У парках Львова планують реконструкцій на 20 млн грн. Що саме зроблять

Бюджет розвитку Львівської міської територіальної громади на 2023 рік становитиме 1,8 мільярда гривень. З цих коштів понад 21 млн грн виділили на ремонти та реконструкції у парках Львова, пише Твоє Місто.

9 млн грн передбачили на Замарстинівський парк. Тут мають завершити реконструкцію центральної алеї як частини Національного центру реабілітації UNBROKEN. У планах – доробити доріжки, дитячий майданчик, зону для вигулу собак, освітлення та зони озеленення. 4,1 млн грн – на Парк культури і відпочинку ім. Хмельницького. За ці кошти реконструюють будівлю спортивного комплексу «Юність». Зокрема, трибуни з вбудованими допоміжними приміщеннями, навіс та коментаторську будку, відновлять підпірні стінки.

1,3 млн грн виділено з бюджету на завершення капітального ремонту у парку ім. Виговського. У парку мають встановити лавки, урни, світильники. Опори до них поставили раніше. Також завершити облаштування зони для вигулу собак. 1,3млн грн – на завершення капітального ремонту в парку ім. Хмельницького в Брюховичах. Там дороблятимуть розпочаті торік доріжки.

2 млн грн виділили на парк «Знесіння» на облаштування системи водопостачання та водовідведення на території інформаційно-освітнього центру РЛП «Знесіння». Ще 260 тис. грн на влаштування габіонної підпірної стінки схилу біля офісних приміщень парку «Знесіння». А також 2,4 млн грн на реконструкцію аварійних сходів з вул. Лісної з влаштуванням підпірних стінок та пандусу для маломобільних груп.

Понад 500 тис. грн передбачено на капремонт парку «На валах». За ці кошти виготовлять проектно-кошторисну документацію.

117 тисяч грн – на реконструкцію освітлення верхньої частини Стрийського парку500 тис. грн – на облаштування громадського простору ім. Артемія Димида.

Нагадаємо, що бюджет розвитку Львівської міської територіальної громади на 2023 рік становитиме 1,8 мільярда гривень. Йдеться, зокрема, про реалізацію великих проєктів у співпраці з міжнародними фінансовими установами, забезпечення фінансування критичної інфраструктури, ремонти та реконструкції, а також фінансування проєктів з попередніх років. Міський голова Андрій Садовий додав, що з бюджету розвитку передбачені кошти на підтримку Збройних Сил України, але «це потребує тиші».

Концерн Rheinmetall веде переговори про будівництво танкового заводу в Україні

Німецький збройний концерн Rheinmetall веде переговори про будівництво танкового заводу в Україні.

Про це заявив керівник компанії Армін Паппергер, пише “Європейська правда” із посиланням на Spiegel.

“Завод Rheinmetall може бути побудований в Україні приблизна за 200 мільйонів євро”, – заявив Паппергер.

За його словами, завод міг би виробляти до 400 основних бойових танків типу “Panther” на рік. Переговори з українським урядом він назвав “багатообіцяючими”. Паппергер сподівається на рішення “протягом наступних двох місяців”.

“Panther” – це концепт нового танка, який концерн Rheinmetall представив влітку 2022 року. Це – розробка на основі Leopard 2 та найбільш зручний для країн, які вже мають на озброєнні “Леопарди”. Україна, як відомо, у наступні місяці має отримати перші такі танки від союзників.

Керівник Rheinmetall переконаний, що завод можна захистити від російських повітряних нальотів. “Захист за допомогою протиповітряної оборони не буде складним”, – сказав він.

Паппергер вважає, що для перемоги Україні потрібно від 600 до 800 танків.

“Навіть якщо Німеччина відмовиться від усіх 300 танків Leopard 2, наявних у Бундесверу, цього все одно буде занадто мало”, – сказав він.
ВІДЕО ДНЯ

На сьогоднішній день Rheinmetall випускає близько 250 танків “Ми працюємо на повній швидкості. Ми вже ввели в експлуатацію понад 40 бойових машин піхоти Marder, а до кінця року їх буде близько 100. З 50 танків Leopard 2A4 готові близько 30. Також є близько 100 старих моделей Leopard 1, з яких ми можемо відновити 88 машин”, – сказав Паппергер

Паппергер вважає, що війна триватиме “ймовірно, роками”. “Західні союзники надсилають туди достатньо зброї, щоб Україна могла захистити себе, але сьогодні українці не мають достатньо обладнання, щоб повністю відвоювати свою територію”, – пояснив він.

У Львові реконструюють вулицю Миколайчука та планують збудувати трамвайну колію

На реконструкцію вулиці Івана Миколайчука у Львові заклали 21 мільйонів гривень. У межах робіт планують збудувати трамвайну колію від вулиці Замарстинівської до вулиці Мазепи. Кошти погодили відповідно до розподілу бюджету розвитку бюджету Львівської МТГ на 2023 рік.

Минулого року на всеукраїнському архітектурному конкурсі обрали найкращий проєкт реконструкції вулиці, і переможцем стало ЛКП «Інститут просторового розвитку». Авторами проєкту є Сергій Фіалковський, Ростислав Білинський, Андрій Чайко, Вікторія Скобилко та Олег Шмід.

«У районі наявного кільця розвороту трамваїв на перехресті вул. Лінкольна – Миколайчука – Полтв’яна передбачено влаштування колової транспортної розв’язки з приєднання усіх трамвайних ліній (в тому числі передбаченої генпланом по вул. Лінкольна в напрямку АС «Північна» та з забезпеченням можливості відстою трамваїв з усіх маршрутів).

Усі трамвайні зупинки передбачені парними (в обидвох напрямках) для забезпечення зручної пересадки. На кінцевій зупинці передбачене кільце розвороту, що складається з двох кільцевих колій, довжиною 146 м та 161 м відповідно, що дозволяє розмістити від 5 до 7 трамвайних вагонів, а також з двох обгінних колій довжиною 52 м та 57 м, розташованих між кінцевою зупинкою та кільцем розвороту», – пояснюють в ЛКП «Інститут просторового розвитку».

Загальна вартість проєкту попередньо становитиме 1 млрд гривень. Після продовження колії, як повідомляв раніше міський голова Львова Андрій Садовий, трамвай мають запустити від вулиці Мазепи до Сихова.


Нагадаємо, виконавчий комітет міськради Львова ще в серпні 2021 року надав функції замовника ЛКП «Львівавтодор» на проєктування та реконструкцію вулиці Миколайчука. Так, на оновленій вулиці має з’явитися відокремлена смуга громадського транспорту, яка буде спільною для автобусів та електротранспорту. У межах проєкту виділена смуга простягатиметься по всій довжині вулиці – аж до виїзду у напрямку Голосківського цвинтаря, а світлофори регулюватимуть смуги автомобільного транспорту.

Спільна смуга руху автобусів та трамваїв має дати можливість розглянути максимально широку транспорту мережу, в тому числі – зв’язати вулицю Миколайчука як із радіальними, так і з концентричними напрямками руху по місту. Зупинки та спільна смуга громадського транспорту дає також безперешкодний зв’язок автомобілів швидкої допомоги із лікарнею.

«Укрзалізниця» планує збудувати низку євроколій до кордону з Польщею

«Укрзалізниця» планує збудувати кілька залізничних колій за європейським стандартом. Зокрема, до кінця цього року має бути побудована перша євроколія зі Львова до кордону у Раві-Руській. Про це 3 березня з посиланням на представника «Укрзалізниця» повідомила польська газета Rzeczpospolita.

Зазначається, що в Україні перевозиться залізницею близько 40% вантажів, тоді як у Польщі ця частка становить лише 10%. Однак через різницю в ширині колії між Україною та країнами Євросоюзу, а також через блокаду портів черги вантажівок із товарами на експорт на кордоні з Польщею та Румунією сягають 20 км.

Зважаючи на це, аби збільшити кількість перевезень залізницею, Україна почала будувати першу ділянку євроколії з Рави-Руської та Гребенного. Це дозволить з’єднати Україну прямою залізничною гілкою з Варшавою.

«Ми до кінця 2023 року продовжимо цю ділянку до Львова по існуючій широкій колії. У майбутньому це створить можливість курсування прямих поїздів Варшава – Львів, без пересадок і змін шасі», – повідомив виданню директор офісу міжнародних проектів «Укрзалізниці» Володимир Шемаєв.

Проект нових залізничних лінії за європейським стандартом колії

Проте, зазначає Rzeczpospolita, з точки зору вантажних перевезень для інших країн важливішими проектами є будівництво гілки від Медики до Львова та від Дорогуська через Ягодин до Ковеля. Таким чином стандартна євроколія вийде на кілька десятків кілометрів вглиб України та з’єднає європейську залізничну систему з важливими залізничними вузлами та пунктами перевалки вантажів.

«Ці ділянки для нас є найбільш актуальними, і ми не будемо зволікати з їх будівництвом. Ми завершуємо переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо коштів для цих інвестицій», – повідомляє Володимир Шемаєв.

У планах також будівництво ще однієї гілки – лінії для швидкісних поїздів із Кракова через Медику та Львів до Івано-Франківська. Потенційно цей маршрут можна продовжити територіями Румунії та Молдови до Одеського порту.

«До травня 2023 року ми хочемо підготувати техніко-економічне обґрунтування цього проекту. Ця лінія може бути важливою не лише з цивільних причин, а й з військових, і це підвищить шанси на її фінансування. Принаймні такі сигнали ми отримуємо від Єврокомісії», – додав посадовець «Укрзалізниці».

Наразі «Укрзалізниця» вже уклала договір із польським центральним комунікаційним портом на розробку техніко-економічного обґрунтування швидкісної залізниці Варшава – Львів. Цей проект втілюватимуть окремо від раніше анонсованої гілки до Рави Руської. Також у планах будівництво швидкісної лінії Варшава – Київ.

Володимир Шемаєв додав, що нові лінії не замінять старі, їх будуватимуть поруч із наявними. Після війни, каже він, пересування залізницею може конкурувати з літаками.

За словами президента асоціації Pro Kolej Якуба Маєвського, плани «Укрзалізниці» можуть бути вигідними й для польської економіки, насамперед, через покращення вантажопотоку через нині завантажений кордон.

«Це також можливість для польських залізничних перевізників, які зможуть заїжджати в Україну власним рухомим складом. Польські компанії також зможуть інвестувати в інтермодальні термінали в Україні», – прогнозує Якуб Маєвський.

Нагадаємо, про будівництво євроколії зі Львова до польського кордону говорять уже кілька років. У серпні 2022 презентували проект будівництва євроколії, загальна цього вартість проекту становить близько 100 млн грн.

Власник найбільшої мережі алкомаркетів у Львові купив у міськради ще один магазин

У міськраді Львова повідомили, що 1 березня управління комунальним майном продало з аукціону два приміщення – приміщення першого поверху на вул. Стрийській, 76 та підвальне приміщення на вул. Городоцькій, 117, пише zaxid.net.

У приміщенні на Стрийській, 76 площею 36,2 м2 розташований магазин «Продукти». В аукціоні взяли участь 10 учасників. ПП «Престиж-Сервіс» перемогло в торгах, запропонувавши на 1 гривню більше, аніж другий учасник Андрій Квятковський – 5 млн 15 тис. 1 грн.

Приміщення на Стрийській, 76

Власником ПП «Престиж-Сервіс» є львів’янин Ігор Цільник, якому належить найбільша мережа алкомаркетів у Львові «Чарка до свята» (понад 200 магазинів). У 2021 році Ігор Цільник лише за пів року купив з аукціону 12 комунальних приміщень.

Додамо, що за даними YouControl, другий учасник – Андрій Квятковський – пов’язаний із охоронною фірмою «Ірбіс», що належить до компаній групи родини Димінських.

У другому аукціоні на нежитлові приміщення підвалу площею 52,7 м2 на вул. Городоцькій, 117 взяли участь троє охочих. ПП «Кар-Сиб» запропонувало на 49 копійок більше, аніж ПП «Мозаїк» і стало переможцем.

У цьому будинку міськрада продала підвальне приміщення

ПП «Кар-Сиб» належить Ігорю Юрзі та Романові Савчуку. Останній є також власником ТзОВ «Візит-ЛВ», що зареєстроване у тому ж будинку на вул. Городоцькій, що і викуплене приміщення. ТзОВ «Візит-ЛВ» займається неспеціалізованою оптовою торгівлею.

Власником ПП «Мозаїк» є львівський ді-джей Вадім Браун, який, за даними YouControl, також є власником закладу «Перша Ліпша» та «Боїм» (разом із Олександром Черноголовом).

Добудова офісу поліції на Стрийській здорожчала на 37 млн грн

Головне управління Національної поліції у Львівській області провело новий тендер на послуги з будівництва адміністративного центру швидкого реагування поліції на вул. Стрийській (біля будинку №105) у Львові. У торгах перемогло ТОВ «Фірма «Інтербуд», що запропонувало добудувати центр за 73 млн грн.

Як пишуть «Наші гроші. Львів», «Фірма «Інтербуд», що також була переможцем попереднього тендеру на добудову офісу поліції, не змогла закінчити роботи минулого року через повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Фото: Візуалізація проєкту
Як пояснив Олексій Гайда, один із співвласників компанії-підрядника, спочатку не було можливості закупити деяке потрібне обладнання, потім відбулося подорожчання. Окрім того, поліція захотіла внести зміни щодо облаштування бомбосховища, забезпечення безперебійного живлення, бойового мультимедійного тиру тощо. Тому замовник і підрядник розірвали угоду, зробили новий проект і провели конкурс на завершення будівництва.

Єдиним конкурентом «Інтербуду» на останніх торгах стало ТОВ «Роксіс Груп» з пропозицією на 4,6 млн грн дорожчою. Два роки тому, у попередньому тендері на добудову прозорого офісу поліції, будівництво якого розпочалося ще в 2013 році, взяли участь сім компаній і пропозиція «Фірми «Інтербуд» була однією з найдорожчих – 83,52 млн грн. Але замовник після торгів відхилив п’ять учасників з дешевшими пропозиціями. Спочатку передбачалось, що роботи мають виконати до кінця 2021 року, але вже влітку угоду продовжили до кінця 2022-го.

Згідно з даними порталу ЄДата, «Фірмі «Інтербуд» перерахували за роботи приблизно 41 млн грн, але договір розірвали «у зв’язку з істотною зміною обставин».

Тепер «Інтербуд» завершуватиме будівництво за 73,14 млн грн. Тобто, у порівнянні з 2021 роком, воно загалом подорожчало на понад 37 млн грн. Джерелом фінансування є грантові кошти ЄС.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Фірма «Інтербуд» зареєстрована у Львові. Її керівником є Ростислав Бурак, а кінцевими бенефіціарними власниками – Андрій Демус та Олексій Гайда. Також серед засновників вказані Володимир Кордупель, Ігор Костюк, Богдан Парнета та Андрій Пенцак. Усі ці люди, окрім Ігоря Костюка, а також їхні родичі, балотувалися на місцевих виборах 2020 року в депутати від партії «Варта», співзасновником якої є депутат ЛМР Ігор Зінкевич.

На Сихові відкрили спорткомплекс, який почали будувати ще у 2015 році

Сьогодні, 1 березня, на вул. Кавалерідзе, 15 у Львові відкрили спортивний комплекс «Мандаринка». Наразі він функціонує як спортивна зала на базі школи №95. Про це Tvoemisto.tv повідомив керівник управління освіти ЛМР Андрій Закалюк.

Зараз найкраще обладнана зала для волейболу. Там є повноцінний волейбольний майданчик всередині, а на теплу пору року планується розмістити ще один ззовні.

«Зараз спільно з управлінням спорту ЛМР ми опрацьовуємо концепцію його ефективного використання для мікрорайону Сихова. В ідеалі до обіду у дітей там будуть заняття фізкультурою, а після цього там можна безкоштовно проводити секції та гуртки з різних видів спорту. Це не буде спортзал у вільному доступі», – зауважив Андрій Закалюк.


Додамо, анонсувала відкриття спорткомплексу народна депутатка зі Львова Наталія Піпа, зазначивши, що комплекс пляжних видів спорту оснащений майданчиками для тренувань всередині будівлі, трибунами на 300 осіб, роздягальнями та душовими. Також там передбачені 5 полів для пляжного футболу, гандболу та волейболу, які відкриють трішки пізніше. За її словами, залучили 13,5 мільйонів гривень із держбюджету, завдяки яким закінчили ремонтні роботи.

Нагадаємо, що ще у 2015-му році місто розпочало проєктування та будівництво спорткомплексу на базі школи №95, що у Сихівському районі Львова. У 2017 році на продовження робіт виділили 2 мільйони гривень, але цього забракло, щоб їх завершити. Тоді зазначалося, що користуватися комплексом зможуть не тільки школярі, а й мешканці мікрорайону і міста загалом.

На Львівщині відновили будівництво другого заводу мінеральних вод

Компанія «Карпатські мінеральні води» (торгові марки «Карпатська джерельна», «Соковинка») повернулась до планів на будівництво другого заводу мінеральних вод біля нової свердловини у Золочівському районі Львівщини. Про це ZAXID.NET розповів керівник відділу залучення інвестицій Львівської обласної військової адміністрації Орест Фільц.

«Карпатські мінеральні води» оголосили про наміри збудувати на Львівщині другий завод мінеральних вод у 2021 році, проте планам завадило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Зараз компанія повернулась до будівництва: нова свердловина, звідки добуватимуть воду, обстежена, ділянка погоджена, документи, за словами Ореста Фільца, готові на 80%.

Завод площею 21 га складатиметься з чотирьох черг. Будівництво першої розпочнеться наприкінці весни і має завершитись за рік – у травні 2024 року. Інвестиції в першу чергу будівництва нового заводу становлять понад 23 млн доларів.

«У компанії сказали, що через воєнні дії вони можуть планувати на рік, тому щодо інвестицій в подальші три черги можна буде говорити після реалізації першої. Це залежатиме від того, чи ми вже переможемо у війні, чи будемо на завершальній стадії війни, що буде з доларом, з будівельними матеріалами тощо», – пояснив Орест Фільц.

Площа першої черги (пускового комплексу) становитиме 14 тис. м2, очікувана потужність виробництва – 230 млн пляшок на рік, кількість робочих місць – 80. За словами засновника групи компаній «Карпатські мінеральні води» Сергія Устенка, реалізація першої черги проекту принесе близько 110 млн грн податків в бюджет на рік.

Після реалізації усіх чотирьох черг, говорить Сергій Устенко, на заводі працюватимуть до 300 людей.

Перший завод компанії працює в селі Струтин Золочівського району Львівщини. Мінеральну воду «Карпатська Джерельна» видобувають з двох артезіанських свердловин на глибині 90 метрів із природного джерела. Виробництво розташоване безпосередньо біля джерела.

Окрім мінеральної води «Карпатська джерельна», випускаються також солодкі води «Фруктова джерельна» і «Соковинка», а також енергетичний напій «Dragon».

За даними сервісу Youcontrol, серед засновників «Карпатських мінеральних вод» є ТзОВ «АМП-2», зареєстроване в Києві, і «Диналум Файненс ЛТД», зареєстроване на Кіпрі. До середини 2021 року серед співзасновників і співвласників компанії був Петро Устенко, колишній голова Соціалістичної партії України, забороненої Восьмим апеляційним судом Львова у червні 2022 року.

Компанію Auchan Україна вперше за 15 років очолить українка, уродженка Львова

Вперше за 15 років роботи французького рітейлера в Україні компанію Auchan Україна очолить українка – уродженка Львова Марта Труш. Вона замінить на цій посаді громадянку Угорщини Вікторію Луценко, яку натомість призначили генеральною директоркою Auchan Угорщина. Про такі зміни компанія повідомила у середу, 1 березня, передає Zaxid.net.

Вікторія Луценко керувала Auchan в Україні протягом п’яти років. Марта Труш очолить компанію вже з березня. Вона працює на підприємстві більше 10 років і має відповідний досвід.

«Марта Труш має глибинне знання локального ринку та підприємства, адже працює в Auchan Україна понад 10 років і має різносторонній досвід в рітейлі, зокрема в операційній діяльності магазинів, у продажах та управлінні комерцією, у трансформації та в людських ресурсах», – йдеться в поідомленні компанії Auchan Україна.

За словами Марти Труш, основним пріоритетом для неї та 5000 українських співробітників – продовжити допомагати населенню країни та робити внесок у відбудову економіки України. Зокрема, відкривати і надалі нові супермаркети, після вже відкритих у Бучі, Ірпені та Києві, створювати робочі місця, покращувати добробут та купівельну спроможність українців.

Як наголошується у повідомленні компанії, Марта Труш стала першою українкою на посаді генеральної директорки Auchan Україна.

Нагадаємо, Auchan Україна – український підрозділ французької мережі Auchan. Перший магазин відкрили в Києві у 2008 році. Зараз мережа в Україні налічує понад 40 магазинів у 9 містах – Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Житомирі, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, а також електронну комерцію по всій країні. За даними Forbes, у 2021 році виторг Auchan Україна складав 14,4 млрд грн. У воєнний 2022-й рік він впав на 27%.

Нагадаємо, що у спільному розслідуванні The Insider, Le Monde і Bellingcat, опублікованому у лютому, йшлося про те, що російське представництво Auchan постачає товари російській армії, а також допомагає військкоматам набирати мобілізованих. Після цього НАЗК додало «Auchan Holding» до переліку міжнародних спонсорів війни.

Під час повномасштабного вторгнення компанія відмовилась виходити з російського ринку, а її дочірня російська філія Auchan постачала продукти російським окупантам, які воюють в Україні. Сама корпорація заперечила участь філії у допомозі росіянам, а рішення залишитися в Росії аргументувала допомогою для цивільного населення. Натомість Auchan Україна має свою позицію і активно допомагає українській армії.

Міноборони змінило ціни на продукти в армії: яйця вже не по 17 грн

Міністерство оборони опублікувано оновлені договори по закупівлю продуктів для армії, згідно з якими, послуга із забезпечення харчування складатиме від 137 до 144, гривень, терміни контрактів зменшили, а ціни на продукти знизилися. Зокрема яйця коштуватимуть – 8-9 гривень за одиницю, повідомляє пресслужба Міноборони.

“Для дотримання прозорості закупок та доступу до інформації та публікації звітів щодо закупок послуг з організації харчування ЗСУ… 20 лютого 2023 року були внесені зміни до 8 договорів, відповідно до яких зменшено термін дій угод і, відповідно, внесені зміни до вартості послуги з організації харчування та ціни в каталозі продукції.

Вартість послуги з забезпечення харчування склала від 137,04 грн до 144,06 грн. Зниження цін було зумовлене зменшенням термінів контрактів, що позбавило постачальників враховувати інфляцію та інші ризики.

Ціни на продукти, які закуповує постачальник, враховують логістику”.

Міноборони повідомляє, що закуповує не лише самі продукти, а й послуги з “приймання, зберігання, переміщення, освіження запасів продовольства, видачу продуктів харчування, їх облік, приготування страв у стаціонарних та польових умовах, забезпечення техзасобів приготування їжі паливом, підтримання їдалень і складів, обладнання та майна в належному стані та їх техобслуговування, відшкодування комунальних витрат” і т.д.

Зокрема, ціна яєць становитиме 8-9 гривень в залежності від сорту (першого чи вищого), макаронних виробів – від 35,70 до 42,30 грн за кілограм.

Ціна за кілограм картоплі свіжої – від 12,60 до 17,70 грн, кілограм картоплі свіжої ранньої – від 16,90 до 40 грн, а куряче стегно – від 90,96 до 108 грн за кілограм.

Також створили Міжвідомчу робочу групу під головуванням першого віцепрем’єра Юлії Свириденко з питань вивчення нових підходів до закупівлі продуктів для Міноборони з використанням е-системи закупівель.

Повідомляється, що ця група опрацьовує питання оновлення системи, щоб збалансувати дотримання секретності та публічний контроль за закупівлями для армії.

Ця інформація буде публікуватись без відомостей щодо номерів військових частин, їх місце розташування та кількості особового складу.