Позначка: цитати

В дорослих зима починається згідно з календарем, у дітей – коли випадає перший сніг. У передчутті казки хочеться прикрашати дім, слухати святкову музику, читати дитячі вірші про зиму, Новий Рік та Різдво. Не завадить вибрати один та вивчити. Святому Миколаю чи Дідові Морозу буде приємно.

Вірші про зиму для дітей

Деякі дитячі вірші про зиму знайомі нам з дитинства, деякі доводиться чути вперше. Об’єднує їх атмосфера снігової казки. Погодьтесь, коли малюк старанно розповідає вивчений напередодні зимовий віршик – це мило і зворушливо.

Падав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

(П. Воронько)

Два плюс два

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

(А. Качан)

Білий кіт

Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.

(В. Бондаренко)

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!

(В. Каменчук)

Уранці біля хати

Уранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

(Л. Куліш-Зіньків)

Пряля

Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде…

(Л. Костенко)

Зима

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.

(Л. Куліш-Зіньків)

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

(В. Кленц)

Вірші про Новий Рік для дітей

Новий Рік – одне з найулюбленіших свят у дітей та дорослих. Навіть ті, хто давно не вірить у Діда Мороза, чекають маленького свого дива. Хочеться добра. Перечитайте призабуті новорічні вірші для дітей. Воно тут. Як і надія на здійснення бажань.

Ой летять сніжинки

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

(Г. Бойко)

Січень

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

(О.Коваленко)

Лісова ялинка

В лісі випав білий сніг,
Наступає новий Рік.
Стали думати звірята,
Як зустріти добре свято.
— Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.
Білка принесла горішки,
Їжачок гриби та шишки,
Ведмежатко — пряники
Та смачні медяники.
Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці.
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!

(В. Паронова )

Новий Рік

Новий Рік, Новий Рік іде землею
В чистім полі без доріг, без доріг,
Світять зорі понад нею,
Розсіває срібний сніг.
Новий Рік, Новий Рік іде горами
У червоних чобітках, чобітках.
Сяють ясними вогнями
Скрізь ялинки по хатах.

(І. Блажкевич)

Танцювали зайчики

Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця
Ще й яка.
Гарно побігайчики
Стриб та скік –
Зустрічали зайчики
Новий Рік.

(Л. Куліш-Зіньків)

Подарунки від зайчика

Через поле, через ліс,
З пагорба в долину
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
Дід Мороз раненько встав,
Снігу торбу назбирав
І побіг чимдуж до річки
Заморозити водичку.

(А. Музичук)

Новорічна ялинка

Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
– грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!

(М. Рильський)

Новорічні подарунки

За віконцем зимонька
Снігу намітає,
А дитяче серденько
В мріях завмирає.
Бо, либонь, опівночі
Дід Мороз зайде.
Купу подаруночків
Під гілки складе!
Тож в чеканні солодко
Серце завмирає,
Дитинча замріяне
Дивини чекає…

(С. Гордієнко)

Дитячі вірші про Різдво

Родина збирається разом. Всі усміхаються та щиро вірять у диво. Лунають колядки, пісні та дитячі вірші про Різдво. Традиції не змінюються уже багато поколінь. Передайте іх і власним дітям.

Святвечір

На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить

(Н. Гуменюк)

Під зіркою різдвяною

Скатертина біла-біла,
Як м’яка пушинка,
У безмежжі закрутила
Різьблені сніжинки.
Кришталевий ліс завмер,
Блискітками сяє —
Іще зранку й дотепер
Дивини чекає!
І ялинка, вся зелена,
В біле хутро вбралась,
Мов на зустріч наречена
З дружками зібралась!
У цей час в безмежнім небі
Зірка запалала.
І зійшлися всі в оселю,
Бо Різдво настало!

(С. Гордієнко)

Різдво

Різдво починається, день усміхається,
Пташка на гілці калини гойдається.
Діти все ходять колядки співають,
То святкувати Різдво починають.
Янголи землю зі святом вітають,
Разом із дітьми колядки співають.
А коли землю всю ніч огортає,
Янголи в небі ще довго співають.

(О. Наконечна)

Дідух

Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв’язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.

(В. Слапчук)

На Різдво горить ялинка

На Різдво горить ялинка,
Свічечки блищать…
Дітки бігають круг неї,
Ніжки тупотять.
Дід Мороз прийшов у хату
І поклав мішок,
А в мішку всього багато
Для малих діток.
Стали діти розбирати,
Рвуть мішок із рук…
Зацікавивсь і спустився
Над мішком павук.

(О. Олесь)

Джерело:  klyovamama.com 

Якщо ви дозволите безлічі непотрібних думок керувати вами, то рано чи пізно ваш розум може стати в’язницею для вас самих. – пише Тутка.

“Ми гинемо від того, що занадто багато думаємо. Ми повільно вбиваємо себе, намагаючись думати про все навкруги. Думати. Думати. Думати. Ніколи не можна повністю довіряти людському розуму. Це смертельна пастка”

– говорить актор і режисер Ентоні Хопкінс.

Наш розум дуже любить думати і схоже не уміє, і не хоче вчасно зупинятися. Якщо чесно, голови сучасних людей заповнює така кількість зайвих і непотрібних думок, що це вже починає бути схожим на світову пандемію.

Провівши ретельне дослідження, професор психології Університету штату Мічіган Сьюзен Нолен-Хексема з’ясувала, що, як правило, зайвими і шкідливими думками перевантажує свій розум молодь і люди середнього віку. Від непотрібних думок страждає приблизно 73% опитаних у віці 25-35 років. Також дослідник вказує, що до розумового перевантаження більше схильні жінки (57%), ніж чоловіки (43%).
Наш розум іноді нагадує п’ятирічну дитину – він хоче, щоб все було саме так, як він хоче і він просто не знає, як сидіти на місці. Якщо ви дозволятимете вашому розуму мчати летіти вперед навіть тоді, коли вам цього не треба, він лише розхитуватиме маятник безумства, поки ви не усвідомите, що ваш розум став в’язницею для вас.

Навчіться наповнювати свій розум спокоєм і концентруватись на дійсно важливих речах, замість того, щоб відволікатися на всякі дрібниці. Тоді ви набудете ясності думок, покращите концентрацію і позбавитеся від шкідливої звички надто багато думати про непотрібні речі.

Нижче ви знайдете 11 цитат, які допоможуть вам це зробити.

1. Ви ніколи не будете вільні, поки не звільнитеся з темниці своїх власних фальшивих думок.
2. Перш, ніж говорити, слухайте. Перш, ніж робити, думайте. Перш, ніж критикувати, почекайте. Перш, ніж молитися, пробачте. Перш, ніж кидати, спробуйте ще раз!
3. Досить думати про все, що може піти не так – краще заздалегідь захоплюватися тим, що може піти так, як потрібно.
4. Зайві думки – вірний шлях до створення проблем на порожньому місці.
5. У цьому світі немає нічого, що може турбувати вас більше власних думок.
6. Турбуватися намарно – це як сидіти в кріслі-гойдалці. І те, і інше допомагає вам чимось зайняти свій час, але у результаті ні до чого не призводить.
7. Не намагайтеся обдумати усі можливі варіанти. Ви не можете контролювати все навкруги. Розслабтеся.
8. Дорогий розуме, досить стільки думати ночами. Мені треба виспатися.
9. Часом ми самі позбавляємо себе щастя, “накручуючи” себе шкідливими думками.
10. Не псуйте собі новий день думками про проблеми, що залишилися у минулому. Нехай там вони і залишаються.
11. Спокійному розуму простіше почути тихий голос інтуїції за криком страху.

Як же вам позбутися від непотрібних думок, що заважають зосередитися на головному? Ми можемо запропонувати вам для цього аж три способи:

1. Постарайтеся набути єдності з природою.

Якщо ви живете і працюєте далеко від природи, цей спосіб може допомогти вам більше за усі інші. Постарайтеся регулярно виділяти час на те, щоб побути на природі.

Замість того, щоб йти обідати в задушливий кафетерій, зробіть собі домашній обід і вирушайте з ним до найближчого парку. Замість того, щоб просиджувати відпустку вдома на дивані, поїдьте в гори.

Усі ці дії потрохи зміцнюють ваш зв’язок з природою і її життєвою силою, допомагаючи очистити розум від зайвих нав’язливих думок.

Поїхавши на природу, ви можете зосередитися на красі дерев, листя. Поглянути на водоспад, оцінити сувору і чисту величність гір. Поринути в усе це з головою і розслабитися.

Це одразу ж заспокоїть ваш розум і ви швидко помітите та відчуєте, що після цього ваше мислення залишатиметься кришталево чистим ще дуже довгий час

2. Частіше повторюйте про себе мирні слова

Подивіться на ваші думки. В цей момент. Що ви бачите? Найімовірніше, ви помітите, що велика частина ваших думок крутитися навколо того, про те, що нас вас очікує сьогодні або про те, як вам позавчора нахамили в метро, або навіть про те, що у вас нічого не виходить і ви ні на що не здатні.

Не засмучуйтеся – така ситуація, на жаль, цілком буденна. Навколо нас стільки негативу, що постійно підтримувати позитивний стан думок іноді буває дуже непросто. Але пам’ятайте – ви завжди можете нейтралізувати негативні думки простим повторенням про себе позитивних і мирних слів.

Щоразу, коли ви впіймаєте себе на відчутті тривожності або занепокоєння, постарайтеся відразу ж нейтралізувати його позитивними, заспокійливими словами. Будь-якими, аби вони підходили саме вам. Наприклад: “Світ. Любов. Світло. Життя хороше. Жити добре. Зі мною все гаразд”.

Хоча цей спосіб і не завжди дарує розуму повний спокій, він дозволяє швидко заглушити зайві думки, дозволяючи вашому розуму струсити з себе все, що його відволікає і зосередитися на тому, що на цей момент дійсно важливе.

Слова – не просто звуки, в них дуже багато значення і сили, так дозвольте ж їм допомогти вам, коли відчуваєте стрес.

3. Медитуйте

Ви можете зустріти цю пораду як на сторінках глянцевого журналу, так і в Інтернет-блозі. І це далеко не просто так, адже вона дуже ефективна.

Коли ви медитуєте, то зупиняєте потік зайвих і негативних думок, які щомиті барабанять по вашій свідомості, поміщаючи його туди, де панує спокій і абсолютна порожнеча.

Хоча, звичайно, вам зовсім не обов’язково “вимикати” свідомість для повноцінної медитації, багато людей вважають, що вона допомагає їм уповільнити свої думки і повністю позбавитися від думок про всякі непотрібні дрібниці.

Якщо поодинока медитація вам все-таки не допомогла і ви ніяк не можете припинити думати про непотрібні речі, спробуйте контрольовану медитацію і йогу. І те, і інше допомагає повністю усвідомити власне тіло та впоратися зі щоденними випробуваннями.

Може, хтось вміє кохати краще за поетів. Напевно, хтось вміє. Та хто ж зможе краще за них розповісти про любов?

Сергій Жадан «Дерева»

Вночі я не встиг про це сказати.
Ніч — це серця з золотими нервами.
А на ранок виходиш зі своєї казарми —
сонце вгорі
і туман між деревами.

Діти його просвічують душами,
основи його — вологі, останні.
Якщо не хочеш про мене думати —
думай про ці дерева в тумані.

Думай про них, коли тобі радісно,
думай, коли тобі хочеться плакати.
Дерева в тумані схожі на радіо —
діляться бідами,
діляться планами.

Якщо не хочеш про мене згадувати,
якщо не маєш сили та спокою,
думай про ліс, що стоїть загатою —
міцною, надійною та високою.

Думай про сталеве коріння,
думай про надрізи й крону.
Нехай ця земля, смоляна і осіння,
наповнить теплом
ніч твою чорну.

Думай про мокру траву між дюнами,
думай собі, ніби так і треба.
Я ж знаю, про що ти насправді думаєш,
коли ти думаєш про дерева.

Я знаю, я все це собі переховую
серед туману й огрому нічного.
Немає нічого випадкового.
Немає нічого.
Зовсім нічого.

Ліна Костенко «В дні, прожиті печально і просто…»

В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг.

Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
я сказала комусь: — Люблю.

Хтось підносив мене до неба,
я вдихала його, голубе…
І не мріяла вже про тебе,
щоби цим це образить тебе.

А буває — спинюсь на місці,
простягаю руки без слів,
ніби жду чудесної вісті
з не відомих нікому країв…

Є для серця така покута –
забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути
і чого в житті не було.

Василь Симоненко «Дотліває холод мій у ватрі…»

Дотліває холод мій у ватрі,
Я один замріяний іду…
Ми тоді зустрілися в театрі,
На гальорці в третьому ряду.

І не вірю, що мені здалося,
Бо напевне знаю — так було:
То не скрипка кликала — волосся,
Що тобі спадало на чоло.

Тишина хиталася велично,
Ніжні струни квилили внизу —
Тож було і солодко й незвично
У твоїх очах читать грозу.

А коли виходили із залу
З думами про вічне і земне,
Довго ти під ліхтарем стояла
І чекала, радісна, мене.

Ми ішли через блакитне місто,
Мовчки зупинились на мосту.
Ти була така прозора й чиста,
Я не смів порушить чистоту.

Тільки досі знаю: не здалося,
Так і залишилось, як було, —
То не скрипка кличе, а волосся,
Що тобі спадало на чоло.

Дотліває холод мій у ватрі,
Біля мосту стишую ходу…
Часто жду тебе я у театрі
На гальорці в третьому ряду…

Юрко Іздрик «Я жив би з тобою на дикому острові…»

я жив би з тобою на дикому острові
чи в затінку кришталевої люстри
бо жити з тобою — нормально і просто
й життя не минає пусто

і ранок завжди обіцяє зустріч
а вечір завжди натякає на більше
і в мозку на смітниках і пустищах
цвітуть і буяють вірші

густішає чай і вариться кава
контрольні дві сигарети
все співпадаює цілком нелукаво —
знаки предмети прикмети

все випадає зі схем і матриць
і йде за козиром козир
ми виграємо найважчу з партій
і переходимо в прозу

і проживаєм життя словами
буквами числами фразами
нуль розділових знаків між нами —
ми завше пишемось разом

Іван Франко «І ти прощай»

І ти прощай! Твого ім’я
Не вимовлю ніколи я,
В лице твоє не гляну!

Бодай не знала ти повік,
Куди се я від тебе втік,
Чим гою серця рану.

Мене забудь швиденько ти,
Своїх діток люби, пести,
Будь вірна свому мужу!

І не читай моїх пісень,
І не воруш ні вніч, ні вдень
Сю тінь мою недужу.

А як де хтось мене згада,
Най тінь найменша не сіда
На вид твій, квітко зв’яла!

І не блідній, і не дрожи,
А спокійнісінько скажи:
«Ні, я його не знала!»

Олександр Ірванець «Прощальний романс»

А я тебе кидаю
В світі такому холодному.
Всі клятви й обіцянки
Раптом упали в ціні.

І тільки два слова,
Два слова сумління колотимуть:
Пробачиш мені?
Моя мила, пробачиш мені?

Пробач мені, мила,
Яви свою милість, пробач мені.
Звільни мою душу
Від того, що так їй пече.

Тому ми й прощання
Назвали останнім побаченням,
Щоб мати надію —
А раптом побачимось ще.

Але ти мовчиш.
Головою печально похитуєш
І стук твоїх кроків
Відлунює в скроні мої:

«Навіщо ти кидаєш милу,
На-ві-що ти ки-да-єш?
Це ж, може, остання любов,
Тож не кидай її!…»

Останні вагання
Змиває і злизує злива.
Останніх благань
Благенькі блакитні вогні.

А я тебе кидаю,
Я тебе кидаю, мила,
Мов круг рятувальний,
Якого хтось кинув мені.

Володимир Сосюра «Мені ти приснилась давно…»

Мені ти приснилась давно,
ввійшла ти у думи мої.
Я море люблю, бо воно
нагадує очі твої.

Розкрив я до сонця вікно
й дивлюсь крізь проміння рої…
Я небо люблю, бо воно
нагадує очі твої.

І радісні квіти весни,
коли у садах солов’ї,
люблю я фіалки — вони
нагадують очі твої.

1. Більше мовчати.

2. Ніколи нічого не запитувати прямо.

3. Не розкривати свої думки в чужих книгах (не писати на полях).

4. Мудра людина ніколи нікому не буде розповідати про свої істинні наміри. Хвастощі викликають заздрість (сильний енергетичний посил), що веде до втрат. Люди за своєю сутністю заздрісні. Заздрість – одна з найсильніших емоцій, викликає сильну реакцію Всесвіту.

5. Хитрість – вміння користуватися обставинами. Мудрість – знання як, де і чим користуватися.

6. Мудра людина в розмові ніколи не використовує образи безпосередньо.

7. Мудрі люди не розкривають карт перед необізнаними.

8. Мудрі люди намагаються використовувати максимум своїх можливостей навіть для досягнення малих цілей. Щоб не втрачати вправність. Навіть на дрібному тренуються робити великі справи (примітка, до цього випадку не відноситься використання зв’язків, для дрібних цілей мудрі люди – зв’язки не використовують).

9. У мудрої людини завжди під рукою є все необхідне для важливих справ. Мудра людина намагається прорахувати ситуацію наперед.

10. Мудра людина завжди зважає на чужу думку, але ніколи не розлучається зі своєю. Тільки у випадках зустрічі з істиною коригує свою думку.

11. Мудрі люди завжди намагаються стежити за знаками й не упускають можливості скористатися отриманими знаннями.

12. Мудрі люди стежать за своїм здоров’ям, а не нищать його в гонитві за помилковими цілями.

13. У мудрої людини в житті не буває невдач, є тільки досвід, іноді негативний.

14. Мудрі люди будь-які питання між своїми, вирішують їх тільки між своїми, без залучення третіх осіб (мудрі люди на натовп не скандалять).

15. У будь-якій ситуації, щоб сприйняти її адекватно, спершу шукають плюси, а лише потім перевіряють – чи були там взагалі мінуси.

Джерело: Тутка

Чудовий психолог, цитати якого ми підібрали сьогодні відомий багатьом. Всерйоз прочитавши всього лише витяги з роздумів Олександра Григоровича Свіяша можна дійсно оцінювати це заняття, як індивідуальний психоаналіз, а при вдалому збігу обставин, і як психотерапію.

♦ Хто сказав, що людина обов’язково повинна мати сім’ю? Це міф і не більше того. Набагато краще виглядає щасливий холостяк, ніж нещасна пара, в якій кожен сам мучиться і одне одного мучить.

♦ Ви весь час будете отримувати те, що засуджуєте, з чим боретеся. І так буде тривати до тих пір, поки ви не зміните своє ставлення до людей або обставин, дозвольте їм бути такими, якими вони є в реальності, а не такими, якими ви б хотіли їх бачити. Тобто, змінюватися потрібно саме вам, а не іншим людям.

♦ Якщо у тебе виникла любов до якоїсь людини, вона вам нічого не повинна!

♦ Відчуй себе сьогодні тим, ким хочеш стати завтра.

♦ Чоловік ображається на дружину, тому що він думав, що вона здогадається, що йому завтра знадобиться біла сорочка. Дружина ображається на чоловіка, бо вона думала, що він здогадається купити їй квітів. Дитина ображається на батьків, тому що вони повинні були здогадатися, що їй потрібен новий конструктор, і т. д. Тобто спочатку ми придумуємо, як повинні вести себе інші люди. Потім переконуємося, що вони себе так не поводять. І ображаємося на них за це. Це нормально, адже в божевільні ще й не те буває.

♦ Кожна людина вигадує собі свій набір недоліків, а потім десятиліттями побивається з цього приводу. Ну що ж, теж заняття.

♦ Змінити можна тільки себе, але хто ж з цим погодиться? Набагато звичніше засудити оточуючих і кинутися в бій за їх удосконалення.

♦ Якщо ваш «опонент» знаходить спосіб дістати вас, то ви повинні бути йому вдячні, тому що він намацав саме ту цінність, якій ви надаєте надлишкове значення! Тому будь-який скандал – це добре! Фактично це безкоштовна діагностика ваших ідеалізацій! І не тільки діагностика, а й лікування.

♦ Дайте коханому (чи коханій) гуляти на максимально довгому повідку – він найміцніший.

♦ Якщо намагатися зрозуміти сенс подій, що відбуваються з вами, то можна швидко опинитися на прийомі у психіатра.

♦ Наш організм – смітник для емоційних покидьків. Він як може засвоює і бореться з ними, а потім здається. Захворювання є формою протесту організму проти того, що ви влаштували з нього смітник.

♦ Життя не може бути ні справедливим, ні несправедливим, оскільки все в ньому має причини і наслідки.

♦ Наш дух визначає наше буття. Здоров’я в голові, а не в аптеці!

♦ Будь-яка ситуація – це не привід для переживань, а всього лише привід для роздумів про причини подій, що відбуваються.

♦ Подобатися всім – завдання практично нездійсненне. Принаймні, при житті.

♦ «Не осуджувати» зовсім не означає, що ви повинні ставати таким, як та людина, яка вам не подобається.

♦ Ви можете залишатися таким, як вам хочеться, але важливо вміти не впадати в довгі переживання, якщо щось не збігається з вашими очікуваннями.

♦ Любов – субстанція, при наявності якої абсолютно не страшно наступити на горло власному егоїзму, а навіть, навпаки, приємно.

♦ Життя підбирає людей в сімейні пари таким чином, щоб кожен з подружжя руйнував цінності, яким надає надмірне значення інший член подружжя.

♦ Зазвичай, ми швидко забуваємо про свої успіхи і концентруємося на невдачах. Це неправильно, потрібно завжди пам’ятати про свої досягнення – вони дають нам сили для взяття нових рубежів.

♦ Якщо на вашому вікні вивіска: «Життя – це боротьба» або «Мені ніколи не знайти мого єдиного», вам люб’язно організують таке життя, про яке ви заявили.

Джерело: MamaBag

1. Деякі люди помирають у 25, але їх не ховають до 75. Бенджамін Франклін

2. Більшість із нас — це не ми. Наші думки — це чужі судження; наше життя — мімікрія; наші пристрасті — цитата! Оскар Уайлд

3. Є дві можливості: або ми самотні у Всесвіті, або ні. Обидві однаково лякають. Артур Кларк

4. Великі часто стикалися з жорстоким протистоянням середньовічних розумів. Альберт Ейнштейн

5. Із написаних або сказаних слів немає сумнішого ніж: «Так могло б бути!» Джон Грінліф Уіттьер

6. Я не боюся того, хто вивчав 10000 різних ударів; я боюся того, хто вивчав один удар 10000 разів. Брюс Лі

7. Якщо занадто довго вдивляєшся в безодню, безодня починає вдивлятися в тебе. Фрідріх Ніцше

8. Не дозволяйте школі заважати вашій освіті. Марк Твен

9. Людина може померти, нації можуть з’являтися і зникати, але ідея живе. Джон Кеннеді

10. Не вистачить ніякого здоров’я, щоб пристосуватися до цього глибоко хворого суспільства. Джідду Крішнамурті

11. Всі вмирають, але не всі по-справжньому живуть. Вільям Уоллес

12. Все добре, без сумніву, прекрасно, а прекрасне не може бути чужим мірі. Платон

13. Дехто приносить радість, куди б він не прийшов, дехто — звідки б він не пішов. Оскар Уайльд

14. Чи не переміг я свого ворога, якщо я перетворив його на свого друга? Авраам Лінкольн

15. Любити — означає впізнавати себе в іншому. Екхарт Толле

16. Забобони рідко долаються обгрунтованими доказами, оскільки вони не спираються на розумні судження, їх не можна зруйнувати логікою. Трайон Едвардс

17. Якщо ти хочеш побудувати корабель, не треба скликати людей, планувати, ділити роботу, діставати інструменти. Треба заразити людей прагненням до нескінченного моря. Тоді вони самі побудують корабель … Антуан де Сент-Екзюпері

18. Той, хто може відмовитися від свободи заради спокою, не гідний ні свободи, ні спокою. Бенджамін Франклін

19. Коли впаде останнє дерево, коли висохне остання річка, коли помре остання птаха, коли помре остання риба, тільки тоді люди зрозуміють, що гроші не можна їсти. Індіанське прислів’я

20. Джерело страху — у вашому серці, а не в руках страховиська. Халіль Джебран

21. Не вірте нікому, якщо лише це не той, кого ви дуже любите, або хто дуже любить вас. Вільям Сароян

22. Коли мені було п’ять років, мама завжди казала мені, що ключ до життя — щастя.

Коли я пішов до школи, мене запитали, ким я хочу стати, коли виросту. Я написав: «щасливим».

Вони сказали мені, що я не зрозумів завдання, і тоді я сказав їм, що вони нічого не розуміють у житті. Джон Леннон

23. Всі генії. Але якщо оцінювати рибу по здатності залазити на дерево, вона все життя проживе, думаючи, що вона дурна. Альберт Ейнштейн

24. Велич нас як людей полягає не стільки в можливості побудувати світ знову — це міф атомного століття, — а в можливості змінити себе. Махатма Ганді

25. Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти. Ернест Хемінгуей

26. У суспільстві, де винен кожен, єдиний злочин — бути спійманим. У світі злодіїв єдиний смертний гріх — це дурість. Хантер Томпсон

27. Гасло істинної демократії — не «Хай це зробить уряд», а «Дайте нам зробити це самим». Дуайт Ейзенхауер

28. Навіть шлях у тисячу лі починається з першого кроку. Лао Цзи

29. Людина тратить здоров’я, щоб заробити гроші. Потім витрачає гроші, щоб відновити здоров’я. Вона чекає майбутнього і не насолоджується теперішнім; як результат вона не живе ні сьогодні, ні в майбутньому. Вона живе так, наче ніколи не помре, і вмирає, так і не поживши по-справжньому. Далай Лама

30. Ми — покоління найсильніших і найрозумніших людей, які коли-небудь жили. З потенціалом, який витрачається даремно. Ціле покоління працівників бензоколонок, офіціантів — рабів у білих комірцях.

Реклама змушує нас купувати тачки і ганчірки. Ми працюємо на ненависних нам роботах, щоб купити непотрібне нам лайно. Ми — пасинки історії. Ні мети, ні місця. На нашу долю не випало ні великої війни, ні великої депресії. Наша велика війна — духовна. Наша велика депресія — наше існування.

Нам вселяли по телевізору, що одного разу ми станемо мільйонерами, кіно- і рок-спорт-зірками, але нам це не світить. Поступово до нас це доходить і дратує, страшно бісить. Чак Паланік

1. Невдача — це просто можливість почати знову, але вже більш розумно.

© Генрі Форд

2. Якщо проблему можна вирішити, не варто про неї турбуватися. Якщо проблема нерозв’язна, турбуватися про неї безглуздо.
© Далай Лама

3. Навіть якщо ви дуже талановиті і докладаєте великі зусилля, для деяких результатів просто потрібен час: ви не отримаєте дитину через місяць, навіть якщо змусите завагітніти дев’ять жінок.
© Воррен Баффет

4. Раз в житті фортуна стукає у двері кожної людини, але людина в цей час нерідко сидить у найближчому барі і жодного стуку не чує.
© Марк Твен

5. Наш великий недолік в тому, що ми занадто швидко опускаємо руки. Найбільш вірний шлях до успіху — знову пробувати ще один раз.
© Томас Едісон

6. Особисто я люблю суницю з вершками, але риба чомусь вважає за краще черв’яків. Ось чому, коли я йду на риболовлю, я думаю не про те, що люблю я, а про те, що любить риба.
© Дейл Карнеґі

7. Прокидаючись вранці, запитай себе: «Що я повинен зробити?» Увечері, перше ніж заснути: «Що я зробив?».
© Піфагор

8. Бідолашний, невдаха, нещасливий і нездоровий це той, хто часто використовує слово «завтра».
© Роберт Кійосакі

9. Старші люди завжди радять молодим заощаджувати гроші. Це погана порада. Не збираєте п’ятаки. Вкладайте у себе. Я в житті не заощадив жодного долара, доки не досяг сорока років.
© Генрі Форд

10. Я цього хочу. Значить, це буде.
© Генрі Форд

11. Я не терпів поразок. Я просто знайшов 10 000 способів, які не працюють.
© Томас Едісон

12. Важка праця — це скупчення легких справ, які ви не зробили, коли мали їх зробити.
© Джон Максвелл

13. Раніше я казав: “Я сподіваюся що все зміниться”. Потім я зрозумів, що існує єдиний спосіб, щоб все змінилося — змінитися собі самому.
© Джим Рон

14. Урок, який я засвоїв і якому дотримуюся все життя, полягав у тому, що треба намагатися, і намагатися, і знову намагатися — але ніколи не здаватися!
© Річард Бренсон