25 музеїв Львівщини відтепер можна відвідати онлайн

У 2018 році департамент з питань культури, національностей та релігії облдержадміністрації започаткував новий інтерактивний  музейний проект «Відвідай».

Це унікальна можливість оглянути музей Львівщини у будь-якому куточку світу, маючи при собі електронний гаджет та доступ до інтернету. На сьогодні понад 25 музеїв Львова та області нанесено на віртуальну карту. Але робота над наповненням карти триватиме і надалі, оскільки  мета проекту – представити історико-культурне надбання музеїв на Львівщині, зробити музеї доступними для всіх та будь-де.

Щоб почати тур, потрібно перейти за посиланням або на сайті ЛОДА знайти банер «Інтерактивний тур музеями Львівщини» і клацнути на нього.

Серед музеїв, які можна відвідати онлайн:

  • Меморіальний музей Михайла Грушевського, Львів
  • Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», Львів
  • Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Львів
  • Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, с. Зашків
  • Музей Слави Стецько в Юшківцях
  • Меморіальний комплекс «Борцям за волю України», Стрий
  • Меморіальний музей-садиба родини Бандерів, Стрий
  • Музей-садиба Степана Бандери, с. Воля Задеревацька
  • Народний музей визвольної боротьби ОУН і УПА, с. Кавсько
  • Музей гетьмана Петра Сагайдачного, с. Кульчиці
  • Музей визвольної боротьби, с. Чуква
  • Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича, с. Грімно
  • Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі », с.Нагуєвичі
  • Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, Львів
  • Львівський музей історії релігії, Львів
  • Музей «Староскварявський іконостас ХVІ-ХVІІІ ст.», с. Стара Скварява
  • Музей Арсенал, Львів
  • Кам’яниця Корнякта, Львів
  • Відділ давньої історії України, Львів
  • Музей-садиба родини Антоничів, с. Бортятин
  • Меморіальний музей Олекси Гасина «Лицаря», Генерал-хорунжого УПА, с. Конюхів
  • Музей Новітніх Героїв, Рудки
  • Музей історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА 40-60-х років ХХ століття, Самбір
  • Українське мистецтво ХХ ст., відділ Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
  • Сектор «Літературний Львів І половини ХІХ – ХХ ст.» Львівського історичного музею

В Україні запускають першу онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою

За рік роботи над проектом озвучили понад 100 книг, пише Lviv.com з посиланням на сторінку презентації проекту у Facebook.

Що це за бібліотека?

Соціальний проект “Слухай” – це перша онлайн-бібліотека, де можна завантажити та прослухати книги українською мовою. Реалізували проект у рамках “Громадського бюджету” Києва. Над проектом працювала авторська команда “Типовий Київ” спільно з Інститутом журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.

Офіційна презентація проекту відбудеться 20 грудня у Києві. Після цього книгозбірня буде доступна для всіх охочих.

В Україні запускають першу онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою

Чим вона особлива?

У бібліотеці є аудіокниги класичної української прози та поезії, що входять до шкільної програми, а також твори відомих сучасників з авторським начитуванням.

Над озвученням творів працювали теле- і радіоведучі, актори театру та кіно, музиканти. Зокрема, Валерий Харчишин, Даша Астаф’єва, Богдан Бенюк, Даша Коломієць, Назар Задніпроський, Павло Зібров, Тімур Мірошниченко, Євген Янович, Олександр Ярмак, Євген Галич, Женя Бардаченко (Jay DILEMMA), Олексій Супрун (Петро Бампер), Ірина Хоменко, Поліна Ткач, Олег Маслюк.

Які твори озвучили?

Серед озвучених книг – класика української прози Ольги Кобилянської, Квітки-Основ’яненка, Івана Франка, Панаса Мирного, Валер’яна Підмогильного та ще десятки авторів.

Понад 50 віршованих творів Максима Рильського, Олени Теліги, Дмитра Павличка, Лесі Українки, Миколи Хвильового та інших письменників.

Сучасна література від Деркачової Ольги, Ліра Євгена, Сняданко Наталії, Христини Козловської. Марк Лівін та Катерина Бабкіна начитали свої кращі авторські роботи.

Покрокова інструкція: як записатися до лікаря онлайн

Львів’яни можуть записатись на прийом до лікаря на сайті реєстратури та отримати лист на свій е-mail або СМС на мобільний телефон, які будуть електронним талоном. VG Львів покроково розкаже, як у Львові швидко і без проблем записатися до лікаря онлайн.

Аби записатися онлайн на прийом, потрібно у пошуковій системі за посиланням “Онлайн запис до лікаря поліклініки” увійти на сайт електронної реєстратури.

Крок 1: Вибираємо місто і лікаря. Скріншот інструкції запису до лікаря у Львові онлайн

Наступний крок: внести у вікно для пошуку свою адресу проживання: місто, вулиця, номер будинку і натиснути “далі”. Система відшукує ЛПУ яка обслуговує цю адресу, і “переносить” пацієнта на сторінку реєстратури поліклініки, що його обслуговує.

Крок 2: Шукаємо установу. Скріншот інструкції запису до лікаря у Львові онлайн
Крок 3: Запис на прийом. Скріншот інструкції запису до лікаря у Львові онлайн
Крок 4: Вибираємо зручний час та відділення. Скріншот інструкції запису до лікаря у Львові онлайн
Крок 5: Вибираємо лікаря і час. Скріншот інструкції запису до лікаря у Львові онлайн

На екрані пацієнт бачить список лікарів та графік їхньої роботи, а також вільні години прийому. У колі позначено, скільки прийомів є вільними у цей день. Натиснувши на день прийому, пацієнт може обрати вільний час, який позначений зеленим кольором.

Тоді відкривається форма запису. Натиснувши “записатись на прийом”, пацієнт підтверджує реєстрацію кодом, який надходить йому на вказану електронну пошту. Після підтвердження, пацієнтові на пошту надходить лист із талоном, який він може роздрукувати самостійно.

Переваги електронного запису:

  • Електронний запис до лікаря з вашого смартфона чи комп’ютера;
  • Безкоштовно:
  • Можливість запису ваших дітей, батьків та близьких на один номер телефону;
  • Збереження історії відвідувань у електронному кабінеті пацієнта;
  • Просте скасування запису, якщо необхідно, щоб лікар міг прийняти іншого пацієнта;
  • Отримання талону на прийом у вигляді SMS чи email, не виходячи з дому.

Це значно спрощує і вдосконалює систему запису на прийом, а відтак полегшує і пришвидшує прийом пацієнтів лікарями.

Додамо, що кількість людей, які користуються електронним записом на прийом до лікаря, у Львові щоразу збільшується. Якщо за період вересня-грудня 2017 року онлайн-записом скористались понад 588 тисяч містян, то вже за січень-квітень 2018 року цим сервісом скористались понад 630 тисяч містян.

Не вір, не лайкай, не репость: 10 заповідей медіаграмотної людини

Соціальні мережі змінили нашу реальність. Останні кілька років інформація про світ навколо приходить до нас із їхніх стрічок. Раніше ми отримували відфільтрований, відредагований, структурований контент із медіа. Він був різний, але ми знали, хто за це відповідає. Якщо якесь медіа діставало нас остаточно, ми припиняли купувати видання, дивитися телеканал чи заходити на сайт.

Про це йдеться у матеріалі UCHOOSE.

Тепер “сміттєвий” контент стукає у наші двері, не питаючи дозволу. На нас ринуть навали фейків, пропаганди, маніпуляцій, корисних ідіотів, популізму, чорного і білого піару, прихованої політичної реклами, брехні заради кліків, грантів чи просто з любові до процесу. Стрічки соцмереж виглядають, як філіал божевільні, навіть у найпритомніших із нас.

Як вижити у ній і залишитись при здоровому глузді? Дотримуйся заповідей медіаграмотної людини! (все-таки медіаграмотність пишеться разом).

Не вір картинкам

Фотошоп має величезні можливості. Навіть школяр за 5 хвилин домалює свастику на український танк, скажімо, батальйону Айдар. І ось уже тисячі репостів кричать нам, що українські добровольці – нацисти і антисеміти.

А як гарно виглядають сім веселок у Коломиї! Рука так і тягнеться натиснути “лайк” і “репост”. Особливо, коли автор ще й підписав, що то Боже диво. Наше почуття законної гордості і незнання законів фізики вимагає розповсюдити це. І дарма, що це фото з Пенсильванії, яке науковці спростували ще два роки тому.

А хіба ми пройдемо повз нещасну яснооку дівчинку, яка потребує допомоги? Хто ми – люди або черстві монстри? Звичайно, ми поділимося публікацією з номером картки для допомоги. Навіть якщо дівчинка – цілком здорова і не має жодного стосунку до шахраїв, які “збирають” їй гроші.

Нехай гугл стане твоїм другом. Перевір картинки через Google Images. Щоб відсіяти зайве, обмеж пошук періодом часу, коли відбувалася вказана подія.

Не вір відео

У пропаганду вкидають величезні гроші, яких цілком достатньо навіть, щоб зняти кіно різного ступеня переконливості. Як оці “масові заворушення в Одесі”.

Є й простіший шлях. Уже готове відео нарізають на зручні шматки. Тож, якщо обурений герой ніде не говорить, проти чого він обурюється, – можливо, ці місця просто вирізали. Так звернення до Путіна матері загиблого російського солдата перетворюється на звернення української матері до Порошенка.

Забий у гугл чи ютуб ключові слова, наприклад, “Обращение матери солдата” – і велика ймовірність, що ти знайдеш оригінал.

Є ще простіший шлях підробити відео – не треба нічого різати. Лише взяти добре забуте старе відео, перезалити його в інтернет – і вуаля – навчання на Кавказі 2012 року перетворюються на Світлодарську дугу 2016-го. Щоб запідозрити фейк, достатньо придивитися до ландшафту і прислухатися до мови.

Не вір іноземним медіа

Посилання на іноземні видання звучить, як магія, додає солідності і відкриває для фейків усі двері. Ми звикли довіряти розумним людям із Заходу. Але спочатку варто розібратися, що це за медіа, чи воно справді публікувало цю новину, чи мають його автори упередження – і які.

Наприклад, Bloomberg ніколи не повідомляв про величезне родовище золота у Криму.

А британський сайт The Independent, хоч і звучить солідно, належить росіянам і не раз був помічений у поширенні фейків.

Також не зайве з’ясувати, хто автор новини, що іще він писав, і чи це часом не блог. У блогах часто з’являються випадкові люди, за яких керівництво видання не відповідає. Як у цій історії з Buzzfeed. Топове світове медіа нібито повідомило про табори для сирійських біженців в Україні. Звідти, мовляв, вони ринуть у Європу. Насправді, про це написав блогер Іван Коваль – і це було єдине його повідомлення. Він підсилив його фейковим скріншотом новини “Укрінформу” з посиланням на українського експерта. Ні цитати, ні новини ніколи не існувало.

Не вір цифрам

Цифра завжди звучить переконливо. Особливо якась складна. Чи страшна. Чи і те й інше водночас. Наприклад,як у цьому випадку. Військовий прокурор обмовився, сказавши, що понад 10 тисяч військових “загинули не від бойових дій”. Потім він додав, що це безповоротні і санітарні втрати. Поясню: безповоротні втрати – це загиблі, санітарні – поранені. Потім українські медіа, які не знають матчастини, розповсюдили цю цифру, як кількість “небойових” загиблих. Військова прокуратура мусила спростовувати це додатково.

Російська пропаганда активно використовувала цей фейк, доповнюючи “новину” коментарями так званої “ДНР”, що “високі небойові втрати пояснюються сутичками російськомовних військових з українськими націоналістами”. Лента.ru заявила, що “в Киеве рассказали о двух уничтоженных украинской армией собственных бригадах”. “Вести” – про “самоуничтожение украинской армии”. “Взгляд” – що “головним ворогом української армії став алкоголізм”.

А всього лише й треба було – перевірити цифри. Якби це зробили, то побачили б, що 10 000 – це загальна кількість загиблих військових і цивільних за чотири роки з обох сторін.

Не вір політикам

Вони заявляють те, що хочуть чути їхні виборці. Гречки? Будь ласка! Політ на Марс? Жодних проблем. Хочете зради? Нате вам! От, наприклад, Сергій Тарута торік заявив, що ймовірність розпаду України, втрати суб’єктності і перетворення на сіру зону – 97%. При цьому він посилається на дані Світового банку та Академії наук. Політик спрогнозував, що наприкінці минулого року Україну мало чекати банкрутство і соціальний вибух. То й що, що Світовий банк не передбачає ймовірності розпаду держав, а займається економічними прогнозами? І навіть прогнозує зростання ВВП України на 4%. Але ж влада у нас погана? Погана. Грошей нема? Нема. Зубожіння? Авжеж. От і лягають подібні “новини” на такий благодатний ґрунт, що навіть журналісти не витрачають часу на їхню перевірку. І потім бачимо таку картину:

Не вір дослідженням

З’ясуй, хто проводив дослідження, за якою методологією. Скільки людей опитали, як формулювали запитання. Уся ця інформація має бути на сайті соціологічної організації. Якщо її немає – викреслюй цей твір зі списку тих, яким варто довіряти.

Навіть якщо з переліченим вище усе гаразд – прочитай сам текст або хоча б висновки дослідження, а не його переказ. Можливо, у ньому все з точністю до навпаки, як у цьому звіті Держдепу США про те, що Україна “лідирує щодо порушень прав людини”. Є нюанс – йдеться лише про окуповану її частину.

Не вір невідомим експертам

Справжні експерти – добре відомі, мають відповідну освіту, досвід і хорошу репутацію у професійних колах. Мають вагомі успіхи у своїй сфері, інколи – наукові праці. Натомість псевдоексперти часто виринають із небуття, щоб зробити гучну заяву. Наприклад, про участь України у незаконному світовому трафіку зброї. Google показує, що “директор збройних складів” Михайло Кононович мав стосунок до армії лише під час строкової служби і є депутатом-комуністом.

Бувають складніші випадки, коли експерта “створюють” з нуля, щоб у потрібний момент він видавав потрібні коментарі. Як фейкового експерта Пентагону, якого вирахував Bellingcat.

Не завжди варто вірити й відомим експертам, але з ними зазвичай простіше. Вони продаються дорого, не надто часто і переважно відомо або очевидно – кому.

Не вір патріотам

Розумію, що замахуюся на святе. Як не вірити, коли хтось пише, що українські бійці ліквідували пару сотень ворогів? Ну то й що, що немає жодних доказів. Так це ж наші!

Як не вірити, коли волонтер під час великого бою публікує обурений пост про те, що від нас приховують кілька десятків загиблих? Він точно знає, йому сказали перевірені люди. Він же волонтер, врешті-решт. Ну то й що, що вночі цей пост зникне і виявиться, що десятки людей не спали, бо волонтер став жертвою власної паніки? Він же з найкращих міркувань.

Не панікуй, шукай або чекай доказів. В іншому разі – стався до цієї інформації, як до недостовірної. У загиблих є ім’я, прізвище, батьки, друзі, родичі і побратими, є місце служби і командування підрозділу. Це не шило в мішку, яке можна сховати.

Не вір очам

Так, ми можемо помилятися, навіть коли бачимо щось на власні очі. Продовжуючи військову тему – кожен із нас сидить у своєму окопі і бачить лише те, що з того окопу видно. Коли над ним пролітає снаряд, нам нестримно хочеться закричати “Зрада!” Нам страшно і ми хочемо негайних дій. Але правильні дії можуть базуватися лише на точній інформації. І це потребує чесності із собою – визнати, що наші знання обмежені. Або зупинитися і подумати: а як виглядає цей снаряд, а куди і звідки він летить, розпитати командира про ситуацію на ширшій ділянці фронту. І зрада, якщо пощастить, може перетворитися на перемогу.

Завжди шукай першоджерело і докази

Ця заповідь узагальнює усі попередні. Не доведено – неправда. Крапка.

Авторка: Ольга Юркова – авторка ідеї і співзасновниця проекту StopFake.org

Як перевірити ліцензію маршрутки за 2 хвилини онлайн?

Як повідомляє Національний промисловий портал, наразі кожен користувач Telegram за допомогою додатку “OpenDataBot” зможе перевірити відкриті Укртрансбезпекою дані про ліцензії транспортних засобів на перевезення пасажирів та вантажів.

Щоб перевірити дані необхідно:

  • Додати ось цей “OpenDataBot” до Telegram та натиснути “Шукати”.
  • Сфотографувати номерний знак транспортного засобу та надіслати світлину або ввести номер авто вручну, якщо не зчитує фотографію.
  • Отримати інформацію про ліцензії транспортного засобу.
Вводячи номерний знак вручну

Як зробити це за допомоги фотокамери:

Ліцензійні авто проходять перевірки інспекторами та планові техогляди, а медики перевіряють водіїв перед виходом на маршрут. По кожному з 9-ти типів ліцензування є свої вимоги до перевізників. Наприклад, водії маршруток повинні мати посвідчення категорії «D», стаж керування не менше трьох років та мінімальний вік — 21 рік. Сам автомобіль повинен мати державну реєстрацію, проходити техогляд та бути внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Що робити, якщо у транспорті не виявилося ліцензії?

«Це означає, що маршрутка не перевіряється і може бути небезпечна. Найкращий варіант — не користуватися її послугами. Також, якщо ви виявили, що маршрутка не має ліцензії, ви можете написати скаргу в Укратрансбезпеку», — пояснює Данило Молчанов, керівник напряму розвитку електронних послуг TAPAS.

Opendatabot — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

1000 об’єктів бюджету розвитку Львова 2018 року на одній карті

Команда ЛКП «Міський центр ІТ» презентувала оновлення на Геопорталі Львова. Відтепер на сайті можна переглянути карту, на якій відображено понад 1000 об’єктів міста, роботи по яких фінансуються на кошти бюджету розвитку у 2018 році, пише прес-служба міста.

З метою забезпечення зручності використання карти, є панель з фільтрами. З її допомогою проекти можна відібрати за різними ознаками: бюджетний рік (на Геопорталі також опублікована інформація про об’єкти, що фінансувались у 2017 році), категорія проекту (сфера життя міста, в рамках якої реалізовується проект: транспортна інфраструктура, освіта, житло, охорона здоров’я тощо), спосіб виконання проекту (капітальний ремонт, реконструкція, будівництво тощо), розпорядник коштів (структурний підрозділ Львівської міської ради, який відповідає за впровадження проекту). Завдяки застосуванням цих фільтрів, можна цільово обирати ту інформацію, яка є найбільш цікавою.

Окрім того, обравши конкретний проект на карті, можна детальніше ознайомитись з інформацією про нього: назва проекту, адреса його розташування, категорія, до якої він належить, хто є розпорядником бюджетних коштів щодо робіт по цьому проекту, яка сума коштів передбачена в бюджеті розвитку на 2018 рік, а також скільки коштів уже витрачено (станом на початок вересня 2018 року).

Детальніше ознайомитись з картою об’єктів бюджету розвитку можна за посиланням: map.city-adm.lviv.ua

Також нагадуємо, що інформація про бюджет міста у форматі відкритих даних опублікована на Порталі відкритих даних Львова (https://opendata.city-adm.lviv.ua/), з основними показниками виконання міського бюджету можна ознайомитись на сайті «Панель міста» (https://dashboard.city-adm.lviv.ua/), а чатбот LvivCityHelper у меседжері Telegram (http://t.me/lviv_city_helper_bot) допоможе відшукати інформацію про ремонтні роботи у місті за конкретною адресою (назва вулиці).

У Львові запрацював корисний чатбот @LvivCityHelper у Telegram

Команда проекту «Відкриті дані Львова» запрезентувала можливості бота @LvivCityHelper. Чатбот у месенджері Telegram є органічною частиною екосистеми відкритих даних Львова, його місія — «від міської ради можна отримати відповідь так само легко і швидко, як від колеги чи сусіда».

Про це йдеться на сайті міської ради.

«Не секрет, що буває складно розібратись у всіх тонкощах роботи, процесів та документів міської ради та її структурних підрозділів, а інколи важливо не просто отримати відповідь на запит у визначений законом термін, а одразу ж, як виникла така потреба. Тим більше, далеко не всі мешканці знають специфічну термінологію на зразок „титульні списки“, та це не є причиною, щоб їм було складно та довго розпитувати, коли буде відремонтована їхня вулиця, будинок, дитячий майданчик; яка школа першочергово прийме їхній дітей у перший клас і скільки коштів на неї виділив муніципалітет», — розповідає Олена Гунько, менеджер проекту «Відкриті дані Львова».

@LvivCityHelper — це швидкий, легкий та зрозумілий доступ до публічної інформації міста 24/7.

Користувачам не потрібно встановлювати нових додатків чи проводити справжні розслідування на багаторівневих веб-ресурсах, щоб отримати відповідь на своє запитання. В такий спосіб Львівська міська рада взаємодіє із мешканцями «так, там і тоді», коли зручно власне львів’янам, адже все, що потрібно — це зайти у месенджер. Бот стане додатковим помічником і для громадських активістів та депутатів, оскільки можливість автоматизованого моніторингу ситуації по наборах даних дозволить втримувати в полі зору більше інформації та бути ще ефективнішими завдяки зекономленому часу.

LvivCityHelper

Вже зараз у переліку наборів відкритих даних, на основі яких працює @LvivCityHelper: 1) структура Львівської міської ради; 2) території обслуговування шкіл; 3) перелік закладів дошкільної та шкільної освіти; 4) титульні списки (розпорядники коштів — районні адміністрації, управління освіти, управління молоді та спорту). У планах команди щодо розвитку проекту — розгорнути чатбота у Facebook месенджері та додати набори даних про бюджет закладів освіти, комунальне майно, реєстр дозволів, містобудівні умови та обмеження, графік руху громадського транспорту.

LvivCityHelper

Чатбот відповідає на конкретний точковий запит (наразі доступний пошук за адресою об’єкту), тому для тих, кого цікавить повна картина та її аналіз, завжди стане в нагоді Портал відкритих даних Львова.

LvivCityHelper
LvivCityHelper

Довідка

Проект @LvivCityHelper є учасником конкурсу проектів на основі відкритих даних Open Data Challenge, що проводиться проектом USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування України та у партнерстві з Фондом Східна Європа та 1991 Open Data Incubator.

Проект став одним із переможців фінального етапу конкурсу Open Data Challenge 2018, що відбувся в рамках Open Data Forum.

Львівські вчителі започаткували професійну платформу для самоосвіти

«Гільдія вчителів» є першою організацією вчителів-практиків, що спрямована на покращення якості освіти. Про це повідомляє Tvoemisto.tv.

Відповідну платформу та організацію презентували 14 травня у Центрі Шептицького. Вона заснована сімома вчительками з різних шкіл Львова та об’єднує майже 400 прихильників серед вчителів на сторінці у Facebook.

© Lusia Sakowicz‎

«Є дуже багато платформ, створених молодими людьми, бізнесменами, ІТ-шниками, які, маючи гарні ідеї, ідуть впроваджувати їх у школу. Але у вчителів часто виникає питання: хто нас вчить? Людина, яка не провела жодного уроку приходить і щось від нас хоче? Ми відрізняємося тим, що ми є практиками, і все, про що ми говоримо, можемо апробувати, навчити власним досвідом. Ми не позиціонуємо себе проти когось, але будемо доповнювати ту нішу, яка є, оскільки вчителі ще не мали нічого подібного», — розповіла співзасновниця «Гільдії вчителів» Людмила Сакович.

За її словами, організація провела переговори із низкою освітніх ініціатив та з більшістю із них має плани щодо партнерства. Зокрема Prometheus та Ed-era надають свої курси для розміщення на сайті «Гільдії вчителів».

Ініціатори платформи вже провели низку тренінгів та майстер-класів, але своїм першим офіційним заходом оголосили «Коло літа» — доповнення до традиційного останнього дзвоника з майстер-класами, флеш-мобом, змаганнями для корисного дозвілля учнів та тренінгами з релаксації та самоконтролю для вчителів кількох шкіл.

Крім тренінгів, семінарів, лекцій з відомими експертами платформа має на меті онлайн-спілкування. Для цього створений сайт teachers.org.ua. Там публікуватимуться актуальні статті, законодаство, посилання на тренінги, майстер-класи та інші освітні можливості, а також форум для обговорення спільних тем. Зареєстровані вчителі зможуть шукати колег і однодумців для проведення нестандартних уроків, зокрема і скайп-уроків з колегами з інших міст.

© Lusia Sakowicz
© Lusia Sakowicz

Ідея створення платформи народилася на освітньому хакатоні у Львові наприкінці 2017 року. Над розробкою сайту працювала львівська ІТ-компанія «М-plus».

Для «Гарячої лінії» Львова встановили мобільний додаток

Тепер, маючи в руках мобільний телефон, мешканець у будь-який час доби може скерувати місцевій владі свої звернення чи пропозиції, не телефонуючи в кол-центр.

Завдяки цьому донести свою думку до міської влади можна ще зручніше й оперативніше, переконані в департаменті адміністративних послуг Львівської міської ради.

Наразі мобільний додаток «Гарячої лінії» міста «1580 Львів» доступний для пристроїв з операційною системою Аndroid, проте розробники вже адаптовують його і для інших операційних систем.

«Ми маємо сьогодні декілька варіантів звернення до влади. Зокрема, можна комунікувати через кол-центр «Гарячої лінії» міста, можна долучатися до групи у Фейсбук – зараз є близько 15 тис користувачів групи, і також можемо долучатися через мобільний додаток, який інтегрований з нашим кол-центром. Понад те, ті, хто встановить на своєму андроїді мобільної додаток Гарячої лінії та зареєструється в ньому, отримуватим е поточні та важливі повідомлення міських служб і комунальних підприємств про планові та аварійні роботи на мережах міста. Додаток інтегрований з базою даних Гарячої лінії міста» – розповіла Валентина Бартошик, директор департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради..

За її ловами, щодня кол-центр Гарячої лінії міста опрацьовує від 500 до 1500 дзвінків, на сторінці у Фейсбук опрацьовують сотні коментарів. Але також є категорія мешканців, які не завжди хочуть бути публічними та спілкуватись з працівниками кол-центру. Додаток дає змогу подати звернення без зайвої публічності або комунікації. Спілкування відбувається через індивідуальні повідомлення для користувача.

«Ми в тестовому форматі відкрили доступ для тисячі користувачів, і зараз їх є близько декілька десятків. Це, в основному, наші користувачі, і вже маємо сторонніх користувачів, які ще не були зареєстровані в нашій програмі. Фактично, сьогодні людина, не маючи прив’язки до робочого місця, може йти по місту і давати пропозицію дуже швидко, оперативно, додатково не комунікуючи з операторами», – додала Валентина Бартошик.

З її слів, наступні першочергові етапи – це розробка додатку для операційної системи iOs; додання функціоналу – карти звернень, щоб мати можливість бачити свої та інші звернення на карті міста, а також робити відповідні позначки.

Користуватися додатком можуть мешканці Львова, Брюховичів, Винників і Рудно.

Для того, щоб користуватися мобільним додатком «1580 Львів», потрібно:

  • встановити додаток на мобільний телефон через Play Market;
  • зареєструватись, якщо Вас немає в базі даних (система Вас проінформує про це);
  • зателефонувати у кол-центр «Гарячої лінії» міста, набравши номер 1580, або надіслати запит і працівник кол-центру Вам передзвонить і все пояснить.

Можливості мобільного додатку «1580 Львів»:

  • подавати звернення, пропозиції — миттєво, зазначивши адресу події та короткий зміст питання.
  • стежити за роботами, які тривають у місті за Вашою адресою.
  • отримувати і читати звіти про виконану роботу, коли зручно особисто Вам, незалежно від графіку роботи служб міста.
  • бути активним учасникам позитивних змін у місті.

Мобільний додаток розробила івано-франківська ІТ-компанія «Техноінфософт», яка розробила програмне забезпечення Visual service, що його встановили для «Гарячої лінії» міста.

«Мобільний додаток насправді має два призначення: можливість подати свою пропозицію в міську раду, і вона буде розглянута в короткий термін, а також має ще додаткову функцію – інформування мешканців про різноманітні події, які відбуваються в місті: аварійні роботи, різноманітні відключення, які відбуваються спонтанно або планово. Тепер можна все це побачити у своєму мобільному телефоні. Теж досить важливий елемент мобільного додатку – це зворотній зв’язок, а ще – інформація про топ 20 проблем міста. Це допоможе краще бути в курсі подій, які відбуваються в місті», – розповів Руслан Євчин, директор ТОВ «Техноінфософт».

За його словами, Техноінфософт розробив декілька інших унікальних рішень. Це «Муніципальний Дата центр», портал «Інфраструктура міста на карті», персональні кабінети мешканця та «Муніципальний фіскальний реєстр». Особливою гордістю є міський Контакт-центр, що працює в Івано-Франківську та Львові: це зручне й корисне програмно-апаратне рішення для міст і управляючих компаній.

Нагадаємо, торік модернізували «Гарячу лінію» та створили портал муніципальних оголошень 1580.lviv.ua, а короткий номер 15−80 став безкоштовним з мобільного для абонентів операторів «Vodafone», «Лайфселл» і «Київстар». Також цього року «Гаряча лінія» запрацювала у м. Винники, смт Брюховичі та смт Рудно.

У Львові можна буде подати документи за допомогою Mobile ID від «Київстар»

Жителі зможуть замовляти довідки про наявність у фізособи земельних ділянок, про реєстрацію місця проживання, про склад родини, копії та витяги з архівних документів тощо

Мобільний оператор «Київстар», Львівська міська рада та Державне агентство з питань електронного урядування України підписали Меморандум про взаємодію у сфері впровадження послуги Mobile ID у Львові. Про це повідомила прес-служба «Київстар».

«Два роки тому саме у Львові ми провели першу демонстрацію роботи Mobile ID і пишаємось тим, що пілотний проект завдяки партнерству з державою перетворюється в повноцінне впровадження сервісу. Київстар стає провайдером сучасних рішень, які можуть значно полегшити спілкування громадян із державою, а також дають можливість бізнесу перевести частину своїх послуг для населення в електронний формат. Ми працюємо над тим, щоб наповнити нашу платформу якомога більш актуальними та різноманітними сервісами», – повідомив директор з розвитку бізнесу на корпоративному ринку «Київстар» Євген Кражан.

Фото прес-служби ЛМР

Mobile ID планується запровадити на базі Особистого кабінета мешканця Львова. Після авторизації та аутентифікації за допомогою Mobile ID містяни зможуть замовляти через інтернет довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок, про реєстрацію місця проживання, про склад родини, копії та витяги з архівних документів, дозволи на благоустрій прибудинкових територій тощо.

Нагадаємо, оновлений «Особистий кабінет мешканця» презентували у квітні 2017 року. А користуватися послугами ЛМР, не виходячи з дому, можна з 2015 року.

Зараз на сайті міськради діють сто сервісів із надання послуг. Відтепер запускатимуть пропозиції не лише для мешканців, а й для львівського бізнесу. Місто стане одним із перших в Україні, де запровадять сервіс Mobile ID.

Дніпро став першим містом, яке долучилося до ініціативи впровадження Mobile ID – до платформи буде підключено сайт Центру надання адміністративних послуг міста Дніпро (ЦНАП).