
Сума, яку потрібно зібрати, щоб придбати цей сканер — 132 000 грн.
Долучитися до! Фонду можна бофонами в додатку LOKAL у розділі «благодійність». Або за телефоном гарячої лінії LOKAL 0 800 501 494 бофонами та гривнями.
Дерева потрібно просто залишити біля найближчих сміттєвих контейнерів, пише Tvoemisto.tv.
Львів’ян закликають здати новорічну ялинку на переробку. Завтра, 16 січня, львів’яни можуть залишати свої ялинки біля сміттєвих контейнерів, після чого деревця заберуть працівники ЛКП «Зелений Львів». Ялинки потрібно залишити зранку, до 12:00.
Так само ялинки забиратимуть біля сміттєвих контейнерів наступного тижня, 23 січня.
Для тих мешканців, які не встигнуть винести деревця у ці дні, 25 та 26 січня з 11:00 до 18:00 працюватимуть шість пунктів прийому ялинок за адресами:
вул. Замарстинівська, 167А;
просп. Чорновола, 93 (площа перед ТЦ «Арсен», Шевченківський район);
вул. Виговського, 34 (Залізнична районна адміністрація);
вул. Володимира Великого, 14а (біля входу в кінотеатр «Сокіл», що у парку «Горіховий Гай», Франківський район);
вул. Шафарика, 15 (біля входу у парк «Погулянка», Личаківський район).
вул. Хоткевича (вхід в парк Святого Івана Павла ІІ, поблизу церкви Різдва Пресвятої Богородиці).
Також використані ялинки можна кожного дня з 8:00 до 18:00 безкоштовно здати на утилізацію за адресою: вул. Замарстинівська, 167а (ЛКП «Зелений Львів»). Для утилізації прийматимуть лише живі ялинки без новорічних прикрас та ті, які не викинули безпосередньо у смітник.
Раз на тиждень, у неділю, тут відбувається незвична служба Божа — для спільноти нечуючих людей. Вона проходить із сурдоперекладом — мовою жестів, пише – Укрінформ.
Члени спільноти почали збиратися у храмі задовго до початку служби: щоб встигнути поспілкуватися. Приходять поодинці й сім`ями, з дітьми, які весело щебечуть. Вірні також жваво “перемовляються” між собою, очевидно, діляться новинами. При цьому у храмі зберігається тиша. Усі присутні знайомі між собою, адже збираються на “свою” недільну службу вже протягом восьми років. Спочатку вона проходила у храмі святого Михайла, що також належить студитам. Потім керівники Львівської архієпархії УГКЦ благословили спільноту на використання церкви Всіх святих: вона краще відповідає аудиторії і за розмірами, і за комфортністю. Це монастирський храм, тому тут менше руху, спокійніше.
Нарешті служки запалюють лампадки перед образами на іконостасі. Починається молебень. Священик і диякон проводять служіння двома мовами — звичайною і мовою жестів. Так само перекладають і спів служебниці.
А поза цим – все, як у звичайній християнській громаді — і сповідь, і причастя, і цілування образу Христа на вівтарі.
Після завершення служби отець Любомир, який її проводив, люб`язно погодився відповісти на кілька моїх питань.
– Отче, кому належить ініціатива проводити спеціальні служби для людей із вадами слуху?
– Церква опікується всіма. Але є серед нас люди, які потребують особливої опіки, зараз їх називають людьми з особливими потребами. Серед них – і нечуючі, і з вадами зору, і з неврологічними відхиленнями. Церква не може відвернутися від них, приймати тільки здорових. Ми всі є немічними. Власне таких церква кличе, горне до себе, служить їм, дає нагоду спастися кожній людині, незалежно від того, в якому вона стані — хвора чи здорова, чує чи ні, бачить чи не бачить. А в державі завжди були спільноти, які гуртувались довкола своєї біди. Серед нечуючих — і ті, хто народжувався з вадами слуху, і ті, хто через хворобу чи за інших обставин втратив його. І минулого і позаминулого століття церква опікувалася ними. Тепер на нашу долю випала така місія в цьому служінні. А все, що діється у церкві, — діється з благословення архієрея — єпископа. Він дає дозвіл священикові, а вже той виконує. І тут ми, з благословення архієрея, вже восьмий рік. А самій спільноті нечуючих пішов 13-й рік. Вона жива: вчиться на уроках з катехизації, ставить вистави, їздить на екскурсії в Карпати. Чудово вийшла вистава на хресну дорогу. Тепер готуємось до Різдва. Теж будуть і вертеп, і вистави.
За словами отця Любомира, на кожну недільну службу приходить 30-40 чоловік. Серед пастви є і чуючі віряни, які співчувають обділеним долею одновірцям і моляться разом із ними і за них.
– Це звичайні служіння, а що відбуваються у такій нетрадиційній формі, то донести Слово Боже потрібно до всіх. Ще один нюанс. За дозволом владики, священик під час служби повернений лицем не до вівтаря, як зазвичай, а до пастви. Щоб вірні могли побачити жести. Так проходить уся відправа, – розповідає отець Любомир.
– В Україні ще десь проводяться такі служби для спільнот з особливими потребами?
– Наскільки я знаю, є ще в церкві УГКЦ в Тернополі. За решту потрібно молитися нам всім, щоб були покликання у священників до місійного служіння серед таких людей. Це не просто. Для цього недостатньо знати мову жестів. Треба бути серед них. Треба бути одним із них, вникати у їхні обставини. Ці люди, зустрічаючись із якимось нерозуміння оточуючих, відмежовуються, ставляться до”чужих” насторожено. А коли бачать, що ти прийшов зі щирими прагненнями, хочеш бути їм товаришем — відкриваються, пускають тебе у свою спільноту, тоді вже мають довіру. Тому самих тільки жестів недостатньо. Треба розуміти, чим вони живуть, як живуть.
– І все-таки, як ви вивчали мову жестів?
– Ще потрібно вивчати, щоб вийти на професійний рівень. Є таке прагнення вдосконалюватися. А вивчав в Українському католицькому університеті, де були організовані спеціальні курси. І після того в жовтні 2011 розпочав перші служіння. Відтоді стараємось кожної неділі, кожного свята відправляти службу для нечуючих. Тепер уже, крім мене, її відправляє ще отець Михайло, є диякон.
– А як проходить сповідь, теж мовою жестів?
– Так.
– І ви розумієте все, що вам повіряють?
– Обов`язково мусиш розуміти. Це дуже тонка справа.
– Я спостерігала за сурдоперекладом і мені здалося, що молитовні жести, з яких він складається, красномовніші навіть за слова. Зокрема, у звертанні до Господа піднімають догори вказівний палець.
– Це не жест, це дактиль (абетка), який означає букву Г (Господь), сформовану вказівним і великим пальцями. Тільки у звичайній розмові нечуючих вона відображається опущеними донизу пальцями. А з поваги до Всевишнього — звернута догори. Взагалі нечуючі сприймають не сам жест, а те, як ви його подаєте, з якими емоціями. Вони і читають по губах.
Ще треба розуміти, що лексикон цих людей дуже обмежений — кілька тисяч слів. Тому, якщо ти правдиво переживаєш літургію, то обов’язково донесеш Слово Боже, і воно буде діяти у їхньому житті. Щоб донести живе Боже Слово, потрібно досконало володіти сурдоперекладом.
– А катехизація?
– Все, як у звичайних людей. Ми теж звичайні люди.
– Які ще спільноти з особливими потребами у нас обслуговуються?
– Витає таке бажання — налагодити спеціальні богослужіння для людей із вадами зору. Нечуючі моляться жестами, а сліпі — надзвичайно гарно співають.
– Але для них ще немає окремих служб?
– Для цього потрібно організувати спільноту, зібрати її.
Отець Любомир поспішив на урок катехизації. А храм ненадовго спорожнів. Незабаром сюди прийдуть на свої моління сестри-служебниці. А поки під високими склепіннями, що бачили короля Яна ІІІ Собеського з дружиною, який часто відвідував тут свою тітку — абатису Дороту Данилович, архітектора Павла Римлянина, який брав участь у побудові храму і розробив план монастирського парку, що був зразком садово-паркової архітектури ренесансної доби, та інших визначних осіб, стало безлюдно і тихо. Нічим не прикрашені стіни і стеля дихали якимось особливим віковим спокоєм, що викликав бажання подякувати Господові за всі блага, якими він тебе наділив і за те, що не залишає без своєї опіки і ласки й тих, хто чогось позбавлений.
В історичній частині Львова заборонили так зване “клаптикове” утеплення будинків.
Будівлі, які є пам’ятками архітектури, і розташовані в центральній частині міста заборонили утеплювати повністю.
Відповідне рішення було ухвалене на засіданні виконкому Львівської міськради 14 січня.
Питання про утеплення фасадів будинків у межах історичного ареалу, які не є пам’ятками архітектури, має окремо розглянути управління охорони історичного середовища Львова, пише Твоє місто.
1 грудня 2018 року в Україні вступили в дію нові державні будівельні норми щодо фасадної теплоізоляції.
Нові ДБН поширюються на проектування конструкцій зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією житлових, громадських та промислових будівель, а також споруд під час нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту.
18 грудня 2018-го Кабмін дозволив українцям утеплювати старі житлові будинки без отримання на це спеціальних дозволів. Йдеться, зокрема, про будівлі, які не несуть історичної цінності та не є об’єктами культурної спадщини місцевої спадщини.
3 січня у Львівській міськраді повідомили про наміри переглянути нові Державні будівельні норми.
До слова, станом на березень 2018 під час перевірок представники міської влади виявили 1322 будинки, які пофарбовані у різні кольори.
У Львові змінили схеми руху сімох маршруток, які курсують містом. Відповідне рішення прийняли на засіданні виконкому у понеділок, 14 січня. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
Як пояснив начальник міського управління транспорту Олег Партика, рух транспорту відкоригували у зв’язку з тим, що на деякі маршрути запустили великогабаритні автобуси, які не усіма міськими вулицями можуть проїхати. Відтак, зміни відбулися на маршрутах №5а, №9, №45, №47а. Також внесено зміни у маршрути, які не курсували близько двох років — це маршрути №12, №30, №35. Їх відкоригували, відповідно до пропозицій мешканців.
Відповідно до погоджених змін, схеми цих маршрутів будуть такі:
Маршрут №5а: ст. Підзамче — вул. Б. Хмельницького — вул. Гайдамацька — вул. Замарстинівська — вул. Під Дубом — пр. Чорновола — пр. Свободи — пл. Міцкевича — пл. Галицька — пл. Соборна — вул. В. Винниченка — пл. Митна — вул. Личаківська — м. Винники (вул. Галицька — кільцева дорога — вул. Галицька) — вул. Личаківська — пл. Митна — вул. В. Винниченка — вул. Підвальна — пл. Д. Галицького — вул. І. Гонти — пл. Князя Ярослава Осмомисла — пл. Різні — пр. Чорновола — вул. Під Дубом — вул. Замарстинівська — вул. Гайдамацька — вул. Б. Хмелтницького — ст. Підзамче.
Маршрут №9: с. Муроване — вул. Б. Хмельницького — вул. В.Липинського — пр.Чорновола — пр.Свободи — вул. Дорошенка — вул. С. Бандери — вул. Ген. Чупринки — вул. І.Горбачевського — вул. Ак. Сахарова — вул. Кн. Ольги — вул. В.Великого — вул. Стрийська — вул. В.Вернадського (автовокзал) — вул.Стрийська — вул. І. Рубчака — вул. Тролейбусна — вул. В.Великого — вул. Кн. Ольги — вул. Ак. Сахарова — вул. М.Коперника — вул. Дорошенка — пр.Свободи — пл. Різні — пр.Чорновола — вул. В.Липинського — вул. Б.Хмельницького — с. Муроване.
Маршрут №12:вул. І. Величковського — вул. Т. Шевченка — вул. О. Ковча — вул. Винниця — вул. Тунельна — вул. Варшавська — вул. Замарстинівська — вул. І. Мазепи — вул. І. Миколайчука — вул. В. Липинського (автовокзал «Північний») — вул. І. Миколайчука — вул. І. Мазепи — вул. Замарстинівська — вул. Варшавська — вул. Тунельна — вул. Винниця — вул. О. Ковча — вул. Т. Шевченка — вул. І. Величковського.
Маршрут №30:вул. Т. Шевченка (Рясне-1) — вул. Левандівська — вул. Сяйво — вул. Городоцька — пл. М. Кропивницького — вул. С. Бандери — вул. М. Вербицького — вул. М. Коперника — вул. Д. Вітовського — пл. І. Франка — вул. І. Франка — вул. Козельницька — вул. П. Мирного — вул. Угорська — вул. Віденська — вул. С. Литвиненка — вул. П. Мирного — вул. Козельницька — вул. І. Франка — пл. І. Франка — вул. Д. Вітовського — вул. М. Коперника — вул. С. Бандери — пл. М. Кропивницького — вул. Коротка — вул. Городоцька — вул. Сяйво — вул. Левандівська — вул. Т. Шевченка (Рясне-1).
Маршрут №35: вул. Польова — вул. Новознесенська — вул. Механічна — вул. Б. Хмельницького — вул. В. Липинського — пр. Чорновола — вул. Торгова — пл. Кн. Ярослава Осмомисла — вул. І. Гонти — пл. Д. Галицького — вул. Підвальна — вул. В. Винниченка — пл. Соборна — вул. І. Франка — вул. Зелена — вул. Шото Руставелі — вул. Стрийська — с. Солонка (вул. Наварійська) — вул. Стрийська — вул. Шота Руставелі — вул. Зелена — вул. І. Франка — пл. Соборна — вул. В. Винниченка — вул. Підвальна — пл. Д. Галицького — вул. І. Гонти — пл. Князя Ярослава Осмомисла — пл. Різні — пр. Чорновола — вул. В. Липинського — вул. Б. Хмельницького — вул. Механічна — вул. Новознесенська — вул. Польова.
Маршрут №45: — ТРЦ «Вікторія Гарден» — вул. Наукова — вул. Кн. Ольги — вул. Ак. Сахарова — вул. М. Коперника — вул. Дорошенка — пр. Свободи — пл. А. Міцкевича — пл. Галицька — пл. Соборна — вул. І. Франка — пл. Франка — вул. Д. Вітовського — вул. Ак. Сахарова — вул. Кн. Ольги — вул. Наукова — ТРЦ «Вікторія Гарден».
Маршрут №47а: — пр. Червоної Калини — вул. Коломийська — вул. І. Кавалерідзе — вул. Сихівська — вул. Зелена — вул. Пасічна — вул. Личаківська — пл. Митна — вул. В. Внниченка — вул. Підвальна — пл. Д. Галицького — вул. І. Гонти — пл. Князя Ярослава Осмомисла — пл. Різні — пр. Чорновола — пр. Свободи — пл. А. Міцкевича — пл. Галицька — пл Соборна — вул. В. Винниченка — пл. Митна — вул. Личаківська — вул. Пасічна — вул. Зелена — вул. Сихівська — пр. Червоної Калини.
Олег Партика також повідомив, що шатл-басам, які курсують у Винники, присвоїли номер №36а. Шатл-баси курсуватимуть за маршрутом: м. Винники, вул. Забава — вул. І. Франка — вул. Галицька — вул. Т. Шевченка — вул. В. Стуса — вул. І. Франка — вул. Забава.
У понеділок, 14 січня, голова ЛОДА Олег Синютка під час наради анонсував суттєве скорочення працівників обласної адміністрації. За словами очільника області, причина звільнень полягає в неефективності роботи деяких підрозділів ЛОДА, передає Zaxid.net.
«За рахунок меншої чисельності працівників ми можемо досягнути кращих результатів. Тож після звітів департаментів ми підемо на суттєве скорочення чиновників деяких підрозділів, в тому числі апарату ЛОДА», – заявив Олег Синютка.
Він не уточнив скільки працівників установи планують скоротити, однак наголосив, що вже роздав певні доручення щодо скорочення в трьох департаментах і апараті ЛОДА.
Олег Синютка також нагадав, що в 2016 році скорочення держслужбовців ЛОДА не призвело до погіршення роботи. Тоді кількість чиновників скоротили на 20%, а працівників апарату – на 30%.
Заява Олега Синютки прозвучала несподівано на тлі постійного браку кадрів у Львівській ОДА. Лише впродовж грудня 2018 року та січня 2019 року на сайті установи з’явилося 8 оголошень про потребу заміщення вільних вакансій у різних структурних підрозділах.
У прес-службі ЛОДА повідомили ZAXID.NET, що кількість працівників адміністрації області станом на 1 січня 2019 року складала 613 осіб. Остаточне рішення про скорочення штату приймуть після підсумкових звітів керівників департаментів, які відбудуться наприкінці січня та на початку лютого.
Лівий захисник іспанського «Луго» і національної збірної України Василь Кравець, який є вихованцем і колишнім гравцем львівських «Карпат», продовжить кар’єру в клубі елітного дивізіону іспанського чемпіонату «Леганесі».
Як повідомляє іспанське видання AS, українець підпише контракт з новим клубом на 4,5 роки до літа 2023 року, передає IA ZIK.
«Леганес» зумів домовитися з «Карпатами», які володіли 50% прав на футболіста. Клуб з передмістя Мадрида заплатить за гравця 2 мільйони євро, але в договорі прописано низку бонусів, через які сума трансферу може зрости.
У нинішньому сезоні 21-річний Кравець зіграв 15 матчів за «Луго» в іспанській Сегунді аналог української Першої ліги), в яких відзначився двома результативними передачами.
Нагадаємо, в «Леганесі» вже грає один українець – воротар збірної України Андрій Лунін, який виступає за іспанський клуб на правах оренди з «Реала». Також «Леганес» цікавиться нападником львівських «Карпат» Мар’яном Шведом.
Додамо, що «Леганес» на даний момент займає 14-е місце в чемпіонаті Іспанії. В активі команди 22 очки після 19 турів.
