Літній театр, галерея та сквер на даху: у Львові представили концепцію нової будівлі

У Львові затвердили проєкт детального плану, що передбачає будівництво готелю на місці хаотичної парковки за адресою по вулиці Вороного, 4. Надалі детальний план буде винесено на розгляд сесії ЛМР. Тим часом команда архітекторів бюро «АБМК» представили концепцію нової будівлі, яка має з’явитись на місці паркувального майданчику.

Проєкт передбачає будівництво дворівневого підземного паркувального майданчику, а також облаштування скверу, дитячого майданчика, літнього театру та соціального коворкінгу на даху будівлі. Відкриті громадські простори займуть більше 1000 кв. м та будуть загальнодоступними для львів’ян та гостей міста. На дах вестимуть окремі ліфт та сходи, які, разом із проміжними терасами, перетворяться на постійну мистецьку галерею.

Раніше Інститут «Містопроект», який розробляє детальне планування території цієї ділянки на прохання мешканців вирішив забрати з проекту ДПТ територію Пасажу Міколяша, залишивши лише ділянку на Вороного,4. Проєктанти вирішили першими у Львові застосувати принцип «Додавай та примножуй», коли нові об’єкти створюють нові простори для містян а не забирають ті, що вже є.

«Ще до карантину ми провели громадські слухання щодо нового детального плану території на вулиці Вороного. Також громада надсилала свої пропозиції щодо цього об’єкту. Проектанти врахували зауваження і виставили проект на містобудівну раду Так, містобудівна рада розглянула його та погодила із врахуванням певних рекомендацій. Вже незабаром цей детальний план буде винесено на розгляд сесії Львівської міської ради», — зазначив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

У будівлі облаштують готель однієї зі світових мереж на 140 номерів та конференц-зал.

«До ідеї створення громадського простору на даху майбутньої будівлі ми прийшли, прогулюючись вулицею Руданського. Сьогодні це гарна пішохідна вулиця, але наприкінці вона впирається в закинутий та непривабливий майданчик. Все ніби обрубується. За нашим задумом громадський простір на даху стане головним продовженням вулиці Руданського.

Майбутній краєвид на місто, зокрема вид на вул. Руданського

Піднімаючись сходами, відвідувачі зможуть насолоджуватись новими ракурсами вулиць, знаходити затінок влітку та прихисток від дощу і вітру в холодні пори року. Водночас тут розташують мистецькі експозиції. Це буде місце, де можна послухати класичну музику або просто почитати книжку», – розповідає представник команди девелоперів Лев Підлісецький.

Інвестори обіцяють, що тут буде сучасний підземний паркінг на 70 автомобілів, який забезпечує вдвічі більшу кількість місць, порівняно з нинішньою стихійною парковкою. Окрім цього, планується облаштувати у цьому районі підземні сміттєві контейнери та провести благоустрій території занедбаної довкола.

У Львові розпочинають реконструкцію вулиці Богдана Хмельницького: що зміниться

2020 рік у Львові багатий на ремонти та реконструкції дорожньої інфраструктури. З п’ятниці, 8 травня, розпочнеться капітальний ремонт вул. Богдана Хмельницького. На час реконструкції відбудуться зміни у схемах руху міських автобусних маршрутів № 20 та № 25.

Роботи відбуватимуться поетапно. Перша частина робіт відбуватиметься на ділянці від вул. Опришківської (вул. Промислова) до вул. Механічної. Загалом вулицю Б. Хмельницького ремонтуватимуть на ділянці від вул. Промислова до вул. Липинського, довжиною понад 1,5 км.

Проєктом передбачено перевлаштування дорожнього одягу проїзної частини, відведення дощових стоків з проїзної частини вулиці шляхом встановлення дощоприймачів, влаштування двосмугової проїзної частини, напрямних острівців на перехрестях, двостороннє влаштування велодоріжок, пішохідних тротуарів, винесення зупинок громадського транспорту, кишень для паркування. На ключових перехрестях, де авто найчастіше стоять у заторі, реорганізують рух.

Проїжджу частину вулиці залишать асфальтованою. Вона матиме дві смуги руху по 3,5 м кожна. Третя епізодична смуга з’являтиметься перед перехрестями.

Саму вісь вулиці змістять таким чином, аби тротуари з обох боків були приблизно однаковими. На широких тротуарах облаштують невеликі громадські простори з лавками, велостійками та парковим освітленням. Вздовж вулиці у міждеревному просторі облаштують кишені для паркування, які замостять бруківкою.

Під час реконструкції планують зрізати близько 70 аварійних дерев. Натомість висадять близько 1500 різних кущів та дерев.

Відбудеться реконструкція інженерних мереж: водопроводу, каналізації, зовнішнього освітлення, зовнішніх мереж зв’язку, мереж газопостачання. Влаштування пожежних гідрантів. Захист зовнішніх мереж електропостачання.

Внаслідок реконструкції вулиці будуть покращені транспортно-експлуатаційні показники, підвищиться безпека дорожнього руху, передбачається влаштування автомобільних стоянок, створюються умови для комфортного руху пішоходів та людей з обмеженими фізичними можливостями, покращується благоустрій території вздовж вулиці, розвивається велосипедна інфраструктура.

Проєкт реконструкції вулиці виготовили у ЛКП «Інститут просторового розвитку». Ремонтні роботи на вул. Б. Хмельницького буде виконувати ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». Загальна вартість виконання робіт, згідно з договором-підряду, укладеним між ЛКП «Львівавтодор» та ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», — 175,4 млн грн.

За інформацією управління транспорту, на час ремонту вул. Б. Хмельницького, на ділянці від вул. Опришківської до вул. Механічної, автобуси маршруту № 20, до завершення ремонтних робіт, курсуватимуть за наступною тимчасовою схемою: вул. Польова — вул. Пластова — вул. Ковельська — вул. Кукурудзяна — вул. Липинського — вул. Промислова — вул. Б. Хмельницького — і далі за маршрутом.

Натомість на час проведення цих ремонтних робіт міський автобусний маршрут № 25 буде закорочено до АС-2.

Uber Eats покине Україну до 3 червня

Міжнародний сервіс з доставки їжі Uber Eats прийняв рішення покинути український ринок та припинити діяльність ще в 6 країнах. Про це повідомили у пресслужбі компанії.

“Після тривалої співпраці з місцевими ресторанами для здійснення зручної й надійної доставки їжі ми прийняли непросте рішення припинити роботу сервісу Uber Eats в Україні з середи, 3 червня”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомили Ain.ua в компанії, рішення припинити роботу сервісу в нашій країні прийняли, виходячи з бізнес-показників Uber Eats на ринку доставки їжі. «Як глобальний гравець, ми повинні розумно оцінювати відповідність продукту ринку і те, як ми розподіляємо ресурси по всьому світу», – наголошується в коментарі компанії.

Заощаджені завдяки закриттю сервісу в Україні ресурси перенаправляють на інші ринки в Європі і по всьому світу, де Uber Eats зростає швидше.

У компанії зазначили, що дуже засмучені через припинення роботи Uber Eats в Україні, проте планують й надалі пропонувати поїздки з Uber.

“Наразі ми передусім прагнемо зменшити можливі негативні наслідки цього рішення для наших дорогоцінних працівників, ресторанів- і кур’єрів-партнерів, а також клієнтів, які нас підтримували”, – підкреслили у прес-службі.

Користуючись нагодою, у компанії подякували всій спільноті Uber Eats в Україні – від партнерів до замовників їжі – за підтримку.

Компанія припиняє свою діяльність й у Чехії, Румунії, Єгипті, Гондурасі, Саудівській Аравії та Уругваї.

У повідомленні партнерам йдеться, що кур’єри, які здійснили хоча б одну доставку з 1 по 30 квітня, отримають компенсаційні виплати.  Партнери також зможуть отримати компенсацію за спеціальний одяг з логотипом Uber Eats, який вони закуповували для своїх кур’єрів. У той же час компанія Uber залишає за собою право на збір грошей, які партнери могли заборгувати компанії і афільованим партнерам.

Нагадаємо, на початку 2019 року в Україні з’явилася служба доставки Uber Eats. У Львові сервіс розпочав роботу в жовтні 2019 року. Згодом вони поширились в інших українських містах.

На Львівщині реконструюють 3 пункти пропуску та 5 прикордонних доріг

Республіка Польща надала Україні кредит у розмірі 100 млн євро під 0,15% річних на 30 років на реконструкцію прикордонної інфраструктури у двох областях. Тривалий час ці кошти були заблоковані, тому що вимагали змін до Податкового та Митного кодексів України. Власне 29 квітня 2020 року Кабінет міністрів України погодив внесення змін до кодексів, які розблокували використання кредиту 100 млн євро.

За ці кошти на Львівщині та на Волині побудують дорожню інфраструктуру до шести пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні, 5 доріг капітально відремонтують саме у Львівській області. Загальна довжина ділянок на Львівщині становить 131,3 км, а на Волині – 13 км. Загальна протяжність усіх – 144,5 км. На це Укравтодору виділять 68 млн євро.

На Львівщині проведуть капремонт таких доріг:

  • 20 км автодороги загального користування О 142001 Яворів-Грушів;
  • 9 км автомобільної дороги загального користування Т-14-03 Грушів-Немирів;
  • 46 км дороги загального користування Т-14-18 Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий (дорога до майбутнього ПП “Нижанковичі”);
  • 53 км дороги загального користування Т-14-04 Червоноград-Рава Руська;
  • 3 км автодороги загального користування Т-1401 КПП «Смільниця»-Старий Самбір;

За 25 млн євро збудують пішохідний перехід в Раві-Руській, який наразі є тільки в Шегинях. Також передбачено будівництво ділянки для легкового автотранспорту й автобусів та відновлення інфраструктури у «Краковці», а також реконструкція пункту пропуску «Шегині». А за 7 млн євро – проведуть реконструкцію 7 відділів прикордонної служби.

Зазначимо, що кредитний договір між урядами України та Республіки Польща набрав чинності ще у квітні 2016 року, проте через обмеження у законах він був заблокований.

За умовами Угоди, не менше 60% робіт і послуг мають бути польськими. Виконавці робіт з реконструкції доріг готові розпочати роботи одразу як тільки буде вирішено питання розмитнення техніки та оподаткування ПДВ і податком на дохід, а також створено умови для перетину кордону.

Як повідомив раніше очільник ЛКП «Львівавтодор» Олег Береза, ділянку Яворів-Грушів ремонтуватиме польська компанія Drogbud. Підрядній організації виплачений аванс у розмірі 10%, що становить майже 7 млн гривень. Вони вже змонтували невеликий асфальтно-бетонний завод у м. Червоноград.

Утім ці зміни має розглянути і затвердити тепер Верховна Рада України.

Козловський презентував футбольну академію у Винниках: озеро, 8 полів, гірськолижна траса

Президент українського футбольного клубу «Рух», місцевий бізнесмен та депутат ЛМР 7-го скликання Григорій Козловський розповів про концепцію великого інфраструктурного будівництва у Винниках біля Львова, де на даний момент відбувається спорудження унікальної, за його словами, футбольної академії, якій не буде рівних в Україні. Хоча це доволі скандальний проєкт, ми таки розповімо про кілька тез з презентації та що вже зроблено.

У понеділок, 20 квітня, вийшов презентаційний ролик про новий футбольний об’єкт, який має на меті популяризацію спорту серед дорослих та дітей. За словами бізнесмена Григорія Козловського, новий об’єкт, будівництво якого ще почалось 2 роки тому, буде кращим, ніж бази Динамо і Шахтаря та рівнятиметься відомим світовим.

На території бази розмістяться 8 футбольних полів (вже готові 6 полів). Всі вони будуть з освітленням, автополивом і необхідною інфраструктурою. Мінімум два поля – з підігрівом, що дозволить протягом усього року тренуватись юним та професійним футболістам. Одне поле, за його словами, точно таке саме як на “Львів Арені”.

«Ми проїхали 32 академії Європи. От у збірній Хорватії – 95% – випускники академії «Динамо» Загреб. І я мрію, що колись в Україні хоча б 70% випускників грали з нашої академії. Ми людям даватимемо шанс. Я хочу, щоб футболісти їхали в Європу, у топові чемпіонати. Це і ім’я нашому клубу підніме. І ще: велика частина філософії клубу полягатиме у тому, що ми багато часу приділятимемо навчанню та вихованню гравців», – наголосив він.

«Філософія академії – набирати дітей з 5 років. Будемо працювати з дітьми з п’яти областей, а безпосередньо в академії діти будуть жити з 10-11 років», – сказав Козловський.

Навчання в академії буде безкоштовним, адже цей проєкт буде самоокупним завдяки відпочинковій зоні. Академія Руху співпрацюватиме з академіями ПСЖ, Аякса, Мілана, Андерлехта, Аталанти, Сампдорії, загребського Динамо, Удінезе, Гоффенгайма і інших клубів.

Манеж з трибунами на 5 тисяч глядачів, гімнастичні і тренажерні зали, зали для єдиноборств, СПА, реабілітаційний центр, басейни, а також медична лабораторія.

А також тут будуть використовувати відновлювані джерела енергії . Тут вже встановили десятки сонячних панелей потужністю 2 МВт.

Там розміститься готель академії на 400 осіб, готель для гостей і відвідувачів на 300 осіб, хостел для команд-гостей (200 осіб), івент-хол на 1,5 тисячі глядачів.

Крім цього, на схилах гори розмістяться гірськолижні підйомники та гірськолижна траса довжиною 550 метрів.

Тут будуть пляжні зони на “спеціально створеному озері” (на місці колишнього), яке буде захищене сучасними технологіями. На території повинні укріпити береги і дамбу, вистелити дно озера спеціальними матеріалами та встановити систему очистки джерел, вода з яких наповнюватиме озеро. Нагадаємо, що воду з озера на початку реконструкції спустили, а джерело відвели в інше місце.

За словами Григорія Козловського, орієнтовні терміни здачі об’єкта в експлуатацію – кінець 2021-го року.

Нагадаємо, Винниківське озеро перебуває в оренді ТзОВ «Краківський ринок». У листопаді 2017 року це підприємство передало в суборенду 17,3 га території біля Винниківського озера фірмі Козловського для обслуговування озера, створення відпочинкового комплексу «Академія Футболу» та розроблення детального плану території.

Зараз заради гірськолижної траси у Винниківському лісництві вирубують 4,2 га лісу. Це викликало спротив деяких мешканців та окремих активістів. Поліція виїжджала на місце події за викликом, однак стверджує, що вирубка ведеться законно, а Григорій Козловський заявляє, що компенсовує збитки місцевим бюджетам. Однак на запити журналістів Захід.нет, ані у Львівській міськраді, ані у Винниківській цього не підтверджують. Прокуратура Львівської області вивчить законність набуття права власності та користування території поблизу Винниківського озера. Слідкуємо далі за ситуацією.

Дев’ять міст України відмовляться від “маршруток”

До кінця 2020 року дев’ять міст України можуть повністю відмовитися від маршрутних таксі. Як стверджує міністр інфраструктури, Владислав Криклій, в даний час міністерство спільно з Асоціацією міст України за підтримки Європейського інвестиційного банку розробляють програму щодо поліпшення громадського транспорту.

На першому етапі програму планується реалізувати в Харкові, Запоріжжі, Одесі, Сумах, Чернігові, Києві, Львові, Тернополі та Луцьку. Тож вже до кінця поточного року з вулиць цих міст можуть повністю зникнути маршрутні таксі. Про це пише “Обозреватель”.

“Компанія, яка буде надавати автобус, електробус, тролейбус, буде гарантовано отримувати суму і зможе укладати договори на 3-5 років, планувати собі лізингові умови, лізингові договори, здійснювати платежі”,– розповів Криклій.

Міністр підкреслив, що при цьому перевізник не буде зацікавлений в тому, щоб безконтрольно збільшувати кількість пасажирів у автобусі, наражаючи на небезпеку пасажирів. Крім того міста зможуть не тільки обмежуватися своїм комунальним транспортом, але ще і додатково добирати громадський транспорт, у тому числі й на комерційних умовах.

Європейський інвестиційний банк виступає в ролі інвестора проєкту. Наразі він профінансований на суму 176 мільйонів євро. Планується підписання додаткової угоди на 200 мільйонів євро.

Проєкти будуть здійснюватися шляхом паритетного фінансування – 50% суми надає інвестор, іще 50% фінансує сам місто.

Ми розраховуємо на те, що в кінці поточного року або на початку наступного все можуть використовувати ці гроші, щоб ми могли рухатися по наступних містах, – додав міністр.

Чотири іноземні компанії хочуть будувати сміттєпереробний завод у Львові

У Львові відбулося відкриття технічних пропозицій від учасників другого етапу тендеру з будівництва сміттєпереробного заводу. Через карантин у зв’язку з пандемією Covid-19 Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) дозволив подавати всю документацію в електронному варіанті.

Як повідомили у пресслужбі міськради, свої пропозиції надіслали чотири учасники:

Компанія Eggersmann Anlagenbau GMBH (Німеччина) – має досвід будівництва таких механіко-біологічних комплексів:

  • у м. Жари (Польща). Термін будівництва 2013−2015, потужність 72 тис. тонн/рік;
  • у м. Софія (Болгарія) (2013−2015, потужність 410 тис. тонн/рік);
  • у м. Тель-Авів (Ізраїль) (2013−2015, потужність 450 тис. тонн/рік);
  • у м. Рексем (Велика Британія). (2013−2014, потужність 75 тис. тонн/рік);
  • у м. Познань (Польща). Термін будівництва 2014−2016, потужність 52 тис. тонн/рік.

Компанія Control Process S.A. з Польщі, що збудувала такі комплекси:

  • у м. Ольштин (Польща). Термін будівництва 2013−2015, потужність 95 тис.тонн/рік;
  • у м. Стальова Воля (Польща). (2013−2015, потужність 60 тис. тонн/рік);
  • у м. Люльково (Польща) (будівництво 2013−2015, потужність 56 тис. тонн/рік);
  • в Нове Тонішево Копашин (Польща) (2014−2015, потужність 52 тис. тонн/рік).

Консорціум із двох фірм — WTT (Нідерланди) та Axis (Литва), які збудували такі комплекси:

  • у районі Саутварк у Лондоні (Велика Британія), працює з 2012, потужність 87,5 тис. тонн/рік;
  • з переробки відходів у м. Джульяно (Італія), працює з 2012, потужність 36 тис. тонн/рік;
  • проектування, будівництво, пуско-налагоджувані роботи та введення в експлуатацію механічного комплексу з сортування побутових відходів у м. Лідс (Велика Британія). (2016, потужність 214 тис. тонн/рік);

Консорціум із двох фірм — MUT (Австрія) та Dogusan (Туреччина). У цього консорціуму найбільший перелік втілених проектів, зокрема комплекси з механіко-біологічної переробки твердих побутових відходів у:

  • м. Карлові Вари (Чехія) — потужність 27 тис. тонн/рік;
  • м. Багдад Русафа (Ірак). Термін будівництва 2013−2015, потужність 300 тис. тонн/рік;
  • Сажоказі (Угорщина), завершення будівництва 2015, потужність 46 тис. тонн/рік;
  • Сомі (Угорщина), завершення будівництва 2015, потужність 60 тис. тонн/рік;
  • м. Пернік (Болгарія), завершення будівництва 2015, потужність 41 тис. тонн/рік;
  • м. Плевен (Болгарія), завершення будівництва 2015, потужність 56 тис. тонн/рік;
  • м. Багдад Каркх (Ірак), термін будівництва 2011−2013, потужність 300 тис. тонн/рік;
  • м. Бельсько-Бяла (Польща), завершення будівництва 2013, потужність 25 тис. тонн/рік;
  • Кіралісцентантвані (Угорщина), завершення будівництва 2010, потужність 120 тис. тонн/рік;
  • завод з утилізації золи та шлаку у Дюрнрорі (Австрія), завершення будівництва 2010, потужність 60 тис. тонн/рік;
  • м. Відень (Австрія), завершення будівництва 2009, потужність 540 тис. тонн/рік;
  • м. Бекешчаба (Угорщина) завершення будівництва 2015, потужність 120 тис. тонн/рік.

Тепер документи розглядають члени тендерного комітету від ЛКП «Зелене місто» за підтримки консультанта. Якщо виникнуть зауваження чи запитання — їх надішлють учасникам. Також за результатами розгляду документів спеціалісти ЛКП «Зеленого міста» нададуть звіт у ЄБРР. Саме цей документ регулюватиме пропозицію підприємства щодо допуску тих чи інших учасників до подання комерційної пропозиції.

По завершенню усіх тендерних процедур буде визначено генерального підрядника на будівництво комплексу.

Яким має бути сміттєпереробний завод?

Завод, який мають намір збудувати у Львові, буде працювати за технологією механіко-біологічної переробки. Поняття «механічна переробка» означає відсортовування відходів з допомогою спеціального автоматизованого обладнання, а також частково деякі процеси проводитимуться вручну. Цей етап важливий для того, щоб розділити вторинну сировину (скло, метали, полімери, макулатура, тетрапак), з якої згодом формуватимуть товарні партії та відправлятимуть на переробні підприємства. А органічні відходи компостуватимуть. Механіко-біологічна переробка дозволить якісно відділяти відходи, які можна переробити знову.

Такий сміттєпереробний комплекс відповідає вимогам Національної стратегії поводження з відходами до 2030 року, яка ґрунтується на найкращих технологіях, які діють у Європі та визнані Європою ефективними у вирішенні проблеми переробки відходів. Окрім того, у ЄС керуються документом BAT (Best Available Technologies) — про найкращі доступні технології в галузі переробки сміття.

Частка залишкових відходів у цьому комплексі становитиме не менше 30%. Головне завдання заводу з механіко-біологічної переробки — зменшити об’єм залишкового сміття, яке так чи інакше підлягає утилізації шляхом захоронення. Проте це будуть вже перероблені і спресовані відходи, а не у змішаному вигляді, як це є зараз. Окрім того закон України «Про відходи» передбачає, що з 1 січня 2018 року всі відходи мають бути перероблені перед тим, як потрапити на захоронення.

Оскільки на заводі передбачений процес оброблення органічних відходів, це дозволить якісно розділяти фракції сміття, а сам процес є контрольований та безпечний. Зокрема, буде кілька різних зон та 24 тунелі закритого типу, де контролюватимуть параметри клімату та викиди, також працюватимуть спеціальні фільтри, що не дозволить поширення неприємного запаху.

Для додаткових гарантій консультувати та наглядати за будівельними, екологічними нормами та фінансовими витратами будуть європейські фахівці від ЄБРР та Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, які й фінансують проєкт.

Новий завод буде розрахований на потужність, яка забезпечить потреби міста — це 240 тисяч тонн відходів на рік при двозмінній роботі. Окрім того, проект передбачає можливість модернізації у випадку збільшення навантаження, або введення на заводі додаткової третьої зміни.

Рада ухвалила закон про ринок землі

Верховна Рада України ухвалила закон про запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. За це рішення проголосувало 259 депутатів, інформує Громадське.

Законопроєкт ухвалили в оновленій, «компромісній» редакції.

Вона передбачає, що ринок має запрацювати з 1 липня 2021 року (раніше мав запрацювати з 1 жовтня 2020 року) після чого ще два роки тільки фізичні особи зможуть купувати землю, і не більше 100 гектарів.

Для юридичних осіб ринок землі має запрацювати з 2024 року. При цьому, у своїй власності компанії зможуть концентрувати до 10 тисяч гектарів.

Цей закон надає власникам сільськогосподарської землі право на продаж своїх ділянок (паїв), а також купувати землю. Раніше люди могли передавати землю лише шляхом довгострокових договорів оренди, які часом укладалися на десятки років.

Мораторій (заборона) на продаж землі діяв в Україні з 2001 року. Спершу його продовжили до 2005 року — до того часу в Україні мали розробити закон про обіг сільськогосподарських земель та запровадити ринок. Однак цього не сталося, тому мораторій продовжували щороку на 1 рік. Востаннє мораторій на продаж землі продовжили до кінця 2019 року, однак ринок землі не запрацює доти, доки не буде ухвалено закону про обіг землі.

Право на купівлю та продаж сільськогосподарської землі дозволяє повноцінне володіння земельними паями та відкриває можливості для використання землі у якості застави для кредиту.

Водночас у суспільстві існують побоювання того, що відкриття ринку землі призведе до того, що «всю землю викуплять олігархи, транснаціональні компанії та іноземці». Зазначимо, що надання права на купівлю та продаж землі не означає, що власники земельних паїв втратять право на користування ними. Іншими словами, ніщо не може примусити людину продати свій пай

До законопроєкту про ринок землі депутати подали 4018 правок. Станом на 6 березня депутати встигли розглянути лише 3298 правок. Решту правок розглядали протягом 30 березня. Завершили розгляд законопроєкту 31 березня о 00:40.

Рада розглядала законопроєкт про ринок землі з 6 лютого 2020 року. Загалом за цей час відбулося 10 сесійних днів, коли Рада проводить голосування. Решту часу депутати працювали або в комітетах, або з виборцями.

Зазначимо, що відповідно до соціологічних опитувань «Центру Разумкова», лише 21,4% українців підтримують запровадження ринку сільськогосподарського призначення.

Ухвалення закону про землю та так званого «антиколомойського» закону це ключові вимоги Міжнародного валютного фонду для підписання нової програми співпраці з Україною, в межах якої передбачене фінансування на суму до 8 мільярдів доларів.

Наразі Україна потребує програми МВФ, адже не може залучати достатні обсяги фінансування на фінансових ринках через кризу, яку спричинила пандемія коронавірусу. Інвесторів більше не приваблюють українські облігації та інші активи. Це може призвести до того, що держава не матиме достатньо коштів для погашення пікових платежів за державним боргом, які настануть у травні, липні та вересні 2020 року.

Фінансування МВФ може надійти як до резервів, так і до бюджету. Більше того, отримання кредиту від МВФ дозволить уряду залучити дешеве фінансування від ЄС та Світового банку.

Львівські розробники створили безконтактний дезінфектор та друкують захисні щитки для медиків

Львівські розробники із стартапу 3D Tech, що займається 3D-моделюванням й друком, створив дизайн безконтактного дезінфектора, а проєкт для друку опублікували онлайн, щоб кожен, хто має 3D-принтер, міг надрукувати такий і собі. Згодом вони розпочали друкувати медичні щитки для наших медиків.

Що то за дезінфектор? 

Ним можна обробляти руки, просто піднісши їх до пристрою, не торкаючись до нього.

Це не перший такий пристрій на ринку, але компанія продає його за собівартістю (583 грн, без наповнювача). Вона також виклала його креслення в онлайн, щоб надрукувати і зібрати такий же пристрій міг хто завгодно. Про це редакції AIN.UA розповів СEO компанії Павло Єсип.

За його словами, як тільки почався карантин, компанія вирішила встановити на виробництві дезінфектори для рук. «Ми хотіли забезпечити чистоту рук на нашій 3D-фермі, але зіткнулися з проблемою, що дешевих безконтактних дезінфекторів немає, а дорогі по 4000 грн ми не можемо собі дозволити», – говорить він.

Тому вирішили розробити і надрукувати на 3D-принтері свій власний дезінфектор. В результаті отримали пристрій, який обробляє руки безконтактно, і який можна багато разів заправляти будь-яким рідким розчином. Його корпус друкується з PLA і ПЕТ-пластика.

За словами Павла, проєкт вирішили робити opensource. Пристрій складається з підручних компонентів, які просто знайти, а роздрукувати його може будь-яка людина з мінімальними навичками роботи з 3D-принтером. Його креслення і список компонентів є на Thingiverse.

«Ми виклали у відкритий доступ файли для 3D-друку і список комплектуючих: хто завгодно в Україні може почати виготовляти такі ж дезінфектори і вдосконалювати нашу модель. Історія аналогічна тому, як в Чехії виготовляють захисні маски, а в Італії друкують клапани », – говорить він.

Медичні щитки

Після розголосу в мережі інтернет про дезінфектори, розробники пішли далі. Використавши схему чеських розробників, львівська компанія на своїх 3D-принтерах розпочала друк щитків на обличчя для медиків.

“Щиток дасть додатковий захист медикам, лікарям, бригадам швидкої допомоги – вони контактують з людьми у яких вірус найчастіше. Щоб вони могли ефективно лікувати та боротись з симптомами – потрібно збільшити їхній захист та зменшити процент інфікування”, – пишуть на своїй ФБ-сторінці.
Варто зазначити що щиток є одним з компонентів індивідуального захисту. Водночас максимального захисту – надає весь комплект цього захисту і кожен з компонентів виконує свою функцію.
Недавно невелику партію масок вони передали в одну з львівських лікарень, де медики зараз перевіряють їхню функціональність та практичність.

Кожна 10-та пляшка соку в світі зроблена з українських фруктів та ягід

Минулого року з фруктів та ягід, перероблених на заводах компанії T.B. Fruit, була зроблена кожна 10-та пляшка соку в світі та кожна 4-та пляшка яблучного соку в США. Про це повідомляє прес-служба компанії.

Нагадаємо, засновником та власником Групи є львів’янин Тарас Барщовський, а штаб-квартира компанії та одне з великих виробництв знаходиться в Городку на Львівщині.

Вже котрий рік поспіль компанія T.B. Fruit займає третю лідерську сходинку в рейтингу найбільших виробників концентрованих соків в Європі.

Мова йде про Групу компаній T.B. Fruit, до складу якої входять сім заводів з переробки фруктів та овочів, чотири з яких знаходяться в Україні (інші в Польщі та Молдові). В червні компанія розпочала будівництво найбільшого у Європі заводу по переробки фруктів і ягід потужністю 330 тис. тонн в рік в місті Бжостовец (Польща).

Українському споживачу Компанія відома соками прямого віджиму ТМ “Galicia”, а світ знає T.B. Fruit як потужного виробника концентрованих натуральних соків.

Загальна потужність переробних заводів T.B. Fruit становить 1 млн тонн фруктів, овочів та ягід, це відповідно майже 150 тис. тонн концентрованого соку щороку.

З української сировини виготовляються сотні торгових марок соків у світі. Концентровані соки виробництва T.B. Fruit постачаються глобальним лідерам, таким як Nestle, PepsiCo, Coca-Cola, Refresco, Eckes-Granini. В Україні з концентрованого соку T.B. Fruit виготовляють соки для таких відомих українських брендів як: Sandora, “Садочок”, “Сандорик”, Rich, “Живчик” та ін.

Засновник і власник T.B. Fruit Тарас Барщовський повідомив, що на початок 2020 року географія експорту продукції Компанії (близько 90%) налічує 40 країн світу, серед яких є важкодоступні для українського виробника ринки США, Європи, Японії, Ізраїлю (ці країни дуже прискіпливо ставляться до якості сировини, що надходить до них).

Окрім 7 заводів з переробки фруктів та овочів компаніє належить також транспортно-логістичний, інжиніринговий та деревообробний бізнес. В залежності від сезону на підприємствах T.B. Fruit працює 2,5-3,5 тис. чоловік.

T.B. Fruit є одним з найбільших платників податків у Львівській області. Група компаній T.B. Fruit в Україні за результатами 2019 року перерахувала до бюджетів всіх рівнів 172 млн грн податків, що на 63 млн грн більше, ніж за такий же період 2018 року.