Які вакансії та зарплати пропонують на Львівщині

На Львівщині серед вакансій, які пропонують роботодавці, приблизно 75% – робітничі спеціальності. Ця тенденція зберігається на Львівщині уже 4 рік поспіль, і навіть повномасштабне вторгнення росії на неї не вплинуло. Про це під час брифінгу у Медіацентрі Україна заявив директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк, пише Твоє Місто.

«Передусім, шукають швачок, в нас це традиційно на Львівщині. Шукають водіїв автотранспортних засобів, електромонтерів, кваліфікованих майстрів з інструментами, затребувані є також працівники будівельних спеціальностей», – розповів він.

За його словами, зараз на Львівщині двоє безробітних претендують на одне робоче місце. Ринок пережив найважчі часи у березні та квітні. А вже в червні ситуація стабілізувалася, а кількість вакансій почала зростати.

«Якщо говорити про вакансії, то зараз маємо дві третини від показників 2021 року. Ситуація поліпшується, бо у червні була половина від торішніх показників. Якщо у 2021 році кількість людей, які шукали роботу, становила 16 тисяч, то зараз трохи більше, ніж 8 тисяч», – додав він.

У коментарі Tvoemisto.tv у Львівському центрі зайнятості повідомили, що середній розмір заробітної плати становить 9,7 тис. грн. Найбільше пропонують машиністам автомобільного крана – 45 тис. грн. 

Зокрема, у Кам’янці-Бузькій є вакансія для водія автотранспортних засобів, зарплата – 35 тис. грн. На Радехівщині пропонують 40 тис. грн економісту, а слюсарю з ремонту сільськогосподарських машин і устаткування обіцяють 30 тис. грн.

Зарплата в 25 тис. грн очікує – машиніста каротажної станції, або ж механічного котка (Львівський МЦЗ), агронома (Самбірський МРЦЗ), інженера-конструктора, водія автотранспортних засобів (Пустомитівська ЛОЦЗ) і вантажника (Радехівська ЛОЦЗ).

Серед найбільш затребуваних вакансій із зарплатою від 6500 грн до 20 тис. грн є: кухар, швачка, медсестра, водій, касир, товарний оператор, столяр, вʼязальник, слюсар, бармен, тощо. Весь список актуальних вакансій можна переглянути тут.

Також у Львівському центрі зайнятості Tvoemisto.tv розповіли, що з початку повномасштабного вторгнення на Львівщині вже вдалось працевлаштувати 1135 внутрішньо переміщених осіб, надати статус безробітного – 3369. Всього звернулось у центр зайнятості – 5310 осіб. Зокрема, на Львівщині працевлаштували 290 осіб з Донецької області, 222 з Харківської, 158 з Луганщини, і 106 з Херсонщини.

Завод “Чумак” відновлює виробництво на території України

На полиці українських супермаркетів повертається томатна паста “Чумак”. Завод бренду наразі знаходиться у тимчасовій окупації в Каховці, проте виробництво релокували на підконтрольну Україні територію.

Про це повідомляє пресслужба рітейлера Auchan.

Компанія займається виробництвом кетчупів, соусів, томатної пасти та макаронних виробів. Виробничі потужності залишились у тимчасово окупованій Каховці на Херсонщині.

Продукцію виробник випускає під брендом “Чумак”.

“Ми разом сумували за цим товаром. Ми тримали для нього місце. Ми радіємо, що “Чумак” знову на полицях Ашан”, – йдеться у дописі компанії.

У пресслужбі рітейлера привітали завод з відновленням виробництва на території незалежної України. Проте висловили впевненість, що це лише початок. Дочекалися повернення товару, дочекаємося і повернення територій, зазначили в Auchan.

До слова, у рф зупинила виробництво PepsiCo Inc. Американська компанія, яка виробляє Pepsi, 7UP та Mountain Dew, оголошувала про такі наміри ще пів року тому.

російський ринок залишає друга у світі за масштабами звукозаписна компанія Sony Music Group. Компанія ухвалила рішення про повний вихід з рф.

Нідерландська компанія Ekaterra, якій належать торгові марки чаю Lipton, Saito і Brooke Bond, згорне свій бізнес у рф, оскільки “поточна ситуація не дозволяє стабільно розвивати його”.

Пункт пропуску Мальховичі – Нижанковичі готують до роботи в особливому режимі

Пункт пропуску «Мальховичі – Нижанковичі» буде працювати на в’їзд та виїзд з України для вантажних автомобілів без вантажу. Про це інформує пресслужба ЛОВА.

У Львівській ОВА провели нараду з представниками львівської регіональної митниці, західного регіонального управління державної прикордонної служби та служби автомобільних доріг у Львівській області щодо організації будівельних робіт на пункті пропуску у Нижанковичах.

Під час наради обговорили основні питання розширення під’їзної дороги, а також влаштування об’єктів тимчасової інфраструктури для митної та прикордонної служби у пункті пропуску.

«Митний пост буде працювати на в’їзд та виїзд з України для вантажних автомобілів без вантажу. Для цього потрібно розширити під`їзну дорогу довжиною 250 метрів та шириною 45 метрів, на якій на якій хочуть розмістити тимчасові павільйони для працівників митної та прикордонної служб», – зазначив Юрій Бучко.

Враховуючи великі черги, ЛОДА разом з митною та прикордонною службами працює для того, щоб зменшити навантаження на пункти пропуску шляхом перенаправлення транспортних засобів у Нижанковичах.

За таким самим принципом працює пункт пропуску «Устилуг», де впродовж дня пропускають приблизно 150 авто.

З 1 жовтня піднімуть пенсії: кому та на скільки

З 1 жовтня в Україні проведуть перерахунок пенсій. Про це пишуть на сторінці Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у Facebook.

Пенсії зростуть з декількох причин:

Підвищення через збільшення мінімальної зарплати

Одна з причин перерахунку — зміна розміру мінімальної заробітної плати. Її піднімуть з 6 500 грн до 6 700 грн. Це є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсій за віком непрацюючим громадянам, які досягли 65-ти років і більше та які мають страховий стаж: чоловіки — не менше 35 років, жінки — не менше 30 років. З 1 жовтня мінімальний розмір пенсії за віком у таких пенсіонерів становитиме 2 680 гривень (6 700 х 40%).

Доплата 300 гривень для пенсіонерів, старших 70 років

Також з 1 жовтня 2022 року пенсіонерам, яким виповнилося від 70 до 75 років, буде встановлено щомісячну компенсаційну доплату до пенсії у розмірі до 300 гривень.

Пенсіонерам, які досягнуть 70 років після 1 жовтня, щомісячну компенсаційну виплату встановлюватимуть з дати досягнення такого віку.

Пенсіонерам віком від 80 років щомісячну компенсаційну доплату до пенсії у розмірі до 500 гривень встановили 1 квітня 2020 року. Після індексації з 1 березня 2022 року ця доплата зросла до 579 гривень. Пенсіонерам віком від 75 до 80 років та старшим компенсаційну доплату в розмірі 400 гривень почали виплачувати з 1 жовтня 2021 року. Після індексації ця доплата зросла до 456 гривень.

Мінімальна пенсія 3000 гривень людям з великим страховим стажем

З 1 жовтня запроваджують додаткову гарантію пенсіонерам віком від 70 років і старшим, пенсію яким призначено відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та які мають страховий стаж: чоловіки — не менше 35 років, жінки — не менше 30 років. Мінімальний розмір їх пенсійної виплати має бути не меншим 3000 гривень.

Тим, у кого розмір пенсійної виплати, з урахуванням надбавок, підвищень, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 3000 гривень, встановлюватиметься доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Пенсіонерам, яким виповнилося 70 років, але їх страховий стаж менше 35 років у чоловіків та 30 років у жінок, мінімальна пенсійна виплата буде обчислена в розмірі, пропорційному до набутого страхового стажу, виходячи з розміру мінімальної виплати 3 000 гривень.

При цьому, у пенсіонерів віком 80+ зі стажем 25 років у чоловіків і 20 років у жінок розмір пенсійної виплати не може бути меншим за 2 600 гривень, а в осіб у віці від 70 до 80 років — меншим за 2 500 гривень.

Збільшенням мінімальних розмірів пенсій з  інвалідності

З жовтня також зростуть мінімальні розміри “військових” пенсій з інвалідності. Зокрема, мінімальні пенсії для людей з інвалідністю внаслідок війни в залежності від групи інвалідності та військового звання становитимуть від 4396 гривень до 6532,50 гривень. Для інших — залежно від групи інвалідності та звання — від 4186 гривень до 5986,50 гривень.

До мінімального розміру пенсії по інвалідності встановлюються надбавки, доплати і підвищення, передбачені законодавством.

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни розмір мінімальної пенсійної виплати не може бути нижче:

  • І група — 650% прожиткового мінімуму (ПМ) для осіб, які втратили працездатність. З 01.07.2022 —13175,50 гривень (2027 х 650%);
  • ІІ група — 525% ПМ. З 01.07.2022 — 10 641,75 гривень (2027 х 525%);
  • ІІІ група — 360 % ПМ. З 01.07.2022 — 7297,20 гривень (2027 х 360%).

Нагадаємо, обов’язковий накопичувальний рівень пенсії запровадять з 1 січня наступного після завершення воєнного стану року.

У тимчасово окупованому Сєвєродонецьку російські окупанти створюють додаткові проблеми, аби ускладнити виплату так званих “пенсій республіки”.

На Львівщині відкрили нове газове родовище та запускають вітрову електростанцію

Від початку війни газовидобувна компанія Зіновія Козицького, батька голови Львівської ОВА Максима Козицького, суттєво збільшила видобуток, відкрила нове родовище на Львівщині та пробурила ще 12 свердловин.

Про це засновник компанії «Західнадрасервіс» Зіновій Козицький повідомив в інтерв’ю Forbes, передає Твоє місто.

«На заході країни не йдуть бойові дії, тому підтримувати газовидобуток наш обов’язок. Ми не зупиняли роботу, проводили геологічні роботи, сейсміку, пробурили 12 свердловин – усі наші чотири бурові в роботі. Відкрили нове родовище у Львівській області, на якому запустили дві свердловини з хорошими запасами. Дебіт родовища – 200 000 кубометрів на добу», – каже він.

Козицький додає, що ще цього року компанія планує інвестувати 750 млн грн у газовидобуток та 2,8 млрд грн у відновлювану енергетику. Торік інвестиції у видобуток склали 646 млн грн. За його словами, компанії цьогоріч побудували чотири сонячні електростанції по 1 МВт кожна. А до кінця року завершать будівництво і запустять вітрову електростанцію на 55 МВт біля Трускавця. Вартість проєкту – 74 млн євро.

Також він додав, що у 2021 році виторг його компаній склав 6,8 млрд грн, а у 2022 році очікують 10 млрд грн.

«Суттєве збільшення внаслідок будівництва вітрової станції. Минулого року сплатили 1,3 млрд гривень податків, а в цьому плануємо 2,9 млрд грн. Рік плануємо закінчити прибутковою компанією. Який це бізнес, коли немає прибутку?» – пояснив Зіновій Козицький.

Нагадаємо, що літом 2021 року Державна служба геології та надр України надала спеціальний дозвіл ТОВ «Горизонти» видобувати природний газ поблизу Миколаєва, що на Львівщині. Як повідомляється у документі, користування надрами здійснюватимуть на території Гірської площі, зокрема Гірського родовища, що знаходиться у Стрийському та Дрогобицькому районах, за 15 від Миколаєва. Площа місця видобутку складає 59,7 км. Згідно зі спецдозволом, користуватися надрами підприємство «Горизонти» може до 2035 року.

Зіновій Козицький є батьком голови Львівської ОВА Максима Козицького та входить сотні найбагатших українців за версією Forbes. Його основний бізнес – розвідка та розробка газових родовищ, видобуток природного газу (ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія» (ПЕК), ТОВ «Західнадрасервіс», ТОВ «Георозвідка», ТОВ «Нордік-Буд», ПП «Нордік», ТОВ «РСГ», ТОВ «Велл Ко», ТОВ «Геологічне бюро «Львів»» (ГБЛ), ПП «Проект-Буд», ТОВ «Горизонти»). У ТОВ «ПЕК», «ГБЛ» та «Горизонти» партнером Зіновія Козицького через нідерландську холдингову компанію є чеський мільярдер Карел Комарек. Його компанія Moravské naftové doly є партнером російського «Газпрому».

“Укроборонпром” спільно з країною-членом НАТО будує боєприпасний завод

Держконцерн “Укроборонпром” спільно з країною-членом НАТО будує боєприпасний завод – відповідну угоду сторони підписали напередодні. Про це повідомили в “Укроборонпромі” на брифінгу 20 вересня.

При цьому у концерні не уточнюють деталі будівництва заводу і не називають країну-партнера.

“Це вже друге оборонне підприємство, про будівництво якого досягнуто міжнародні домовленості та укладено відповідний договір. Виробництву боєприпасів за стандартами НАТО бути”, – йдеться у повідомленні.

Також в “Укроборонпромі” заявили, що підприємства державного ОПК працюють цілодобово над виробництвом, модернізацією та відновленням озброєння для ЗСУ.

“З початком повномасштабного вторгнення підприємства концерну передали ЗСУ у п’ять разів більше військової техніки та озброєння, ніж за увесь минулий рік.

Деяка броньована техніка після чергових бойових пошкоджень заходила на ремонт по п‘ятому колу, а після відновлення – повертались у стрій. Цілодобово працюють й виїзні ремонтні бригади, повертаючи до бойового стану техніку прямо у полях. Таким чином, приведення у бойову готовність – в тому числі після пошкоджень – української, іноземної та трофейної техніки – це ключова компетенція концерну станом на сьогодні”, – звітують в концерні.

Зазначається, що одне з підприємств концерну отримало право здійснювати розмінування та інші операції з вибухонебезпечними предметами на території України.

Підприємство має власний Центр гуманітарного розмінування, акредитацію в ООН та фахівців високого класу. Підприємство стало третім в Україні, після ЗСУ та ДСНС, яке може знешкоджувати та утилізувати боєприпаси, резюмували в “Укроборонпромі”.

Закинутий будинок біля львівського вокзалу продали за 10 млн грн

Управління комунальної власності Львівської міськради продало закинуту триповерхову будівлю біля головного залізничного вокзалу Львова за 10 млн грн. Під час аукціону вартість будинку зросла майже вдвічі, пише Zaxid.net.

Нежитлові приміщення підвалу, першого, другого та третього поверхів на вул. Стороженка, 25 загальною площею 506,6 м2 виставляли на продаж п’ять разів. Стартова ціна приміщення під час останнього аукціону становила 6,3 млн грн.

Аукціон відбувся на сайті публічних продажів Prozorro. Sale у понеділок, 19 вересня. Участь у аукціоні взяли двоє підприємців. Найвищу ціну запропонував львів’янин Андрій Пришляк – 10,1 млн грн.

Вартість одного квадратного метра сягнула понад 20 тис грн або 543 долари США. 19 вересня управління комунальної власності ЛМР повідомило Андрію Пришляку про намір підписали угоду купівлі-продажу.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, Андрій Пришляк зареєстрований у Львові. Раніше працював у банках «Львів» та «Кредобанк».

Найдорожчу на Львівщині земельну ділянку продали у гірському селі

Біля села Волосянка Славської громади на Львівщині продали найдорожчу за останній рік земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (ОСГ). Приватну ділянку, площею менше ніж пів гектара, продали за понад 12 млн грн, інформує Zaxid.net.

За даними департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА, найдорожчий в області за період ринку землі (з липня минулого року) земельний наділ вдалося реалізувати на території Славської громади (колишня Волосянківська сільська рада). Вартість продажу 0,47 га склала 12,76 млн грн. Ця ділянка для ведення ОСГ увійшла в топ-10 за вартістю в Україні загалом.

У департаменті уточнили ZAXID.NET, що ділянка в урочищі «Стинища» біля села Волосянка була продана у грудні минулого року. Ймовірно, така висока вартість продажу зумовлена планами розбудувати навколо Славського масштабний гірськолижний курорт.

При цьому в ЛОВА зазначають, що аналіз охоплює лише угоди, що надійшли до системи Держгеокадастру із зазначенням вартості переходу права.

«Загалом з 1 липня 2021 року у Львівській області уклали правочинів на 3088 га, з яких 1177 га – це площі проданих 894 земельних паїв, які були під дією мораторію. За період повномасштабної війни продали 303 паїв на площу 424 га. При чому середня вартість гектара паю в області становить близько 73 тис. грн», – зазначила директорка департаменту Тетяна Гетьман.

Львівщина увійшла в трійку регіонів, де найдорожча земля. За весь період функціонування ринку землі найдорожча середня вартість проданої землі сільськогосподарського призначення була на Київщині (133,21 тис. грн/га), Львівщині (73,05 тис. грн/га) та на Івано-Франківщині (67,24 тис. грн/га).

Раніше повідомлялося, що найдорожчий пай продали на території Сокільницької громади біля Львова.

 

Кабмін схвалив проєкт українського бюджету на 2023 рік

Кабінет міністрів схвалив проєкт бюджету України на 2023 рік, тепер він направляється на розгляд Верховної Ради.

Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко у Facebook.

“Держбюджет-2023 – це бюджет країни, яка стане сильнішою, зміцнить свою обороноздатність, зможе відбудовуватися після завданої шкоди через російську збройну агресію, а також дбати про тих громадян, які цього потребують”, – написав Марченко.

Як повідомив премʼєр-міністр Денис Шмигаль, понад 1,1 трлн грн або майже 50% всього бюджету буде спрямовано для сектору безпеки й оборони.

Хоча проєкт бюджету наразі не опубліковано, вже відомо деякі деталі:

  • понад трильйон гривень буде направлено на сектор безпеки й оборони;
  • мінімальна заробітна плата залишиться на рівні грудня 2021 року, тобто 6500 грн;
  • близько 5,5 млрд грн буде закладено на забезпечення житлом ветеранів війни;
  • видатки на державні підприємства, апарат та інституції скоротять;
  • зʼявиться фонд відновлення, куди спрямують конфісковані російські активи.

Пріоритетом державного бюджету на наступний рік, як зазначали раніше у Мінфіні, буде сектор безпеки і оборони та забезпечення усіх соціальних зобов’язань держави.

Фонд держмайна збирається продати Львівський ювелірний завод

Львівський ювелірний завод, який є єдиним державним підприємством у цій сфері, збираються продати на аукціоні. Стартова ціна – понад 144 млн грн. Про це Львівському порталу повідомили у регіональній філії Фонду держмайна України.

Так, на аукціон виставлять 100% статутного капіталу АТ «Львівський ювелірний завод», який розташований на вул. Академіка Підстригача, 2.

Тут на земельній ділянці площею 2,1 га розташовані виробничі та інші приміщення, загальна площа яких становить близько 11 500 м кв. Тому новий власник підприємства володітиме всім цим майном.

Стартову ціну визначили на рівні 144,28 млн грн. Коли саме відбудеться аукціон, наразі ще не відомо, але у системі Prozorro вже з’явився анонс. Згодом інформацію у ньому мають доповнити.

Крім того, 20 вересня Фонд держмайна організовує день відкритих дверей на Львівському ювелірному заводі, під час якого можна буде оглянути підприємство. Початок – об 11:00 год.

Сам Львівський ювелірний завод включили до переліку малих об’єктів, які Фонд держмайна визначив для приватизації у 2022 році.

Зауважимо, що район ювелірного заводу у Львові активно забудовують. Відразу по сусідству на вул. Трускавецькій звели ЖК Parus Smart, по інший бік держпідприємства біля озера мають спорудити масштабний комплекс із двох готелів, офісного центру, ТРЦ і ресторанів.

Загалом уздовж вул. Трускавецької, Пулюя та Княгині Ольги будують або вже збудували ще низку ЖК, офісів, а також міський архів, на який роками не можуть знайти коштів.

Довідково: Львівський ювелірний завод заснували ще у 1944 році як Львівський завод металевих виробів. Ювелірні вироби він став виготовляти з 1950-го. Підприємство славилось на весь Радянський Союз, прикраси возили на міжнародні виставки.

Зараз це є єдиний державний ювелірний завод в Україні. При виробничих потужностях на вул. Академіка Підстригача, 2 діє магазин, де продають виготовлені прикраси з золота, срібла, з дорогоцінними каміннями, ікони, картини, значки та медалі.