Категорія: Мова

Опубліковано

Мовний активіст зі Львова змусив прокуратуру оскаржити угорську мову на Закарпатті

Сьогодні, 13 жовтня, Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позовну заяву львівського активіста Святослава Літинського та зобов’язав Закарпатську обласну прокуратуру подати позов про скасування регіональної угорської мови у двох районах Закарпаття, пише ZAXID.NET.

«Сьогодні Львівський окружний адміністративний суд задоволив мій позов до прокуратури Закарпатської області, яким дії прокуратури щодо нескерування позовів про скасування регіональної мови у Берегівському та Виноградівському районах визнано протиправними та зобов’язано повернутися до питання скерування таких позовних заяв», – написав Святослав Літинський у Фейсбуці.

У коментарі ZAXID.NET Святослав Літинський розповів, що спершу він звернувся з відповідним зверненням у прокуратуру Закарпаття, оскільки лише прокуратура може позиватися до суду про скасування нормативно-правових актів локальної дії, зокрема, рішень місцевих рад. У прокуратурі Закарпаття відмовилися подавати позови про скасування рішень районних рад щодо запровадження регіональної мови у Берегівському та Виноградівському районах.

Тепер же Львівський окружний адміністративний суд визнав бездіяльність прокуратури протиправною та зобов’язав повернутися до розгляду звернення львівського активіста з врахуванням зауважень суду, тобто скерувати відповідні позови про скасування рішень місцевих рад щодо запровадження регіональної мови.

Угорська мова визнана регіональною за рішенням районних рад у місті Берегове та у Берегівському та Виноградівському районах Закарпаття у 2012 році. Відповідно до цих рішень, угорську мову дозволено використовувати у діловодстві районних рад, проведенні конференцій і зборів, у веденні документації та поширенні офіційних повідомлень.

Опубліковано

В Одесі звільнили з гімназії викладачку, яка обрaзила школярку за відповідь українською

В Одесі після скaндaльного інциденту в гімназії №4, де викладачка малювання влаштувала булінг школярці за відповідь на уроці українською мовою, директорка навчального закладу звільнила працівницю. Про це в понеділок, 12 жовтня, повідомила директорка міського департаменту освіти і науки Олена Буйневич.

“Щодо ситуації в гімназії №4. Як людина: не просто вражена. Як мама і жінка уявляю емоції учениці й хочу висловити свою підтримку: в тебе надзвичайно гарна мова, дитино… Розвивай її і надалі”, – зазначила Буйневич на сторінці у Фейсбуці.

Водночас як чиновник вона наголосила, що “поведінка вчителя беззаперечно несумісна з діяльністю у закладі освіти”.

“Директором прийняте рішення про звільнення (викладачки – ред.) за ст. 41 п.3 (вчинення працівником, який виконує виховні функції, амoрального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи) КЗпП України”, – заявила директор департаменту.

За словами Буйневич, зараз очікується відповідний наказ “зі зверненням до компетентних органів”. Директор департаменту від імені освітян вибачилася перед батьками і дитиною.

“Нам, учителям, хочу побажати – не закривати серце від почуттів вихованців. Такий тон, тиск і зміст сказаного назавжди позбавляють дитячої довіри та любові”.

Як відомо, аудіозапис інциденту, що стався минулого тижня в гімназії №4 на вул. Болгарській, був опублікований групою “Батьки SOS” . Учениця, яка забула вдома альбом для малювання, сказала про це викладачці українською мовою. За це вчителька спочатку почала її сварити, а згодом грубо “відчитала”:

“Бачите, що у нас твориться. Вона розмовляє українською мовою, так виходить, що вона вище нас. Альбом не принесла, малюнки не принесла, а права качає. І мовою буде прикриватися тут мені …”, – сказала дівчинці викладачка.

У записі чути, як учителька при дітях довела дитину до слiз, а потім сказала дівчинці “не плач”.

Опубліковано

У наступному році вся сфера обслуговування має винятково перейти на українську мову

У 2021 році в Україні вся сфера обслуговування має перейти винятково на державну мову. Цього вимагає закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Згідно з законом, з 16 січня 2021 року всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою.

«Із 16 січня наступного року сфера обслуговування повинна стовідсотково користуватися державною мовою», – підкреслив мовний омбудсмен.

Кремінь зазначив, що низка положень мовного закону вже набула чинності, зокрема, з 16 січня цього року мова реклами має бути лише українська.

«З 16 липня – назви аеропортів, станцій, зупинок, технічна та проектна документація, мова діловодства, документообігу, листування і звітності юридичних осіб (державна, – ред.).

З 1 вересня усі школи мали перейти на українську», – сказав уповноважений.

Опубліковано

«Перейти з російської на українську – то як вперше в житті зготувати борщ» – Клопотенко

Український кулінарний експерт, шеф-кухар та телеведучий Євген Клопотенко опублікував рецепт із 6 порад, як перейти на українську мову з російської.

Порадами Євген поділився на своїй сторінці у Фейсбуці.

“Перейти з російської на українську – то як вперше в житті зготувати борщ. Кортить так, що аж піднебіння свербить, але страшно. Видихайте. Все буде ок, бо я дам вам стартовий рецепт (сам його юзав три роки тому, коли тільки вчився публічно розмовляти українською). Ви почніть потроху, а там все як поллється, як закипить, шо нехай оточення ховається в жито, бо вас вже не зупинити.

1. Якщо ваші рідні розмовляють російською, то в їхньому колі не намагайтеся перейти на українську. Не ламайте себе, якщо вам ніяково. Але з новими людьми розмовляйте українською (вони не мають вашого сформованого образу, нічого від вас не очікують, тому з ними буде легше спілкуватися рідною мовою).

2. Коли сідаєте в таксі/підходите на касу/заходите в якийсь заклад, то кажіть не «здравствуйтє», а «добридень/вітаю».

3. Фейсбучик та інстаграмчик ведіть українською.

4. Свої публічні виступи робіть українською.

5. Нотатки в телефоні пишіть теж рідною мовою (можете ващє перевести свій мобільний на українську, він же смарт, тому все зрозуміє).

6. Коли говорите і не знаєте, як якесь слово буде українською, то не паритеся та вимовляєте його російською. Потім погуглите, якшо що. Не заганяйтеся від думки, що хтось подивиться на вас косо. Краще говорити українською з помилками, старатися та виправлятися, аніж російською через те, що страшно.

Лише 6 пунктів, і 50% вашого життя зміниться. А все інше – справа часу. Не забудьте поділитися дописом з друзями, раптом їм теж треба. Цьом.”, – написав кулінар.

Опубліковано

“Привіт, Сірі”: Apple хоче навчити голосового помічника говорити українською

Apple хоче навчити свого голосового помічника Siri розуміти та відповідати українською мовою. Для цього на своєму сайті вона розмістила оголошення про пошук аналітика анотацій, пише Суспільне.

У компанії зазначають, що вимоги до кандидата на вакансію передбачають досконале знання української мови та здатність розрізнити вербальні нюанси її діалектів, враховуючи відмінності вимови в різних областях. Сама посада передбачає роботу у європейській штаб-квартирі Apple, яка знаходиться в ірландському місті Корк.

“Як аналітик анотацій, ви будете слухати, робити транскрипцію аудіофайлів, а потім оцінювати відповіді Siri та використання нею мови, використовуючи дані від клієнтів, які згодилися на програму оцінювання якості. Ви будете використовувати свої знання мови та культури, а також аналітичні навички, щоб оцінити відповіді на відповідність рекомендаціям. Ваша гнучкість та здатність розставляти пріоритети у завданнях є надзвичайно важливими”, — зазначається у вакансії Apple.

Зазначимо, Siri — персональний помічник і питально-відповідальна система, адаптована під iOS. Цей додаток спілкується природною мовою, щоб відповідати на питання і давати рекомендації. Siri пристосовується до кожного користувача індивідуально, вивчаючи його особливості протягом тривалого часу. Наразі Siri знає дев’ять мов – англійську, німецьку, французьку, японську, російську, китайську, корейську, італійську та іспанську.

Опубліковано

Мовний омбудсман вважає загрозою скасування обов’язкового ЗНО з української літератури

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь готує звернення до прем’єр-міністра України та МОН.

Він хоче, щоб посадовці переглянули або аргументували скасування обов’язкового ЗНО з української літератури.

Про це повідомляє Український Інтерес.

“Скасування обов’язкового ЗНО з української літератури – це одна з найбільших загроз, яка може бути як щодо освітньої реформи, так і до державної гуманітарної політики загалом. Засвоїти українську мову без високого рівня вивчення української літератури – неможливо”, – написав мовний омбудсман.

Зазначимо, з 2021 року ЗНО з української мови ділитиметься на два типи залежно від подальшого напряму підготовки абітурієнта. Складати тест з української літератури тепер необов’язково.

Перший тип– це українська мова, яка укладатиметься відповідно до програми ЗНО з української мови та літератури й міститиме завдання, рівне стандарту. Результати виконання цього тесту зараховуватимуться, як оцінка за ДПА. Вони враховуватимуться для вступу до закладів вищої освіти на природничі, математичні та технічні напрями підготовки.

Другий тип – це українська мова та література, який міститиме завдання попереднього тесту з української мови. Результати виконання частини цього тесту також зараховуватимуться як ДПА за курс повної загальної середньої освіти. Повне виконання завдань тесту використовуватимуться під час вступу до закладів вищої освіти на гуманітарні напрями підготовки.

Опубліковано

Американець, який проживає в Україні про те, чому студентам треба вчити українську

16 вересня Парламент провалив законопроєкт №3717 щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства у першому читанні. Іншими словами, Рада провалила першу спробу узаконити навчання російською для іноземних студентів.

Суть цього законопроєкту полягала в тому, що навчання іноземних студентів “може здійснюватися іноземною мовою”. Є всі підстави підозрювати, що під іноземною малась на увазі – “російська”. А ось, що стверджували у пояснювальній записці до законопроєкту:

“Кількість іноземних студентів в нашій країні зростає, а тому Україна має реагувати на відповідний попит, зокрема шляхом створення найкращих умов з метою уникнення будь-яких труднощів. Як відомо, мова освітнього процесу є одним з основних критеріїв обрання саме українських вишів, а тому вкрай необхідно створити найбільш сприятливі умови не лише для реалізації освітніх програм для відповідної категорії студентів іноземною мовою, а й забезпечити вивчення останніми державної мови”, – йшлося у записці.

Мабуть, депутати хотіли, аби Юра з Коломиї не нагадував їм, що українську вивчити легко.

Популярний в соцмережах Instagram і TikTok чорношкірий студент-іноземець Джуда Окейчукву (або просто Юра з Коломиї, як його називають тутешні) вже 5 років проживає й навчається в Івано-Франківському національному медичному університеті.

Хлопець родом з міста Лансінг, штат Мічиган у США. Обоє його батьків працюють в медичній сфері, мати – кардіохірург, батько – біохімік. Сам Джуда мріє лікувати дітей, і, аби досягнути цієї мети, йому довелося обирати університет. Як твердить студент, здобувати медичну освіту в Штатах неймовірно дорого. У себе вдома він провчився лише рік і вирішив переїхати на навчання до України.

За 5 років проживання Джуда зміг опанувати українську мову та може вільно спілкуватися з людьми на вулиці. До цього його спонукало те, що в перший час, коли він приїхав в Україну, тут мало хто розумів англійську. Часом було важко купити навіть пляшку води. Крім того, хлопець любить спілкування, а для цього необхідно було знати мову. Та й в навчанні це дає багато переваг.

У своєму відео, чому іноземним студентам варто вчити українську мову, він з гумором пояснює, що це не лише привертає увагу жінок, які зліплять тобі вареники (сміється), але й на професійному рівні дозволяє, наприклад, поставити правильний діагноз пацієнту. Окрім цього, це повага до людей та країни, у якій ти навчаєшся та проживаєш. Дивіться це відео:

https://www.facebook.com/andriy.sadovyi/videos/239983957417886

Після голосування 16 вересня за цей мовний законопроєкт, народна депутатка України IX скликання від партії «Голос» зі Львова Наталія Піпа з трибуни парламенту перед депутатами виступила з гучною промовою. Вона тримала й показувала депутатам фотографію “Юри з Коломиї” та промовляла:

“Це Джуда. Він приїхав до України з Детройта. Він говорить українською краще, ніж багато людей в парламенті. Сьогодні “Слуги народу” намагалися повернути російську, як мову навчання у вишах. Я не бачу причини, чому в Україні іноземці мають навчатися іншими мовами, ніж українською, англійською і мовами Євросоюзу.

Ось статистика: близько 60 тисяч студентів приїжджають навчатися в Україну. Із них: 15 тисяч – з Індії, 6 тисяч – з Марокко, 5 тисяч – з Туркменістану, 3 тисяч – з Нігерії. Для усіх цих людей російська не є рідною мовою. І ніякої економічної вигоди Україна від цього не отримає. Сьогодні перед нами був вибір: глобальний світ, в якому ми розуміємось українською і англійською мовами, чи “русскій мір”, який нас чекає з танками і yбивцями. Глобальний світ переміг. Законопроект 3717 про русифікацію ЗВО – не пройшов, 210 голосів.

Особлива подяка Джуді з Коломиї за проукраїнську позицію і що знає українську мову краще, ніж деякі парламентарі!”.

https://www.facebook.com/NataliyaPipaOfficialPage/photos/a.488396031897902/823226298414872/

На подію відреагував і мер Львова Андрій Садовий на своїй сторінці у Фейсбуці:

“В парламенті з‘явилась ідея (вже провалилась на голосуванні), що іноземним студентам потрібно викладати російською. Мабуть, вони хотіли, аби Юра з Коломиї не нагадував їм, що українську вивчити легко. Не вийшло! Юра, смали далі!”.

Опубліковано

Мережа Книгарень “Є” анонсувала більше книжок російською через умови на ринку

Відома українська мережа Книгарень “Є” повідомила, що у російськомовного продукту на українському ринку більше шансів, тому вона змушена пристосовуватися до умов, хоча їм це не подобається. Про це мережа розповіла на Facebook сторінці.

  • Якщо не враховувати мережу книгарень Є, 50-70% в обороті великих книготорговельних структур складає російська книга (як імпортована так і видана в Україні).
  • Головною причиною просування ритейлом російської книги є привабливі умови (більша маржа).
  • Можливість створювати привабливі умови визначається у першу чергу перевагами у собівартості російського продукту у порівнянні з українським (менша вартість авторських прав та перекладу на один примірник).
  • Російський книжковий бізнес завжди може розраховувати на підтримку власної держави у просуванні свого продукту в Україні.

“Нескладно передбачити, що в цих умовах сегмент україномовної книги поступово стискатиметься, українські видавці будуть менше видавати, а читачі будуть купувати ще більше російською – всупереч власному бажанню.

Чи подобається нам цей стан речей? Ні. Чи в силах ми, як книготоргівельна мережа, його змінити? Ні. Чи можемо ми ігнорувати цю реальність? Ні. Виправити таке становище може лише дієва державна політика, а Книгарня “Є” змушена враховувати викладені обставини у плануванні своєї подальшої роботи”, – розповіли у книгарні.

На сайті книгарні у розділі “Про нас” вказано, що мережа має особливу концепцію, чітко визначену позицію.

“Ми вирізняємося серед більшості книжкових мереж тим, що просуваємо український продукт. Ця позиція відповідає очікуванням суспільства, адже, як засвідчують соціологічні дослідження, більшість українців надає перевагу україномовній книжці”, – йдеться на сайті.

Нагадаємо, минулого року Yakaboo бойкотували за продаж російських книг.

“Не секрет, що відтепер головним каналом промоції російської книги є найбільший інтернет-магазин України. Читача, який уже звик читати українською, знову “русифіковують” введенням і активною промоцією російськомовних аналогів українських книг, спокушаючи знижками та акціями на користь російського варіанта”, – написала книгарня у своїй заяві.

Журналістка Катерина Венжик припускала, що така реакція “Книгарні Є” – це спосіб позбутися конкурентів.

“Все прозаїчніше. Це аж ніяк не боротьба за книгу українською. Це боротьба за частку ринку онлайн продажів книг. Де Yakaboo беззаперечний лідер. І ви, розгорнувши весь цей хрестовий похід проти “російської книги”, просто намагаєтеся таким рагульским чином вибороти собі кілька відсотків ринку.”, – писала Венжик на своїй сторінці у Фейсбук.

Опубліковано

79% українців вважають, що українську мову повинні знати всі громадяни – опитування

79% українців переконані, що всі громадяни нашої країни повинні знати українську мову.

Про це свідчать результати дослідження фонду «Демократичні ініціативи» та «Центру Разумкова», передає Громадське.

Крім того, 66% заявили, що українська має бути єдиною державною мовою, а російську можна використовувати в приватному житті.

Найбільше не згодних з тим, що українську мають знати всі на сході (28%), але все одно більшість громадян (65%) підтримують обов’язкове знання державної.

Більшість українців (66%) погоджуються, що російська мова може вільно використовуватися у приватному житті, але єдиною державною має бути українська. Ще 18% вважають доречним надати російській офіційного статусу в окремих регіонах, а 13% впевнені, що російська має стати державною на всій території України.

Крім того, 82% респондентів заявили, що керівники держави та різні чиновники повинні спілкуватися українською під час роботи. В Україні також прихильно ставляться до викладання більшості предметів української (77%), проти цього — 17%.

Опитування проводили з 14 до 19 серпня в усіх регіонах України, крім тимчасово окупованого Криму та територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2018 респондентів від 18 років і старше методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опубліковано

На заході України 95% українців підтримують мовні квоти

Більшість українців (65%) підтримують мовні квоти, позитивне ставлення переважає на Заході, в Центрі та Півдні, на Сході – ставлення більш негативне.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це свідчать дані опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, які озвучив політичний аналітик Сергій Шаповалов під час презентації-дискусії «Українська мова: шлях у незалежній Україні».

«Як ми знаємо сьогодні нашим законодавством передбачено, що на наших загальнонаціональних українських телеканалах 75 відсотків контенту має бути українською мовою. І ми бачимо, що Захід, Центр та Південні регіони переважно ставляться до цих заходів позитивно, а більш негативне ставлення ми бачимо на Сході», – розповів Шаповалов.

Згідно з опитуванням, мовні квоти підтримують 65% українців. Абсолютне схвалення цієї ініціативи – на Заході (95%). У Східному ж регіоні 38% підтримують і 56% проти.

Більшість жителів України (77%) вважають, що більшість предметів в школах повинні викладатися українською мовою.

На думку переважної більшості українців, українська мова є важливим атрибутом незалежності України – так вважають 72% громадян, не погоджуються з цим близько 25%. Така думка абсолютно домінує на Заході – лише 3% мешканців регіону не погоджуються з цим твердженням. У Центрі України 77% вважають мову атрибутом незалежності, 20% – ні. У Східному регіоні найбільше тих, хто з цим твердженням не погоджується – 49%.

Більшість українців (52%) вважають, що в Україні не порушують прав російськомовних громадян. Ще 26% вважають, що права російськомовних в окремих випадках порушуються, 10% говорять про постійні порушення. На Заході найбільше тих, хто вважає, що права не порушуються – 76%, також більшість підтримує таку думку і в Центральній Україні. У Східному регіоні, навпаки, значно більше людей, які вважають, що права російськомовних порушуються постійно (21%) або у окремих випадках (40%).

51% українців вважає, що мовні права україномовних людей на окупованих територіях Криму та ОРДЛО порушуються (з них 25% відзначають систематичні порушення, 26% – окремі випадки). Ще 19% вважають, що порушення мовних прав немає, а також майже третина респондентів (31%) не мають думки з цього приводу.

Більшість українців (66%) погоджуються, що російська мова в Україні може вільно використовуватися у приватному житті, але єдиною державною мовою має бути українська. Ще 18% вважають доречним надання російській офіційного статусу в окремих регіонах, а 13% впевнені, що російська має стати державною на всій території України. Щодо статусу російської мови маємо консенсус на Заході та в Центрі, у Південному регіоні також більшість вважає доречним збереження української як єдиної державної (62%). Думки розділилися лише у Східному регіоні, тут 33% говорять про єдину державну мову, ще 32% підтримують надання російській регіонального статусу та 31% за надання російській офіційного статусу по всій країні.