От-от на Львівщині заквiтнe дoлинa чoрних тюльпaнiв – yнiкaльних чeрвoнoкнижних квiтiв, яких прaктичнo нiдe нe зyстрiти. Нa дивo, ця цвiтyчa лoкaцiя нeпoдaлiк Львoвa є дoсить маловідомою.
Насправді «чорні» або дикі тюльпани мають назву рябчик шаховий. Ця квітка розпускає свої пелюстки на початку або в середині квітня.
Дикі тюльпани можна побачити в зaплaвi рiчки Днiстeр нa oкoлицi сeлa Нaдiтичi Mикoлaївськoгo рaйoнy, щo зa пiвсoтнi кiлoмeтрiв вiд Львoвa, де знаходиться 5-гектарний ботанічний заказник.
Його видно навіть із вікна маршрутки, яка курсує до Дрогобича.
Доїхати до долини чорних тюльпанів зі Львова можна на будь-якому рейсовому автобусі, який їде у напрямку Стрия, Моршина, Трускавця або Ужгорода. З транспорту потрібно вийти на зупинці «Надітичі». А далі дорогу підкажуть місцеві мешканці.
Крім долини диких тюльпанів, у цій місцевості – селі Верин – можна помилуватися велетенським віковим дубом, який має в діаметрі 8 метрів. За переказами, він «бачив» Богдана Хмельницького.
Taкoж прoeкт зaпрoшyє дo нaйбiльшoгo нa Львiвщинi зooпaркy в сeлi Meдeничi тa дeмoнстрaцiйнy пaсiкy «Meдoвий блюз» y сeлi Лyб’янa.
Список локацій з фільму «Довбуш», які варто відвідати, розповідає RDZS.org. Це фільм, який хочеться переглядати неодноразово. Не лише через захоплюючий сюжет та крутих акторів, а й через неймовірно-красиві місця, де він знімався.
1. Колиба, де жили Опришки
Більшість сцен з опришками на “Чорногорі” було, насправді, знято біля хребта Свидовець. Він такий же красивий, як і Чорногірський хребет, але має зручний під’їзд з Драгобрата та значно передбачуванішу погоду.
Колиба , де жили опришки. Кадр з фільмуКіношна колиба біля озера Герашеска. Зараз перевезена в кіностудію “Довженка”. Фото туристів
Свидовець це один з наймальовничіший Карпатських хребтів. На ньому є озера з рибою та безліч красивих стежок. Влітку він доступний для всіх туристів.
Зла князівна мешкала у Свірзькому замку що біля Львова. І хоча це доволі далеко від Карпат, у фільмі все виглядає доволі натурально. Замок знаходиться в селі Свірж за 40 км. від Львова та доступний для відвідування.
Замок князівни, кадр з фільму
3. Збаразький замок
Сцену з князівною на балконі та мертвим опришком на колесі було знято в Збаразькому замку. Збаразький замок це одна з небагатьох добре збережених фортець Тернопільщини. Тут є мури, палац і підземелля. Завітайте всередину та відчуйте справжній дух середньовіччя!
Князівна та мертвий опришок на колесі. Кадр з фільму “Довбуш”Збаразький замок. Фото звідси
4. Скелі Довбуша
Який же фільм про Довбуша без знаменитих “Скель Довбуша“. І хоч справжній Олекса ніколи там не бував, але всі кадри, де Довбуш стоїть на вершечку скель, зняті саме на них. На цих скелях, також, знімалася сцена боїв з солдатами та багато інших перебивок.
Олекса на скелях Довбуша. Кадр з фільму
“Скелі Довбуша” знаходяться біля с. Бубнище на Івано-Франківщині. Є, також, гарний пішохідний маршрут з Львівської області через с. Труханів.
Сцена з солдатами знята саме на “Скелях Довбуша”
5. Дрогобицька солеварня
Сцена з лихварем знімалася в Дрогобицькій солеварні. Для цього над відстійниками ропи, навіть, вистелили нову підлогу.
Сцена з лихварем. Кадр з фільму “Довбуш”Відстійники для ропи в Дрогобицькій солеварні. Тут знімалася сцена з лихварем
У фільмі один з опришків кидає сина лихваря в справжній соляний розчин! Розповідали, що актор був дуже щасливий, коли все вийшло зняти з першого разу.
Актор скупнувся в соляній ропі. Кадр з фільму “Довбуш”
Дрогобицька солеварня це найстаріше діюче підприємство в Україні. Сюди водять екскурсії для туристів.
6. Церква Святого Юра в Дрогобичі
Церква Святого Юра під час зйомок фільму “Довбуш”
Автентичних дерев’яних церков збереглося дуже мало, а ця ще й занесена в спадщину Юнеско. Церква Св. Юра знаходиться одразу біля Дрогобицької Солеварні. Цілком логічно, що її також використали для зйомок. Тут відбуваються сцени зі священником всередині церкви.
Церква Св. Юра доступна для відвідувачів. Неподалік є ще найвища оборонна вежа Львівщини, яка теж пам’ятає часи Довбуша.
7. Каплиця Боїмів у Львові
Якщо Довбуш ходив у церкву Св. Юра, то католицька князівна – в каплицю Боїмів. Це надзвичайної краси споруда у самісінькому серці Львова. Вона, також, відповідає історичній епосі Довбуша. Будучи у Львові, обов’язково відвідайте каплицю Боїмів. Таку красу мало де побачиш!
Каплиця Боїмів у Львові. Кадр з фільму “Довбуш”
Ось як там всередині каплиці Боїмів.
8. Середньовічний замок у Кам’янці-Подільському
Волощина чи, по сучасному, Румунія часто згадується у фільмі. Це місце, куди можна втекти з Речі Посполитої. Але брат Олекси, їдучи у Волощину, чомусь потрапляє у Камянець-Подільський замок. Він, в цей час, належав тій же Польщі.
Замок на Волощині за версією фільму “Довбуш”. Сучасні шпилі замальовані на комп’ютері
Фортеця у Кам’янці-Подільському це один з найкрасивіших та найзбереженіших середньовічних замків України. Його потрібно відвідати навіть і без фільму “Довбуш”. А тут ще й така нагода!
9. Печера “Вертеба”
І хоча в Карпатах біля Яремче є справжня печера Довбуша, але фільм знімали у печері “Вертеба” на Тернопільщині. А все тому, що вона значно просторіша за печеру Довбуша, та має зручний вхід.
Малий Олекса Довбуш в печері. Кадр з фільмуПечера “Вертеба”, де знімався фільм “Довбуш”
“Вертеба” це одна з небагатьох печер в Україні, де справді жили первісні люди. Є багато археологічних знахідок. Зараз у печері “Вертеба” діє єдиний в Україні підземний музей Трипільської культури.
10. Чемегівський Каньйон
Неподалік справжньої печери Довбуша є мальовничий Чемегівський каньйон. Там Олекса рятується від погоні та зустрічає відлюдника Ізраїля бен Еліезера, що є засновником Хасидизму. Творці фільму “Довбуш” розшукали правнука відомого рабина і він особисто та дуже колоритно зіграв свого прадіда.
Олекса Довбуш дереться Чемегівським каньйоном. Кадр з фільмуТе ж місце в Чемегівському каньйоні. Сучасне фото звідси
Сьогодні Чемегівський каньйон це справжні карпатські тропіки з водою “як на Балі”, ліанами папороті і смерековими джунглями. А поруч є ще маловідомий водоспад. Вам обов’язково тут сподобається!
Відень є одним із найбільш популярних європейських міст серед туристів. Місто було центром австрійської імперії, тому тут знаходяться десятки архітектурних об’єктів та історичних пам’яток у стилі бароко, романтизму, та модернізму. Більшість із них включені до світової спадщини ЮНЕСКО. Ба більше, Відень вважають столицею музики та мистецтва. Колись тут проживали Моцарт, Бетховен, Шуберт та Гайдн. Відчути австрійський дух щороку приїжджає від 4 до 5 мільйонів туристів. Чверть з них — це іноземці.
У цій статті ми ділимося найбільш економним та зручними варіантом, як добратись з України до Відня у 2024.
Як добратися до Відня з Києва
Подорож з Києва до Відня автобусом є відмінним варіантом для тих, хто шукає економний та комфортний спосіб дістатися до Австрії. Це тому більшість автобусів, які виконують міжнародні рейси, обладнані розкладними ергономічними сидіннями кондиціонером та туалетом. Для мандрівників також доступний безплатний Wi-Fi. Ви можете скористатися послугами Ecoline, LikeBus або Pavluk Trans. Ці перевізники курсують зі столиці щоденно. Тривалість подорожі автобусом від 24 до 30 годин.
Скільки коштує квиток до Відня
Ціна квитка на автобус Київ Віденьзалежить від перевізника, класу транспорту, часу бронювання та доступності місць. Середня вартість місця в автобуса становить 2200 грн. Дешеві квитки знайти за ціною від 1200 грн, якщо бронювати заздалегідь. Найдорожчий коштує понад 3000 грн. Детальну інформацію про вартість, тривалість подорожі та час відправлення можна знайти онлайн на сайтах перевізників, рітейлерів або у касах автовокзалу.
Поради туристам
Багаж. Ознайомтеся з правилами перевезення багажу перевізника. Зазвичай одна особа може взяти одну або дві валізи вагою до 30 кг та сумку або рюкзак до 5 кг. Сім’ї з немовлятами можуть безоплатно перевозити дитячий візок, а люди з обмеженими можливостями — інвалідний або милиці.
Речі в салон. Візьміть до салону речі, які зроблять вашу поїздку комфортною. Серед них обов’язково мають бути ергономічна подушка для подорожей, плед та навушники. Пам’ятайте про зарядні пристрої та павербанки. Доступ до електроенергії в автобусі може бути обмеженим.
Розваги. Завантажте улюблені фільми, подкасти, музику, або гру на мобільний. Візьміть із собою паперову або електронну книгу.
Страхування. Оформіть туристичне страхування перед подорожжю. За потреби воно може перекрити медичні витрати та інші непередбачувані обставини.
Документи. Покладіть потрібні для мандрівки документи туди, де їх буде швидко дістати, але при цьому вони будуть в надійному місці. Також радимо мати із собою копії документів в друкованому та електронному вигляді.
Зупинки та пересадки. Дізнайтеся інформацію про заплановані зупинки та пересадки заздалегідь. Так ви можете спланувати перерви та перекуси впродовж дороги. Або ж мати інформацію про очікування транспорту у разі поїздки з пересадкою.
Контакти. Повідомляйте рідних та близьких про ваш маршрут та плани. А також випишіть контакти посольств та консульств країни, до якої подорожуєте, та країн, в яких будете проїздом.
Колись сюди сходилися на водопій величні зубри. Потім тут пролягав торговий шлях з красивими костелами по селах. Зараз це мальовнича долина, що ідеально могла б підійти для пізнавальної еко-мандрівки. RDZS.org зробив матеріал про стан річки Зубра по всій її довжині.
Зубра – друга за величиною річка, що бере початок на території Львова. На відміну від давно закритої в колекторі Полтви, Зубру ще можна врятувати. Вона належить до басейну Чорного моря, її довжина 40-43 км, ширина русла 2-5 метрів і глибина до одного метра.
Витік зі Львова
Річки Зубра починається у м. Львові зі ставів на вул. Вулецькій, це бічна вул. Зеленої.
Витік річки Зубра на карті Львова
Далі вона підземним колектором тече вздовж вул. Манастирського, попри озера на вул. Райдужній і аж до ринку Нижній Шувар.
Так виглядає перехід надземної річки Зубра в підземну біля вул. МанастирськогоОсь той самий колектор річки Зубра, вид з поверхні. Хтось прорубав у ньому диру для дренажу свого городуПідземна частина річки Зубра на карті Львова. Інформація з відкритих джерелТа ж річка Зубра, вид з-під землі
Біля ринку Шувар річка Зубра, нарешті, бачить сонячне світло.
Вихід річки Зубра на поверхню біля ринку Нижній Шувар
Через парк Івана Павла ІІ проходить мальовнича відкрита ділянка р. Зубра. Тут протягом сорока років існував став площею 20 га “Сихівське Озеро”. Потім він замулився і був спущений. Зараз річка пробила собі русло в мулі, відтак береги часто є досить уривчасті. Ось гарна стаття про цей став.
“Сихівське озеро” на карті Львова: колись і тепер
Кілька років тому розпочався проект щодо виявлення і переключення незаконних приєднань побутової каналізації у р. Зубра. Ситуація і за аналізами води, і “на око” (вірніше на ніс) виглядає значно кращою ніж була раніше. Але до кришталевої чистоти ще далеко.
Так виглядає відключена врізка каналізації в річці Зубра, 2023 рік
Ось тут річка Зубра покидає місто Львів. На жаль, зараз вона і надалі мало чим відрізняється від типової річки вонючки.
Відкрита частина річки Зубра у Львові
Село Зубра
Село Зубра побудовано обабіч річки яка завжди була його центром. У 18 ст. біля церкви все ще існував мальовничий став.
Церква Св. Параскевії на березі р.Зубра
Протягом останнього століття ландшафт села сильно змінився. Об’їздна дорога Львова розділила його на дві частини. Русло було кілька разів стрямлене. В долині добудовано багато будинків.
Річка Зубра в однойменному селі Зубра
Внаслідок сильного забруднення, мешканці села намагаються відгородитися від річки. Те, що могло б об’єднувати громаду у велику рекреаційну зону, наразі лише відлякує.
Село Жирівка
Між селами Зубра та Жирівкою немає прямого автомобільного сполучення, прийдеться робити гак через с. Кротошин. Територія тут малозаселена, тож річка має свою долину і досить багато важкодоступної заболоченої території. Власне ця територія і забирає на себе основні забруднення зі Львова та віддає далі значно чистішу воду.
Важкодоступні плавні річки Зубра
Кілька років тому в Жирівці відбулася “очистка, поглиблення та випрямлення русла”. Хоч ця процедура і популярна серед громад, але вона є жахом для екологів та природоохоронців.
Люди, бачучи стан річки з усім нанесеним сміттям, замовляють екскаватор. Він витягує з річки не лише сміття і наноси продуктів переробки стічних вод, але й всю прибережну рослинність. Мотивація проста: щоб ті “пляшки і кульочки” ні за що не чіплялись.
Річка Зубра в селі Жирівка
Такі швидкі рішення вбивають здатність річки до самоочищення вод. Враховуючи, що практика скидання відходів і стоків у річку нікуди не дівається, то вже через кілька років проблема забруднення вертається в ще гіршому вигляді. А знищене довкілля відновлюватиметься десятиліттями.
Села Вовків і Загір’я
Територія тут гориста і дуже мальовнича. На місці колишніх ставів утворилася заболочена долина, що ДУЖЕ навіть добре. Адже річка має десь розливатися. Болото це гуд і як з точки зору зменшення ризиків затоплень населених пунктів, так і з точки зору самоочищення та збереження води й біорізноманіття.
Річка Зубра в селах Вовків та Загір’я
Також, в цих краях є кілька старих та дуже атмосферних закинутих костелів. Ними, навіть, проходить туристичний маршрут.
Села Кугаїв та Підтемне
На додачу до переваг попередньої ділянки, тут маємо ліси, що з обох берегів підходять впритул до річки. Відтак, кількість води в руслі стрімко зростає. Тепер Зубра вже має вигляд повноцінної річки, аж до п’яти метрів завширшки. Вода прозора і приємно пахне. Проте сморід, з водовідвідних канав, все ж можна почути. На жаль, септиками по селах мало хто користується.
Скид у річку Зубра в с. Кугаїв
Наразі екологію рятує тільки те, що це дійсно дуже малозаселені території. Проте, зараз триває ремонт дороги та розпаювання землі. То ж скоро все може змінитися.
Річка Зубра в селах Кугаїв і Підтемне
Тут, власне, важливо у правильний спосіб проводити розвиток території, якщо той розвиток є неминучим.
Села Раковець та Новосілка
Тут, з одного боку, теж “вирівняли і прокопали” русло, років п’ять (на око) тому. Проте в цих селах долина річки досі є збережена та нерозорана, а поруч ще й прилягають ліси.
Річка Зубра в селах Раковець та Новосілка
До речі, цікаво порівнювати площі лісів у 18 ст. і зараз. Найбільше моє здивування в тому, що вони переважно співпадають. Лісів стало лише трішки менше, а оранки чу-чуть більше. Також, здається, зникли пасовища.
В селі Раковець є цікавий закинутий костел Св. Валентина.
Закинутий костел Святого Валентина, який потрібно рятувати
Села Красів та Бродки
Від Красова, як на мене, починається найсумніший відрізок річки Зубра. Русло тут стає максимально прямим, береги повністю розорані впритул до води.
“Випрямлена” річка Зубра в с. Красів
Чому це погано? Ну, як мінімум, тому, що з оранки в річку постійно потрапляють частки грунту, залишки добрив і пестицидів. Все це значно погіршує якість води. Крім того, таке землекористування забирає територію у дикої природи, руйнуючи біорізноманіття та стійкість середовища.
Облаштування пасовищ вздовж берегів річок протягом віків було добрим варіантом застосування територій долин річок. Він був дружній і як для людей та їхнього господарства, так і для довкілля.
Річка Зубра в селах Красів та Бродки
Проте, останні десятиліття кількість худоби, що перебуває на вільному випасі, невпинно скорочується. То ж колишні пасовища перетворюються на поля або заростають інвазійними рослинами (тим же борщовиком).
Святе джерело в селі Суха Долина, що живить Зубру
Села Демня та Задорожнє
Разом з Зуброю, мальовничими селами переміщуємося по інший бік “Стрийської траси”. Порівнюючи з картою 18-ст, ландшафти довкола села Демня дуже сильно змінені та, практично, не впізнаються.
Ліси та найбільша заплава Зубри перетворилися на оранку. Відповідь, чому так сталося, варто шукати серед руїн колгоспів поблизу села Демня. Де не було колгоспів, села, здебільшого, збереглися в їх історичних ландшафтах
Проте, саме село є дуже мальовниче та має добре збережений покинутий костел і каменоломню. В Демні з моста можна вповні оцінити всю ширину річки Зубра.
Повноводна ріка Зубра в центрі с. ДемняНеоготичний костел Матері Божої Ченстоховської в с. Демня
Озеро Задорожнє не має відношення до Зубри (хіба в Зубру йде перелив води, коли є надлишок). Але озеро підходить практично впритул до річки. Зубра тут перебуває в стані “хащі”.
Хащі річки Зубра коло оз. Задорожнє
Хащі – це, як і “болото”, ще одне таке характерне слово, яке більшість людей вживають у негативній коннотації, проте люблять екологи та природоохоронці. Ці хащі не є чимось природним, а, радше, способом природи та річки відвоювати своє місце для біорізноманіття. Наявність тут мертвої деревини це також добре для природи. Якщо природу вже загнали у вузький коридор, то не треба їй, принаймні, хоч тут заважати.
Прозора вода в озері Задорожнє – “Байкал”
Були здивовані чистотою води в Задорожньому. В чому секрет?
Місце зливу річки Зубра в Дністер
Ось ми і завершили нашу подорож. Місце злиття Зубри та Дністра знаходиться в с. Устя неподалік закинутої насосної станції. Сюди є сільська дорога і можна припаркувати автомобіль.
Місце злиття Зубри та Дністра і закинута насосна станція, яка колись брала воду для цементного заводу. Темніша вода в Зубрі.
На старій карті видно, що Дністер колись мав значно більше поворотів ніж тепер, а Зубра впадала в нього у зовсім іншому місці. Зміна русла була ініційована самим графом Скарбеком.
У середині XIX століття з’явився австрійський державний проєкт випрямлення річища Дністра. Відповідні роботи тривали ще й після Першої світової війни. Внаслідок зміни річища частково вивільнилися ділянки для сільського господарства, але вони лишилися непевними: часті повені заливали село, вода забирала покоси і готові копиці сіна, картопля восени гнила на полях. На місці старого річища залишилося чимало стариць, де утворилася унікальна заплавна екосистема. Щойно у 1980-х рр. для упорядкування Дністра було збудовано систему дамб. (с)
Впадіння р. Зубра в р. Дністер колись і тепер. Старе місце впадіння позначене чорним кружечком
Коли зараз бачиш Дністер буквально в кількох сотнях метрів від місця впадіння Зубри, розумієш наскільки іншого масштабу ця річка. В такої річки заплаву відбирати вже дуже небезпечно і на це потрібні століття. На жаль, від змін ландшафту найбільше страждають малі річки. Саме до їх збереження зараз і прикута увага природоохоронців. Часто долини малих річок стають частинами “Смарагдової мережі” – мережі природоохоронних територій, що створюється на виконання Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.
Повноводна річка Дністер коло Миколаєва
Цікаво, що в залежності від пори року, різниця у кольорі води між Зуброю і Дністром то є, то її немає. Риба тут водиться, місце для намету є. Тож, можна підбивати підсумки.
Підсумки
Ми здійснили експедицію шляхом річки Зубра, від її витоків у Львові і до місця впадіння в Дністер. Місцевість дуже цікава, різноманітна, доступна по висотах і має чимало ландшафтних та культурних магнітів. Це мальовничі пагорби, ліси та галявини, дуже гарні і, на жаль, критично занедбані костели, чимало столітніх дерев. Тут вже є розроблений веломаршрут, проте наразі облаштований лише вказівниками.
Річка Зубра, незважаючи ні на що, жива! Але подальший розвиток території не може відбуватися без врахування “інтересів” річки. Стан Зубри можна поділити на три відрізки:
Від витоку з дощового колектора на території ринку Шувар і до віддалених частин с. Зубра. Тут річка протікає через щільну забудову, долина більше не читається на місцевості. Вода має синій відтінок і характерний запах. Незважаючи на те, що побутова каналізація Сихова насосними станціями перекачується до колектора Полтви, відчутна кількість стоків все ж потрапляє в Зубру.
Від с. Жирівка і до с. Красів русло збереглося у відносно природному стані, долина майже всюди ціла, річка живиться потоками з лісів. Завдяки тому, що втручання людини тут є значно меншим, річка самоочищується практично до повної прозорості.
Від с. Красів і до місця впадіння в Дністер русло є повністю спрямлене, а долина максимально розорана.
Одна з приток р. Зубра біля Арени-Львів. Такою могла б бути вся річка, якби в неї не гадили
Річку Зубра мешканці місцевих сіл (як і міста Львів) не вважають за цінність. Скоріше перепоною та територією, яку неможливо повністю використати в господарських цілях. Внаслідок забруднення воду теж вже давно не беруть. Ми не знайшли жодного задуманого місця відпочинку на річці Зубра. У Львові ж її просто закрили в колектор і забули.
Закриття притоки р. Зубра під землю для створення комерційної ділянки, 2023 рік. Тут, між іншим, тече чиста вода
В курортному місті Яремче біля сувенірного ринку відкрив свої двері унікальний тематичний парк легенд «Гедзьо». Зайшовши сюди одразу потрапляєш у фантастичний світ ельфів, гобітів та інших чарівних істот.
Тут просто дуже багато крутих фотозон для дорослих та дітей, на деяких з них навіть атрибути є, наприклад, ельфійські мантії.
Тому цей парк – просто ідеальне місце, щоб поповнити сімейний альбом світлинами з ельфійської печери та будиночків, резиденції господаря «Гедзьо», рибника та грибника Дарміла.
А ще на території працює справжній гобіт-паб, міні-зоопарк, палац скарбів з крамничкою з тематичними сувенірами; є озера, водоспади, гойдалки. І це ще не всі локації парку.
Скоро ще відчиниться карамельня, пічка, підйомник, ресторан ельфів…
Тривалість перебування у парку необмежена.
Місце відчинене щодня з 10 ранку до 17:00.
Вартість для дорослого 250 грн, для пільговиків (дітей до 12 років, пенсіонерів та військовослужбовців ЗСУ) 200 грн.
Дітям до 6 років та учасникам бойових дій вхід безоплатний (з собою треба мати документ).
У селі Рибник Східницької громади Львівської області з’явилася нова туристична локація – оглядовий майданчик, з якого відкривається неймовірний краєвид на Карпати, річку Стрий і найдовший пішохідний міст краю. Дивовижне місце для єднання з природою і медитації користується неабиякою популярністю серед відпочивальників, передає Vgorode.Lviv.
Нова локація на туристичній мапі Львівщини офіційно з’явилася у День туризму, 27 вересня 2023 року.
З оглядового майданчика, спорудженого над прірвою, відкривається широка панорама, від якої у перші хвилини просто перехоплює подих.
Гори, вкриті густими і не дуже лісами, каньйони, полонини з “розкиданими” на них сільськими хатами, меандр ріки Стрий, яка розширюючись, утворює невеликий острівець, який своєю чергою, неначе ділить її на дві частини, довгий і дуже хиткий підвісний дерев’яний міст (найдовший у Львівській області і лише для сміливців!), і знову безкрайні гори – на це можна дивитися довго, щоразу вихоплюючи очима якісь нові цікаві деталі.
Як розповів селищний голова Східниці Іван Піляк, оглядовий майданчик у Рибнику – це не просто нова атракція для громади, це місце, яке об’єднує людей з природою та дарує їм можливість стати частиною неймовірної краси гірського ландшафту.
“Тут кожен може знайти спокій та гармонію, навіть у світі, де напруженість і війна залишають свій слід”, – впевнений Іван Піляк.
Як доїхати: Зі Львова до нового оглядового майданчика у Рибнику Львова можна доїхати через Пустомити, Меденичі, Трускавець і Східницю, рухаючись у напрямку Турки (через Новий Кропивник). Атракція розташована ліворуч від траси (неподалік цвинтаря), до неї веде грунтова дорога. Також можна їхати зі Львова трасою Київ-Чоп і повернути в Верхньоому Синьовидному на Східницю. В оздоровниці слід повернути на Турку. Залишаємо посилання на Google карти.
На горі Параска (Парашка), що в межах національного природного парку «Сколівські Бескиди» на Львівщині, збудували гірський туристичний прихисток, де мандрівники зможуть відпочити і зігрітися. Його присвятили пам’яті львівського пластуна Тараса-Тимофія Гаврилишина, який загинув на війні, інформує Zaxid.net.
У суботу, 25 листопада, його офіційно відкрили. У майбутньому прихисток використовуватимуть як астрономічну обсерваторію.
Прихисток з дерева, покритий металопрофілем, збудували на південному схилі гори Парашка, поруч з туристичним маршрутом 504. Будівля розділена на три частини:
приміщення для туристів з триярусними лежаками, розрахованими на 8 осіб;
службове приміщення для лісників з окремим входом і двоярусними лежаками, розрахованими на трьох людей;
тераса, з якої відкриваються краєвиди на Боржаву та Тростян.
Максимально у притулку можуть перебувати 15-16 людей. Туди буде вільний і безоплатний доступ для туристів, де вони зможуть відпочити, перечекати негоду та навіть переночувати.
Прихисток збудували з ініціативи «Пласту» на вшанування памʼяті пластуна Тараса Гаврилишина, який належав до пластового куреня «Чорноморці». Він загинув 1 листопада 2022 року на підступах до Херсона.
Фото з будівництва
«Понад усе Тарас любив мандри, море та гори. Також був провідним інструктором “Пласту” із астрономії та морської навігації, членом екіпажу козацької “Чайки”. Найбільшою мрією та останнім проханням пластуна, яке він озвучував побратимам, було спорудження колиби біля гори Параска», – розповіла координаторка проекту Юлія Гвоздович.
Пам’ятна таблиця на вшанування загиблого Тараса Гаврилишина, який мріяв відкрити такий притулок
Кошти на будівництво прихистку – це благодійні внески волонтерів, активістів, пластунів, діаспори та родини Тараса. Понад півмільйона гривень зібрали через спільнокошт. Вікна та двері подарувала приватна компанія «Екран-вікносвіт», частину дерева дав «Галсільліс». На будівництво прихистку не залучались кошти з місцевого чи державного бюджету.
Цей прихисток на Львівщині стане першим із майбутньої мережі, які формуватимуть концепцію «Парк темного неба».
«Над ним працюють друзі Тараса та члени Львівського астрономічного товариства. За проектом до дня народження Тараса (20 квітня) хочуть також закупити мобільний телескоп та інші речі для організації астрономічних спостережень. Тут планують проводити періодичні астрокемпи та пленери, міжнародні заходи, а також розвивати астрономію у місцевих школах. Окрім цього, це перший туристичний прихисток на Львівщині, збудований пластунами», – додали у «Пласті».
Туристичний прихисток передадуть на баланс національного природного парку «Сколівські Бескиди» для подальшого догляду та експлуатації у рекреаційних цілях.
За період з 24 серпня по 15 жовтня у всеукраїнському прокаті пригодницько-історичний екшн «Довбуш» Олеся Саніна зібрав 60,7 млн грн. Водночас лише у Львові станом на 18 жовтня фільм зібрав 13,1 млн гривень. Усього у львівських кінотеатрах фільм переглянуло 86 425 людей. Про це Tvoemisto.tv повідомила PR-директорка стрічки Катерина Костенко.
1. Каплиця Боїмів
Польська пані, яку зіграла польська актриса Агата Бузек, у кінофільмі «Довбуш» приїжджала молитися до маленького храму, а локацією для зйомок стала каплиця Боїмів. Каплиці понад 400 років. Зводили її як родинну усипальницю на замовлення львівського купця Георгія Боїма. Детальніше про каплицю дізнайтесь у матеріалі.
2. Церква Святого Юра в Дрогобичі
В церкві Святого Юра, що в Дрогобичі, та біля неї знімали чимало сцен для «Довбуша». Її звели у 17 столітті, це одна з найстаріших дерев’яних церков Львівщини. Вона є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наразі її реставрують. У храмі проводять підмурування підвалин, замінюють підлогу на другому поверсі, сходи, реставрують бруси, а також замінюють гонти на середньому куполі. Роботи виконують з дотриманням автентики, бо в храмі потрібно максимально зберегти архітектуру того часу.
3. Дрогобицька солеварня
Дрогобицька солеварня славиться тим, що тут вдалось зберегти унікальну технологію видобутку солі, що робить її кришталево чистою та корисною для здоров’я, без сторонніх домішок. А в час повномасштабної війни, коли заводи з виробництва солі постраждали від ворожих обстрілів, Дрогобицька солеварня залишається одним зі стратегічно важливих в країні підприємств. А завдяки поважному віку та унікальності виробництва Дрогобицька солеварня є одним з важливих туристичних магнітів міста. Для зйомок «Довбуша» там постелили нову дерев’яну підлогу над відстійниками, яка надійно тримала на собі всю знімальну команду. За сценарієм у ропу кинули сина лихваря.
4. Свірзький замок
Значна частина епізодів знята на подвір’ї цього замку та навколо. Він розташований у селі Свірж на Львівщині. За сценарієм фільму, у замку жила польська князівна. Саме на території замку зняли фінальну битву Олекси Довбуша та полковника Пшелуцького. Замок побудували князі Свірзькі у XV ст. Більшість джерел датує першу згадку про укріплення 1530 роком. Однак охоронна табличка на в’їзній брамі вказує на 1482 рік. Сучасного вигляду він здобув, коли перейшов у власність графа Цетнера, – у ХVІІ сторіччі. У той час його укріпили й перебудували. Можливо, реконструкцією займався архітектор Павел Гродзіцький, відомий зведенням у Львові королівського арсеналу.
5. Шевченківський гай
У Музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» імені Климентія Шептицького проходили зйомки фільму «Довбуш». Експозиція музею налічує 124 пам’ятки архітектури, котрі об’єднані в 54 садиби. В музеї функціонують 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва. Територія музею площею 36 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона – це міні-село, що складається з 15‒20 пам’яток народної архітектури.
Нагадаємо, що зйомки фільму стартували у 2018 році. Тоді зйомки відбувались на території Шевченківського Гаю у Львові. Виробництвом стрічки займається кінокомпанія «Пронто Фльм» за підтримки Держагенства України з питань кіно. Події стрічки розгортаються у першій половині XVIII ст. у Карпатських горах та розповідають про драму життя Олекси Довбуша, його кохання та боротьби.
Розповідаємо про 12 дивовижних місць у Львівській області, куди неодмінно слід поїхати цієї осені, аби просто “перезавантажитися”. Перелік місцин, де зокрема можна зробити ефектні фотографії.
1. У селі Страдч: алея 50-річних дугласій Мензиса
Фото: nyouto4ka / Instagram
Дуже високі сосни разом з іншими видами туї утворюють геометричну композицію у дендропарку, що належить Львівському національному лісотехнічного університету. На площі 5,7 гектарів росте понад 300 видів дерев та кущів. Працівники дендропарку розробляють екскурсійні маршрути для відвідувачів. Серед них й екологічна стежка «Алеями арборетуму Ботанічного саду загальнодержавного значення НЛТУ України».
2. Яворівський національний природний парк – це суцільна фотозона для вдалих фото
Фото: energy.butterfly
Розташований за 25 км від Львова у природному регіоні Розточчя. Територією парку прокладено шість екологічних маршрутів, найпопулярнішими з яких є: «Верещиця», «Стежка Івана Франка», «Голуби» та «Лелехівка». Пропонуємо також пройтися пагорбами головного Європейського вододілу. Є однойменна еколого-пізнавальна стежка «Головним Європейським вододілом», протяжністю – 4,5 кілометри. Вона дає змогу помандрувати так званим «хребтом», де беруть початок численні річки регіону Розточчя та несуть свої води в басейн Чорного і Балтійського морів.
3. Річками Західний Буг, Рата та Солокія у Червоноградській громаді часто організовують сплави
Фото: krystynopol_info
Проєкт «Єднає нас Буг» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 створює на території трьох країн два транскордонні байдаркові туристичні маршрути, вздовж яких буде споруджено 8 оглядових веж, кожні 25 км облаштують місця для відпочинку та встановлять мегафони для прослуховування природи.
4. На березі ставу розташований костел Всіх Святих у Годовиці – архітектурний шедевр, до створення якого долучилися Бернардин Меретин та Георг Пінзель
Фото: o_garichkin / Instagram
Перший храм, що стояв на цьому місці був дерев’яним. Він згорів під час татарського набігу в 1621-му році. Через десять років на його місці збудували мурований. У середині XVIII століття костел перебував у незадовільному стані, тому парох з наварійського храму виділив гроші для будівництва нового. Сьогодні костел теж потребує фінансової уваги.
5. Парк сучасної української скульптури у селі Стрілки
Фото: katarina_ilkiv / Instagram
За перший рік роботи його відвідало більше 5500 відвідувачів. Число 3020 – це ознака перспективного розвитку парку на тисячоліття вперед. У парку постійно проводять екскурсії, на яких розповідають про авторів та скульптури.
6. Добромильський замок – пам’ятка архітектури XVIII століття.
Фото: alina_shovak / Instagram
Найвища фортеця Львівщини збудована на висоті 560 метрів над рівнем моря. За гарної погоди звідси можна побачити Перемишль. Замок був побудований в стилі ренесанс і мав оборонний характер. Власники Гербурти тут проживали лише тимчасово, але проклали від замку безліч підземних ходів. Місцеві вважають, що в них дотепер заховані скарби роду Гербуртів. У 1622 році замок перейшов у володіння роду Конецпольських. Після поділу Польщі територія Добромиля дісталася австрійцям, вони й розібрали замок. До наших днів збереглися фрагменти мурів, залишки однієї башти та криниці на подвір’ї замку, а також брамна бастея.
7. Гора Пікуй – найвища вершина Львівської області.
Свого часу на неї з села Кривка підіймався Іван Франко. Цього року на горі відновили пам’ятний знак на честь сходження письменника. Свої враження від походу він описав у статті «Верх Пікуя». «Коли прийдеться йти, то треба 4-5 годин доброго ходу, щоби до него дістатися. Зразу дорога не дуже принадна: саме гористе, камінисте румовисько, покрите де-де соснами, ялівцем. Та ось ми піднімаємося вище, нашим очам починають показуватися доохресні верхи гір, на полі зеленіє подекуди рідка гірська рослина, а між туман блищаться то тут то там, неначе слеза, гірські хрусталі, звані драгонітами або мармороськими діамантами», – писав Франко.
8. Дерев’яний будиночок на воді у селі Збруї – відома інста-локація на Львівщині серед тревел-блогерів
Фото: nyouto4ka / Instagram
На території господарства «Стир» працює готель та невеликий парк з рідкісними тваринами, є пасіка, здаються в оренду мангали. Це місце рекомендують для повноцінного відпочинку з сім’єю або друзями.
9. Особливими будуть фото біля «синіх вікон»
Так в народі називають дві карстові водойми на території Національного природного парку «Північне Поділля». Озера з кришталево чистотою водою та надзвичайно яскраво-бірюзового кольору вважають унікальними та нетиповими для тутешньої місцевості. Особливість їх полягає у тому, що вони розташовані на підвищенні у лісовому масиві під покровом багатолітніх буків Вороняцького горбогір’я.
10. «Водограй» – кажуть у Карпатах на водоспади
Фото: ricky_starify / Instagram
У селі Сопіт є цікава природна фотозона – водограй Сопіт, що розташований на території нацпарку «Сколівські Бескиди». Його висота сягає 8 метрів. Розташований за 120 км від Львова.
11. У Регіональному ландшафтному парку «Верхньодністровські Бескиди» є фотогенічна геологічна пам’ятка природи – Спаський камінь
Фото: yohoho.roger / Instagram
Насправді це не один, а три камені останці, висота найвищого сягає 24 метрів. Загальна довжина масиву – 80 метрів. Об’єкт знаходиться за 7 км від Старого Самбора, село Лаврів, де за переказами похований князь Галицько-Волинського князівства Лев Данилович. На території села з XIII ст. існує монастир.
12. Гарною буде панорамна фотографія серпантинної дороги біля села Явора, яку в народі називають «Турківська вісімка».
Цього тижня прогноз погоди надихає та мотивує. На Львівщині очікується мало опадів, синоптики обіцюють дні з приємними неспекотніми сонячними обіймами. Якщо ж протягом літа ви не встигли насолодитися природою, та теплими літніми днями, то відвідайте одне або кілька з цих місць, розповідає leopolis.news.
1. Печера неандертальців
Звісно, якщо ви ніколи про неї не чули, буде здивуванням, що біля Миколаєва у Львівській області було знайдено кістки та інструменти неандертальців, яким приблизно 46 тисяч років! Ґрот Прийма є цікавим та надзвичайно важливим місцем, адже це памʼятка археології європейського значення та є обовʼязковою для відвідування, якщо ви хочете відчути себе дослідником та дістати багато яскравих вражень від комплексу печер, які заховані посеред лісу.
Комфортно сюди добратись можна тільки автівкою, а найпростішим способом знайти Ґрот – скористатися навігатором Google maps. Вам потрібно буде доїхати до найближчого від стежки місця, залишити авто та піднятися до місця поселення неандертальців.
2. Тустань
Ще одним надзвичайно цікавим місцем Львівщини є середньовічна наскельна фортеця-град, залишки якої розташовані неподалік села Урич. Вхід сюди платний, проте оплативши і пройшовши далі, ви дістаєте зрозумілий маршрут, у якому складно загубитись, зручні сходи, а також є безліч вказівників.
Піднявшись на скельний масив, ви отримаєте багато приємних вражень та красивий краєвид. Добратись сюди найзручніше на авто, проте можна також скористатись автобусом.
3. Гора Цюхів Верх
Нещодавно над селом Східниця на горі Цюхів Верх відкрили оглядову вежу. Це конструкція у формі маяка із якої відкривається надзвичайний панорамний краєвид на найближчі гори та міста навколо неї, тому що оглядовий майданчик дозволяє побачити усе на 360°.
Доїхати до вежі можна на авто, до вежі прокладено ґрунтову дорогу. Проте також до вежі проклали велодоріжку, тому туди можна без проблем піднятись і на велосипеді.
4. Княжі скелі
Ця памʼятка природи розташована неподалік села Тишівниця. Найвища скеля має висоту 42 метри, із неї відкривається панорамний вигляд на долину річки Стрий, Нижнє і Верхнє Синьовидне.
Сюди найзручніше потрапити на авто. Потрібно доїхати до церкви Різдва Пресвятої Богородиці, яка знаходиться у селі Тишівниця, а звідси дістатись на скелі можна, прямуючи через ліс протоптаною стежкою. Через річку від скель є місце для кемпінгу, а також на підніжжі скель є красиві печери та хороше місце для купання.
Фото: Вачков Маркіян / Leopolis.news
5. Гора Лопата
Для тих, кому походи у попередні місця видалися недостатньо активним відпочинком, і для тих, кому бракує фітнесу, цей варіант буде найкращим. Піднятися на гору Лопату можна із міста Сколе. До підніжжя гори буде зручно як доїхати на авто, так і підійти пішки від зупинки або вокзалу, доїхавши на будь-якому доступному громадському транспорті. На гору йде стежка.
Фото: Golem / https://explorer.lviv.ua
Впродовж усього підйому є таблички із номером маршруту. Гора Лопата, висотою 1210 метрів, має помірної важкості підйом. Із собою потрібно мати воду та якийсь перекус. На вершині гори поставлений хрест, присвячений пам’яті успішних боїв УПА із загарбниками.