Україна вперше пройде зиму за рахунок газу власного видобутку

Україна вперше пройде майбутній опалювальний сезон лише за рахунок газу власного видобутку. Про це повідомила НАК “Нафтогаз України”.

“Хочу нагадати, що ми збільшуємо обсяги газу власного видобутку, ці показники зростають. У 2023 році “Нафтогаз” пробурив рекордну кількість нових свердловин, і ми продовжимо цей тренд наступного року. Цю зиму ми плануємо пройти за рахунок газу українського видобутку, і наші розрахунки підтверджують таку можливість”, – сказав голова компанії Олексій Чернишов.

Він висловив упевненість, що Україна пройде опалювальний сезон без потрясінь не лише в плані забезпечення газом, а й без змін вартості блакитного палива для населення.

“Ми абсолютно впевнено дивимося в майбутню зиму. Газу в нас достатньо, тарифи стабільні. Відтак, прошу всіх споживачів забезпечувати енергоефективні заходи і поставитися відповідально до цього типу енергії. Тому що це український видобуток, наше з вами спільне досягнення”, – зазначив Чернишов.

Як повідомлялося, АТ “Укргазвидобування” (УГВ) ставить за ціль збільшити у 2023 році видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році компанія видобула 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.

На Львівщині відкрили нове борошномельне підприємство, що вироблятиме 50 тонн борошна на добу

У Самборі Львівської області відкрили нове борошномельне підприємство «Самбір Млин». Будівництво підприємства розпочали в кінці грудня минулого, 2022 року. А вже два тижні тому випустили пробну партію борошна, розповів Тарас Панахид, директор ТОВ «Самбірський елеватор». Про це повідомляє Lviv.media.

Млин щодоби перероблятиме 60-65 тонн пшениці та вироблятиме 50 тонн борошна різних сортів. Також тут виготовлятимуть висівки, які можна буде споживати, або ж використовувати у кормах для тварин.

«Для будівництва другої черги елеватора та для будівництва млина були залучені власні кошти та гроші з держаних програм, які в час війни нас дуже підтримують. Ми скористалися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для переробних сільськогосподарських підприємств і виграли грант на купівлю виробничого обладнання. За ці кошти ми придбали навантажувач, поставили другу вагу, купили лабораторне обладнання. Ця підтримка нам дуже суттєво допомагає і дає можливість створити додаткові робочі місця і збільшити виплати податків для підтримки держави у такий важкий час», – зауважив Тарас Панахид.

Підприємство на 80 відсотків автоматизоване. Щоб його обслуговувати знадобиться два десятки людей.

Головний технолог підприємства «Самбір Млин» Ігор Саблєв розповів про етапи виробництва борошна:

«Зерно заходить в спеціальні банки. Для різної якості зерна – різні резервуари. Далі формується помольна партія, щоб борошно відповідало вимогам. Коли зерно поступає на млин, то проходить очищення та два етапи зволоження. Адже зерно перед меленням треба зволожувати. Після перемелювання борошно просівають і воно надходить у фасувальне відділення. Далі борошно можна автоматично подати на борошновози. А згодом запрацює ще й лінія для пакування у пакети. Її зараз налаштовує фахівець з Туреччини. Ми запустимо її незабаром.»

Представник компанії-інвестора Степан Козицький зазначив, що підприємство збудували досить швидко, і що саме виробництва цього напрямку варто розвивати в Україні.

«Якщо подивитися на останні заяви наших європейських партнерів – Польщі, Угорщини та Словаччини, які забороняють нам вивозити зерно, будемо якщо не зерно, то борошно експортувати, або інші продукти перероблювання. Це дуже важливо, на часі й це до того, що зараз в Україні я вважаю повинно розвиватися цей напрям», — зазначив Степан Козицький.

Зведення сучасного борошномельного комплексу у Самборі не є одиничним проєктом. Це наступний етап розвитку елеваторних потужностей ТОВ «Самбірський елеватор», який загалом включає будівництво зернового елеватора, борошномельного підприємства – млина, та лінії з виготовлення паливної гранули, зазначають у товаристві.

Вже невдовзі борошно виходитиме на внутрішній ринок під торговою маркою “Самбір Млин”. Зараз готують сертифікацію для подальшого можливого експорту.

Шмигаль анонсував нову пенсійну реформу з наступного року

Уряд у 2024 році запустить нову пенсійну реформу. Зокрема, у нарахуванні пенсій буде запроваджено бальну систему, повідомив на засіданні уряду в п’ятницю, 22 вересня, прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«З 1 березня 2024 року вже вдруге під час повномасштабного вторгнення ми проведемо індексацію пенсій. Наступного року плануємо зробити цю індексацію, як і всю солідарну систему, більш справедливою, зрозумілою і прозорою», – сказав Шмигаль.

За словами голови уряду, в нарахуванні пенсій буде запроваджена бальна система. Вона вирівняє диспропорції між пенсіонерами, які давно вийшли на пенсію, і тими, хто вийшов нещодавно. Відповідно, виплати пенсіонерам, які виходили на пенсію раніше, підтягнуться до сучасного рівня.

Як пояснив Шмигаль, щомісяця працевлаштовані українці сплачують внесок до Пенсійного фонду. Внесок буде перерахований у бали відповідно до співвідношення між зарплатою людини та середньою зарплатою по Україні на той момент.

«Якщо ви платили внески із зарплати, яка є середньою по країні, — отримуєте 10 балів. Вище середньої по країні – отримуєте, наприклад, 12 або більше балів, менше середньої – 8 балів. Потім ці бали щороку будуть так само перераховуватись назад у пенсію відповідно до актуальної середньої заробітної плати. Так зробимо солідарну пенсійну систему захищеною від інфляції та девальвації», – пояснив Денис Шмигаль.

Як додав прем’єр-міністр, мета пенсійної реформи – забезпечити, щоб кожен український пенсіонер мав солідарну пенсію не нижче за 30% його середньої заробітної плати протягом життя, а разом з накопичувальною складовою – це буде не менше 50%.

Зауважимо, що накопичувальну систему пенсій в Україні досі не запустили. Наразі пенсійна система України, яка працює зараз, спирається на принцип солідарності поколінь. Це означає, що ті, хто працюють, фінансують пенсії тих, хто закінчив трудову діяльність. Тобто внески, які робляться у Пенсійний фонд України, йдуть на виплату пенсій.

На кінець 2021 року, за даними Держстату, в Україні працювало 15,5 млн людей. Новіших даних немає, адже після 24 лютого 2022-го такі дослідження не проводяться. За даними Пенсійного фонду України, на 1 липня 2022 року пенсію в Україні отримували 10,7 млн людей.

Львівська облрада виставила на аукціон оренду двох нежитлових приміщень міського Арсеналу

Львівська обласна рада виставила на аукціон право оренди понад 600 кв м нежитлового приміщення у центрі Львова. Здати в оренду планують приміщення міського Арсеналу. Торги заплановані на 24 вересня, про це стало відомо з оприлюдненого лота на сайті публічних продажів Prozorro, у середу, 20 серпня, передає Lviv.Media.

Стартова ціна — 27 тис. грн в місяць. Здати в оренду планують два нежитлові підвальні приміщення, терасу і замощення земельної ділянки навколо Арсеналу, на якій зараз облаштована літня тераса.

«Приміщення Арсеналу і земельна ділянка на якій він стоїть це є власність Львівської обласної ради. Приміщення всередині, два великі зали, вони є вже в оренді. Люди сплачують, там все гаразд. Але в процесі інвентаризації виявили, що є приміщення, які не задіяні та не увійшли в договір оренди. Йдеться про терасу, замощення і дві комори», — розповів Ігор Титла, заступник начальника управління спільної власності Львівської облради.

Міський Арсенал є пам’яткою архітектурної спадщини. Всередині у двох залах вже кілька років працює ресторан «Реберня Під Арсеналом», власником якого є компанія холдинг емоцій !FEST. За словами Ігоря Титла, земельною ділянкою, на якій зараз облаштована літня тераса, також активно користуються.

«Нею користуються оформивши цивільно-правові відносини з Львівською міською радою, це для нас було дивно. В процесі інвентаризації було встановлено цей факт, визначили договори оренди, договори спільного користування так званих літніх терас і майданчиків, що в них були укладені цивільно-правові відносини з Львівською міською радою, хоча до власності ЛМР воно ніяк не залежить», — додав він.

У Львівській обласній раді очікують, що ціна оренди під час аукціону зросте хоча б у 10 разів.

У Дрогобичі спорудили модульний будинок для ВПО за 24 млн грн

У Дрогобичі готують до здачі в експлуатацію 12-квартирний будинок для ВПО. Тут зможуть оселитись 80 людей. Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.

Так, облаштували модульно-каркасний швидкозбірний будинок. Він обійшовся у 24 мільйони гривень. Фінансово сюди долучалися як кошти державного, обласного та міського бюджетів, так і благодійників.

«Тут є 4 однокімнатних та 8 двокімнатних квартир, які можуть вмістити 80 осіб. Наразі всі комунікації підключені, ремонтні роботи на завершенні. Найближчим часом нові мешканці зможуть отримати ключі від нових домівок. Це перше житло такого типу для евакуйованих із більш небезпечних територій нашої країни у Дрогобицькому районі. Будівельна компанія дає гарантію на такі модульні будинки 20 років», — каже начальник Дрогобицької районної військової адміністрації Степан Кулиняк.

У Дрогобичі Звели Модульний Двоповерховий Будинок Для ВПО (3)

У Дрогобичі Звели Модульний Двоповерховий Будинок Для ВПО (4)

Нагадуємо, у Стрию ремонтують гуртожиток, де оселяться понад 100 вимушених переселенців.

До слова, з перших днів повномасштабного вторгнення Росії понад 20 тисяч ВПО прийняла Дрогобицька територіальна громада. Чимало з них, через знищену інфраструктуру своїх міст та втрачені власні домівки, готові залишитись у Дрогобичі на постійне проживання.

ВПО на Львівщині

Сьогодні в регіон вже евакуювались 257 тисяч людей з 24 лютого 2022 року, повідомляла місцева влада.

Для того, аби розселити ВПО, на Львівщині ремонтують гуртожитки, санаторії та будівлі соцзахисту, у яких ніхто не мешкає. До кінця нинішнього року у регіоні хочуть створити понад 3 тисячі 300 місць для людей, які евакуювались із областей, де тривають бойові дії.

Водночас з обласного бюджету Львівщини скерували понад 169 млн грн на будівництво або облаштування житла для вимушених переселенців. Реалізовуватимуть 54 проєкти у 35 установах.

Уже завершили ремонтні роботи по 21 проєкту в 10 закладах, що створює 942 місця для проживання ВПО.

Атака дронів на Львів: збитки підприємців оцінюють у 450 млн грн

Вчора надранок росія атакувала Львів дронами-камікадзе. Внаслідок ворожої атаки виникла пожежа на складських приміщеннях. Вогонь поширився на три ділянки, площею понад 10 тис. кв. м. Пожежу називають однією з наймасштабніших у місті, з огляду на руйнації і знищення матеріальних цінностей.

Загалом, постраждало майно 59 компаній. 320 людей втратили робочі місця. Попередньо збитки оцінюють у 450 млн грн.

«За адресами, де виникла пожежа, проводили свою діяльність “Львівелектромаш”, “Вантажна база ЛЗТА”, “Факро Львів” та ще 56 малих підприємств, що орендували приміщення на цих складах.

Так, вогнем знищено 300 т гуманітарної допомоги: одяг, взуття, продукти, генератори. Крім того, знищено промислово-харчову продукцію, оргтехніку, сантехніку, керамічні вироби, дахові вікна, автомобілі.

Попередньо, загальна сума збитків складає близько 450 млн грн», – розповів керівник міського управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони Микола Яловий

Посадовець наголосив, що на цих складах не було жодних товарів військового призначення. Працівники ДСНС гасили пожежу аж 12 годин.

«Пожежа була ускладнена тим, що склади були переповнені вантажами, які під час горіння виділяють велику кількість задимлення, токсичних речовин. Локалізували її о 9:46 год, а ліквідували – о 17:21 год», – зазначив Микола Яловий.

Загалом до ліквідації наслідків ворожої атаки ударними безпілотниками вчора було залучено понад 260 осіб – працівників ДСНС, поліції, комунальних служб – та 58 одиниць техніки.

Польський уряд заговорив про можливе зниження підтримки України через зернову кризу

Польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк на тлі кризи довкола українського агроімпорту допустив зниження підтримки України Польщею.

Про це він сказав у інтерв’ю PAP, повідомляє “Європейська правда”.

Відповідаючи на запитання про конфлікт через зернове ембарго, міністр зазначив, що польський уряд є “невблаганним” у цьому питанні, зважаючи на інтереси фермерів.

“Дії України не справляють на нас враження… але вони справляють певне враження на польську громадську думку. Це видно з опитувань, з рівня суспільної підтримки подальшої допомоги Україні. І це шкодить самій Україні”, – сказав Шинковський вель Сенк.

Він підкреслив, що відсутність суспільної підтримки допомоги Україні в такому ж обсязі, як раніше, означатиме, що її доведеться скоротити.

“Ми хотіли б і надалі підтримувати Україну, але – щоб це було можливо – ми повинні мати підтримку польського народу в цьому питанні. Тому, якщо не буде підтримки з боку польського народу, нам буде важко продовжувати підтримувати Україну так, як ми це робили дотепер”, – заявив міністр.

Відповідаючи на запитання, чи будуть аграрні питання розмінною монетою при можливому вступі України до ЄС, він підкреслив, що Україна повинна виконати чітко визначені умови у низці галузей.

“Україна, як країна з дуже розвиненим аграрним сектором, повинна усвідомлювати, що для вступу до Європейського Союзу вона повинна виконати низку конкретних умов. І не тільки в цьому питанні”, – зазначив він.

“Україна повинна буде виконати всі умови, і українське сільське господарство може, звичайно, мати доступ до європейських ринків, але не таким чином, щоб це загрожувало польським фермерам”, – додав міністр.

Раніше речник польського уряду Пьотр Мюллер допустив, що Польща, ймовірно, скоротить фінансову підтримку українців, які втекли від агресії РФ проти України.

Україна звернулась до СОТ з проханням про консультації через агроембарго країн ЄС та готова запровадити заборону на імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини.

Президент Володимир Зеленський на Генеральній асамблеї ООН у вівторок зазначив, що йому тривожно бачити, як “дехто в Європі грає в солідарність у політичному театрі”, перетворюючи постачання зерна на трилер, насправді допомагаючи “підготувати сцену для московського актора”.

Зеленський мав зустрітись з полським президентом Анджеєм Дудою на полях Генсамаблеї ООН, але запланована зустріч не відбулася.

Україна запровадить ембарго на фрукти і овочі з Польщі

Найближчими днями Україна запровадить ембарго на цибулю, помідори, капусту та яблука з Польщі. Про це заявив заступник міністра економіки та торгівлі України Тарас Качка в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita, передає Zaxid.net.

«Для нас головна причина – довести, що Польща не має права вводити такі заходи. Ми з самого початку не погоджувалися на заборону експорту, для нас важливо рухатися в правильному напрямку, а це означає діалог з Європою. Комісія як інституція, відповідальна за міжнародну торгівлю, ми також маємо координаційну платформу, Польща залучена до цього процесу», – заявив він.

Мова йде про рішення влади Польщі запровадити ембарго на українське зерно одразу після того, як Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з України. На думку польської влади, таке рішення шкодить спільному європейському ринку та польським фермерам.

Тарас Качка заявив, що після п’яти місяців переговорів Україна втратила надію на вирішення цієї суперечки, і тому ввечері в понеділок уряд у Києві подав скаргу до Світової організації торгівлі. Для Києва було важливо не тільки те, що Польща продовжила заборону, але й поширила її на додаткові продукти – борошно та крупи.

Він також додав, що таким кроком вирішили «переконати» Польщу зробити крок назад і погодитися на розроблений у співпраці з ЄС механізм ліцензування торгівлі зерном, за який відповідатиме Україна. За словами Тараса Качки, Київ має намір не погіршити відносини між Польщею та Україною, а виробити цивілізовані методи вирішення суперечки.

Нагадаємо, попри те, що Єврокомісія відмовилася продовжувати заборону на імпорт зерна з України до п’яти країн – Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини й Болгарії – після 15 вересня, три країни продовжили цю заборону всупереч рішенню Єврокомісії. Зокрема, Польща заборонила імпорт українського зерна безстроково.

Мінфін та МВФ розробляють для України перехід на польську модель оподаткування малого бізнесу

Україна розглядає можливість запровадження польської моделі оподаткування фізичних осіб-підприємців. Про це розповів голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв’ю Новини.Live.

“Часто ми чуємо від бізнесу та експертів пропозиції запровадити оподаткування, як в Європі. Вивчивши приклади декількох країн ми взяли за зразок польську модель, яка є для нас найбільш близькою. Зараз розглядаємо можливість її імплементації в Україні”, – зазначив Гетманцев.

Він уточнив, що над цим питанням працюють в Мінфіні.

“Зараз Міністерство фінансів України спільно з Міжнародним валютним фондом розглядають модель оподаткування, яка була б цивілізованою, простою, прозорою, зрозумілою і давала можливість підтримувати малий бізнес, а не закривати очі на те, як бавляться з податками великі підприємства”, – сказав Гетманцев.

За його словами, польська модель оподаткування ФОПів, по-перше, передбачає більший ліміт за операціями — 2 млн євро, тоді як в Україні ліміт становить 7,8 млн гривень.

Крім того, різні види діяльності обкладаються різними ставками податку. Наприклад, торгівля обкладається податком 3%. Низьким податком обкладається виробництво. А податки на послуги становлять від 12% до 20%.

“Ми в першу чергу говоримо про справедливість оподаткування. Наша задача — відмежувати малий бізнес від середнього і великого. Це зараз основна проблема єдиного податку і системи оподаткування малого бізнесу”, – зазначив Гетманцев.

“У жодному випадку не можна робити так, щоб великий і надвеликий бізнес штучно через схеми перетворювався на “малий”, – додав він.

Проблема, за словами Гетманцева, полягає в тому, що система єдиного податку перетворився в Україні з інструмента підтримки малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу.

“Для прикладу рекомендую відвідати ринок “Столичний”. Асортимент шикарний. Величезні павільйони. Компьютери, через які продаються товари, надсучасні і, певно, дуже дорогі. А скільки з них видають чек? Жоден! Бо це, найімовірніше, контрабандний товар. Це великий і середній бізнес. Це не малий бізнес”, – пояснив голова податкового комітету.

“У цьому й полягає проблема оподаткування єдиним податком — неможливість розмежувати великий і середній бізнес від малого, коли великий бізнес мімікрує під малий”, – наголосив він.

Нагадаємо, ФОПи третьої групи щокварталу сплачують 3% або 5% від доходу (єдиний податок) та 1430 грн (22% від мінімальної зарплати щомісяця) у вигляді єдиного соціального внеску.

З зарплати найманих працівників щомісяця утримується 18% податку на дохід фізосіб, 1,5% доходу на військовий збір, також роботодавець має сплачувати до бюджету ЄСВ у розмірі 22% від нарахованої зарплати.

З 1 січня мінімальна зарплата зросте до 7100 гривень, а потім до 8000 гривень

Кабінет міністрів ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік з власними доходами загального фонду держбюджету у 1,56 трлн грн та видатками у 3,1 трлн грн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.

Зазначається, що ключовий акцент цього проєкту – оборона й безпека. Тож, на ці цілі буде планують направити понад половину всіх ресурсів бюджету – 1,685 трлн грн.

“Ця сума на 113 млрд грн більша, ніж цього року. Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само як і цьогоріч, кожна копійка податків громадян та бізнесу піде на забезпечення наших Сил безпеки й оборони”, – наголосив він.

Другим пріоритетом у майбутньому бюджету називають соціальну сферу. Видатки бюджету складуть 469 млрд грн, що на 25 млрд більше, ніж цього року.

“Третій пріоритет – медицина та освіта. На сектор освіти виділяємо 179 млрд грн, і це на 23 млрд більше, ніж цього року. На медицину – 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року”, – додав очільник уряду.

Крім того, видатки на підтримку ветеранів будуть збільшені вдвічі – з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн у наступному.

“П’ятий пріоритет – це відновлення нашої економіки. Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів”, – наголосив Шмигаль.

Також передбачені запуски нових програм для індустріальних парків, для реалізації інвестиційних проєктів та для підтримки українського виробника.

Як додав народний депутат Ярослав Железняк у Telegram, урядовий проєкт держбюджету також передбачає мінімальну заробітну плату з 1 січня 2024 року на рівні 7 100 грн, а з 1 квітня – 8000 грн.

Водночас прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становитиме 2920 грн.