Категорія: Економіка

Опубліковано

Трасу Львів – Рава-Руська капітально відремонтують і збудують додаткову смугу руху

На трасі міжнародного сполучення, що веде до кордону з Європейським Союзом, збудуть ще одну смугу руху. Йдеться про ділянку автошляху М-09 від Львова до Рави-Руської. Гроші на будівництво надасть Європейський банк реконструкції та розвитку. Рух на цій ділянці, відповідно, реорганізують, інформує zaxid.net.

Як повідомили у Службі відновлення та розвитку інфраструктури Львівської області, дорогу від обласного центру до кордону капітально відремонтують і збудують додаткову, третю, смугу руху майже на всій протяжності дороги. Це допоможе частково вирішити проблему із заторами у напрямку кордону, де вантажівки часто блокують рух.

«Через блокування морських перевезень, зосередження логістики на автомобільні дороги та, відповідно, суттєве збільшення транспортного потоку на дорогах західного регіону виникла гостра необхідність у розширенні дороги. Через збільшення автоперевезень на ділянці під’їзду до пункту пропуску Рава-Руська – Гребенне утворюються черги великовагового автотранспорту довжиною до 15-20 км, а при пікових навантаженнях і більше», – пояснив керівник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області Олег Береза.

Зараз дорога має дві смуги руху. Через перевантаженість траси вантажівки займають не лише кілометрову ділянку безпосереднього під’їзду до митниці, а часто й праву смугу проїзної частини, що суттєво ускладнює рух, призводить до блокування і заторів. Торік для відстою великовагового транспорту на узбіччі автомобільної дороги побудували майданчик, однак це повністю не вирішило проблеми.

У середу, 19 квітня, між Львівською обласною військовою адміністрацією, Рава-Руською міською радою та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області підписали меморандум. Також проконсультувались з представниками розробників проекту.

Під час капітального ремонту дороги заплановано збудувати додаткову смугу руху із зміною напрямків поза межами населених пунктів; постелити нове асфальтобетонне покриття з попереднім укріпленням основи, облаштувати узбіччя та відремонтувати усі штучні споруди. У межах населених пунктів на трасі влаштують дощову каналізацію, тротуари, освітлення, зупинки громадського транспорту.

На ділянці Львів – Жовква, де інтенсивність руху сягає 19 тис. авто на добу, планують влаштувати острівець безпеки, де встановлять бар’єрне огородження для розмежування зустрічних потоків.

«Будівництво додаткової смуги буде за межами населених пунктів. Нам це дозволяють узбіччя. Додаткову смугу влаштуємо із зміною напрямків: на окремих ділянках почергово буде влаштовано смугу частково в одному напрямку, частково в іншому. У межах населених пунктів не заплановано викупляти приватні ділянки. Також обговорюється облаштування велосипедних доріжок вздовж траси», – уточнила ZAXID.NET речниця Служби відновлення та розвитку інфраструктури Оксана Богуш.

Капітальний ремонт ділянки автодороги М09 від Львова до Рави-Руської профінансує Європейський банк реконструкції та розвитку. До кінця весни планується завершити напрацювання проекту.

Опубліковано

7 компаній з Львівщини потрапили до переліку 100 найбільш прибуткових 2022 року

За підсумками 2022 року сім бізнесів зі Львівщини потрапили до переліку найбільш прибуткових, що на основі даних Держстату склало видання The Page. Якщо проаналізувати дані, то найбільше прибутків українському бізнесу приносять видобуток і аграрна промисловість, а також – оптова торгівля пальним. На Львівщині найбільш прибутковими торік стали бізнеси Віталія Антонова, Ріната Ахметова, Зіновія Козицького і Володимира Матківського, передає zaxid.net.

Очолюють рейтинг «Нафтогазвидобування» та «Укргідроенерго» із прибутком у 18,9 і 11,8 млрд грн відповідно. На третьому місці – компанія «Київстар» із 9,6 млрд грн.

Львівські компанії заробили торік дещо менше.

Так, на 6-му місці із прибутком у 5,6 млрд грн опинилася компанія «ОККО-Бізнес партнер» львівського бізнесмена Віталія Антонова. Основна галузь діяльності компанії – робота АЗС.

На 43-му місці – ДТЕК Західенерго, що входить до групи компаній Ріната Ахметова і займається виробництвом електроенергії і тепла. Прибутки компанії у 2022 році становили 1,4 млрд грн.

На 49-му місці – «Радехівський цукор» із групи Володимира Матківського, прибуток якого торік становив 1,2 млрд грн.

На 55-му місці із прибутком в 1,1 млрд грн – група компаній «Західний Буг», що займається вирощуванням зернових культур у Львівській, Тернопільській, Волинській і Чернівецькій областях. Співзасновниками аграрної компанії є Оксана Друль, Юрій Гладун і Валерій Овчарук.

Також до найприбутковіших бізнесів 2022 року увійшли три компанії Зіновія Козицького: «Горизонти» (1,1 млрд грн, 51-ше місце), «Західнадрасервіс» (0,7 млрд грн, 87-ме місце) та «Нордік» (0,7 млрд грн, 93-тє місце). Усі три компанії належать до групи «Західнадрасервіс» і працюють в галузі видобування природного газу.

До переліку ста найприбутковіших компаній за підсумками 2022 року увійшли також два бізнеси з Івано-Франківщини – це компанія «Буковель» із групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова (прибуток – 0,9 млрд грн) та «Івано-Франківськцемент» (0,8 млрд грн) із однойменної групи, бенефіціаром якої є Микола Круць, колишній народний депутат.

Опубліковано

Один з найбільших виробників круп і пластівців збудує завод на заході України

Один з найбільших в Україні виробників круп і пластівців компанія «ТЕРРА» збудує завод на заході України. Це буде практично повністю автоматизоване та енергонезалежне виробництво, розповів у коментарі ZAXID.NET комерційний директор компанії Олександр Ясинський.

Перший завод компанії «ТЕРРА» майже 25 років працює у Харківській області. До повномасштабної війни, говорить Олександр Ясинський, планувалося розширити його потужності. Та згодом керівництво компанії вирішило масштабувати і диверсифікувати виробництво через будівництво нового заводу у більш безпечному регіоні. Також багато споживачів продукції «ТЕРРА» виїхали у західні області. Релокувати таке потужне виробництво, додає Олександр Ясинський, неможливо, простіше збудувати нове.

«Зараз ми визначаємось із майданчиком для будівництва. Розглядаємо Львівську, Тернопільську і Рівненську області. У нас великі вимоги до території: потрібна залізнична колія, транспортний вузол, інфраструктура, люди. Нам важлива логістика – і до споживачів в Україні, і для експорту», – каже комерційний директор компанії «ТЕРРА».

Також компанія шукає партнера для інвестицій у новий завод та веде переговори з іноземним банком про відкриття кредитної лінії, адже у нове виробництво треба вкласти близько 20 млн доларів.

«Якби ми розширювали свій завод на Харківщині, то це коштувало би близько 5 млн доларів, а будівництво нової інфраструктури – в рази дорожче, тому шукаємо партнерів. Також розглядаємо можливість кооперації із потужними сільськогосподарськими виробниками – тоді можна буде заснувати нову компанію із вирощування і переробки», – говорить Олександр Ясинський.

На новому заводі планується переробляти 300 тис. тонн сировини на рік, що дасть можливість випускати 150 тис. тонн продукції в рік. Окрім звичного асортименту компанії – крупи, борошно, пластівці, каші і супи швидкого приготування тощо – у планах є запуск гречаної лінії і лінії з переробки кукурудзи.

Також на заводі хочуть збудувати свою біокотельню і виробляти «зелені» тепло та електроенергію для забезпечення потреб виробництва.

«Це буде максимально автоматизоване виробництво – і лінії, і упаковка, і транспорт. Потрібні будуть оператори, які працюватимуть за пультами управління. Тому плануємо працевлаштовувати і людей з інвалідністю, адже це не буде носіння мішків», – каже Олександр Ясинський.

За словами Олександра Ясинського, якщо компанії вдасться знайти готові приміщення, то запустити новий завод можна буде вже через рік, а будівництво виробництва з нуля займе орієнтовно два роки.

Паралельно компанія «ТЕРРА» відкриватиме свою роздрібну мережу магазинів. Перший запустили на Харківщині, а впродовж року планують відкрити магазини по всій Україні.

Довідково. Компанія «ТЕРРА» зареєстрована у Харківській області у 1999 році. Її власниками є Олександр та Ігор Ясинські. Також серед співзасновників – Сергій Приходько і Олег Гоженко. Компанія експортує свою продукцію – крупи, пластівці, борошно, каші і супи швидкого приготування, комбікорм тощо (загалом 200 позицій) – у 67 країн світу: в США, Європу, ОАЕ, ПАР, Малайзію, на Шрі-Ланку тощо. «ТЕРРА» входить до найбільших виробників круп в Україні і у топ-5 органічних виробників.

Опубліковано

Міноборони повернуло собі приміщення у Львові вартістю 222 млн грн

Господарський суд Львівської області задовольнив клопотання спеціалізованої прокуратури Західного регіону і повернув у власність Міноборони приміщення вартістю майже 222 млн грн у Львові, інформує Zaxid.net.

У понеділок, 10 квітня у прес-службі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону повідомили, що територія була зайнята одним із приватних навчальних закладів.

Прокуратура не розголошує адреси приміщення, але за даними ZAXID.NET йдеться про будинок на вул. Гетьмана Мазепи, 29. За цією адресою розташований приватний ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом». Судова тяганина між Міноборони та МАУП за це приміження тривала від 2013 року.

«У ході тривалих судових процесів прокурори довели, що майже 5 тис. м2 нерухомого майна підлягають поверненню державі. Освітній заклад, який тривалий час не поспішав звільняти приміщення, цьогоріч у березні повернув вказану нерухомість оборонному відомству», – повідомили у прокуратурі у понеділок, 10 квітня.

Додамо, що зараз спецпрокурори вирішують чи є достатньо підстав, аби стягнути з колишнього власника майнової шкоди, завданої оборонному відомству.

Опубліковано

Німецька компанія будує другий завод в Україні, у Львові

Німецька компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit у розпал війни будує другий завод в Україні, який буде розташовано у Львові. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Ще до початку російського вторгнення, у проект будівництва заводу було інвестовано 5 мільйонів євро. Зараз компанія Fixit отримала інвестиційну страховку від уряду Німеччини та інвестувала ще додаткові 7 мільйонів євро.

Наприкінці 2023 року на території нового заводу у Львові будуть виготовляти будівельні матеріали для відновлення зруйнованої інфраструктури в Україні.

Важливо підкреслити, що компанія Fixit уже володіє власним заводом з виробництва будівельних матеріалів у Фастові на Київщині.

«Внаслідок російських обстрілів енергетичної інфраструктури України восени 2022 року, нам доводилось переводити виробництво будівельних матеріалів у нічну зміну. 60 співробітників на заводі працювали з 22:00 до 06:00. Після закінчення зими, енергопостачання стабілізувалось і тепер ми можемо працювати, щонайменше у дві зміни, особливо, коли розпочинається будівельний сезон. Ми сподіваємось, що за потреби можемо перейти і на цілодобовий режим роботи», – розповів Міхаель Краус, керуючий менеджер компанії Fixit.

Зазначимо, що з вересня 2006 року Fixit Gruppe зі штаб-квартирою у Фрйзінґу виступає як материнська та об’єднуюча холдингова компанія для п’яти торгівельних марок будівельних матеріалів FIXIT, GREUTOL, HASIT, KREISEL та RÖFIX. Компанія має 69 представництв у 18 країнах Європи та близько 2500 співробітників. У 2013 році обсяги продаж компанії становили близько 500 мільйонів євро.

Опубліковано

Магазини масово завищують ціни на соціальні продукти: результати перевірок Держспоживслужби

Українські магазини продовжують масово завищувати ціни на продукти, які урядом затверджені як соціальні. Порушників карають штрафами. Про це повідомляє пресцентр Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Як зазначається, фахівці Держпродспоживслужби проводять перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання вимог у сфері ціноутворення, за підсумками яких виписують штрафи.

“Порушення встановлено у 90% від загальної кількості здійснених перевірок. За результатами проведених перевірок прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів”, — повідомляють у пресцентрі Держспоживслужби.

Йдеться про перевірки на підставі скарг громадян щодо необґрунтованого зростання вартості соціально значущих товарів.

Водночас в управлінні держпродспоживслужби у Львівській області кажуть, що зростання цін на соціально значущі товари іноді може бути зумовлене не підвищенням рівня торговельних надбавок, а зростанням відпускних цін з боку виробників (що не регулюються державою) через зростання витрат виробництва, особливо в частині енергоносіїв та логістичних витрат.

У переліку соціально значущих продовольчих товарів такі:

  • крупа гречана;
  • цукор-пісок;
  • борошно пшеничне вищого сорту;
  • макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту);
  • молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
  • хліб житньо-пшеничний;
  • яйця курячі категорії С1;
  • птиця (тушка куряча, четвертина тушки курячої) ;
  • вода мінеральна негазована;
  • масло вершкове жирністю 72,5 відсотка;
  • батон;
  • олія соняшникова рафінована.

Як і куди скаржитися

Повідомляти про виявлене завищення цін можна у кілька способів:

  • на гарячу лінію Держпродспоживслужби за номером телефону +38 (093) 362 05 36;
  • у будні з 09:00 до 16:00 за номером телефону (0532) 60-66-47;
  • на сайті Держпродспоживслужби dpss.gov.ua у розділі електронних звернень.

Для належного розгляду звернень необхідно:

  • надати інформацію щодо повної назви харчового продукту (виробника харчового продукту (назва, адреса);
  • найменування суб’єкта господарювання, що здійснює свою діяльність у магазині, зокрема його організаційно-правову форму (ТОВ, СПД, ФОП тощо);
  • назву та адресу суб’єкта господарювання;
  • назву та адресу магазину;
  • додати копії документів (за наявності).
Опубліковано

У “Львівавтодорі” розповіли, скільки водіїв користуються платними парковками

На майданчиках для платного паркування, де оператором є ЛКП “Львівавтодор”, у березні 2023 року паркувалася рекордна кількість автівок – 39 688. Рекордних показників сягнула також кількість паркувальних сесій – 108 533 та активних абонементів на паркування – 1 150.

Як наголошують у ЛКП “Львівавтодор”, березень приніс рекордні в історії підприємства показники по паркувальних майданчиках:

Кількість паркувальних сесій у березні 2023 року – 108 533

  • середньомісячний показник 2020 року – 18 400
  • середньомісячний показник 2021 року – 31 850
  • середньомісячний показник 2022 року – 59 819.

Кількість автомобілів, які у березні 2023 року паркувалися на ЛеоПарковці, – 39 688

  • середньомісячний показник 2020 року – 6 800
  • середньомісячний показник 2021 року – 9 270
  • середньомісячний показник 2022 року – 12 231.

Кількість активних абонементів у березні 2023 року – 1 150 (з яких 483 придбані якраз за березень)

  • середньомісячний показник 2020 року – 0
  • середньомісячний показник 2021 року – 0
  • середньомісячний показник 2022 року – 151.

“Звісно, цих рекордних показників не було б, якби не водії, які сумлінно оплачують за паркування і обирають майданчики ЛеоПарковки. Дякуємо, що користуєтеся нашими послугами і допомагаєте наповнювати бюджет Львова. І це не перебільшення! Тільки за І квартал 2023 року ЛКП “Львівавтодор” скерувало у міський бюджет – 3 452 827,25 грн паркувального збору. Для порівняння за І квартал 2020 року було сплачено 1 075 334,00 грн; за І квартал 2021 року – 1 490 700, 00 грн; за І квартал 2022 року – 2 818 689,33 грн”,  – зазначають в ЛКП “Львівавтодор”.

Як відомо, ЛКП “Львівавтодор” є оператором 71 паркувального майданчика, ознайомитися з їхнім розташуванням можна на інтерактивній мапі. Незабаром їхня кількість збільшиться на ще 24 парковки, адже недавно ЛКП “Львівавтодор” стало переможцем конкурсу на обслуговування паркувальних майданчиків, який оголошує департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР.

Опубліковано

У Львові будують сміттєпереробний завод: готовність вже 25%

У Львові на вул. Пластовій, 13 вже виконано 100% проєктувальних та 25% будівельних робіт з будівництва сміттєпереробного заводу. До кінця цього року планують завершити будівництво.

Наступний етап – монтаж обладнання.

На заводі можна буде переробляти 250 тисяч тонн відходів на рік. Це та кількість відходів, які щодня збирають у Львові. Якщо буде потрібна більша потужність, то технологія дозволить її забезпечити.

Будівельні роботи здійснює польська компанія Control Process S.A. Ця компанія створила кілька заводів. Один із них, найбільш подібний до львівського – завод у польському Ольштині.

Майбутній завод розташовуватиметься на ділянці площею у 9,6621 га, площа забудови складатиме 21 901,30 м². Тривалість експлуатації сміттєпереробного заводу – 60 років, а кількість створених нових робочих місць – 93.

гідно із проєктом, загальна кошторисна вартість будівництва сміттєпереробного заводу у Львові становить 1 438 290 378 грн й складається із таких витрат:

  • будівельні роботи – 635 306 630 грн;
  • устаткування – 525 710 158 грн;
  • інші витрати – 277 273 590 грн.

Паралельно з будівництвом заводу у Львові вже працює станція компостування харчових та садово-паркових відходів та триває рекультивація Грибовицького полігону. Роботи з рекультивації виконано на 91%.

Опубліковано

Скільки українців і які суми донатили на ЗСУ – результати дослідження

Упродовж останніх трьох місяців 18,2% українців не донатили на ЗСУ та не допомагали волонтерам.

Такі дані опублікували Український інститут майбутнього спільно з «Нью Імідж Маркетинг Груп».

Чоловіки частіше вказують більші суми середньомісячних донатів, ніж жінки, втім більша кількість жінок стверджували, що робили пожертви впродовж трьох місяців. Так, 19,6% чоловіків відповіли, що не виділяли кошти на ЗСУ і допомогу волонтерам впродовж 3-ох місяців, серед жінок — 17,1%.

Найменша частка тих, хто не робив донатів/пожертв — серед опитаних Заходу (13,1%)та Центру (15,2%), найбільша — серед опитаних Півдня та Сходу. 24,5% жителів Півдня не допомагали Збройним силам і 23,9% — Сходу.

Загалом, найменша частка тих, хто не допомагав, — серед респондентів віком 18-35 років, зокрема ця вікова категорія також вказує більші суми середньомісячних донатів.

Також дослідники дізналися, скільки коштів щомісячно впродовж останніх 3 місяців українці перераховували на потреби ЗСУ і волонтерів.

Найпоширеніший щомісячний донат складає 51-100 грн. Таку відповідь підтримали 16,4% респондентів.

11% опитаних щомісяця перераховували до 50 грн і ще 11% — 101-200 грн.

10% учасників дослідження зі свого бюджету донатили 201-300 грн. 9,2% — 501-1000 грн. 8,8% українців виділили 400-500 грн.

Опубліковано

Газопостачальні компанії оприлюднили тарифи на квітень

Підприємства, що постачають газ побутовим споживачам, оприлюднили ціни на газ на квітень 2023 року. Постачання газу у різних компаній коштуватиме від 7,7 грн до 9,99 грн за м3.

За інформацією видання «Газправда», у квітні завершується дія річних тарифів на газ й терміни дії довгострокових контрактів на постачання газу побутовим споживачам. Річні пропозиції газопостачальних компаній розраховані до 30 квітня включно. Наразі працюють 9 постачальників, які оприлюднили свої річні пропозиції на квітень, передає zaxid.net.

Інфографіка «Газправди»

Більшість побутових споживачів газу, близько 98%, є клієнтами газопостачальної компанії «Нафтогаз України». Вони отримують газ за гарантованою ціною 7,96 грн за м3.

Попри те, що чинні річні контракти на постачання газу побутовим споживачам, закінчуються 30 квітня, з 1 травня вартість газу для населення не зміниться. Для клієнтів «Нафтогаз України» газ і далі буде коштувати по 7,96 грн за м3, оскільки Верховна Рада запровадила мораторій на підвищення вартості тарифів для населення на окремі види комунальних послуг на час дії воєнного стану й півроку після його закінчення.