Категорія: Економіка

Опубліковано

Які автомобілі купували на Львівщині у 2022 році

У 2022 році Львівщина стала лідером серед інших областей України, в якій найчастіше купували свіжоввезені з-за кордону автомобілі. Тобто парк автомобілів в цій області оновлюється найкраще, ідеться в матеріалі Auto 24.

Якщо говорити про внутрішні перепродажі вживаних автомобілів, то Львівська область лише на п’ятому місці.

Експерти Інституту досліджень авторинку детально вивчили, що відбувалося в регіоні протягом 2022 року, як змінилися ціни на авто, склали рейтинг найпопулярніших моделей Львівщини та поспілкувалися з місцевим автобізнесом.

Загалом на Львівщині протягом 2022 року придбали 110,8 тисячі легковиків з пробігом, що склало 9,9% від усіх вживаних авто, придбаних минулого року.

При цьому 53% від усіх авто склали імпортні вживані авто з-за кордону (58,8 тис.), решта 47% — внутрішні перепродажі. Досягнути таких показників вдалося завдяки так званому «нульовому» розмитненню: наприклад, у травні та червні частка «свіжопригнаних» авто у продажах складала 77,9% та 73,4% відповідно. Після повернення митних платежів цей показник різко знизився та станом на січень 2023 року складає 25,5% — це найменше за останні 12 місяців.

Динаміка продажів вживаних авто у Львівській області протягом січня 2022 – січня 2023

Кількісно кількість угод купівлі-продажу протягом року також змінювалася. До початку повномасштабного вторгнення щомісячно у Львівській області купували в середньому 6,5-7,5 тисячі вживаних легковиків. Максимальні продажі були зафіксовані у травні та червні: 18,8 та 18,7 тисячі відповідно, завдяки тому ж «нульовому» розмитненню. Одразу після скасування цього закону об’єми продажів стали зменшуватися, та у січні-2023 досягли мінімуму: 6 тисяч угод. Менше було лише у тривожному березні, коли Сервісні центри МВС тимчасово не працювали.

Найбільше реєстраційних операцій з першої реєстрації «свіжопригнаних» легковиків та внутрішніх перепродажів у Львівській області провели у територіальних сервісних центрах МВС № 4641 у Львові (32,9 тис.), № 4649 в с. Зимна вода Пустомитівського району (16,3 тис.) та № 4645 в м. Стрий (11,3 тис.).

Який тип пального в автомобілях обирають на Львівщині

На внутрішньому ринку за підсумками 2022 року 45,5% придбаних вживаних автомобілів були з дизельним двигуном. Ще 39,8% були бензиновими (20,7 тисячі), 12,1% — обладнані ГБО, 1,1% — гібридними. Сумарно вони склали 51% від загальної кількості угод. Щодо інших типів пального, то електромобілі склали 1,4% від загальної кількості, а машини двигунами, що працюють виключно на газі — 0,2%.

З-за кордону найчастіше привозили дизельні авто: у 59,9% випадків. Вживаних бензинових авто у 2022 році імпортували 32,7% від загальної кількості, авто з ГБО — 3,6%, гібридних — 1,3%, а 0,1% були «газовими». Електромобілів з-за кордону було 2,5%.

Топ-15 вживаних легковиків на внутрішньому ринку у Львівській області

Першість у Львівській області, як і в загальноукраїнському рейтингу, займає Volkswagen Passat (2,5 тис. шт.). Проте далі помітні цікаві тенденції. Так, моделі Lanos і Sens на Львівщині не такі популярні, як в деяких інших регіонах, та займають аж восьме місце в рейтингу.

Натомість другу сходинку зайняв Volkswagen Golf (2,1 тис.). Також в переліку відсутній ВАЗ 2109/99, котрий в загальнонаціональному рейтингу займає сьоме місце, та Chevrolet Aveo (12 місце в Україні). Тобто, на Львівщині надають перевагу вживаним легковикам європейських автовиробників.

Середній вік машин на внутрішньому ринку Львівщини складає 14,1 року. При цьому «наймолодшою» моделлю серед 15 найпопулярніших виявився Ford Focus із середнім віком 11,6 року, найстаршим — Mercedes-Benz E-Classe (18,1 року в середньому).

 

Найпопулярніші вживані авто серед внутрішніх перепродажів у Львівській області, 2022 рік

Топ-15 вживаних легковиків з-за кордону у Львівській області

Лідером вподобань Львівщини серед «свіжопригнаних» вживаних авто протягом 2022 року, як і загалом по Україні, став Volkswagen Passat (3,4 тис.). Загалом увесь рейтинг Львівської області мало чим відрізняється від загальнонаціональних тенденцій. Більшість складають легковики з країн Європейського Союзу, а їх середній вік зафіксований на рівні 12,1 року.

“Наймолодшим” став Nissan Qashqai (вік 11,3 року в середньому), а «найстаршим» — Volkswagen Golf (середній вік 16,1 року).

Найпопулярніші вживані авто серед імпортних вживаних авто у Львівській області, 2022 рік

Як змінилися ціни на авто у Львівській області

Як показують дослідження на основі даних Automoto.ua, у 2022 році середня вартість вживаних легковиків, котрі продавали в інтернеті на території Львівської області, склала $6 350.

Загалом ціни на авто, навіть враховуючи усі непрості виклики воєнного часу, були досить стабільними. Найнижчою середня вартість легковиків була у квітні 2022 року ($6 тисяч), а найвищою — у березні ($6 700). Останнє було пов’язане із тим, що з продажу зникли найдешевші пропозиції продажу, тож на фоні цього середня вартість зросла.

Динаміка зміни середньої ціни на вживані легковики, які продавали в інтернеті у Львівській області, 2022 рік. Дані: Automoto.ua

Станом на січень 2023 року середня вартість автомобілів в інтернеті фактично повернулася до показників початку 2022 року: $6 470. Проте, оскільки суттєво змінився курс валют, а більшість українців отримують доходи в гривні, купівельна спроможність знизилася: тепер у гривневому еквіваленті на купівлю того ж авто потрібно більше коштів.

У порівнянні з початком минулого 2022 року, середня вартість знизилась в усіх 5 найпопулярніших авто Львівської області. Найнижчою вона була під час дії так званого «нульового» розмитнення протягом травня-червня. При цьому середній вік цих моделей суттєво не змінився, тобто не йдеться про їх подешевшання внаслідок старіння.

  1. Volkswagen Passat (з $7999 до $7 200)
  2. Volkswagen Golf (з $5 028 до $4 750)
  3. Skoda Octavia ($7 375 до $7 200)
  4. Ford Focus ($6 599 до $6 350)
  5. Opel Astra ($5 999 до $5 500)
Опубліковано

Індексація пенсій: у кого і наскільки зростуть виплати?

Уже у березні пенсіонери отримають проіндексовані, тобто підвищені пенсії. На це підвищення чекають з нетерпінням, особливо ті, хто отримує невеликі суми пенсійних виплат. У міністерстві соціальної політики кажуть, що індексація торкнеться всіх пенсіонерів. Ті, хто має найменші пенсії, отримають підвищення пенсій у розмірі щонайменше 400-500 грн. Натомість тим, хто отримує великі пенсії, встановили обмеження.

Які новації впроваджено у цьогорічній індексації?

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону повідомила, що у 2023 році вперше проіндексують найменші пенсії. Раніше такі пенсії під індексацію не потрапляли і перераховувалися виключно разом з підвищенням прожиткового мінімуму (який зростає повільнішими темпами, ніж індексація).

«Ми подивились, що у нас найменші пенсії не підпадають під індексацію. Що мається на увазі? Є приблизно 4 млн людей, у яких або стаж не надто великий (колись можна було виходити на пенсію, маючи 5 років страхового стажу), або заробітна плата була дуже низька, наприклад, на сільськогосподарських роботах. І відповідно розрахунок їхньої пенсії маленький, може бути 1,5 тис. або 1,7 тис., – повідомила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

І щоб збалансувати ці пенсії, ввели декілька державних дотяжок(доплат). Є розрахунок фізичної пенсії за формулою, де враховується страховий стаж і заробітна плата. Це певна арифметика, але вона, за словами міністерки, дещо несправедлива.

Скажімо, людина має 30 років стажу, але в радянські часи її зарплата була дуже малою, і коли обрахували пенсію за формулою, вийшла мізерна сума. Тоді встановлювали державні гарантії, тобто мінімальні стандарти, менше яких пенсія не може бути: 3000, 2700, 2600. Тобто, встановлюється державна дотяжка. Традиційно ці найменші пенсії з дотяжками не індексувалися. Точніше, під індексацію потрапляло тіло пенсії, і якби його не індексували, розмір не дотягував до тої суми, яку пенсіонер отримував. Тож для таких пенсіонерів розмір пенсії після індексації не змінювався. Цього року це зміниться.

«Ми прийняли за факт ту пенсію, яка була розрахована людям минулого року з 1 березня, і кажемо: оце стала пенсійна виплата для найменших пенсіонерів. І ми її проіндексуємо на 19,7%. І кожному з таких мінімальних пенсій додамо, щонайменше 400 грн», – уточнює Оксана Жолнович.

Крім того, вона зазначила, що якщо це пенсіонер з інвалідністю та є ліквідатором наслідків ЧАЕС – він отримає в середньому 1400 грн доплати, якщо військовий пенсіонер – 1400 грн середньої доплати, якщо це пенсіонер за загальним стажем, за віком, у якого пенсія більша за мінімальну – у середньому 750 грн доплати.

Натомість обмежили розмір індексації для тих пенсіонерів, які отримують великі пенсії.

«Ми обмежили верхню виплату індексацій 1500 грн і не більше. Навіть якщо для великих пенсій розрахунок буде більшим, ми все одно зробимо 1500 грн. Чому? Бо нам потрібен ресурс для ось цих найменших, щоб дати можливість по 400, по 500 грн додати нашим пенсіонерам з найменшими пенсіями, – пояснює міністерка.

Кому з 1 березня проіндексують пенсії?

У міністерстві соціальної політики твердять, що індексація торкнеться практично усіх пенсіонерів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів розмір індексації пенсій з 1 березня 2023 року становитиме 19,7%. Підвищений розмір пенсії отримають понад 10 млн пенсіонерів.

  • 5,2 млн «цивільних» пенсіонерів, яким пенсію призначено за Законом №1058 до 2020 р.; для них підвищення пенсії буде здійснюватись через індексацію на 19,7% показника середньої заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.
  • 4,2 млн осіб, у яких зростуть пенсії у звʼязку зі збільшенням на 19,7% фіксованого розміру мінімальних пенсійних виплат. Зокрема: мінімальні пенсії, розмір яких вже містить в собі державну доплату до гарантованого державою мінімального розміру. Вперше буде проіндексовано такий гарантований державою мінімальний розмір пенсії. Для таких пенсій зростання становитиме від 420 до 520 грн (порівняно з розмірами пенсій, встановленими на 1 березня 2022 року).
  • 0,5 млн пенсіонерів силових відомств, для яких весь розмір пенсії буде індексовано на 19,7%.
  • 94,5 тис осіб, які отримують пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Кому пенсії підвищать на 100 грн?

0,5 млн одержувачів пенсій, яким пенсії були призначені у 2020 – 2022 роках, отримають підвищення в 100 гривень. Самі пенсії для них не індексуватимуться, оскільки вони вже отримують пенсію значно вищу, ніж ті громадяни, хто мають такий же стаж, співвідношення їхньої заробітної плати до середньої заробітної плати в країні, але які вийшли на пенсію в попередні роки. Це зумовлено тим, що пенсії для тих, хто досяг пенсійного віку, починаючи з 2020 року, обраховані з вищої, ніж в попередні роки, середньої заробітної плати. Відтак індексація пенсійних виплат для них призвела б до збільшення розриву між розміром пенсії для людей, які мають однаковий стаж, однакове співвідношення їхньої заробітної плати до середньої заробітної плати в країні, але які вийшли на пенсію в різні роки.

Доплати до пенсій для пенсіонерів віком понад 70 років залишаються

У 2023 році будуть і надалі виплачувати щомісячні компенсаційні виплати для пенсіонерів віком понад 70 років, які встановлюються, якщо розмір пенсії таких пенсіонерів не досягає 10 340 грн:

  • 570 грн – людям старше 80 років;
  • 456 грн – людям віком від 75 – 80 років;
  • 300 грн – людям віком від 70 – 75 років.

Крім того, з 1 березня будуть проіндексовані на 19,7% щомісячні страхові виплати для 166,5 тисяч потерпілих та осіб, які мають право на щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого.

З 1 квітня (дата визначена Законом 1058) буде здійснено автоматичний перерахунок пенсій для 0,6 млн працюючих пенсіонерів, з урахуванням оновленого (збільшеного) страхового стажу.

З 1 липня також буде проіндексовано на 19,7% спеціальні пенсії для 22,7 тис. науковців, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування.

 

Опубліковано

Медведчук і Козак записали свій багатомільйонний бізнес на пенсіонерку зі Львова, – Вihus.Info

Колишні українські депутати Віктор Медведчук і Тарас Козак записали свій будівельний бізнес вартістю сотні мільйонів гривень на 62-річну пенсіонерку зі Львова Ольгу Куць. Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.

Куць значиться бенефіціаркою низки фірм, які, своєю чергою, володіють дорогою землею і нерухомістю в Києві.

Наприклад, вона є кінцевою бенефіціаркою компанії “Істбуд”, на яку оформлено майже гектар землі на бульварі Міхновського (колишній Дружби народів) із цільовим призначенням “для будівництва готельно-офісного будинку” орієнтовною вартістю у 160 мільйонів гривень.

Куць також є бенефіціаркою фірми “Таун Ленд Компані”, що виступає замовником будівництва житлового комплексу “Поетика” на вулиці Дегтярівській у Києві. На цю фірму оформлені недобуди: в реєстрі нерухомості так і вказано: компанія володіє низкою об’єктів незавершеного будівництва – за адресою, де зводять згаданий ЖК.

Ще одна її “власність” – ТОВ “Магеллан Проджект” (власник десятка земельних ділянок в садовому товаристві в Дарницькому районі).

Окрім того, львів’янка значиться співвласницею компанії “Промтек”, у розпорядженні якої перебуває понад гектар землі на київській Борщагівці – під будівництво культурно-розважального комплексу.

Компанії, в яких Куць значиться власницею найбільших часток, виявилися пов’язаними з будівельним бізнесом нардепа від ОПЗЖ Вадима Столара.

Журналісти Bihus.info з посиланням на київських девелоперів стверджують, що навесні 2020 року Медведчук став партнером Столара в будівельному бізнесі з часткою 66%.

Коли ж розслідувачі звернулися по коментар до самої Ольги Куць, з’ясувалася, що вона не знає навіть назви компаній, якими нібито володіє.

Спочатку її частка становила 66% у кожній з цих компаній, а зараз Куць залишається номінальною власницею 55% у трьох із них. Рештою володіють люди з оточення Столара та Медведчука, стверджується в розслідуванні.

Те, що вона не справжня власниця, Куць підтвердила сама. За словами жінки, вона працювала на фірмі, де керував Богдан Козак (брат Тараса).

“Він попросив, я дала довіреність. Я там ніякої діяльності не веду, грошей не отримувала”, – розказала вона.

 

Опубліковано

Арештовано майно дружини Медведчука Оксани Марченко на понад 5,6 млрд грн

За матеріалами Служби безпеки України суд арештував майно дружини підозрюваного у держзраді кума президента путіна Віктора Медведчука Оксани Марченко у справі про фінансування російських окупаційних угруповань. Як передає пресцентр СБУ, загальна вартість арештованих активів – понад 5,6 млрд грн.

Зазначається, що рішення суду стосується пакетів по 14% акцій в двох обленерго та понад 4% у третьому, якими Марченко володіє через п’ять офшорних компаній. Також накладено арешт на 2 земельні ділянки, 4 житлових будинки в Києві та Криму і 10 автомобілів, які належать фігурантці.

Крім того, як поінформували в СБУ, арештовано активи Марченко у 18 інвестиційних, агропромислових, телекомунікаційних та інших підприємствах.

«Серед них – київські компанії «Терра-Інвест», «Укркапітал» і «Спорт-Тур», які дружина Медведчука використовувала для проведення підривної діяльності проти України. Саме вони заснували фірму за законами рф, через яку Марченко переводила мільйонні суми на рахунки Росгвардії та МВС РФ в окупованому Криму, а також сплачувала «податки» до російського бюджету», – йдеться в повідомленні.

У СБУ нагадали, що раніше повідомили Марченко та очільниці афілійованої кримської фірми про підозру за статтею «фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади».

Наразі за цією ж статтею повідомлено про підозру головному менеджеру «Укркапіталу» і «Спорт-Туру». Його затримано та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Злочин, в якому підозрюється Марченко та менеджери причетних компаній, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває.

Опубліковано

Депутати пропонують виділити кошти на будівництво двох вулиць у Львові

Депутати просять у бюджет розвитку бюджету Львівської МТГ внести кошти для будівництва двох вулиць. Йдеться про Щепову – відрізок від вул. Під Голоском до вул. Млинової, а також Проєктовану – між вул. Північною та вул. Конюшинною. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив голова комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності ЛМР депутат Ігор Зінкевич за підсумками засідання.

«Це – критичні питання, як і міст на Ковча, про які місто обіцяє кілька років. Зокрема, будуються індустріальні парки на Сигнівці, розгортається бізнес, але водночас підприємці не мають належних умов. Це те, що стосується вулиці, яка наразі називається Проектована – між Північною і Конюшинною. Вона дала б підприємцям прямий доступ з основної вулиці Городоцької коркретно до зони промисловості для розвитку індустріальних парків», – каже він.

За його словами, проєктно-кошторисна документація орієнтовно обійшлася б у 680 тис. гривень.

Щодо вулиці Щепової, то ще у 2018 році «Львівавтодор» отримав дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,2 га для добудови вулиці. Ці ділянки частково перебувають у приватній власності, тож ЛКП має їх викупити. Вона з’єднає тупикову Млинову та вулицю Під Голоском. Ігор Зінкевич додає, що нею міг би курсувати громадський транспорт, а мешканці мали б альтернативний маршрут на Під Голоском.

Нагадаємо, що раніше у різних районах Львова планували збудувати низку нових вулиць, зокрема між Пластовою та Творчою, між Левандівкою та Рясним, між Угорською та Луганською, а також між вулицею Гната Хоткевича та Вернадського й у районі Під Голоском.

Опубліковано

Львівщина наростила експорт у 2022-ому: що продавали найбільше

У 2022 році з Львівщини за кордон найбільше експортували електротехнічного обладнання — 19,4%, мінеральних продуктів — 11,3%, деревини та виробів з деревини — 11,1%. Про це повідомляє LVIV.MEDIA з посиланням на дані Головного управління статистики України у Львівській області.

Загалом торік експорт товарів з Львівщини становив 3,02 млрд доларів, що на 3,2% більше, ніж у 2021 році.

Найбільше у порівнянні з 2021 роком зріс експорт продукції борошномельно-круп’яної промисловості — на 4 606,5% та цукру і кондитерських виробів з цукру — на 5 092,1%.

Торік область менше експортувала живих тварин — на 88,9%, м’яса та м’ясних субпродуктів — на 51,8%. Попри це, експорт молока, молочних продуктів, натурального меду та яєць зріс на 191,3%.

Експорт продуктів рослинного походження зменшився на 30,1%. Найменше Львівщина почала продавати за кордон овочів — на 72,2% та живих дерев і інших рослин — на 61,6%. Експорт продуктів переробки овочів — на 53,1%.

Окрім того, підприємства Львівщини почали на 13,7% більше експортувати їстівних плодів та горіхів, на 38,4% насіння і плодів олійних рослин, на 125,4% рослинних матеріалів.

Експорт мінеральних продуктів зріс у 2022-му на 79,3% та становив 340,8 млн дол. або 11,3% до загального обсягу. Зокрема, торік зменшився експорт солі, сірки, землі та каміння — на 44,4%, однак збільшився експорт руди, шлаків та золи — на 52,5% і мінеральних палив, нафти та продуктів її перегонки — на 79,7%.

Хімічної продукції Львівщина у 2022-му експортувала на 37,5 млн дол, що на 36,8% більше позаминулого року. Так, область більше продавала за кордон продуктів неорганічної продукції, органічних хімічних сполук, добрив та білкових речовин. Втім експорт фармацевтичної продукції знизився.

Експорт текстильних матеріалів та текстильних виробів у 2022-му зменшився на 14,1% та становив 204,3 млн дол. Так, Львівщина менше продавала килимів, одягу та інших готових текстильних виробів. Попри це, збільшився експорт вовни, бавовни, синтетичних ниток та волокон.

На 30,9% зріс експорт недорогоцінних металів та виробів з них. Найбільше область наростила продажі чорних металів, нікелю та виробів з нього.

Львівщина суттєво наростила експорт засобів наземного транспорту та літальних апаратів — на 53,6%. Серед іншого, область на 85,6% збільшила експорт оптичних та фотографічних приладів та апаратів.

Нагадаємо, у 2022 році експорт з України зменшився на 35,1%, а імпорт — на 24,1%. Зокрема, торік експорт товарів з України становив 44,1 млрд дол., а імпорт — 55,2 млрд дол. Найбільше знизилися обсяги експорту добрив — лише 27,3% відповідно до 2021 року та дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння — до 31,9% відповідно до 2021 року.

Опубліковано

Прокуратура повернула державі майно хлібокомбінату в Стрию вартістю 53 млн грн

6 лютого 2023 року у державному реєстрі речових прав зареєстровано за державою право власності на цілісні майнові комплекси площею 31 тис. м2 у Стрию. Хоча Господарський суд Львівської області ухвалив рішення про повернення комплексів державі майже рік тому, зареєструвати право власності вдалося лише зараз, розповіли ZAXID.NET у Львівській обласній прокуратурі.

Ідеться про будівлі і споруди вартістю 53,5 млн грн, що належали одному з дочірніх підприємств ДАК «Хліб України» – «Стрийському комбінату хлібопродуктів №2».

Коли ДАК «Хліб України» реорганізували, майновий комплекс передали новоствореному підприємству у господарське відання для статутної діяльності, але не у власність. Утім, керівництво новоствореного підприємства звернулося до органу місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно.

«Приватне акціонерне товариство не мало права звертатись до органу місцевого самоврядування, для внесення рішень про оформлення та реєстрацію права власності, а останній – видавати такі рішення та свідоцтва, на підставі яких здійснено реєстрацію права приватної власності», – кажуть в прокуратурі Львівської області.

За матеріалами прокуратури у суді доведено незаконність реєстрації права власності на будівлі і споруди вартістю 53,5 млн грн. Тож майже рік тому рішення та свідоцтва про право власності відповідача визнано незаконними та скасовано. Тоді ж визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на майнові комплекси у Стрию. Утім, як повідомили ZAXID.NET у прокуратурі Львівської області, процедура повернення майнових комплексів затягнулась – прокуратура неодноразово скеровувала листи до комітету з питань економіки Кабінету міністрів України.

Запис про державне право власності на нерухомість хлібокомбінату у Стрию внесено у державний реєстр речових прав лише 6 лютого 2023 року.

Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 заснований у 1940 році. Поступово він став одним із найбільш механізованих та автоматизованих підприємств галузі в Україні. До складу комбінату входять два млини-заводи, один завод із виробництва комбікорму і низка складів.

Опубліковано

ЄБРР інвестує $25 мільйонів в індустріальний парк у Львові

Європейський банк реконструкції та розвитку стане власником 35% акцій львівського індустріального парку М10 та інвестує в нього 24,5 млн доларів.

Про це повідомляє пресслужба ЄБРР, передає ЄП.

Банк констатує, що повномасштабна війна Росії проти України призвела до перекриття логістичних шляхів в Україну та з неї, а також всередині країни. Невизначеність щодо морських шляхів для імпорту та експорту додає важливості сухопутним маршрутам до та з ЄС через Захід України, а також складським потужностям для товарів.

Відтак ЄБРР ухвалив рішення проінвестувати у львівський індустріальний парк М10, що розробляється компанією Dragon Capital Томаша Фіали (володіє виданням “Українська правда”). М10 розташований за 60 км від українсько-польського кордону та “забезпечить нові промислові та логістичні складські приміщення, необхідні для забезпечення сталої гуманітарної та економічної діяльності в Україні як під час війни, так і в період післявоєнної відбудови”, – кажуть в ЄБРР..

Загальна сума інвестицій становить до 24,5 млн доларів у проєкт загальною вартістю 70 млн доларів. З них до 5,5 млн. доларів буде інвестовано у завершення першого етапу проеєкту. Реалізація Фази 1, перервана повномасштабним російським вторгненням в Україну в лютому, відновилася влітку 2022 року, а завершення будівництва першого складського комплексу площею 14 400 квадратних метрів очікується в другій половині 2023 року.

“Інвестиції ЄБРР у Львівський індустріальний парк заповнюють дефіцит фінансування, спричинений несприятливою ринковою кон’юнктурою, і відповідають позиції Банку щодо України та його загальній реакції на кризу”, – додають у банку.

У жовтні президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо пообіцяла, що ЄБРР виділить до 3 млрд євро у період 2022-23 років, щоб допомогти українському бізнесу та економіці продовжувати функціонувати. У 2022 році ЄБРР спрямував в Україну 1,7 млрд євро та мобілізував ще 200 млн євро через банки-партнери.

Опубліковано

Хто з керівників ЛОДА заробляє більше за Козицького

За минулий рік керівники Львівської обласної військової адміністрації заробили в середньому 830 тисяч гривень, або майже по 70 тис. грн щомісяця

Про це “Еспресо.Захід” повідомили в апараті Львівської обласної військової адміністрації.

Голова ЛОДА, а від початку воєнного стану начальник обласної військової адміністрації, Максим Козицький, за 2022 рік заробив 856 725,87 грн. Тобто в середньому голова ЛОВА заробляв торік по 71 393 грн щомісяця (це сума до вирахування податків). При цьому основна частина суми (приблизно 68 тис. грн на місяць) – це його оклад. Решта нарахувань – це індексація та надбавка за вислугу. Згідно з нарахуванням, у відрядженні Максим Козицький був лише один день. Премій голова ОВА у 2022 році не отримував, чого не скажеш про його заступників.

Джерело: zahid.espreso.tv

Найдорожчим чиновником Львівської обласної адміністрації є перший заступник голова Андрій Годик. За минулий рік він заробив 962 230 грн, або 80 185 грн в середньому на місяць. При цьому на початку минулого року його посадовий оклад становив 16 940, а на кінець року 18 060 грн. Усе решта – це надбавки та премії. Загалом за минулий рік Годик отримав понад пів мільйона гривень премій. Окрім того, він отримував доплату за інтенсивність, що дорівнювала посадовому окладу, а також за вислугу років (трохи більше за 2000).

Іван Собко за 2022 рік заробив у ЛОДА 816 154 грн, або в середньому по 68 тис. грн, хоча його оклад приблизно 16 тис. Загалом за минулий рік Собко отримав 260 205 грн премії, 126 100 грн надбавки за інтенсивність (на рівні окладу), 28 590 грн надбавки за таємність, 78 439 грн за вислугу років. У відпустці Іван Собко був лише один день, за що отримав 2 494 грн відпускних.

Юрій Бучко є “найбіднішим” серед керівників обласної адміністрації. Торік він заробив 727 639 грн, з яких 282 475 грн – премії. В середньому йому нараховували 60, 6 тис. грн на місяць. За інтенсивність праці він отримав 176 345 грн за рік (на рівні окладу), за таємність – 26 451 грн. У відпустці Бучко був дев’ять днів, за що йому нарахували 22 846 грн відпускних.

Олександр Кулепін за 2022 рік отримав 764 043 грн зарплати, з яких 305 тис. – премії. У місяць він заробляв в середньому 63 670 грн. У відпустці Олександр Кулепін провів 21 день, йому нарахували 45 336 грн відпускних. При цьому за інтенсивність він отримав 173 тис. грн. При цьому в серпні він отримав також 56 244 грн матеріальної допомоги. Решта – надбавка за вислугу років індексацію та відрядження.

Керівниці апарату Львівської обласної адміністрації Ірині Шурпяк, посадовий оклад якої не перевищував 13 тисяч грн на місяць, за минулий рік нарахували 838 463 грн, або в середньому 69 871. При цьому премій вона отримала лише 3820 грн. Усе решта – різні надбавки та доплати. Зокрема, за інтенсивність праці вона їй нарахували 363 тисячі грн, за виконання особливо важкої роботи – ще 142 285 грн, за таємність – 20 031 грн. Ірина Шурпяк також отримала 71 435 грн грошової допомоги та 51 798 грн відпускних.

Опубліковано

Європейський банк інвестує $24,5 млн у будівництво M10 Lviv Industrial Park у Львові

Європейський банк реконструкції та розвитку інвестує $24,5 млн у будівництво M10 Lviv Industrial Park у Львові. Про це повідомили на сайті ЄБРР.

Зазначається, що обсяг інвестицій від Європейського банку складатиме до $24,5 млн, з яких $5,5 млн буде виділено одразу для фінансування завершення будівництва першої черги проєкту. Загальна вартість проєкту – $70 млн.

 

«Інвестиції ЄБРР стануть потужним сигналом для місцевих та іноземних інвесторів. Проєкт розширить доступ України до життєво важливих послуг та продуктів», – прокоментував представник банку Влахо Коякович.

М10 Lviv Industrial Park – багатофункціональний індустріальний парк, розташований за 60 км від українсько-польського кордону, який будує Dragon Capital Investment Limited. Очікується, що парк надасть нові виробничі та логістичні приміщення, необхідні для стійкої гуманітарної та економічної діяльності в Україні як під час війни, так і під час післявоєнного відновлення.

Будівництво першої черги було перерване повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року, але відновилося вже влітку 2022 року. Завершення будівництва першого складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м очікується влітку 2023 року.