На Дорошенка продали приміщення за 22 млн гривень

Львівська міськрада продала приміщення на вул. вул. Дорошенка, 6 і 8 за 22 млн грн фірмі, яка минулоріч вже придбала інші приміщення у цьому будинку.

Управління комунальної власності ЛМР продало у системі ProZorro нежитлові приміщення на вул. Дорошенка, 6 і 8 у Львові, загальною площею 718,9 кв.м.

Аукціон стартував 18 жовтня, участь у ньому взяла лише одна компанія – ТзОВ “Ігрек Інвест”, яка запропонувала придбати за приміщення 21 950 007 грн. Цю фірму й обрали переможцем, а початкова вартість приміщення становила 19 950 000 грн.

Приміщення на вул. Дорошенка, 6 та 8 продали одним лотом, оскільки вони – з’єднані та не мають між собою окремої стіни. «Будинок потребує ремонтних робіт, і дуже добре, що переможець вже раніше купив 2-й поверх», – додала начальниця управління комунальної власності Інна Свистун.

Закупівля складається із:

  • приміщень третього поверху, загальною площею 320,1 кв.м, на вул. Дорошенка, 6;
  • приміщень другого та третього поверхів, загальною площею 59,7 кв.м, на вул. Дорошенка, 8;
  • приміщень першого та третього поверхів, загальною площею 339,1 кв.м, на вул. Дорошенка, 8.

Обидва триповерхові будинки, у якому знаходиться приміщення, розташовані в Галицькому районі в межах історичного ареалу Львова. Будинок на вул. Дорошенка, 6 є пам’яткою архітектури місцевого значення й зведений у 1840-1850 роках за проектом архітектора Альфреда Каменобродського, а у 1893 році тут добудували флігелі.

За брамою цієї будівлі в стилі бідермаєр починається проїзд Крива Липа, колишній Пасаж Гаусмана.

За даними порталу YouControl, ТзОВ “Ігрек Інвест” зареєстроване з липня 2018 року у Львові, займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Керівником та власником фірми є львів’янин Степан Стойко, якому також належать такі підприємства: ТзОВ “Західне бюро економічної безпеки” (діяльність у сфері права), ТзОВ “Скайрон” (діяльність у сфері фотографії). Крім цього, Стойко є керівником таких фірм: консорціум “Концесійні транспортні магістралі” (будівництво доріг і автострад), ТОВ “Над Морем” (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

Ця фірма у вересні 2019 року придбала за 30 млн грн приміщення підвалу, першого та другого поверхів у будинку вул. П. Дорошенка, 6 та 8, площею 933,5 кв.м. Додамо, початкова вартість цих приміщень під час першого аукціону становила 52 млн грн, однак її зменшили до 26 млн грн через те, що на перший аукціон ніхто не подався.

На вулиці І. Франка завершують реставрацію фасаду будинку

Тривають ремонтно-реставраційні роботи у будинках-пам’ятках архітектури Львова. Зараз практично на завершенні роботи з відновлення головного фасаду будинку-пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. І. Франка, 43. Реставрація, яка розпочалася у 2019 році, проводилася за кошти міського бюджету Львова. Загальна варіть робіт 2 млн 778 тис грн.

Будівля на вул. І. Франка, 43 побудована за проектом відомих архітекторів Якуба Баллабана та Юліуша Цибульського. Скульптурне оздоблення виконано Броніславом Солтисом. Триповерхова кам’яниця збудована у 1897—1898 роках у необароковому стилі. До 1939 року тут містилася Львівська видавнича спілка та спілка «Видавництво польське» .

Будинок до реставрації

Головний фасад будинку виділений двома боковими двовіконними ризалітами, які завершуються парапетами з фронтонами. Фасад прикрашають п’ять балконів. Центральний балкон другого поверху підтримують фігури атланта та каріатиди. На бічних ризалітах, над вікнами другого поверху влаштовано пластичну групу (барельєфи жіночих голівок в обрамлені картушів, волют та пальмет), над вікнами третього поверху — картуш з латинськими літерами, обрамлений волютами. Вікна другого та третього поверхів декоровані обрамуваннями та сандриками.

Так, на замовлення управління охорони історичного середовища Львівської міської ради у 2018 році було виготовлено проектно-кошторисну документацію «Ремонтно-реставраційні роботи головного фасаду будинку-пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. І. Франка, 43 охоронний № 1060». Ремонтно-реставраційні роботи розпочато у 2019 році. Виконавець робіт — ПП «Архітектурна майстерня «Ренесанс». Загальна вартість об’єкта — 2 778 630 грн.

Теперішній вигляд

Відповідно до проекту було проведено комплекс ремонтно-реставраційних робіт головного фасаду пам’ятки, а саме:

  • реставрація фронтонів, парапетів, карнизів,
  • реставрація балконів (огороджень, кам’яних консолей, плит посилення)
  • реставрація та відтворення втрачених частин фігур (атланта та каріатиди), які підтримують центральний балкон другого поверху,
  • реставрація вхідної брами,
  • реставрація та відновлення іконних заповнень фронтонів та люкарн даху,
  • виготовлення моделей форм рельєфних та випуклих деталей, їх відливання та установлення.

На даний момент залишилося відновити центральний балкон, фігури атланта та каріатиди, які підтримують центральний балкон, та вхідну браму.

Нагадаємо, недавно у центрі Львова відреставрували неоготичну кам’яницю 1876 року.

Невідомий Львів: вілла у формі маленького середньовічного замку ?

Сьогодні ми прогуляємось до вілли у формі маленького середньовічного замку, яка знаходить в не менш цікавій по назві місцевості – Новий Світ (або Байки). Височіє вона поміж вулицями Гіпсовою та Коновальця і має фактичну адресу Коновальця, 100.

Місце розташування цієї подоби середньовічного замку теж неординарне, адже розмістилась вона серед інших затишних вілл та зелені садків .

Вигляд з вул. Коновальця, 100

Розглянути “замок” можна з обох вулиць і найближче вона розміщена саме до Гіпсової, де зараз головний вхід у будівлю та в’їзд для автомобіля.

Однак найгарніший вигляд власне із вул. Коновальця. Там і побачите стилізовану під середньовіччя хвіртку й паркан, що однозначно додає атмосферності. Ще кілька років тому сюди можна було потрапити на подвір’я, але зараз там зачинено.

Вхід з Коновальця

“Двоповерхова споруда з високим цокольним поверхом, мурована з цегли, тинькована, у плані чотирикутна з наріжним об’ємом круглої вежі. Основний об’єм критий схилим черепичним дахом, вежа завершена високим конусом зі шпилем. Композиція головного фасаду асиметрична. В оформленні фасаду присутні ґотичні елементи: трикутний видовжений фронтон, фіали, зубчастий фриз, арочний вхід тощо. Вікна прямокутні, видовжені. Внутрішнє планування секційне”, – розповів львівський історик архітектури Ігор Жук.

Фото з подвір`я. Автор: Сергій Криниця

Історія побудови та жителів. Вілла збудована у 1912 році за проектом архітектора Станіслава Улейського для польського політика Олександра Кшечуновича, який походив з відомої та шанованої у Львові вірменської родини, що славилася меценатством. Віллу звели у стилі пізнього модерну та неоготики, своїми формами вона нагадує середньовічний замок.

Вид з вулиці Гіпсової

На першому поверсі колись розташовувались бібліотека, більярдна, салон для гостей, спальня господарів, їдальня. Кшечунович мав консервативні політичні погляди і був прихильником строгих австрійських порядків. Після 1920 зосередився на відновленні зруйнованих війною маєтків, зокрема, в Більшівцях, Бовшеві, Слобідці, Кінашеві, Гербутові. Був похований 1922 в родинній гробниці на Личаківському цвинтарі.

До 1939 тут мешкав фармацевт Стефан Стенцель, власник аптеки “На Марійській площі” у кам’яниці Шпрехера (1921), яка функціонує і досі.

До Другої світової вiйни у будинку містився консулат Німеччини. Потім тут жили радянські генерали.

Зараз це приватний будинок. Станом, на вересень 2019 року, тривало перепланування будинку. Пам’ятка архітектури місцевого значення № 422-м.

Гуляємо невідомими місцями Львова: «Професорська колонія»

Перша зустріч зі Львовом у всіх починається по-різному. Але зазвичай вона виглядає одноманітно серед усіх, адже це площа Ринок, Високий замок, Оперний театр, різного роду генделики в центрі міста тощо. Однак, залишивши центральну частину міста, Ви побачите зовсім інший Львів. Ви побачите унікальні австрійські, польські, радянські забудови, тихі вулички, шикарні маєтки та вілли, кожна з яких по-своєму особлива.

На одному з пагорбів, наче, на острові, повністю оточеному старою залізничною лінією Личаків-Підзамче знаходиться дуже незвичайна міжвоєнна житлова колонія.


Чому ж в доволі важкодоступному місці, до якого складно було підводити побутові комунікації, в кільці залізничної колії, що, очевидно, не забезпечувало району затишної тиші, відомі львівські архітектори вирішили запроектувати житловий масив.


Будівництво розпочалось у 1935 році. Тоді ж в тридцятих роках від Станції Личаків(що одразу біля Професорської колонії) ходив трамвай прямісінько в центр міста. Тому ця дільниця була не така вже й відірвана від міського життя. Проектували колонію Тадеуш Врубель, Леопольд Карасінський та Максимільян Кочура.

Це мало бути до 90 однотипних будинків в стилі функціоналізму. Кам’яниці були одно-, дво- та триповерховими. Їх оточували сади, квітники та городи, а за палісадниками відкривався краєвид на Знесіння та Кривчиці.

Контролював будівництво Комітет розбудови, а фінансувало Товариство кредитування та будування працівників середніх та вищих навчальних закладів Львова. Фактично спілка освітян зводила для себе окремий район, звідси і назва – Професорська колонія.

Деякі будинки тут притулились одне до одного, деякі окремо потопають в садах та квітниках. Більшість вуличок такі вузькі, що тут заледве поміщається один автомобіль.

Головні вулиці колонії це Петра Ніщинського (Нусбаума-Гиляровича), Ірини Вільде (Яна Пташьніка) і Міжгірна (Станіслава Жебурського). У Професорській колонії також проживали українські літератори Ірина Вільде, Микола Вінграновський і Роман Дідула.


Зараз Професорська колонія втратила свій первісний вигляд. Залишилось лише кілька неперебудованих віл та автентичний брук.

Ці незачеплені так званою реставрацією будинки одразу можна впізнати за обрамленням з характерної функціоналізму клінкерної цегли, вікнами на кут, хоч вицвілими, та все ж дуже стильними матовими кольорами штукатурки.

Частина вулиці Ірини Вільде взагалі виглядає, як декорації до містичного кіно.




Старі функціоналістичні кам’яниці стоять покинуті , з розбитими вікнами та потрісканими фасадами.

Зі стильних конструкцій балконів повиростали дерева, через побиті вікна вилазять бляклі фіранки та проглядаються облізлі шпалери.

Автентичні дерев’яні двері тепер ще прикрашає густа павутина.
Ще донедавна тут розміщувалось відділення лікарні Львівської залізниці, зараз нікому не потрібні споруди, які просто розвалюються. Унікальні зразки житлової архітектури міжвоєнного Львова «вмиpають» тихо і непомітно.

Текст та фото: Мирослава Ляхович / photo-lviv.in.ua

Львівська кам’яниця, яка нагадує відомий віденський шедевр

Нетуристичний Львів. Буквально в одному кварталі від проспекту Свободи заховалася маленька пішохідна вуличка Леся Курбаса. Однією з цікавих будівель на ній – кам’яничка під №5. У 2015 році вулиця Курбаса стала пішохідною, що уможливило краще сприйняття особливостей її архітектури, зокрема й фасаду споруди.

Кам’яницю називають львівською Майоліка Хауз (Majolikahaus) за її подібність та наслідування відомого шедевру віденської сецесії авторства батька цього стилю – Отто Вагнера. Цей стиль поєднував на той час незвичні для модерну плаский фасад будинку, прорізаний рівномірними рядами однакових віконних прорізів з його декором глазурованими (майоліковими) кахлями з рослинним орнаментом.

Majolikahaus у Відні
Львівська кам’яниця по вул. Курбаса, 5. Фото: Назар Вітюк / lvivcenter.org

При проектуванні львівського будинку за сучасною адресою Курбаса, 5, архітектор Соломон Рімер безперечно надихався творінням Отто Вагнера і в чомусь його наслідував. Той же плаский фасад, та ж майоліка.

От тільки принциповою різницею є не тільки колір та орнамент майоліки: ритм візерунку відповідає ритму віконних прорізів, візерунки складають подобу картушів, які обрамлюють вікна. Серед квітів можна помітити блакитну королівську лілію.

Фото: Назар Вітюк / lvivcenter.org

У 1907 року у Львові постає місцева подоба віденського Майоліка Хауз. Будинок був збудований для львівського кам’яничника Ісаака Герша Сандаля. Плитку виробили також у Львові на фірмі братів Мунд.

Перший поверх кам’яниці рустований і призначений був для “Японської кав’ярні”, яка і працювала тут до І Світової вiйни, на вищих поверхах розміщувалися квартири.

Інтер’єр львівської будівлі. Фото: Назар Вітюк / lvivcenter.org

На кожному поверсі влаштовані балкони на металевих консолях, причому нижчій балкон відокремлює рустовану торгову частину від житлової, вкритої майолікою.

У центрі Львова відреставрували неоготичну кам’яницю 1876 року

У Львові триває реставраційний сезон. Як повідомили в управлінні охорони історичного середовища ЛМР, за кошти міського бюджету проведено реставрацію фасаду пам’ятки архітектури місцевого значення — будинку на вул. Стефаника, 11.

«Будинок № 11 на вул. Стефаника у м. Львові споруджений у 1873−1876 рр. за проектом архітектора Адольфа Куна для княгині Ядвіґи з Замойських, дружини Леона Сапіги, маршалка Галицького крайового сейму.

Це перша у Львові чиншова кам’яниця у стилі неоготики, а також найбільший багатоквартирний житловий будинок міста довоєнного часу. У цьому будинку розміщувалися редакції газет, товариств, різноманітні майстерні та бюро. У 1910 році будинок був у власності закладу Оссолінських, в будівлі розташовувались помешкання, адміністрація закладу, а з 1932 року — книгарня.

На замовлення управління охорони історичного середовища у 2019 році опрацьовано проектно-кошторисну документацію «Ремонтно-реставраційні роботи будинку -пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Стефаника, 11, охоронний № 280» на суму 196 541, 03 грн. І вже цього року на замовлення управління розпочато ремонтно-реставраційні роботи.

Загальна вартість об’єкта (згідно з укладеним договором) становить 3 млн 372 тис грн”, — повідомили в управлінні охорони історичного середовища ЛМР.

Нагадаємо, у понеділок, 19 жовтня, у цьому місці на вул. Стефаника, 11 відкриють Львівський муніципальний мистецький центр. Сучасний культурний простір об’єднує галерею із виставковою площею 100 квадратних метрів, лекторій, медіатеку та кав’ярню.

Проєкт львівського ресторану потрапив у світове видання про архітектуру

Дружня атмосфера, живі дерева всередині та широкий вибір органічних страв: про втілений львівськими архітекторами проєкт кафе OM NOM NOM, що знаходиться в Futura HUB на Кульпарківській, написало найавторитетніше світове видання про архітектуру ArchDaily.com.

Площа закладу становить 380 квадратних метрів, що сприяє раціональному використанню природних ресурсів та здоровому способу життя (кухня тут веганська). Автори цього місця розробили загальну концепцію простого, природного та лаконічного простору, ідеально зонованого за допомогою меблів.

Для відвідувачів доступні два поверхи: перший із масивним центральним бетонним бараком, а другий пропонує безліч затишних місць для відпочинку.

Другий поверх

Інтер’єр був розроблений здебільшого з промислових будівельних матеріалів. Крім того, його дизайнери вирішили не використовувати стандартні керамічні столи, тому в цьому місці повно автентичних дерев’яних стільниць. Стіни прикрашені картинами тварин і птахів.

Унікальною особливістю ресторану є те, що OM NOM NOM сповнений живих дерев і рослин усередині. Поряд з дерев’яними меблями, вони вишукано поєднуються й з бетонними стінами.

Загалом, візуальний вигляд є незабутнім разом із тканинними диванами, інтер’єром з тонкого дерева та неоновою вивіскою над входом. Освітлення місця також відіграє значну роль у зовнішньому вигляді закладу завдяки безлічі підвішеного світла. Промислові акценти інтер’єру гармонізують із навколишнім середовищем та міським ландшафтом.

Довідка: ArchDaily публікує матеріали про останні новини у архітектурі з усього світу: тренди, втілені проєкти, дизайнерські продукти, інтерв’ю із представниками архітектурного середовища та професійні конкурси. Редакція співпрацює з найпрестижнішими і найвпливовішими архітектурними бюро по всьому світу і створює вартісний контент для архітекторів, дизайнерів та усіх небайдужих до цієї царини. Читацька аудиторія налічує близько 7 мільйонів людей у цьому онлайн-виданні. Варто зазначити, що проєктам з України вкрай рідко вдається туди потрапити.

До ArchDaily в липні 2020 року також потрапив проєкт львівської квартири від цих самих дизайнерів.

Як у Львові облаштували столітню квартиру зі скляним дахом у ванній кімнаті

У майже столітньому будинку біля університету «Львівська політехніка», спроєктованому архітектором Альфредом Захаревичем, студія Replus Bureau у 2020 році облаштувала сучасну п’ятикімнатну квартиру зі скляним дахом у ванній та на сходовій клітці.

Як розповіли засновник студії дизайну та архітектури Христина Бадзян і Дмитро Сорокевич The Village Ukraine, проєкт вони робили для власника ІТ-компанії і його родини упродовж майже чотирьох років – з 2016-го.

У квартирі провели мінімальне перепланування: додали одну дитячу кімнату, а решту зон лишили на своїх місцях. Загалом вона має п’ять кімнат – спальню, три дитячі (на прохання власників їх не фотографували), вітальню, а також кухню з їдальнею та санвузли.

«Це один із небагатьох будинків у місті, який не зазнав переділу на маленькі комунальні квартири. Відповідно, це квартира правильного планування з орієнтацією на обидві сторони. Наприклад, тут є і парадний балкон, і внутрішній», – розповідає дизайнерка Христина Бадзян.

Вхід у квартиру – через сходову клітку, яка має світловий ліхтар – скляний дах.

Вхід у квартиру. Фото Replus Bureau

Центральний коридор веде до спальні господарів, з нього також є входи на кухню та до вітальні і до невеликого гостьового санвузла.

У спальні є велике двоспальне ліжко, над ним – акцентна дерев’яна панель із класичними елементами, яку виготовляли на замовлення. Також встановили великий відкритий гардероб зі скляною перегородкою. Навпроти ліжка – «повітряна» дерев’яна конструкція, яка не торкається підлоги і слугує місцем для зберігання, косметичною зоною, а також підставкою для невеликого телевізора.

Фото Replus Bureau

Одразу зі спальні відкривається вихід у ванну кімнату господарів, в якій, як і в під’їзді, є світловий ліхтар.

Фото Replus Bureau

«Ми вперше зустріли наявність власного світлового ліхтаря у квартирі, раніше такого не бачили. Але я не можу сказати, чи це автентична річ, чи це так був спроектований будинок», – говорить Христина Бадзян.

Ванну розташували безпосередньо під світловим ліхтарем, аби вона сприймалась як домінантний елемент у санвузлі. У ванній кімнаті також є великий душ і два умивальники. У санвузлі намагалися мінімально використовувати плитку як декоративний матеріал: вона є в тих зонах, де технічно потрібна, де непотрібна – мікроцемент. На підлозі біля умивальників – викладена вручну мозаїка.

Фото Replus Bureau




Кухня – це спільний простір між вітальнею та їдальнею, у цій зоні немає жодних дверей і перегородок. Кухня поділена на дві зони: технічну – з високими шафами та прихованою коміркою для зберігання великогабаритних речей, і відкриту – з кухонним острів, винним холодильником і фуршетним столом.

Фото Replus Bureau

У вітальні – великий кутовий диван на ніжках та два крісла, навпроти дивану – професійно влаштований газовий камін, над яким розміщена плазма. У вітальні також є невеличка зона зі столом біля вікна, де можна працювати.

У квартирі освітлення є двох типів: технічне світло, яке працює точково й освітлює те, що забажає господар, і декоративне, яке виконує естетичну функцію. На підлозі у всій квартирі встелили паркет «французька ялинка». У всьому помешканні встановили протічно-витяжну вентиляцію з охолодженням повітря: її вмонтували поміж дерев’яних балок, аби візуально підняти стелю.

Як біля Львова працює перший парк скульптур просто неба

У вересні у селі Стрілки на Львівщині, що у 30 км від Львова, відкрили новий скульптурний парк PARK3020 просто неба, в якому представляють роботи сучасних українських митців. Це перший громадський парк сучасного мистецтва в Україні.

Експозиція складається з 23 робіт українських скульпторів, серед яких Назар Білик, Анна Звягінцева, Олексій Золотарьов, Антон Логов, Анна Надуда, Богдан Томашевський, Володимир Кочмар та інші. Скульптура Олексія Золотарьова «Вухо» сягає дев’яти метрів у висоту, а над об’єктом «Простір навколо» Назар Білик працював понад чотири роки.

Скульптура «Вухо»
Скульптура «Простір навколо»

Окрім основної експозиції на відкритті також представили результати весняного скульптурного симпозіуму, під час якого було використано 40 тон граніту.

«Скульптура мого батька», авторка Анна Звягінцева

Головною амбіцією PARK3020 є запуск комплексної освітньої програми та міжнародного обміну, а також постійне щорічне оновлення експозиції парку. Зокрема завдяки співпраці з британською інституцією презентації публічного мистецтва — Йоркширським скульптурним парком.

Скульптура «Саламандра»


Наразі робіт не так багато, але поєднання чарівної природи, полів та осіннього дня дає справжнє розуміння краси, яку вкладали автори та засновники проєкту. Простір, вітер і так багато свободи у мистецтві навколо. Вражає глибина змісту ідей, особлива форма скульптур, яка на різній відстані дає інші враження та взаємодіє між собою у просторі. Бажання бігти та глибоко дихати від захвату.

Потрапити туди можна, зареєструвавшись через Фейсбук сторінку готелю або через офіційний сайт, оплативши попередньо вартість вхідного квитка 100 грн та екскурсії.

Для зйомок 10-серійного фільму у палаці Фредрів-Шептицьких пофарбували фасад

В селі Вишня Городоцького району на Львівщині 5 жовтня розпочалися зйомки серіалу «Кава з кардамоном» за романом львівської письменниці Наталії Гурницької. Для цього фасад родинного маєтку Фредрів-Шептицьких відновили, пофарбувавши. Таку умову режисерській групі поставив директор Вишнянського коледжу, якому належить приміщення палацу. Колись палац належав відомому польському драматургу Александро Фредро, який був дідом митрополита Андрея Шептицького.

Як розповів ZAXID.NET директор Вишнянського коледжу ЛНАУ Андрій Вантух, кінозйомки стартували сьогодні, 5 жовтня, на вулиці біля палацу. Вони триватимуть кілька днів, а потім продовжаться у зимову пору. Локаціями для фільмування буде парк, подвір’я з фонтаном довкола палацу, який у фільмі буде маєтком польського шляхтича. Перед початком зйомок фасад палацу помалювали.

«Я поставив свою вимогу, щоб вони хоча б трохи відновили фасад. Це не капітальний ремонт, це звичайна побілка гарною фасадною фарбою. Наразі помалювали дві зовнішні сторони, дві інші зроблять пізніше. Ремонтні роботи тривали два тижні перед зйомками», – розповів Андрій Вантух.

За його словами, палац Фредрів-Шептицьких потребує значно серйознішого ремонту. Насамперед треба провести гідроізоляцію фундаменту і ремонт даху, який протікає. Близько мільйона гривень треба лише на виготовлення проектно-кошторисної документації. Реставрації потребують і ліпнина на фасаді, й інтер’єр. Серед ідей, як доцільно використати приміщення палацу на майбутнє, обговорюють облаштування у ньому Будинку літератора. Керівництво коледжу неодноразово зверталося до органів влади, Кабміну з проханням виділити кошти на реставрацію палацу, який є пам’яткою місцевого значення. Сподіваються їх отримати хоча б до 100-річчя заснування Вишнянського коледжу, яке святкуватимуть у 2022 році.

«При написанні роману «Мелодія кави в тональності кардамону» я надихалася історією складного та забороненого кохання Олександра Фредро та Софії Яблонської, а в процесі написання свого роману я використовували багато мемуарних матеріалів саме з життя Олександра і Софії Фредро в їхньому родинному маєтку в Беньковій Вишні», ­­– написала львівська письменниця Наталія Гурницька, за романом якої знімають зараз серіал.

Як розповіла журналістам Наталя Гурницька, після Вишні зйомки відбуватимуться також 12-13 жовтня у Львові (пл. Ринок, вул. Друкарська, Ставропігійська, Личаківський цвинтар та ботанічний сад), а 17-19 жовтня – на центральній площі у Жовкві, згодом у Києві.

10-серійна історична драма «Кава з кардамоном» — спільний проект Solar Media Entertainment та телеканалу СТБ, його знімають у співпраці з Польщею. Це історія забороненого кохання між бідною українкою і польським шляхтичем у час «Весни народів». Режисерка – Марина Степанська. Загальний бюджет фільму – майже 45 млн грн. Недавно цей кіносеріал переміг у конкурсі Держкіно.