Категорія: Економіка

Опубліковано

Чеський виробник сталі побудує перший склад у Львові і ще двох містах – представник заводу

На український сталевий ринок виходить новий гравець. Чеський виробник гарячекатаного товстолистового прокату Vitkovice Steel планує побудувати перші склади для своєї продукції у Києві, Львові та Дніпрі.

Про це в інтерв’ю GMK Center заявив представник заводу Антон Макодзьоб – відповідальний за розвиток на українському ринку.

“Це важливий момент, однозначно – плануємо. Перші склади будуть у Києві, Львові та Дніпрі. Тому що хочемо швидко відповідати на запити ринку. Але у разі поставок на великі інфраструктурні об’єкти, на склад продукцію ніхто не завозитиме – тільки безпосередньо на об’єкт прямо із заводу. Адже на цей процес впливатиме ціна/час», – заявив він.

Представник заводу додав, що наразі вже підписано велику кількість контрактів із українськими замовниками продукції.

«Ідуть пробні постачання, робота з банками, платежі, логістика, перевірки якості. Дуже тішить те, що ми отримуємо найвищу оцінку нашої продукції. Що хочу відзначити, на сьогодні будь-яка компанія, яка хоче купити нашу продукцію, чи то одна вантажівка, чи тисячі тон, приходить і купує – на даному етапі ми готові працювати абсолютно з усіма! Ми шукаємо надійних передбачуваних партнерів, з якими будуватимемо довгострокові відносини!» – додав Макодзьоб.

До слова, у травні 2022 року фінансова розвідка Чехії заблокувала акції Vítkovice Steel в межах санкцій проти росії. Блокування акцій було пов’язано з можливим зв’язком із російським ВЕБ.

Україна за 8 місяців 2023 року Україна імпортувала 114,1 тис. т імпортного довгого прокату на $121,3 млн і 568,64 тис. т плоского прокату на $671,67 млн.

Опубліковано

Львівського забудовника через суд змусили сплатити 3 млн грн інвестиційного внеску

Господарський суд Львівської області зобов’язав ПП «Львівський Дистрибютор» сплатити міській раді понад 3 млн грн пайового внеску на розвиток інфраструктури. Компанія збудувала ЖК на вул. Варшавській, 201а у Львові, пише Zaxid.net.

Як вказано в матеріалах справи, у 2018 році виконавчий комітет Львівської міської ради видав ПП «Львівський Дистрибютор» містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирного будинку на вул. Варшавській, 201а. Після цього міська рада уклала з забудовником договір про пайову участь у розвитку на створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та сплату понад 3 млн грн пайового внеску.

За умовами договору, забудовник мав сплатити пайовий внесок до 30 червня 2020 року, але не пізніше завершення будівництва ЖК. Втім у квітні 2021 року ДАБІ видала сертифікат про введення житлового комплексу в експлуатацію, а забудовник пайовий внесок так і не сплатив, тому Львівська міськрада звернулась у прокуратуру та суд.

На засідання суду представники компанії забудовника не зʼявились, але й проти позову не заперечили. Враховуючи обставини справи, суддя Господарського суду Степан Коссак задовольнив позов прокуратури та зобовʼязав ПП «Львівський Дистрибютор» сплатити міській раді понад 3 млн грн пайового внеску. Крім цього, забудовник має заплатити 46,7 тис. грн судових витрат. Це рішення можна оскаржити в апеляції.

Зазначимо, що ПП «Львівський Дистрибютор» зареєстроване на пл. Маланюка, 3 у Львові 25 років тому. Власником компанії є киянин Дмитро Черніченко.

Опубліковано

“Філіп Морріс” навесні планує відкрити нову фабрику у Львівській області, – гендиректор

Компанія планує покрити практично всю потребу в сигаретах на внутрішньому ринку.

Про це в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив гендиректор “Філіп Морріс Україна” Максим Барабаш, передає Цензор.НЕТ.

“Очікуємо, що в кінці березня – на початку квітня ми маємо запустити перше комерційне виробництво. Будемо його поступово нарощувати, аби протягом року вийти на максимальну потужність. Наша мета – покрити практично всю потребу компанії на внутрішньому ринку в сигаретах”, – зазначив він.

За словами Барабаша, можливо, будуть якісь специфічні формати, котрі не доцільно виробляти в Україні, а краще імпортувати.

“Але ми б хотіли, аби 80-90% продукції (це стосується формату, асортименту й обсягу) вироблялась на новій фабриці у Львові”, – сказав він, додавши, що відкриття нової фабрики наразі є пріоритетом.

Гендиректор “Філіп Морріс” зазначив, що через складну ситуацію в Харківській області зараз неможливо робити якісь плани щодо відновлення виробництва там.

“Разом з тим, ми керуємось довгостроковою стратегією РМІ – це розвиток категорії новітніх тютюнових виробів та, відповідно, їх виробництво. І це якраз може відкрити нові можливості для залучення великих інвестицій та переобладнання нашого харківського виробництва”, – заявив він.

Але для цього, за його словами, мають бути сприятливі умови – фіскальна та регуляторна політика, підтримка інновацій з боку держави.

“На сьогодні ці умови набагато гірші, ніж у сусідніх країнах ЄС, проте ми сподіваємось, що ситуація буде змінюватись”, – додав Барабаш.

Опубліковано

Ціни на житло, що перебуває у процесі будівництва, у Львові обігнали Київ

Середня ціни на споруджуване житло станом на жовтень 2023 року у Львові становила 48,1 тис. грн/кв. м, у Києві – 47 тис. грн/кв. м, Про це розповіла директорка із розвитку бізнесу в ЛУН Олена Унаньян на архітектурно-будівельному Business Forum “Відновлення України. Модернізація і трансформація”.

“Уперше за час, який ЛУН готує статистику, Львів посів перше місце з невеликим відривом: середня ціна лише на 2% дорожча, ніж у Києві”, – сказала вона.

За її даними, станом на жовтень третє місце за середніми цінами посів Ужгород (42 тис. грн/кв. м), що зміг обігнати Дніпро (41,6 тис. грн/кв. м) і Одесу (36,6 тис. грн/кв. м).

Загалом експертка зазначила, що на цьому етапі можна говорити про умовну стабілізацію цін у всіх регіонах України за відносної активізації інтересу. Зокрема, відвідуваність порталу ЛУН зросла на 27% у третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року.

Щодо пропозиції, то станом на жовтень 2023 року загалом в Україні 1490 житлових комплексів перебувають у продажу. Водночас 55% із них будуються, 42% уже побудовані, у 3% продаж триває, а роботи зупинено.

Якщо аналізувати ЖК у процесі будівництва, то таких на жовтень 2023 року було 905, із них 89% продають, у 4% уже все розпродано, у 4% продаж зупинено, а 3% не розпочинали реалізацію.

Найактивнішим регіоном є столичний: 224 ЖК в області та 181 у Києві, що дає 27% пропозиції загалом в Україні. У шестірки найкращих також входять Львівська область із 240 ЖК, Одеська (134), Івано-Франківська (92), Хмельницька (89) і Тернопільська (80). Загалом ці шість областей забезпечують 70% пропозиції.

Після 24 лютого стартував продаж у 242 ЖК.

“Цікавий факт: уже встигли розпродатись квартири в 10 із цих 242 ЖК, які почали реалізацію після початку війни”, – наголосила Унаньян. 30% усіх нових проєктів запустилися у Львові – 74 ЖК. Це вдвічі більше, ніж у Київській області, де запущено продаж 38 ЖК”, – зазначила експертка.

До п’ятірки найкращих регіонів із новими об’єктами також увійшли Тернопільська область (27), Івано-Франківська (18) і Закарпатська (17).

Завершено продаж після початку війни у 247 ЖК, з них найбільше у Львівській області (55), Київській (66), Івано-Франківській (24), Одеській (23) і Тернопільській (15).

Згідно з даними опитування девелоперів у рамках синдикативного дослідження ЛУН, 24% угод за підсумками першого кварталу-2023 було здійснено у Львівській області, 19% – у столичному регіоні, 52% дали інші правобережні області України.

“У Львівській області продано 24% усіх квартир, які було реалізовано в новобудовах України. Водночас у Львові – у півтора раза менше, ніж у Києві, житлових комплексів у продажу”, – зазначила Унаньян.

Опубліковано

У Львівський протезний завод планують інвестувати 390 млн грн

Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування передали у комунальну власність Львівської територіальної громади. На сесії міської ради 28 вересня 2023 депутати затвердили технічно-економічне обґрунтування такого рішення, інформує Твоє Місто.

«Можливо, ми змінимо форму, в якій ми приймемо протезний завод у власність громади – як підприємство чи як заклад. Тоді ми повторно звернемося на сесію. Відбулася перереєстрація цього підприємства з казенного на державне і виникли загрози, що стосуються майна або імовірного банкрутства. Оскільки ми знаємо, що там є заборгованість в сумі 59 мільйонів гривень, то майно і рахунки підприємства наразі під арештом», – зазначила очільниця юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич.

Вона також додала, що на комісії охорони здоров’я, що відбулася 28 вересня, розглядали правку щодо приєднання протезного заводу до Першого медоб’єднання Львова. Проте депутати остаточно не погодили це рішення, відтак долю підприємства вирішуватиме Львівська міська рада.

Як пояснив у коментарі Tvoemisto.tv секретар комісії охорони здоров’я ЛМР Євген Кузик, позицією комісії є те, що за умови, що протезний завод стане власністю міста, необхідно створювати його як окреме ЛКП.

«Ми ще будемо окремо це обговорювати і наразі не готові давати цьому юридичну оцінку. Але на комісії ми наголосили, що поки не будемо кудись приєднувати його. Варто зробити так, щоб цей завод працював не лише на Перше ТМО, а й на всю Україну та підписати меморандуми і з іншими установами, для прикладу, Superhumans, «Джерелом» та багатьма іншими медичними установами, в яких є такі потреби», – пояснив він.

Зазначимо, що загальна площа будівель Львівського протезного заводу становить 14840,9 кв.м. До складу підприємства входять такі відокремлені підрозділи:

  • Івано-Франківський протезно-ортопедичний цех (вул. Гуцульська, 9 м. Івано- Франківськ) – загальна площа будівель 1744 кв. м.
  • Рівненський протезно-ортопедичний цех (вул. Павлюченка, 35 м. Рівне) – загальна площа будівель 1097,4 кв. м.
  • Луцький протезно-ортопедичний цех (вул. Конякіна, 4 м. Луцьк) – загальна площа будівель 1325,3 кв. м.
  • Мукачівський протезно-ортопедичний цех (вул. Івана-Франка, 56 м. Мукачево) – загальна площа будівель 1204,6 кв. м.

«Проєктом ухвали передбачено обсяг інвестицій близько 350-390 млн. грн, з них в капітальний ремонт і реконструкцію (капітальні інвестиції) – 270-300 млн. грн, устаткування і обладнання – 80-90 млн. грн», – йдеться у коментарі до проєкту ухвали.

Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування розташований на вул. Рудненській, засноване у 1921 році. Завод виготовляє протези на основі іноземних комплектуючих.

Опубліковано

Львівська прокуратура запобігла ремонту дороги Жидачів – Верчани на Львівщині за 156 млн

Прокурори Львівської обласної прокуратури виявили спірний договір підряду, наслідком якого мало бути незаконне виділення з бюджету коштів у значних розмірах.

Встановлено, що між Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації та одним із одеських товариств (ред. ТОВ «Автомагістраль-Південь») було укладено договір підряду.

Згідно останнього суб’єкт господарювання мав виконати поточний ремонт автомобільної дороги загального користування «Жидачів-Верчани». Вартість таких робіт становила понад 156 млн грн.

Однак, згідно моніторингу Держаудитслужби підрядника неправомірно визнано переможцем у тендері, оскільки при подачі заявки були відсутні обов’язкові документи.

У зв’язку з цим прокуратурою заявлено позов про визнання недійсним договору підряду. Проте сторони погодилися з доводами прокурора та розірвали спірний договір не чекаючи рішення суду.

Відтак, за результатами вжитих заходів представницького характеру вдалося запобігти використанню бюджетних коштів.

Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення Жидачів – Верчани мала здійснювати одеська компанія «Автомагістраль-Південь». Відповідну угоду за результатами тендеру уклав департамент дорожнього господарства Львівської ОДА наприкінці осені 2021 року.

Опубліковано

Міноборони збільшило перелік військових, які отримуватимуть додаткові виплати

Міністерство оборони збільшило перелік військовослужбовців, які отримують додаткову винагороду, також виплати збільшені пораненим, інструкторам навчальних центрів, строковикам та курсантам, інформує Міноборони.

Оновлене грошове забезпечення військовослужбовці почнуть отримувати з 29-го вересня.

Так, додаткова винагорода надійде на рахунки наступних категорій військових:

  • 100 000 гривень – військовослужбовці ракетних військ, артилерії та протиповітряної оборони, які здійснюють вогневе ураження противника, без умови перебування в районі ведення бойових дій.
  • 100 000 гривень – військовослужбовці, які здійснюють розмінування у районах ведення бойових дій (раніше вони отримували 30 000).
  • 50 000 гривень – військовослужбовці зі складу командування та штабів (у тому числі поза районами ведення бойових дій), які здійснюють управління частинами та підрозділами, що ведуть бойові дії.
  • 30 000 гривень – військовослужбовцям за виконання бойових завдань з розмінування поза районами ведення бойових дій.

Серед іншого збільшені виплати пораненим, інструкторам навчальних центрів, строковикам та курсантам:

Поранені військовослужбовці, які перебувають у розпорядженні понад два місяці та за станом здоров’я не мають змоги виконувати обов’язки військової служби за відповідними посадами, отримуватимуть додатково 20 100 гривень.

Інструктори учбових центрів отримуватимуть додатково від 15 000 до 30 000 гривень. Строковики – 6 000 гривень. Курсанти – 2 350 гривень.

Опубліковано

Із 3 жовтня Нацбанк впроваджує гнучкий обмінний курс

Національний банк України (НБУ), який з кінця липня 2022 року утримує офіційний курс гривні 36,5686 грн/1 дол, з 3 жовтня переходить у режим керованої гнучкості обмінного курсу.

З огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП Національний банк переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. Про це йдеться у повідомленні регулятора.

Відмінність від «плаваючого курсу». Керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до 24.02.2022. За поточного режиму НБУ продовжить ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому.

НБУ, зокрема, компенсуватиме структурний дефіцит валюти. Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Крім того, НБУ суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Механізм курсоутворення. Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку за активної участі НБУ.

Водночас курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і останні півтора року. Йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків.

Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися.

НБУ продовжить докладати зусиль для мінімізації різниці між готівковим та офіційним курсами.

Передумови. Перехід до керованої гнучкості курсу став можливим завдяки ґрунтовній підготовчій роботі із залученням міжнародних експертів та урахуванням найкращого світового досвіду, а також з огляду на сформованість та стійкість макроекономічних передумов, як-то:

  • сталий прогрес у зниженні інфляції,
  • накопичення значного рівня міжнародних резервів,
  • збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП як інструментів захисту заощаджень від інфляційного знецінення.

Це дає змогу забезпечити контрольованість переходу та мінімізувати ризики для фінансового ринку, економіки та громадян.

Мета. Новий курсовий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до зміни внутрішніх і зовнішніх умов та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу.

Також керована гнучкість офіційного курсу стане важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому.

Незмінним пріоритетним завданням НБУ лишатиметься збереження курсової стійкості.

Опубліковано

Мережа заправок KLO йде на захід: перша заправна станція з’явилась на Львівщині

Під брендом KLO у Львівській області за адресою місто Борислав, вул. Трускавецька, 90Г відкрився новий автозаправний комплекс ще в серпні. Про це enkorr повідомили у прес-службі мережі.

«АЗК KLO, що раніше були зосереджені в Києві й області, розширюють свою присутність на західні регіони України. Звичайно, в найкращих традиціях KLO — сервіс, безпека, розвиток», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що комплекс KLO у Бориславі — це компактний і зручний АЗК, на якому можна заправити авто якісним пальним, випити кави і перекусити, а також придбати товари у магазині.

«Вважаємо гарним знаком відкрити KLO на заході України саме в Бориславі, першій нафтовій столиці нашої держави. Компактна заправка з усім необхідним, на наш погляд, має сподобатися як містянам, так і мандрівникам, чий шлях пролягає Бориславом. Ми хочемо, щоб цей АЗК став зручним місцем, де можна призначати зустрічі на шляху, випити кави, перекусити смачним фаст-фудом і, звісно, заправитися якісним пальним», — повідомили у компанії.

У KLO також розповіли, що цей комплекс було відкрито за системою франчайзингу.

Ціни на пальне:

Довідка. Перша АЗК KLO була відкрита в смт Корчувате в 1995 році. Наразі під брендом KLO працює понад 70 АЗК у столиці та Київській, Житомирській, Чернігівській, Чернівецькій областях та тепер у Львівській. 

Опубліковано

Індустріальний парк у Львові першим отримав міжнародну страховку від воєнних ризиків на $9 млн

Агентство з гарантування інвестицій Світового банку (MIGA) застрахувало перший інвестиційний проєкт від воєнних ризиків, повідомила перший віцепремʼєр – міністр економіки Юлія Свириденко. Проєкт M10 Industrial Park у Львові отримав гарантію на суму до $9,2 млн, йдеться у пресрелізі MIGA.

MIGA надає гарантії на суму до $9,2 млн кіпрській компанії UIPH Ukrainian Industrial Property Holding Limited (60% акцій належить Dragon Capital) на її прямі інвестиції та акціонерну позику у проект індустріального парку M10 Lviv Industrial Park на випадок воєнних ризиків та громадянських заворушень на період до 10 років.

Свириденко пояснила, що це гарантія на кредитні кошти, які бере компанія, для будівництва та експлуатації складського комплексу та супутньої інфраструктури в промисловому парку M10.

Проєкт отримає сертифікацію «зеленого будівництва».

«Ми дуже довго йшли до цього важливого рішення […] Це сигнал не лише для нових потенційних інвесторів, які розглядають можливості інвестування в Україну. Але й перший крок до запуску ринку страхування від воєнних ризиків», – зазначила Свириденко.

«Ми вдячні MIGA за підтримку України та нашої «зеленої» інвестиції у індустріальний парк M10 у Львові», – сказав Томаш Фіала, гендиректор компанії Dragon Capital. «Широкий доступ до гарантій є ключовим фактором для збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну в умовах війни», – додав бізнесмен.

Ризики, які покриває ця гарантія, безпосередньо повʼязані з війною – фізичне руйнування обʼєкту внаслідок ворожих обстрілів та/або втрата контролю над ним.

Угода додає Dragon Capital оптимізму: компанія розраховує продовжити співпрацю з MIGA в рамках проєкту М10 Lviv Industrial Park, який буде масштабуватися, уточнює Сакун. Утім, щоб отримати навіть порівняно невелику за сумою гарантію, українській компанії довелося витратити пів року часу та підготувати детальну заявку. «Ретельність аналізу швидше нагадує M&A угоди», – каже Сакун.

Що Dragon Capital зробила, щоб стати першою українською компанією, що отримала «воєнну страховку»?

М10 Lviv Industrial Park – поки що єдиний український проєкт, якому MIGA запропонувала та надала гарантії. Агентство ще з кінця минулого року розглядає кілька обʼєктів, однак реалізувати вдалося лише один. Паплайн із кількох українських компаній MIGA сформувала ще наприкінці 2022-го, розповідала в інтервʼю Forbes міністерка економіки Юлія Свириденко. Тоді йшлося про пілотний проєкт на $30 млн до кінця 2022-го, уточнювала Свириденко. У «робочому» списку були одна українська та дві іноземні компанії з індустрій фінансів, логістики та промислової інфраструктури.

Dragon Capital вирішила подати заявку на страхування від MIGA для М10 Lviv Industrial Park саме після консультацій з Мінекономіки, каже Сакун. «Вони, а також Офіс президента були рушійною силою цього процесу», – згадує він.

Про що йдеться? Сакун виділяє три ключові для MIGA напрямки.

  1. Джерела походження коштів. Хто акціонери, звідки в них гроші, усі класичні практики KYC (Know Your Client, – Forbes), перелічує Сакун. «Якщо це не «біла» та прозора компанія зі зрозумілими джерелами фінансування, то, в принципі, можна навіть і не починати розмову», – каже він.
  2. Бізнес-модель. Чому компанія займається певним проєктом та чому він є важливим для регіону чи країни загалом, зазначає Сакун. Останній критерій має особливе значення для MIGA, згадує він.
  3. Технічна складова. Йдеться про глибокий технічний аудит проєкту на предмет відповідності певним критеріям якості. Це фінансова, економічна та юридична складова, перераховує Сакун.
    Скільки підготовка заявки у MIGA коштувала Dragon Capital? «Прямих фінансових видатків у нас було нуль, але ми витратили дуже багато часу», – констатує Сакун.

Залучення держави у цьому процесі важливе, оскільки один із параметрів, на який орієнтується MIGA, – вплив проєкту на розвиток регіону, розповідає Сакун. Уся процедура від подачі заявки до підписання угоди зайняла близько пів року, уточнює він.