Категорія: Львів

Наприкінці червня у Львові розпочали ремонті роботи з облаштування нового громадського простору на проспекті Червоної Калини, 68, що біля міської поліклініки №4 на Сихові.

Як повідомили в пресслужбі Львівської міської ради, загальна вартість виконання робіт з облаштування нового простору становить близько 7 мільйонів гривень.

Проєкт громадського простору розробляло «Інститут просторового розвитку». Новий простір облаштовуватимуть на проспекті Червоної калини, 68, від вулиці Скрипника до будівлі Сихівської райадміністрації.

За проектом, тут планують замінити пішохідне мощення плитки, облаштувати велодоріжки та опори освітлення, озеленити територію, встановити лавки, урни та велостійки.

На майданчику висадять 15 дерев (клени та ліквідамбар), кілька сотень кущів (дерен, пухироплідник, барбарис, береза та калина), а також багаторічники, як-от молінія, шавлія, м’ята тощо.

Тут встановлять дзеркальні та звичайні дерев’яні лавки, велостійки, урни, антипаркувальні стовпці та освітлення.

Виконати роботи повинні до кінця 2020 року.

Львів визнано найкомфортнішим для проживання містом в Україні. Услід за ним у рейтингу опинились Харків, Київ, Одеса та Дніпро. Рейтинг «Індекс якості життя – 2020» оприлюднив міжнародний дослідницький портал Numbeo.

Нещодавно портал опублікував щорічний рейтинг міст світу за індексом якості життя. У переліку з 227 комфортних для жителів міст планети опинилися й декілька великих українських міст.

Зокрема, Львів посів 164 місце з 119 балами (у 2019 році був на 174 місці)  і це найкращий результат для України. Харків – на 183-му із 108 балками (у 2019 був на 195 місці). Трохи позаду опинилась столиця Київ – 189 місце і 107 балів (минулоріч був на 193 сходинці), на 191-й позиції перебуває Одеса (106,5 балів, у 2019 році була на 193 місці). Закриває список наших міст Дніпро – 198 сходинка із 98 балами (був на 201-ій).

Загалом оцінювали 227 міст світу за вісьмома показниками: індексом купівельної спроможності, індексом безпеки, охорони здоров’я, вартості житла, співвідношення ціни нерухомості до доходів, індексом часу руху транспорту, забруднення і кліматичним індексом.

Найкращим для життя в цьому рейтингу визнали австралійське місто Канберра (213 балів). До трійки найкращих також увійшли столиця американського штату Північна Кароліна Ралі (210,5 балів) і столиця південної Австралії місто Аделаїда (210,2 балів).

Якщо обрати лише суто європейські міста, то серед 83 перечислених міст Львів займає 69 сходинку, будучи між Лондоном на Бухарестом. Інші українські міста знаходяться на найнижчих місцях серед міст Європи.

Зазначається, що рейтинг українським містам псує стан навколишнього середовища.

До слова, раніше Numbeo дослідив, що вартість інтернету у Львові є однією з найнижчих у світі. Середня ціна інтернету у Львові — 126 грн на місяць, а, наприклад, в польському Кракові — 372 грн.

Якщо порівнювати місто Львів з ближнім до нього Краковом, то дослідження показують наступні цифри:

Споживчі ціни у Львові на 25,25% нижчі, ніж у Кракові
Споживчі ціни, включаючи оренду у Львові, на 29,14% нижчі, ніж у Кракові
Ціни на оренду у Львові на 38,94% нижчі, ніж у Кракові
Ціни на ресторани у Львові на 32,37% нижчі, ніж у Кракові
Ціни на продовольчі товари у Львові на 17,89% нижчі, ніж у Кракові

Але місцева купівельна спроможність львів’ян на 45,08% нижча, ніж у жителів Кракова. Це означає, що краків’яни можуть придбати на свою зарплату більше продуктів, речей тощо.  Після усіх місячних витрат на руках у них залишається більше грошей, ніж у жителів Львова.

Середньомісячна заробітна плата (після оподаткування) у Кракові становить понад 24 тисячі гривень, тоді як у Львові лише майже 9500 гривень. Різниця у 2,5 рази.

Індекс купівельної спроможності у Львові серед усіх зазначених міст світу складає лише 32.25%, будучи на 204 місці, по Україні – друга сходинка після Харкова. Наприклад, найвищий цей індекс зафіксували в Далласі, штат Техас в США – 155,3%.

Інші складові рейтинга Львова:

Індекс безпеки у Львові складає – 57,53%. Це найвищий показник в Україні. Київ має 52,8%, Харків – 53,3%, Дніпро – 48,6% і в Одесі 47,1%.

Також Львів виявився найменш забрудненим містом в Україні з індексом 53.63%. Далі йде Харків 55.32%, Одеса 65.32%, Київ 65.91%, і найбільш забруднене – Дніпро 82.38%.

Серед вищезгаданих українських міст у Львові найнижча вартість життя – 32.60%, у Києві найвищий показник – 36.16%. Якщо брати загальний світовий, то найдорожче місто в світі є швейцарський Цюрих – 128.29%.

Індекс охорони здоров’я у Львові – 58.65%, індекс клімату – 69.61%.

У Музеї народної архітектури і побуду ім. К. Шептицького, відомому як Шевченківський гай, розпочались реставраційні роботи із заміни ґонти (покриття) на храмі Премудрості Божої. Про це інформує пресслужба Львівської міськради.

Підготовка до цих робіт тривала пару років, а вже за декілька місяців церква буде мати оновлений вигляд.

Підготовка до реалізації цього проєкту почалась 5 років тому. Духовенство і керівництво Музею народної архітектури і побуду 5 років за допомогою різних благодійних заходів збирали кошти на закупівлю спеціальних колотих ґонт.

Німецька фірма Remmers надала матеріал для обробки і фарбування ґонти. Реставраційними роботами займаються майстри з Косівщини.

«До реалізації цього проєкту ми готувалися не один рік. Окрім перекриття церкви, ґонтою музей бере на себе зобов’язання замінити мідні куполи, реставрувати металеві хрести, які є на куполах храму, реставрувати підвалини та галерейку і законсервувати стіни цілої споруди», – зазначив директор Музею народної архітектури і побуду ім. К. Шептицького Роман Назаровець.

Довідка:

Скансен (парк просто неба) на Кайзервальді був відкритий у 1971 році. Ідея створення цього музею належить відомому українському вченому Іларіону Свєнціцькому, який наприкінці 20-х років XX століття започаткував роботу зі створення музею просто неба.

У 1920-х роках громада села Кривка після побудови нової церкви вирішила розібрати стару (1761 рік) дерев’яну церкву святого Миколая з трьома стрункими мальовничими вежами, український мистецтвознавець та дослідник стародавнього українського мистецтва Михайло Драган, з допомогою місцевого пароха о. Маркелія Куновського, зумів переконати селян у тому, щоб вони стрималися із її розбиранням.

В 1930 році Митрополитом Андреєм Шептицьким та його братом о. Климентієм цей об’єкт було перенесено саме в теперішній Гай у Львові, ставши першим експонатом музею.

«Знаменно, що реставрація церкви починається у той рік, коли ми святкуємо 155-річчя з дня народження Андрея Шептицького. Останній раз церква перекривалась 30 років тому, ґонта вже почала гнити. Зараз ми розпочинаємо роботи і сподіваємось, що за 3 місяці ми повністю завершимо реставрацію церкви та паркану довкола», – розповів синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ Юстин Бойко.

“Складно сказати, яка б доля чекала цей шедевр дерев’яного зодчества, яким є невеличка бойківська церква зі села Кривка, що на Турківщині та яка сьогодні є окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові, якби не те, що на той час парохом у цьому селі був о. Маркелій Куновський.

Згідно з одними джерелами, ця церква, посвячена отцю Миколаю, була збудована 1761 року, а, згідно з іншими — 1763-го. Вона довго задовольняла потреби мешканців села, кількість яких ніколи не перевищувала 400 осіб, а в 1920-х роках зросла майже вдвічі, а тому громада села вирішила розібрати стару церкву і на її місці поставити нову. (…)

Стару церкву очікувала доля багатьох дерев’яних церков: її або могли продати в якесь інше бідніше село, або просто використати дерево на опалення. (…) Під час дискусії з громадою щодо майбутнього старої церкви отець Маркелій Куновський звернувся до відомого мистецтвознавця Михайла Драгана, який попросив допомоги Митрополита Андрея Шептицького і переконав його, що варто викупити в села цю церкву і перевезти її до Львова.

Під керівництвом М. Драгана стару церкву розібрали й перевезли до Львова, у теперішній Шевченківський гай, започаткувавши у такий спосіб Музей народної архітектури й побуту просто неба. Церкву перевезли возами з Кривки і змонтували на новому місці 1930 року”, – писав колись львівський письменник Роман Горак.