Категорія: Факти

  • 10 фактів про палац Семенських-Левицьких у Львові

    У Львові налічується багато перлин архітектурної спадщини, які потребують реставрації та догляду. Однією з них є пам’ятка архітектури, виконана у стилі французького бароко – палац Семенських-Левицьких. Розкішна будівля, що розташована за адресою Пекарська, 19 та захована від очей перехожих у глибині подвір’я. Про 10 фактів розповідає сайт Фотографії Старого Львова. 

    Палац Семенських-Левицьких, поч. ХХ ст.

    На жаль, ні мешканці Львова, ні гості міста не мають доступу до цієї розкішної пам’ятки. Можна лише задовольнити свою цікавість, зробивши декілька фото зовні. Тож пропонуємо помилуватися світлинами палацу, а заразом познайомитися із 10 фактами щодо нього.

    План Львова, 1766 р. Жан Ігнатій дю Дефі

    1. Якась велика садиба була тут ще у XVIIІ сторіччі. Її можна побачити на плані Жана Ігнатія дю Дефі. А міська історія зберегла похмуру легенду, пов’язану з цим місцем. За кілька століть до нового палацу на цьому місці мешкали брати-розбійники. Вони без жалю грабували та вбивали одиноких беззахисних подорожніх. Злочини братів переповнили чашу Божого терпіння, і вони були покарані: під час бурі в будинок влучила блискавка, і він вигорів вщент разом зі своїми власниками.

    2. Проект палацу на Пекарській 19 був замовлений послом Галицьких штатів, графом Костянтином Семенським в архітектора Фридерика Баумана – відомого польського архітектора, котрий довгий час працював у Польщі, але в 1817 р. отримав перше замовлення у Львові і залишився тут на проживання.

    3. Збудовано палац до 1849 року.

    Палац Семенських-Левицьких, 2017 р. © photo-lviv.in.ua

    4. Син графа Костянина, Вільгельм Станіслав Семенський – таємний радник цісарського двору, член австрійської Палати панів, кавалер Мальтійського ордену в 1873-1877 рр. перебудував палац за проектом архітектора А. Вагнера у стилі французького бароко.

    Палац Семенських-Левицьких, 2017 р. © photo-lviv.in.ua
    Палац Семенських-Левицьких, 2017 р. © photo-lviv.in.ua

    5. Сучасного вигляду палац набув після реконструкції Іваном Левинським та Яном Томашем Кудельським у 1891-1894 рр.

    6. Оздобленням фасаду та інтер’єрів займався скульптор Петро Віталіс Гарасимович.

    Голови коней. Петро Віталіс Герасимович. Палац Семенських-Левицьких. Вул. Пекарська, 19

    7. Вільгельм Семенський був президентом Галицької комісії з вирощування коней, адже був великим шанувальником цих тварин. Тому в’їзд до стаєнь та манежу палацу, що розміщені на схід від головної брами, оздоблений двома головами коней.

    © photo-lviv.in.ua

    8. Назву Палац Семенських-Левицьких будівля отримала після одруження Вільгельма зі Софією Левицькою та народження спадкоємця, котрий носив ім’я – Станіслав Костка Костянтин Марія Фелікс Семенський-Левицький. З того ж часу на фасаді палацу зберігся вензель «S.L.».

    Меморіальна дошка Володимиру Щигельському

    9. У 1930-х роках до будівлі палацу з Народного дому було перенесено філію української Академічної гімназії. Свого часу тут навчався командир УПА на Закерзонні Володимир Щигельський (Бурлака), про що сповіщає встановлена меморіальна таблиця.

    10. Після Другої світової війни тут була середня школа № 36, а зараз розміщена спеціалізована школа-інтернат № 102.

    Джерело: Фотографії Старого Львова.

  • Цікаві факти про короля Данила Галицького

    Данило Галицький — один з найвидатніших українських князів, могутній правитель, проникливий політик і дипломат, відчайдушно хоробрий воїн і талановитий полководець. Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави.

    Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле.

    Князь розширив територію до Любліна і Перемишля на заході, Мукачево та Чернівців — на півдні, будував нові міста (Львів, Холм, Угровськ, Данилів) і розвивав старі (Галич, Дорогочин, Володимир). При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.

    Все його життя — це боротьба за захист українських земель від численних завойовників.

    • В 19 років (1223) — один з ініціаторів битви на Калці з монголо-татарами, який вважав, що захищати Батьківщину потрібно на далеких підступах, а не тільки на власній землі. На жаль, князя Данила підтримали не всі, і битва на Калці була програна;
    • У 37 років (1240) великий князь Київський, який дав бій монголо-татарам, зумів отримати більш «м’яку залежність» від Орди, ніж інші давньоруські землі;
    • В 50 років офіційний «Король Русі» (аж до смерті у 1264), який отримав титул короля за союз проти монголо-татар.

    Майбутній король землі Галицької був старшим сином князя Романа Мстиславовича і його дружини Анни. Його предками по батьківській лінії були славний Володимир Мономах і об’єднувач Польщі Болеслав Кривоустий, по материнській — візантійський імператор Іссак ІІ Ангел.

    Данило Романович завжди відрізнявся небувалою особистою відвагою. Молодий князь був сміливий, рішучий, щасливий, до того ж мав репутацію безстрашного бійця.

    У битві на річці Калка князь волинський Данило рухався зі своїм військом в авангарді. Постійно ходив на вилазки і в розвідку, саме він захопив перших полонених татар. А під час самої битви першим кинувся в саму гущу ворогів і отримав важке поранення в груди. Його тоді дивом врятували найближчі охоронці.

    У 1229 року під час облоги польського міста Каліш князь Данило Романович особисто проник за міські стіни для розвідки. Він перевдягнувся простим боярином, а обличчя закрив глухим шоломом. Почувши, як городяни на своїх зборах сперечаються, здавати їм місто чи ні, князь вийшов в центр і назвав своє справжнє ім’я, а потім запропонував їм капітулювати перед ним особисто. Поляки, вражені такою сміливістю і благородством, погодилися і уклали мирний договір з хоробрим воїном.

    У 1245 році відбулася битва на річці Сан, в Галицькій землі. Князі Данило і Василько Романовичі протистояли польсько-угорській армії, яку привів на Русь їх суперник князь Ростислав. Один з ворожих полків очолював відомий угорський воєвода Фірлей, який хвалився перед військом, кажучи, що русини ніколи не витримують довгого бою. Але за свою зухвалість і самовпевненість він був жорстоко покараний галицькими воїнами. Сам князь Данило розсіяв угорський полк, захопив прапор і розірвав його навпіл. Поразка іноземних армій було повною: сам же воєвода Фірлей потрапив у полон і був там страчений.

    Однією з найважливіших та найвизначніших подій середньовіччя в історії нашої країни стала славетна коронація Данила Галицького 1253 року, що зумовило інтеграцією волинської землі, як частини Галицько-Волинської держави, у європейську спільноту.

    Коронація Данила Галицького папою римським Інокентієм ІV-им.

    У грудневу негоду посланник Папи Римського Інокентія ІV прибув до Дорогочина. Дорогою була оприлюднена булла – яка стала своєрідним каталізатором згоди тодішнього князя на коронування, бо зміст її закликав володарів Чехії, Моравії, Сербії, Помор’я та Пруссії до хрестового походу під проводом князя Данила Галицького проти монголів.

    Урочиста коронація нового монарха Європи відбувалася в дорогочинському храмі Пресвятої Богородиці. Данилові на той час було 52 роки, а його держава була чи не найбільшою в тогочасній Європі – простягалася від Бугу аж до самого Дніпра. Автор: Гнатюк для dovidka.biz.ua.

  • 10 фактів про універмаг “Львів”

    Уже достатньо багато написано про будинки зведені у Львові за часів Польщі, Австро-Угорської імперії та, навіть, старші. Сьогодні ж мова піде про зразок архітектури радянського періоду в історії міста, що розташований у південному житловому районі (район між вул. Стрийською, Науковою та Любінською). Отож, 10 фактів про всім відомий універмаг «Львів». Про це пише редакція Фотографії Старого Львова.

    Універмаг “Львів”, 1980-ті рр.

    1. Універмаг «Львів» входив до громадського центру на вул. Боженка (сучасна княгині Ольги) на відрізку від вул. Артема (сучасна Володимира Великого) до вул. Наукової, який композиційно об’єднував південний житловий район міста. Окрім універмагу до комплексу входили: автоматична телефонна станція на 20 тис. номерів, Палац водних видів спорту (нині комплекс аквапарку), готель «Супутник» на 360 місць, також розпочато, а згодом зупинено будівництво будинку культури з кінотеатром.

    2. Архітекторами споруд комплексу були Зіновій Підлісний, Василь Каменщик, Юлія Верблян, Віталій Петелько .

    3. Універмаг «Львів» було побудовано наприкінці 1980 –х рр. за індивідуальним проектом тодішнього проектного інституту «Лендіпроторг».

    4. Спочатку споруда проектувалася в центральній частині міста на розі вулиць Н. Ботвіна (сучасна П. Куліша) та Космонавтів (сучасна Під Дубом). Але необхідність значного знесення існуючих житлових будинків не дозволила реалізувати його зведення на цій ділянці.

    5. Звели універмаг «Львів» на розі сучасних вулиць Володимира Великого та княгині Ольги.

    6. Нова споруда була розрахована на 600 робочих місць.

    Універмаг “Львів”,2017 р. © photo-lviv.in.ua

    7. Будівля універмагу мала стати «візитівкою» громадського центру, адже на той час була найбільшою за площею в УРСР.

    8. Характерною планувальною особливістю універмагу «Львів» є те, що в плані він спроектований у вигляді планшетів, кожний з яких гвинтоподібно піднімається вгору на 1,2 метра над попереднім і ніби запрошує покупців відвідати всі відділи.

    Універмаг “Львів”,2017 р. © photo-lviv.in.ua

    9. Будівництво універмагу велося у складних геологічних умовах методом «підняття поверхів». Цей метод полягає в тому, що несучі колони монтуються зразу на всю висоту будинку, а всі міжповерхові перекриття виготовляються на землі і піднімаються на обмежених за площею земельних ділянках.

    10. Львів’янам більш звичніша інша назва універмагу «Львів» – «Новий ЦУМ».

    Автор: Софія Легін спеціально для Фотографії Старого Львова.

  • 8 фактів про Центр митрополита Шептицького – сучасній бібліотеці, що відкрилася у Львові

    10 вересня у Львові на території Українського католицького університету відкрилася сучасна багатофункціональна бібліотека – Центр митрополита Андрія Шептицького, пише журнал Новое Время.

    Він розділений на чотири функціональних простори: наукова бібліотека, навчальні аудиторії, адміністрація та публічний простір.

    НВ наводить вісім фактів про першу бібліотеку, побудовану у Львові за роки незалежності України.

    1. У бібліотеці є електронна пошукова система, яка працює через термінали, для самостійного пошуку необхідної книги.

    2. Фонд бібліотеки налічує 146 тисяч примірників книг. Більша частина з них знаходиться на стелажах у вільному доступі, рідкісні книги – у книгосховищі Центру.

    3. У навчальних аудиторіях, розташованих на 4-му поверсі, студенти та викладачі зможуть працювати над своїми проектами.

    4. В офісі на п’ятому поверсі розміститься адміністрація Українського католицького університету.

    5. На другому поверсі бібліотеки є відкрита тераса з панорамою на студмістечко і храм Святої Софії – Премудрості Божої. Всього у будівлі три тераси – дві відкриті і одна напівзакрита.

    6. У Центрі є кафе і книжковий магазин, де будуть продаватися видання Українського католицького університету та його сувенірна продукція: футболки, джемпери, чашки і канцелярські товари для студентів.

    7.
    Дизайн фасаду виконано таким чином, що бібліотека нагадує стопку книг.

    8. У Центрі є дитяча зона, в якій батьки зможуть залишити своїх дітей на час презентації або виставки. Вихователі розважатимуть їх і читати їм книги.

  • Як змінювалися ціни на проїзд у львівських маршрутках

    З 15 травня 2015 року вартість проїзду у львівських маршрутках залишається незмінною.

    • весна 1991 р. — 20 коп.;
    • зима 1992 р. — 30 коп.;
    • весна 1992 р. — 50 коп.;
    • грудень 1992 р. — 5 купонів;
    • літо 1993 р. — 10 купонів;
    • осінь 1993 р. — 20 купонів;
    • грудень 1993 р.— 100 купонів;
    • осінь 1994 р. — 1 000 купонів;
    • зима 1995 р. — 5 000 купонів;
    • осінь 1995 р. — 10 000 купонів;
    • весна 1996 р. — 20 000 купонів. 10 січня 1992 р.

    Національний банк України ввів в обіг купони багаторазового використання. 12 листопада 1992 р. обмінний курс купона до долара становив 403 куп. за долар, 3 лютого 1995 р. — 116 900 куп. за долар. В червні 1993 р. мінімальна зарплата — 6 900 куп. 1995 р. увійшли до обігу мільйонні купюри. 2 вересня 1996 р. купони обміняно на гривні і копійки за курсом 100 000 купонів = 1 гривня = 100 копійок. Вартість проїзду (1996—1999 рр.) в маршрутних автобусах була досить високою — 30–50 копійок (курс долара — 2 грн. за долар США, а мінімальна зарплата з 2. 09. 1996 р. по 01. 01. 1998 р. – 15 грн.). У 1999 р. курс долара — біля 4 грн., до грудня 2008 р. він зріс до 7 грн.

    Вартість проїзду у львівських маршрутках:

    • з 1999 р.— 80 коп.;
    • з 1 липня 2004 р.– 1 грн.;
    • з 11 грудня 2007 р.– 1,25 грн.;
    • з серпня 2009 р.– 1,75 грн.;
    • з 1 лютого 2011 р.– 2 грн.;
    • з 1 травня 2014 р. – 3 грн.;
    • з 15 травня 2015 р. – 4 грн.

    Автор: Андрій Байцар

  • ТОП-8 цікавих фактів про Таємну Аптеку

    В своїх пошуках цікавого в нашому місту Фотографії Старого Львова завітали в Таємну Аптеку – інтерактивний музей, що розташувався в історичній аптеці “Під Угорською короною” на площі Соборній, 1. Тут аптекарі-історики Катерина та Анатолій розповіли багато цікавих фактів про фармацевтичне життя давнього Львова.

    Вітрина аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1

    1. Аптека “Під Угорською короною “, в якій знаходиться Таємна Аптека, безперервно працює вже майже 240 років. У 1800 році таких аптек було лише 6 . З тих часів тут майже нічого не змінилось: дубові меблі з елементами декору у стилі необароко, ковані решітки — авторська робота Едгара Ковача, підлога-кахлі, виготовлені на фабриці Левинського. Бачимо – велику увагу приділяли інтер’єру аптеки, все підбиралось ретельно з великою любов’ю. На жаль не збереглась унікальна вітрина аптеки, на якій було витравлено зображення Угорської корони оповитої ліліями. На початку 20 століття ця вітрина вважалась однією з найгарніших у Львові і коли її розбили – це була втрата для всього міста.

    Аптека “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1

    2. Від часу заснування аптеки до наших днів у неї було багато власників. Найдовше цією аптекою володіла родина Піпес-Поратиських. За часів їхнього володіння і відбувся найбільший розвиток цієї аптеки. Піпес-Поратинські займались розвитком курорту Моршин і здобули ексклюзивне право на продаж лікувальних вод в своїй аптеці. На основі моршинської води, родина Піпес-Поратиських розробила особливу лінію жіночої косметики. Львівські пані шикувались у довжелезні черги за чудодійними кремами “Селеста”, ”Султанна”, ”Крем Східної краси”. Родина володіла цілим будинком і це давало можливість працювати цілодобово.

    Оригінальний історичний посуд аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1

    3. В нашій аптеці “ Під Угорською короною” сформовано виставку автентичного аптечного посуду кінця 19 початку 20 століть. Експонати нам люб’язно надав приватний колекціонер. У виставці зібраний посуд з-під найпопулярніших лікарських засобів як місцевих так і іноземних виробників, і також посуд відомих львівських аптек. А найціннішим у цій виставці є посуд нашої аптеки зі збереженою етикеткою, на якій нанесено символ нашої аптеки та зазначений спосіб приймання ліків де міра — кавова ложка. Вже тоді у львів’ян кава користувалась більшим попитом аніж чай. Уявіть собі – цій етикетці більше ніж 100років!

    Посуд аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1

    4. Вже в 16 столітті аптекарська справа була шанованою та поважною. Часто аптекарі лікували людей від небезпечних хвороб — тифу, чуми. Вони ризикували своїм здоров’ям заради людей. Тому у ті часи почали з’являтись ікони на яких символічне представлення Христа у образі цілителя-чоловіколюбця, яке вказує на благородний характер медичних професій – аптекаря, лікаря, саме вони покликані допомагати людям і полегшувати їх тілесні страждання. Оригінал цієї ікони знаходиться у місті Вердер (Німеччина), датується ікона 16-17століттям. Ми розмістили в нашій аптеці копію такої ікони, адаптовану до стилю і техніки традиційної української ікони для того щоб ми могли зрозуміти чим лікує Ісус – це допомога, терпіння, любов, віра, благодать.

    Аптека “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1

    5. Під час ремонтних та реставраційних робіт в аптеці знайшли підвальне приміщення, яке ніяк не використовувалось. Нас дуже здивувало, що в такому багатофункціональному приміщенні є незадіяне підземелля. Нам вдалось з’ясувати що це приміщення слугувало аптекарям як лабораторія у якій вони розробляли та досліджували нові ліки, експериментували, проводити досліди. Можливо саме в таких аптечних лабораторіях фармацевти зробили свої винаходи такі як бехерівка, туш для вій, маргарин, дитяче харчування, лейкопластир.

    Люстра аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1

    6. У сиву давнину, коли аптекарська справа тільки-но з’явилась у нашому місті, перші фармацевти збирали різні трави і мінерали та досліджували їхні властивості щоб зрозуміти, чи не нашкодить та чи інша речовина, чи може вона лікувати.

    Для цього у велике коло, підвішене на мотузці до стелі, закладали мензурки з різними рідинами, порошками і травами, і починали нагрівати, охолоджувати, розводити водою, тобто усіляко експериментували.

    І от одного разу, пізно ввечері, коли всі досліди вже були закінчено,один молодий фармацевт згадав, що забув у лабораторії свого капелюха. Коли він повернувся і відчинив двері, то побачив, що темна кімната освітлена теплим м’яким світлом. Це світилися мензурки з реактивами, залишені у лабораторії
    Таким чином фармацевти відкрили для людства люмінофори – речовини, які світяться у темряві і сьогодні використовуються при виготовлені фарб, іграшок, побутової техніки. А кола з різнокольоровими мензурками стали використовуватися в інтер’єрі як світильники. Чи бачили ви колись такий?

    Посуд аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1

    7. Подейкують, що саме в цій аптеці у таємній лабораторії працював останній львівський алхімік Збігнев Дуніковський. Він створив апарат, який зміг би перетворювати звичайний пісок на золото, відтворити своєрідні властивості філосовського каменю. Збереглись свідчення світової преси що з першої спроби добування золота на своєму апараті алхімік отримав з 1 тони піску 2,8г золота. Звичайно, Збігнев свій винахід одразу запатентував. На шляху удосконалення процесу Дуніковський, отримує вже 409г золота. Але, на жаль він, не зміг завершити свою роботу так як почалась друга світова війна.

    Емоційні ліки Таємної Аптеки у Львові на площі Соборній, 1

    8. В нашій таємній аптеці до цього часу проводяться різні досліди та дослідження. Тільки у Львові в Таємній аптеці ви можете знайти для себе єдині у світі емоційні ліки на різну потребу від поширених проблем – це пігулки для щастя, від нудної роботи, для душевного спокою, для здійснення бажань, для легкого навчання та для закоханих,тут варять мило для блондинок, після загулу та для хабарників. А всі таємниці зберігає єдиний у світі лев-аптекар, який у ступці розтирає всі проблеми та негаразди. Лише у Таємній аптеці зберігається рецепт еліксиру здоров’я та краси. Лише у Таємній аптеці виробляють здорові емоції у чарівних чашах.

    Фото: Софія Форостина. Матеріал: Фотографії Старого Львова.

  • 9 цікавих фактів про Будинок вчених (відео)

    Знавець історії Львова та відомий львівський екскурсовод, Артем Бондар, провів екскурсію та розповів про один  із найрозкішніших будинків Львова, Будинок вчених. Фотографії Старого Львова підготували кілька цікавих фактів з екскурсії:

    1. Шляхетне казино було збудовано для потреб товариство галицького конярства

    Шляхетське касино, яке весь Львів знає як Будинок Вчених, – це справжня перлина нашої архітектури. Його спланувало для власних потреб товариства галицького конярства, тобто шляхтичі, які захоплювалися арабськими скакунами і вперше у Львові влаштовували кінні перегони. До їх середовища входили граф Олександр Фредро, відомий комедіограф, власник театру граф Скарбек, граф Міхал Антоневич Де Болоз та багато інших відомих людей.

    2. Збудований фірмою «Фельнер і Гельмер» у 1897–1898 роках за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера, автори проекту Одеського оперного театру

    На чолі товариства став граф Владислав Сангушко, якій і замовив роботу двом надзвичайно відомим європейським архітекторам Фельнеру і Гельмеру, які вже прославилися будівництвом Фолькстеатру у Відні і Одеської опери. Вони обрали стиль, який був уславлений часами імператриці Марії Терезії – необароко і цей будинок став прекрасним завершенням фасаду вулиці і окрасою банківського кварталу. Його фасад прикрашають неймовірно пишні і величні атланти, один повертається до нас спиною, інший же повернутий обличчям. Мистецтвознавці стверджують, що можливо це аллегорія переходу від дев”ятнадцятого до двадцятого століття. І ці скульпутри зроблені в новій техніці. Вони нагадують різьбу по пісковику, але насправді це гальванопластика, тобто виготовлені шляхом перенесення металу на форму цинкові скульптури, які згодом було заштукатурено.

    3. Окрасою Шляхетного казино був і залишається є парадний атріум

    Окрасою цього приміщення є парадний атріум – безсумнівно найкрасивіша парадна зала нашого міста. В давні часи атріумом називали приміщення з отвором у стелі і вогнищем по центру. Пізніше, вже у час дев’ятнадцятого століття цим словом стали називати приміщення, що освітлюється денним світлом через світлову стелю. Це надає приміщенню урочистості, теплого світла і економить кошти, адже на той час електрика була дуже дорогою.


    4. Шляхетне казино було найпершим приміщенням у Львові, яке освітлювалося електричним світлом

    До речі це чи не найперше приміщення у Львові, яке було освітлено електричним світлом, але в той час люди боялися таких технічних новинок. Недарма один з перших роликів, які показували у сінематографі це в Ньою Йорку пан Едісон на стільці вбиває людину електричним струмом. Тому всі лампи Шляхетського касино були стилізовані під гасові.


    5. Розкішні дерев’яні сходи були виконані за проектом відомого угорського скульптора Шандора фон Яраї

    Розкішні дерев’яні сходи були виконані за проектом Шандора фон Яраї, надзвичайно відомого угорського скульптора. Роботи виконували як його працівники з Відня, так і львівські майстри і сам архітектор пан Фердинанд Фельнер коли приймав цю роботу, був неймовірно вражений її якістю. Саме по цим сходам у фільмі Юнгвальда Хількевича спускалася Міледі, піднімався Д’Артаньян з кардиналом Рішельє, де вони грали у шахи.


    6. Балкончик для музикантів оздоблений позолоченою решіткою

    Бальні зали касино прикрашені вишуканими шпалерами по стінах, витонченою ліпниною, завершує залу балкончик з позолоченою решіткою для музикантів, до речі, там є невеличка кімнатка де музиканти могли відпочити.


    7. В Шляхетному казино існують технічні стіни, якими можна легко перегородити приміщення

    А коли якась компанія хотіла усамітнитись, їм легко було це зробити – слуги відкривали технічні дверцята і легким рухом руки висовували приховану стіну, вона візуально продовжує основну стіну і решта публіки може спокійно розважатися.

    8. Єдине полотно, яке збереглося від оригінального приміщення зображає алегорію рільництва

    Дуже цікавим є зображення у ніші над дверима, яке називають супрапорт. Це єдине полотно, яке збереглося від оригінального приміщення, зображає алегорію рільництва. Розказав історію 93 річний дідусь, який свого часу працював у цьому приміщені швейцаром. І коли і часи німецької окупації тут містився пункт найму громадян для виїзду у Німеччину, то він підслухав що офіцери збиралися вивезти картини до Німечини. Тоді на свій страх і ризик він замалював цю картину фарбою і вже в радянський час її було відчищено. Існує версія, що юнак, що зображений на картині це молодий цісар Франц Йосиф у трьох-річному віці.

    9. Єдине оригінальне полотно, яке оздоблює приміщення Будинку вчених, хотіли вивезти до Ермітажу

    Працівники Ермітажу зацікавилися цією картиною, але буремні роки і розвал Радянського союзу не дозволили вивезти картину і до Ермітажу.

    Фото і текст для Фотографії Старого Львова.

  • 11 фактів про Карпати, які ви могли не знати

    1. Якщо побажаєте провести відпочинок в Карпатах на найбільшому високогір’ї, то вам дорога в село Віпчина (Чернівецька область). Воно знаходиться на висоті тисяча сто метрів над рівнем моря. Тут ви опинитеся на піку неймовірної краси величних гір.

    2. Найбільш високогірними санаторіями в Карпатах є санаторії, де лікують туберкульоз — «Ворохта» і «Гірське повітря», розташовані в селищі міського типу Ворохта на Івано-Франківщині на висоті близько 850 метрів над рівнем моря. Крім того, готелі Ворохти також розташовані на високогір’ї і можуть порадувати вас приємними цінами і чудовими можливостями для відпочинку і оздоровлення.

    3. Вперше карту по геології в нашій країні вчені склали саме з території Карпат в 1809 році.

    4. У 1907 році на території гірського царства були виявлені викопні тварини закінчення льодовикового періоду. На глибині близько 12 з половиною метрів знайшли мамонта, а ще глибше — величезного оленя, носорога і різних птахів і представників класу земноводних.

    5. Найбільш високогірній готелем в гірському царстві є «Беркут».
    Цей заклад побудовано на Яблуницькому перевалі на висоті близько 930 метрів над рівнем моря. Зведен цей заклад був в 1968 році. Зараз готель запропонує вам комфортні номери та професійне обслуговування всього від 575 гривень за двох.

    6. Найвища залізнична станція в Карпатах — це вокзал «Бескид», який височить над рівнем моря на 790 метрів.

    7. Найбільшим духовим музичним інструментів в Карпатах є трембіта, що представляє собою конусоподібну трубку з дерева. Вона не має отворів з боків, зате в довжині досягає близько чотирьох метрів. Чутність звуку цього чудо-інструменту перевищує 10 кілометрів. Якщо ви відпочивали на Буковині або Гуцульщині, то, без сумніву, встигли насолодитися чарівним звучанням трембіти.

    8. У Карпатах, виявляється, є музей лісу, який працює в селі Усть-Чорна. У ньому можна познайомитися з експозицією, що розповідає про професії лісорубів. Крім того, відвідавши цей унікальний заклад, ви побачите колекцію транспорту, призначеного для лісових робіт.

    9. Ще одним дивовижним фактом про Карпати є те, що в одному з мальовничих куточків Тячівського району є по-справжньому казкове місце — печера з прозорими стінами. Це карстова печера, яка була сформована в юрський період в вапнякових породах і утворена 2-ма камерами, розташованими перпендикулярно один до одного. Стіни камер вкриває молочно-білий прозорий кальцит і зелені патьоки. Все це нагадує візерункові квіти з каменю, про які ми колись читали в казках.

    10. Недалеко від села Середнього Водяного в Рахівському районі Закарпатської області можна відвідати справжні скелі з ієрогліфами.
    Але це зовсім не справа рук китайців, які відпочивали в старовину в гірському царстві :). За ієрогліфи тут нескладно прийняти знаки хвилеподібної форми, утворені хвилями найдавнішого моря.

    11. Найвищим деревом у Карпатах є 140-річна європейська модрина. Вона була зрубана в Рахові і мала висоту 54 метри….

  • Що за фільм знімають у центрі Львова: 7 фактів про «Шляхетних волоцюг»

    Від вчора, 16-го серпня, у Львові знімають фільм про батярів. Твоє Місто пропонує кілька фактів про майбутню стрічку.

    На площі Ринок розпочалися зйомки авантюрної комедії режисера Олександра Березаня «Шляхетні волоцюги» про славетних львівських відчайдухів.

    • Яскраві образи в епізодах втілюють Брати Гадюкіни, які виконують у стрічці низку веселих батярських пісень.
    • Проект повнометражного художнього фільму «Шляхетні волоцюги» став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. На великі екрани він має вийти восени 2018-го року.
    © Микола Тис/ZIK
    • За словами творців стрічки, «Шляхетні волоцюги» є фільмом-ремейком польського комедійного мюзиклу «Włóczęgi» («Бродяги») 1939 року, який знімався у Львові й став шедевром довоєнного кінематографу. Саме там вперше прозвучала популярна пісня «Тільки у Львові».
    • Дія стрічки відбувається у довоєнному Львові у 1938-39 роках. Проте фільм Олександра Березаня не є версією польського. «По-перше, це сучасний фільм, а по-друге – український. І я би не називав його ремейком, а скоріше таким, який створюється за мотивами відомої польської кінострічки Міхала Вашинського, що надихнула авторів на написання цього сценарію. Але у нас залишилась основна канва», – зазначив режисер.
    © Микола Тис/ZIK
    • Зйомки проходитимуть у Львові та Києві. Анонсують, що знімальні майданчики фільму охоплять найатмосферніші місця – візитівки міста. «Ми зніматимемо в історичній частині Львова: на площі Ринок, вулиці Вірменській, Личаківському кладовищі, у Домініканському соборі та інших упізнаваних місцях міста. А у Києві будуватимемо деякі об’єкти для ключових сцен, а також літатимемо на повітряній кулі», – розповів продюсер Геннадій Богук.
    • Фільм розкриє колорит субкультури львівських батярів через їхню мову та пісні. Вірність дружбі й готовність до самопожертви передаються сюжетом картини через низку комічних ситуацій. Глядач спостерігатиме трансформацію свідомості молодих людей від гульвіс до серйозних, зрілих особистостей з благородною метою в житті.
    © Справжня Варта
    • Батяри – субкультура, яка існувала у Львові в середині ХІХ – середині ХХ ст. Первісно батяри були дрібними злодіями й хуліганами. Згодом суть батярства змістилася з криміналу в бік авантюризму та різноманітних веселих витівок.
  • Найкращі і найгірші школи Львова та Львівщини. Рейтинг

    Український центр оцінювання якості освіти 12 серпня опублікував детальні результати ЗНО по школах. На основі цих даних ZAXID.NET уклав рейтинг 25 найкращих шкіл Львова і 25 найкращих шкіл в області.

    Використовуючи свіжі результати ЗНО, ми також розділили усі школи Львівщини на три групи – добрі, середні і погані – і уклали інтерактивну карту, з допомогою якої можна переглянути результати роботи понад 500 шкіл.

    При створенні рейтингу ми брали до уваги відсоток випускників, які отримали на ЗНО 180 і більше балів із чотирьох предметів – української мови/літератури, історії України, математики та англійської мови. Рейтинговий бал кожної школи є сумою цих чотирьох показників. Якщо у школі якийсь із предметів здавали менше 10 учнів, то через надто низьку вибірку ми не враховували цей показник. У такому випадку школа не отримувала балів з такого предмету (це помітно на прикладі школи №30, яка лише за сумою трьох предметів потрапила до рейтингу).

    Найкращі школи Львова

    Більшість із найкращих навчальних закладів Львова є або гімназіями, або спеціалізованими школами. Хоча до цього списку потрапили і кілька звичайних шкіл.

    Абсолютними лідерами рейтингу стали Львівський фізико-математичний ліцей, Класична гімназія при ЛНУ ім. І. Франка, Спеціалізована школа №28 з поглибленим вивченням німецької мови, Спеціалізована школа №81 ім. П. Сагайдачного з поглибленим вивченням англійської мови та Львівська академічна гімназія.

    До рейтингу найкращих у Львові не потрапила жодна приватна школа. І на це є дві причини: 1) більшість із них є початковими, тому ми не можемо їх порівнювати за даними ЗНО; 2) усі інші мають надто низьку кількість випускників, аби їх порівнювати.

    Така особливість приватних шкіл добре помітна на прикладі Львівської української приватної гімназії. Вона входить у десятку найкращих навчальних закладів за результатами ЗНО із української мови/літератури (69% її випускників отримали вищі бали), однак має менше 10 випускників, які складали тестування з інших предметів, через що й не потрапила до рейтингу.

    Перше місце у рейтингу є цілком закономірним. Те, що Львівський фізико-математичний ліцей є найкращим навчальним закладом Львова, ілюструють кілька речей.

    По-перше, він займає перші місця у трьох окремих рейтингах за предметами – у цьому закладі найбільша частка випускників, які отримують вищі бали з української мови/літератури, математики та англійської мови. По-друге, третина усіх випускників з Львівської області, які отримали на ЗНО максимальні 200 балів, навчалися саме у Львівському фізико-математичному ліцеї.

    Троє випускників Львівського фізико-математичного ліцею отримали 200 балів одразу з двох предметів (двоє – з фізики і математики, один – з математики та англійської).

    Загалом у Львівській області лише п’ятеро учнів змогли отримати 200 балів з кількох предметів. Окрім трьох згаданих, ще один є випускником Львівського НВК ім. В. Стуса (математика та англійська) і одна є випускницею Яворівської гімназії ім. О. Маковея (отримала по 200 балів з хімії та біології).

    Найкращі школи Львівщини

    Для шкіл Львівської області ми уклали окремий рейтинг, оскільки більшість із них поступаються за якістю навчання школам Львова, через що загубилися б у загальному списку.

    Втім, шість навчальних закладів області на рівних конкурують із найкращими школами Львова, а Новояворівський НВК за рівнем підготовки випускників поступається лише Львівському фізико-математичному ліцею та Класичній гімназії при ЛНУ ім. І. Франка.

    Окрім випускників Новояворівського НВК дуже хороші результати на ЗНО показали учні Дрогобицької гімназії ім. Б. Лепкого, Миколаївської гімназії, Новороздільської спеціалізованої школи №4, Дрогобицького педагогічного ліцею, Бориславської державної гімназії та НВК «Школа І ступеня-гімназія ім. Андрея Шептицького м. Стрия».

    У списку найкращих шкіл області цікавою є ситуація із НВК «Рава-Руська школа-гімназія», який потрапив до рейтингу завдяки результатам ЗНО лише із двох предметів. Оскільки у тестуванні з англійської мови взяли участь лише семеро випускників цього закладу, ми не враховували у рейтингу їх результати (надто мала вибірка). Окрім цього жоден випускник НВК «Рава-Руська школа-гімназія» не отримав на ЗНО із математики вищого бала. Попри це результати тестування з української мови/літератури та історії України дозволили НВК «Рава-Руська школа-гімназія» зайняти 21 позицію рейтингу.

    Подібною є ситуація ще у семи навчальних закладів області, які потрапили до рейтингу завдяки результатам трьох тестувань, оскільки по четвертому предмету (у більшості випадків це математика) у них була або замала вибірка, або дуже низький результат.

    Методологія рейтингу найкращих шкіл Львівської області є такою ж, як і для шкіл Львова. Тому цифри з цих двох рейтингів цілком можна порівнювати між собою.

    Місто чи село, дівчата чи хлопці?

    Ми також окремо проаналізували результати ЗНО хлопців та дівчат, випускників сільських та міських шкіл, а також випускників 2017 року і попередніх років. Тут ми враховували вже не відсотки, а середній бал із 200 можливих.

    Загалом виходить, що дівчата практично з усіх предметів отримують вищі бали, ніж хлопці. Винятком є лише хімія (в інфографіці вона не відображена): середній бал дівчат на ЗНО із хімії складає 134, а у хлопців – 148. З фізики та географії різниця між балами випускниць та випускників є невеликою – 5 та 6 балів відповідно. Однак ЗНО із української мови/літератури, історії України та біології дівчата здають в середньому на 20 балів вище, ніж хлопці.

    Подібна ситуація між сільськими школами та міськими – випускники сільських шкіл здають ЗНО в середньому на 24 бали нижче. Найменшим розрив є по географії – 19 балів, найбільшим – з математики (29 балів).

    І цілком очікувано випускники шкіл Львова отримують вищі бали, ніж випускники шкіл області. Однак загалом результати школярів Львівщини є значно вищими за середні по Україні. За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, школярі Львівщини найкраще в Україні складають тести з укр. мови/літератури (25% випускників отримали 180 і більше балів), з історії України (13%), а також із хімії (21%).

    А які результати в інших школах?

    У процесі створення рейтингу ми порівнювали результати понад 500 шкіл Львова та області. Більшість із них ми нанесли на карту, розділивши на три категорії.

    Тут є 128 шкіл із хорошими результатами ЗНО (15% і більше випускників отримали на ЗНО високі бали), 172 школи з середніми результатами ЗНО (5-15% випускників отримали високі бали) і 163 школи з низькими результатами ЗНО або з недостатньою для висновків вибіркою за більшістю предметів.

    Червоний – школи з низькими результатами ЗНО (або надто мала вибірка), оранжевий – школи з середніми результатами ЗНО, зелений – школи з хорошими результатами ЗНО. У меню кожної школи показано відсоток випускників, які отримали 180-200 балів на ЗНО з чотирьох предметів

    Цей поділ є орієнтовним, а при кліку на позначку школи можна дізнатися деталі.