Основні сцени академії Невермор знімали в Румунському маєтку Кантакузіно, котрий уже став популярною локацією для туристів, розповідає nv.ua.

Прем’єра серіалу Венздей відбулася на Netflix 23 листопада і миттєво стала хітом, котрий побив буквально всі рекорди переглядів на платформі. Події значної частини серіалу відбуваються у старовинній академії Невермор для ізгоїв.

Місцем зйомок серіалу стала Румунія, а персонажі грали у більш ніж 70 локаціях, велика частина з яких була в Бухаресті, а певний відсоток — побудований з нуля. Однак основна частина зйомок відбувалася в академії, котра розташувалася в замку Кантакузіно в румунських Карпатах. І хоча чимало елементів замку було додано на монтажі за допомогою графіки, цей замок уже став хітом серед фанатів серіалу, котрі прагнуть прогулятися слідами Дженни Ортеги та її харизматичної персонажки.

Замок Кантакузіно в неорумунському стилі розташований у місті Буштень у Карпатах. Садиба площею 3148 квадратних метрів була побудована на землі мисливського будиночка Кантакузинів, а її будівництво тривало майже 10 років. Розроблений архітектором Грігоре Черчезом, маєток має чотири павільйони та характерні аркадні балкони, багато з яких можна побачити в серіалі. Між тим, він також оточений садами, які містять сторожову вежу, внутрішній дворик і кам’яні алеї, що ведуть до сімейної церкви та кількох фонтанів. Його було завершено в 1911 році, і він став літнім будинком для аристократа і політика князя Георге Григоре Кантакузіно.

Замок був націоналізований під час Другої світової війни, і всі його оригінальні меблі, твори мистецтва та навіть освітлювальні прилади були розграбовані. До 1989 року маєток використовувався як лікарня, а після повалення Ніколае Чаушеску, нарешті повернувся до правнучки князя Йоани Кантакузіно. Як повідомляє Daily Mail, у 2008 році німецький юрист і забудовник Курт Нойшітцер купив маєток, сподіваючись перетворити його на гольф-лижний курорт. Однак він все ще чекає на дозвіл уряду, але вже витратив 3,1 мільйона доларів на реставрацію замку, нові системи електрики, сантехніки та опалення.

Наразі замок є туристичним місцем, в якому є художня галерея (у різний час там виставляли роботи Сальвадора Далі, Пабло Пікассо, Вінсента Ван Гога і Анрі Матісса), ресторан і парк. Квитки у замок коштують від 270 грн. Окрім того, замок можна орендувати для вечірок, корпоративів чи навіть весілля.

Нещодавно на Львівщині на горі Цюхів Верх з’явилася 15-метрова оглядова вежа, з якої в хорошу погоду видно не лише Дрогобич, Трускавець і Борислав, які знаходяться поруч, а й Львів та Івано-Франківськ, до яких не менше 100 кілометрів.

Це справжній кусочок Європи в диких Українських горах! Такої споруди в Карпатах більше немає ніде, а підйом на неї цілком безкоштовний, пише портал RDZS.org.

Розташована вежа біля території Національного природного парку “Сколівські Бескиди”, куди входить низка об’єктів загальнонаціонального значення, а мережа туристичних шляхів складається з 19-ти маршрутів, 2-х екостежок загальною протяжністю 146 км, які пронумеровані та мають індивідуальний QR-коди.

Потрапити до вежі (ось координати) можна двома шляхами. З траси «Стрий – Сколе» звертаємо на с. Нижня Стинава та їдемо десь 25 км в кінець до села Орів. Останні 6 км підйом на гору. Дорога тут так собі, прийдеться перекочуватися з ями на яму.

Інший шлях є з с.Східниця. По Східниці є нормальний асфальт, а на саму гору веде вторована ґрунтова дорога 7 км. Легкове авто проїде, в дощову погоду небажано. Як альтернатива, є ще ВелоБескиди та піший туристичний маршрут.

Висота вежі, разом з горою, становить 946 метри. Вежа є “родзинкою” проєкту “ВелоБескиди”, який передбачає будівництво 12 сучасних об’єктів туристичної велосипедної та пішохідної інфраструктури на території регіону Трускавець – Орів – Борислав – Східниця. Вартість – 11,8 мільйона гривень.

Споруда повністю металева, наверх ведуть зручні та надійні сходи. Ззовні вежа має впізнавану естетику маяка. А з даху такого “маяка” можна насолодитися цілим океаном краси навколо. Якщо ж ти зголоднів, то неподалік є ресторан і готель.

Звідти видніються найвищі львівські вершини, зокрема, гора Пікуй.

До речі, з хребта Цюхів є безкоштовна лісова дорога до верхніх скель Тустані.

Завдання проєкту «ВелоБескиди» полягає в тому, щоб розбудувати велосипедну інфраструктуру так, аби створити безпечні умови для туристів, які здійснюють свої мандрівки гірськими територіями Львівської області. Водночас проєкт має на меті підвищити екосвідомість та екодружність людини до природи.

Новий туристичний веломаршрут об’єднав три територіальні громади – Трускавецьку, Бориславську та Східницьку.

Довідка: Цюхів Верх – вершина у Сколівських Бескидах і найвища точка Орівської скиби. Висота – 939,4 метра над рівнем моря (за іншими даними – 942 метрів). Розташована за 5 кілометрів від села Орів. Цікаво, що понад 100 років тому планувалося будівництво канатної дороги на Цюхів Діл з Трускавця. Вперше ідея спорудження канатки виникла в 1912 році як одна із складових плану розвитку міста-курорту.

Перед 1914 роком планувалося спорудження початкової станції в районі сучасної вулиці Городище, проміжної станції на Лисій Горі (Кам’яний горб), висота якої 366 метрів та кінцевої на схилах гори Цюхів Діл. Проєкт канатки мав за приклад канатний підйом на гору Каспрів верх у Закопане (Польща). Передбачалося побудувати вілли на горі, поблизу кінцевої станції, де є прекрасний панорамний краєвид на Трускавець та околиці. На заваді його реалізації стала Перша світова війна.

Управління туризму та курортів Львівської ОВА підготувало перелік туристичних локацій, які можна відвідати у вихідні. Коротку історію, вартість та як знайти потрібне місце, читайте у добірці.

1. Тустань

Середньовічна наскельна фортеця-град і митниця XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах. Серед лісу височіють величні урвисті скелі висотою до 50 м. Захисники цієї фортеці на протязі довгого часу чинили опір татаро-монгольським завойовникам. У скелях вирубані гроти, підземні ходи, колодязі.

Вхідний квиток: 85 грн повний, 45 грн пільговий

2. Стільське городище

Середньовічне городище, розташоване вздовж східних околиць сіл Стільсько, Дуброва та Ілів Тростянецької ОТГ. Засноване у VII столітті. В цей час місто населяло близько 45 тисяч мешканців.

У скелі вирубані печери, де здавна жили люди. Поруч розташований Камінь-Дірявець, який використовувався давніми слов’янами в якості храму. Там горів вогонь та складались пожертви. Вважається, що Камінь у давнину служив храмом Сонця.

Вхідний квиток: безкоштовно

3. Грот Прийма

Поселення неандертальців, яке було знайдено на території України, і є пам’яткою археології європейського значення. Він має три рівні, на двох верхніх розташовані маленькі печери, з яких відкривається живописний вид на сусідній каньйон. Саме у цих печерах у 2004 році і були знайдені рештки праісторичних істот.

Вхідний квиток: безкоштовно

4. Ямельницькі скелі

Довкола села Ямельниця розташовані декілька скельних комплексів. Кожен із них має свою назву «Пищик», «Шиятий», «Кикошів», «Стіна» чи «Юшкова Яма» – одні із найбільших та найзагадковіших каменів, які об’єднані у цілий скельний комплекс.

Вхідний квиток: безкоштовно

5. Княжі скелі

Група скель, що височіють над долиною р. Стрий. Розташовані на околиці села Тишівниця. Максимальна висота скель — 42 м. Комплекс складається із трьох скель – Княжа скеля, Ярославна і Ханська. Зі скелі Ярославна відкривається чудовий панорамний вигляд на долину річки Стрий. Мандрівка сюди ідеально підійде для любителів гірського туризму та альпінізму.

Вхідний квиток: безкоштовно

Управління туризму та курортів Львівської ОВА в серії “Патріотичні мандри Львівщиною” пропонує відвідати місця пов’язані із життям видатного провідника українських націоналістів Степана Бандери. Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.

Маршрут складається з трьох об’єктів: Садиба-музей у селі Воля-Задеревацька, Музей родини у Стрию і Музей у Дублянах.

Садибу-музей у Волі-Задеревацькій створено у батьківській хаті провідника ОУН, де сім’я проживала з 1933 по 1936 роки. Село Воля-Задеревацька на Стрийщині насамперед відоме як родинне гніздо Бандер. Саме тут можна дізнатися про водночас трагічну та сповнену героїзму долю цілої сім’ї.

Експозиція розміщена у шести кімнатах будинку. У першій кімнаті можна дізнатись про родовід Бандер, далі капличка, де отець Андрій (батько Степана Бандери) хрестив взимку дітей та вінчав молодят. Ця кімната є найбільш автентичною, наступні зала побуту, де зібрані ужиткові речі та представлена українська вишивка, наступні зали присвячені юнацьким рокам Степана Бандери, діяльності ОУН та УПА, матеріалам, які розповідають про його смерть.

Раритетними є чотири оригінальні речі, які належали родині, — це стіл, сервант, шафа та бамбетль. Будинок родини Бандер став музеєм на свято Покрови, 14 жовтня 1990 року. Знаходиться у Волі – Задеревацькій (Стрийський район, Львівська область).

Музей родини Бандер у Стрию діє із 2010 року та знайомить з родоводом діяча ОУН, долею його сім’ї, діяльністю батька – священника і громадського діяча, розповідає про стрийський період життя та початки українського підпілля на Стрийщині. Центральне місце в експозиції займає висвітлення проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941р. Музей розташовано у місті Стрий, на вулиці Львівській, 20.

Музей Бандери у Дублянах створено у Львівському національному аграрному університеті у 1999 році. Музейна експозиція висвітлює тему національно – визвольних змагань українського народу у ХХ ст., навчання на рільничо – лісовому факультеті, участь в українському національному житті краю та політичну активність. Знаходиться музей у місті Дубляни (Львівська область) на вулиці Володимира Великого, 1.