Мережа кінотеатрів «Планета кіно» відкрила у Львові перший заклад нового формату – кіноресторан, який став найбільшим із мережі. Кіноресторан запрацював із четверга, 30 березня, у освітньо-спортивному центрі Leoland на вул. Мельника, передає Zaxid.net.
Як повідомив співвласник мережі кінотеатрів Дмитро Деркач, заклад складається виключно з залів RE’LUX. Такого формату у мережі ще не було.
«До цього наші RE’LUX були частиною великого кінотеатру. У Leoland у Львові – виключно кіноресторан. Це 5 залів із комфортними розкладними кріслами – 11 пар кріслел у боксах, зі столиками та планшетами. Через планшет можна замовити їжу та напої, офіціанти їх принесуть на ваш столик», – повідомив Дмитро Деркач.
Загалом в Україні працює 9 кінотеатрів мережі «Планета кіно». З них чотири мають зали у форматі RE’LUX, що мають ресторан і бар. Відкритий у Leoland кінотеатр став 10 із мережі, який зараз працює.
«Основна ідея – зручно їсти в залі, в темряві, під час перегляду фільму, тому основний акцент на finger-food», – додав співвласник мережі кінотеатрів.
«У нас було декілька крутих шеф-кухарів, які створювали та розвивали наше меню. В кінці 2021 року ми взяли одразу двох класних шефів у Києві, які оновили наше меню. Найпопулярніші наші позиції — це бургери, тако (вони у нас не класичні) та суші-роли. Мої особисті фаворити — це васабі-креветки, курячі палички, клаб-сендвіч, тако з креветками та чізкейк».
Вартість квитків на сеанси у кіноресторані – значно вище. До прикладу, сеанс у звичайному залі коштує в межах 130-160 грн, а у закладі нового формату – 600 грн.
У Львові працює два кінотеатри мережі «Планета кіно» – у ТРЦ Forum Lviv та King Cross Leopolis. Також кінотеатри цієї мережі є у Києві, Одесі, Харкові, Сумах та Дніпрі.
Зазначимо, що днями на вул. Мельника, 18 у Львові відкрили оновлений розважальний центр Leoland на місці 32-річного спорткомплексу «Україна». У 2018 році виконавчий комітет Львівської міськради видав містобудівні умови і обмеження ТзОВ «Палац спорту «Україна» на розробку проекту реконструкції будівлі. Власником спорткомплексу є львівський бізнесмен Олександр Свіщов.
В Україні планують із липня 2023 року повернути податки, які були до повномасштабної війни, повідомив голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами Гетманцева, за місяць держава збирає близько 80 мільярдів гривень податків, а на війну витрачає – 130 мільярдів гривень. Різницю країна покриває за рахунок запозичень чи облігацій, але потрібно збирати ці гроші всередині країни.
Зокрема з липня 2023 року планувати скасування пільговий режим у 2%, який запровадили навесні 2022 року, відновлення документальних перевірок та відновлення відповідальності за невиконання податкових обов’язків.
«Ми вважаємо, що він [2% податку з обороту – ред.] відіграв свою роль і погоджуємося з МВФ, що його наразі треба відміняти з 1 липня. Цим податкова система і приводиться до тих правил, які існували в мирний час, до початку активної фази війни», – сказав Данило Гетманцев.
У 2022 році, аби підтримати бізнес на початку повномасштабного вторгнення, держава створила податкову пільгу та запропонувала замість сплати ПДВ перейти на спрощену систему: 3 групу ФОП та 2% податків від виторгу.
У 2023 році, згідно з державним бюджетом України, для фізичних осіб-підприємців змінилися розміри єдиного соціального внеску та ліміти доходу. Деталі читайте за посиланням.
Понад три тисячі бізнесів відмовилися від пільгової системи оподаткування і сплачують ПДВ.
Пенсійний фонд України в середу, 29 березня, запустив на своєму порталімеханізм добровільних страхових внесків, який дозволяє купувати страховий стаж для майбутньої пенсії чи збільшувати її розмір.
«Сьогодні на порталі Пенсійного фонду з’явився дуже простий інструмент, який дозволяє за декілька кліків зробити страховий внесок», – розповіла на брифінгу заступниця керівника Офісу Президента України Юлія Соколовська, яку цитує LIGA.net.
За її словами, механізм може зацікавити декілька категорій осіб:
людей, які зараз заробляють за кордоном, але хотіли б отримувати пенсію в Україні;
людей передпенсійного віку, яким не вистачає стажу для пенсії;
працівників з низькими офіційними доходами, які шляхом добровільних внесків можуть збільшити майбутню пенсію.
Для добровільного страхування потрібно укласти типовий договір з Пенсійним фондом за допомогою електронного підпису, Дія.Підпису або системи ID.GOV.UA. Скористатися послугою можуть українці віком від 16 років.
Людина самостійно може визначити тривалість, періодичність та розмір страхових внесків. Інформація про сплату внесків не потребує жодних звітів.
Суми сплачених страхових внесків зараховуються за місяць, у якому гроші потрапили на рахунок Пенсійного фонду України. Для незастрахованих осіб цей місяць буде зараховано до страхового стажу, для застрахованих – буде збільшено зарплату для обчислення пенсії.
«Якщо за договором за певний місяць сплачено, наприклад, 2 тисячі гривень, то для застрахованої особи місячний заробіток, який буде враховано під час обчислення пенсії, збільшиться на понад 9 тисяч гривень. Фактично кожні 100 гривень добровільно сплаченого внеску збільшують місячну зарплату, яка буде врахована для призначення пенсії, майже на 455 гривень», – заявили в Пенсійному фонді.
За 2022 рік середня пенсія в Україні зросла до 4623 грн, але понад 60% пенсіонерів отримують менше. Кожен п’ятий пенсіонер продовжує працювати.
Національний банк України анулював ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг ПРАТ «Страхова компанія «Провідна». Компанія не може укладати нові договори страхування із 24 березня 2023 року.
У повідомленні НБУ ідеться про те, що компанія не змогла виправити виявлені регулятором раніше порушення ліцензійних умов, що є підставою для анулювання ліцензії.
На сайті компанії зазначено, що від 24 березня вона не укладає нових договорів про надання страхових послуг і не продовжує чинні договори, але виконуватиме зобов’язання за укладеними раніше договорами до закінчення терміну дії. В НБУ додають, що анулювання ліцензії не знімає з компанії відповідальності перед клієнтами.
Додамо, що з початку 2023 року компанія встигла укласти договорів з комунальними та державними установами на 30,7 млн грн.
Згідно з останньою поданою ПРАТ «СК «Провідна» звітністю, станом на 31 грудня 2022 року обсяг страхових премій компанії становив 891 226 тис. грн, вартість активів – 971 690 тис. грн, страхові резерви – 462 136 тис. грн. Частка ринку компанії за страховими преміями становила 2,7% ринку.
У 2021 році «СК «Провідна» входила у топ-10 найкращих страхових компаній (9-те місце) і в топ найбільш надійних страховиків (8-ме місце), за підсумками 9-ти місяців 2022 року «СК «Провідна» посідала 12-те місце в рейтингу із 20-ти.
За даними сервісу YouControl, ПРАТ «СК «Провідна» зареєстрована у Києві червні 2004 року і має 23 філії по Україні. Насправді ж СК «Провідна» працює в Україні з 1995 року як дочірня компанія російського страховика «Росгосстрах». У 2015 році її кінцевий бенефіціар змінився на громадянина Нідерландів Вілля Якоба Вестерлакена, який у 2007-2009 роках був керуючим директором у ТОВ ХК «Росгосстрах» і радником президента компанії.
Велика Британія та Польща побудують два великі тимчасові селища у Львівській та Полтавській областях, аби забезпечити житлом тих, хто був змушений покинути свої домівки внаслідок варварських нападів росії, пише Reuters.
Про це йдеться у спільній заяві про британсько-польський проєкт гуманітарного притулку, яку розмістила пресслужба британського уряду.
Велика Британія оголосила про виділення до 10 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку нового британсько-польського партнерства, завдяки якому притулок отримають понад 700 найбільш уразливих переміщених осіб в Україні.
«Протягом останнього року путін продовжував атакувати цивільні будинки та інфраструктуру, за що український народ заплатив високу ціну. Це нове британсько-польське партнерство допоможе забезпечити світлом, теплом і домівками найбільш потребуючих. Міжнародна спільнота рішуче налаштована підтримувати український народ і домагатися, щоб він здобув справедливий мир на українських умовах», — сказав мністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі.
Крім того, британсько-польське партнерство також надасть генератори на суму 2,6 мільйона фунтів стерлінгів для підтримки до 450 000 осіб у школах, лікарнях і громадських центрах у звільнених і прифронтових районах, включаючи Харків, Запоріжжя, Миколаїв, Одесу, Херсон та Донецьку область.
«Польща першою прийшла на допомогу Україні вже рано вранці 24 лютого 2022 року. Невдовзі за нею прийшла Велика Британія. Сьогодні ми об’єднуємося у наших спільних зусиллях, щоб допомогти Україні та її народу. Зі сторінок польської історії ми знаємо, що Україна бореться не тільки за свою свободу, а й за нашу свободу. Немає вільної Європи без вільної України. Сьогодні разом зі Сполученим Королівством ми стоїмо пліч-о-пліч у забезпеченні притулку, тепла та, перш за все, у надії для українських ВПО, як на заході, так і на центральному сході країни. російська агресія проти України стала другим актом варварської трагедії «руського міра». Перший акт почався майже десять років тому з анексії Криму росією. А завершальним актом стане завершення воєнних дій і мир, написаний українцями», — зазначив міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.
Посли Великої Британії та Польщі в Україні Мелінда Сіммонс і Бартош Ціхоцкі 27 березня 2023 року разом із ключовими українськими посадовцями відвідали відкриття нового житлового комплексу у Львові.
У середу, 22 березня, стартував другий етап спільного проекту Міністерства у справах ветеранів України та Червоного Хреста України з підтримки ветеранів війни, які отримали інвалідність І або ІІ групи внаслідок війни, пише Урядовий портал.
Наступні 15 тисяч заявників можуть подати заяву на отримання грошової допомоги через інформаційний ресурс Е-ветеран (eveteran.gov.ua) за посиланням.
Нагадаємо, наприкінці лютого було отримано перші 10 тисяч заяв. Надалі, за умовами спільного проекту, можливість подачі заяв було тимчасово призупинено задля проведення моніторингу якості надання послуги, завершення процесу виплати коштів на банківські картки заявникам та удосконалення технічних процесів.
За цей час командою фахівців Мінветеранів було удосконалено процес подачі заяв, модернізовано інтерфейс сайту Е-ветеран — він став більш адаптивним для пошуку і перегляду необхідної інформації. Це має значно полегшити реалізацію другого етапу оформлення заяв для наступних 15 тисяч заявників на виплату грошової допомоги.
Хто може отримати допомогу
Проект поширюється на повнолітніх громадян України, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни І або ІІ групи, та відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Особи з інвалідністю внаслідок війни І або ІІ групи зможуть отримати грошову допомогу одноразово одним платежем на банківський рахунок заявника у розмірі 4 000 гривень на місяць. Виплати будуть здійснюватися протягом чотирьох місяців незалежно від отримання ними інших видів допомоги.
Як подати заяву в електронній формі
Важливо! Перед тим, як подавати заявку, пересвідчіться, що маєте електронний підпис. Детальну інформацію про те, як його отримати, ви можете знайти за посиланням.
Щоб розпочати, перейдіть за посиланням «Надання підтримки особам з інвалідністю внаслідок війни».
Пройдіть електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Перевірте своє прізвище, ім’я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків та зазначте свій міжнародний номер банківського рахунку IBAN, номер телефону та адресу електронної пошти. Якщо у вас немає банківського гривневого рахунку, ви можете відкрити його в одному з банків на вибір та дізнатися його міжнародний номер IBAN. Якщо міжнародний номер банківського рахунку IBAN змінився, необхідно подати нову заяву на веб-сайті eveteran.gov.ua.
Перед тим, як надіслати заяву, повторно перевірте свої дані та надайте згоду на обробку та передачу даних про себе для отримання грошової допомоги від міжнародної організації.
Заяву буде надіслано до Мінветеранів, де буде верифіковано наявність статусу ветерана війни — особи з інвалідністю І або ІІ групи заявника в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни. Якщо особа відповідає цьому критерію, тоді знеособлені дані заявника в автоматичному режимі передаються до Червоного Хреста України для подальшої виплати грошової допомоги на вказаний у заяві банківський рахунок.
Повідомлення про нарахування або відмову не буде надсилатися заявникам з міркувань безпеки даних ветеранів війни.
У разі неотримання виплати у зазначений термін телефонуйте до Мінветеранів за номером: +380636889596*.
Також звертається увага на те, що подача заявки на отримання грошової допомоги — безкоштовна та заповнюється отримувачем самостійно.
На місці колишнього підприємства «Львівський м’ясокомбінат» пропонують збудувати офісні та адміністративні приміщення, заклади торгівлі і стоянки автотранспорту. Відповідний детальний план території у межах вулиць Богдана Хмельницького, Липинського, залізничної колії представили на засіданні архітектурно-містобудівної ради, інформує zaxid.net.
Під час попереднього розгляду ДПТ були зауваження, зокрема стосовно того, що не врахована реконструкція вулиці Хмельницького, у тому числі квазікільце, яке нині там облаштоване.
«Маленька зміна потребує розробки детального плану, бо ми змінюємо червоні лінії ДПТ за 2014 рік. Попередній розробили на східну частину м’ясокомбінату, обмежену автостанцією, вул. Богдана Хмельницького, а з західної частини на той час була залізнична колія. Після розробки детального плану території нафтомаслозаводу залізничну колію ліквідували. Також значення квартального проїзду, який був в тому ДПТ, втрачене порівняно з проєктованою вулицею, що має з’явитися. Її ширина становитиме 25 метрів. До проєкту додали всі оновлення, що стосуються реконстуркції вул. Хмельницького», – зазначив головний архітектор проєкту Роман Андрусишин під час засідання містобудівної ради.
Планування в центральній та північній частинах не змінювали.
Окрім цього, упродовж восьми років, відколи з’явився перший варіант детального плану, змінилися деякі власники. Загалом територія кварталу одно-, триповерхової забудови нараховує їх близько 30.
«До споруди ТзОВ «ЛВС ШУЗ» (підприємство, що виготовляє взуття на експорт) передбачаємо надбудову 4 поверхи та прибудову, відповідно до детального плану, також мають бути гостьові автостоянки по всій території. Нам потрібно орієнтовно 115 машиномісць з розрахунку, що це – виробничо-складські та офісно-комерційні приміщення. Фактично місць буде 290. Окрім цього, плануємо озелення, дерева, щоби не вигядало суцільним асфальтованим покриттям», – додав він.
За словами головного архітектора проєкту, така кількість паркомісця виправдана, оскільки перехрестя вул. Хмельницького – вул. Липинського є своєрідним пересадковим вузлом, а ситуація з паркуванням біля «Епіцентру» та АС-2 критична. Так пропонують забезпечити незначний запас.
Підприємство Kettenwerk у Миколаєві на Львівщині розпочало виробництво легкозбірних металевих мостів. Перше замовлення надійшло з Австрії.
За словами керівника фірми Юрія Яцинича, на виробництві сподіваються за допомогою іноземних партнерів виготовляти такі мости і для регіонів України, де через бойові дії зруйнована інфраструктура, пише Суспільне.
Цього тижня підприємство візьме участь у форумі-експозиції «Відновлення інфраструктури. Дороги. Мости», що відбудеться у Києві.
Окрім того, Kettenwerk виготовляє окопні пічки – буржуйки – із балонів з-під фреону. Наразі на фронт відправили вже 120 таких пічок.
Підприємство з іноземними інвестиціями Kettenwerk працює у Миколаєві на Львівщині із 2017 року. До повномасштабної війни тут виробляли ланцюги – переважно на експорт. Дохід компанії від експорту у різні роки становив від 9 до 25 млн грн на рік. У 2022 році підприємство змінило профіль. Серед засновників підприємства – чеський завод з виготовлення ланцюгів.
Компанія JYSK практично відновила довоєнну кількість магазинів мережі в Україні. 16 березня скандинавська мережа магазинів для дому JYSK відкрила новий магазин у Львові в ТЦ Сріблястий по вул. Патона, 37. Це восьмий магазин мережі у місті.
Площа магазину зі складською площею — 1341,51 кв. м. Він побудований відповідно до сучасної концепції мережі 3.0., із відповідним освітленням та просторим дизайном, зональним розміщенням товарних категорій. Торговий центр оснащений генератором, тож магазин працюватиме навіть під час відключень електроенергії.
«Сьогодні JYSK відкрив двері 84-го за рахунком магазину в Україні. Ще один — і мережа досягне кількості, що працювала на початок повномасштабного вторгнення. Ми плануємо, що це відбудеться вже у травні разом з відновленням роботи магазину JYSK в торговому центрі Рів’єра в Одесі», — розповів Country director JYSK в Україні Євген Іваниця.
Як повідомлялося, 1 березня JYSK відкрив перший у 2023 році магазин в Україні – у ТЦ Караван у Києві.
JYSK — міжнародна мережа з понад 3200 звичайних та онлайн-магазинів, представлених у 48 країнах світу. Засновник мережі Ларс Ларсен відкрив перший магазин у Данії у 1979 році.
У місті Судова Вишня на Львівщині на аукціоні продали руїни палацу XIX ст. Аукціон відбувся 10 березня, новим власником історичної будівлі стало ТОВ «Фонд українсько-польської історії людей» з Рівного, яке запропонувало 3 253 321 грн. Ці гроші підуть у бюджет громади. Одним із майбутніх проектів нові власники розглядають соціальне житло для переселенців, повідомляє Zaxid.net.
Пам’ятку архітектури місцевого значення виставили на приватизацію як нежитлову будівлю площею 789,4 м2. Торги відбулися вдруге, зі зниженням на 50% стартової ціни першого аукціону. На перший аукціон у кінці грудня 2022 року зголосилися три учасники, проте він не відбувся.
Вдруге міськрада виставила палац для приватизації 1 березня, хоча офіційно не повідомляла про нього на своїх сторінках. Аукціон провели 10 березня. Початковою ціною лоту було 332 тис. грн без ПДВ. Серед п’яти учасників аукціону найвищу ціну запропонувало зареєстроване у Рівному ТОВ «Фонд українсько-польської історії людей», на 53 тис. грн більше, ніж інший учасник з Києва.
Як вказано у супровідних документах до лоту, департамент архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації погодив відчуження палацу з комунальної власності Судововишнянської міської ради. Але зобов’язав нового власника укласти охоронний договір, затвердити цільове використання і утримувати її в належному стані, як цього вимагає статус пам’ятки місцевого значення.
Також, за умовами міськради, переможець аукціону повинен зберегти відповідну функцію об’єкту.
«Особа, яку за результатами електронного аукцiону буде визнано переможцем, зобов’язується використовувати його для освітньо-культурної та музейної функції. До закiнчення 2023 року провести комплекс першочергових протиаварiйних робiт конструкцiй (стiни, перекриття, даховi конструкцiї, покриття) та розробити проектну документацiю на проведення ремонтних та реставрацiйних робiт», – зазначено в інформаційній довідці міськради Судової Вишні.
«Після відновлення палацу вони мають на меті відкрити там соціальний центр. Забезпечити житлом підлітків зі сходу, які його втратили. Тут вони зможуть жити, як в гуртожитку, і навчатися у місцевому училищі», – прокоментував ZAXID.NET міський голова Судової Вишні Зеновій Фольтович.
Будівля аварійна і потребує великих інвестицій
Про нового власника будівлі відомо мало. ТОВ «Фонд українсько-польської історії людей» створене 15 листопада 2022 року, за місяць до першого аукціону. Його засновником є киянка Зінаїда Чілікіна, а юридичною адресою ТОВ вказано місто Рівне.
За документами, спектр діяльності фонду дуже широкий. Основний – охорона та використання пам’яток історії, будівель та інших пам’яток культури. Іншими КВЕДами підприємства зазначено добування піску, гравію, глин і каоліну, виробництво керамічних плиток, цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини, керамічних електроізоляторів та ізоляційної арматури, а також діяльність готелів, ресторанів та музеїв.
Зінаїда Чілікіна розповіла ZAXID.NET, що поки не має конкретної концепції пристосування палацу, її тільки напрацьовують. Партнерів фонд також немає, але розраховує на майбутню підтримку Польщі, оскільки маєток поєднує історію двої країн. Окрім соціальної функції палацу в якості житла для підлітків зі сходу, нова власниця озвучує й плани зі сфери культури.
«Однозначно це відновлення комплексу і території довкола. Я зацікавлена відновити будівлю, зробити там музей, де можна буде запрошувати поетів, художників, організовувати виставки. Хотілося б зробити палац місцем культовим, естетичним, історичним, де об’єднується історія України і Польщі. Хочеться, щоб проект був успішним у благодійному плані. Можна буде там розмістити дітей, які в час війни осиротіли, налагодити співпрацю з місцевими навчальними закладами. Хочеться, щоб парк виглядав по-європейськи, був місцем для прогулянок, дозвілля, розваг, зустрічей. Можна очищати річку. Це проект не одного десятиліття», – прокоментувала ZAXID.NET Зінаїда Чілікіна.
Проект реконструкції палацу у Судовій Вишні
Двоповерховий палац збудований у Судовій Вишні у другій половині XIX ст. у стилі історизму, ймовірно, на місці колишнього замку. Був резиденцією родини Коморовських. Довкола палацу був висаджений парк за проектом Арнольда Рерінга. Останні власники – родина Марсів, яка займалася у місті виробництвом цегли і дахівки, – володіли ним до 1939 року. У радянські часи використовувався як зооветеринарна школа, технікум, гуртожиток ПТУ. У 1993 році знищений пожежею, після якої не відбудовувався і руйнується далі. Стан пам’ятки аварійний, загрожує обвалом.
Міська рада Судової Вишні шукала інвестора для палацу вже багато років. Випускник Львівської політехніки у своїй дипломній роботі напрацював візуалізацію реставрації та пристосування палацу родини Марсів. Але ніхто не зголошувався взятися за цей аварійний проект.
