Forbes склав рейтинг найкращих для бізнесу українських міст

Журнал «Forbes Україна» опублікував рейтинг українських міст, які є найсприятливішими для ведення бізнесу. Очолив список 38 українських міст Івано-Франківськ, на другій сходинці опинилися Вінниця, а Львів посів третє місце. Київ опинився на четвертому місці, а Тернопіль замикає п’ятірку.

У рейтингу оцінювали привабливість для бізнесу українських міст із кількістю населення понад 90 тис. людей. Його автори прагнули визначити найперспективніші напрями для експансії українських або іноземних підприємців в те чи інше місто. Уклали рейтинг за 10 критеріями, зокрема це прозорість міської влади, ділова активність, легкість ведення бізнесу та купівельна спроможність, транспортне сполучення, безпека, освіта, сприйняття міста його жителями, привабливість для міграції та екологічна ситуація.

Перше місце в рейтингу зі 720 балами посів Івано-Франківськ. Попри обмежене транспортне сполучення із іншими регіонами, місто отримало високі оцінки завдяки позитивній демографічній ситуації, легкості ведення бізнесу, привабливості для переселення, а також низькому рівню злочинності.

Вінниця опинилась на другій сходинці та дістала 717 балів. Укладачі рейтингу відзначили, що це місто загалом посідає перше місце в країні за легкістю ведення бізнесу та, зокрема, простотою оформлення та отримання права оренди на земельну ділянку. Окрім того, жителі Вінниці більш задоволені життям, ніж люди з інших міст. Проте негативом є відносно невеликі заробітні плати.

Львів став третім та отримав 708 балів. Серед переваг – великий економічний потенціал, швидке перетворення міста на транспортний хаб. Також було відзначено високу якість освіти, що дало змогу місту «не лише досягти максимального результату за критерієм якості освіти, а й виробити кадрову базу для нової економіки». Водночас один з експертів рейтингу, генеральний директор ІТ-компанії ELEKS Андрій Крупа зарахував до негативу те, що в місті є кадровий голод, зумовлений виїздом за кордон великої кількості студентів.

«Західні регіони частіше пропонують бізнесу прийнятні умови для заснування та сталого розвитку. Перші шість міст рейтингу розташовані західніше від географічного центру України. Міста сходу впевнено посіли останні місця. Розташування поруч із лінією фронту негативно впливає не тільки на безпеку, а й на багато інших факторів – відтік населення, низька купівельна спроможність, проблеми з транспортним сполученням», – наголосили у «Forbes Україна».

Загалом рейтинг міст є таким:

1. Івано-Франківськ – 720 балів;
2. Вінниця – 717 балів;
3. Львів – 708 балів;
4. Київ – 706 балів;
5. Тернопіль – 656 балів;
6. Ужгород – 641 бал;
7. Дніпро – 627 балів;
8. Хмельницький – 621 бал;
9. Одеса – 604 бали;
10. Харків – 595 балів;
11. Луцьк – 593 бали;
12. Бровари – 588 балів;
13. Ірпінь – 576 балів;
14. Житомир – 562 бали;
15. Полтава – 562 бали;
16. Чернівці – 547 балів;
17. Кропивницький – 543 бали;
18. Чернігів –542 бали;
19. Рівне – 541 бал;
20. Черкаси –538 балів;
21. Суми – 519 балів;
22. Біла Церква – 516 балів;
23. Миколаїв – 485 балів;
24. Херсон – 481 бал;
25. Маріуполь – 476 балів;
26. Запоріжжя – 474 бали;
27. Кременчук – 473 бали;
28. Кам’янець-Подільський – 464 бали;
29-30. Кривий Ріг та Мелітополь – по 453 бали;
31. Кам’янське – 447 балів;
32. Бердянськ – 429 балів;
33. Нікополь – 421 бал;
34. Павлоград – 409 балів;
35. Краматорськ – 393 бали;
36. Сєвєродонецьк – 384 бали;
37. Слов’янськ – 379 балів;
38. Лисичанськ – 304 бали.

«Сільпо» цієї осені відкриє у Львові три нові супермаркети

Одна з найбільших торгових мереж України «Сільпо» восени відкриє три нові супермаркети у Львові. Про це повідомив профільний сайт про роздрібну торгівлю в Україні All Retail. Відповідно кількість великих магазинів цієї мережі у місті збільшиться аж до 16-ти.

Отже один із супермаркетів буде розташований у новому торгово-офісному центрі «Океан» на вулиці вул. Володимира Великого, 26А. Наразі завершується будівництво цього ТРЦ, у приміщеннях майбутнього магазину тривають ремонтні роботи. За словами представника компанії-власника «Океану» Петра Пуняка, «Сільпо» буде найбільшим орендарем в торговому центрі.

«На першому (наземному) та мінус першому поверхах буде розміщено супермаркет «Сільпо». Також під землею будуть технічні приміщення магазину, загальна площа якого становитиме близько 2 тис. м2. Торговий зал супермаркету займе весь перший поверх площею 1,3 тис. м2», – розповів Пуняк в коментарі RAU та додав, що новий супермаркет матиме авторський дизайн.

Два інші магазини мають відкрити на вул. Кульпарківській, 93А у приміщеннях нового житлового комплексу «Парус» та наприкінці вул. Пасічної в районі кільця ДБК.

Цікаво, що дата відкриттів усіх трьох згаданих супермаркетів припадає на один і той же період – кінець жовтня-початок листопада 2020 року.

Наразі у Львові працюють 13 супермакетів «Сільпо», після відкриття нових об’єктів їхня кількість зросте до 16-ти. Судячи з усього, рітейлер зовсім не збирається зменшувати оберти і розглядає це місто як один з плацдармів у своїй стратегії покриття.

Нагадаємо, у львівських супермаркетах “Сільпо” почали продавати пакети, які біологічно розкладаються

Торгова мережа «Сільпо» – одна з найбільших національних мереж продовольчих супермаркетів, яка має 261 магазин. Мережа входить до складу торгово-промислової групи компаній Fozzy Group.

Восени Fozzy Group також має відкрити великий склад у Зимній Воді, товари з якого постачатимуть до власних торгових точок групи у регіоні. Склад розташовуватиметься в найбільшому логістичному центрі Західної України Protec Zymna Voda, нині його готують до відкриття.

Як на Львівщині працює британська нафтогазовидобувна компанія

Британська нафтогазовидобувна компанія Cadogan Petroleum працює в Україні вже чотирнадцять років. Торік компанія підписала продовження договору оренди свердловин із «Укрнафтою» на новий термін – 20 років. Ідеться про «Блажів-3» та «Блажів-Монастирець-3» на Блажівському нафтовому родовищі у Львівській області.

Це одна з небагатьох іноземних компаній, яка на 100% є іноземним інвестором у нафтогазовій галузі в Україні. Історично склалося так, що нафтогазовидобування в Європі та перші в світі експортні постачання газу розпочалися із західного регіону України. Зараз загальні доведені запаси в цьому регіоні становлять понад 100 млрд м куб газу та понад 50 млн тонн нафти. Регіон, зокрема Львівщина, має великі перспективи для іноземних інвесторів та надрокористувачів.

Перспективи Львівщини

Нафтогазовидобуток у Західній Україні розпочався з міста Борислав у Львівській області. Нафта, яку на Галичині тоді називали «скельною олією» або ропою, просочувалася на поверхню землі та водойм, яку місцеві використовували для змащування коліс возів та для медичних потреб. Хоча згодом місто Борислав посіло третє місце у світі за видобутком нафти, на початку  розвитку надрокористування ніхто цілеспрямовано не шукав газові родовища. Їх відкривали випадково: при бурінні свердловин для води або солі. Нові свердловини бурили без попередньої розвідки, без підрахунку запасів стосовно збільшення споживання газу або для підтримки рівня його видобутку при падінні дебітів наявних свердловин.

Стрімкий розвиток нафтогазової індустрії західного регіону розпочався з відкриття Дашавського газового родовища та будівництва газопроводу «Дашава-Львів» у 1929 році.

Найбільший видобуток газу із західноукраїнських надр припав на 60-70 роки. У західному регіоні в цей період розробляли сім родовищ. Тоді український газ споживали багато регіонів Радянського Союзу, зокрема Москва, Білорусь та республіки Балтії. А Україна стала провідною газовидобувною країною Європи.

Динаміку видобутку нафти та газу в Україні в післявоєнний час, у найпродуктивніший період за кількістю родовищ та обсягів видобутку, можна порівняти з динамікою експлуатації будь-якого родовища. Спочатку – різке зростання видобутку завдяки глибокому бурінню та інтенсивному освоєнню родовищ. Друга стадія – досягнення максимального видобутку в період відносної стабілізації. Далі – різке скорочення видобутку, виснаження запасів на 60-80% і відсутність нових аналогічних родовищ, які могли б компенсувати падіння видобутку на основних старих родовищах. Завершальна стадія – подальше падіння видобутку нафти через виснаження запасів і відсутність нових родовищ.

Зараз основні перспективи Західної України пов’язані з розробкою розвіданих та в значній мірі виснажених родовищ. З приходом іноземних інвесторів нові технології та виробничі підходи, які успішно застосовують у розвинених країнах, стали доступні й в Україні. Їхнє використання відкриває нові можливості у пошуку, розвідці та видобутку.

Сьогодні Львівська та Івано-Франківська області залишаються регіонами, де видобувають значні обсяги нафти – близько 500 тис. т на рік, а також близько 1 млрд м3 газу – це найбільші показники у всьому західному регіоні.

Найбільшою газовидобувною компанією області є «Львівгазвидобування» – одне з виробничих підприємств державного «Укргазвидобування», яке розробляє 40 родовищ, що розташовані у п’ятьох західних областях та видобуває близько 70% усього газу у регіоні.

Серед іноземних компаній-інвесторів – британська нафтогазовидобувна компанія Cadogan Petroleum, ключовими напрямками діяльності якої є геологічне вивчення та видобуток нафти і газу, надання нафтосервісних послуг, а також імпорт та торгівля газом.

Діяльність Cadogan Petroleum зосереджена на свердловинах, що розташовані у Старосамбірському, Самбірському та Турківському районах Львівської області. Наприкінці 2019 року компанія отримала спецдозвіл на видобування на Блажівському родовищі, що у Львівській області, терміном на 20 років. Попередньо компанія завершила геологічне вивчення ділянки та повністю виконала ліцензійну програму робіт Монастирецької ліцензійної площі, в межах якої розташоване родовище. Також триває процес отримання Бітлянської ліцензійної ділянки на новий термін, де компанія попередньо без порушень виконала геологічне вивчення та ліцензійну програму робіт.



Роль іноземних інвестицій

Для промислової експлуатації ділянки надр та видобутку вуглеводнів треба проводити довготривалі та капіталоємні геологорозвідувальні роботи. Зазвичай це регіональні дослідження місцевості та прогнозування, оцінка розповсюдження та концентрації запасів, пошуковий етап, що включає сейсмічні дослідження та пошукове буріння і на сам кінець етап розвідки, за результатами якої ділянка вважається підготовленою до промислової розробки.

Експерти нафтогазовидобувної галузі зазначають, що Львівщина може не лише зупинити тенденції скорочення видобутку, але й збільшувати його. За оцінками геологів, як державних, так і приватних компаній Карпати – мають значні недорозвідані запаси нафти і газу.

«80% газу в західному регіоні видобувається на родовищах, відкритих у 1940-х та 1970-х рр. минулого століття. Сьогодні на 10 найбільших родовищах запаси газу відібрані більш ніж на 90%. Здорове співвідношення розвіданих ресурсів і тих, що розробляються, повинна бути 2:1. Де 2 – це розвідані запаси, які очікують видобутку. Натомість, уже понад 20 років геологорозвідка фактично не проводилась, бо Україну у ці роки посадили на російську «газову голку», – зазначає Орест Залокоцький, головний геолог «Львівгазвидобування».

Іноземні інвестори розуміють нафтогазоносний потенціал України та готові вкладати кошти у сейсмічну розвідку, пошукове буріння та видобуток за умови гарантій захисту інвестицій державою та верховенства права. Попри періоди турбулентності та політичної нестабільності, впродовж своєї діяльності в Україні британська Cadogan Petroleum провела масштабне геологічне вивчення своїх ліцензійних площ –  близько 165 км 2Д та 458 км2 3Д сейсмічних досліджень. Виконала обробку та інтерпретацію даних сейсморозвідки.

У грудні 2019 компанія тимчасово зупинила діяльність на Бітлянській ліцензійній ділянці у зв’язку із закінченням строку дії чинного спецдозволу. Протягом дії спеціального дозволу дочірнє підприємство Cadogan Petroleum  провело вивчення Бітлянської ліцензійної ділянки та повністю виконало вимоги ліцензійної програми робіт та отримала право на отримання цієї ділянки на 20 річний термін. Окрім цього компанія отримала всі проміжні погодження, що вимагаються чинним законодавством України, включно з Протоколом про підрахунок запасів, затвердженим Державною комісією України по запасах корисних копалин, висновком з оцінки впливу на довкілля та погодженням видачі спецдозволу від Львівської обласної ради та Мінекоенерго. Процес отримання спеціального дозволу триває.

Нафтогазовий сектор є одним з найбільших джерел наповнення державного бюджету. Показовим є звіт Ernst and Young з даними, що сектор видобутку вуглеводнів склав майже 4 % ВВП у 2017-2018 роках та приніс економіці країни 110 мільярдів гривень.

Зі світовою пандемією та різким обвалом цін на вуглеводні, галузь зіштовхнулася з багатьма викликами. Для підтримки галузі, світові країни-лідери допомагають компаніям з податковими пільгами та спрощеною процедурою видачі нових спецдозволів. Галузеві експерти зазначають, що якщо Україна прагне зберегти нафтогазову галузь, а відтак й енергетичну незалежність, слід підтримати операторів ринку. Інвестори не будуть зацікавленні інвестувати в буріння нових свердловин без державної підтримки та стимулювання, особливо у реаліях сьогодення. Ціни рано чи пізно стабілізуються, проте втримати вітчизняний видобуток треба саме зараз. У протилежному випадку, не всі зможуть пережити цю кризу, а тому надходження податків та рентних платежів в місцевий та державні бюджети від видобувних компаній істотно зменшиться, а без відкриття нових родовищ видобуток нафти і газу продовжить падіння.

«Галузеві експерти зазначають, що якщо Україна прагне зберегти нафтогазову галузь, а відтак й енергетичну незалежність, слід підтримати операторів ринку».

Міжнародний досвід в українських реаліях

Розвиток технологій істотно змінив нафтогазовидобувну галузь за останні декілька десятиріч. Сучасний рівень геологічного вивчення, обробки та інтерпретації даних, технології буріння та інтенсифікації, а також експлуатації розвіданих покладів, що застосовують у світі, дозволили значно збільшити успішність та ефективність робіт. Сьогодні Західній Україні не вистачає саме таких міжнародних практик, сучасного обладнання і технологій для видобутку, де ресурсна база діючих родових значно виснажена.

За час своєї діяльності в Україні Cadogan Petroleum пробурила тринадцять свердловин, п’ять з яких глибиною понад 5000 м, проводила відновлення та інтенсифікацію старого фонду свердловин, а також експлуатацію двадцяти п’яти газових та нафтових свердловин.

Блажів-10 – остання пробурена компанією свердловина. Незважаючи на складний геологічний розріз, а також складність умов буріння, що були пов’язані з великою товщиною в розрізі слабоконсолідованих відкладів воротищенської та поляницької світ міоцену, проходка через які супроводжується постійними осипаннями, свердловина була пробурена безаварійно за рекордні 74 дні. Це надзвичайно важливо для максимального захисту навколишнього середовища під час проведення робіт з буріння.



Соціально відповідальний бізнес

Діяльність компанії у регіоні важлива для місцевих громад та бюджетів, тому що частина податків, а також 5% рентних платежів з нафти та газу що видобувається в регіоні, перераховуються місцевим бюджетам, зокрема селищу, об’єднаним громадам та обласним бюджетам. Ці кошти громади використовують на власні проекти та розвиток. Місцева влада позитивно відзначає співпрацю з британською компанією: «Львівщина завжди рада інвесторам. І особливо тим, які готові інвестувати в розробку українських надр», – наголосив на черговій зустрічі влади з керівництвом компанії голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.

Окрім цього, компанія бере активну участь у реалізації проектів соціально-економічного розвитку на Львівщині. На початку запровадження карантину через світову епідемію COVID-19, компанія передала допомогу медичним працівникам Львівщини на суму близько 200 тис. грн. Дочірнє підприємство Cadogan Petroleum придбало механічні тонометри, спірометри, дезінфікуючі засоби, комплекти багаторазових захисних комбінезонів, окулярів, респіраторів для медиків Старосамбірської та Турківської центральних районних лікарень Львівської області.

Минулого року «Юсенко Надра», дочірнє підприємство компанії, підписало Меморандуми про соціально-економічну співпрацю з Турківською, Старосамбірською та Самбірською районними радами. Загальний обсяг фінансування на розвиток Львівського регіону має становити 6 мільйонів 530 тисяч гривень. Цього року компанія вже розпочала фінансування цих проектів. В той же час, інвестування деяких проектів зараз залишається під питанням через часткове зупинення діяльності компанії та непродовження дії Бітлянського спецдозволу.

На якому етапі перебуває будівництво сміттєпереробного заводу

Ну де той завод? А чому так довго? А чому у Львові, а не в якомусь селі? А звідки гроші? Цей текст для тих, хто хоче знати факти про процес будівництва сучасного сміттєпереробного заводу для Львівської ОТГ. Відповіді на поширені питання львів’ян від мера Львова Андрія Садового.

Де будуватиметься завод?

Комплекс буде розташований у межах міста, на вул. Пластовій, 13. Це велика промислова зона, де, зокрема, розташовані очисні споруди міста, які ми також незабаром плануємо модернізувати. Всіх юридичних рішень для цього етапу проекту є достатньо, включно з погодження Міністерства екології та природніх ресурсів.

Чому не біля якогось села у Львівській області?

Кожна громада сама повинна дбати про свою господарку. Для європейських міст абсолютно типовою є практика функціонування сміттєпереробних заводів не лише у віддалених промзонах, як це буде у Львові, а практично поруч з житловими кварталами. Безперечно, для цього завод повинен будуватись за сучасними технологіями, саме тому партнерами цього проекту ми обрали потужні європейські фінансові та екологічні структури.

Я розумію бажання пересічного львів’янина, аби завод збудували «десь подалі». Але пересічний львів’янин також повинен зрозуміти і думку мешканця будь-якого села чи містечка, який в свою чергу каже: «То ваше сміття, то в себе його й переробляйте!»

У 2017 році обласна влада запевняла, що збудує аж три заводи для всієї Львівської області, але жодна така ідея навіть не перейшла в стадію проектування, оскільки місцеві громади виступали проти. Про ці проекти їх ініціатори вже навіть не згадують. Тому про свою господарку Львів повинен подбати сам.

Окрім того, таке рішення є ще й економічно обґрунтованим. Адже скорочуються витрати на транспортування відходів, а отже ця стаття в тарифі для мешканців буде зменшуватись. А сусідство з очисними спорудами міста технічно спрощує процедуру підключення комплексу до водовідведення та водопостачання.

Чи буде завод безпечним?

Європейські структури, з якими ми працюємо, фінансують виключно (!!!) екологічно безпечні проекти. Проект сміттєпереробного комплексу відповідає вимогам Національної стратегії поводження з відходами до 2030 року, яка ґрунтується на найкращих технологіях ЄС.

А наглядати за будівництвом, дотриманням екологічних нормам і фінансових витрат будуть європейські фахівці від ЄБРР та Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, які фінансують проект. Це убезпечує як від халатності у процесі будівництва, так і від можливих фінансових махінацій.

Хто є партнером і за чиї гроші будуємо?

У червні 2018 року Львів уклав договір із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Фондом Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P) про надання місту 35 мільйонів євро на будівництво сміттєпереробного комплексу та рекультивацію старого полігону для захоронення ТПВ у Грибовичах.

25 млн євро місто має повернути впродовж 13-ти років. Ще 10 мільйонів повертати не потрібно – це грант.

На якому етапі проект зараз?

Місто отримало ліцензію на переробку відходів, а проект майбутнього заводу пройшов комплексну державну експертизу. Також відбувся міжнародний тендер на отримання технічних пропозицій щодо заводу.

На самій ділянці тривають підготовчі роботи, які передують основному будівництву. Зокрема, розчищають та планують майданчик, де буде розташована вся необхідна для роботи інфраструктура. Попереду – огородження території, будівництво тимчасових інженерних мереж та облаштування тимчасових доріг.

Крім того, ЛКП «Зелене місто» (замовник будівництва) реалізовує пілотний проект щодо органічних відходів. Так, на Пластовій працює станція компостування окремо зібраних органічних відходів, є пункт їх прийому та майданчик, де мешканці міста можуть безкоштовно взяти готовий компост для потреб власного господарства.

Варто зазначити, що органічні відходи становлять близько половини від усіх, які накопичуються у місті. Тому їх компостування вже зараз дає можливість зменшити кількість залишкового сміття, яке зараз потрапляє на захоронення.

Чому з заводом все так довго?

Щонайперше, бо будівництво неможливо проводити без дозволів від державних структур. Так, свого часу місто більше року чекало погодження будівництва від Міністерства екології та природних ресурсів. Ще майже рік – дозвіл Антимонопольного комітету України. Аналогічна історія з рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища. Місто чекало майже сім місяців на погодження проекту від тодішнього голови ЛОДА Олега Синютки, хоча йому достатньо було підписати формальне погодження.

Зрештою, є визначена законом багатостадійність проектування самого комплексу. Зокрема, стадії техніко-економічного обґрунтування, проекту та робочого проекту. Це все впливає на часові терміни початку будівництва.

Окрім того, підрядника обирають на міжнародному тендері за процедурами ЄБРР, які є складними і довгими, однак завдяки цьому дозволяють прозоро обрати досвідченого та професійного підрядника.

Наразі ЄБРР вже має звіт щодо технічних пропозицій, які надали учасники тендеру. Далі учасники, які пройдуть відбір, будуть допущені до наступного етапу тендеру – подаватимуть комерційні пропозиції. Власне, хто запропонує найнижчу ціну, той і будуватиме завод.

Хто зголосився будувати завод?

Свої технічні пропозиції надіслали чотири учасники:

  • Компанія Eggersmann Anlagenbau GMBH (Німеччина),
  • Компанія Control Process S.A. (Польща),
  • консорціум із двох фірм — WTT (Нідерланди) та Axis (Литва),
  • консорціум із двох фірм — MUT (Австрія) та Dogusan (Туреччина).

Всі вони мають досвід спорудження таких об’єктів – це було однією з вимог.

Коли може початись будівництво?

Передбачається, що ще у 2020 році. Втім, у зв’язку з пандемією коронавірусу терміни можуть дещо коригуватися.

Скільки часу воно триватиме?

Період від початку основних робіт і до здачі об’єкту в експлуатацію – два роки.

За якою технологією працюватиме завод?

Львівський сміттєпереробний комплекс стане першим в Україні, що працюватиме за європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів. Тут буде відбуватись прийом, сортування, біологічна обробка відходів та отримання у підсумку вторсировини, твердого відновленого палива (RDF) і неперероблювальних залишків. При цьому RDF буде продаватись на цементні заводи для отримання теплової енергії.

Скільки там буде створено робочих місць?

Передбачається, що на сміттєпереробному комплексі створять 149 робочих місць:

  • виробничого персоналу – 110 осіб;
  • охорона – 12 осіб (чоловіки);
  • адміністративного персоналу – 22 особи.

Ми чули про якісь суди, що там?

Є спроби торпедувати будівництво в судах, але це звична практика для проектів такого масштабу. Зокрема, були намагання скасувати через суд дозвіл Мінекології і цю справу місто Львів повністю виграло. В процесі судові перипетії щодо рішення виконкому про надання містобудівних умов та обмежень для будівництва заводу на Пластовій, 13.

Ми спокійно ставимось до необхідності обгрунтування законності наших рішень в судах, оскільки готували їх дуже фахово і ретельно в інтересах громади Львова.

Отож, тепер коротко. Завод буде збудований – місце, гроші і партнери в нас є, генпідрядника завершуємо вибирати. Завод буде сучасний, якісний і безпечний – ЄБРР фінансує лише такі проекти. Всі необхідні процеси йдуть, хоча й не так швидко, як би нам з вами хотілось. Вчимось сортувати сміття вже, особливо органіку – це допоможе функціонувати заводу значно ефективніше!

https://www.facebook.com/andriy.sadovyi/videos/1323145574696507/

Джерело: Zaxid.net.

Оновлену «Фабрику Повидла» планують відкрити для людей у 2021: що там буде?

У колишній будівлі на вулиці Хмельницького, 124 готуються до створення центру сучасного мистецтва Jam Factory. Мистецький центр поєднуватиме різні сектори – сучасне мистецтво, театр, музику, кіно- та студійні майстерні.

12 серпня «Фабрику Повидла» відвідав міський голова Львова Андрій Садовий та обговорив із керівництвом установи реконструкцію будівлі, будівництво інфраструктурних об’єктів та можливість проведення спільно з «Фабрикою Повидла» експозиції на Бієнале у Венеції.

«Фабрику Повидла» планують відкрити наприкінці 2021 року. Наразі власники досі очікують дозвіл на проведення реконструкції від ДАБІ України, що вже доволі затягнуло процес.

«Дорогу ми робимо і капіталізація цього мікрорайону виросте на порядок. Нам за честь, що ви це робите», — зазначив мер.

Проєктом передбачені площі для виставок, виставковий простір, приміщення для роботи театру. Конструкції у просторі будуть мобільними, що дозволить працювати з різними виставками. Також тут будуть відпочинкові зони, кафе та простір для вуличних подій у дворику.

Візуалізація майбутнього арт-простору на Підзамче
Візуалізація майбутнього арт-простору на Підзамче

Тут також організовуватимуть різні мистецькі практики для підлітків. Відтак, частину приміщень будуть залучати до роботи ще цього року.

Мер запропонував також Фабриці наступного року спільно з містом зробити цікаву експозицію на Бієнале у Венеції.

«Ми б хотіли мати на Бієнале свій павільйон. Бо усі круті країни там є присутні, вони там мають свої павільйони. Ця ваша атмосфера надихнула на таку ідею. Бути представленим на цьому Бієнале — це дуже круто. Те, що стосується культури, ми, на жаль, не до кінця оцінюємо. Ми цього року маємо Фокус на культуру. Тому мені цікаві креативні ідеї представлення Львова у світі», — додав міський голова Львова.



Зі сторони вулиці Механічної планують добудувати мінімалістичний куб, який стане театральним простором.

Візуалізація реконструкції Фабрики повидла

Виставковий простір матиме рухомі стіни, а у блоці для театральних та музичних виступів передбачили репетиційні зали та повністю оснащені гримерки, приміщення для зберігання техніки та елементів сценографії. На території працюватиме кав’ярня та ресторан, крамниця та відпочинкові зони.

До речі, починаючи з 25 серпня 2020 року тут планують відкривати перші міжнародні резиденції.

Довідка: Будівля Артцентру — унікальний приклад фабрики, збудованої у модерністському неоготичному стилі наприкінці ХІХ століття. Перехожим споруда нагадує більше замок, ніж підприємство із виготовлення горілчаних напоїв, яке назвали на честь її засновника «Йозеф Кронік і син» (1872).

Під час пізнього радянського періоду цей об’єкт перетворили на підприємство з виготовлення консервованих овочів та повидла. Назву «Фабрика Повидла» придумали митці, які почали використовувати ці приміщення у 2009−2010 роках. У

2015 році комплекс придбала організація Harald Binder Cultural Enterprises, щоб створити міждисциплінарний артцентр.

В грудні 2018 року у місті погодили містобудівні умови та обмеження на реконструкцію Фабрики Повидла, що на вулиці Богдана Хмельницького, 124. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення, тож приміщення вежі планують реконструювати.

В унікальному на Львівщині саду фермери вирощують лохину

Дуже цікавий ягідник знаходиться в селі Верхня Стинава Стрийського району на Львівщині неподалік національного парку «Сколівські Бескиди», де зібрали перший врожай. Поки що лохиною засаджена лише третя частина від запланованої ділянки в 40 га, але тут росте 40 тисяч кущів.

Один з засновників господарства Богдан Боднар розповідає Agro Portal, що висадили 12 га і вимушені були зупинити роботи через брак фінансових ресурсів. З часом розширять плантацію, а зараз задоволені якістю та смаковими властивостями ягоди першого врожаю. Поле розташоване в горах, що додає певних труднощів, але цього року завдяки такому розміщенню вегетація рослин почалася пізніше, і це допомогло зберегти весь урожай від заморозків.

Засновники фермерського господарства обрали органічний шлях їх спонукав пошук доданої вартості. Оскільки серед ягідників, особливо тих, що вирощують лохину, росте конкуренція, Богдан Боднар запропонував партнерам заходити в нішу, яка буде чимось відрізнятися, і специфіка буде знижувати кількість конкурентів.

Аграрій розповідає, що близько 6 місяців шукали ділянку, перебрали їх з десяток, адже відразу звертали увагу на наявність головних для виробництва ресурсів — води, електроенергії та людей. Так дісталися гір, але таке розташування ділянки аж ніяк не злякало засновників, адже там клімат і ґрунт сприятливі для вирощування лохини. Хоча порада все-таки є: якщо ділянка розташована на схилах, то насадження варто розташовувати на північно-західному, північно-східному боці схилу.

«Перед закладним етапом ми об’їздили всю Україну та Польщу. Також нам допомогли фермери зі штату Орегона (США), від них отримували інформацію, якою раніше з нами ніхто не ділився», — розповідає Богдан Боднар.

Посадковий матеріал американської селекції закупили в сертифікованому розсаднику лохини, яка має найбільшу в Польщі органічну плантацію лохини. Богдан Боднар зазначає, що вартість саджанців у польській компанії від українських відрізнялася лише ціною доставки.

У Польщі відразу домовилися і про реалізацію вирощеної ягоди, адже Богдан Боднар вважає, що на початку справи важливо правильно намалювати технологічну карту розвитку всього господарства та обрати канали збуту.

Компанія провела повний агрохімічний аналіз ґрунту, оскільки відразу планували займатися органічною ягодою, і підготовка ділянки потребувала часу і коштів. Підготовка поля під лохину зайняла практично рік.

За його словами, органічне підживлення потребує постійного внесення як пролонгованих, так і короткотермінових добрив. Також у господарстві радять не заощаджувати на агрономі з досвідом, який навчить, як правильно вирощувати ягоду, як підживлювати й захищати та правильно та оперативно реагувати на ту чи іншу ситуацію.

«Велику увагу також потрібно приділити поливу. Для лохини, якщо немає 4-5 днів води — немає врожаю. Тож незалежно від опадів важливо зробити обов’язковий запас води», — радить Богдан Боднар.

Ще одна особливість — після кожного дощу, а вони в горах трапляються частіше, потрібно обробляти рослини, адже органічні засоби захисту не мають тривалої дії.

«Довелося боротися не лише з хворобами та бур’янами, але й зі шпаками, які можуть знищити 60-70% ягід на полі. Технологію захисту перейняли в поляків — від шпаків захищають насадження за допомогою соколів і яструбів, яким спеціально створили умови, аби вони оселилися на території плантації. Також спеціально для насадження лохини були закуплені кілька вуликів із джмелями: результат очевидний — запилення впливає на розмір ягід», – ділиться аграрій.

У Львові створюють швейну фабрику для ВІЛ-інфікoваних жінок і тих, які хворіли на тубeркульоз

Львівські благодійники з фонду «100% життя» створили новий проект соціального підприємства для ВІЛ-інфікoваних жінок та тих, котрі перехворіли на туберкульоз. Окрім цього, там знайдеться місце також для людей, які звільнилися з місць позбавлення волі або ж пoстраждали від дoмашнього наcильства.

Це швейне підприємство допоможе його працівницям адаптуватися після складних життєвих ситуацій.

Нове соціальне підприємство організовують на території Психіатричної лікарні у Львові. Площа приміщення, в якому незабаром відкриється швейна фабрика – майже 200 квадратних метрів. Там вже розпочалися ремонтні роботи.

«У цьому приміщенні плануємо розмістити адміністративну частину, а також зробити навчальний центр для жінок, які будуть тут працювати. Вони зможуть отримати нову професію і працевлаштуватися вже в нас», — розповіла асистентка БО «100% життя» у Львові Софія Предка.

Увесь прибуток фабрики інвестуватимуть в зарплати і розвиток проєкту. Продукцію постачатимуть комунальним підприємствам і місцевому бізнесу. Наразі для ремонту приміщення благодійникам не вистачає кількадесят тисяч гривень, тому вони звернулись по допомогу.

Благодійний фонд «100% життя» уже закупив швейне обладнання й частину меблів. Залишилося лише зробити ремонт: облаштувати підлогу й стіни, підвести до робочих місць електрику. За підрахунками організаторів, для цього необхідно 90 000 гривень. Вже вдалось зібрати 60 тисяч, залишилось ще 30 тисяч.

«Ми зараз проводимо збір на платформі Startera, і в нас залишилося менше десяти днів, аби зібрати 30 тис. грн. На даному етапі ми вже зібрали 60 тис. грн. Ми дуже вдячні тим людям, які зробили пожертви для нас. І сподіваємося, що знайдуться ще люди, які підтримають таку ідею і зможуть теж до неї долучитися», — додає Софія.

Її колега Жанна Матвейко — ВІЛ-інфікована. Жінка каже: для вразливих верств населення просто необхідні такі підприємства, де вони почувались би вільно.

«Вимоги роботодавців дуже є до тих людей зухвалі. Я не кажу, що вони погані. Але нам це виробництво дуже потрібно для того, щоб ті люди, які пережили і пролікувалася від туберкульозу, знали, що в соціумі їх приймають. Люди, які хворіють на ВІЛ, щоби вони знали, що їх приймають», — каже соціальна працівниця Жанетта Матвейко.

Ремонти планують закінчити до кінця 2020 року. А в останній день року, 31 грудня, хочуть відкрити швейну фабрику. Інформацію про проект та можливість долучитися – за посиланням.

Льодова арена і не тільки: як виглядатиме друга черга СТРЦ «Спартак»

В інтернеті показали оновлену презентацію другої черги будівництва спортивно-торговельно-розважального центру «Спартак» на вулиці Гетьмана Мазепи, 1Б. У межах цього проекту у Львові має з’явитись багатофункційна льодова арена, офісні будівлі, великий громадський простір та нові торгові площі.

Спорудження другої черги СТРЦ «Spartak» розпочали у вересні 2019 року. Водночас договір оренди земельної ділянки закінчився 1 січня 2020 року і досі його не продовжили у мерії.

Міський голова у лютому 2020 року сказав, що це нечесно взяти ділянку на пільгових засадах під “прапором спорту”, але зробити там торговий центр, за який потрібно доплачувати у бюджети різних рівнів зовсім інші суми. В ідеалі, новобудова першої черги мала бути, за словами мерії, не лише торговим центром, а в першу чергу – спортивним комплексом, чого нема, а обіцяється вже в другій черзі проекту.

Отже що має з’явитись у другій черзі СТРЦ Спартак

Багатофункційна льодова арена, покриття якої відповідатиме вимогам стандарту міжнародної федерації хокею та федерації фігурного катання на ковзанах. Площа професійного льоду 1745 квадратних метрів з габаритами 30х60 м.

Як стверджують в компанії, льодова арена СТРЦ Спартак, це не просто ковзанка для відвідувачів, це унікальний комплекс, який дасть поштовх для розвитку льодових видів спорту. Льодова арена зможе використовуватися місцевими жителями, спортсменами, школами і клубами.

“Якщо арена запропонує своїм відвідувачам цікаве проведення часу і функціонуватиме в зручний для них час, то вона стане популярним місцем серед відвідувачів”, – ідеться в презентації.

Тут буде наземна закрита автостоянка. Дах розміром 5270 квадратних метрів буде відкритим для загального користування відвідувачами комплексу. Громадський простір складатиме 3746 квадратних метрів.

У новій черзі постануть торгово-розважальні площі, офіси і food-корти європейського зразка, тобто секція з ресторанами та кафе.

Збережуть й унікальне джерело мінеральної води, яке облагородили в межах першої черги.

Площа благоустрою та озеленення в межах ділянки та експлуатованого даху складе 10186 квадратних метрів.

Серед місць для спортивних ігор та відпочинку будуть дитячої зони та фонтан.

Для маломобільних груп населення облаштують пандуси з кутом нахилу не більше 8 відсотків.

Весь загальний комплекс зможе залучити 2600 робочих місць.

Розвиток району

Район вулиці Мазепи та Замарстинівської поступово розбудовується, заселяються нові люди, тому є необхідність оновленні та в облаштуванні додаткової інфраструктури.

Так, у наступному році у Львові планують розпочати ремонт вулиці Мазепи та Грінченка.

Мер Львова Андрій Садовий хоче продовжити трамвайну колію від вулиці Замарстинівської до вулиці Мазепи. Після продовження колії трамвай мають запустити від вулиці Мазепи до Сихова.

Львівський виробник кормів для тварин відкрив підприємство у Литві

Потужний український виробник харчування для домашніх тварин — компанія Kormotech зі Львова запускає перше власне виробництво в Європі. Завод з виготовлення вологих кормів для котів і собак запрацював у литовському місті Кедайняй. Про це інформує пресслужба підприємства.

Новий об’єкт компанія збудувала впродовж одного року. Загальна сума інвестицій становить 15 мільйонів євро. Частину коштів Kormotech отримав від Європейського банку реконструкції та розвитку.

«Ми і надалі нарощуватимемо присутність нашої продукції на ринках Європи та Америки. До 2023 року плануємо увійти до топ-50 світових виробників корму. Для цього нам потрібно збільшити оборот компанії втричі. Будівництво заводу саме в Литві було стратегічним рішенням. Таке розміщення надає нам конкурентну перевагу в швидкості доставки продуктів до нордичних країн та США», — зазначає CEO Kormotech Ростислав Вовк.

У Литві Kormotech заснував однойменне підприємство та збудував завод у промисловому центрі республіки — місті Кедайняй. Територія міста входить до вільної економічної зони. Так, компанія отримала податкові пільги на 10 років для ведення бізнесу.

90% усіх процесів на виробництві автоматизовано. Частину завдань виконують роботи, аналогічні до тих, що збирають машини. Потужність заводу забезпечує 20 000 тонн вологого харчування на рік.

«Для повноцінного функціонування в Литві нам потрібно лише 60 працівників. Навчати литовських колег будуть наші фахівці з України. Це новий крок у подальшій експансії на світовому ринку», — додає Ростислав Вовк.

В червні 2020 року компанія Кормотех здійснила перші відвантаження продукції до Іспанії та Італії.

Кормотех, таким чином експортує продукцію до 31 країну, включаючи США, Великобританію, Німеччину, Францію, Іран і Чилі. У травні 2020 року Кормотех вийшов на ринок Норвегії.

До слова, у березні 2020 року компанії «Ензим» та «Кормотех» закупили медикаментів та обладнання для лікарень Львова на 4 млн грн для боротьби з коронавірусом Covid-2019.

Компанія впроваджує також багато соціальних ініціатив, які стосуються захисту тварин. Зокрема, це акції «Не залишай нас в АТО», що підтримує власників та опікунів покинутих тварин у зоні бойових дій; «Маленький принц. Україна, що любить тварин» – освітній курс для школярів, що популяризує ідею гуманного поводження з тваринами; Всеукраїнський день «Візьми собаку на роботу» – акція, що розвиває дружню до тварин інфраструктуру в українських містах, пропагує забезпечення комфортних умов перебування домашніх улюбленців в офісах і має на меті змінювати статус чотирилапих у суспільстві.

Довідка

Kormotech експортує продукцію до 32 країн світу, зокрема у США, Великобританію, Норвегію, Німеччину, Францію, Фінляндію, Чилі тощо. Потужності підприємства — це три високотехнологічні заводи з виготовлення кормів, два з яких — на Львівщині. Компанія виготовляє продукцію під власними брендами «Optimeal», «КЛУБ 4 ЛАПИ», «Мяу!», «Гав!» та «Master», а також за напрямом private label для брендів торгових мереж. Вона є лідером українського ринку за обсягом реалізації та посідає 61 сходинку у світовому рейтингу «Top companies» від американського видання Petfood Industry

IKEA планує цього року відкрити свій перший магазин в Україні

Шведський магазин IKEA вже вкотре анонсує відкриття свого першого магазину в Україні, але на цей раз виглядає, що вже однозначно. Відкриття планується в столичному ТРЦ Blockbuster Mall. Про це повідомляє НВ Бізнес.

Згідно з інформацією, компанія вже почала ремонт приміщення під свій магазин у ТРЦ Blockbuster Mall. Наразі це вже третя спроба мережі відкрити повноцінний магазин у Києві.

«Ремонт в приміщенні йде повним ходом. Площа майбутнього магазина складе близько 5 тис. кв м», — розповідає НВ Бізнес директор мережі магазинів, що побажав залишитися неназваним. У пресслужбі IKEA цю інформацію їм не прокоментували.

Однак новину про відкриття у пресслужбі компанії підтвердили виданню «Бабель».

«IKEA прагне якнайшвидше відкрити фізичний магазин у Києві — до кінця 2020 року. Ми як ніколи близькі до реалізації цього наміру, адже нещодавно підписали договір оренди з ТРЦ Blockbuster Mall. Водночас, маємо пильно стежити за нинішньою ситуацією, щоб мінімізувати будь-які потенційні ризики для здоров’я та безпеки перед відкриттям фізичного магазину. Як тільки матимемо більше деталей щодо відкриття магазину IKEA в Києві, обов’язково поділимося нею з вами», — йдеться у повідомленні.

Компанія ІКЕА намагається зайти в Україну вже 14 років, що є рекордом з міжнародних ритейлерів. У 2006-му році мережа планувала побудувати власний торговий центр поруч з Бориспільською трасою на ділянці площею 70 га, але тоді проти такого проекту виступили місцеві депутати, які заборонили вирубку лісу для нового магазину.

За три роки IKEA все ж купила землю площею 60 га у Одеській області, а потім без пояснення причин вирішила піти з України.

Нову спробу підкорити український ринок шведський рітейлер зробив у 2018-му році, коли офіційно оголосив про свій намір відкрити магазин в Україні. Відкриття планували на весну 2020 року, але плани змінили через коронавірус.

14 травня запустили перший онлайн-магазин в Україні, де можна було оформити замовлення, але вже 25 травня IKEA тимчасово обмежила можливість робити покупки в українському інтернет-магазині через великий ажіотаж. Станом на 10 липня в магазині все ще не можна придбати нові товари.

В запущеному онлайн-магазині шведського IKEA в Україні помітили, що ціни на деякі товари є вищими, ніж у наших країн-сусідів.

Як пояснили у пресслужбі компанії, кінцеві ціни на товари, запропоновані на момент запуску онлайн-магазину IKEA в Україні, відображають наступні фактори: обсяги, імпортні мита, коливання валюти, транспортні витрати, поточні ринкові умови та інше.