7 липня у селі Підгайчики, що на Золочівщині Львівської області, відбулось відкриття сучасного м’ясопереробного комплексу по забою птиці. Із відкриттям присутніх привітав голова Львівської ОДА Максим Козицький.
«У теперішній кризовий час реалізація таких проєктів – це дійсно подвиг. Бачимо, що український бізнес глибоко вірить у свою країну і в те, що ситуація у ній змінюється на краще. Підприємці довіряють новій українській владі – і це дуже важливо.
Відкриття цього комплексу – це інвестиція в економіку не лише Золочівщини, а й усієї області. Хотів би підкреслити, що інвестиції – це не лише гроші, але в першу чергу люди. Наші люди! Від сьогодні сподіваюсь, що у понад сотні місцевих родин економічне становище покращиться. Багато з них зможуть працювати на Батьківщині, біля своїх родин, своїх дітей. Вірю, що відкриття подібних підприємств у майбутньому стане не поодиноким випадком, а закономірністю», – наголосив Максим Козицький.
Проектована потужність нових виробничих потужностей – 2000 голів на годину. Завдяки відкриттю м’ясопереробного комплексу вдалось забезпечити місцеве населення понад 120 робочими місцями із середньомісячною заробітною платою понад 10,5 тисяч гривень.
Інвестиції приватної компанії склали понад 150 млн грн.
На забійний цех надходить птиця вирощена на власних птахофабриках, а також передбачається налагодження довготривалої співпраці із діючими птахофабриками Західного регіону України, для забезпечення безперебійного функціонування цеху.
У планах компанії на 2021-2022 роки є збільшення потужностей щодо вирощування птиці до 6 млн. голів в рік, за рахунок будівництва нових сучасних птахофабрик, інкубатора та птахофабрик з вирощування батьківського поголів’я.
Компанії власника корпорації OKKO Group Віталія Антонова протягом останнього року отримали понад 300 га землі в горах Славської ОТГ на Львівщині. Про це повідомляє Zaxid.net.
На цій території власник «Галнафтогазу» планує збудувати гірськолижний курорт. Будівництво має розпочатись у 2021 році.
Ідею Антонова збудувати новий гірськолижний курорт, який був би більший за «Буковель», стало відомо ще у 2017 році. Будівництво мало розпочатися в 2018-2019 роках, але процес відкладався через бюрократію з документами. Однак компанії пов’язані з бізнесменом продовжують отримувати земельні ділянки.
Згідно плану проекту, будівництво гірськолижного комплексу почнеться на північному схилі гори Захар Беркут з боку села Верхня Рожанка. Під курорт планують застосувати гори Тростян, Погар, Високий Верх, Чорна Ріпа та Захар Беркут, де буде за різними даними від 50 до 75 км гірськолижних трас.
Територія, де приблизно компанія отримала(мує) ділянки
Загальний термін реалізації проекту становить три-п’ять років, обсяг інвестицій — близько 500 млн доларів.
У 2019 році Антонов разом з бізнес-партнером Василем Даниляком заснували компанію «Рожанка парк». З моменту заснування до 10 червня 2020 року ця фірма приватизувала понад 200 земельних ділянок на території села Верхня Рожанка загальною площею близько 300 гектарів. Наразі призначення цих земель – для ведення особистого селянського господарства.
На початку 2020 бізнес-партнери заснували ще одну компанію «Славскі». Протягом січня-травня 2020 року ця фірма приватизувала 12 земельних ділянок на території сіл Волосянка та Верхня Рожанка. Загалом йдеться про близько 27 га земель, які раніше перебували у комунальній власності Славської ОТГ. Усі земельні ділянки межують із витягами гірськолижного комплексу «Захар Беркут».
Голова Славської ОТГ Володимир Бега сказав журналістам Захід.нет, що процес виділення земельних ділянок під будівництво гірськолижного курорту уже на етапі завершення, але фактичне будівництво курорту почнеться не раніше 2021 року. Зараз інвестор розробляє детальний план території.
«Є технічні проблеми, бо міняються детальні плани і робочий проект, де мають бути витяги, нижні базові станції і тому так все відкладається. Я думаю, що цього року це вже завершиться і в наступному році почнуть земляні роботи по будівництву озер, які потрібні для запасу води.
Попередньо було анонсовано біля 50 км трас. Але це тільки траси, але треба ще подати площі під озера, під нижні, верхні станції, парковки тощо. Тому воно назбирується», – повідомив голова Славської ОТГ.
Пан Бега також мовив, що місцеві бізнесмени не в захваті від ідеї будівництва величезного гірськолижного курорту.
З одного боку курорт буде альтернативою Буковелю, але між ними не буде змагання за туриста. Це різні концепції. Новий курорт матиме краще географічне розташування.
Селище Верхня Рожанка знаходяться за 140 км від Львова. Воно розміщене на стику трьох областей – Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської. На відміну від Буковелю, сусіднє Славське має залізничну станцію, через яку курорт має пряме сполучення з Києвом, Одесою, Дніпром та Харковом. Курсують також чотири потяги міжнародного сполучення.
Відтепер нерезиденти України (іноземці) зможуть відкривати бізнес в Україні віддалено, тобто дистанційно, не будучи в Україні. Також розпочали тестувати послуги реєстрації ТОВ онлайн за спрощеною схемою.
Е-резидентство
В Уряді підтримли постанову, яка дозволяє реалізувати проєкт електронного резидентства, а вже з 1 липня почнеться пробний (тестовий) режим.
Е-резидентство – це проект Міністерства цифрової трансформації. У рамках цієї ініціативи планують зробити Україну привабливішою для іноземців, зокрема інвесторів та бізнесменів. Подібний проект вже реалізований в Естонії.
Інoземець зможе отримати спеціальний статус, що дозволяє дистанційно заснувати бізнес в країні, відкрити банківський рахунок та користуватися різними адміністративними послугами.
З е-резидентством можна отримати:
Український кваліфікований електронний підпис
Реєстраційний номер облікової картки платника податків
Можливість відкрити онлайн рахунок в українському банку
Спрощений доступ до адміністративних послуг в Україні
У Мінцифрі очікують, що першими е-резидентами стануть іноземні ІТ-спеціалісти та спеціалісти з країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону та ближнього закордону — саме для них статус е-резидента України допоможе працювати з клієнтами з Європейського Союзу, сплачуючи помірні податки в український бюджет (наприклад, за допомогою ФОП).
Послуги ТОВ на платформі «Дія»
Іншою новиною від Міністерства цифрової трансформації став початок бета-тестування реєстрації ТОВ на порталі «Дія». Наразі на сервісі є можливість:
Зареєструвати ТОВ на підставі модельного статуту — подання заяви займе лише 20 хвилин
Перевести ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту — весь процес займає лише 10 хвилин
Результат підприємці зможуть отримати лише протягом 1 робочого дня.
Наразі сервіс працює на базі порталу Мін’юсту, після тестування сервіс буде доступним лише на платформі diia.gov.ua.
Також на єдиній платформі можна буде обрати спрощену систему оподаткування та подати заявку на реєстрацію платників ПДВ (податку на додану вартість). Раніше ці заяви можна було подати лише одночасно, що спричиняло дуже багато прoблем для ТОВ під час організації діяльності.
Теперішні ТОВ можуть перейти з власної редакції установчих документів на новий модельний статут. Також на платформі є інші додаткові функції, недоступні офлайн — можна змінити положення чи обрати певні пункти статуту.
Завжди персики вважалися південним фруктом, і навіть в тепліших регіонах України їх вирощували поодинокі садівники. Зараз ситуація значно інша: нові насадження персиків й абрикосів тепер можна зустріти в багатьох областях України, зокрема й на західній Україні. Лише у Мостиському районі на Львівщині зараз росте близько 50 га персикових садів, розповідає садівник Любомир Стельмащук. Про це повідомляє techdrinks.
Свою першу персикову плантацію він посадив у 2003 році. Відтоді займається вирощуванням персиків, абрикосів та інших фруктових дерев у власному саду в с. Твіржа Мостиського району й у ФГ «Еко-Ягода».
Для Мостиського району персикові сади – вже давно не екзотика. Їх успішно вирощують у кількох господарствах. Нині приватне підприємство Любомира Стельмащука вирощує сад на 4 гектарах, з яких 2 га займають насадження персика. Натомість у господарстві «Еко-Ягода», де зараз працює садівник, ростуть 20 га персиків і 8 га абрикосів.
Сорти персика підбирали методом проб та експериментів, розповідає садівник. Адже районованих для Львівщини різновидів на той час не було. Перші саджанці разом з однодумцями купували у Польщі, привозили й з інших країн. А потім не лише самостійно забезпечили власні потреби у садивному матеріалі, а й почали його реалізовувати.
“Спочатку з Польщі привозили готові саджанці, а згодом – підщепу. Шукали живці для прищеплювання, і з часом ми вже вирощували багато сортів з США, Італії, Франції. Лише торік спробували внести до реєстру два сорти – Мостиський і Мостиський Діамант, оскільки вони з’явилися у наших умовах і добре себе проявили. Втім, садимо різноманітні сорти, аби випробувати їх у наших
умовах. Звісно, певні саджанці не приживаються. Однак якщо сорт адаптується до клімату західної України, ми його розмножуємо, оскільки він вартує уваги”, – розповідає Любомир Стельмащук.
Поступово у господарстві «Еко-Ягода» налагодили процес вирощування підщеп. Зараз там мають відібрані маточні дерева, з яких збирають насіння. Згодом методом окулірування прищеплюють сорти, і наступного року отримують готові саджанці. А цьогоріч планують повністю відмовитися від польського насіння і забезпечувати власні потреби самостійно.
Складність вирощування пізніх сортів персика
Утім, настрій у садівників з Мостиськ далеко не завжди оптимістичний. Адже розширенню бізнесу перешкоджає низка факторів, серед яких і бюрократичні перепони до офіційного оформлення діяльності.
“У якийсь момент навіть хотілося припинити займатися садом… Торік намагалися офіційно зареєструвати розсадник, однак вимоги до цієї сфери діяльності дуже високі, а високопродуктивні сорти від селекціонерів США та Канади, адаптовані до різних кліматичних умов, в Україні не внесені до вітчизняного реєстру. Тож займатися вирощуванням саджанців невигідно. Натомість офіційно зареєстровані в Україні сорти часто неякісні, а смакові властивості та зовнішній вигляд плодів далекі до ідеалу. Хоча деякі наші сорти вирощуємо вже понад 10 років. Серед них Мостиський – дуже ранній сорт, який вже вирощують і в Молдові, і в Росії, і по всій Україні”, – розповідає Любомир Стельмащук.
Збільшуючи насадження персика, садівник зі Львівщини керувався тим, що у Львівській області все ж краще ростимуть і плодоноситимуть дерева пізніх сортів, плоди яких дозрівають наприкінці липня – в середині вересня. Ранні персики у цій кліматичній зоні не встигають набрати цукрів і поступаються смаком плодам, що ростуть у південних регіонах.
“У наших умовах ранні персики найраніше дозрівають у третій декаді червня – на початку липня. Якщо весна не затяжна і тепла, то смакові властивості ранніх персиків можуть бути дещо кращими, коли ж вона холодна, то плоди не такі смачні. Зате ті плоди, які дозрівають пізніше, переважно у серпні-вересні, на смак просто неперевершені! Адже ці місяці у нас дуже теплі, тому наші пізні персики вигідно відрізняються від імпортних і за зовнішнім виглядом, і за смаковими властивостями. Але є й ризики. Ранній персик, що називається, зібрав і забув, а про пізній доводиться непокоїтися ціле літо, побоюючись граду. Торік у червні на гектарі насаджень ми встигли зібрати ранній персик, який одразу ж продали на гуртовому ринку. А пізніші сорти, починаючи від персиків сорту Редхейвен, зіпсував град. Як наслідок, цей урожай не потрапив на гуртовий ринок. Ми його продавали у роздріб, і, відповідно, суттєво втратили. Але хоч ранні персики легше вирощувати, я все одно зробив ставку на пізні сорти, бо у них краща якість і товарний вигляд. І, відповідно, дещо вища ціна, – каже Любомир Стельмащук. – Приміром, торік на початку вересня нам телефонували з Закарпаття і хотіли купити плоди. В них на той час персиків уже немає, а в нас саме дозрівають”.
Як справляються з приморозками
За ці роки садівникам з Мостиського району довелося пережити по-справжньому екстремальні умови: у 2006 році мороз сягнув позначки -30 °С, а через рік – -28 °С. Та для персикового й абрикосового саду загрозливим явищем є не лише тріскучі зимові морози, а й весняні приморозки. Втім, з негативним впливом останніх Любомир Стельмащук вже навчився боротися.
“Ефективну стратегію захисту від весняних приморозків вдалося виробити, випробувавши різні препарати. Так, у 2019 році у ніч з 15 на 16 квітня температура знизилася до -8-9 °С. У результаті я втратив до 60% урожаю. Натомість в «Еко-Ягоді», де дерева обробляли препаратами за правильною схемою, втрати врожаю становили до 10%, причому приморозки негативно вплинули не на всі сорти. Загалом я випробував багато різних препаратів і таки отримав бажаний ефект. Але для цього важливо дотримуватися технології та робити все чітко за схемою. Зараз сад обробляю на початку квітня, використовуючи двопроцентний розчин препарату Ріверм. Також використовую препарат Квантум-АміноФрост харківської фірми «Квантум». Це ефективний комплексний антистресовий препарат з кріопротекторною дією. Дуже важливо одночасно з ним одразу вносити калій. З цією метою використовую органічний калій фірми «Квантум» або калійну селітру. Препарати з калієм сприяють збільшенню концентрації клітинного соку. Адже якщо в клітинному соці високий вміст солей, він замерзає за нижчої температури. Тому можна сподіватися, що рідина в клітині не замерзне і клітина не зруйнується. Згодом, відразу після приморозку, обробляю дерева препаратом Квантум АміноМакс, у якому міститься максимальна кількість амінокислот”, – розповідає садівник.
Але продукт потрібно не тільки виростити, але й вигідно реалізувати. Наразі садівники зі Львівщини продають продукцію на вітчизняному ринку, оскільки поки що не мають достатніх обсягів для виходу на експорт. До того ж реалізація на зовнішніх ринках потребує попередньої сертифікації продукції та забезпечення оперативності доставки.
“Ми реалізуємо продукцію на великому гуртовому ринку «Шувар» у Львові. Цьогоріч у Києві я придивився також до столичного гуртового ринку. З тими обсягами врожаю, які очікуємо отримати у цьому сезоні, дамо раду і в Україні. Тим паче, що холодильним обладнанням ми забезпечені, а доглянутий і якісний персик може зберігатися у холодильнику до 10 днів. Що ж до перспектив реалізації саджанців, то поки що їх в основному реалізуємо вроздріб приватним господарствам. Наразі в Україні важко працювати за схемою, яка актуальна для Польщі чи Італії. Там покупці приїздять до розсадників, роблять замовлення і через 2 роки забирають відповідну кількість готових саджанців певних сортів. Натомість у нас все потрібно швидко і зараз”, – розповідає Любомир Стельмащук.
Але попри всі труднощі, Любомир Стельмащук та його однодумці вважають вирощування персиків на Львівщині перспективною справою.
“Усе йде до того, що клімат змінюється, і ми вже можемо садити ті культури, які раніше вирощувати навіть не сподівалися. Скажімо, у мене вже три роки плодоносить хурма. Ще зацікавився азиміною – вже маю кілька сортів цієї культури і сподіваюся цьогоріч отримати перші плоди”, – каже фермер.
Карпатські гори є життєво важливим середовищем існування для одних із найрідкісніших диких тварин Європи, де проживають тисячі бурих ведмедів, а також вовки та євразійські рисі. Але, як виявляється, вони також є джерелом виробництва для шведського меблевого гіганта IKEA.
23 червня британська неурядова організація Earthsight, після 18 місячного розслідування, опублікувала своє чергове дослідження щодо схеми постачання української деревини в ЄС. Це стосується закупівель компанією ІКЕА української деревини в своїх посередників, які начебто продають сертифіковану деревину. Далі ж цілі ліси перетворюються на продукти шведського виробника і опиняються на полицях магазинів.
Наприклад, розкладні стільці Terje, що продаються у мережі магазинів ІКЕА, виробляють з незаконно вирубаного українського бука. Вартість цього стільця на українському сайті IKEA становить 399 грн.
Деталі розслідування
Постачанням сировини для виробництва займається лісомисливське господарство смт Великий Бичків на Закарпатті. Перевірки Державної екологічної інспекції підтвердили, що Великобичківське ЛМГ незаконно видало ліцензії на “санітарні” рубки на 109 ділянках з квітня по червень 2018 року. Це відбувалось під час час так званої “тиші”, коли заборонені санітарні вирубки. Це відбувалось у весняний період, коли десять тижнів підряд дикі тварини розмножуються. Дозволи на рубку здорових дерев видали під приводом того, що вони хворі.
Дані, отримані в ході розслідування, свідчать, що Великобичківське ЛМГ проводило незаконні санітарні рубки у тому ж обсязі в аналогічний період у 2019 та 2020 роках.
Колишній головний лісник Великобичківського державного лісогосподарського підприємства Юрій Сойма не заперечив, що екологічні інспектори виявили багаторазові порушення закону. Але він сказав: “Екологічні інспектори мають усі необхідні повноваження накладати штрафи, якщо виявляють якісь порушення під час проведення планових та позапланових перевірок. Не ясно, чому, маючи цю інформацію, вони цього не зробили”. До речі, Сойму звільнили з посади директора господарства у лютому 2020 року.
Головним заготівельником незаконно зрубаного бука є меблева компанія “ВГСМ”. Компанію заснували у 1992 році власне як постачальника для ІКЕА.
“ВГСМ” є одним з найбільших деревообробних підприємств України, яке переробляє 40 тис. кубометрів деревини щороку, з яких роблять майже півмільйона букових стільців. Майже весь свій товар вони експортують до ЄС, при цьому замовником 96% всієї продукції є ІКЕА.
До речі, до 2008 року власником “ВГСМ” була дочірня компанія ІКЕА – Swedwood, яку ІКЕА закрила у 2008 через місцеву корупцію. Згодом компанію викупив багаторічний працівник ІКЕА, румун Даніел Міхай Плопішан, котрий знову відкрив її у 2010, аби виробляти букові стільці для шведського гіганта.
Товаротранспортні документи показують, що “ВГСМ” продає букову сировину, дуб і ясен на фабрику ІКЕА в Словаччину. Значну частину експортної продукції становлять напівготові частини меблів ІКЕА або букові пиломатеріали, які переправляють до Румунії, де їх фінальною обробкою займається компанія Plimob.
У 2018 році Plimob виготовила близько 1,5 мільйонів стільців Terje для Ikea, а також стільці Ingolf, Henriksdal і Nornas.
Згідно з даними Earthsight, у Великому Бичкові протягом квітня і початку травня 2020 року (період карантину й пандемії) на щонайменше 33 різних ділянках, всупереч забороні, проводились санітарні рубки. На 11 з цих ділянок заготівлю проводила компанія “ВГСМ”.
Британська телевізійна компанія Channel 4 News взяла коментар у керуючого директора ВГСМ, Ірини Мацепури. Вона сказала: “Ми завжди збираємо тільки легальну деревину і у нас є документ, що підтверджує кожен кубічний метр деревини. IKEA купує тільки сертифіковану деревину FSC, і відповідно ми можемо довести кожен кубічний метр деревини за допомогою вихідних документів”.
Директор Earthsight, які провели розслідування, Сем Лоусон каже, що сам процес сертифікації FSC є недосконалим.
“Ми бачили нелегальні порушення деревини, порушення прав людини, корупцію по всьому світу, за участю компаній, сертифікованих FSC. І тому, що ІКЕА повинна зробити в першу чергу, використовуючи свою обробку як найбільший покупець деревини FSC, це змусити саму FSC змінитись, зробити сертифікацію кращою”.
Після опублікованого дослідження, вже 23 червня, IKEA заявила, що перегляне свою мережу поставок деревини й постачальників з України після повідомлення неурядової організації про нібито незаконну вирубку в Карпатах.
“IKEA не приймає деревини, яку незаконно вирубують, для виробництва наших продуктів”, – сказав фахівець компанії IKEA у відповіді на запит видання Reuters.
“Ми розуміємо, що незаконна лісозаготівля залишається широко розповсюдженою глобальною проблемою і активно працюємо над впровадженням заходів для перевірки законності й відповідності серед наших постачальників”, – зазначили в компанії, додавши, що у них розпочали незалежний аудит щодо цієї практики в Україні.
В IKEA також заявили, що деревина з України складає менше 1% від того, що компанія отримує з усього світу.
У 2019 році IKEA використала близько 21 мільйонів кубічних метрів круглої деревини, що становить майже 1% від усього світового виробництва промислових пиломатеріалів.
ІКЕА – найбільший споживач деревини та найбільша компанія з роздрібної торгівлі дерев’яними меблями у світі. У рамках власної стратегії компанія зобов’язалася до серпня 2020 року забезпечити або використання вторсировини, або докази екологічного походження деревини, пише Економічна правда.
Для цього ІКЕА заручилася підтримкою Лісової Опікунської Ради, або FSC – провідної міжнародної системи екологічного маркування деревини і паперу.
Уся незаконно заготовлена деревина, яку ІКЕА отримує з України, є FSC-сертифікованою. Великобичківське ЛМГ, найбільший постачальник бука для стільців ІКЕА, має сертифікат FSC з 2005 року.
Самостійно ІКЕА неспроможна запобігти використанню незаконної деревини, бо сама не займається її сертифікацією, а покладається на сертифікацію Лісової Опікунської Ради (FSC) – найпопулярніше у світі маркування екологічності деревини.
Як пише Zn.ua, після попереднього звіту Earthsight у жовтні 2018-го ASI, орган, завданням якого є забезпечити дотримання правил FSC, провів спеціальні перевірки в Україні. Особливу увагу шановні фахівці планували приділити законності санітарних рубок і шахрайству із продажем та експортом деревини. В результаті вони просто приїхали, оглянули два сусідні лісгоспи Львівської області та видали висновок, що жодних проблем не виявлено.
Поважні експерти, що оцінювали законність рубок, оглянули ділянки, засаджені смереками на висотах, які не є природними для цих дерев. Вони були на ділянках, де лісники свідомо висадили смереки якнайвище, бо знають, що тоді дерева почнуть сохнути, і санітарна рубка буде виправданою як ніколи. Були і нічого підозрілого не помітили. Нелегальність санітарних рубок вони перевіряли, приїжджаючи на ділянки, де лишилися самі пні, хоча доцільно було б зазирнути на ділянки, де ці рубки лише плануються, аби пересвідчитися, що дерева дійсно хворі. Шахрайство з продажем та експортом деревини експерти ASI оцінювали за документами самих лісгоспів і там теж, як ви здогадалися, проблем не знайшли.
Лондонське економічне видання Emerging Europe внесло Львів до рейтингу європейських міст, що розвиваються та є найзручнішими містами для підприємництва. Цей загальний рейтинг очолила угорська столиця Будапешт, Львів – сьоме. Львів зайняв друге місце у категорії «Економічний потенціал».
Чеська столиця посіла друге місце в цілому, випередивши переможця минулого року, Варшаву. Далі Любляна (столиця Словенії), Братислава (столиця Словаччини) і власне Львів, будучи одним із найбільших українських міст.
Економічний потенціал. Львів посів 2 місце
У межах щорічного огляду економічного потенціалу міст у країнах із зростаючою ринкoвою економікою Львів посів друге місце серед усіх країн у регіоні, обігнавши Київ і Харків, які разом із Кишиневом (Молдова) зайняли третю пoзицію. Дніпро отримав п’яте місце, Одеса – шосте, передає zaxid.net.
Emerging Europe також визначило переможців ще в семи номінаціях.
Найсприятливішим для бізнесу містом став Будапешт. Угорська столиця також є лідером в категоріях «Бренд» і «Підтримка місцевих oрганів влади». Львів не потрапив у Бренд, але очолив третю сходинку у другій категорії.
За індексом сприйняття бізнес клімaту перемогло польське місто Лодзь (Львів не потрапив в цю категорію), в номінації «Розвиток розумного міста» – Софія (Болгарія) і Таллінн (Естонія), а Львів на сьомому місці. Категорію «Інфраструктура і зв’язок» очолила Варшава (Львів не потрапив сюди), а «Якість життя» – Прага (Львів на сьомій сходинці).
У рейтингу Emerging Europe Awards 2020 оцінювали 75 міст у країнах Східної Європі, Кавказу, Балкан та Балтії з населенням понад 200 000 або столиці. Переможців визначили 70 запрошених міжнародних експертів і радників з інвестицій.
Щорічний рейтинг The Emerging Europe Awards 2020 – це вже третій випуск програми, в якій представлені найкращі країни Європи, що розвиваються: люди, громадські та приватні організації, а також проекти та ініціативи.
На Львівщині існує невеличка ферма з розведення равликів “Tante Snails”, але цього року фермери-ресторатори вперше збиратимуть ще один незвичний “урожай” – жаб. З часом вони збираються вийти на промислові обсяги виробництва жаб’ячого м’яса. Про це розповідає Kurkul.
Щоб задовольнити потреби ресторану та його клієнтів у стравах із жаб’ячих лапок, минулого року Орест Давидко разом зі своїми компаньйонами вирішили вирощувати на своїй равликовій фермі жаб. Фермери хвилювались, як переживуть жаби зиму. Однак більше половини тварин, як він каже, встигли нормально адаптуватися до умов господарства і вже нормально себе почувають у своїх водоймах на фермі.
«Ми розширили власну равликову ферму і це переросло в окремий вид діяльності. Із жабками вийшло так само як і з равликами», — ділиться фермер-ресторатор.
Орест Давидко також розповідає, що спочатку закуповували жаб у різних постачальників в Україні. Потім все-таки вирішили купити «правильне» маточне стадо, обладнали невеличку водойму та розплідник і дали старт повноцінній жаб’ячій фермі.
Між іншим, за словами, фермера, пара породистих жабок для розведення на спеціальній фермі коштує від 100 доларів. При цьому треба обов’язково дотримуватися правильних умов транспортування, температурного режиму, води та кормів, бо породисті жаби досить чутливі до цього.
У пошуках нових можливостей для подібних нішевих стартапів партнер по бізнесу Андрій Дзюбан знайшов інформацію про конкурс «Село. Кроки до розвитку» та можливість отримати грант МХП. Заявку на участь у конкурсі заповнили, проєкт захистили, втім особливих очікувань на перемогу не мали. Але конкурсна комісія таки вирішила надати грант підприємцям у розмірі 50 тис. грн для запуску жаб’ячої ферми.
«Багато чого для жаб’ячої ферми ми зробили самостійно, але ці гроші по гранту МХП ми витратили на спеціальні ємності для транспортування жабок, знаряддя праці, сітки, огорожі, корми і підготовчі роботи для запуску поголів’я на постійне місце проживання», — каже фермер-жабівник.
Технологію вирощування жаб фермери вивчали самотужки: шукали в інтернеті інформацію про діючі ферми в Україні, Франції, Таїланді, зв’язувалися з тими, хто має трошки більше досвіду, розпитували про особливості.
Отож, збиратимуть перший «урожай» і вийдуть на промислові обсяги виробництва жаб’ячого м’яса на фермі «Tante Snails», імовірно, уже цього року.
Також на території ферми для всіх охочих проводять екскурсії та дегустації страв із вирощених тут же молюсків і земноводних.
Фермер-ресторатор зі Львівщини Орест Давидко каже, що бізнес на жабах має великі перспективи на ринку України. Більше того, жаб’ячі лапки завжди можна буде постачати на ринок Європи чи інших країн.
На Львівщині планують побудувати Екопарк з природними умовами для проживання тварин і для розвитку туристичної галузі.
Відповідний Меморандум про співпрацю та реалізацію на території області проекту «Еко-Парк» підписали 17 червня голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький та заступник директора Громадської організації «Фельдман Еко-Парк» Володимир Андрющенко.
Реалізація проекту має на меті розміщення сучасного, з максимально наближеними до природних умов екологічного парку, у якому зможуть проживати тварини.
«Одне з першочергових завдань для Львівської ОДА – збереження та покращення екології регіону. Підписаний Меморандум про створення Екопарку – одна зі складових цієї місії. Сучасний, комфортний, у якому зможуть проживати тварини, вже незабаром запрацює на Львівщині. Це також допоможе розвивати туристичну привабливість області, стане улюбленим місцем відпочинку для мешканців Львівщини», – наголосив очільник області Максим Козицький.
Планують розмістити екопарк поблизу Львова. За словами Володимира Андрущенка, серед основних вимог – доступність для усіх мешканців. Мова йде про транспорту логістику, аби кожен охочий без перешкод зміг дістатися локації.
“Фельдман Еко-парк” у Харкові
Департамент архітектури та розвитку містобудування напрацьовує перелік територій та дорожні карти для реалізації проекту.
Додамо, що проект Національної мережі Екопарків України, який планують реалізувати не лише у Львівській, але й Дніпропетровській, Київській, Одеській, Полтавській, Харківській та Херсонській областях, передбачає на першому етапі збільшення на понад 1 000 га земель природно-заповідного фонду, психосоціальну реабілітацію різних категорій жителів України, в т.ч. і постраждалих в результаті пандемії, залучення інвестицій, збільшення туристичного потоку, порятунок рідкісних видів тварин.
Довідка:
«Фельдман-Екопарк» — регіональний ландшафтний парк у Дергачівському районі Харківської області, один з об’єктів природно-заповідного фонду України, благодійний проект МБФ «Фонду Олександра Фельдмана».
На території «Екопарку» ростуть 6 видів місцевих рослин, занесених у Червону Книгу України, 18 видів тварин, занесених в Червону Книгу України та 5 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку. Основною складовою екопарку є зоопарк, який налічує близько 2 000 тварин.
Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив лауреатів премій 2020 року за сталий розвиток, і місто Львів отримало золоту медаль за найкращі екологічні та соціальні реалізовані проекти та ті, що перебувають у реалізації.
Згідно з доповіддю Банку, Львів розробив з ЄБРР вісім муніципальних проєктів у всіх сферах комунальних послуг, включаючи громадський транспорт, електронні квитки (в процесі), тверді побутові відходи (в процесі), очищення стічних вод та виробництво біогазу (в процесі), центральне опалення та відновлення доріг.
У рамках співпраці з банком Львів послідовно робив екологічні та соціальні інновації пріоритетними: місто започаткувало в Україні програму ЄБРР «Зелені міста» (GCAP), одним із перших у країні взяло на себе зобов’язання добровільного скорочення викидів двоокису вуглецю в рамках європейської Угоди мерів, і розробило низку екологічних проєктів.
Львів, найбільший муніципалітет західної України, приєднався до програми «Зелені міста» від ЄБРР у лютому 2019 року. Львівський GCAP підтримується урядом Чеської Республіки.
Очікується, що муніципальні проекти лише з ЄБРР приведуть (після впровадження) до скорочення викидів двоокису вуглецю на 360 тисяч тон щорічно, що дорівнює висадженню 5,9 мільйонів дерев або зменшенню на дорогах 76 000 автомобілів. Завдяки новим ініціативам та проєктам з ЄБРР місто Львів постійно досягає значного демонстраційного ефекту як в Україні, так і в цілому в регіоні.
Нагороди за стійкий розвиток присуджують за досягнення у п’яти категоріях: стала енергетика, кліматична стійкість, найкраща практика в галузі довкілля та соціальних питань, екологічні та соціальні інновації, гендерні проблеми та інтеграція. Ці медалі надаються клієнтам ЄБРР, які зобов’язалися забезпечити стійкість основним принципом їхньої діяльності. Золоті, срібні та бронзові нагороди отримали цього року 16 клієнтів з 11 країн.
Алістер Кларк, директор ЄБРР з питань довкілля та сталості заявив: “Ці нагороди визнають великі досягнення наших клієнтів, які виходять за межі звичайного бізнесу для вирішення ключових екологічних та соціальних питань у рамках їхніх проєктів”. Спеціальна церемонія вручення нагород за сталий розвиток мала відбутися на щорічній зустрічі та бізнес-форумі ЄБРР у травні 2020 року, але цей захід було скасовано через пандемію Ковід-19. Ми з нетерпінням чекаємо, коли обставини дозволять нам особисто зустрітися й відсвяткувати з нашими лауреатами, щоб разом виголосити тост за їхній успіх“, – сказав Кларк.
Українська компанія Кормотех, яка виробляє корми для кішок і собак, здійснила перші відвантаження продукції до Іспанії та Італії.
До кінця 2020 року Кормотех планує реалізувати в цих країнах по 1,5 т преміальних і суперпреміальних раціонів для кішок і собак, повідомили в компанії.
Кормотех, таким чином експортує продукцію до 31 країну, включаючи США, Великобританію, Німеччину, Францію, Іран і Чилі. У травні 2020 року Кормотех вийшов на ринок Норвегії.
У планах компанії відкрити в 2020 році завод з виробництва кормів за $10 млн в Литві за рахунок кредиту ЄБРР. Його планові потужності – 5 тис. тон мокрих кормів на рік.
“Kormotech” входить у ТОП-30 виробників кормів для котів і собак в Європі. Експортує продукцію в 16 країн світу, в тому числі до Франції, Естонії, Нідерландів, Словенії, Польщі і т.д.
За обсягами реалізації це компанія №1 в Україні. Потужності підприємства включають в себе два високотехнологічних заводи з виготовлення сухих і вологих кормів.
На даний момент потужності компанії включають два заводи з виготовлення сухих і вологих кормів у Львівській області. Кінцевими бенефіціарами Кормотеха є Ростислав та Олена Вовк.
До слова, у березні 2020 року компанії «Ензим» та «Кормотех» закупили медикаментів та обладнання для лікарень Львова на 4 млн грн для боротьби з коронавірусом Covid-2019.
Компанія впроваджує також багато соціальних ініціатив, які стосуються захисту тварин. Зокрема, це акції «Не залишай нас в АТО», що підтримує власників та опікунів покинутих тварин у зоні бойових дій; «Маленький принц. Україна, що любить тварин» – освітній курс для школярів, що популяризує ідею гуманного поводження з тваринами; Всеукраїнський день «Візьми собаку на роботу» – акція, що розвиває дружню до тварин інфраструктуру в українських містах, пропагує забезпечення комфортних умов перебування домашніх улюбленців в офісах і має на меті змінювати статус чотирилапих у суспільстві.
