Категорія: Корисне

Опубліковано

Я − проста вчителька. Але я знаю 1 спосіб покінчити з булінгом і знущанням в школах!

Ця стаття була вперше опублікована у блозі Momastery. За один день нею поділилося більше 1 мільйона людей, за 4 дні − близько 4 мільйонів. Автор − Гленнон Дойл, колумністка, письменниця і мати п’ятикласника.

Вона звернулася до вчительки сина, Кейсі Пітерс, з проханням пояснити їй новий спосіб ділення в стовпчик. Жінка погано розуміла, як це працює.

Але замість цього в розмові з учителькою Гленн з’ясувала, як тій вдається успішно боротися з цькуванням серед школярів.

Протягом кількох хвилин ми говорили про те, яка це відповідальна справа — виховувати дітей. Ми зійшлися на тому, що навчання математиці і читанню — не найголовніше завдання вчителя.

Важливіше сформувати особистість дитини, допомогти їй влитися у ширше соціальне коло. Це коло, на нашу думку, повинно складатися з добрих і сміливих людей.

Ось що вчителька розповіла мені про це.

Кожну п’ятницю вона просить своїх учнів взяти аркуш паперу і записати імена чотирьох дітей, з якими вони хотіли б сидіти на наступному тижні.

Діти знають − їх побажання можуть і не взяти до уваги.

Вона також просить дітей вказати одного учня з класу, який, на їхню думку, на цьому тижні особливо відзначився. Всі листочки передаються особисто в руки вчителеві.

Кожен вечір п’ятниці вчителька присвячує тому, що переглядає відповіді дітей. Вона шукає щось спільне.

Кого діти не згадали взагалі?

Хто не знає, з ким би хотів сидіти?

Чиє ім’я ніколи не згадується, коли вона просить назвати учня, який відзначився?

У кого минулого тижня було мільйон друзів, а цього тижня немає жодного?

Вчителька шукає самотніх дітей. Вона шукає учнів, які безуспішно намагаються налагодити зв’язок з однокласниками.

Вона знаходить тих, кого відкинули, чиї зусилля залишаються непоміченими. Вона намагається виявити тих, хто піддається цькуванню і тих, хто у цьому цькуванні бере участь.

Я думаю, що це найкраща стратегія, з якою я коли-небудь стикалася. Це схоже на рентгенівський знімок класу, з допомогою якого можна побачити серця учнів.

Це схоже на видобуток золота. Золото − це ті деякі, кому потрібна невелика допомога, кому необхідно, щоб дорослі навчили їх, як заводити друзів, як влитися в колектив і як поділитися тим, що вони мають.

Кожен вчитель знає, що знущання зазвичай відбуваються за межами їх поля зору.Часто діти, які йому піддаються, надто залякані, щоб розповісти про це. Правду можна відшукати тільки в цих особистих опитуваннях.

Вона почала використовувати цей спосіб після масового вбивства в школі “Колумбайн”.

Ця неймовірна жінка спостерігала за трагедією в школі, розуміючи: ВСІ НАСИЛЬСТВА ПОЧИНАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ВТРАТУ ЗВ’ЯЗКУ. Причина зовнішнього насильства − внутрішня самотність.

Діти, яких не помічають, зрештою роблять так, щоб їх помітили. І використовують для цього будь-які засоби.

Вона вирішила почати боротьбу з насильством з раннього віку і зробити все, що в її силах. Коли вона сидить у порожньому класі, вивчаючи листочки з відповідями 11-річних школярів, вона насправді РЯТУЄ ЖИТТЯ.

Я в цьому переконана. Вона рятує життя.

Вона знаходить тих, хто втратив зв’язок, а потім надає їм необхідну допомогу. Для неї це математика. Це МАТЕМАТИКА.

У всьому є любов − навіть у математиці. Дивно. Вона йде у відставку в цьому році − після багаторічної роботи з порятунку життів.

Ось на що потрібно витрачати життя: шукати обділених любов’ю, самотніх, знедолених. Її старання змінюють траєкторію нашого світу.

ВЧІТЬСЯ, КОЛЕГИ. Ви перші на лінії оборони. Наша надія лише на те, що ви робите в класному кабінеті, коли ніхто не бачить.

Вчителі, у вас за плечима мільйон батьків, які просять вас:

«Нас не хвилюють прокляті стандартизовані тести. Ми дбаємо лише про те, щоб ви навчили наших дітей бути хоробрими і добрими. І ми дякуємо вам. Ми дякуємо вам за порятунок життів».

Будьте уважні до своїх дітей і не перекладайте всю відповідальність за їх виховання на вчителів! Ваша любов і увага здатні створити чудеса!

Джерело: Тутка

Опубліковано

17 продуктів, схожих на органи, які вони бережуть

А ви чули про лікування за теорією сигнатур?

Помідори – для серця, авокадо – для матки. Давно люди були твердо переконані, що природа дала людині все необхідне для лікування. Вчення про сигнатури говорить: для органів корисні овочі і фрукти, які на них схожі.

Теорія сигнатур з’явилася ще в давнину. Відповідно до неї, продукти, які зовні нагадують органи людського тіла, допомагають у зміцненні їх здоров’я та лікуванні захворювань. Такі сигнатури базуються на кольорі, текстурі, формі овочів, фруктів і трав, а також особливості середовища, в яких вони ростуть.

Ось список таких продуктів:

1) Волоський горіх – мозок.

Форма, зморшки і лінії у волоських горіхів нагадують людський мозок. Він навіть має дві половини – праву і ліву, подібно до двох півкуль мозку. Волоський горіх називають їжею для мозку: в ньому багато Омега-3 жирних кислот, які підвищують активність мозку.

2) Морква – очі.

Морква у розрізі схожа на наші очі. У ній міститься велика кількість бета-каротину, який надає овочу помітного помаранчевого кольору. Бета-каротин знижує ризик розвитку катаракти і запобігає віковій деградації зору.

3) Селера – кістки.

Стебла селери дуже нагадують довгі кістки, тому не дивно, що вона зміцнює кісткову структуру людини. Рослина багата на кремній і натрій. Дефіцит останнього викликає крихкість кісток. Тому селера ідеально підходить, щоб усунути недолік натрію в організмі.

4) Помідори – серце.

Розріжте помідор навпіл і ви побачите, що всередині він червоний і має чотири секції або камери, як і людське серце. Томатний сік багатий вітаміном B6, який відіграє важливу роль в зміцненні стінок судин. Цей напій знижує ризик розвитку тромбозу.

Його рекомендують пити при варикозній хворобі, гіпертонії і стенокардії, а також після перенесеного інфаркту міокарда.

5) Авокадо – матка.

Матка має форму лампи – як і авокадо. Цей фрукт багатий фолієвою кислотою, вона значно знижує ризик виникнення передракових і ракових утворень в шийці матки.

Дослідження підтверджують: вживання одного авокадо на тиждень підтримує гормональний баланс і сприяє схудненню. Цікаво, що період від цвітіння авокадо до дозрівання плода триває 9 місяців.

6) Печериці – вуха.

Розріжте печерицю навпіл і побачите, що за формою її половинка нагадує людське вухо. Ці гриби дуже корисні для нашого слуху – вони є прекрасним джерелом вітаміну D. Він зміцнює крихітні кістки в вухах, які відповідають за передачу звуків до мозку.

7) Грейпфрут і апельсин – груди.

У розрізі грейпфрут й апельсин нагадують будову жіночих грудей. В цьому немає нічого дивного! Апельсини покращують лімфотоки в організмі. Лімфа ж виводить шлаки і хвороботворні мікроби з нашого організму і зміцнює наш імунітет.

Грейпфрут містить особливі фітохімічні з’єднання – лімоноіди, вони перешкоджають утворенню ракових клітин в тканинах молочної залози.

8) Виноград – легені

Виноград схожий на альвеоли – утворення в легенях, через які кров насичується киснем. Цей фрукт знижує ймовірність розвитку раку легень. У складі винограду є проантоціанідіни, які усувають симптоми астми, викликані алергією.

9) Імбир – шлунок.

Імбирний корінь нагадує форму нашого шлунка. Він ідеально підходить для тих, хто має розлади шлунку, синдром подразненого шлунку, страждає від нудоти і ранкового нездужання.

10) Огірки і спаржа мають форму чоловічого статевого органу.

Ці овочі стимулюють викид тестостерону і покращують ерекцію.

11) Папайя допомагає очистити товсту кишку і покращує роботу травної системи.

12) Полуниця за формою нагадує зуби.

Вона корисна при кровоточивості ясен, а також для зміцнення зубної емалі.

13) Маслини – чимось нагадують жіночі яєчники, вони допомагають запобігти раку шийки матки і привести до ладу гормональний фон жінки.

14) Боби нагадують нирки, вони і справді допомагають підтримувати функцію цього органу.

15) Броколі – ракові клітини.

Суцвіття броколі подібні до ракових клітин. Недавні дослідження довели, якщо споживати броколі хоча б два рази на тиждень, можна істотно знизити ризик раку передміхурової залози.

16) Банани – посмішка.

Банан за формою нагадує людську усмішку. Банан на сніданок або ланч дійсно змусить вас посміхнутися. Цей фрукт стимулює виробництво серотоніну, який відповідає за наш настрій і життєрадісність. Одного банана вам вистачить, щоб цілий день перебувати у прекрасному настрої.

17) Насіння інжиру нагадують чоловічу сперму і насправді збільшують її кількість, швидкість і рухливість.

Обов’язково внесіть всі ці продукти в свій раціон, щоб оздоровити організм! Навіть якщо вони вам нічого не нагадують!

Переклад Тутка

Опубліковано

7 головних помилок у вихованні дітей

Батьки витрачають масу сил і енергії на те, щоб дати своїм дітям все найкраще. На жаль, надмірна любов і турбота про дітей часто заважають розвинути в них такі якості, як самостійність, відповідальність та лідерство.

Цю проблему детально вивчив Тім Елмор, фахівець з лідерства та автор численних бестселерів про виховання. Він виявив типові помилки батьків, які заважають дітям досягти успіху в дорослому житті.

Ми рекомендуємо всім теперішнім і майбутнім батькам ознайомитися зі статтею Елмора, щоб не робити подібних помилок.

1. Ми не дозволяємо дітям відчувати ризик

Ми живемо в світі, в якому загрози оточують нас на кожному кроці. Розуміючи це, ми робимо все, щоб захистити наших дітей. Але психологи з Європи впевнені: якщо дитина не грається на вулиці, якщо їй жодного разу не довелося впасти і обдерти коліно, то в дорослому житті вона часто страждає від різноманітних фобій і комплексів.

Дітям потрібно кілька разів впасти, щоб зрозуміти, що в цьому немає нічого страшного. Підлітку треба посваритися і пережити гіркоту втрати першого кохання, щоб стати емоційно зрілим – без цього неможливі тривалі стосунки. Якщо батьки виключають всі ризики з життя дітей, є висока ймовірність того, що дитина в майбутньому стане зарозумілою, пихатою і з низькою самооцінкою.

2. Ми кидаємося на допомогу надто швидко

Сучасне покоління молоді не розвиває в собі безліч вмінь, які ще 30 років тому були властиві кожній дитині. Ми прагнемо в усьому «допомогти» дитині і оточуємо надмірною турботою, в результаті чого позбавляємо її необхідності самій вирішувати проблеми і шукати вихід зі складних ситуацій.

Рано чи пізно дитина звикає до того, що хтось «прийде на допомогу». У реальному світі такого не буде, тому дитина виявиться непристосованою до дорослого життя.

3. Ми захоплюємося ними занадто легко

Питанням про підвищення самооцінки дітей в школі задалися в 1980-і роки. На більшості змагань почало діяти правило «кожен – переможець», «медаль – кожному учаснику». Такий підхід дозволяє дитині відчувати себе особливою, але дослідження показують, що у цього методу є непередбачені наслідки.

Згодом дитина починає помічати, що мама і тато – єдині, хто вважає, що вона чудова, в той час як ніхто інший навіть не згадує про це. Діти починають сумніватися в точці зору своїх батьків. Їм, звичайно, приємно, що їх хвалять, але вони розуміють, що ніякої їхньої заслуги в цьому немає. І якщо ми захоплюємося ними занадто легко, діти починають шахраювати, перебільшувати і обманювати, щоб уникати складних ситуацій. А коли виростають, то не здатні протистояти негараздам та справлятися з ними.

4. Ми дозволяємо почуттю провини стати на шляху успіху

Ваша дитина не повинна любити вас кожну хвилину. Дитина зможе оговтатися від розчарування, але вона навряд чи оговтається від розбещеності. Не бійтеся говорити дітям «ні» і «не зараз» і дозвольте їм боротися за те, що вони дійсно цінують.

Часто ми даємо дітям те, що вони просять в якості заохочення. А якщо в сім’ї кілька дітей, то ми вважаємо несправедливим обділяти інших. Таким чином за заслуги однієї дитини заохочуються всі – так діти звикають до незаслужених винагород. У житті такого не буде. А якщо відносини в родині будуються тільки на матеріальній винагороді, діти не будуть відчувати ні внутрішньої мотивації, ні любові.

5. Ми не ділимося власними помилками з минулого

Настане день, і підліток захоче «розправити крила» і набратися власного досвіду. Як дорослі, ми повинні дозволити їм зробити це, але це не означає, що ми не можемо допомогти їм трохи розібратися в життєвих реаліях.

Поділіться з ними помилками, які ви зробили в їхньому віці, але не зловживайте моралями – такий урок відразу ж буде відкинутий підлітком. Діти повинні бути готові до зустрічі з реальністю і повинні навчитися відповідати за наслідки своїх рішень. Поділіться, що ви відчували в схожих ситуаціях, як їх вирішили і що засвоїли з них.

6. Ми помилково вважаємо, що інтелект або обдарованість – це зрілість

Інтелект часто сприймається як рівень зрілості дитини, в результаті чого батьки вважають, що розумна дитина готова до зустрічі з реальним світом. Але це, на жаль, не так.

Тільки тому, що дитина обдарована в одній сфері, не означає, що вона легко впорається з усіма. Немає ніякого чарівного «віку відповідальності» або точного моменту, коли дитині час давати певний рівень свободи. Але є перевірене правило – спостерігайте за іншими дітьми того ж віку. І якщо ви помічаєте, що вони вже більш вільні у своєму виборі і більш самостійні, ймовірно, ви самі стримуєте рівень незалежності своєї дитини.

7. Ми самі не робимо того, чому вчимо дітей

Відповідальність кожного з батьків – допомогти створити модель життя для дитини. Життя, в якому вона буде грати головну роль і буде брати відповідальність за свої слова і дії. Дивлячись правді в очі, для початку потрібно бути таким самому. Тому що дитина буде вчитися не на ваших словах, а на ваших вчинках. Англійське прислів’я говорить: «Не виховуй дітей, вони все одно будуть схожі на тебе. Виховуй себе».

Джерело: https://coma.in.ua 
Опубліковано

Як не падати духом: 9 способів мотивації до дії!

Часто буває, що обставини складаються не найкращим чином, а то і просто без видимих причин у людей псується настрій і зникає бажання щось робити.

Щоб уникнути таких ситуацій, повторюйте щодня ці прості істини, і у вас будуть всі шанси стати забезпеченою, успішною, цікавою у спілкуванні людиною.

Отже, ось десять істин, які добре мотивують і надихають!

Вчасно сказані самому собі, вони можуть змінити наступні події докорінно, якщо їх повторювати щодня – вплинуть на підсвідомість так, як заняття в тренажерній залі впливають на наші м’язи. Поступово нові звички і настанови поведінки стануть вашою суттю.

Ось ці чарівні слова:

Чого треба боятися?

Багато з нас найбільше бояться померти. Але чи цього треба боятися? Значно гірше дозволити собі животіти і згаснути, будучи ще живим. Життя дане нам для того, щоб ми розвивалися, удосконалювалися, розкривали свій потенціал. Не бійся зробити помилку, дій!

Весь час робити щось, лише для виконання самої дії

Можна витратити купу зусиль без видимого результату, ходити на зустрічі, вести листування по електронній пошті та бесіди по телефоні, складати численні звіти, а іноді буває досить однієї дії, щоб негайно скласти обставини правильно і наприклад, укласти важливий контракт.

Пам’ятайте, зробити означає домогтися результату!

Сильні люди вміють посміхатися

Навчіться посміхатися. Посмішка привертає людей, вони починають бачити в вас впевнену, рішучу, добру людину. Посміхніться без будь-якої причини, походіть вдома з посмішкою на обличчі кілька хвилин. Поступово ваш настрій покращиться, ви відчуєте приплив внутрішніх сил, з’явиться енергія і віра в себе.

Не зупиняйтеся, можливо, ви перебуваєте в сантиметрі від тріумфу

Чим довше триває робота над чимось, тим ближчим є успіх. Всі пройдені невдачі збагачують ваш досвід, дарують нові знання. Рішуче йдіть до кінця, не кидайте справи на півдорозі, досягайте мети.

Не приймайте думку людей про себе як незаперечну істину

Хто може знати вас в усіх подробицях, крім вас самих? Звичайно, ніхто! Не звертайте особливої уваги на те, що думають люди, які вас оточують, нікому не відомо все, що ви пережили, пройшли, дізналися і подолали. Вислухайте, але не сприймайте як істину.

Життя коротке

Кожна літня людина розповість вам, що були часи, коли вона вважала, ніби все попереду. А півстоліття промайнуло, як один день.

Ніколи не думайте, що у вас є час на довгі роздуми і розгойдування. Треба починати діяти вже зараз. Пам’ятайте, життя може перерватися в будь-яку мить.

Тільки ми самі відповідаємо за те, де зараз перебуваємо

Не подобається теперішній стан речей? Все просто: пора почати вибирати інші рішення, діяти по-новому. Варіанти є завжди, адже навіть бездіяльність і відсутність прийнятого рішення – також дія!

Минулого не існує

Живіть нинішнім моментом. У кожної людини зберігаються в пам’яті минулі події, але реальність – це поточний час. У реальності є лише те, що ви переживаєте в цю мить. А минуле пішло безповоротно, його треба відпустити з усіма негативними епізодами, переживаннями і подіями. Будьте зосереджені на своїх нинішніх справах.

Не забувайте подякувати

Будьте вдячні всім і завжди, життя дає вам лише те, що ви віддаєте. Не варто плекати злих помислів, коли хтось вчинив з вами погано. Просто скажіть цій людині «дякую» за те, що знаєте тепер, з ким не треба мати спільних справ і близько спілкуватися. Подякуйте собі за те, що змогли залишитися спокійним у ситуації, коли інші починають нервуватися і злитися.

За таке ставлення до навколишнього світу Всесвіт обдарує вас оптимістичним ставленням до життя і новими можливостями.

Джерело Тутка

Опубліковано

Перед тим, як одружитись з жінкою, чоловік повинен розлучитись з мамою

Дуже часто спостерігаю картину, як одружуються хлопці, які все життя прожили з мамою. І це сумне видовище. Дуже сумне, пише Форпост.

Життя чоловіка призначене для перемоги над собою, а не для щастя, чи насолоди – як життя жінки. Бо дівчинка народжується ідеальною, а хлопчик – заготовкою.

Чоловік – це випадково виживший хлопчик

І часто мами не розуміють цього і тримають свого синочка дома, жаліють його і не дозволяють йому помилятись. Не дозволяють йому перебувати в дискомфорті, не дозволяють переїхати на орендовану квартиру, на довго кудись поїхати і т.д.

Хлопчик в 18 років живе з мамою, в 25, в 30 і в 100.
І в результаті – наш хлопчик ситий, спокійний і абсолютно не готовий до життя.

Він ніколи нічого не втрачав, боїться ризикувати, боїться помилятись.

Але чоловік росте тільки в дискомфорті

Чоловік зобов’язаний бути старшим для жінки, тому він повинен мати великий досвід перемог і поразок. Бо в сім’ї буде дуже багато випробувань і якщо чоловік не готовий до них – він хлопчик

І наш хлопчик буде вимагати від дівчини, щоб вона була мамочкою для нього. Але жодна жінка не готова до такого. І жінка не буде вірною і підсвідомо завжди шукатиме справжнього чоловіка. А чоловік захоче бути для когось героєм.

Тому мами – копайте свого сина з дому, бо ви думаєте, що ви бажаєте щастя хлопцю, щоб він не напрягався і виховуєте його по-жіночому принципу. А в результаті копаєте йому яму.

Хлопці – ставайте якомога швидше самостійними

Дякую, що читаєш це! Гарного тобі життя!

Опубліковано

30 речей, які потрібно припинити з собою робити

Як сказала Марія Робінсон, “Нікому не дано повернутися в минуле, щоб змінити його, зате кожен може почати все спочатку, щоб створити новий фінал”. Але перш за все вам потрібно припинити робити те, що може вас зупинити.

І ось з чого можна почати:

1. Припиніть проводити час не з тими людьми. Життя занадто коротке, щоб проводити її з людьми, які вичавлюють вас дотла. Якщо хтось хоче, щоб ви були присутні в його житті, він подбає про вас. Вам не доведеться боротися за місце. Ніколи не чіпляйтеся за тих, хто постійно нівелює вашу цінність. І пам’ятайте, що ваші справжні друзі – це не ті, хто підтримує вас, коли ви і так на коні, а ті, хто залишається поруч, коли справи у вас погано.

2. Припиніть тікати від своїх проблем. Зустрічайте їх обличчям до обличчя. Ні, це не буде легко. У світі немає істоти, здатної ідеально тримати удар. Від нас не вимагається моментально вирішити всі проблеми. Ми просто інакше влаштовані. Ми створені так, щоб засмутитися, засмутитися, випробувати біль, можливо, навіть впасти. У цьому і є сенс життя – стикатися з проблемами, вчитися, адаптуватися і зрештою вирішувати їх. Саме це і робить нас людьми.

3. Припиніть брехати самим собі. Наше життя може покращитися лише тоді, коли ми дозволяємо собі ризик, і перший наш обов’язок – це бути чесними із самими собою.

4. Припиніть відсувати свої потреби на задній план. Найстрашніше втратити себе, вкладаючи занадто багато в любов до когось іншого і забуваючи про власну винятковість. Ні, не залишайте інших, але допоможіть й собі. Якщо існує відповідний момент, щоб почути себе і зробити те, що для вас дійсно важливо, то цей момент настав.

5. Не намагайтеся бути кимось іншим. Одне з найскладніших завдань у житті – це бути самим собою у світі, який намагається зробити вас схожим на всіх інших. Хтось завжди буде гарнішим, хтось завжди буде розумнішим, а хтось завжди буде молодшим, але вони ніколи не будуть вами. Не намагайтеся змінити себе на радість людям. Будьте собою і ті, хто вам дійсно потрібен, полюблять вас таким, яким ви є.

6. Припиніть триматися за минуле. Ви не зможете почати новий розділ свого життя, поки будете перечитувати попередній.

7. Припиніть боятися зробити помилку. Робити щось і помилятися – як мінімум у десять разів ефективніше, ніж нічого не робити. Кожен успіх несе сліди минулих невдач, і кожна невдача веде до успіху. Зрештою ви набагато більше будете шкодувати про те, чого ви НЕ зробили, а не про те, що зробили.

8. Припиніть лаяти себе за минулі помилки. Ми можемо любити не ту людину і оплакувати свої помилки, але навіть якщо все йде не так, одне можна сказати точно: помилки допомагають нам знайти правильну людину і правильні речі. Ми всі помиляємося, боремося і навіть оплакуємо помилки минулого. Але ви не ваші помилки, ви не ваша боротьба, ви – тут і зараз маєте можливість вибудувати свій день і своє майбутнє. Що б не сталося у вашому житті, це готує вас до ще одного кроку в майбутнє.

9. Припиніть намагатися купити щастя. Багато чого з того, що ми хочемо, коштує дорого. Але правда полягає в тому, що речі, які дійсно роблять нас щасливими – любов, сміх і робота над своїми почуттями – абсолютно безкоштовні.

10. Припиніть шукати когось, щоб стати щасливим. Якщо ви незадоволені собою, своєю особистістю, то і довгострокові відносини з кимось не зроблять вас щасливішими. Потрібно створити стабільність у своєму житті, перш ніж ділитися нею з кимось ще.

11. Припиніть байдикувати. Не роздумуйте занадто довго, інакше ви створите проблеми навіть там, де їх не було. Оцінюйте ситуацію і робіть рішучі дії. Ви не зможете змінити те, якщо відмовляєтеся чинити опір. Будь-який прогрес пов’язаний з ризиком. І тут важлива послідовність.

12. Припиніть думати, що ви не готові. Ніхто і ніколи не відчуває себе готовим до чогось на 100%. Більшість серйозних можливостей змушують нас вийти за межі нашої зони комфорту, а значить, ми дійсно будемо відчувати дискомфорт.

13. Припиніть втягуватися у відносини через неправильні причини. Стосунки потрібно будувати з розумом. Краще бути наодинці, ніж у поганій компанії. Не потрібно поспішати з вибором. Якщо щось має статися, воно станеться – в ​​потрібний час, з потрібною людиною і на найкращих підставах. Поринайте в любов, коли вам того хочеться, а не тоді, коли відчуєте себе самотнім.

14. Припиніть відмовлятися від нових відносин тільки тому, що старі не працювали. У всіх, кого б ви не зустріли, є свої цілі. Хтось перевірятиме вас, хтось – використовуватиме, а деякі будуть вчити вас. Але найважливіше, що деякі з них будуть бачити в вас лише найкраще.

15. Припиніть конкурувати з усіма. Не переживайте, що інші в чомусь успішніші, анід ви. Сконцентруйтеся на досягненні власних щоденних рекордів. Прагніть до успіху в боротьбі ІЗ САМИМ СОБОЮ.

16. Припиніть заздрити. Заздрість – це мистецтво підрахунку чужих благ замість своїх власних. Запитайте себе: “Що є у мене з того, що кожен хочів би мати?”

17. Припиніть скаржитися і жаліти себе. Ви можете не бачити чи не розуміти всього, що відбувається і це може бути болісно. Але озирніться на все погане, що траплялось з вами в минулому. Ви побачите, що найчастіше це приводило вас до успіху, важливої людини, стану душі чи ситуації. Посміхніться ж! Нехай всі знають, що сьогодні ви набагато сильніші, ніж були вчора.

18. Припиніть ображатись, абоне проживайте життя з ненавистю в серці. У кінцевому підсумку ви нашкодите собі більше, ніж людям, яких ненавидите. Прощення не означає “мене влаштовує все, що ви зі мною зробили”. Воно говорить: “Я не дозволю зруйнувати моє щастя назавжди”. Прощення – це відпустити, знайти спокій і звільнити себе. І пам’ятайте, що прощати треба не лише інших людей, а й самих себе. Якщо це необхідно, вибачте себе і рухайтеся далі, щоб спробувати наступного разу впоратися краще.

19. Припиніть дозволяти іншим зводити вас до їхнього рівня. Не треба зменшувати планку, щоб відповідати тим, хто відмовляється її підвищувати.

20. Припиніть витрачати час на пояснення. Ваші друзі цього не потребують, а вороги не повірять вам в будь-якому випадку. Просто робіть так як дійсно вважаєте правильним.

21. Припиніть бігати по колу. Зазвичай час зробити глибокий вдих приходить саме тоді, коли у вас немає на це часу. Поки ви продовжуєте робити те, що робите, ви продовжуєте отримувати те, що отримуєте. Іноді потрібно дистанціюватися, щоб побачити все в правдивому світлі.

22. Припиніть нехтувати дрібницями. Насолоджуйтесь дрібницями, оскільки в один прекрасний день ви можете озирнутися назад і виявити, що це були великі речі. Краща частина вашого життя складається з незначних безіменних моментів, витрачених на те, щоб подарувати усмішку людині, яка для вас дійсно важлива.

23. Припиніть спроби зробити все ідеально. Реальний світ винагороджує НЕ перфекціоністів, а тих, хто прагне досягти своєї мети.

24. Припиніть йти по шляху найменшого опору. Життя не таке просте, особливо якщо ви плануєте досягти чогось великого. Не вибирайте легкий шлях. Зробіть що-небудь екстраординарне.

25. Припиніть робити вигляд, що все гаразд, якщо це не так. Нічого страшного, якщо ви розслабитеся на деякий час. Ви не повинні завжди бути сильним і немає необхідності постійно доводити, що все йде добре. Не потрібно переживати через те, що подумають інші – поплачте, якщо це вам потрібно: сльози цілющі. Чим раніше ви це зробите, тим швидше зможете посміхатися.

26. Припиніть звинувачувати інших у своїх проблемах. Досягнення вашої мрії безпосередньо залежить від того, наскільки ви берете відповідальність за своє життя. Коли ви звинувачуєте інших за те, що з вами відбувається, ви відмовляєтеся від відповідальності і даєте іншим владу над цією стороною вашого життя.

27. Припиніть намагатися бути всім для всіх. Це неможливо, ви просто спалите себе. Але якщо ви подаруєте радість одній людині, це може змінити світ. Можливо, не весь світ, але його світ – точно. Тому сфокусуйтеся.

28. Припиніть занадто багато турбуватися. Занепокоєння не врятує нас від завтрашніх труднощів, воно лише позбавить нас сьогоднішньої радості. Один зі способів перевірити чи варто через щось непокоїтись – це задати собі питання: “Чи буде це важливо через рік? Три роки? П’ять років?” Якщо ні, то не варто й турбуватися.

29. Припиніть фокусуватися на речах, яких ви не хочете. Зосередьтесь на тому, чого ви дійсно хочете. Позитивне мислення – один з ключових моментів великого успіху. Якщо ви щоранку прокидаєтеся з думкою, що у вашому житті сьогодні відбудеться щось прекрасне, рано чи пізно ви помітите, що були праві.

30. Припиніть бути невдячним. Незалежно від того, наскільки гарні чи погані ваші справи, прокидаючись, кожен день дякуйте за своє життя. Хтось десь зараз відчайдушно бореться за своє. Замість думок про свої поневіряння спробуйте думати про те, що у вас є.

Опубліковано

7 способів покращити розумову активність з самого ранку

Щоб допомогти мозку швидше працювати та ефективніше вирішувати складні завдання, спробуйте виконувати ці прості прийоми для підсилення і покращення розумової активності організму щоранку.

Основи покращення розумової діяльності

Багато хто з нас розривається між важким робочим навантаженням, налагодженням відносин з колегами і партнерами та проведенням часу з родиною, а потім ледь знаходить час для речей, які приносять задоволення лише собі. Стрес знижує нашу концентрацію, робить нас дратівливішими і схильними до депресії, а тому шкодить відносинам, як сімейним, так і робочим.

“Розминка нашого розуму вранці, така собі “розумова зарядка”, може поставити нас на правильний шлях на весь день, допоможе розвинути гнучкість мислення, а також дасть можливість спокійніше спілкуватися і ефективно працювати з колегами”, – говорить Дженніфер Волкін, нейропсихолог з Нью Йорку. Поєднання цих простих заходів зранку може допомогти вам працювати продуктивніше протягом всього дня.

Розслабляйтеся з гарною книжкою

Зараз важко знайти час для простих речей, які допомагають розслабити і стимулювати наше мислення. Читання, безумовно, одна з таких речей. Це можуть бути книги, газети або інтернет-статті.

“Одним з найкращих занять, які збагачують наш розум новою інформацією, є читання”, – говорить Джейсон Ліав, нейрохірург з Каліфорнії, – “Гарна книга або ранкова газета є не тільки хорошим способом розслабитись і чудово почати свій день, вони також допомагають відволіктися від вчорашніх справ і переключитися на нові, сьогоднішні”.

Найголовніше, що читання може змінити рамки сприйняття вашого розуму, тож протягом дня ви подивитесь на свої робочі завдання по-іншому. Саме таким чином читання може зробити вас розумнішим, здоровішим і щасливішим.

Фізичні вправи

Всі ми знаємо, яку важливу роль відіграють фізичні вправи для нашого здоров’я та настрою, але існують деякі додаткові причини, що змусять вас підвищити продуктивність ще до роботи.

“Вправи насправді змінюють хімію мозку, і їхнє виконання навіть прирівнюють до вживання антидепресантів”, – стверджує доктор Волкін, – “Вони сигналізують організму про випуск кількох ключових нейромедіаторів, багато з яких грають важливу роль у підтримці нашого мозку активним, коли ми стаємо старшими”.

Вправи також допомагають збагатити кров киснем, який дуже важливий для потужної роботи мозку, що сприяє більш швидкому прийняттю рішень, здоровому глузду та пам’яті. Нещодавнє дослідження, яке поєднувало тренування пам’яті з йогою для літніх людей, показало значне поліпшення продуктивності пам’яті. Це означає, що фізичні вправи покращують ефект тренування мозку.

Медитація

В той час як люди використовують медитацію ще з давніх часів, вчені тільки останнім часом зосередили свою увагу на розумінні того, як медитація може допомогти поліпшити увагу, концентрацію, зменшити занепокоєння і депресію, а також поліпшити наш загальний психологічний стан. Люди, які займаються медитацією, показують кращі розумові результати, вони здатні швидше згадувати та запам’ятовувати інформацію.

Слухайте класичну музику

Вже давно говорять, що ніжні, тихі звуки класичних мелодій, такі як твори Моцарта і Бетховена, дуже корисні для мозку і для продуктивності в цілому. Найбільш відоме дослідження включає в себе так званий ефект Моцарта, який полягає у тому, що прослуховування класичної музики може поліпшити просторово-часове сприйняття людини, тобто її здатність мислити довгостроково і абстрактно.

Ще одне дослідження Університету штату Іллінойс виявило, що прослуховування музики у всіх видах робіт і професій збільшило продуктивність на 6%. “Прослуховування класичної музики під час ранкової зарядки, чи в той час, коли ви одягаєтеся, дуже добре впливає на вашу нервову систему, і це може значно поліпшити ваше мовлення, когнітивні функції і загальну увагу та концентрацію”, – говорить Діан Грісел, доктор філософії, підприємець і визнаний тренер з психології та здоров’я. Музика допоможе вам бути спокійним, здоровим і щасливим.

Розгадуйте головоломки

“Навіть просто розгадуючи кросворди або онлайн-тести, ви кидаєте виклик своєму розуму, що допомагає побудувати когнітивні резерви”, – говорить доктор Волкін. Найкращим впливом на мозок є не тільки завдання, які складно вирішити, а також і зміна цих завдань, наприклад: судоку, ігри на запам’ятовування та інше. Чергування завдань підвищує розумову активність організму, здатність пристосовуватися до змін і швидко на них реагувати. Багато з цих тестувань можуть бути виконані всього лише за кілька хвилин кожного дня. Можна також тестувати різні навички у різні дні.

Добре відпочивайте вночі

Це здається очевидним, але багато опитувань і соціальних досліджень виявляють, що майже половина людей спить менше, ніж сім годин на добу. “Вченими вже доведено, що сон впливає на нашу здатність швидко щось пригадувати”, – розповідає доктор Грісел, – “Дефіцит сну може призвести навіть до таких наслідків, як інтоксикація організму”.

Найкращим способом налаштувати ваше тіло на ефективну роботу наступного дня є складання графіку сну, якого ви постійно повинні дотримуватися. А також було б добре почитати хорошу книжку перед сном. Переконайтеся, що у вашій кімнаті темно і прохолодно. Ідеальною температурою є 18-19 градусів за Цельсієм. Це найголовніші умови для глибокого сну.

Складіть список подяк

Коли ви звертаєте увагу на речі, за які ви вдячні у вашому житті, ваш мозок працює краще. Дивовижно, чи не так? “Дослідження мозку показують, що негативні моделі мислення змінюють мозок в негативному ключі, але навпаки, будучи вдячним і думаючи про це, ви налаштовуєте свій мозок на хороший настрій”, – говорить доктор Амен.

Кожного дня записуйте п’ять речей, за які ви вдячні, неважливо, чи це стосується вашої собаки, роботи, чи навіть того, що будівництво під вашими вікнами нарешті закінчилося. Дослідження, проведені в Університеті штату Пенсильванія, виявили, що коли люди виконували цю вправу, вони значно піднімали свій рівень щастя всього за три тижні. Інші дослідження довели, що люди, які висловлюють подяку на регулярній основі, є більш здоровими і оптимістичними, роблять більший прогрес у напрямку своїх цілей і мають більше відчуття благополуччя. Насправді, це серйозний стимул! Перевірте на собі цю методику, щоби покращити здоров’я.

Від CIKAVOZNATY.COM.UA

Опубліковано

Через математичний приклад інтернет користувачі розділилися на два табори

У Twitter картинка з математичним прикладом стала віральною. Намагаючись розв’язати приклад, користувачі розділилися на два табори через різні варіанти відповіді, пише Inspired.

Частина користувачів при розв’язанні отримує відповідь 1, а частина – 16. Навіть калькулятори по-різному розв’язують цей приклад.

Обидві відповіді насправді правильні, а причина розбіжностей – у некоректній нотації. Приклад складений так, що в ньому хтось спочатку виконує дію множення, а хтось – ділення. Це й призводить до різних відповідей.

Опубліковано

20 відмінностей людини, в якій уживаються інтроверт і екстраверт

Якщо ви схожі на мене, то ви екстравертований інтроверт. Ви добре відчуваєте себе серед людей, але періодично потребуєте побути на самоті.

“Так не буває. Ти або той, або інший », – кажуть зазвичай.
Ні, буває. Я такий. І безліч інших людей теж. І ми часто опиняємося незрозумілими.

Наприклад, люди часто бачать в мені абсолютно невиправного екстраверта, який звик отримувати увагу з усіх боків. І вони поняття не мають, яке задоволення приносить мені читання в тиші, подалі від чужих очей.

Справа в тому, що екстраверсія і інтроверсія – це не взаємовиключні явища. Це спектр, і ви можете перебувати в будь-якій його частині.

Такі, як я, перебувають приблизно посередині.
Деякі з нас вчилися бути більш товариськими, розуміючи, що людська природа заснована на взаємодії.
Щоб уникнути плутанини, я склав список речей, які варто знати про екстравертованих інтровертів.

1. Ми тихі, але це не означає, що ми не хочемо спілкуватися з вами
Найчастіше у нас є безліч думок, які нам хотілося б обговорити, але ми не впевнені, що вони вас зацікавлять. Краще ми послухаємо вас – просто тому, що хочемо побільше про вас дізнатися і тому, що вам подобається говорити.

2. Те, що нам подобається бути в оточенні людей, не означає, що ми готові говорити
Говоріння вимагає величезних зусиль. Нам досить просто перебувати в оточенні людей, щоб відчувати себе щасливими.

3. Нам подобається спілкування один на один
Камерні посиденьки сам на сам своєю інтимністю подобаються нам набагато більше, ніж багатолюдні компанії. У приватній бесіді ми отримуємо можливість по-справжньому дізнатися про вас і поговорити про важливі речі, замість того, щоб перекидатися незначними репліками в розмові великої групи.

4. Іноді ми не відповідаємо на повідомлення, тому що не хочемо розмовляти – взагалі ні з ким
Це не означає, що ми бісимося або ненавидимо всіх навколо. Іноді спілкування буває так багато, що ми повністю вичерпуємо себе, і нас не вистачає ні на балаканину, ні на СМС, ні на повідомлення в соцмережі. Ми так само відкриті для розмови – але тільки не зараз. Трохи пізніше.

5. Ми готові познайомитися з вашими іншими друзями. Просто попередьте нас заздалегідь про це
Ми не закриті для нових знайомств, просто для нас це досить складно. Нам в буквальному сенсі потрібно підготувати себе до спілкування і змиритися з думкою, що доведеться багато розмовляти.

6. Іноді ми відчуваємо себе самотніми
Важко балансувати між потребою побути наодинці з собою і відчуттям самотності. Часто нам хочеться «вийти в люди», тому що нам самотньо, але затишок і комфорт власної квартири просто не дозволяють залишити її.

7. Нас важко витягнути куди-небудь, але, якщо це вдається, ми веселимося по повній
Іноді потрібен якийсь примус, щоб витягнути нас з дому. Не те, щоб ми не хотіли йти, ні, просто ми відразу починаємо думати: «А що, якщо там буде нудно? Я міг би спокійно дочитати свою книгу. А раптом квитки продані? Або вони взагалі не хочуть мене бачити і покликали просто з ввічливості?»Ми конструюємо в головах сотні причин для того, щоб не залишати будинок.

8. Ми із задоволенням побалакаємо з вашими батьками / друзями / колегами, але потім нам буде потрібен час в тиші
Нам дійсно потрібна «підзарядка» мовчанням після довгих розмов.

9. Ми не найбільш балакучі в компанії, але ми завжди готові підтримати інших
Ми обов’язково підтримаємо в бесіді кого-небудь, якщо виникне необхідність. Ми знаємо, що спілкування не завжди буває комфортним, і якщо бачимо, що комусь в розмові доводиться ще гірше, ніж нам, то зробимо все можливе, щоб йому допомогти.

10. Зазвичай ми не влаштовуємо вечірки, але, якщо влаштовуємо – це справжній виклик для нас
Нам важко уявити, що можна організувати для себе і у себе якусь подію. Ми навіть не думаємо, що людям захотілося б приїхати на нашу вечірку. Але якщо ми наважуємося на це, то підходимо до справи з усією можливою відповідальністю.

11. Ми завжди живемо у власній голові
Навіть якщо ми в даний момент вибралися зі своєї оболонки і оточені людьми, ми все ще занурені в глибини власного внутрішнього світу.

12. Товариськість і вдумливість іноді роблять з нас лідерів. Але це не означає, що ми хочемо похвали
Люди думають, що ми хочемо бути лідерами. Ми можемо встати і говорити перед натовпом, коли це потрібно. Ми можемо приймати рішення, коли це потрібно. Але ми часто аналізуємо себе і даємо не надто високу оцінку своїм навичкам. Іноді ми думаємо, що недостатньо хороші для ролі лідера. Ми завжди вважаємо, що могли б бути кращими.

13. Ми балансуємо між бажанням, щоб наша праця була помічена і оцінена, і панікою від думки, що хтось витратить на нас більше 30 секунд
Іноді ми хочемо уваги, в інший же час не можемо повірити, що хтось готовий приділити нам хоча б 10 секунд свого часу.

14. Інші вважають нас кокетливими. Це не так
Ми розуміємо, що взаємодія з людьми – невід’ємна частина життя, тому ми намагаємося продемонструвати людям щиру зацікавленість в них.

15. Ми сердимося на себе, коли залишаємося вдома і відмовляємо своїм друзям
Саме тому іноді ми змушуємо себе «вийти у світ». Ми хочемо, щоб наші друзі знали, як нам подобається проводити з ними час.

16. Ви можете зустріти нас в кафе і кав’ярнях. Часто ми буваємо там одні
Іноді нам просто хочеться бути поряд з людьми – навіть якщо це незнайомці. Це відмінний компроміс для того, кому потрібно суспільство, але не хочеться спілкування.

17. Ми постійно намагаємося контролювати свого внутрішнього інтроверта
Це трапляється, коли ми опиняємося посеред дійсно великого натовпу. В голові починає стукати єдина думка: «О ні, почалося. Мені потрібно поговорити з кимось прямо зараз », і, якщо це не відбувається, ми ризикуємо замкнутися в собі всерйоз і надовго.

8. Ми не любимо світські бесіди
Ми завжди раді уникнути короткої розмови ні про що, якщо це можливо. Нам цікаво, про що ви думаєте, які ваші життєві цілі, як живе ваша сім’я. Нам не цікаво говорити про погану погоду. Але, якщо вам комфортно говорити про неї, – окей, ми згодні.

19. Наші друзі рідко складають одну компанію
Зазвичай ми вибираємо одну-дві людини з різних соціальних груп, і вони стають нашими близькими друзями. Найчастіше вони залишаються з нами на все життя, і ми готові на все заради них.

20. Якщо ви нам подобаєтеся, то це серйозно
Ми дуже розбірливі в тому, на кого можна витратити час і енергію. Якщо ми вибираємо вас, прийміть це як комплімент. Серйозно. Справа не в тому, що ми настільки закохані в себе. Просто для нас спілкування- це втомлива боротьба з собою. І ми не хочемо витрачати енергію на людей, чиє суспільство не приносить нам задоволення.

Опубліковано

7 помилок, які ми чинимо з любові до дітей

Я люблю свою доньку. Їй нічого не бракує. Кожну вільну хвилину ми проводимо разом. Щодня я запитую себе: чи я – добра мама? Бо з любові можна допустити помилок…

Помилка №1: «Виручати» дитину у важких ситуаціях

Люди, які мали в житті численні труднощі, часто собі постановляють, що їх діти будуть мати життя, встелене трояндами. Вони прагнуть до того, щоб усунути всілякі труднощі і проблеми зі шляху своїх чад. Люди, що зростали в бідних сім’ях, де треба було допомагати по господарству, прибирати і варити їсти, а на канікулах працювати, щоб раз в кілька днів дозволити собі поїхати на прогулянку з друзями, коли стають дорослими, пам’ятають про це і прагнуть, щоб їх діти цього не переживали.

Але чому ні? Поставимо собі запитання: чого це нас навчило? Який досвід ми здобули? Може виявитись, що ми навчились цінувати гроші, або ж вперше відчули почуття гордості за себе самих, бо самі чогось добились. Чи дійсно ми хочемо позбавити своїх дітей всього цього? Життя ставить перед нами виклики, а, приймаючи їх, ми перевіряємо на що ми здатні. Ми перевіряємо ким ми є, які наші сильні сторони, а що нам не під силу і над чим варто працювати. «Виручання» обкрадає в дітей ініціативу і мотивацію до дії. Бо для чого мені щось робити, старатись, я ж і так скоро отримаю від батьків усе, чого забажаю? Такий напрямок – по похилій.

Помилка №2: Обороняти від вчинення помилок

Кожен з нас має на рахунку хоча б кілька таких помилок, від яких хотів би застерегти свою дитину. Тому часто ми їй щось забороняємо, переживаючи, що вона отримає поразку. Однак, це – не найкращий шлях. Добра порада: вчитись на чужих помилках – часто є тільки мрією. Насправді, так не вдасться, або ж вдасться, але лише на певний відсоток. Бо як мені зрозуміти природу помилки, яку хтось вчинив: її контекст, обставини, мотивацію, а потім піддати глибоким роздумам і перенести на своє життя? Це дійсно важко. Не неможливо, але важко. А особливо для дитини. Що ж варто зробити для того, щоб наші діти чинили якомога менше помилок?

Існує два шляхи, що доповнюють один одного. Перший – дозволити помилитись. Другий – розмовляти про наслідки. Дозволити помилитись – це знайти момент, коли ця помилка не буде ще багато коштувати дитині, і дозволити дитині її зробити. Використаю метафору: якщо ми ніколи не дозволимо дитині впасти з іграшкового коника, то коли вона сяде на великого коня – падіння з нього буде набагато болючішим. Або ж дозвольмо дитині вчинити помилку в безпечному середовищі перш, ніж вона почне робити її там, де не буде підтримки, де вона буде на самоті. І тоді поговоримо про наслідки помилки, про те, що трапилось, хто постраждав, що можна було зробити по-іншому. В такий спосіб ми допоможемо дитині освоїти поразку, опрацювати її і зробити висновки. Другий шлях, тобто розмова про наслідки і вміння передбачувати, є також дуже важливий. Якщо ми не хочемо, щоб дитина вживала наркотики, то варто переглянути з нею фільм, який показує, що наркотики роблять з людиною, і влаштуймо діалог. Тут важливо розмовляти, а не моралізувати. Послухай, що думає твоя дитина, що чує. Запитай: а що може трапитись, якщо…? А як можна поступити по-іншому? А що в цій ситуації добре? Кожне запитання відкриває нову перспективу і будує порозуміння.

Помилка №3: Вивищувати дитину до небес

Від того часу, коли батьки зрозуміли, що важливо хвалити дитину, ми спостерігаємо різні підходи. Деякі з них – хоча й випливають з найкращих намірів – у віддаленій перспективі є згубними для дитини. Останнім часом мені все більше хочеться замінити слово «хвалити» на «оцінити». «Хвалити» асоціюється з похвалою за добру, бажану поведінку. Як пес, який отримує кісточку за правильно виконану команду. В той же час «оцінювання» є визнанням цінності чийогось досягнення. Дитина дістала в школі «дванадцятку», а я кажу, що пишаюсь нею, бо бачила як вона багато вчилась, готувалась до контрольної і дивуюсь її витривалістю. Це – дуже глибокий комплімент, а подальший розвиток діалогу показує дитині, що я дійсно нею цікавлюсь.

Але можна б було сказати: «Чудово! Повертайся до навчання» – і це вже завчена, автоматична реакція, а не справжнє зацікавлення успіхом, бо ми не присвячуємо свого часу, щоб оцінити зусилля і здобутки дитини. Ще інша справа – перебільшувати у похвалі. Коли вивищуємо свою дитину до небес, з перебільшенням вихваляємо її перед знайомими: «Марічка така здібна, вона наймудріша дитина в школі, в неї тільки одинадцятки і дванадцятки!». І що ми робимо в такому випадку? По-перше, створюємо нереальний образ дитини – бо ніхто не є у всьому і завжди найкращий. Таким чином ми сприяємо вихованню нарциса. Але ще гіршим наслідком є те, що дитина, слухаючи про себе лише в найвищому ступені порівняння, не відчуває, що може зробити якусь помилку, що може це все зруйнувати. Бо в такому випадку розчарує батьків. Тому дитина створює в собі страх перед невдачею і всіма силами намагається задовольнити батьків. У всьому, і навіть у похвалі, потрібно зберігати автентичність і міру.

Помилка №4: Приховувати від дитини правду

Приховування має багато вимірів, і завжди в його основі є страх бути справжнім. Почнімо з такого приховування чогось від дітей, чого їм не слід брати. Коли я була ще дитиною, я завжди знала, де вдома лежать гроші. Батьки час від часу перераховували їх при мені, щоб з’ясувати скільки їх залишилось «до зарплати». Для мене це не була тема-табу. Тому в мене ніколи не було спокуси вкрасти гроші. Я знала, де вони лежать, але коли мені потрібні були гроші, я запитувала батьків чи можу взяти. Якщо в нашому домі не буде тем-табу, тоді кожну ситуацію можна буде розглядати в щирості. Більшість заборон тільки збільшує спокусу їх поламати.

Інший тип приховування – переконувати дитину, що все гаразд тоді, коли так насправді не є. Наприклад, дитина спостерігає і бачить, що вдома нервова атмосфера. Коли вона запитує і отримує відповідь, що все гаразд, тоді вона отримує ще більший стрес, бо підсвідомо знає, що якщо хтось не хоче надати їй відповідь, то це означає, що справа дуже важлива. Крім того, дитина відчуває, що її ігнорують, виключають. Я не розумію, чому не можна сказати дитині, що в нас фінансові труднощі, тому потрібно затягнути пояси. Сідаємо за стіл і всі домашні говорять, від чого готові відмовитись і на чому від тепер будемо економити. Так само можна говорити з дитиною про хвороби і смерть. Чому дитина не має знати, що бабуся погано почувається, що вона хворіє, що ми хочемо її відвідати, щоб додати сил. Це ми, дорослі, боїмось хвороби і смерті, і ці страхи проектуємо на дітей. Ми бережемо їх від них, приховуючи правду про життя: що люди хворіють і вмирають, деколи занадто швидко.

Помилка №5: Заперечувати емоції

«Ну все, не плач. Мама поцілує, і перестане боліти», – часто спостерігаємо таку реакцію батьків тоді, коли дитина розіб’є собі коліно. Я й сама себе неодноразово на такому ловила. На вигляд це тепла, гарна картина, коли дитинка переживає свій біль в обіймах батьків. Але чи насправді переживає? Отож-бо й ні, бо ми не дозволяємо їй пережити біль, а тільки маскуємо його, заперечуємо: «Ну, все-все, вже не болить»…

Цим самим ми даємо дитині повідомлення, що її емоції неправдиві, що її біль не існує. Але ж цей біль є, і він реальний, і дитина зовсім не бреше, і дійсно так себе почуває. Найкраще було б визнати те, що дитина має рацію, сказати, що нам дуже шкода; сказати, що ми не знаємо як швидко, але біль мине – бо так зазвичай буває. Найгірше – це кричати: «Не ний, не так тебе вже і болить!», бо крім заперечення емоцій, ми додатково впокорюємо дитину. Відповідною і звичною реакцією на біль іншої особи є співчуття, а не надавання добрих порад, заперечення чи висміювання.

Помилка №6: Посвячувати самих себе

Не знаю, звідки в нас, батьків, таке велике прагнення посвятити себе заради «добра» дитини… Нам здається, що якщо ми занедбаємо наші потреби, але водночас відповімо на всі потреби дитини – то вона буде щаслива. Немає нічого більш помилкового. Можна занедбати себе і за рахунок власних потреб реалізувати потреби інших, але зрештою ці місяці, чи роки занедбування, дадуть про себе знати.

Відомий польський терапевт Войцех Айхельбергер у своїй книжці «Як виховати щасливих дітей» так відповідає на запитання в назві: «Щоб виховати щасливих дітей, треба самому бути щасливим». Я відчуваю в цьому велику простоту і мудрість водночас. Той, хто в житті буде занедбувати себе самого, буде відмовляти собі в щасті, самореалізації, гідності – не є здатним водночас передати ці цінності дитині. Не є, бо діти дуже добре вміють спостерігати і бачити відсутність спільного між словами і поведінкою батьків. Черпати радість від життя, досягати того, що добре, радіти успіхам – усе це потрібно показувати дитині, а не лише розповідати про них.

Помилка №7: Проектувати майбутнє дитини

Батьки часто говорять, що «підштовхують» дітей в якомусь напрямку, допомагаючи їм зробити «правильний» вибір. Це мав би бути вираз їх «турботи» про дитину. Однак часто це вияв страхів, потреби контролювати, а також вигоди батьків. Моя дитина буде лікарем, юристом, архітектором… Батьки мріють про світле майбутнє для свого чада, про те, що на нього чекає успіх, він знайде ідеального партнера в житті і дасть їм внуків. Однак, при цьому ми часто не звертаємо уваги на потреби самої дитини, вважаючи, що ми знаємо краще, бо вже маємо життєвий досвід. Чому проектування майбутнього дитини може бути виявом страху чи потреби контролювати? Ми не знаємо, що нам принесе майбутнє, але все ж хочемо трошки його відкоригувати. Тому ми будуємо плани і очікуємо, що дитина в них впишеться. Однак ми повинні знати, що це не буде план нашої дитини, а тільки наш. Що це не буде її вибір, а наш. І що таким чином ми відповідаємо не на потреби дитини, а на свої, чи навіть на свій страх перед майбутнім.

Часом тут буває закладена вигода батьків, потреба продовжувати певну традицію, наприклад, батько є стоматологом, тому дитина також має перейняти сімейний бізнес. Ми вважаємо, що завдяки цьому дитині буде легше. Але чи не відбираємо ми в дитини право вільного вибору? І чи, часом, не позбавляємо дитину щастя, обираючи для неї професію, чоловіка/дружину чи місце для життя? Кажуть, що дорога до пекла викладена добрими намірами. Вірю, що кожен з нас хоче для своєї дитини найкращого. Однак, часом варто стати збоку і запитати себе чи когось, кому довіряємо, чи я раптом не хочу «занадто доброго»? І чи те, що я роблю, насправді принесе в майбутньому добрий плід?

Джерело tutkatamka.com.ua