Ірландська компанія збудує завод будматеріалів у Львівській області

Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) надала дозвіл на будівництво заводу з виробництва будівельних матеріалів у Львівській області для Kingspan Property — дочірнього підприємства ірландського концерну Kingspan Group.

Проєкт будівництва передбачає створення цехів для виробництва металевих профілів, комплектуючих, мінераловатних панелей і прогонів, а також зон відпочинку для співробітників та інших виробничих приміщень.

Також планується облаштувати протирадіаційне укриття на 455 осіб з урахуванням вимог доступності для людей з інвалідністю. Воно буде оснащене медичним пунктом і адаптованими санвузлами.

“Kingspan Group – світовий лідер у виробництві будівельних матеріалів, що працює в понад 80 країнах і має понад 210 заводів. Новий завод на Львівщині стане частиною цієї глобальної мережі” – наголосили у Держінспекції.

Наприкінці минулого року стало відомо, що компанія Kingspan Global збудує завод з виробництва будівельних матеріалів на території Мурованської ОТГ й інвестує у нього 280 мільйонів євро.

“Орієнтовний обсяг інвестицій становить 280 мільйонів євро. Будівництво здійснюватимуть у дві черги, а завершення першої запланували на 2026 рік. Після введення в експлуатацію всіх черг кампус створить 750 нових робочих місць” – наголосив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Компанія Kingspan розпочала діяльність в Україні ще у 2005 році, а у Львівській області – з 2010 року. Вона є виробником будівельних матеріалів, здійснює свою діяльність більш ніж у 80 країнах і має понад 210 заводів. Компанія займається виготовленням ряду високотехнологічних матеріалів, що допомагають створювати енергоефективні будівлі та оптимізують використання природних ресурсів.

На Львівщині влітку відкриють новий завод з виробництва газобетону

Промислово-будівельна група “Ковальська” планує вже в червні запустити завод з виробництва газобетону – блоків й панелей, U-блоків та армованих виробів у Розвадові Львівській області. Підприємство має замінити втрачений актив групи на півдні країни. Про це повідомив у коментарі Delo.ua директор компанії “Ковальська нерухомість” Ігор Суботенко.

“На початку літа у нас у планах – запуск заводу з виробництва газобетону. Якщо промисловий запуск відбудеться, виробництво одразу працюватиме повноцінно, бо завод працює без зупинок”, – наголосив він.

За словами Суботенка, виробництво орієнтуватиметься на західноукраїнські регіони та найближчі сусідні країни. Порівняно із втраченим заводом у Новій Каховці – теж із виробництва газобетону, який залишається на тимчасово окупованих територіях, розвадівський проєкт буде удвічі більший за потужностями.

“Наразі ми будуємо першу чергу – аналогічний проєкт як в Новій Каховці. І повністю готуємо всю інсталяцію та інженерні мережі для будівництва наступної лінії такої ж за потужністю. Запустимо першу, заповнимо виробничі потужності і почнемо будувати наступну чергу”, – додав Суботенко.

Новий завод використовуватиме технологія виробництва Aircrete Europe з виготовлення «легкого бетону». Вона заощаджує приблизно 20% споживання енергії в будівлях завдяки сучасним ізоляційним властивостям. До того ж, нові виробничі потужності зводили з використанням інноваційних та зелених технологій у будівництві.

Рік тому компанія підписала угоду з Invest International на отримання кредиту в розмірі €27 млн для закупівлі обладання заводу газобетону Aircrete біля села Розвадів у Львівській області. Кредит фінансується Голландським фондом (Dutch Good Growth Fund).

Завод з виробництва газобетону — перша частина майбутнього індустріального хабу “Ковальської”, до складу якого також увійдуть заводи з виробництва сухих будівельних сумішей під торговою маркою Siltek та з виробництва бетону, заявляв раніше в інтерв’ю Delo.ua гендиректор групи “Ковальська” Сергій Пилипенко.

Загальна сума інвестицій групи “Ковальська” у створення індустріального хабу у Львівській області складе 100 млн євро, з яких понад 50 млн євро вже проінвестовано в будівництво виробничих потужностей та інфраструктури.

Загалом у Розвадові – за 40 км від Львова – будівельна група планує зосередити, крім заводу з виробництва газобетону та заводу з виробництва сухих сумішей, ще печі випалу вапна, карʼєри вапняку, карʼєри піску. Перед війною «Ковальська» запустила тут виробництво вапна.

У Малехові будують великий торговий центр площею 6500 тис. м2

У Малехові влітку планують відкрити торговий центр Obriy Malekhiv. Він матиме площу 6,5 тис. м2 і стане першим великим ТЦ у цьому прильвівському селі. Відомо, що в Obriy працюватимуть крамниці кількох відомих мереж, зокрема побутових товарів Jysk, одягу Sinsay, супермаркет Torba та інші, інформує Zaxid.net.

Торговий центр Obriy Malekhiv відкриється неподалік Галицького перехрестя на території логістичного парку Peretyn, що наразі будується. Це – територія поблизу залізничного переїзду в Малехові, між вулицями Київська та Водогінна.

Візуалізація майбутнього ТЦ в Малехові, автор Alterra Group

Запустити ТЦ планують цьогоріч в липні, розповів ZAXID.NET директор з маркетингу групи компанії Alterra Роман Саган. За його словами, вже укладені кілька угод із компаніями, які хочуть працювати в майбутньому торговому центрі. Зокрема, тут будуть крамниця товарів для дому від Jysk, магазин для домашніх тварин Master Zoo, одяг – від Sinsay, продуктовий маркет мережі Torba. Із рештою потенційних орендарів ще тривають перемовини. Загалом в ТЦ працюватимуть 19 різних побутових крамниць і ресторанів на площі 6,5 тис. м2.

Візуалізація майбутнього ТЦ в Малехові, автор Alterra Group

Біля торгового центру планують зробити громадський простір, бомбосховище, великий паркувальний майданчик тощо, а також встановити великий артоб’єкт. Його саме розробляють архітектори, каже Роман Саган. «Ми хочемо створити точку, де б місцеві жителі могли б проводити свій час», – стверджує він.

Будівництво ТЦ Obriy Malekhiv – це спільний проект групи компаній Alterra та Building Development. Вони вже відкрили один такий торговий центр в Київський області, наприкінці року також має запуститися ТЦ в селі Татарів на Івано-Франківщині. Мережу під спільною назвою Obriy будують не у форматі класичного торговельного центру, а так званого рітейл-парку, коли всі магазини мають окремий вхід з фасаду.

У Львові на майже 50 га будують два індустріальні парки

У промисловій зоні Сигнівка розбудовують два індустріальні парки: муніципальний парк «Формація» під управлінням «Alterra Group» на 30 га та приватний – «Sparrow Парк Львів» на 19 га. Зараз у парку «Формація» завершується будівництво вже 5 промислових приміщень. До кінця року тут працюватимуть 500 людей і буде майже 20 виробників, інформує ЛМР.

Міський голова Львова Андрій Садовий оглянув будівництво індустріального парку «Формація». Нині тут тривають інтенсивні будівельні роботи. 5 будівель вже звели і їх планують здати у квітні-червні цьогоріч.

«Рік тому ми заклали капсулу у будівництво муніципального індустріального парку «Формація». Що ми маємо на сьогодні? 31 тис. м2 вже є збудовано, а загалом має бути 140 тис. м2. Це є робота для 3,6 тис. людей. Це інвестиція більше 5 млрд грн. Сильна армія має опиратися на сильну економіку. І робота буде, а для українців це важливо, адже це податки і ще більше коштів для нашої армії», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.

З великих виробників у індустріальному парку «Формація» будуть компанії: «USPpanels» – виробник сендвіч-панелей, «Пожмашина» – виробник автотранспорту та спецтехніки для пожежників ДСНС і агросектору, «Лакма» – виробник кришок та пляшок, Family Gold Masters – ювелірна компанія, а також ще один виробник запчастин і деталей.

Протягом цього року тут запрацює «Лакма», «USP-панель», а на початку 2026 року – «Пожмашина» та виробники запчастин і деталей. Але разом із тим у 2025 році запуститься ще близько двох десятків виробництв малого та середнього бізнесу, серед відомих зокрема компанія «Dodo Socks».

Також вже у 2025 році в парку працюватимуть понад 500 людей. Для них тут готують інфраструктуру, офісні приміщення, в тому числі їдальню, кафе, ресторан, місця відпочинку і загального користування, а також івент-холл в укритті парку.

«Це повноцінна екосистема. Виробники, які потрапляють в індустріальний парк, будуть в середовищі таких самих, як і вони самі. Тож вони можуть утворювати горизонтальні зв’язки і робити більш складну продукцію, більш готову. Не запчастини, а готовий виріб, не готовий виріб, а просунутий з керуванням і управлінням. Для того у парку є все. Їм тут буде дуже комфортно і дуже круто.

Ми знімаємо з них всю роботу щодо самих приміщень, тобто обслуговування приміщень, дахи, вода, електроенергія, газ, харчування, паркомісця, благоустрій, дощові каналізації – за усе це їм не потрібно турбуватись, тож вони концентруються тільки на виробництві, творенні інновацій над своїм продуктом і також експортом. Адже ми позиціонуємо цей парк, в тому числі, як експортно-імпортний, бо ми знаходимось у Львові, неподалік від кордону.

Також, щоб полегшити життя нашим виробникам, держава надає пільги. Є пільга зі сплати ПДВ на обладнання, а також зі сплати мита на обладнання і податку на прибуток протягом 10 років. Наші великі виробники, які зареєстровані як резиденти, вже починають цим користуватись, тому що вони почали найперші. У нашому індустріальному парку навіть ФОП, малий чи середній бізнес, який просто буде орендувати приміщення, так само буде користуватись такими пільгами», – розповів Максим Лозовський, комерційний директор індустріального парку «Формація».

У парку створять науково-технологічний центр зі стартап-інкубатором, де розвиватимуть нові підходи та інноваційні рішення. Тут будуть лабораторії та коворкінги, конференц- та виставкові зали, поліклініка, заклади харчування та торгівлі, ігрові кімнати для дітей працівників та кімнати відпочинку для матері та дитини. Окрім цього на території парку буде рекреаційна зона із озелененням та водоймою (пожежною) для відпочинку працівників.

– це найбільший промисловий проєкт міста площею 30 га. Команда управління інвестицій та проєктів здійснила комплексну підготовку цього проєкту від початкової ідеї до залучення керуючої компанії, та продовжує його супровід. За умовами договору керуюча компанія зобов’язана залучати до парку промислові виробничі компанії, а не склади. А резиденти-виробники повинні реєструватись у Львівській громаді та платити тут податки.

Наприкінці минулого року індустріальний парк «Формація» отримав 114 млн грн державної підтримки від Міністерства економіки України на будівництво та розвиток інфраструктури. Управляюча компанія відкрита до запитів від промислових виробників щодо невеликих площ приміщень.

Поруч з індустріальним парком «Формація» в промзоні Сигнівка інвестиційна компанія «Спарроу Кепітал» завершила будівництво 3-ї черги індустріального парку. Тут звели сучасне укриття на 500 людей та облаштували додаткову парковку для вантажного та легкового транспорту. Проєкт реалізовано на 50%. Тривають підготовчі роботи до 4-ї черги будівництва. В індустріальному парку вже працює близько 350 людей, а до кінця року буде 600 працівників.

«Нині індустріальний парк “Спарроу Парк Львів” є першим у списку індустріальних парків України щодо динаміки – виведених на ринок готових площ. Щоб залучити резидентів, компанія співпрацює з європейськими асоціаціями з підтримки бізнесу в Україні та міжнародними консультами “великої четвірки”. Для будівництва парку проводять консультації та залучають фінансові ресурси від міжнародних інституційних інвесторів», – розповіли співвласники компанії Володимир Калапузяк та Максим Чухен.

Нині резидентами індустріального парку «Спарроу Парк Львів» є «FM Logistics», «ПриватБанк» та «Аврора Мультимаркет».

За даними управління інвестицій та проєктів Львівської міської ради у лютому 2025 року вУкраїні офіційно зареєстровано 100 індустріальних парків. Але більшість з них не діючі, так звані «голі» ділянки, тобто без необхідної інженерно-транспортної інфраструктури. Натомість у Львові є три індустріальних парки і усі вони працюють. Окрім «Формації» та «Спарроу Парк Львів», це ще парк «М10» компанії «Драгон Кепітал» у промзоні Рясне-2. Парки «Формація» та «Спарроу Парк Львів» активно шукають промислових резидентів, мають вільні площі та приміщення і відкриті до інвестиційних запитів від бізнесу.

На в’їзді у село Чишки біля Львова планують побудувати торговий центр

На в’їзді у село Чишки поблизу Львова планують побудувати торговий центр. Він матиме назву KOLO Center та розташовуватиметься на узбіччі об’їзної дороги міста, інформує Zaxid.net.

Як йдеться в описі майбутнього ТЦ KOLO на сайті OLX, він складатиметься з трьох поверхів загальною площею 3 тис. м² з окремими комерційними приміщеннями. Планується, що в торговому центрі працюватимуть будівельний або промисловий маркет, різноманітні торгові точки, офіси тощо. Також будуть облаштовані паркувальний майданчик, зупинка громадського транспорту та зелена зона.

На території майбутнього торгового центру вже зведено фундамент. Відкритої інформації про те, коли будівництво буде завершене, наразі немає. Зведенням ТЦ займається приватне підприємство «РЕМ100» з Винників, воно ж й продає майбутні комерційні приміщення у центрі на умовах співфінансування.

ПП «РЕМ100» зареєстроване у Винниках, його одноосібним власником є місцевий житель Андрій Наремба. Підприємство займається зведенням малоповерхових житлових будинків і котеджів у Винниках.

Відповідно до даних бізнес-аналітичної платформи YouControl, Андрій Наремба та Роман Ціхоляз є партнерами у девелоперському бізнесі. Зокрема у компаніях «Сінгапур Інвест» та «Упі-Інвест», що займаються купівлею і продажем майна, а також будівництвом житла і комерційних об’єктів.

У східній частині об’їзної дороги Львова наразі немає торгових центрів. Натомість у західній частині працюють гіпермаркети «Епіцентр», Metro тощо. Також нещодавно там відкрився великий гастромаркет мережі Forta.

Українська IT-компанія Genesis відкрила офіс у Львові на 100 фахівців

Українська екосистема продуктових IT-компаній Genesis відкрила офіс у Львові на вулиці Хімічній. Продукти, що розвиваються в екосистемі, зростають, тож команди планують активно наймати фахівців там.

«Ми бачимо у Львові значний потенціал для розвитку продуктових команд, оскільки тут сформована сильна IT-спільнота та базуються потужні профільні університети. Відкриття офісу дозволить нам бути ближчими до місцевих фахівців та сприяти розвитку продуктового IT», — коментує Володимир Многолєтній, співзасновник та CEO Genesis.

Як повідомили в компанії, у новому офісі працюватимуть близько 100 людей, далі їхня кількість зростатиме. У ньому також буде лекторій, де проводитимуть освітні заходи від компанії.

Нині в офісі вже працюють команди продуктів компаній OBRIO (Nebula), Promova, Boosters, HOLYWATER, EverHelp, Lift, VP 6037, talentC та представники Genesis Head Office. Команди найматимуть фахівців, що базуються у Львові, до своїх місцевих представництв.

«За три роки великої війни Львів став одним із центрів українського IT. Ми прагнемо поглибити зв’язок із місцевою професійною спільнотою й розширити свої освітні програми, щоби більше людей дізналися про можливості роботи над IT-продуктами», — говорить Олексій Ніщик, Chief Growth Officer.

Уже в березні Genesis організовує Analytics Hackathon у Львові, що стане ще одним кроком у зміцненні співпраці між компанією та місцевою IT-екосистемою.

До запуску офісу компанія уже співпрацювала з львівськими закладами вищої освіти. Зокрема, з Українським католицьким університетом, де партнерство охоплює спільні освітні проєкти й дисципліни, а також — з викладачами Львівського національного університету та Львівської політехніки щодо навчальних програм.

Від 2022 року Genesis є членом Львівського IT Кластеру.

Genesis — українська кофаундингова ІТ-компанія, що будує глобальні технологічні бізнеси разом із найкращими підприємцями Центральної та Східної Європи. Це один із найбільших паблішерів застосунків на глобальному ринку. 400 млн людей у світі завантажили наші застосунки, мільйони — користуються ними щомісяця.

У Genesis народилися та стали самостійними бізнесами успішні продукти: наприклад, Jiji, BetterMe, Headway. В екосистемі також розвиваються компанії OBRIO, Boosters, AMO, Universe Group. З понад 25 компаній, побудованих Genesis, більшість є прибутковими, а їхні продукти — серед лідерів у своїх нішах.

На Західному Бузі розпочалось будівництво Сокальської ГЕС

На Львівщині в рамках сприяння сталому розвитку група компаній Eco-Optima розпочала будівництво малої гідроелектростанції на річці Західний Буг. Сокальську ГЕС повинні ввести в експлуатацію у третьому кварталі 2025 року, передає Lviv.media.

Будівництвом нової ГЕС займається ТзОВ “Фірма Ліга” Лтд, яка входить в групу компаній Eco-Optima. Наразі уже проведені підготовчі роботи: облаштований будівельний майданчик, завезені необхідні матеріали та техніка, проведені роботи з відгородження від води в нижньому б’єфі, створений сухий док, в якому буде зведена будівля електростанції, а в ній змонтоване електрогенеруюче обладнання.

“Встановлена потужність ГЕС передбачає 999 кВт/год, що дасть можливість генерувати в середньому 6.5 млн кВт/год на рік. Для нас цей проєкт важливий, адже розвиток “зеленої” енергетики – це не лише питання екології, а й стратегічний вибір для економіки та енергетичної безпеки України”, — зазначив директор ТзОВ “Фірма “Ліга” Лтд Роман Карпінський.

Генерація здійснюватиметься вертикальною турбіною Каплана з номінальною максимальною потужністю на валу турбіни 1078 кВт, яку виготовила чеська фірма-партнер Mavel. Для передачі виробленої електроенергії уже встановили комплектну трансформаторну підстанцію 1250 кВт та збудували повітряну лінію напругою 6 кВт, щоб приєднати до Львівобленерго.

Україна та США узгодили деталі договору про надра

Оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки. Про це йдеться у тексті угоди від 24 лютого, яка є у розпорядженні ЕП.

Документ мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо. Згідно із ним, США та Україна мають створити Інвестиційний фонд реконструкції.

Із оновленого договору виключили положення, за яким США матимуть 100% контроль над комерційним фондом. У актуальному формулюванні вони володітимуть максимальною фінансовою часткою у фонді, дозволеною законодавством Сполучених Штатів.

Спільна власність України та США над фондом вираховуватиметься згідно із фактичними внесками країн до нього.

Україна та Сполучені Штати спільно керуватимуть фондом, однак США матимуть повноваження щодо прийняття рішень у межах свого законодавства.

До угоди додали пункт за яким Україна або США не матимуть права продавати, передавати свою частку у Фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.

Фонд отримуватиме 50% доходів з українських природних ресурсів, портів та інфраструктури повʼязаної із ресурсами (навіть тих, які належать уряду України опосередковано) задля реінвестування в Українську економіку.

Джерела відрахувань до фонду не включатимуть ті, які вже є частиною бюджетних надходжень України. Строки, обсяг та стабільність внесків будуть узгоджені у майбутньому договорі про фонд.

Фонд на власний розсуд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати, понесені за новими проєктами.

Внески, зроблені до нього, будуть реінвестовувати щонайменше раз на рік в українську економіку з “метою сприяння безпеці та процвітанню”. Майбутня угода про Фонд також передбачатиме розподіл коштів у майбутньому.

З оновленого варіанта угоди виключено положення за яким метою було збільшення інвестицій в Україну щонайменше вдвічі на кожний внесений долар, а також мету повернути ВВП України до рівня кінця 2021 року.

Також виключили норму про те, що надходження доходів з обʼєктів, які на момент підписання угоди були окуповані росією можуть перевищувати 50% у разі деокупації.

Окрім цього, у новому варіанті угоди нема частини, за якою внески українських доходів у фонд продовжуватиметься до суми у 500 мільярдів доларів. Також прибрали частину за якою уся фінансова допомога США додається до суми, яку Україна має “покласти” у фонд.

США, згідно із текстом, має намір взяти фінансове зобовʼязання щодо допомоги Україні на суму, яку визначать окремо. Однак у договорі немає чітких гарантій безпеки, про які раніше казав Зеленський.

Угода про фонд намагатиметься не суперечити іншим міжнародним зобовʼязанням України, а також майбутній інтеграції до ЄС або інших обʼєднань.

Україна та США зобовʼязуються негайно почати розробку окремої угоди, що визначить деталі майбутнього Фонду.

Відповідальними за підготовку майбутньої угоди зі сторони України буде Міністерство економіки.

Австрійський Kreisel побудував завод будівельних матеріалів у Львівській області за 14 млн євро

Провідний виробник будівельних матеріалів компанія Kreisel, яка входить до концерну Fixit Gruppe, завершила будівництво заводу з виробництва сухих будівельних сумішей у Львівській області. Про це повідомила Львівська ОВА.

Директор регіону Східна Європа концерну Fixit Gruppe Міхаель Краус повідомив, що будівництво заводу у селі Піски Щирецької громади завершено, наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та оформлення документації для отримання сертифіката про введення в експлуатацію.

Загальний обсяг інвестицій у проєкт склав майже 14 мільйонів євро.

«Окрему увагу приділено питанню підготовки фахівців. Для обслуговування обладнання сертифікували та навчили спеціалістів, що дало змогу забезпечити введення в експлуатацію без залучення іноземних монтажних груп», — йдеться в повідомленні. — «Запуск виробництва дозволить створити 50 нових робочих місць, що позитивно вплине на ринок праці регіону».

Як повідомлялось, у 2021 році Kreisel розпочала будівництво заводу з виробництва сухих будівельних сумішей у Львівській області.

У 2008 році компанія відкрила своє виробництво у Фастові Київської області, потужністю 130 тис. тонн продукції на рік.

Засноване 2004 року ТОВ «Крайзель – будівельні матеріали» є дочірнім підприємством австрійської Roefix AG і входить до складу міжнародного концерну Fixit Gruppe – одного з провідних постачальників будівельних матеріалів. Концерн об’єднує п’ять торгових марок Fixit, Greutol, Hasit, Kreisel і Röfix. Концерн має 68 локацій у 19 європейських країнах.

На Львівщині розпочали будівництво нової ВЕС потужністю 40 МВт

Група компаній Eco-Optima Зіновія Козицького в першій половині січня 2025 року почала будувати на півночі Львівської області Сокальську вітрову електростанцію із запланованою потужністю 40 МВт, повідомила її пресслужба. В рамках проєкту планується встановити сім німецьких вітротурбін від Nordex Group.

Планові роботи розпочалися 10 січня, а постачання самих турбін відбудеться у вересні 2025-го. Підрядник будівництва – ТОВ “Нордік-Буд”, яке входить до складу групи Eco-Optima.

Проєктом «Сокальська ВЕС» передбачено встановлення 7 вітрогенераторів німецької компанії NORDEX, які мають забезпечувати генерацію близько 122 млн. кВт*год електроенергії на рік. Цього буде достатньо для забезпечення електроенергією понад 80 тисяч осіб, або 3% від загального енергоспоживання Львівської області.

Для реалізації проєкту Eco-Optima отримає 40 млн євро від державного Ощадбанку, повідомила його пресслужба. Ця сума складається з двох компонентів: кредиту та безвідкличного підтвердженого “зеленого” акредитиву на суму понад 23 млн євро за участі Європейського банку реконструкції та розвитку.

Eco-Optima — приватна компанія, яка збудувала першу вітроелектростанцію на заході України. Зараз група володіє 18 сонячними та вітровими електростанціями, загальною потужністю 216,8 МВт, з них 88,5 МВт – вітроелектростанції. Це ВЕС “Старий Самбір” (33,9 МВт) і Сколівська ВЕС (54,6 МВт) у Дрогобицькому районі.