Категорія: Корисне

Журналісти львівського антикoрyпцiйного сайту «Наші гроші. Львів» розробили інструкцію, де зібрали корисну інформацію для львів’ян, як перевірити законність будівництва у місті. Зокрема, дотримуючись інструкції, можна уникнути купівлі квартир у забудовників, які зводять житло без необхідних документів.

Здебільшого такі забудовники не мають дозвільних документів або будують із пoрушеннями чинного законодавства.

Одним із перших кроків перед купівлею квартири має бути пошук інформації про новобудову та компанію-забудовника у інтернеті, зокрема публікації місцевих ЗМІ. Таким чином можна довідатись, чи причетний забудовник до якихось aфер.

Також можна скористатись картою новобудов Львова від Асоціації західноукраїнських забудовників, де вказано чи має фірма необхідні дозволи для будівництва.

У офісі продавця нерухомості журналісти радять запитати про наявність таких документів: затверджена проектна документація, документи на землю, дозвіл на проведення будівельних робіт від Інспекції ДАБК, містобудівні умови та обмеження від виконкому ЛМР, дозволи організацій, що мають свої комунікації на території будівництва, експертний звіт.

Деякі з цих документів можна перевірити онлайн. Зокрема, на кадастровій карті або на сайті GISfile можна переглянути, на підставі яких документів забудовник користується земельною ділянкою та чи вона призначена для будівництва житлових будинків. Щоб побачити повну інформацію про ділянку та її користувачів, необхідно мати електронний цифровий підпис.

Наявність містобудівних умов та обмежень можна перевірити в однойменному реєстрі, або у розділі «Документи» на сайті ЛМР (там також публікують зміни до містобудівних умов та обмежень).

Перевірити наявність дозволу на виконання будівельних робіт можна у реєстрі дозвільних документів на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції. Також у реєстрі можна перевірити наявність будівельної ліцензії у забудовника.

У Єдиному держреєстрі юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань можна перевірити, чи не перебуває ця компанія у стані припинення. Найкраще шукати за восьмизначним кодом ЄДРПОУ, який має кожна юрсоба. А у сyдовому реєстрі можна пошукати сyдові справи, у яких фігурує забудовник.

Також можна звертатись до Львівської міськради чи Інспекції ДАБК із запитом про доступ до публічної інформації щодо певного будівництва.

Львів’яни також можуть звернутися за безкоштовною юридичною консультацією до Асоціації західноукраїнських забудовників.

Цікаво, що раніше Єдиний державний веб-портал відкритих даних оприлюднив дані Єдиного реєстру документів. Згідно з ними, Львів посідає перше місце в Україні за кількістю новобудов у 2019 році. Так, минулоріч у місті з’явилось 95 будинків площею понад 1 млн кв. м.

Експерти відзначають, що у Львові найбільша кількість законних новобудов. Якість містобудівної документації у таких містах, як Львів, Івано-Франківськ і Тернопіль суттєво якісніші, ніж ті, які є, наприклад, у Києві.

У дитинстві багато хто з нас із задоволенням потішалися над приятелями, які не вимовляли звук «р» або над тими, хто кумедно свистів під час зміни молочних зубів. Однак сьогодні такі милі недоліки замінили більш серйозні проблеми з вимовою, мисленням і світоглядом молодого покоління. В причинах і можливих наслідках нам допомогла розібратися Наталія Бублик, вчитель-логопед.

Наскільки добре говорять наші діти?

Діти, батьки яких сьогодні звертаються за мовною корекцією, дуже сильно відрізняються від дітей, народжених 10-15 років тому. Це зовсім інше покоління. Раніше у більшості малюків була порушена звуковимова. Завдання логопеда зводилося до того, щоб поставити правильні звуки, автоматизувати їх і диференціювати від інших, схожих за звучанням або артикуляційному укладу. Найчастіше потрібно коригувати шиплячі звуки й так звані сонорні звуки, в основному «л» і «р», рідше свистячі звуки. Вони відпрацьовувалися поетапно на різноманітному мовному матеріалі й поступово входили в мову дитини.

На сьогодні діти, які мають потребу тільки в корекції звуковимови, зустрічаються все рідше і рідше. Зараз за допомогою звертаються батьки молодших дошкільнят, які в 3-3,5 і навіть в 4 роки практично не розмовляють. У них обмежений активний словник, пасивний словник також не відповідає віку. Звуковимова страждає, причому постановки вимагають навіть голосні звуки, наприклад «и» і голосні раннього онтогенезу, такі як «х», «ф», «в» і т. д.

Зазвичай у таких дітей порушена складова структура слова: вони вимовляють слово частково, використовуючи або перший, або останній склад. Якщо слово вимовляється більш повно, то при цьому в ньому можуть зустрічатися заміни складів або перестановка їх місцями. Граматичний лад мовлення також не розвинений відповідно до віку, тобто малюки плутають займенники чоловічого і жіночого роду, закінчення дієслів, прикметників і т. д.

Нині популярні такі фахівці, як: логопед-дефектолог, логопед-психолог і логопед-нейропсихолог — бо, окрім проблем з промовою, присутні й інші.

Дефектолог, наприклад, займається корекцією когнітивних функцій: пам’яті, уваги та мислення. Працює над розвитком пізнавальної сфери дитини.

Психолог, своєю чергою, допомагає розв’язувати проблеми в емоційно-вольовій сфері, коригує порушення мотивації, наприклад, зниження мотивації до контакту з оточенням.

Нова категорія фахівців, до послуг яких зараз дуже часто звертаються — нейропсихологи. Вони здатні ефективно працювати з такими дітьми, які не мають особливих зауважень з боку неврологів, демонструють кмітливість, розуміння мови, але їх власне мовлення істотно відстає від вікової норми.

На даний час в логопедії фахівці орієнтуються у визначенні норми на праці 1980-х років. Згідно з ними, у дитини до 5 років, практично повністю формується мова, далі вона вдосконалюється, ускладнюється, але основні правила і мовні норми дитиною повинні вже бути засвоєні.

У нормі — дитина вимовляє всі звуки й слова правильно, має пасивний словниковий запас в кілька тисяч слів, її мова зрозуміла і послідовна. На жаль, сучасні діти говорять гірше, ніж їхні батьки в тому ж віці. Те, що старше покоління освоювало до 5 років, малюки XXI століття освоюють років до 6, а часом і пізніше.

Щоб переглянути норми мовного розвитку, необхідно провести масштабну дослідницьку роботу. Зараз ми не маємо актуальних даних, але, оцінюючи об’єктивно молоде покоління, я бачу вихід в більш гнучку оцінку результатів логопедичної діагностики.

Одним зі способів пристосуватися до мінливої ​​ситуації є інклюзивна освіта. Вона сприяє інтеграції хлопців з особливими можливостями здоров’я в шкільний колектив, дозволяє освоювати загальноосвітні програми, мати більше шансів для соціалізації та психологічної адаптації.

Які причини й наслідки ситуації, що склалася?

На державному рівні причина таких змін сформульована як «генетична втома нації». На мій погляд, причин багато: це й екологія, якість повітря, води, їжі, і генетичні захворювання, і особливості перебігу вагітності, пологів, і ритм життя з наявністю стресів, і недоліки виховання, відсутність повноцінного спілкування батьків з дитиною, психологічна ситуація в сім’ї та т. д.

Що робити суспільству і, зокрема, батькам для порятунку покоління, що підростає?

Що я б точно порадила, так це усвідомлено підійти до вагітності. Це одна з перших цеглинок, що закладають здоров’я і добробут дитини. Мінімум стресів під час вагітності, дбайливе ставлення до психіки майбутньої матері, комфортний режим і повноцінне харчування. Нічого нового, проте сучасні жінки цим часто нехтують. Особливо ця порада стосується жінок, які живуть у великих містах.

Якщо говорити про пологи, то найкращий спосіб — це, звичайно, той, який задумала сама природа. Якщо є така можливість і лікарі не наполягають на кесаревому розтині, використанні анестезії, то природні пологи повинні бути в пріоритеті.

У процесі росту малюка батьки повинні створити йому всі умови для гармонійного розвитку. Якщо у вас немає досвідчених бабусь або особистого досвіду, почитайте про етапи розвитку дітей в літературі, ведіть щоденник. Записуйте в нього, в якому віці вперше перевернулася ваша дитина, сіла, почала повзати.

У перший рік життя найголовніший орієнтир — це фізичний розвиток малюка, увага до цієї сфери дозволить вам помітити, якщо щось йде не так, і вчасно звернутися до фахівця. Щоденні заняття нівелюють більшість виявлених на цьому етапі проблем розвитку. Наприклад, дайте більше простору повзунку, щоб він не почав ходити занадто рано. Повзання — це складне рухове уміння, що дозволяє зміцнити міжпівкульні зв’язки, закласти можливості для виконання в майбутньому таких завдань, як читання і письмо. Головне, не перешкоджати гармонійному розвитку, а допомогти підтримати маленького дослідника.

Коли дитина підросте, не поспішайте показувати їй гаджети. Діти чудово їх освоюють, чим дуже вражають батьків. Однак, практика показує, що використання гаджетів (смартфонів, планшетів і т. д.) Знижує вроджений пізнавальний інтерес, мотивацію до вербального спілкування, а також сильно перевантажує психіку малюків. Краще живого спілкування для розвитку мовлення дитини немає нічого. Батьки для дитини — це носії мови, саме вони навчають своє чадо, передають йому життєвий досвід, як побутовий, так і соціальний. Неможливо переоцінити роль батьків.

Підсумувавши, хочу сказати, будьте уважні до своєї дитини. Саме увага дозволить вам не занедбати свого малюка, а виростити його здоровим і щасливим.

Незалежно від того, усвідомлюєте ви це чи ні, але ваш успіх і світогляд також можуть залежати від людей, з якими ви оточуєте себе. На думку дослідників, ваш успіх може залежати і від того, з ким ви одружуєтесь.

Так, результати недавнього дослідження, опубліковані Carnegie Mellon University, показують, що чоловік/дружина можуть впливати на прийняті вами рішення, в кінцевому підсумку сприяючи або заважаючи вашому успіху.

Доведено, що люди, у яких є надійна підтримка в особі другої половинки, більш схильні «дозволяти собі досягти успіху в житті».

Люди, яких підтримує партнер, схильні братися за вирішення більш складних завдань. До такого висновку вчені прийшли після вивчення життя 163 сімейних пар. Перед кожним з партнерів був поставлений вибір: розв’язати просту задачу або ж позмагатися за якийсь приз. При цьому дослідники ретельно документували всі розмови подружжя між собою.

Як з’ясувалося, ті з учасників експерименту, кому була надана велика підтримка з боку партнера, частіше погоджувалися боротися за винагороду. І навпаки – ті, кого в родині підтримували менш активно, робили свій вибір на користь простого завдання.

Але на цьому дослідження не закінчилися. Коли вчені зв’язалися з тими ж парами через півроку, то виявили, що у тих, хто змагався за приз, стосунки стали міцнішими, покращився добробут і підвищився загальний рівень щастя в порівнянні з тими, хто волів утриматися від конкуренції.

Як говорить Брук Фіні, професор психології і автор дослідження, команді вчених вдалося довести, що підтримка, яку люди отримують в момент прийняття важливих рішень (на зразок вибору нової роботи або розширення кола знайомств), дуже сильно впливає на їх майбутнє добробут.

Партнер або допомагає вам домогтися успіху, мотивуючи використовувати різні можливості, або ж перешкоджає вам у цьому, знижуючи ймовірність того, що ви скористаєтеся існуючими можливостями.

Відомі пари підтверджують висновки вчених

Напевно, найкращим доказом теорії вчених є найвідоміші пари сучасності. Барак і Мішель Обама, Марк Цукерберг і Прісцилла Чан, Jay-Z і Beyonce – і це лише кілька найбільш знакових союзів.

Всі вони вихідці з різних світів і працюють у різних сферах, але кожен визнає одну і ту ж істину: вони ні за що б не добилися успіху, якби не допомога їх коханих.

У 2011 році в інтерв’ю з Опрою Вінфрі попередній президент США Барак Обама зізнався: «Безумовно, всі мої досягнення були б неможливими без Мішель. Раніше ти питала мене, що допомагає мені не зійти з розуму, підтримувати рівновагу і справлятися зі стресом. Що ж, це як раз ця прекрасна жінка.Вона не просто чудова перша леді, вона – моя опора. І я кожен день багато в чому на неї покладаюся».

Ще один приклад – Марк Цукерберг і його виступ перед студентами Гарварду в 2017-му році. Засновник соціальної мережі Facebook присвятив всю свою роботу дружині: «Прісцилла – найдорожча мені людина в цьому світі, тому шлюб з нею – це найважливіша річ, яку я створив у своєму житті».

Однак не тільки жінки можуть підтримувати своїх чоловіків. Королева R’n’B Beyonce теж вважає, що стала успішною завдяки підтримці з боку чоловіка Jay-Z. За словами співачки, він допомагає їй абсолютно в усьому: «Я б не стала тією жінкою, яку ви зараз бачите, якби вдома мене не чекав цей чоловік. Знання, що він там, запорука мого успіху».

Висновок

Кожен з нас по-своєму визначає поняття успіху. Можливо, деякі з вас навіть не замислюються про шлюб, але ви не можете заперечувати існування тих прекрасних почуттів, якими наповнює ваше життя кохана людина.

Перебувати поруч з тим, хто вірить в вас і мотивує грати по-крупному, просто безцінно. Подібні стосунки не тільки допомагають досягати успіху, але і роблять вас щасливими і вдячними.

А ще кажуть, що успіх здається меншим, якщо вам немає з ким його розділити.

Львів’янин Олександр Шутюк, який займається проектуванням громадських просторів і багато подорожує європейськими містами, веде блог про урбаністику та міський розвиток, а саме – дизайн вулиць, громадський транспорт та архітектуру. У своєму новому відео він говорить про те, чи все добре з безпекою українських вулиць та доріг, чи багато людей гинe у ДТП та як можна змінити цю ситуацію, використовуючи досвід європейських країн.

Смeртнiсть на дорогах України залишається надто високою у порівнянні з рівнем смeртнoсті на дорогах європейських міст. Окрім занизьких штрафів та повільного запровадження автоматичної фіксації порушень, цьому сприяє розвинута інфраструктура.

За офіційною статистикою, минулого року у дорожніх авaріях в Україні зaгинyли 3454 людини, трaвмoвано 32 736. Головні причини серйозних авaрiй – перевищення швидкості та виїзд на зустрічну смугу. Проте низька смeртнiсть і трaвматичнiсть на дорогах міст Європи свідчить про те, що цього можна уникнути.

Є така собі практика Vision Zero, підхід якої полягає в усвідомленні того, що людям властиво робити помилки, а сама система помилятись не повинна. Таким чином акцент робиться на влаштуванні безпечної дорожньої інфраструктури. Уперше стратегію Vision Zero почали запроваджувати у 1997 році у Швеції. За 20 років там майже вдвічі знизилася смертність.

Шутюк перелічує 10 заходів, які сприяють безпеці.

1) Зменшення ширини смуг. Вужчі смуги не сприяють швидкому руху та змушують водіїв їздити обережніше. Крім того, що вулиця стає безпечнішою, вона стає більш багатофункціональною, оскільки завдяки звільненому місцю є можливість облаштувати паркувальну кишеню, додаткову смугу озеленення, велодоріжку тощо.

2) Мінімум знаків. За відсутності знаків нічого не відволікає водія від того, на що слід звертати увагу у першу чергу – на пішоходів та інші автомобілі. Водій, який впевнений, що має пріоритет у русі, – менш уважний.

3) Розділення зустрічних потоків. Зустрічні смуги руху часом розмежовують зеленою зоною, аби фізично унеможливити зіткнення автомобілів, що рухаються назустріч.

4) Викривлення траєкторії руху. Це також один із засобів заспокоєння руху. Так, у французькому Ґреноблі створили штучні вигини на центральному проспекті попри те, що вулиця абсолютно пряма: кожні сто метрів смуги руху перелаштовуються трохи ліворуч або праворуч. Водій змушений їхати акуратніше та уважніше, а також фізично не може розігнатися.

5) Острівці безпеки. Вони також діють як засіб заспокоєння руху, бо залежно від розташування змушують водія дещо змінювати траєкторію руху.

6) Каналізування потоків руху транспорту. Острівці фізично розділяють різні потоки, щоб не можна було когось підрізати. На фото нижче – бетонний розділювач між смугами руху біля школи у французькому Ліоні. Водії не мають фізичної можливості об’їхати автомобіль, який зупинився, щоб висадити дитину – його мусять чекати.

7) Антикишені: зменшують час, який потрібен для перетину проїжджої частини, а також покращують оглядовість водіїв, адже пішоходів не затуляють припарковані автомобілі. Антикишеня не обов’язково має бути паркувальним місцем, там можна розташувати велостійки або висадити дерева (на фото внизу).

8) Кільцеві перехрестя. Основна ідея полягає у тому, аби не можна було пролетіти перехрестя на швидкості по прямій траєкторії.

9) Підвищені переходи або неперервні тротуари. Вони діють краще, ніж «лежачі поліцейські», оскільки забезпечують безбар’єрність для пішохода, а також не псують автомобілі. Один із варіантів такої штучної перешкоди – «берлінська подушка». Це звужене підвищення, яке для легковика діє так само, як і лежачий поліцейський, але ширша вантажівка (наприклад, сміттєвоз) може його пропустити між колесами та проїхати не гупаючи.

10) Освітлення переходів. Щоб додатково виділити перехід, його можуть підсвітити холодним світлом на контрасті з теплим світлом вулиці.

Джерело: Хмарочос

Українці продовжують відправлятися в Польщу на заробітки. Але іноді їх чекає розчарування. Значна конкуренція і криза збільшили кількість шaхрайських схем, до яких вдаються недобросовісні агентства з працевлаштування і так звані компанії-посередники.

Про це повідомляє Економічна Правда з посиланням на аналітичний центр компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal.

Одна із найпоширеніших за останні 3 місяці шaхрайcьких схем – шaхраї, представляючись посередниками польських фірм, без пред’явлення документів або укладення офіційних договорів, збирають гроші за проїзд через кордон і ще на території України просто зникають.

Крім цього, поширеними є наступні схеми:

1. Українців наймають на території України на роботу, везуть до Польщі і там кидають без роботи і умов для проходження 14-денного обов’язкового карантину. Відразу ж з’являються “добрі” посередники, готові працевлаштувати розгублeних людей, але, наприклад, за низьку оплату або у вкрай важкі умови праці.

2. Посередниками часто виступають водії мікроавтобусів, які обіцяють за суму в кілька сотень злотих перевезти через кордон до Польщі, де їх нібито повинен зустріти представник компанії з працевлаштування. У кращому випадку людей довозять до кордону, де залишають проходити самостійно без відповідних документів, що тягне за собою відмову у в’їзді.

3. У Польщі створюють фiктивні агентства з працевлаштування. Вони дають активну рекламу в Інтернеті про те, що компанія допомагає українцям в отриманні Освядчення (Oświadczenie – це дозвіл українським громадянам працювати в Польщі півроку). Люди платять гроші цій фiктивній фірмі, а в результаті або представник “фірми” зникає, або Прикордонна служба Польщі ідентифікує фірму як фiктивну і не пропускає українців з такими дозволами про роботу на територію Польщі.

4. Компанія з працевлаштування офіційна і заявляє, що організує проходження карантину для українських громадян. Але розміщує людей в антисанітарних умовах, фактично в бараках, без забезпечення їх їжею і засобами гігієни. В результаті люди стають перед вибором – або порушити карантин і бути депoртованими, або залишитися без продуктів харчування і гoлодувати.

Аналітичний центр радить при виборі фірм із працевлаштування звертати увагу на такі критерії:

• як довго компанія працює на ринку (бажано, щоб термін був не менше 5 років);
• наскільки розгалужену філіальну мережу має;
• наскільки компанія публічно представлена ​​в польських і українських ЗМІ;
• як легко можна отримати інформацію про власників компанії і її структури;
• чи є всі необхідні ліцензії у компанії на території Польщі;
• як ця компанія представлена ​​в соцмережах і в інтернеті і які про неї відгуки.

“Тільки за 2018 рік у Польщі збанкрутувало понад 660 компанії-посередників, але навіть при цьому на ринку залишається працювати понад 8000 агентств. Багато з них, намагаючись вижити в умовах конкуренції і тим більше при закритих кордонах через пандемію, вдаються до афeр щодо українських заробітчан.

Також значно зросла і кількість шаxраїв, які називаються посередниками, однак не мають ніякого відношення до офіційних компаній з працевлаштування”, – йдеться у повідомленні

1. Говори “і” замість “але”.
Наприклад: “Це ви добре зробили, і якщо ви …”, замість: “Так, це добре, але Ви повинні …”. Тому що “але” перекреслює все, що було сказано перед ним.

2. Говори “і” замість “і все ж”.
Наприклад: “Я розумію, що ви не можете дати відповідь так швидко, і тому давайте …”, замість: “Я розумію, що Ви не можете відповісти прямо зараз, але все ж було б краще …”. Тому що “і все ж” говорить співрозмовникові, що тобі глибоко байдужі його побажання, очікування, сумніви або питання.

3. Використовуй слово “для” замість слова “проти”.
Наприклад: “Для того, щоб щось змінилося, я запишуся в спортивну секцію”, замість “Що б мені ще придумати проти нудьги?”

4. Уникай грубого “ні”, оскільки “ні”, вимовлене з відповідною інтонацією, може справити дуже негативне враження на співрозмовника.

5. Викресли вираз “чесно кажучи” зі свого лексикону, тому що воно звучить так, ніби чесність для тебе – виняток.

6. Говори “не так”, “не зараз” замість “ні”.
Наприклад: “У такому вигляді мені це не подобається”, “В даний момент у мене немає на це часу”, замість “Ні, мені це не подобається” “Ні, у мене немає часу”. Тому що “ні” відштовхує. “Ні” – це щось закінчене і остаточно вирішене.

7. Зміни кут зору, використовуючи слово “вже” замість слова “ще”.
Наприклад: “Ви вже зробили половину”, замість “? Ви зробили ще тільки половину”. Тому що слово “вже” перетворює мало в багато.

8. Назавжди забудьте слова “тільки” і “просто” або замініть їх іншими.
Наприклад: “Це моя думка”, “Така моя ідея”, замість: “Я тільки говорю свою думку”, “Це просто така ідея”.

9. Прибери слово “неправильно”. Краще постав уточнююче запитання і покажи співрозмовнику, що ти теж намагаєшся вирішити проблему.
Наприклад: “. Це вийшло не так, як потрібно. Давай подумаємо, як виправити помилку або уникнути її в майбутньому”, замість “Неправильно! Це тільки твоя вина”.

10. Говори “в” і “о такій-то” замість “десь” і “близько”. Точно призначайте термін і час.
Наприклад “Я подзвоню в п’ятницю”, “Я подзвоню вам завтра об 11 годині”, замість “Я подзвоню в кінці тижня”, “Я подзвоню завтра близько 11”.

11. Задавай ВІДКРИТІ питання. Не задовольняйся односкладовими відповідями “так” або “ні”.
Наприклад: “Вам це сподобалося?”, “Коли мені можна буде вам передзвонити?”, Замість “Можна буде вам передзвонити?”. Тому що питання з “як”, “що” або “хто” добувають цінну інформацію.

12. Користуйся виразом “З цього моменту я …”, замість “Якби я …”.
Наприклад: “З цього моменту я буду уважніше прислухатися до порад”, замість “Якби я послухалася до його поради, тоді б цього не сталося”. Тому що “Якби я …” шкодує про те, що пройшло, і рідко допомагає просунутися далі. Краще дивіться в майбутнє. Формулювання “З цього моменту я …” – хороша основа для такої позиції.

13. Перестань ухилятися за допомогою “треба б” і “потрібно б”.
Краще: “Важливо зробити цю роботу в першу чергу”, замість “Треба про це подумати”, “Потрібно б спочатку закінчити цю роботу”. “Треба б” і “потрібно б” не затверджують нічого конкретного. Наприклад: “Тобі слід це доробити”, “Вам слід віддавати пріоритет цій роботі”.

14. Говори “Я зроблю” або “Я б хотіла” замість “я повинна”.
Наприклад: “Я б хотіла спершу трохи подумати”, “Я спершу зберу потрібну інформацію”, замість “Я повинна спочатку трохи подумати”, “Я повинна зібрати інформацію”. “Я Повинна” пов’язане з примусом, тиском або зовнішнім визначенням. Все, що ти робиш з такою установкою, ти робиш не добровільно. “Я зроблю” або “Я б хотіла” звучить для інших набагато позитивніше, більш дружньо і мотивовано.

15. Викресли слова “взагалі-то” і “власне” зі свого словника.
Наприклад: “Це правильно”, замість “Ну, взагалі це правильно”. “Взагалі” не містить ніякої інформації і сприймається як обмеження.

16. Говори “Я рекомендую вам”, замість “Ви повинні”.
Наприклад: “Я раджу вам довіритися мені”, “Я рекомендую вам подумати над цим”, “Я раджу вам прийняти рішення якомога швидше”. Словами “повинні” і “слід” ти піддаєш співрозмовника тиску і відбираєш у нього можливість самостійно прийняти рішення. “Я рекомендую вам” звучить більш доброзичливо і позитивно.

17. Користуйся альтернативами до “Я раджу вам”, такими як “Я прошу вас” і “Я буду вам вдячна”.
Наприклад: “Я прошу вас прийняти рішення якомога швидше”, “Я вдячна вам, якщо ви мені довіряєте”, замість “Ви повинні прийняти рішення якомога швидше”, “Ти повинен мені довіряти”. “Я прошу вас” і “Я вам вдячний” дуже легко сказати, та вони роблять диво.

18. Відмовся від всіх форм заперечення; краще висловлюйся позитивно.
Наприклад: “Все буде в порядку”, “Це дійсно хороша ідея”, “Це легко для мене”, замість “Це для мене не проблема”, “Ідея дійсно непогана”, “Це буде неважко для мене”. Говорячи запереченнями, ти йдеш довгим шляхом. Це занадто складно і може викликати неприємні асоціації. Говоріть прямо і позитивно.

19. Уникай також інших типових форм з “не”.
Наприклад: “Будь ласка, зрозумійте мене правильно”, “Будь ласка, подумайте про …!”, “Будь ласка, слідкуйте за ….!”, Замість “Будь ласка, не зрозумійте мене неправильно”, “Будь ласка, не забудьте, що ….! “,” Давайте не втрачати це з виду! “. Такі негативні висловлювання перетворюй в позитивні. Ясно говори, чого ти хочеш. Зосереджуй тим самим всю увагу на бажаній меті.

20. Користуйся “мотивуючими запереченнями”.
Наприклад: “Те, що ти сказав, не зовсім правильно”, “Тут я з вами не зовсім згодна”, замість “Те, що ти сказав, неправильно”, “Тут я повинна вам заперечити”. Мотивуюче заперечення має сенс в ситуаціях, коли тобі потрібно повідомити іншій людині щось неприємне або повністю відкинути його припущення. Важливо, щоб ти представляла свою думку і при цьому говорила правду. За допомогою мотивуючого заперечення ти можеш сказати це ввічливіше. Ти акцентуєш увагу на наміченій цілі.

21. Віддавай перевагу точним поняттям замість неспецифічних дієслів “робити”, “працювати” і “займатися”.
Наприклад: “Ми поки не прийняли рішення по ….”, “Я якраз читаю протокол”, “Справжнє становище таке, що …”, замість “Ми тут поки не можемо розібратися”, “Я зараз працюю з протоколом “,” Ми робимо все, що можемо “. Неспецифічні дієслова залишають занадто велику свободу для тлумачень.

22. Задавайте питання з “коли” і “як” замість таких, на які можна лише відповісти “так” або “ні”.
Наприклад: “Коли ми зможемо зібратися” “? Коли ви зможете допомогти мені ….”, “? Коли я зможу з вами поговорити”. У відповідь на питання з “Чи” ми отримаємо реакцію тільки у вигляді “так” або “ні”. Не питай, можливо “чи” то-то або то-то, а продемонструй своє позитивне очікування за допомогою “коли” і “як”.

23. Підключайте іншого за допомогою “ви” і “ми”, замість того, щоб постійно ставити себе в центр уваги за допомогою “я”.
Наприклад: “Тепер ви бачите в чому справа”, “Будь ласка, дайте мені вашу адресу”, “Зараз ми разом розберемося”, замість “Зараз я покажу, в чому справа”, “Мені ще потрібна ваша адреса”, “Зараз я вам це поясню “. Якщо ти весь час говориш від першої особи, то ти висуваєш на передній план себе і свої дії. Вживання “ви” і “ми” об’єднує і концентрує увагу на співрозмовникові теж.

24. Викресли зі свого словника “ніколи”, “кожен”, “всі”, “завжди” і замість цього будь конкретною.
Наприклад: “Тут ви мені обов’язково допоможете”, “Ви другий тиждень спізнюєтеся”, “… і … заздрять моєму успіху”, замість “Мені ніколи ніхто не допомагає”, “Ти весь час запізнюєшся”, “Вони всі заздрять моєму успіху “. Прибери узагальнення. Подумай, “що” саме трапилося, “кого” це стосується, “коли” це сталося. Чітко позначайте свої цілі. Узагальнення створюють негативне сьогодення і обмежують можливості в майбутньому.

25. Добувай реакцію співрозмовника за допомогою напіввідкритих питань.
Наприклад: “Наскільки сильно вам це сподобалося”, “Які ще питання є з вашого боку по суті?”, Замість “Вам це сподобалося?” “Як вам моя ідея?”, “Які у вас ще питання?”