Відкриття фізичного магазину шведського меблевого ритейлера IKEA знову відклали, але пообіцяли навесні 2020 року запустити онлайн-магазин.
У відповідь на запит «Нового Времени» у компанії розповіли, що для того, щоб асортимент товарів і ціни були максимально привабливими для українців, першим офіційним продавцем товарів IKEA буде інтернет-магазин.
Фізичний магазин обіцяють відкрити якомога швидше після старту продажів онлайн.
«Для того, аби як можна швидше зробити асортимент функціональних товарів IKEA з привабливим дизайном та цінами, доступними як можна більшій кількості людей в Україні, компанія вирішила спочатку запустити електронну комерцію. Очікувана дата запуску — весна 2020 року», — повідомили в IKEA.
IKEA Group є найбільшим в світі рітейлером меблів та інших товарів для дому з 355 магазинами в 29 країнах світу.
Компанія пропонує ретельно спроектовані, функціональні і доступні товари для дому за низькими цінами, що робить їх доступними для максимально можливої кількості людей. Торік магазини IKEA Group відвідали 936 млн осіб.
Сьогодні, 6 листопада 2019 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України ухвалено рішення про залучення кредитних коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 450 млн євро на розвиток транс’європейської транспортної мережі. Про це повідомив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.
У банку зазначають, що ці інвестиції мають покращити якість розширеної Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), оскільки дороги мають стати безпечнішими. Крім цього, північний об’їзд Львова скоротить час і відведе вантажні потоки від міста.
Автомобільну дорогу запроектували за параметрами Іа-категорії (по дві смуги руху в кожному напрямку), довжиною майже 22 км.
Йдеться про будівництво обходу м. Львова та капітальний ремонт ділянок міжнародної автомобільної дороги М-05 Київ – Одеса (в Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях).
Суверенний кредит на суму до 450 млн євро з доходами (процентами), надається Державному агентству автомобільних доріг України (Укравтодор). Позика буде складатися з трьох траншів:
– транш 1 у розмірі 100 млн євро для фінансування капітального ремонту ділянки дороги М-05 Київ – Одеса в Черкаській області;
– транш 2 у розмірі 80 млн євро для фінансування будівництва північної частини об’їзної дороги міста Львова;
– транш 3 у розмірі 270 млн євро для фінансування капітального ремонту ділянки автомобільної дороги М-05 Київ – Одеса в Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях.
Суверенний кредит надається терміном на 15 років, включаючи 4-річну пільгу (початок дії кредитної угоди – 2021 р., кінцевий термін повернення кредиту – 2035 рік). Виплати – щопіврічне погашення. База та маржа процентних ставок: 6 міс. EURIBOR + 100 bps.
Міністр інфраструктури повідомив, що проєкт вплине на економічний розвиток України, покращить її міжнародний імідж та забезпечить належну якість траси М-05 для громадян та бізнесу. За висновками експертів, проєкт вплине на якість життя не менше ніж 3,2 млн мешканців України.
Нова траса з’єднає автомобільну дорогу М-06 Київ—Чоп з трьома автомобільними шляхами державного значення, які прямують від Львова до кордону з Польщею.
ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» — львівське підприємство, єдиний в Україні виробник скляних ізоляторів. У п’ятницю, 4 жовтня, на підприємстві урочисто запустили в роботу новий цех скловарного виробництва, передає пресслужба ЛМР.
У запуск нового цеху приготування шихти було інвестовано 72 млн. 347 тис. грн. Це збільшить потужність і ефективність скловарного виробництва, виробництва усієї електротехнічної продукції, дозволить виготовляти продукцію вищої якості, розширить її асортимент, що додасть нові ринки збуту та покращить конкурентоспроможність підприємства.
«Сьогодні ми святкуємо запуск шифро-складального цеху після реконструкції. Цей цех обробляє сировинні матеріали для скловаріння. Ми пропрацювали технічні рішення, які так само допомогли нам не зупинити виробництво і зробити вперше за 50 років таку потужну реконструкцію цього участку», — зазначила генеральна директорка підприємства ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» Оксана Динік.
У своїй діяльності ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» керується розробками науково-дослідних інститутів з урахуванням нових досягнень науки і техніки в галузях матеріалознавства та енергетики. Значна увага приділяється сертифікації продукції. Підтвердженням високого рівня якості і менеджменту управління ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» є отримання міжнародного сертифікату якості.
Продукція компанії постачається не тільки в Україну, але і на зовнішній ринок, а саме: у Фінляндію, Швецію, Норвегію, Іспанію, Португалію, Ліван, Сирію, В’єтнам, Іран, Чилі, Колумбію.
Наразі на підприємстві працює 377 працівників. Зокрема, на ЛІК залучають й молодих спеціалістів для навчання, вивчення специфіки виробництва, отримання досвіду і подальшого кар’єрного зростання (так, за 2019 рік тут працевлаштовано 29 осіб віком до 30 років).
Довідка
Львівську ізоляторну компанію було створено на основі Львівського ізоляторного заводу (ЛІЗ), який було засновано у 1965 році. Львівський ізоляторний завод був одним із найбільших виробників у світі відпаленого і загартованого скла. Львівська ізоляторна компанія перейняла і продовжила найкращі традиції виробництва. Більше ніж 250 млн штук ізоляторів, що були вироблені, починаючи з моменту його заснування, успішно використовуються на лініях електромереж з напругою у діапазоні 0,4−1150 кВт в енергосистемах у більше ніж у 30 іноземних країнах світу.
Продукція підприємства — різні типи підвісних, фіксаторних та стрижневих скляних ізоляторів електромеханічною міцністю від 40−400кН. Електротехнічна продукція використовується:
— для ізоляції та кріплення проводів повітряних ліній електропередач;
— в розподільчих пристроях електростанцій і підстанцій;
У п’ятницю, 20 вересня, у Львівській області відбулося відкриття ЛЕО – інноваційного терміналу компанії “Нова Пошта”. Термінал, який отримав символічну назву, що розшифровується як “Легкість. Ефективність. Оперативність”, став третім подібним сортувальних центром НП в Україні після Київського і Хмельницького інноваційних терміналів (КІТ і ХДС) і найбільшим серед всіх перерахованих, розповідає cfts.org.ua.
Будівництво об’єкту почалося в березні 2018 року, а перший тестовий запуск був проведений в липні 2019 го. Площа терміналу – 15 тис. кв. м., пропускна здатність – 15 тис. посилок і вантажів на годину.
У компанії особливо акцентують на поділі доставки вантажів: для посилок створений поштовий корпус, для вантажів – вантажний. Це, за словами менеджменту НП, дозволить прискорити доставку відправлень.
Термінал обслуговує 108 населених пунктів в Західному регіоні, включаючи 28 міжрегіональних напрямків і 80 внутрішньообласних (в т. ч. місто Львів).
“Логістика терміналу відрізняється складністю – у нас у дворі відбувається переміщення не тільки автомобілів, але і контейнерів”, – розповідає директор з технологій та інновацій Олексій Тараненко.
На терміналі використовуються BDF-контейнери. Такий контейнер кріпиться на шасі авто і дозволяє швидко розвантажити / завантажити автомобіль, щоб той не простоював під час наповнення посилками або їх вилучення.
Так всередині виглядає поштовий корпус терміналу.
Тут 78 воріт, 18 з них працюють на вивантаження. Тут відбувається вивантаження, сортування і завантаження поштових відправлень – кореспонденції і посилок вагою до 30 кг. Серед них виділяються особливі відправлення – посилки нестандартної форми або змісту. Вони сортуються вручну.
На вивантаження в поштовому корпусі працюють 6 телескопічних конвеєрів, на завантаження – 24. Ворота для автомобіля вдають із себе ролети, які зручніші звичайних воріт, оскільки їх можна відкрити з будь-якого боку без зайвої втрати часу.
Телескопічний конвеєр може заходити в кузов автомобіля на 12 метрів.
Для контролю за розмірами посилок перед вантаженням на телескопічному конвеєрі знаходиться сенсор на фотоелементах, що визначає розміри посилки. Після визначення розмірів, конвеєрна лінія сортує їх відповідним чином. Цікаво, що для простоти сортування використовують також кольорові бокси. Наприклад, всі дрібні відправлення спочатку складають у сині бокси.
Особливі відправлення (ті, які не проходять як стандартні з яких-небудь параметрами) оператори під час відвантаження складають у спеціальні клітки, які відправляються на ручне сортування.
Йдучи слідом за посилками, піднімаємося на другий поверх корпусу. Тут розташована основна частина конвеєрної лінії. Спеціальний сканер зчитує маркування посилки, після чого вона відправляється на завантаження по відповідному рукаву.
Для того, щоб зіштовхнути посилку в правильному напрямку, використовують так звані “шузи” – спеціальні прилади, які в потрібний момент повертають або посувають відправлення куди треба.
За роботою конвеєрної лінії спостерігають оператори.
“Наших операторів ми називаємо” ЛЕО-лази “. Вони усувають проблеми на конвеєрі, в тому числі, якщо необхідно, вручну, переміщаючись по конвеєру за допомогою спеціального спорядження. Також вони щодня проводять профілактику конвеєрів”, – розповідає Тараненко.
Повертаємося на перший поверх поштового терміналу. Тут оператори розбирають особливі відправлення, і знову складають їх в спеціальні клітки. Одна клітка – одне відділення. Таким чином вдається обробляти до 2,5 тис. посилок в годину. У будь-якому випадку, посилка не може перебувати на терміналі більше ніж 2 години.
Відвідуємо зону завантаження автомобілів. Тут працюють такі ж телескопічні конвеєри, як і на розвантаження, тільки у зворотний бік. Завдяки сенсору, розташованому на краю конвеєра, жодна посилка не може впасти – конвеєр продовжить подачу відправлень на вивантаження тільки після того, як відправлення буде знято з стрічки.
Окремо Тараненко зупиняється на системі пожежогасіння в поштовому терміналі. “Всього на терміналі протягнуто 26 км кабелів, 14 км з них – задіяні для системи пожежогасіння”. Є 2 резервуара по 240 кубометрів кожен, вода в яких знаходиться під тиском. У разі необхідності, при зрошенні на 1 кв. метр площі може бути вилито до 80 л води в секунду.
В окремому приміщенні всередині корпусу розташована ділянка авіадоставки. Тут також відбувається розвантаження, сортування і завантаження.
Оскільки повітряним шляхом “Нова Пошта” поки доставляє тільки відправлення вагою до 1 кг, все невеликі посилки і конверти оператори складають у спеціальні пластикові контейнери.
Сортувальний конвеєр для цієї частини терміналу українського виробництва – компанії “СМС”.
Всього за допомогою авіації на добу здійснюється доставка до 20 тис. відправлень.
На транспортному конвеєрі видно сині і білі смуги. Оператор повинен покласти відправлення на синю смугу, щоб між посилками був необхідний інтервал.
У вантажному корпусі так само, як і в поштовому, є ділянки відвантаження, сортування і завантаження, однак тут все менш автоматизовано через габарити відправлень.
Всі відправлення тут діляться на два типи – великі і негабаритні. Великі – вагою від 30 кг, негабаритні – ті, які займають більше 1 палето-місця.
Тому саме тут компанія тестує роботизовані візки.
Максимальна швидкість такого агрегату – 5 км на годину. Вартість – близько 350 тис. грн. Виробник візків – українська компанія “Стандарт-ПАК”, що випускає роботизовану продукцію під брендом SB Robotics. В даний момент на терміналі в тестовому режимі використовуються два таких робовізки, найближчим часом їх кількість буде збільшено до 20.
Рухаються роботизовані візки по магнітної лінії згідно заданої оператором траєкторії, після вивантаження повертаються на вихідну позицію.
Відзначимо, що під час презентації ЛЕО засновник “Нової поштою” В’ячеслав Клімов анонсував, що в найближчі 5 років компанія має намір відкрити такі ж термінали в Харкові, Дніпрі та Одесі, в тому числі в найближчій перспективі будівництво другої черги Київського інноваційного терміналу.
Група компаній T.B.Fruit запустила завод з виробництва пектину в Городку Львівської області.
Про це написав засновник групи T.B.Fruit Тарас Барщовський на своїй сторінці в Facebook.
Інвестиції в будівництво і запуск заводу становили 25 млн євро.
“Ми почали виробництво пектину. Новий завод, який ми будували два роки, запущений. Потужність виробництва 3 тис. тонн яблучного пектину на рік”, – написав Барщовський.
За його словами, в світі сьогодні виробляється 40-45 тис тонн цитрусового і яблучного пектину.
“Цей “клуб” виробників налічує всього сім компаній, серед них CP Kelco, Cargill, DuPont, H& Fox…. і тільки два з них виробляють яблучний пектин. T.B.Fruit став третім в світі виробником яблучного пектину”, – зазначив Барщовський.
Довідка:
Група компаній T.B.Fruit була створена в липні 2011 року після об’єднання всіх активів бізнесмена Тараса Барщовського.
Загалом T.B.Fruit володіє вісьмома заводами з виробництва сокових концентратів соків прямого віджиму, фруктових пюре і заморожених фруктів і овочів в Україні, Молдові, Польщі.
Загальна потужність переробних заводів T.B.Fruit становить 1,2 млн тонн концентрованого соку на рік.
В Україні T.B.Fruit виробляє соки прямого віджиму під ТМ Galicia.
20 вересня, «Нова Пошта» відкрила у Львові свій третій інноваційний термінал, який отримав назву ЛЕО – Легкість. Ефективність. Оперативність.
Як розповіли 032.ua у прес-службі компанії, будували двокорпусний термінал, площею 15 тис. кв. метрів майже півтора року, з березня 2018 року.
Як і термінали у Києві та Хмельницькому, львівський – обладнаний технікою від голландської компанії Vanderlande, а також автоматичним сортувальним обладнанням виробництва української компанії «СМС».
“На Львівському терміналі посилки з сортувальної стрічки будуть завантажуватися безпосередньо в автомобілі за допомогою спеціальних телескопічних конвеєрів – їх там 24. Унікальність цього терміналу в поділі логістики на посилки та вантажі – вони сортуються окремо. Це дозволяє розподіляти відправлення швидше і точніше, а отже – і швидше доставляти”, – зазначили у “Новій пошті”.
До кінця року, кажуть в компанії, планують розвезти 200 мільйонів посилок до 8 мільйонів клієнтів. Львівський термінал дозволяє сортувати 15 тисяч посилок і вантажів на годину. Тут створено також 300 робочих місць.
На ЛЕО будуть сортуватися посилки для 108 населених пунктів України – 28 міжрегіональних напрямків, 80 внутрішньообласних, а також для всіх відділень міста Львова.
Нагадаємо, раніше в “Новій пошті” запустили авіадоставку вантажів та посилок між Львовом і Києвом. Планують відкривати рейси також для Харкова, Дніпра і Одеси.
Фермер Валерій Покотило зі Львівщини стверджує, що вирощувати тютюн значно вигідніше, аніж інші нішеві культури. Він п’ять років підряд разом із дружиною вирощує його на присадибній ділянці. З осені обробляє землю органічними добривами. Найкраще, якщо попередниками тютюну є озима пшениця або ячмінь – тоді він родить рясно.
«Висаджувати тютюн треба тоді, коли грунт прогріється, а рослина матиме по два справжніх листки, – каже Ольга Покотило. – Треба враховувати, що тютюн росте дуже повільно, тож висівати насіння треба за три місяці до пересаджування у грунт».
Насіння висівають у ящики з компостом наполовину з ґрунтом для розсади. Сходи з’являються за два тижні. Для тютюну необхідний полив у міру – нестача або надмір води можуть загубити сходи.
На ділянках розсаду тютюну низькорослих сортів висаджують на відстані 55-60 см, високорослих – 90-100 см. Рослини потребують розпушування ґрунту й підживлення фосфорними добривами. Вони активізують ріст, покращують якість листя.
«Завдяки сульфату калію листки будуть еластичними і м’якими, – каже Валерій Покотило. – А от хлористі калійні добрива брати не треба, бо вони погано впливають на горючість тютюну. Потрібно постійно видаляти пасинки й квіти – тоді листки будуть великими, а запах насиченим».
Щойно листя дозріває, господар відламує його, починаючи з нижнього, нанизує на мотузку й сушить у тіні. У сухому місті тютюн можна зберігати 2-3 роки.
Торік з 1 га він зібрав 20 центнерів тютюну. Підприємствам, які займаються виробництвом цигарок, продав його за ціною 55 грн/кг. Загалом отримав 100 000 грн чистого прибутку.
ДП “Укрспирт” планує укласти договір із китайською компанією China North Vehicle Corporation (Norinco) із модернізації виробництва на Сторонибабському та Вузлівському місцях проведення діяльності (МПД, обидва – Львівської обл.).
“Виходимо на фінішну пряму щодо укладення інвестиційного договору з китайською компанією China North Vehicle Corporation (Norinco)”, – уточнили в “Укрспирті”.
У ДП зазначили, що фахівці “Укрспирту” і китайської компанії провели повний технічний аудит двох МПД, сформували пропозиції щодо встановлення обладнання з виробництва нових видів продукції. Зокрема, на цих майданчиках планується виготовляти високопротеїнові кормові добавки та діоксид вуглецю харчового рівня очищення.
Обсяг інвестицій у разі укладення угоди досягне 150 млн грн.
За інформацією “Укрспирту” підписання меморандуму про співпрацю між держкорпорацією, Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та китайською Norinco у сфері модернізації виробничих майданчиків підприємства відбулося ще у вересні 2018 року.
Як повідомлялося, в березні 2019 року “Укрспирт” погодив із Міністерством аграрної політики та продовольства стратегічний план на 2019-2023 рр., який передбачає інвестиції на цей період у розмірі 1,53 млрд грн, зокрема 311 млн грн інвестицій у поточному році.
“Укрспирт” – великий виробник спирту і спиртовмісної продукції в Україні. ДП перебуває в управлінні Міністерства аграрної політики та продовольства. Загальна виробнича потужність ДП – понад 36 млн дал на рік. Його роботу забезпечує 41 виробничий майданчик.
Компанія Norinco спеціалізується на комплексних інженерно-технічних рішеннях для машинобудування та переробної галузі.
Україна посіла п’яте місце серед країн Європи, де за перше півріччя 2019-го року встановили найбільше вітрових електростанцій. За цей період в Україні виробили 262 мегавати енергії.
Найбільше вітрогенераторів за цей період було встановлено у Франції – 523 генератори. Далі слідують Швеція, Німеччина та Італія – 459, 287 та 287 генераторів відповідно. В Україні за вказаний період було встановлено 262 вітряків.
Разом з тим, країни Європи встановлювали ВЕС безпосередньо у морі. Лідерами серед таких країн є Великобританія, Данія, Бельгія та Германія.
Загалом, за перше півріччя 2019-го року Європа інвестувала 8,8 млрд євро у будівництво нових вітроелектростанцій.
Ціла сім’я одеситів покинула рідне місто, щоб жити у Львові. Так кардинально змінили своє життя чоловік, дружина та троє дітей. І все задля того, аби жити в україномовному патріотичному середовищі. Перевезли сюди і свій родинний бізнес, ідеться в сюжеті ZAXID.NET.
Подружжя шиє спорядження для військових. Це хобі, яке стало професією, адже жоден із них не є професійним кравцем. Шити спорядження почали ще задовго до війни. І воно було спершу туристичне ‒ для підлітків, яких водили у гори. Шили і для своїх трьох дітей.
«Ми почали цим займатися ще в 2008 році і весь цей час розробляли моделі, отримували досвід. Потім, коли війна почалася, в нас вже був якийсь такий інтелектуальний капітал виробів», ‒ розповідає співвласник бізнесу Станіслав Дема.
Дружина Станіслава Надія ‒ його права рука. Переїзд з Одеси їй дався найважче.
«Найбільше переїхати хотіли діти і чоловік. Я хотіла менше за всіх, бо мені насправді дуже подобається Одеса, це ‒ моє місто. Але я сказала так: якщо моїй сім’ї так буде краще, то треба переїжджати. Я вже знаходжу тут багато переваг. Я бачу, що тут значно краще, ніж в Одесі», ‒ додала дружина Станіслава Деми Надія.
Діти, каже Надія, в захопленні навіть від львівської погоди. Вони ж з чоловіком радіють, що тут оточення відповідає їхнім внутрішнім патріотичним переконанням, а мислення більш європейське. Це те, чого їм бракувало в Одесі.
«Мені дуже важливо, що у Львові люди розмовляють українською мовою, бо я зовсім не вмію говорити українською, і це така велика проблема. Я надіюсь, що мої діти будуть тут рости і будуть чути мову. В нас, в Одесі, ти ніде не почуєш української мови, там не розуміють зовсім, навіщо це потрібно, там складно все це», ‒ розповідає Надія.
«Це відчувається таке, настрій такий «Одеса ‒ російське місто» і все таке. Є люди, в яких вдома відверто висить прапор Росії. Це ‒ реальність», ‒ додає Станіслав.
У Львові сім’я Демів лише місяць і намагається запустити практично наново свій бізнес. Наразі мають лише одного працівника. Бізнес- партнером став єдиний львівський товариш подружжя ‒ військовий волонтер Богдан Масляк.
«Познайомились ми фактично під час війни, коли займалися пошуком спорядження для хлопців на Сході. Люди професійно ставляться до своєї роботи і дуже професійна продукція, вона перевірена вже війною і часом», ‒ розповів Богдан Масляк, військовий волонтер, голова ГО «Допоможи фронту».
У підприємців є ще дуже багато ідей не лише воєнного спрямування, а й цивільного. Але зараз шукають для себе підмогу ‒ щонайменше ще одного кравця.
«Перевагу віддаємо, звичайно, людям, які пожертвували здоров’ям і часом заради нас ‒ це атовці, волонтери також», ‒ додав Богдан Масляк.
Коли виробництво запустять, то покличуть на роботу більше людей. Велике підприємство ‒ це мрія Надії та Станіслава.
