У Львові запрацювала нова мережа продуктових супермаркетів «Бабак»

У Львові відкрили перші магазини нової мережі «Бабак», що позиціонує себе «як магазин біля дому». У Львові вже працюють п’ять магазинів мережі, а у вересні мають запрацювати ще три. До кінця року мережа планує вийти на ринок Івано-Франківська. Мережа планує працювати на ринку за допомогою франчайзингової моделі. Про це повідомляє Zaxid.net.

«Бабак» – сучасний мінімаркет швидкого обслуговування, каже директорка з франчайзингу і розвитку компанії «Бабак Україна» Олена Репчанська. Крім звичних продуктів, тут можна придбати готові страви і власну випічку. Спочатку компанія орієнтувалася на школярів та студентів, однак після відкриття магазину аудиторія розширилась.

«Ми самі здивовані. Аналізуючи конкурентів, ми думали, що магазини біля дому – це про молодь. Але в нас велика кількість клієнтів 60+, які є постійними відвідувачами», – розповідає Олена Репчанська.

Вона підтверджує, що мережа має багато конкурентів у сегменті «магазинів біля дому», але в магазинах «Бабак» хочуть поєднати як молодь із запитом на швидкий перекус, так і сегмент зрілої аудиторії, яким потрібні продукти для дому (врап піца, бургери, випічка, ланчі).

Невдовзі мережа планує запустити продаж франшизи. У такому форматі, наприклад, працює найбільша у Польщі торгова мережа Żabka. Розміри інвестицій в один маркет в компанії не розголошують, але, за словами Олени Репчинської, на відкриття одного магазину у форматі «біля дому» потрібно орієнтовно 50-60 тис. доларів.

Засновниками мережі магазинів «Бабак» є польська компанія Babak Poland та український венчурний фонд «Енерго-Хаб» з Івано-Франківська. Їм належить ТОВ «Бабак Україна», що управляє мережею. Кінцевий бенефіціарний власник польської компанії Єнджей Сольніцький, йому належить 25% у структурі власності. Українські власники – Андрій Панас, Василь Новак і Роман Паськович, які зсередили 75% компанії.

Єнджей Сольніцький багато років працював у німецькій продуктовій мережі Lidl та польській мережі Żabka. Свою компанію Babak Poland він заснував у Вроцлаві у вересні 2024 року.

Венчурний фонд «Енерго-Хаб» входить у корпоративну групу ProTec. Компанія має великий досвід роботи зі споживчими товарами. З 1998 року працює як дистриб’ютор алкогольних і безалкогольних напоїв і продуктів харчування. Крім цього, компанія володіє чотирма логістичними центрами, серед яких і хаб у Зимній Воді.

У Львові завершують будівництво 3D-корпусу школи на вулиці Варшавській

Будівництво інноваційного 3D-корпусу школи на вулиці Варшавській у Львові виходить на фінальний етап. Про це повідомив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

За його словами, внутрішні роботи вже майже завершені. Залишилися лише технічні деталі: завершити монтаж плінтусів, герметизацію швів тощо.

«Усі комунікації підведені, вода є, світло є. В одному з класів навіть розпочали монтаж меблів», – зазначив Зубач.

На території школи провели виїзне засідання для координації дій підрядників та міських служб. Основний пріоритет зараз –завершити благоустрій до початку сезону дощів.

«Зараз в активній фазі – земляні роботи. Водночас більшість хідників уже облаштовано. Також розплановано й добре окреслились різні зони, як-от майданчики для ігор, відпочинку чи територія, де будуть стояти столи для настільного тенісу», – повідомив Зубач.

Очікується, що вже цього року у класах нового корпусу навчатимуться учні початкової школи. Загалом він розрахований орієнтовно на 100 школярів.

Проєкт реалізують за благодійнікошти. Новий корпус стане частиною шкільного комплексу, збудованого з використанням 3D-технологій.

Нагадаємо, реалізацію проєкту 3D-друку навчального корпусу для першокласників у школі №23 у Львові розпочали навесні 2022 року. Роботи здійснюють у співпраці з французьким благодійним фондом Team4UA.

У Львові облаштують сквер імені Ірини Фаріон за 2,2 млн грн

Шевченківська районна адміністрація Львова оголосила тендер на створення скверу імені мовознавиці Ірини Фаріон. Його мають облаштувати біля будинку на вулиці Томаша Масарика. Відповідну тендерну пропозицію опублікували 22 серпня на сайті державних закупівель Prozorro.

Як йдеться в тендері, орієнтовна вартість облаштування скверу складає 2,2 млн грн. Переможця закупівлі визначать за пріоритетом ціни. Аукціон відбудеться 1 вересня, а сквер планують облаштувати до кінця грудня 2025 року.

На площі 233 кв м, що на вул. Масарика, прокладуть тротуар, встановлять лавки та смітники, посіють газон, висадять кущі та дерева. Також встановлять дорожні знаки та вказівник. До слова, в середині серпня уже відбувся один аукціон на облаштування скверу імені Ірини Фаріон. Тоді перемогло ТзОВ “Іннова-Буд” з пропозицією у 2,1 млн грн. Однак Шевченківська районна адміністрація тоді відхилила пропозицію, бо фірма не врахувала встановлення чотирьох дорожніх знаків.

Нагадаємо, 19 липня, в річницю вбивства Ірини Фаріон, відбувся вечір памʼяті. На заході презентували мистецький твір, який у майбутньому планують встановити на місці вбивства.

Концепцію мистецького твору безплатно розробили колишні студенти-архітектори професорки — команда Андрія Лесюка, що є авторами Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові та майбутнього музею Романа Шухевича на Білогорщі.

Рада у першому читанні ухвалила виплату 50 тисяч гривень при народженні дитини

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №13532, який передбачає суттєве збільшення допомоги сім’ям з дітьми. Законопроєкт спрямований на посилення державної підтримки в умовах демографічних викликів. Законопроєкт підтримали 290 народних депутатів.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, серед ключових нововведень — збільшення одноразової виплати при народженні дитини.

Головні зміни, передбачені законопроєктом:

Одноразова виплата: При народженні першої, другої або будь-якої наступної дитини одноразова виплата зросте до 50 000 гривень. Раніше ця сума становила 41 280 гривень, що виплачувалися частинами.

Допомога по догляду до 1 року: Якщо один з батьків залишається вдома для догляду за дитиною, держава виплачуватиме 7000 гривень щомісяця. Така ж допомога може надаватися і бабусі або дідусю.

«Пакунок малюка»: Залишається, але стане гнучкішим. Його можна буде отримати вже з 36-го тижня вагітності, а не лише після народження дитини.

Допомога «єЯсла»: Батьки, які повертаються на роботу після року, зможуть отримувати щомісячну компенсацію за дитячий садок у розмірі до 8000 гривень. Альтернативно, держава може сплачувати ЄСВ, щоб не переривався страховий стаж того з батьків, хто залишається вдома з дитиною до трьох років.

Допомога вагітним: Жінки, які не мають офіційного працевлаштування, отримуватимуть 7000 гривень.

Допомога першокласникам: Вводиться одноразова виплата у розмірі 5000 гривень кожному першокласнику на придбання шкільного приладдя, незалежно від доходу сім’ї.

Нардепка-свободівка Оксана Савчук також підтримала законопроєкт, відзначивши що документ ще потребує доопрацювання. Зокрема, вона зауважила, що розмір та процедуру виплат наразі визначає Кабінет Міністрів, що, на її думку, є неточною нормою. Також, за її словами, необхідно чітко прописати механізм щомісячних виплат та визначення таких понять, як «фактичний догляд» та «інший родич».

Законопроєкт готується до другого читання, де до нього будуть вноситися правки для уточнення та вдосконалення його положень. Очікується, що більшість змін набуде чинності з 1 січня 2026 року.

Перший готель майбутнього гірськолижного курорту у Славському розпроданий більш ніж наполовину

Інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, яка входить до групи компаній OKKO, cтаном на початок серпня продала понад 50% номерів першого готельного проєкту на території GORO Mountain Resort поблизу Славська на Львівщині, повідомила пресслужба проєкту агентству “Інтерфакс-Україна“.

Уточнюється, що продано 103 з 197 номерів першого готелю комплексу ONDE Hotel, інвестування в який було відкрито у березні 2025 року. У складі комплексу ONDE буде три готелі сумарно на 429 номерів, завершення будівництва й запуск комплексу заплановані на літо 2028 року.


GORO Development впроваджує міжнародну бізнес-модель resort hotel rooms as investment (курортні готельні номери як інвестиція). Приватні інвестори купують окремі номери з єдиним професійним управлінням, можливістю зростання капіталізації активу та отриманням прибутку від операційної діяльності готелю, зазначається в пресрелізі.

“До нас заходять інвестори з дуже різних сфер: IT, агро, виробництво, фінанси, нерухомість. Понад 90% наших інвесторів заходять у проєкт із розрахунком на довгострокову участь, тобто планують залишатися в ньому й після завершення будівництва, аби отримувати стабільний дохід від роботи готелю”, — зазначає СЕО GORO Development Володимир Гаразд, слова якого наведено в повідомленні.

В компанії уточнили, що на початок серпня 2025 року проєкт обрали понад 50 приватних інвесторів: чверть з них – представники сфери IT та комунікацій, по 10% – інвестори з агро, нерухомості та будівництва, фінансового сектору, по 6,7% – defence tech та виробництво, по 5% – зі сфери енергетики й автопрому, 4% – юриспруденція, по 3,3% – ритейл, освіта та логістика.

За географією походження інвесторів першість утримують Київ і Львів (по 33,3%), далі — Дніпро (5,6%), Житомир і Вінниця (по 3,7%). Також спостерігається активний інтерес до проєкту з боку українців, які мешкають за кордоном.

За перші 4 міс. після старту продажів вартість номерів у GORO Mountain Resort зросла на 5,7%, що відповідає темпу 17,1% річних. На початковому етапі найбільшим попитом користувалися однокімнатні номери та номери з окремою спальнею. Причому ці формати забезпечили основну частку продажів, внаслідок чого їхня ціна зросла на 14%, у 2,5 раза перевищивши середній приріст по комплексу. На поточному етапі попит починає зміщуватися у бік більших форматів типу executive suite.

Згідно з аналітикою GORO Development, очікувана дохідність за весь період реалізації може перевищити 57%, прогнозована середня дохідність готельного номера після запуску комплексу — 10% річних.

ОККО Group розпочала будівництво масштабного рекреаційного проєкту GORO Mountain Resort у жовтні 2024 року. Загальна площа проєкту GORO Mountain Resort становить майже 1200 га.

У першій черзі площею 127 га буде зведено 9 готелів на 1100 номерів із розвиненою рекреаційною інфраструктурою: спа-зонами, басейнами, ресторанами, дитячими та бізнес-просторами. Загальний обсяг інвестицій у першу чергу готелів становить $235 млн.

Наразі триває будівництво першого комплексу ONDE, кожен з трьох готелів якого має індивідуальну тематику та функціональне наповнення: розважальний, бізнес-формат, релакс. Додаткова інфраструктура включає 309 машиномісць, готель для тварин, фітнес- та йога-центр, бутики, салон краси, барбершоп, ресторани національних кухонь світу.

В першій черзі також передбачено облаштування 10 лижних трас завдовжки 13 км з 50 га засніження, встановлення найдовшої гондольної канатної дороги (2,8 км) та двох сучасних крісельних витягів довжиною 1,5 км.

Реалізацією готельної нерухомості курорту та залученням інвестицій займається інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, заснована 2021 року. Вона відповідає за розробку архітектурних концепцій, будівництво, функціональне та рекреаційне наповнення, а також залучення інвестицій у готельний бізнес.

ОККО Group у GORO Mountain Resort виступає єдиним власником, основним інвестором, майстер-девелопером, забудовником та оператором для забезпечення гармонійного розвитку та цілісної концепції всесезонного рекреаційного проєкту. Для створення міжнародного формату ОККО Group залучила австрійських експертів світового класу: PKF Hospitality (інвестиційний аналіз та концепція), ILF Group (майстер-план та лижна інфраструктура) та Doppelmayr/Garaventa Gruppe (проєктування системи витягів та канатних доріг).

У Львові за 7,6 млн грн відреставрують келії колишнього монастиря костелу бернардинів

Приміщення келій колишнього монастиря костелу бернардинів у Львові на площі Соборній, 3-а і вулиці Валовій, 18 відреставрує приватне підприємство з Харкова. Вартість робіт 7,6 млн грн. Зараз ці приміщення використовує Центральний державний історичний архів. Відповідний тендер 11 липня опублікували на Prozorro, передає Lviv.Media.

Приміщення келій колишнього монастиря костелу бернардинів, що на площі Соборній, 3-а у Львові, зараз є будинком Центрального державного історичного архіву. Ця будівля, датована приблизно 1620 роком, є частиною архітектурного ансамблю, до якого також входить костел бернардинів.

Протиаварійну роботим у приміщеннях архіву виконуватиме харківське приватне підприємство “Фасад-Сервіс”, яке також відновлює за 45 млн грн зруйнований ракетним ударом будинок на Коновальця.

У договорі вказано, що повна вартість реставрації приміщень архіву — 7 607 995,27 млн грн. З них 4 014 822 — це будівельну роботи, а решта вартість внутрішнього і зовнішнього оздоблення. Кошти виділятимуть з державного та місцевого бюджетів. Протиаварійні роботи мають закінчити до кінця 2025 року. Гарантія на якість виконаних робіт, яку дає “Фасад-Сервіс” — 10 років.

До слова, приватне підприємство «Фасад-Сервіс», яке створили у Харкові 22 роки тому. Фірма займається будівництвом, а її власником є Назар Ковтун.

Львівський бізнесмен Кривецький відкрив у Конча-Заспі п’ятизірковий готель за 18 млн доларів

Львівський бізнесмен та експолітик Ігор Кривецький відкрив новий 5-зірковий готель Edem Kyiv у Конча-Заспі поблизу Києва. Він запрацював у тестовому режимі 29 липня, йдеться в дописі на Instagram-сторінці, інформує Zaxid.net.

Як пише Forbes Ukraine, Edem Kyiv – заміський готельний комплекс з територією близько 1 га у Конча-Заспі на березі Дніпра. Відкриватимуть його поетапно. Спершу готель, який включає 35 номерів різних категорій – від стандартів до люксів, і три ресторани. Пізніше – спа, спортивний і медичний центр. На території комплексу також розташований конгрес-хол з окремою інфраструктурою.

Прибережна зона облаштована для прогулянок і відпочинку, після завершення війни тут планують відновити водну інфраструктуру: організувати швартування човнів та яхт, відкрити школи вітрильного спорту, проводити регати.

Інвестиції у створення комплексу – приватні кошти засновника та його родини, повідомили в керівній компанії Edem Family. Загальний обсяг інвестицій оцінюється в десятки мільйонів доларів, йдеться в повідомленні Edem Family.

Інвестиції в один номер становлять близько 500 тис. доларів, розповідав очільник керівної компанії Edem Family Олексій Волошин у грудні 2024-го. Відповідно, сукупна вартість готелю на 35 номерів може становити 17,5 млн доларів, підрахував тоді Forbes Ukraine.

Edem Kyiv побудований на базі готелю «Старий Відень», який Ігор Кривецький купив у 2009 році. У 2013 році розпочали його трансформацію – вирішили перетворити на ще один готель під брендом Edem. «Планували відкрити Edem Kyiv під час пандемії, але перенесли запуск майже на два роки. Коли почалася війна – поставили проєкт на паузу», – йдеться в новині Forbes Ukraine.

Нагадаємо, Ігою Кривецькому належить найбільший в Україні відпочинковий комплекс Edem Resort Medical & Spa у селі Стрілки на Львівщині, який займає площу понад 110 га. Виторг Edem Resort у 2024 році становив 500 млн грн, розповідав раніше Олексій Волошин.

Ігор Кривецький – український підприємець та колишній політик родом з колишнього Турківського району Львівської області. Член політичної ради та головний спонсор партії «Свобода». Був народним депутатом (2012-2014 рр.), депутатом Львівської облради (2010-2012 рр.).

Він разом з родиною та партнерами володіє чималою кількістю нерухомості у Львові та Києві. У Львові це, зокрема готель «Жорж», нічний клуб «Фешн» історична будівля на вул. Валовій, центр LvivTech.City, згаданий Edem Resort у Стрілках та інші об’єкти. Має інтереси у аграрному та видобувному бізнесі.

У 2019 році він посів другу сходинку у рейтингу найвпливовіших людей Львова. Раніше львівська газета «Експрес» називала його «авторитетом на прізвисько Пупс» та писала про те, що бізнесмен нібито займався рекетом у 1990-х роках. Кривецький заперечував цю інформацію та позивався проти медіа з вимогами спростування.

У Львові розпочалося будівництво нового великого ТРЦ Kvartal City

У Львові стартувало будівництво торговельно-розважального центру Kvartal City на вулиці Шевченка, 313, який планують відкрити у четвертому кварталі 2027 року. Про це повідомила консалтингова компанія Retail & Development Advisor (RDA), що є ексклюзивним брокером проєкту.

ТРЦ Kvartal City буде розташовний у мікрорайоні Рясне на північно-західній околиці Львова. Його зведуть на міжнародній трасі М10, що з’єднує місто з польським кордоном.

Загальна площа комплексу становитиме майже 50 000 квадратних метрів, а орендна – 20 000 квадратних метрів.

У торговому центрі буде три поверхи, підземний паркінг на 8900 квадратних метрів і багаторівневий паркінг на 14 600 квадратних метрів. Загалом передбачено 523 місця для авто.

У Львові розпочалося будівництво нового великого ТРЦ Kvartal City – фото
“ТРЦ буде не класичним “моллом для шопінгу”, а мультифункціональним простором для щоденних потреб, дозвілля й спільноти – “друге серце району”, – зазначила керівниця проєктів RDA Аліна Абрамцева.

У ТРЦ планують відкрити супермаркет, магазини техніки й одягу, аптеки, пошту, банки, заклади харчування, кінотеатр, дитячі зони та інші сервіси. У Kvartal City розмістять близько 75 магазинів, а також ресторани і фуд-корти на понад 2000 квадратних метрів.

За словами керівниці проєктів RDA Аліни Абрамцевої, наразі вже визначено головного якірного орендаря-супермаркета, і тривають переговори з іншими великими орендарями.

Об’єкт розташований прямо на міжнародній трасі М10, яка з’єднує Львів з Краківцем на польському кордоні. Також неподалік знаходиться кільцева дорога Львова. Це забезпечить додатковий трафік до Kvartal City.

Завдяки українцям за 3 роки Польща заробила 111 мільярдів злотих

Завдяки впливу українців доходи загального державного бюджету Польщі зросли на 2,0% у 2022 році, на 2,75% у 2023 році та на 2,94% у 2024 році. Показники описані у спільному звіті Агентства ООН у справах біженців та аудиторської компанії Deloitte, з огляду на власні розрахунки, передає skilky-skilky.info.

У грошовому еквіваленті таке зростання становить 25,0 млрд злотих у 2022 році, 39,1 млрд злотих у 2023 році та 47,0 млрд злотих у 2024 році.

Такий вплив пов’язаний з тим, що українці стають працівниками, підприємцями та споживачами. Їх доходи оподатковуються, а видатки стимулюють місцевий бізнес. Ефект посилюється припливом капіталу з-за кордону (наприклад, заощадження біженців в українських банках).

У довгостроковій перспективі біженці повинні збільшити щорічні доходи загального державного уряду приблизно на 2,7%.

“Зрештою, українські біженці створюють додатковий обсяг виробництва та попит. Це призводить до збільшення реального ВВП, що особливо корисно для державних фінансів. Хоча приплив біженців напочатку спричинив великі видатки, подальші надходження від діяльності біженців повною мірою компенсували витрати“, – зафіксовано у звіті.

Нагадаємо, протягом 2022-2024 років загальна сума соціальних виплат українцям в Польщі склала 7,56 млрд злотих. Також Польща спрямувала понад 9 млрд злотих на медичну допомогу, освіту та інші потреби українців в Польщі. Водночас за цей період українці сплатили в польський бюджет 51,3 млрд злотих податків та соціальних внесків, згідно з офіційними даними польської влади.

Також за даними проєкту “Ukraine Support Tracker” Інституту світової економіки Кільського університету, Польща за понад 3 роки надала військової, гуманітарної та фінансової допомоги на 5,134 мільярди євро, що складає близько 22 мільярдів злотих.

Вплив українських біженців на ВВП Польщі

Основний вплив українських біженців полягає в розширенні економіки та стимулювання її росту. Ключовим фактором став вихід біженців на ринок праці. Водночас біженці роблять внесок в економіку як підприємці та як споживачі.

У 2022 році економічний вплив українських біженців спричинив додатковий ріст реального ВВП на 1,5%. Зі зростанням кількості працевлаштованих біженців, їхній вплив зріс до 2,3% ВВП у 2023 році та до 2,7% ВВП у 2024 році. Це відповідає зростанню ВВП на 98,7 млрд злотих у 2024 році.

Оскільки біженці інтегрують та набувають більше специфічних для країни навичок, у довгостроковій перспективі вплив зросте до 3,2% ВВП до 2030 року.

Траєкторії зростання ВВП Польщі з українськими біженцями та без них. Факт і прогноз Deloitte, відкалібрований відповідно до прогнозу зростання ВВП Міністерства фінансів

Вдова військового через львівський суд скасувала відмову Міноборони у виплаті 15 млн грн

Львівський окружний адмінсуд скасував відмову Міноборони у виплаті одноразової грошової допомоги (15 млн грн) дружині військового, який помер під час виконання службових обов’язків, зобов’язавши комісію повторно розглянути надані документи та врахувати думку суду, інформує Zaxid.net.

Як вказано у рішенні, яке оприлюднили у судовому реєстрі у липні 2025 року, до суду звернулась вдова військового, водія стрілецького взводу однієї з військових частин, який помер у 2022 році під час виконання службових обов’язків у Бахмутському районі Донеччини, що у зоні бойових дій.

За попередніми висновками, причиною смерті солдата було необережне поводження зі зброєю, що призвело до нещасного випадку. Однак, рішенням Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ скасовано попередні висновки щодо необережного поводження зі зброєю, що підтверджує причинно-наслідковий зв’язок смерті солдата з виконанням військових обов’язків.

Комісія Міноборони у листопаді 2024 року відмовила дружині солдата у виплаті одноразової допомоги у сумі 15 млн грн. Згідно витягу з протоколу, виплата не здійснюється, якщо смерть чи загибель військового є наслідком адміністративного правопорушення. Підставою для такого рішення є акт службового розслідування та постанова про закриття кримінального провадження.

При цьому адвокат позивачки наголошував, що у матеріалах справи немає постанови суду про притягнення солдата до адміністративної відповідальності, тому це не може бути підставою для відмови у виплаті одноразової допомоги (15 млн грн).

Цю справу розглядала суддя Наталія Кухар, яка дослідила усі матеріали та аргументи учасників справи. Суддя скасувала протокол комісії МОУ про відмову в призначення одноразової допомоги вдові військового, зобов’язавши повторно розглянути документи. Рішення ще можна оскаржити.