На вул. Малоголосківській, де зводять освітній заклад, розпочали підготовчі роботи: готують територію та переносять комунікації. Про це повідомив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач. Це вже третя школа у Львові, яку будує соціально відповідальний бізнес, але яка залишиться комунальною.
Школу на 450 учнів з дитячим садком на 70 місць у мікрорайоні Під Голоском зводять за кошти інвестора «Резідент девелопмент». Ці освітні заклади будуть комунальними.
Ландшафт ділянки дуже нестандартний, а отже, для будівництва не простий. Проте від того результат буде ще цікавішим. Загалом же цей кейс є показовим і для всіх соціально відповідальних будівельних компаній це чудовий приклад для наслідування. Адже зведення багатоквартирного житла повинне відбуватися паралельно з розвитком соціальної інфраструктури – прокладенням доріг, будівництвом шкіл, садків, амбулаторій. І, схоже, Львів потроху задає правильний тренд у цьому. Навіть у час війни, що особливо відповідально», – зазначив Любомир Зубач.
Проєкт освітнього закладу розробила компанія Guess Line Architects, яка стала переможцем архітектурного конкурсу. Нині архітектори допрацьовують останні технічні моменти.
Нагадаємо, на вулиці Героїв Крут ця ж компанія вже зводить новий сучасний корпус ліцею № 80.
Палац був придбаний у 1872 році видавцем газети “Przeglad” Людвігом Масловським. За бажанням нового власника віллу в 1889-1900 роках перебудував у неороманському стилі польський архітектор Тадеуш Мюнніх. В радянські часи палац перетворили на багатоквартирний будинок.
9. Палац Баворовських. вул. Бібліотечна, 2
Палац Баворовських – колишній арсенал Сенявських (1635р.), який пережив капітальну реконструкцію під керівництвом Ігнатія Хамбеза у 1830-1840р., набувши рис класицизму з його витонченою красою. Під стать зовнішньої обробки й внутрішні покої будівлі заповнили шедеври літератури та живопису (родзинкою стало приватне зібрання Віктора Баворовського, перевезене в ці стіни в 1877 році).
10. Палац Сапіг. вул. Коперника, 40А
Пaлaц Сaпiг y Львoвi – рoдoвe гнiздo стaрoдaвньoгo рoдy литoвськo-рyських князiв. Спoрyдa в дyсi фрaнцyзькoгo бaрoкo XVII стoлiття, збyдoвaнa y 1868 рoцi. Сyчaсники нaзивaли пaлaц Aдaмa Сaпєги «чaрiвнoю скринькoю», якa кoштyвaлa мaйжe стiльки ж, як i пишнa спoрyдa Пaлaцy Пoтoцьких, щo знaхoдиться нeпoдaлiк. Пiд чaс дрyгoї свiтoвoї вiйни пaлaц бyв сильнo пoшкoджeний бoмбoю, i чaсткoвo рoзiбрaний. Вiд ньoгo зaлишилaся лишe пaрaднa чaстинa, в якiй oсoбливo привaблює вишyкaнa кaм’янa рiзьбa фaсaдiв рyчнoї рoбoти. Tyт зaрaз рoзтaшoвaнe Укрaїнськe тoвaриствo oхoрoни пaм’ятoк iстoрiї тa кyльтyри, a нa мiсцi рoзiбрaнoгo пaлaцy збyдoвaнa шкoлa №9.
11. Вілла Людвіка Балдвіна-Рамулта. вул. Вербицького, 4
Фото: Natali Ketsman
Колишня вілла архітектора Людвіка Бальдвіна-Рамулта, споруджена за його власним проектом у 1890 р., є одним із характерних зразків неоґотичної архітектури Львова з елементами мальовничого стилю. Будівля є пам’яткою архітектури (ох. № М-74). За даними інтерв’ю з мешканкою вілли Рамулта, з 1950 р. у віллі проживали три сім’ї, а у 1962 р. було проведено капітальний ремонт із переплануванням. Сьогодні тут розміщені житлові квартири на першому і другому поверхах, а в цокольному поверсі міститься салон краси.
Будинок на вул. Глінки, 1а був споруджений у 1903–1904 рр. за проектом архітектора Артура Шлеєна. Він постав як приватна вілла др. Яна Дилевського, члена львівської міської ради та громадського діяча. Вілла — яскравий зразок архітектури неоготики із вкрапленнями новітніх, як на поч. ХХ ст., конструктивних рішень. Пам’ятка архітектури (Ох. № 1226-М). Сьогодні тут функціонує дитяча художня школа ім. О. Новаківського.
У Львові виставили на продаж історичну віллу «Ломниця» 1911 року будівництва. Про це повідомила ініціатива «Спадщина.ua», яка долучилася до впорядкування будівлі. Тривалий час одна з найгарніших архітектурних пам’яток Львова перебувала у власності кількох господарів і попри те, що у ній ніхто не проживав, складно було її викупити, інформує Zaxid.net.
Сторічний будинок з червоної цегли стилі романтичного історизму з елементами неоготики на вул. Сахарова, 62А є пам’яткою архітектури місцевого значення.
«Одна із найзагадковіших вілл Львова, за яку у зв’язку із перебуванням у розрізненій власності безуспішно боролися десятки агенцій міста. Після тривалих перемовин та юридичних процедур вілла нарешті відновила свою цілісність як об’єкт нерухомості та шукає господаря», – повідомили у «Спадщина.Ua».
Площа будівлі – 407 м2, ділянка займає 30 сотих. Будівлі трирівнева: має цокольний, перший поверх та надбудову. Під усією площею вілли є льох. Автор проекту будівництва 1910 року – архітектор Кароль Турковський. У 1927-1929 роках її реконструювали та добудували за проектом Станіслава Ревуцького, який сам жив у цій віллі.
Як видно з оприлюднених фото, всередині зберігся дерев’яний паркет, сходи, столярка з латунною фурнітурою, плитка, пічки.
Зацікавленим з усіма питаннями звертатись до Ганни Гаврилів (0673400246). Поки будівля не має нового власника, туди водитимуть екскурсії.
Вперше земельна ділянка під сучасною віллою «Ломніца» згадується у документі 1865 року, її власником був Ян Губіш. Наступного року він отримав дозвіл на спорудження житлового будинку.
Кандидатка історичних наук Оксана Лобко зазначає, що на початку XX ст. співввласниками нерухомості і землі стали два архітектори – Ян Пфайффер і Станіслав Ревуцький. 1910 року вони знесли два старі одноповерхові будинки та господарське приміщення, збудовані ще Яном Губішем, та побудували нову віллу. Проект двоповерхової будівлі зі шпилястою вежею та сутеринами (цокольним поверхом) і льохом розробив львівський архітектор та будівничий Кароль Турковський. Для її зведення використали каміння, що залишилось після старих розібраних будиночків. Вже у листопаді 1910 року на фасаді була вивіска Willa Łomnica – вона досі збережена.
«Перед головним входом до вілли був великий сквер, через який проходила доріжка з каменю та цегли. Головний фасад з червоної цегли зі вставками світлого натурального каміння, поруч – кругла вежа. Елементи вілли на пагорбі роблять її схожою на замок, які трапляються у Франції та Нідерландах», – розповідає Оксана Лобко.
У 1925 році вся вілла вже повністю належала одному власнику – Станіславу Ревуцькому, який жив у ній зі своєю родиною. Він дещо перебудовував її: в 1927 збільшив житлову площу, а в 1929 – надбудував піддашшя та добудував партер.
Первісно вхід до будинку був влаштований від західної сторони через кам’яні сходи, мав широку на весь бічний фасад терасу. Зараз вілла має декілька виходів, оскільки вона була розрахована на проживання кількох сімей, ймовірно, трьох синів архітектора Ревуцького, задля яких її перебудували у кінці 1920-х років. В радянський час будинок поділили на кілька квартир. В одній з них проживали внучка архітектора Ревуцького, яка померла кілька років тому, та правнучка Єва Гречанюк. Власники інших квартир не жили у будинку, що ускладнювало догляд за пам’яткою.
Вілла розташована в дільниці Вулька – це місцевість у Франківському районі Львова між вулицями Героїв Майдану, Княгині Ольги, Сахарова та Стрийською. Назва походить від зменшувального польського слова «воля» (пол. wola) – Вулька (пол. Wólka). Раніше «вульками» називались садиби та фільварки міщан, де вони проживали у теплий сезон, у XVIII ст. вульки змінили вілли.
Колись Вулька була окремим підміським поселенням над потоком Сорока (Вулецький потік), закладеним у XVII столітті. У 1860-х роках на доволі порожній території поселення Вульки почали будувати приватні будинки. Це були невеличкі будівлі з великими присадибними територіями, які щільно засаджували деревами.
На вул. Патона, 37 у Львові поруч з супермаркетом «Арсен» збудують новий ресторан McDonald’s. Відповідний дозвіл надали члени виконавчого комітету ЛМР 22 березня.
Як повідомив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, нове будівництво пропонують біля глухої стіни ТЦ. Поруч є вже раніше сформовані комерційні будівлі – торгівельний центр, ряд магазинів і кафе.
«Пропонується сформувати заклад громадського харчування з тим, щоб залишити зону підходу до самої комерційної будівлі. Там би мав бути простір вхідної групи з терасою закладу із розміщенням пішохідної алеї між одним та другим», – зазначив Антон Коломєйцев.
Заступник міського голови Львова Любомир Зубач додав, що заклад буде одноповерховим площею 536 м2 . Там буде парковка, McDrive, передбачено також додаткове озеленення території.
Lj ckjdf, управління земельних ресурсів Львівської міськради продало комунальну земельну ділянку на вул. Патона, 37 поблизу ТЦ «Арсен» за 6 млн грн. Землю придбала київська фірма «Центр проект» для будівництва об’єкта торгівлі. Ця компанія вже збудувала у Львові заклади швидкого харчування McDonald’s на вул. Зеленій, 147, а також на Сихові (просп Червоної Калини, 60).
McDonald’s на Патона буде дев’ятим у Львові рестораном.
У місті Стрий Львівської області відбулася презентація проєкту оновлення простору перед головним вокзалом та прилеглих вулиць. Про це повідомляє Zaxid.net.
Проєкт реконструкції території біля вокзалу в Стрию розробила компанія “Урбан Промо”. У його основу покладено ідею сталого розвитку, яка передбачає пріоритет громадського транспорту, пішоходів та популяризацію екологічної мобільності.
Перепланування площі передбачає суттєві зміни у дорожньому русі, звуження смуг руху, виділення велосипедних доріжок, організацію зон відпочинку, автостоянок та зупинок для громадського транспорту.
Планується також значне озеленення, встановлення лав для відпочинку та сухого фонтану.
Проєкт охоплює не лише відновлення самої площі, але й перепланування дорожнього руху на прилеглих вулицях, включно зі звуженням смуг руху транспорту та облаштуванням окремих смуг для громадського транспорту.
Крім цього, хочуть облаштувати інклюзивний велопішохідний мостовий перехід через залізницю.
Наразі проєкт виставили на громадське обговорення. Пропоновані проєктантами схеми можна переглянути за посиланням.
Верховний Суд остаточно скасував право власності на самобуд на території парку «Знесіння», де планували збудувати готель. Раніше ця земля без погодження Кабміну перейшла в комунальну власність, а Львівська міськрада, своєю чергою, віддала ділянку в оренду компанії «АрхіБуд» під будівництво готелю, втім натомість забудовник почав там незаконне будівництво, інформує ZAXID.NET.
Йдеться про ділянку на вул. Довбуша, 15, на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння», де раніше були склади військового містечка №301а Держприкордонслужби. У 2006 році адміністрація прикордонної служби вирішила передати ці будівлі компанії ТзОВ «Будінвест», а ділянку площею майже 2,9 га – в комунальну власність. Однак ці рішення військові не погодили з Кабміном.
У 2007 році Львівська міськрада передала ділянку в оренду на 10 років ТзОВ «АрхіБуд» для будівництва житлового кварталу. При цьому цільове призначення ділянки змінили з земель транспорту й оборони на землі житлової та громадської забудови, а у 2010 році – на будівництво готельного комплексу.
У березні 2016 року суд визнав землю державною власністю, що належить землям оборони, а у листопаді на вул. Довбуша, 15, розпочали будівельні роботи. Однак, як повідомляють у міській Інспекції ДАБК, жодних дозволів на початок будівельних робіт не видавали. Прокуратура вирішила оскаржити передачу земель оборони без погодження з Кабміном. Через судові процеси будівництво зупинилось на рівні фундаменту.
У 2017 році громаді ТзОВ «АрхіБуд» представили «готельно-рекреаційний комплекс», який хотіли побудувати у зоні парку «Знесіння».
У 2017 році Господарський суд визнав недійсним договір оренди землі між Львівською міськрадою і ТзОВ «АрхіБуд» та витребував цю ділянку у державну власність, за винятком невеличкої ділянки на 722,6 м2 з будівлею, за якою компанія зареєструвала право власності. Військова прокуратура також намагалася оскаржити цю реєстрацію в суді.
У лютому 2017 року суд заборонив ведення підготовчих та будівельних робіт для ТзОВ «Архібуд», а у липні апеляційний господарський суд на 76 тисяч грн оштрафував забудовника через вирубку дерев у парку. Проте компанія змогла зареєструвати право власності на недобуд.
У травні 2018 суд задовольнив позов військової прокуратури Західного регіону і визнав незаконною реєстрацію ТзОВ «Архібуд» права власності на фундамент готелю на вул. Довбуша, 15 на території колишньої військової частини. Верховний Суд анулював це рішення через формальну причину – позов про скасування реєстрації розглядав адміністративний суд, а мав би господарський.
1 травня Господарський суд Львівської області визнав незаконною та скасував реєстрацію права власності за ТзОВ «АрхіБуд» за недобудом на вул. Довбуша, 15. У жовтні це рішення підтвердив і Західний апеляційний господарський суд. Ці рішення «АрхіБуд» вирішив оскаржити в касації. Втім у лютому 2024 року Верховний Суд також скасував приватизацію недобуду. Ця постанова остаточна й оскаржити її не можна.
За даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «АрхіБуд» зареєстроване у 2004 році на вул. Зеленій, 105 та займається нерухомістю. Власниками компанії є львівʼяни Віктор Коць та Ігор Миколайчук, який був помічником Ярослава Дубневича.
На Львівському залізничному вокзалі планують покращити доступність. Зокрема, пропонують підвищити перони та встановити ліфти, інформує Tvoemisto.tv.
Відповідні містобудівні умови та обмеження на реконструкцію головного корпусу вокзалу представили під час засідання виконавчого комітету ЛМР 5 березня.
Ця реконструкція передбачає підвищення висоти перонів та облаштування ліфтів по три на кожен перон для безперешкодного доступу людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до поїздів.
Цікаво, що за 50 днів повномасштабної війни через залізницю евакуювали 3 724 202 людей. Львівський залізничний вокзал отримав відзнаку #ЗалізніВокзали за успішну і рекордну евакуацію людей.
Верховний Суд визнав законним припис Міністерства культури про зупинення будівельних робіт в межах історичного ареалу на вул. Городоцькій, 64. ЖК «Княжий Холл» будують в зоні ЮНЕСКО, однак без погодження з міністерством, інформує Zaxid.net.
Йдеться про забудову ділянки площею 0,9 га на місці колишнього заводу автотракторних запчастин на вул. Городоцькій, 64. У 2016 році Львівська міська рада провела Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на найкращу проектну пропозицію житлового комплексу з будівлею-«вставкою» на Городоцькій, однак тоді однозначного переможця не обрали.
У серпні 2019 року виконавчий комітет ЛМР видав містобудівні умови та обмеження на будівництво 5-поверхового житлового комплексу «Княжий Холл». Видачі дозволу передували кілька років переговорів із мешканцями сусідніх будинків, які побоювались, що новий будинок не закриватиме світло прилеглих будинків, а заїзди не виконуватимуть через двори сусідніх територій. Забудовник уклав із мешканцями меморандум та отримав МУО. У 2021 році виконком видав дозвіл на будівництво ще кількох секцій комплексу, що мали бути розташовані вглиб ділянки.
Того ж року Мінкульт видав припис про негайну зупинку будь-яких робіт на вул. Городоцькій, 64, оскільки ділянка розташована в межах історичного ареалу, а забудовник не погодив це будівництво з міністерством. ТзОВ «Княжий Холл» вирішило оскаржити цей припис у суді. Забудовник стверджував, що затвердженні у 2005 році виконавчим комітетом межі історичного ареалу Львова нечинні, оскільки цей документ станом на видачу МУО не погодило Міністерство культури.
У червні 2022 року Львівський окружний адміністративний суд позов забудовника задовольнив, однак Мінкульт скасував це рішення у Восьмому апеляційному адміністративному суді. Забудовник оскаржив апеляційну постанову в касації.
Наприкінці січня 2024 року Верховний Суд залишив чинним рішення апеляції та визнав законним припис Міністерства культури про зупинення будівельних робіт на вул. Городоцькій, 64. Суд підтвердив, що ділянка розташована в межах історичного ареалу і буферної зони ЮНЕСКО, а, отже, забудовник мав погодити будівництво з Мінкультом. Касаційна постанова є остаточною й оскаржити її не можна.
Вартість житла коливається від 1950 $/м²
За даними YouControl, засновниками ТзОВ «Княжий Холл» є Маркіян, Олег і Василь Телиці, а керівником – Олег Горак.
На вул. Миколайчука у Львові триває зведення соціального житла для поранених переселенців. Зараз будують перший з 8 будинків. Вже облаштували фундамент, залили бетон та почали встановлювати будівельні конструкції. Загалом тут зможуть мешкати 700 осіб. На спорудження житла Єврокомісія виділила 19,5 млн євро грантових коштів, інформує пресслужба ЛМР.
Директор будівельної компанії «Прогресбуд», яка стала переможцем конкурсу на будівництво першого будинку, Назар Яремчук розповів, що наразі тривають земляні роботи.
«Вже є влаштована основа, фундамент під каркас будівлі. Провели бетонування і почали встановлювати будівельні конструкції. Ми будемо ставити дизель-генератори, сонячні батареї, що дозволять повністю забезпечити будівлю безперебійним електроживленням. До того ж, тут будуть задіяні енергозберігаючі технології, включаючи встановлення теплових насосів», – зазначив Назар Яремчук.
Керівники проєкту з будівництва житла зазначають, що цей проєкт є частиною Програми Nefco in Ukraine «Зелене відновлення України», яка передбачає дотримання вимог щодо «зеленого» будівництва, де у фокусі знаходиться екологія та сталий розвиток.
Як наголошував раніше керівник проєкту Юрій Теліпський, перший будинок буде зведено цьогоріч.
Нагадаємо, у листопаді 2023 року на вул. Миколайчука розпочалося будівництво першого з восьми будинків, де будуть проживати поранені ВПО, які проходять реабілітацію у центрі UNBROKEN. 15 грудня того ж року, за участю посла Євросоюзу Катаріни Матернової, була закладена капсула під будівництво першого будинку.
Загалом програмою передбачено будівництво 8 житлових будинків, які зведуть за грантові кошти European Union in Ukraine, на яке Європейська комісія виділила 19,5 мільйонів євро.
У Лисиничах на вул. Князя Лева та вул. Тернопільській зведуть багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Тут також будуть дитячий дошкільний навчальний заклад суміщений з групами початкової школи та підземний паркінг.
Про це розповів головний архітектор Львова Антон Коломєйцев під час засідання виконавчого комітету Львівської міськради.
За інформацією управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, йдеться про завершення комплексу, який там будували раніше. Планується остання черга з дошкільним закладом та початковими класами школи.
Тут передбачено 208 квартир. А дошкільний навчальний заклад матиме 74 місця.
«Згідно з детальним планом, в нас передбачається зона громадської будівлі, і тут важливо, щоб квартир в цій зоні не було, а лише громадська функція. Ми ці моменти врахуємо при формуванні самих містобудівних умов та обмежень, щоб чітко в параметрах забезпечити виконання детального плану території», – зазначив Антон Коломєйцев.
Раніше заявник вже подавав містобудівні наміри щодо цього проєкту, проте в назві не вказав дитсадок.
