Верховний Суд підтвердив наявність історичного ареалу у Львові. Що це означає?

Верховний Суд України підтвердив наявність у Львові історичного ареалу, а отже — необхідність дотримуватися обмежень і вимог законодавства під час будівництва там. Про це йдеться у постанові, повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.
Зокрема суд постановив, що забудовники повинні дотримуватися обмежень і вимог, встановлених законодавством про охорону культурної спадщини. Це стосується території, яка належить до історичного ареалу та його буферної зони згідно з історико-містобудівним планом Львова, інформує hromadske.ua.

Також суд вказав, що хоч науково-проєктна документація щодо визначення меж історичного ареалу не затверджена, та це не впливає на правовий статус території, яка є об’єктом культурної спадщини, і не виводить її з-під державної охорони.

У лютому Верховний Суд також підтвердив існування історичних ареалів міста Києва, тож тепер будівництво там можливе лише із дозволом Мінкульту.

Більше контексту

У серпні 2021 року до суду звернулися з позовом, у якому просили визнати протиправним і скасувати припис Мінкульту про припинення будівельних робіт на території однієї з багатоповерхівок Львова. Вона розташована у межах історичного ареалу міста й у межах охоронної зони об’єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Позивач заявляв, що саме по собі включення населеного пункту до Списку історичних населених місць України не означає формування в ньому історичного ареалу, і що немає затвердженої науково-проєктної документації про межі такого ареалу.

У грудні 2022 року суд першої інстанції відмовив задовольнити такий позов проти Мінкульту. Проте у квітні 2023-го апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та зобов’язав Мінкульт скасувати припис про заборону будівництва. Пояснювалося це тим, що межі історичного ареалу Львова не затверджені у встановленому законом порядку.

Верховний Суд не погодився з рішенням апеляції й заявив, що межі історичного ареалу Львова закріплені на нормативному рівні в історико-містобудівному плані міста, який входить до документації, затвердженої Львівською міськрадою ще у вересні 2010 року.

Тому Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду й став на бік Мінкульту, визнавши його припис правомірним.

Львівська міськрада вдруге не погодила будівництво ЖК в курортній зоні Брюховичів

Управління архітектури Львівської міськради відмовило у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво двосекційного житлового будинку з підземним паркінгом біля лісу в Брюховичах. Відповідний наказ від 14 грудня опублікували на сайті міськради, інформує Zaxid.net.

Раніше у видачі МУО на цей об’єкт відмовив виконавчий комітет ЛМР, оскільки нове будівництво суперечить генеральному плану Брюховичів.

Йдеться про забудову двох ділянок загальною площею 0,22 га на вул. Курортній у Брюховичах. Ділянки перебувають у приватній власності компанії «Перформенс 2», яка ще у 2021 році звернулася в міську раду за містобудівними умовами. Однак тоді виконком розгляд питання переніс. Забудовник звернувся до Львівського окружного адмінсуду, який у червні 2022 року зобовʼязав міську раду розглянути можливість видачі МУО.

27 червня виконком розглядав це питання зі змінами. У МУО була зазначена висота будинку 15 м, а відсоток забудови – 45%. Втім під час засідання представник забудовника Олег Огородник наполягав, аби міськрада розглянула попередній проект, що передбачав висоту ЖК 18 м.

Тоді заступник міського голови Львова з питань містобудування Любомир Зубач зазначив, що ще видачі дозволу на будівництво на ділянці встановили паркан, на що представник забудовника відповів, що йому про це нічого не відомо. Тоді виконком у видачі МУО відмовив.

Знову за дозволом на будівництво забудовник звернувся в міську раду 1 грудня 2023 року. Однак управління аріхтектури та урбаністики у видачі МУО відмовило, оскільки за генпланом на цій землі дозволена забудова не має перевищувати 15 м, тоді як в документах «Перформенс 2» йдеться про 19,1 м.

За даними аналітичної системи YouControl, компанію заснували у 2021 році. Тоді серед бенефіціарів були власники «Холдингу емоцій «!Фест» Андрій Худо, Юрій Назарук та Дмитро Герасімов.

Зараз же одноосібним власником компанії є львівський підприємець Семен Коритов.

Яким буде меморіальний комплекс військових поховань на Марсовому полі: у мерії визначились

Робоча група з напрацювання плану впорядкування меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Мечникова визначилась з фінальним технічним завданням для архітектурного конкурсу на кращу проектну пропозицію меморіального комплексу. Сам конкурс планують оголосити вже наступного місяця.

«На засіданні робочої групи було обговорено фінальні деталі завдання, що буде виноситися на конкурс. Одним із питань було включення в проектований комплекс міжконфесійної молитовної зали – каплиці. Крім того було обговорено питання вигляду намогильних плит для загиблих захисників-представників різних релігійних конфесій. Хоча частка таких поховань є незначною, проте умовами конкурсу передбачено розроблення окремих видів намогильних споруд для таких поховань.

Також було обговорено питання влаштування колумбарію та репрезентації, яка б вводили відвідувачів у контекст російської-української війни. Для цього в межах комплексу передбачається влаштування інформаційної споруди, котра слугуватиме інфо-центром, що розповідатиме про контекст російської-української війни та історію місця.

Не менш важливим в обговоренні було питання паркування відвідувачів комплексу, для чого було запропоновано сформувати місця для автомобілів спецтехніки, таких як карети швидкої допомоги та автобуси, які є частиною похоронної процесії, а також виокремлення місць для невеликої кількості автомобілів», – розповів Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова.

Вчора робоча група завершила обговорення остаточних деталей конкурсного завдання щодо меморіального комплексу, а далі управлінням архітектури та урбаністики буде сформовано фінальну програму та умови для оголошення конкурсу. Оголошення конкурсу та початок реєстрації планується в січні 2024 року. Так результати конкурсу очікуються в середині березня. Актуальну інформацію щодо архітектурних конкурсів можна знайти на сайті Львівської міської ради у розділі архітектурні конкурси.

Додамо, що до робочої групи належать представники різних підрозділів Львівської міської ради, музею «Личаківський цвинтар», Національної академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного, Інституту археографії Академії наук України, Львівської академії мистецтв, різних громадських організацій, духовенство, історики та депутати.

Реставрація балконів у Львові. Як подати заявку до 31 грудня

У Львові продовжили термін подачі заявок від мешканців на реставрацію балконів на головних фасадах будинків-пам’яток. Це можна зробити до 31 грудня включно, інформує Львівське комунальне підприємство «Бюро спадщини».

«Програма передбачає реставрацію, ремонт (реставраційний) балконів, еркерів, лоджій, які належать до житлових квартир, що є у приватній власності та розташовані на головних фасадах будинків – пам’яток культурної спадщини м. Львова», – йдеться у повідомленні.

Охочим взяти участь наголошують, що потрібно подавати спільну заяву з повним переліком додатків від усіх мешканців чиї балкони виходять на головний фасад. Якщо мешканці не хочуть брати участь у програмі, вони долучають письмову відмову.

Як подати заявку на реставрацію балкону

1. Найперше слід зʼясувати, чи будинок є пам’яткою культурної спадщини і чи балкон розташований на головному фасаді та перебуває в незадовільному/аварійному стані.

2. Далі варто узгодити із сусідами-власниками балконів внесення частки співфінансування. Зараз така частка становить 10 тисяч гривень за кожен балкон, еркер чи лоджію. Сусід також мають надати згоду на доступ до балконів та використання інженерних мереж.

3. Після цього слід завантажити загальну заяву та відправити її територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг Львова. До заяви обов’язково потрібно вкласти додатки від власників кожної з квартир, чий балкон подається на програму:

  • копії укладеного(-их) охоронного(-их) договору(-ів) з органом охорони культурної спадщини на кожну квартиру з балконом, який пропонується для реставрації по Програмі (якщо він у вас не укладений, його потрібно укласти з управлінням охорони історичного середовища);
  • копії технічних паспортів кожної квартири з балконом, який пропонується для реставрації по Програмі;
  • копії поверхових планів будинку – пам’ятки культурної спадщини (для їх отримання, необхідно звернутися в управляючу компанію або ОСББ).;
  • фотофіксація стану балкону(-ів), еркера(-ів), лоджії(-й), які пропонуються для реставрації по Програмі;
  • довіреність про уповноваження особи на участь у Програмі (нотаріально посвідчена). У разі, якщо хтось із власників відмовляється від участі у Програмі, учасник до заявки долучає відповідну письмову відому.

«Першочергово реставрація балконів буде здійснюватись на тих об’єктах, де вже розроблена проєктно-кошторисна документація», – наголошують у «Бюро спадщини».

Якщо ж будинок не є памʼяткою архітектури, однак балкон перебуває в аварійному стані, власники можуть подавати заявки на реставрацію балконів на умовах співфінансування. 80% коштів готове оплатити місто, а 20% залишиться за мешканцем. На реалізацію цієї програми з бюджету міста виділили 10 мільйонів 300 тисяч гривень. В середньому ремонт балкону коштує 100 тисяч гривень.

Нагадаємо, з серпня до жовтня у Львові проводили обстеження балконів у будинках. Тоді обстежили 5 448 будинків, а в них–  58 535 індивідуальних балконів. В неналежному стані перебуває 9 271 балкон.

У Львові реставрують врятовану на Донеччині тисячолітню скульптуру

Українські військові та волонтерка з Польщі, яка їздить на схід України з гуманітарною допомогою, врятували з-під обстрілів кам’яну скульптуру приблизно ХІ-XIII ст. Пам’ятку перевезли за 1200 км – до Львова, де її реставрують скульптори, передає Zaxid.net.

Половецька баба стояла на кургані за 5 км від ворожої території, на околиці села Сторожове на Донеччині, яке ЗСУ звільнили у червні. У неї влучив ворожий снаряд, від якого тисячолітня скульптура розлетілася на десятки уламків.

До Львова скульптуру привезла польська волонтерка Ольга Соляр, яка сама є реставраторкою каменю. Вона їздить на схід із гуманітарною допомогою і випадково натрапила не пошкоджену пам’ятку. Жінка розповіла, що бабу евакуйовували зі Сторожової могили на Бердянському напрямку фронту в Приазов’ї. Її допомагали рятувати українські військові з 128 бригади ТрО.

Військові допомагали волонтерці вивозити пошкоджену скульптуру

«Я натрапила на її фрагменти випадково. Розуміючи її цінність, попросила військових з тероборони Дніпра, щоб вони допомогли її вивезти. Евакуація тривала два дні. Допомогли військові з позивними “Бача”, “Квадрат” і “Лях”. Хлопці розуміють, що війна Росії проти України ведеться за не лише за територію. Це війна за самоусвідомлення, культуру, мову і власну історію. Тому наражаючи своє життя на небезпеку, ми вивезли ці фрагменти з лінії обстрілу», – розповіла Ольга у відео, яке оприлюднила за підсумками успішної операції порятунку.

За сприяння художника Тараса Беняха скульптура потрапила у руки досвідчених фахівців з реставрації каменю. Над її відовленням працюють львівські скульптори під керівництвом Олега Капустяка.

Скульптура створена із каменю пісковика, за стилістикою це половецька баба і датується приблизно ХІ-ХІІІ століттями. Різновиди таких антропоморфних скульптур розрізняють за територією, звідки вони походять. На тій частині стояли половецькі баби, каже Олег Капустяк, і це – найімовірніше фігура воїна, який стояв на кордоні, охороняв свої землі і відлякував ворогів. Однак теперішні наші вороги влучили у нього.

«Близько 30-40 уламків вже зібрали. Якщо вони великі, важкі, то даємо спеціальні шпильки і клеїмо на спеціальний клей, на який волога, атмосфера не впливає. Ще залишилося зібрати приблизно стільки ж. Ми їх складаємо, щоб отримати принаймні силует. А далі будемо думати, чим доповнювати великі втрати реставраційним розчином. Щоб туди не потрапляв бруд, пилюка, вода, щоб скульптура жила», – пояснив ZAXID.NET процес рестраврації Олег Капустяк.

На місці, де стояла баба на кургані, ще залишилась нижня частина скульптури. Вона масивна, важка, щоб її евакуювати, треба спецтранспорт, зазначає Олег Капустяк.

Скульптори працюватимуть над відновленням пам’ятки ще щонайменше два тижні. Після реставрації її планують експонувати – можливо, у львівському музеї Пінзеля або й в інших містах. А після перемоги – повернути додому.

Кам’яна баба, яку врятували волонтери і військові, стояла на вершині кургану «Сторожові могили» у Великоновосілківській громаді Волноваського району Донеччини. Такі кам’яні скульптури у степах Приазов’я встановлювали кочові племена. 3000 років тому їх створювали скіфи, а вже у пізніших століттях, ХІ-ХІІІ, – половці. У часи Російської імперії їх масово почали вивозити у Росію, де експонують у музеях та приватних колекціях. Від початку великої війни відомо також про пошкодження скульптур баб біля Ізюма, їх спершу закрили щитами, а потім перевезли до Харкова.

Одну із найбільших експозицій таких скульптур раніше зібрав Парк-музей антропоморфних стел і половецьких кам’яних статуй у Луганську. Місто від 2014 року окуповане, і зараз невідома доля колекції скансену.

Історичну будівлю банку у центрі Львова виставили на продаж за 374 млн грн

Три приміщення на площі Міцкевича, 4 у Львові, що належать «Укрексімбанку», у січні продадуть з аукціону. Одна зі споруд є пам’яткою архітектури і належить до культурної спадщини міста, передає Zaxid.net.

Лот з початковою ціною у 373 млн грн складається з нерухомого і рухомого майна. Окрім будівлі-пам’ятки, продається також ще одне банківське приміщення і технічне приміщення з котельнею та іншими комунікаціями. Загальна площа будівель «Укрексімбанку», виставлених на аукціон, становить 7108 м2, їхня вартість – 358,6 млн грн. Рухоме майно лоту складається із 1904 одиниць, зазначено в описі аукціону, а його вартість становить трохи більше 15 млн грн.

Споруда банку, що є пам’яткою архітектрури, нещодавно відреставрована. Її загальна площа становить майже 2,5 тис. м2. Укладення договору купівлі-продажу цього майна можливе тільки після отримання від відповідного органу охорони культурної спадщини погодження на її відчуження (продаж).

У договорі купівлі-продажу майна будуть передбачені такі умови:

  • продавець зобов’язується звільнити приміщення та передати покупцю майно за домовленістю сторін, але не пізніше 01.07.2024;
  • покупець (новий власник) упродовж місяця з моменту реєстрації права власності на банківську споруду-пам’ятку зобов’язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини новий охоронний договір на вказану пам’ятку культурної спадщини.

Аукціон з продажу будівель і майна «Укрексімбанку» на площі Міцкевича у Львові запланований на 9 січня 2024 року.

Історична овідка:

Перший готель у цьому місці був заснований в 1804 р. На замовлення Кароля Мате 1826 р. його перебудували під одноповерховий заїжджий двір. У 1830-ті рр. готель згадують як чотириповерхову будівлю, яку в 1870-их рр. перебудували в неоренесансному стилі додавши дві вежі на піддашші. Власниками готелю була родина Альзнерів.

У 1920 році готель знову змінив власників, а у 1935 році його знову перебудували. За радянських часів – із 1949 року – тут був готель «Україна». Після 1991 року будівля занепадала.

1965-1970 роки

На початку 2000-х років колишній будинок готелю почав обвалюватися. Після проведення усіх експертиз було вирішено повністю розібрати споруду разом з фундаментами і зводити новий будинок. Перебудова відбувалася з дотриманням усіх процедур, що вимагають пам’ятки архітектури: були проведені обміри та описи старої будівлі, зафіксовані усі її будівельні періоди. Зводити новий будинок вирішили у стилі третього будівельного періоду – неоренесансу. Головний фасад своїм виглядом фактично ідентичний з тим, що можна побачити на давніх фото. Та нова будівля розбудована значно більше вглиб ділянки і має вихід на вулицю Вороного. До експлуатації будинок введений у 2006 році.

Мозаїку на фасаді стадіону СКА закрили мінватою: власник споруди має відкрити панно

Як поінформував перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, мозаїка на фасаді стадіону СКА не знищена. Будівля належить Львівському університету безпеки життєдіяльності, який під час проведення ремонтних робіт закрив панно мінватою.

Водночас наголошує: ця мозаїка внесена в перелік цінних та підлягає захисту, тож має бути повернута.

«Цього тижня управління охорони історичного середовища розпочало ознаковувати мозаїки, які підлягають захисту, та виявило закриту стіну зі свіжим ремонтом замість мозаїки. Розпочали дослідження – хто і коли провів роботи. І чи мозаїка була знищена, чи демонтована. Стало відомо, що дані роботи провів Університет безпеки життєдіяльності. З ними розпочато перемовини.

Мозаїка, з наявної на сьогодні інформації, закрита мінватою, поверх якої виконано ремонтні роботи.

Панно буде відкрите і повернуте», – написав на своїй Facebook-сторінці Андрій Москаленко.

Нагадаємо, у 2019 році місто затвердило перелік цінних мозаїк на території Львова і закликало власників будівель, де вони розміщені, докластися до збереження цих творів. Нещодавно ці мозаїки розпочали маркувати міжнародним пам’яткоохоронним знаком «Блакитний щит».

На фасаді стадіону СКА у Львові знищили модерністичну мозаїку

У Львові на фасаді стадіону СКА на вул. Клепарівській знищили модерністичну мозаїку радянського періоду, що була занесена до реєстру пам’яток. Про це 17 листопада повідомила спільнота захисту модерністичних пам’яток Ukrainian Modernism, а також дослідниця львівських мозаїк Наталія Піддубна, на основі дисертації якої у 2019 році Льівська міськрада уклала реєстр мозаїчних памʼяток, передає Zaxid.net.

Мозаїчна композиція протяжністю більше 20 метрів була розташована на фасаді стадіону СКА на вул. Клепарівській, 39а у Львові. Панно створила група художників на чолі з Ігорем Сиротинським у 1984-1986 роках. Мозаїка складалась з восьми сюжетів, що зображали спорт і армію [СКА – спортивний клуб армії].

Пофарбована стіна СКА після демонтажу мозаїки

«Південна стіна комплексу спускається каскадом – на ній простягається великоформатний твір, що складається з декількох панно: стрільба з луку, велотрек, важка атлетика, біг; Футбол, гімнастика та стрільба; Морфлот та сухопутні війська», – йдеться в описі до панно в реєстрі мозаїчних памʼяток, куди міськрада занесла її у 2019 році.

Як видно з відео «Depo Львів», станом на 2022 рік одна з трьох частин панно вже тоді була демонтована, інші дві – частково пошкодженні і занедбані. Ще частину в 2017 році зафарбували в межах декомунізації – на одній із бічних мозаїк було зображення Кремля на тлі стягів країн СРСР.

Мозаїчне панно на стіні стадіону СКА
Мозаїчне панно на стіні стадіону СКА

17 листопада спільнота захисту модерністичних памʼяток Ukrainian Modernism повідомила, що решту мозаїки знищили, а паркан пофарбували в сірий колір. Співзасновник спільноти Дмитро Соловйов стверджує, що стіну реконструювали, вставивши вікна.

«Мозаїку знищили в рамках забудови з іншого боку паркану. ВСІ сюжети знищили. Авторську композицію з коштовної смальти кугути перетворили на ось це. Загальна площа мозаїчного панно – 430 м2», – ідеться в повідомленні.

Нагадаємо, у 2019 році Львівська міськрада затвердила перелік цінних мозаїк на території Львова і закликала власників будівель зберегти їх при перебудові приміщень. Наразі у цьому переліку є 81 мозаїка. Після кількох скандалів із самовільним знищенням мозаїк, міськрада вирішила позначати будівлі з панно, що занесені до цього реєстру, міжнародний памʼяткоохоронним знаком «Блакитний щит».

У Львові демонтували скульптуру, встановлену на честь Терешкової

У Львові демонтували скульптурну композицію “Космонавтика”, яку встановили на честь космонавтки СРСР Валентини Терешкової, яка є депутаткою Держдуми росії і у 2014 році підтримала анексію Криму.

Композицію встановили у 1983 році у сквері на тодішній вулиці Терешкової, яку у 1991 році перейменована на Виговського.

Скульптура складається із трьох променів-зірок та людини у скафандрі.

Її встановили у 1983 році сквері на вулиці Виговського у 80-х роках минулого століття. Тоді вулиця була названа іменем Валентини Терешкової – радянської космонавтки, а зараз – депутатки Державної думи рф від партії «Єдина росія», яка у 2014 році проголосувала за анексію Криму.

Скульптурну композицію “Космонавтика” після демонтажу відправлять у музей “Територія терору”.

Відреставрована скульптура Скорботного Христа із каплиці Боїмів повернеться до Львова

Скульптура, яку зняли з каплиці Боїмів та перевезли до Польщі заради збереження на час війни, невдовзі повернеться до Львова разом зі виставкою “Те, чого не видно”. Про це повідомила радниця міського голови Львова Лілія Онищенко.

“А все почалося (і цього також не видно, але маємо пам’ятати) з ініціативи львівського фотохудожника Сергія Смірнова та керівництва Університету Банківськоі справи Тамари Смовженко та Ірини Жеребило. Саме вони і студенти та випускники університету ініціювали і провели благодійний аукціон для порятунку Скорботнорго з каплиці Боїмів. Це був добрий старт, фігуру демонтували з куполу до майстерні, але почалася війна”, – йдеться у повідомленні.

З дозволу Міністерства культури Украіни скульптуру відправили до Варшавськоі майстерні.

Інститут Полоніка та ZKR завершили дослідження, фахову реставрацію та ананжацію виставки, яка триватиме місяць в Варшаві в галереї на Краківському передмісті.

“Безмежна вдячність студентам та керівництву УБС, без Вас нам би не вистарчило сміливості, Інституту Polonika за залучення науковців, дослідників та реставратораів, яким теж дякуємо за фаховість, фірмі ZKR, Львівській Національній галереі мистецтв імені Бориса Возницього, всім хто підтримав добрим словом”, – підсумувала Онищенко.