Категорія: Львів

У різних районах Львова розташовані понад 23 контейнери, куди можна приносити вживані речі для потребуючих людей.

Про це йдеться на сторінці спільноти «Емаус-Оселя».

«Спільнота «Емаус – Оселя» збирає для подальшого використання речі, які більше не потрібні їхнім власникам, але ще можуть знадобитися іншим. Збір речей відбувається через розташовані у місті контейнери, а у випадку великогабаритних речей – вантажівками організації за викликами додому. Усі зібрані речі використовуються для допомоги іншим людям через реалізацію низки соціальних проектів».

Адреси розташування контейнерів у м. Львові:

• вул. Винниченка, 22 (біля Храму Святого Архистратига Михаїла);
• пл. св. Юра, 5 (біля входу в Собор Святого Юра);
• просп. Червоної Калини, 70 (біля входу у Церкву Різдва Пресвятої Богородиці);
• вул. Джорджа Вашингтона, 12 – на розі з вул. Пасічна (АЗС “ОККО”);
• вул. Малоголосківська, 8д (на парковці житлового комплексу);
• с. Сокільники, вул. Стрийська, 30; (біля входу у ТРЦ “King Cross Leopolis” зі сторони гіпермаркету “Епіцентр”);
• вул. Личаківська, 175 (біля входу у Церкву Покрову Пресвятої Богородиці);
• вул. Максимовича, 2 (біля Каплиці Успення Пресвятої Богородиці);
• вул. Угорська, 2 (біля входу у Майстерню добрих справ “Емаус – Оселя”);
• ТВК “Південний” ( навпроти підземної парковки);
• вул. Генерала Чупринки, 70 (подвір’я Храму Святого Климентія Папи);
• вул. Пилипа Орлика, 5 (подвір’я Церкви Святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії);
• вул. Наукова, 19а (між супермаркетами “Сільпо” та “Арсен”), біля церкви Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього;
• вул. Наукова, 2А (АЗС “ОККО” №64);
• вул. Симона Петлюри, 1 (АЗС “ОККО” №68);
• просп. Червоної Калини, 35а (АЗС “ОККО” №63);
• вул. Зелена, 283 (АЗС “ОККО” №65);
• вул. Ряшівська, 6 (АЗС “ОККО” №69);
• вул. Б. Хмельницького, 292 (АЗС “ОККО” №87);
• вул. Старознесенська, 24-26 (!FESTrepublic);
• вул. Щирецька 36 (біля входу у Благодійний фонд “Білий ангел”);
• вул. Рудненська, 1 (АЗС “ОККО” №67)
• вул. Замарстинівська, 174 (АЗС “ОККО” №02)

Також можна привозити речі у будинок Спільноти у Винниках або у Майстерню добрих справ «Емаус-Оселя» у Львові.

Команда програми «Transparent cities/Прозорі міста» оприлюднила результати проміжного вимірювання прозорості міст України.

Серед 39 українських міст саме Львів посів перше місце за результатами проміжного вимірювання прозорості.

«Вітаю колег і мешканців Львова, адже прогрес нашого міста в рейтингу відображає те, як зростає відкритість міської ради. З самого заснування рейтингу в 2017 році Львів був серед лідерів, але багато міст, взявши участь в цьому проекті, щороку піднімають планку. Результат, з яким можна було мати перші місця три роки тому, тепер не дозволяє попасти навіть в ТОП-10.

Міський голова доручив створити робочу групу, яка б мала проаналізувати ситуацію і запропонувати кроки по підвищенню прозорості роботи міської ради. Спільно з профільними заступниками, керівниками департаментів і управлінь ми детально пропрацювали всі попередні зауваження, зробили доступними великі обсяги інформації і маємо позитивний результат. Велику роль зіграв Сектор з питань доброчесності і запобігання корупції, адже там, де зростає прозорість, — корупція зменшується автоматично.

Хочу подякувати Transparency international за ініціативу створення професійного незалежного рейтингу, який дозволяє порівняти всі міста за єдиними критеріями. Цей проект набуває популярності, і я впевнений, що при підсумковому рейтингу в кінці 2020 більшість міст покаже додатковий ріст прозорості. Ми теж будемо працювати в цьому напрямку. А станом на перше півріччя 2020 проміжне вимірювання показало, що Львівська міська рада є найбільш прозорою, відкритою і підзвітною серед 39 міст України!”, — зазначив Олександр Кобзарев, директор КУ Інститут міста.

Він також додав, що якби рейтинг прозорості вкладали влітку 2020, то у категорії «Прозоре місто» переміг би саме Львів.

Управління освіти ЛМР повідомляє, що кожен навчальний заклад напрацював свій алгоритм роботи, закупив всі необхідні засоби захисту та очікує учнів вже з 1 вересня за шкільними партами.

«Цього року освітній процес в начальних закладах Львова буде організовано відповідно до постанови головного санітарного лікаря та відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Окрім того, Кабміном було прийнято рішення щодо визначення рівня епідемічної небезпеки державною комісією з питань ТЕБ і НС, згідно з яким країна поділяється на 4 зони: зелену, жовту, помаранчеву і червону. Станом на сьогодні Львів належить до помаранчевої зони, а це означає, що 1 вересня усі навчальні заклади міста готові прийняти дітей на навчання. Мова про очну форму навчання, тому діти нарешті повернуться до своїх навчальних закладів.

Всі навчальні заклади є готові до прийому дітей. До цього моменту ми готували впродовж 2−3 місяців. З бюджету міста було виділено майже 9,5 млн грн для того, щоб закупити усі необхідні засоби для забезпечення безпеки дітей. Були придбані дезінфікуючі засоби, антисептики, захисні маски, безконтактні термометри та інші речі, завдяки яким можна буде дотримуватись належної гігієни.

Всі навчальні заклади міста є різними, розташовані у різних будівлях, відповідно мають різну кількість входів. Під час підготовки до нового навчального року, всі заклади освіти пропрацювали всі деталі зустрічі учнів перед уроками, напрацювали індивідуальні графіки роботи, розклади занять та маршрути, за якими мають рухатись діти по навчальному закладу, щоб дотримуватись максимальної соціальної дистанції. До прикладу, в якість школі уроки учнів початкових класів будуть розпочинатись о 9 годині ранку, середніх — об 11 год., старших — о 12 год. Кожен навчальний заклад приймав такі рішення самостійно”, — розповіла Леся Васюта, начальниця відділу освіти Галицького і Франківського районів Львова, в.о. начальника управління освіти ЛМР.

Цьогоріч Свято першого дзвоника у львівських школах відбуватись не буде.

«Всі заклади освіти Львова готові прийняти дітей. 1 вересня — це День знань, це Свято першого дзвоника, але цього року воно не буде проведене. 1 вересня діти будуть приходити в навчальні заклади, щоб зустрітись з вчителем, дізнатись розклад занять. Їх будуть розводити по різних локаціях, щоб уникнути найменшого скупчення дітей. Багато навчальних закладів будуть проводити зустрічі з дітьми на свіжому повітрі», — зазначила Леся Васюта, начальниця відділу освіти Галицького і Франківського районів Львова, в.о. начальника управління освіти ЛМР.

У Львові виставили на продаж будинок на площі Міцкевича, 8 за понад 16 млн доларів. Це – пам’ятка місцевого значення, збудована на початку ХХ століття на замовлення місцевого підприємця Йони Шпрехера. Зараз нерухомість належить НАК «Надра України».

Оголошення про продаж з’явилось на Фейсбук сторінці електронного майданчика «Вер-Тас», але згодом його видалили.

Наразі будинок ще не виставлений офіційно на продаж, але за кілька днів лот з’явиться на офіційному сайті електронних торгів «ProZorro. Продажі».

«Будинок Шпрехера або Будинок Книги у Львові – унікально споруда, будівля початку 20 століття. Будинок нараховує сім поверхів та має загальну площу 8273,8 кв. м. Будинок є пам’яткою місцевого значення, розташований в центрі історичного міста України», – ідеться в оголошенні.

Вартість будинку оцінили у 53 тис. 680 грн або 1959 доларів США за квадратний метр. Тобто загальна вартість 16 млн 208 тис‬ доларів.

Нагадаємо, наприкінці травня 2020 року у ЗМІ з’явилася інформація щодо продажу ПрАТ «НАК «Надра України» нерухомого майна на площі Міцкевича, 8. Згодом у компанії спростували інформацію про можливу покупку.

Будинок звели за проєктом архітекторів Юліуша Цибульського та Фердинада Касслера, який звів для Шпрехера не одну будівлю (візитівкою Касслера є теперішній будинок профспілок на початку проспекту Шевченка, споруджений наприкінці 20-х років минулого століття).

Цікаво, що в той час це будівництво супроводжувалось громадським обуренням та суперечками, схожими до сучасних обговорень відносно нової будівлі Укрсоцбанку. Тоді було дозволено будувати не вище за 4 поверхи. Тому теперішня будівля на той час стала першим хмарочосом у Львові.

1921 року будівлю відкрили і львів’яни нарешті змогли цілісно її побачити та оцінити талант Касслера та Цибульського, які поєднали неокласичні, сецесійні та модерні елементи.

На першому поверсі будівлі розташувалися крамниці та аптека, а вище – представництва різних великих компаній, переважно з нафтової галузі , консульства кількох сусідніх держав і бібліотека.

Після Другої світової війни радянська влада передала будівлю трестові «Львівнафтогазрозвідка», також до середини 50-х років в хмародерові Шпрехера діяли каси попереднього продажу залізничних квитів. За десять років каси перенесли на ріг Городоцької та Шевченка, а на першому поверсі споруди відкрили будинок книги, який проіснував майже 50 років, поки його не витіснили крамниці електроніки та бутіки.

Львівська мерія та обласна державна адміністрація звернулися до уряду з проханням переглянути радикальні рішення щодо заборони в’їзду для іноземців.

Чиновники кажуть, що це негативно вплине на туристичну галузь і в результаті чимало бізнесу у цій сфері може припинити своє існування, пише ZAXID.NET.

ЛОДА скерувала до уряду лист з проханням переглянути згадане рішення про закриття кордонів для іноземців.

Як варіант вирішення ситуації керівництво області пропонує запозичити світову практику і поділити країни на ті, громадяни яких повинні зробити тест на коронавірус при в’їзді в Україну, і ті, для громадян яких є обов’язковий карантин.

«Я сам з бізнес-середовища, тому розумію всю складність ситуації для галузі. Дуже хочу, щоб, приймаючи рішення, ми всі та управлінці на всіх рівнях думали і про підприємців, і про туроператорів, і про звичайних людей, які працюють у цій галузі та довкола неї. Єдиним внутрішнім туризмом ми не втримаємося на плаву, і місця праці та власну справу можуть втратити дуже багато людей», – пояснив Юрій Холод.

З аналогічним зверненням до уряду звернулася і львівська мерія.

«В готелях йде скасування броней. Іноземні спікери, які планували летіти у Львів на конференції з дозволеною кількістю учасників, почали здавати квитки. Це все є підставою скасування наперед спланових візитів делегацій, укладення угод та проведення конференцій. Такі рішення можуть знищити велику кількість робочих місць та частину економіки», – наголосив заступник мера Львова Андрій Москаленко.

Нагадаємо, на позачерговому засіданні Кабінету міністрів ухвалили рішення на місяць заборонити в’їзд іноземцям вже з опівночі 28 серпня.

Обмеження діятимуть до 28 вересня. Для того, щоб прикордонники почали виконувати рішення уряду, його ще мають оприлюднити на офіційному порталі.

На 73-му році життя пoмep перший міський голова Львова за часу незалежної України, кандидат технічних наук, політик, публіцист, письменник Василь Шпіцер.

Про це повідомив його племінник Андрій Шпіцер, передає ZAXID.NET.

«Відійшов у вічність найдорожчий для мене чоловік – Василь Шпіцер», – йдеться у повідомленні.

Співчуття з приводу смepті Василя Шпіцера висловив діючий міський голова Львова Андрій Садовий.

«Сьогодні відійшов у вічність перший міський голова Львова Василь Шпіцер. Велика втрата для рідних та всієї громади міста. Василь Іванович, як справжній батько, завжди відчував настрої львів`ян, щиро вболівав за наше місто та Україну. Ми всією громадою кажемо «Дякую!» за щирість, твердість та мудрість. Вічна пам’ять!», – йдеться у повідомленні Садового.

Василь Шпіцер народився у 1947 році у селі Нижня Лукавиця Стрийського району на Львівщині. Закінчив НУ «Львівська політехніка» за спеціальністю – інженер електронної техніки, навчався в аспірантурі Московського авіаційного інституту. Працював інженером Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту. Є автором та співавтором понад 50 наукових робіт, в тому числі 25 винаходів.

З початком перебудови був активним громадським діячем – делегатом установчого з’їзду та членом президії Товариства української мови імені Шевченка у Києві, делегатом установчої конференції Народного руху у Львові. Був головою Львівської обласної організації «Порозуміння».

У 1990 році обраний депутатом Львівської обласної та міської рад. У 1990–1994 роках – міським головою Львова. Саме його вважають автором ідеї збудувати в місті підземний трамвай, однак реалізувати її не вдалося.

Після цього Василь Шпіцер працював начальником управління Львівської ОДА, а 1996 року — заступником директора фірми «ГАЛЬ-Дженералтранс» у Києві. У 2010 році Василь Шпіцер брав учась у виборах мера Львова від Конгресу українських націоналістів.

52-річний стоматолог-підприємець та завідувач кафедри хірургічної стоматології приватного Львівського медичного інституту Юрій Бунь заявив, що балотуватиметься на місцевих виборах на посаду голови Львівської ОТГ.

Відповідне відеозвернення з проханням підтримати його кандидатуру він поширив на своїй сторінці в Facebook 27 серпня.

52-річний Юрій Бунь раніше не брав активної участі у політичному житті міста, тому інформації про нього у відкритому доступі небагато. Нині він працює завідувачем кафедри хірургічної стоматології приватного ВНЗ – Львівського медичного інституту. Відомо, що стоматолог балотуватиметься від маловідомої партії «Громада і закон».

Згідно з даними системи YouControl, Юрій Бунь є власником кількох стоматологічних клінік, зокрема у Львові, в Тернополі та в Дрогобичі, звідки він родом. Він також має науковий ступінь кандидата медичних наук та очолює громадську організацію «Спілка стоматологів України» – це одне з кількох професійних згромаджень стоматологів країни.

2017 року Юрій Бунь балотувався на посаду ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, проте набрав лише 4 з 1400 голосів (0,25%) та програв багаторічному керівникові цього закладу Борису Зіменковському.

Нагадаємо, раніше про участь у виборах на посаду голови Львівської ОТГ оголосили народні депутати Ярослав Рущишин і Тарас Батенко, чинний мер Львова Андрій Садовий, бізнесмен та екс-нардеп Ігор Васюник, депутатка ЛМР Юлія Гвоздович та колишня народна депутатка Оксана Юринець.

Офіційно виборча кампанія має початися 5 вересня, з 15 до 24 вересня триватиме офіційне висування усіх кандидатів на участь у місцевих виборах (депутат, сільський, селищний та міський голова). День голосування – 25 жовтня.