Категорія: Економіка

Опубліковано

Львівський феномен. Місто, де можна найшвидше знайти роботу

На п’ятий місяць війни найсприятливіша ситуація щодо пошуку роботи склалася у Львові. За кількістю вакансій місто опинилося на другому місці, за кількістю резюме – на четвертому, ідеться в матеріалі The Page.

За даними порталу robota.ua, на сьогодні у Львові зафіксовано у півтора рази більше вакансій, ніж резюме – 3 тисячі вакансій проти 2 тисяч резюме. Для порівняння: у Києві 8 тисяч вакансій та 24 тисяч резюме.

Ринок праці: у чому особливість Львова

Львів разом із Києвом зосередили понад половину вакансій країни. У Києві відсоток вакантності становить 36%, у Львові – 15%. Третє та четверте місце посіли Дніпро та Одеса — 8% та 5% відповідно.

На відміну від інших міст України, де ринок праці належить роботодавцю та здобувачам необхідно занижувати планку, якщо необхідно швидко знайти роботу, у Львові навпаки – найсприятливіша ситуація для тих, хто перебуває у пошуку роботи. Це означає, що претендент може знайти роботу найшвидше.

Специфіка Львова полягає в тому, що до міста мігрувало найбільше внутрішніх переселенців, унаслідок чого зросло споживання товарів та послуг. А зростання товарообігу призвело до зростання попиту на професії зі сфери послуг”, пояснив The Page аналітик robota.ua Іван Ромашов.

«Львів також є транспортним хабом при доставці вантажів з/в Україну. А до війни Львів був одним із центрів ІТ сектору України, а під час війни сюди релокувалось багато ІТ компаній і Львів ще більше інтегрувався до ІТ сектору (багато вакансій ІТ/Іт аутсорсу) та обслуговуючих ІТ секторів)», — уточнив Ромашов.

ТОП-5 сфер з вакантності

  • продуктовий ритейл,
  • ХоРеКа,
  • салон краси,
  • перевезення вантажів,
  • аутсорсинг.

ТОП-5 популярних вакансій (зарплати на 11.07.22)

  • продавець консультант — середня зарплата 10 307 грн,
  • водій – 23 606 грн,
  • оператор кол-центру – 12 164 грн,
  • фахівці у сфері інтернет маркетингу – 15 811 грн,
  • офіціанти / бармени / хостес — 10552 грн.
Опубліковано

“Альфа-Банк” змінює назву на “Сенс Банк”

“Альфа-Банк Україна” змінює назву на “Сенс Банк”, про що вже повідомив Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Про це повідомляє FinClub. Економічній правді також підтвердили цю інформацію в банку.

“Повне найменування українською мовою: акціонерне товариство “Сенс Банк”, — йдеться в листі кредитної установи.

Англійською мовою банк тепер буде іменуватися “Joint Stock Company Sense Bank”.

Нагадаємо, що після накладання санкцій на російських акціонерів “Альфа-Банку” НБУ відсторонив їх від управління та призначив незалежним довіреним представником болгарського економіста Сімеона Дянкова.

“Банк не хоче мати нічого спільного з країною-агресором навіть на рівні асоціацій і бренду, який працює в Росії”, – заявив тоді Дянков.

Зазначимо, що мобільний додаток банку вже кілька років називається Sense SuperApp.

Опубліковано

«Епіцентр» відкриє у Львові перший мережевий ТРЦ

У Львові анонсували відкриття нового торгового центру “Епіцентр К”. У зв’язку з цим, оголошено про відкриття нових вакансій.

Оголошено про відкриття таких вакасій: завідувач аптеки, фармацевт, завідувач виробництва (кулінарія та пекарня), майстер із виготовлення ключів, продавець непродовольчих товарів (будівельні матеріали, вироби з дерева, вироби з металу, сантехніка, фарби, шпалери, автотовари, інструменти, рослини і добрива, садовий інвентар та техніка, посуд, текстиль, канцтовари, електромонтажне устаткування та освітлення, побутова техніка, дитячі товари, меблі), електромонтер, слюсар-сантехнік, машиніст прибиральних машин, робітник з комплексного обслуговування будинків, прибиральник.

Резюме слід відправляти на адресу: lv.trc.hr@epicentrk.com. Номери телефонів для запитань щодо вакансій: 050 387 55 83; 050 387 34 16; 050 384 45 21.

Додамо, що новий торгово-розважальний центр “Епіцентр К” відкриють на об’їзній дорозі Львова біля ТРЦ King Cross у Сокільниках.

Наразі триває завершення робіт першої черги площею 50 тис. м2. Компанія хоче розширити проект до формату торгово-розважального центру.

«У новому форматі запустимо наш «Епіцентр» у Львові, який розташується на ділянці поруч з ТРЦ King Cross. У цьому ТРЦ ми вже орендуємо приміщення під «Епіцентр» площею 12 тис. м2, а поруч побудуємо першу чергу нового ТЦ «Епіцентр» площею 50 тис. м2. У подальших планах – розширення проекту до формату ТРЦ. […] Зараз триває розробка кінцевої планограми, поки некоректно називати його площу та інші подробиці, але цей об’єкт буде надзвичайно потужний», – розповів директор з роздрібної торгівлі компанії «Епіцентр К» Володимир Гончаров 9 вересня 2021 року.

Новий «Епіцентр» – окрема торгова територія, фасад якої сягатиме понад 500 метрів. В експлуатацію введуть 240 тис. квадратних метрів площ. До комплексу увійде хаб доставки, drive арена – окрема секція із будівельними матеріалами просто неба, а також великий продуктовий супермаркет.

Минулого року повідомлялось, що серед товарів, які пропонуватимуть в гіпермаркеті, 60% займатиме продукція українських виробників. Сюди інвестують 10 млн доларів, планують створити 2 200 нових робочих місць із середньою заробітною платою одного працівника 18 600 грн. Мережа сплатить, за прогнозами, 60 млн грн податків у місцевий бюджет та 140 млн в державний і представить понад 2 млн торгових позицій.

Опубліковано

Російський олігарх намагався зберегти майно підприємства ЛАЗу: ДБР викрило схему

ДБР заочно повідомило про підозру власнику збанкрутілого Львівського автобусного заводу Ігорю Чуркіну та директору підприємства за махінації з майном заводу. Російський бізнесмен намагався заблокувати продаж на аукціоні майна ЛАЗу, яке було в заставі банку, пише zaxid.net.

У п’ятницю, 8 липня, ДБР повідомило, що Ігоря Чуркіна підозрюють у завідомо неправдивому повідомленні про злочин (ст. 383 ККУ).

Йдеться про те, що ТОВ «Львівські автобусні заводи» взяло великий кредит у державному банку «Укрексімбанк» під заставу свого майна. Його власник – громадянин РФ Ігор Чуркін, витратив гроші на власний розсуд та відмовився повертати кредит банку. Водночас він не хотів втрачати майно підприємства, яке перебувало у заставі, та спробував заблокувати проведення аукціону з його продажу. Підлеглий Чуркіну керівник натомість звинуватив у незаконних діях працівників банку, написавши на них заяву в поліцію.

«Підконтрольний олігарху керівник підприємства подав до поліції завідомо неправдиву заяву про вчинення кримінального правопорушення представниками банку. Він звинуватив службових осіб установи у вигаданому особливо тяжкому кримінальному правопорушенні. Така заява стала підставою для реєстрації кримінального провадження та накладення арешту на заставне майно», – повідомили в ДБР.

Ігорю Чуркіну та керівнику підприємства заочно повідомили про підозру у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 ККУ). Винуватцям загрожує позбавлення волі на строк до 5 років. Наразі фігурантів готуються оголосити в розшук. Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс генпрокурора.

Ігор Чуркін – російський бізнесмен та племінник відомого російського політика і дипломата Віталія Чуркіна. Він володіє акціонерною корпорацією «Мерибені енерджі корп» (Канада), корпорацією «Євротрак Технолоджіс лімітед» (Канада), приватною компанією «Сіті транспорт Констракшн Інвестмент ЛТД» (Великобританія), які є засновниками ТОВ «Львівські автобусні заводи», у власності якого була більшість майна збанкрутілого Львівського автобусного заводу.

Влітку минулого року «Укрексімбанк» виставив на відкриті торги борги збанкрутілого Львівського автобусного заводу (ЛАЗ). Напередодні аукціону до суд звернувся директор ТОВ «Львівські автобусні заводи» з вимогою накласти арешт на права вимоги за кредитами ЛАЗу та заборонити їхній продаж – суд задовольнив це клопотання.

Попри заборону суду аукціон відбувся, борги заводу за понад 170 млн грн купила київська компанія «Капітал-Фінанс», власником якої є львівський бізнесмен Максим Чухен. Переможець аукціону отримав право на нерухоме та рухоме майно ЛАЗу, яке перебувало в кредитній заставі «Укрексімбанку». Йдеться про адміністративні й виробничі будівлі ЛАЗу, а також приміщення головного виробничого корпусу й рухоме майно (виробниче обладнання цехів).

Опубліковано

“Шанс для бюджету”: Зеленського закликали легалізувати порнографічну діяльність в Україні

Українці просять президента Володимира Зеленського легалізувати порнографічну діяльність на території країни. Відповідну петицію зареєстрували на сайті Офісу президента.

За три дні під зверненням підписалися понад 8,6 тисяч громадян.

Автор петиції Тарас Сіромський аргументує своє звернення тим, що більшість розвинених країн не мають заборон на порнографічну діяльність. А тому усі, хто хоче зніматися у порно, продовжують це робити за кордоном, наголошує автор.

Він вважає, що у такий спосіб заборона порнографічної діяльності лише шкодить економіці України, адже податки громадян, які могли б надходити до державного бюджету, сплачуються іншим країнам, де такої заборони немає.

“В Україні цей закон приймався з міжнародними зауваженням, що він порушує свободу слова. Крім того, даний закон не має жодного сенсу, адже усі, хто хоче зніматись у порно – може виїхати за кордон і піднімати економіку іншим державам. А суди за його порушення нагадують середньовіччя, що бентежить українців і шокує іноземців”, – йдеться у тексті петиції.

Крім того, на думку автора петиції, закон, що забороняє порнографію в Україні – узагальнений і трактувати його можна по-різному.

“Він погано пояснює, де еротика у мистецтві, а де еротика як порно. Була величезна кількість випадків, коли дівчат засуджували саме за еротику по статтях порнографії. Навіть на юридичних консультаціях юристи говорять, що від того, чи дати хабаря залежить, як правоохоронна система трактуватиме законодавство. Цей закон розвиває корупцію і має бути негайно вилучений!” – вважає автор.

Також він заявив, що заборона порнографії гальмує “рух України до цивілізованих держав”. Також, на його думку, порнографія – “ідеальний шанс” для деяких людей, що втратили роботу через війну, продовжувати сплачувати податку до держбюджету України.

“Зараз, коли багато людей втратили роботу і це ідеальний шанс принести гроші в українські бюджети”, – підкреслив автор петиції.

Також він зауважив, що чинний закон може навіть трактувати дії українських користувачів платформи Onlyfans, які збирали гроші на ЗСУ, як кримінальні.

“Тому зараз це дуже важливо зняти заборони на еротику та порно і легалізувати їх в Україні! Це доведе демократичність і свободу України, за яку ми зараз боремось!” – переконаний Сіромський.

Збір підписів голосів під петицією триватиме ще 90 днів.

Опубліковано

Курс євро до долара опустився до 20-річного мінімуму

Курс євро у вівторок, 5 липня, впав до 1,0331 євро/дол. За даними Bloomberg, це найнижчий рівень з грудня 2002 року. Тоді ж, наприкінці 2002 року, долар востаннє був дорожчим за євро.

З початку року європейська валюта подешевіла на понад 8% у порівнянні з американським доларом на тлі рекордної інфляції, яка суттєво впливає як на домогосподарства, так і на компанії.

Інша причина – наслідки російсько-української війни, які не дозволяють Європейському центральному банку підвищувати відсоткові ставки так само швидко, як це робить американський Федрезерв, і посилюють ризики економічної рецесії у єврозоні.

В Україні станом на 5 липня один євро коштує 30,58 грн, а долар – 29,25 грн. Офіційний курс американської валюти заморожено від початку війни.

Опубліковано

У Львові укріплять та збудують новий колектор на вулиці Торф’яній, щоб уникнути потопів

Фахівці ЛМКП «Львівводоканал» проведуть протиаварійні роботи на колекторі, що на вул. Торф’яній. Зокрема, робітники мають укріпити плити колектора, які зірвало під час вчорашньої зливи у Львові, пише zaxid.net.

Наступного року планують збудувати новий колектор, вартістю близько 250 млн грн. Про це розповіла заступниця міського голови Львова з питань ЖКГ Ірина Маруняк на брифінгу у середу, 6 липня.

Нагадаємо, внаслідок сильної зливи на вул. Торф’яній колектор не впорався з надмірною кількістю води: зірвало три бетонні плити вагою понад 6 тонн.

Щоб унеможливити повторення такої ситуації, міська комісія ТЕБ і НС на засіданні у середу, 6 липня, прийняла рішення провести протиаварійні роботи. Як повідомила заступниця міського голови Львова з питань ЖКГ Ірина Маруняк, працівники ЛМКП «Львівводоканал» обстежують колектор, щоб приступити до робіт з укріплення плит.

«Водоканал на місці з 8:00 ранку, вони обстежують колектор, яким чином укріпити плити, які вирвало. Такого випадку не було в історії роботи цього колекторам. Плити мають укріпити таким чином, щоб унеможливити надалі такі ситуації», – зазначила Ірина Маруняк.

За її словами, щоб повністю вирішити проблему з затопленням вул. Торф’яної, необхідно збудувати новий колектор, орієнтовна вартість робіт становить 250 млн грн.

Роботи, скоріш за все, запланують вже на наступний рік. А до 15 серпня цього року, за словами Ірини Маруняк, планують виготовити техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), після цього почнуть розробляти проект нового колектора.

Опубліковано

ПриватБанк встановив ринковий курс безготівкового обміну валют

Державний ПриватБанк з 6 липня встановлює ринковий курс валютообміну для безготівкових операцій. Про це йдеться у повідомленні банку.

“У першу чергу, це стосується курсів конвертації за картками: зняття готівки та перекази в гривні в Україні з валютних карток, а також всі види операцій за кордоном у валюті з використанням гривневих карток”, – йдеться у повідомленні.

У банку пояснили, що встановлюють єдині курси обміну валют для оплат картками та купівлі-продажу готівкової валюти у своїх відділеннях, виходячи з ринкової ситуації, нормативних документів регулятора, підтримки цілісності ринку та виходячи з інтересів клієнтів.

За даними на сайті банку, курс гривні за картковими операціями на 6 липня встановлено на рівні 35,25-35,461 грн за долар та 36,55-36,64 грн за євро.

Нагадаємо, Національний банк з 21 травня скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки продають готівкову валюту – дотепер він не міг відхилятися на понад 10% від офіційно встановленого регулятором.

Державний ПриватБанк тоді заявив, що збереже курс конвертації гривні в іноземну валюту за своїми картками за межами країни, який діяв до скасування Нацбанком обмежень на верхню межу такого курсу.

Опубліковано

Україна та Польща планують запустити швидкісне залізничне сполучення між столицями

Україна та Польща запустять швидкісне залізничне сполучення, яке з’єднає столиці країн – Київ та Варшаву, час у дорозі займатиме до 4 годин.

Відповідний проект міститься у Плані відновлення України, представленому у Лугано в понеділок.

Проект оцінюють у 1,2 млрд доларів.

Просування цього проекту, ймовірно, просуватиметься прискореними темпами, оскільки Україна та Польща синхронізували дії щодо його реалізації ще до війни. Зокрема, на початку лютого про це повідомляло Міністерство інфраструктури.

Про швидкісне сполучення між Києвом та Варшавою говорять ще з 2019 року, коли Міністерство інфраструктури анонсувало запуск швидкісного залізничного маршруту Київ-Львів-Варшава-Берлін.

Нагадаємо, потяги в Україні рухаються “широкою” колією 1 520 мм, поширеною на території країн колишнього СРСР. Таку саму колію використовує Литва, Латвія та Естонія, а також Білорусь.

Більшість країн Євросоюзу (за винятком Іспанії та Португалії), натомість, користуються “вузькою” колією 1 435 мм.

Опубліковано

Україна представила план відновлення на $750 мільярдів: як виглядатиме повоєнна відбудова

У швейцарському Лугано Україна презентувала план післявоєнного відновлення на суму понад 750 млрд доларів, який включатиме 850 проєктів для відбудови країни.

Про це йдеться на сайті Плану відновлення та у презентації плану у Лугано.

План розрахований на 10 років – з 2023 року і до 2032 року – і відбуватиметься у дві хвилі. Перша триватиме у 2023-2025 роки, у які планується втілити більшість із зазначених проєктів – 580. Ці три роки коштуватимуть понад 350 млрд доларів.

Друга хвиля міститиме меншу кількість проєктів, але потребуватиме більшого фінансування – понад 400 млрд доларів. При цьому у плані закладено, що українська економіка протягом цих 10 років зростатиме на 7% щороку.

Найдорожчими програмами є відновлення та модернізація житла та інфраструктури регіонів, на яку необхідно 150-250 млрд дол, а також розширення та інтеграція логістики з ЄС, яка коштуватиме 120-150 млрд доларів. На енергетичну незалежність та зелений курс потреба сягає 150 млрд доларів.

На макрофінансову стабільність знадобиться 60–80 млрд доларів, на забезпечення конкурентного доступу до капіталу – 75 млрд дол. На розвиток секторів економіки з доданою вартістю необхідно 50 млрд доларів, стільки же – на сектор оборони.

Серед інших масштабних програм – відновлення та модернізація соціальної інфраструктури та розвиток систем культури і спорту, фінансування яких оцінюється в 20-35 млрд доларів кожна.

Зазначається, що частина коштів необхідна терміново у 2022 році. Йдеться про програми для забезпечення макрофінансової стабільності, модернізацію регіонів, забезпечення доступу до фінансування та оборону та безпеку. За винятком сфери оборони та безпеки, Україні цьогоріч потрібно 60-65 млрд дол, частину з яких вже надано чи виділено .

Загальну суму у 750 млрд доларів планують фінансувати так:

  • 250-300 млрд доларів завдяки партнерським грантам на оборону, критичне фінансування надзвичайного стану, відновлення житла та інших обʼєктів, розвиток інфраструктури як частини ЄС тощо.
  • 200-300 млрд доларів кредитними коштами від партнерів, з яких профінансують модернізацію інфраструктури, енергетичні проєкти, підтримку фінансової системи та співфінансування приватних інвестицій.
  • 250 млрд доларів завдяки приватним інвестиціям в інфраструктурні проєкти, сектори з доданою вартістю та інші комерційно вигідні інвестиції.