70 англійських фраз для приємної розмови

Для кожної ситуації під час спілкування є набір стандартних фраз: він допоможе підтримати розмову без незручних пауз. Жадаєте спілкуватися з носіями мови? Ось вам 70 причин не боятися цього!

Список, який пропонує Лінгвістично-освітній центр,  буде вкрай корисний тим, хто хоче освоїти розмовну англійську мову. Це «набір джентельмена» найважливіші короткі фрази, які стануть у пригоді під час розмови, від вітання до прощання.

Також ми запропонуємо вам фрази для розмови з начальством та колегами, які стануть в нагоді вам в ситуаціях, пов’язаних з роботою.

ЗНАЙОМСТВО

1. I’m so pleased to meet you – Приємно познайомитися!

Вас тільки що представили незнайомій людині і ви хочете сказати йому, як вам приємна ця зустріч? Така фраза буде в самий раз!

2. I’ve heard so much about you – Я стільки про вас чув!

Якщо ваш новий знайомий – відома особистість, саме час вимовити цю фразу.

3. It’s good to have you here! – Приємно вас тут бачити!

Іноді новій людині потрібно дати зрозуміти, що йому раді. Скажіть йому ці слова, і людина не буде відчувати себе «чужим на цьому святі життя».

4. I’d like you to meet someone! – Я хочу вас з деким познайомити! Саме так нову людину вводять в коло друзів.

5. I am indeed! And you must be … – Так, це й справді я! А ви, мабуть …

В контексті: “Hello, is it Mark?” – “I am indeed! And you must be James !? “(« – Добрий день, ви Марк? – Так, це я! А ви, мабуть, Джеймс? »)

6. I’ll leave you two to get acquainted! – Я вас залишу, щоб ви краще пізнали одне одного.

Припустимо, ви тільки що представили двох чоловік один одному і тепер вам потрібно їх покинути – ідеальна фраза для такої ситуації!

7. Please, call me … – Прошу, кличте мене …

Через кілька хвилин після початку розмови з новим знайомим ви хочете знизити градус офіціозу і пропонуєте вашому співрозмовнику кликати вас на ім’я (або використовувати дружній, неформальний його варіант): “And, by the way, Michael …” – “Please, call me Mike! “(« – До речі кажучи, Майкл … – Можеш називати мене Майк!»)

В українській мові це рівносильно переходу від імені – по батькові до імені (повного або короткого).

8. I almost did not recognize you! – Я насилу впізнав тебе!

Іноді ми довго не бачимо наших друзів. Ця фраза висловить ваші емоції від зустрічі після розлуки.

9. Have we met before? – Ми зустрічалися з вами раніше?

Буває, що людина з вами привіталася, а ви не можете згадати, хто це … Використовуйте цю фразу, щоб з’ясувати обставини вашого знайомства. Так, буде трохи ніяково, але як ще поступити в такій ситуації? ..

10. It’s good to see you again! – Радий тебе бачити!

Так вітають старого друга або знайомого, з яким якийсь час не бачилися.

ПРИВІТАННЯ ТА ВСТУПНІ ФРАЗИ

11. How are you getting on? – Як маєшся?

Те ж саме, що й “How are you?” – “Як справи?»

12. You doing OK? – Ти в порядку?

Важливий спосіб запитати у людини про його стан, якщо ви знаєте, що у неї недавно були якісь труднощі.

13. Hi, …! What’s new? – Привіт, …! Що нового?

Неформальне вітання для близького друга або знайомого.

14. Hi, …! What’s up? – Привіт, …! Як справи?

Варіант, аналогічний попередньому, з тією різницею, що вам, ймовірно, не так уже й цікаво, які новини є у співрозмовника.

15. Hi, …! Long time no see! – Привіт, …! Давно не бачилися!

Ви не бачили людини довгий час і, власне, хочете згадати цей факт в привітанні.

16. Hi, …! Have you been keeping busy? – Привіт, …! Чим займався? (Дослівно: Ти був зайнятий?)

Стандартне привітання. Питання не варто розуміти буквально.

17. Do you mind me asking …? – Ти не будеш заперечувати, якщо я запитаю тебе про …

«Підводка» до більш особистого питання.

18. OK, here’s the thing … – Ну, справа в наступному: …

Не знаєте, з чого почати розмову? Ця фраза допоможе взяти бика за роги.




CТАНДАРТНІ ВІДПОВІДІ

19. Thanks, I’ve been keeping busy – дослівно: Дякую, був зайнятий своїми справами.

Стандартна відповідь на стандартне привітання. Її не варто розуміти буквально.

20. Thanks for asking, I’m fine, how are you? – Дякую, в порядку, а у тебе?

Відповідь на вітання “How are you?” – “Як справи?» І «симетричне» питання.

21. Hi, how are you doing? It’s good to see you! – Привіт! Як маєшся? Радий тебе бачити!

Так відповідають на привітання від того, кого ви якийсь час не бачили.

22. Can not complain – Не скаржуся.

Відповідь на стандартне привітання на кшталт “How are you?” ( «Як справи?»). Фраза не так оптимістична, як “Thanks, I’m great!” – “Спасибі, відмінно!», Але вона теж означає, що у вас в житті зараз немає великих проблем. По крайній мірі, скаржитися вам немає на що.

23. Can you say it again, please? – Вибачте, ви не могли б повторити?

Прохання повторити питання в разі, якщо ви не розібрали сказане. Коли носій мови говорить занадто швидко, використовуйте цю ж фразу – натяк буде зрозумілий і для вас повторять повільніше. Якщо ж цього не відбулося, можете запитати прямо:

24. Can you slow it down a bit, please? – Вибачте, ви не могли б повторити повільніше?

Найважливіша фраза для тих, хто вивчає англійську мову. Відпрацюйте її до автоматизму.

25. And how about you? — А ви?
Ви не знаєте, яке питання поставити, тому питаєте у співрозмовника те ж, що і він у вас. Цим зустрічним питанням можна відповісти практично на будь-яке стандартне привітання.

26. To the best of my knowledge… As far as I know… — Наскільки мені відомо…

З цих фраз можна почати, коли вам потрібно час на формулювання відповіді.

27. Good for you! — Радий за тебе!

Хто розповідає вам про свої успіхи або про якусь щасливу подію — і ви відповідаєте цієї фрази.

28. Can’t argue with that — З цим не посперечаєшся.

Використовується, коли ви згодні з тим, що говорить ваш візаві. Або просто не хочете з ним сперечатися.

29. How do you know? — Звідки ти знаєш?

Співрозмовник застав вас зненацька? Задайте зустрічне питання.

30. That’s a good one! — Ось це так!

Вираз здивування у відповідь на забавні або несподівані новини.

31. Really? Tell me more about it! — Справді? Розкажи детальніше!

Тут все зрозуміло: ви хочете отримати від співрозмовника більше інформації про те, що він тільки що сказав.

32. Frankly speaking… Well, to be honest with you… — Чесно кажучи…

Почніть відповідь з цих слів. Відмінний спосіб встановити довірчі відносини.

33. No problem — Без проблем.

Відповідь на прохання, яку ви готові виконати. Часто використовується в якості відповіді на прохання начальства — в цій фразі більше ентузіазму, ніж в простому “Sure” — “Звичайно” або “OK”.

34. Never mind, it’s fine! — Не варто, все в порядку!

Використовуйте цю фразу, коли вам пропонують допомогу, але ви вважаєте, що можете обійтися без неї.

35. Never mind, forget what I just said — Це неважливо, забудь, що я зараз сказав.

Якщо ви сказали що-то не має значення, але ваш співрозмовник хоче, щоб ви повторили. Можете також використовувати цю фразу, коли відчуваєте, що він роздратований або засмучений вашим питанням або коментарем, і розвивати цю тему буде нетактовно.

36. You got me there — Тут ти мене підловив.

Цю фразу можна вимовити замість “I don’t know” — “Я не знаю”. Вона звучить більш розмовно і не так різко, як “I don’t know”.

37. You’ve got to be kidding me! — Ти, мабуть, жартуєш!

Вам кажуть щось неймовірне, і так ви висловлюєте своє здивування.

38. That’s a good question — Хороше питання!

Потрібно обдумати відповідь? Використовуйте цю фразу замість того, щоб мовчати!

39. Well, how to put it in the right words — «Ну, як би краще висловитися…»
І ця фраза допоможе вам викроїти пару секунд на формулювання відповіді.

40. That would be great! — Було б здорово!

Відповідь на приємне пропозицію.

41. …, you know what I mean? — …, розумієш?

Мабуть, цією фразою зловживають — але якщо ви хочете зробити смисловий акцент на тому, що сказали, можете поставити її в кінець речення.

42. You see the thing is that… — Бачиш, справа в тому, що…

З цих слів ви починаєте пропозицію, коли вас просять щось пояснити.




Спілкування англійською в робочому середовищі

43. Another day! — Ще один день / Ось і новий день!

Фраза, з якої починається робочий день. Зауважте, це не скарга, мовляв, ще один довгий день я проведу в задушливому офісі над нудною роботою — швидше, це формальне вітання, на зразок «доброго ранку, колеги!».

44. Nose to the grindstone! — Ну, за роботу!

Англійська ідіома, яка означає «старанно взятися за роботу і зануритися в неї на 100%». Зазвичай її вимовляють в кінці бесіди, даючи зрозуміти, що ви повертаєтеся до своїх робочих обов’язків.

Grindstone [?gra?ndst??n] — це точильний або шліфувальний камінь, символ важкої фізичної праці. Вираз, що перекладається буквально «Ніс до точильного каменю!», сталося від звички старанних точильників низько схилятися над своєю роботою під час заточування.

45. How was your weekend? — Як пройшли вихідні?

Задайте це запитання, щоб дізнатися, як співрозмовник провів вікенд. У понеділок вранці ця фраза чується повсюдно.

46. Anything new going on? — Що новенького?

Фраза потрібна — особливо після вихідних або відгулів.

47. The boss is in a mood. — Бос не в настрої.

C допомогою цієї фрази ви дасте колегам зрозуміти, що у начальника поганий настрій і краще до нього не наближатися. Зауважте: вам навіть не потрібно говорити “in a BAD mood”, по одному слову “mood” вже все зрозуміло.

48. All work and no play! — Суцільна робота і ніякого веселощів!

Ще одна англійська ідіома — можете скористатися їй, коли зберетеся піти відпочити та розважитися. Наприклад: “Hey Jim, why not go out tonight, we’ve been working so hard — all work and no play!” — «Гей, Джим, чому б нам не відірватися сьогодні ввечері, адже ми стільки працювали — суцільна робота і ніякого веселощів!»

Це стійке словосполучення — перша частина відомого прислів’я: “All work and no play makes Jack a dull boy.” — «В дружбі з справою, у сварці з неробством — бідолаха Джек незнайомий з веселощами». Одним словом, від роботи коні дохнуть.

49. Better keep the head down today — Сиди тихо і не висовуйся!

Ця ідіома згодиться, щоб порадити комусь зачаїтися і не шукати собі неприємностей. Особливо якщо the boss is in the mood.

50. Thank heavens it’s Friday! / Thank God, it’s Friday! — Слава богу, нарешті п’ятниця!

Цією фразою вітають колег вранці в п’ятницю. Як всі ми знаємо, п’ятниця — самий довгоочікуваний день тижня: попереду вихідні!

51. You working the weekend? — Працюєш на вихідних?

Якщо ви працюєте позмінно, ця фраза стане в нагоді, щоб запитати колегу, чи буде він(а) на роботі в уїкенд.

52. Are you working hours in? — Відпрацьовуєш?

Ви помітили, що колега затримався на роботі довше, ніж зазвичай, і хочете дізнатися причину. Найбільш ймовірно, що він брав додатковий відпочинок і відпрацьовує тепер ці години.

53. I’m tired — I got no sleep last night — Я так втомився. Вночі очей не стулив!

Буває…

54. Had a few drinks so i’m flying under the radar! — Напередодні трохи перебрав, так що, мабуть, залягу поки на дно!

Якщо ви добре погуляли минулої ночі, то віддасте перевагу поменше ворушитися і не висовуватися, щоб ніхто з керівництва не зрозумів, що ви не в формі. І таке буває…

55. Can you cover me? — Підміниш мене?

Вам потрібно втекти на пару годин, щоб розібратися з особистими справами? Запитайте колегу, чи може він(а) попрацювати в цей час за вас. Основне значення дієслова to cover — прикривати.

56. It’s so boring! — Нудьга!

Фраза говорить сама за себе: вам нудно. Може послужити початком бесіди. Якщо хтось поруч із вами виконує ту ж роботу і ви бачите, що йому теж нудно, вигукнете: “it’s so boring!” — і емоційний відповідь не змусить себе довго чекати.

57. Wish I had her job! — Мені б її роботу!

Якщо чужа робота здається вам легше і цікавіше, ніж ваша, можете використовувати цю фразу для початку розмови або відповіді на чиюсь ремарку. Ох, вже ці офісні розмови!..

58. We’re not paid enough! — Нам платять недостатньо!

Якщо ви вважаєте, що ваша праця не оцінюють по достоїнству (а покажіть того, хто вважає інакше!), використовуйте цю фразу в розмові з колегою і висловіться з приводу низьких зарплат. І правда, зовсім розперезалися!

59. That’s one job I wouldn’t do! — Я б не взявся за таку роботу!

Так відгукуються про роботу, якої не хочуть займатися ні за які пряники. З іншого боку, все має свою ціну, чи не так?

60. That’s a cushy number! — Нескладна робота!

Англійська ідіома “cushy number” означає легку, необтяжливу роботу. Так що коли побачите, як хтось більшу частину робочого дня сидить без діла, можете сказати одному: “that’s a cushy number!” — «Нескладна у нього робітка!». Cushy — легкий, приємний.

61. I don’t know how he got that job! — І як він тільки отримав цю роботу?

У компанії завжди знайдеться людина, яка не має уявлення про свої обов’язки. «Як йому вдалося влаштуватися на цю роботу?» — дивується ви. Наступного разу, коли у розмові з колегами вирішите відпустити коментар на адресу такого працівника, використовуйте цю фразу. Так починаються офісні сварки.




Фрази на прощання

62. I’d better be going — Мабуть, я піду.

За цим слідує проста фраза на кшталт “it’s too late” — “вже пізно” або “have lots to do” — “у мене ще багато справ”. Фраза показує, що ви б хотіли закінчити розмову і піти.

63. I really gotta go — Мені правда пора.

Найменш формальний (і найбільш розмовний) спосіб сказати, що вам дійсно потрібно йти. Кращий спосіб закінчити розмову між двома друзями!

64. ОК, i’m sorry but I have to leave now! — Прошу вибачення, але мені доведеться вас покинути!

Вам треба піти, в той час як ваш співрозмовник має намір продовжувати розмову, — тоді ви ясно дасте зрозуміти, що вам пора!

65. See you later! See you around! — Побачимося!

Ви знаєте, що побачите один одного незабаром.

66. See you in a couple of minutes! — Побачимося через пару хвилин!

Фраза, яка вимовляється, коли ви залишаєте вашого супутника на недовгий період часу — наприклад, під час якогось заходу.

67. Keep in touch! — Не марнуй часу!

Фраза дає зрозуміти, що ви хочете чути від людини час від часу і зі свого боку теж збираєтеся підтримувати зв’язок.

68. It was nice seeing you / talking to you take care! — Було приємно побачитися / поговорити з тобою, бережи себе!

Фраза, яку можна сказати на прощання, якщо ви знаєте, що не побачите цієї людини якийсь час.

69. Hope to see you again! — Сподіваюся, ще побачимося!

Цю фразу можна використовувати в кінці розмови з новопридбаним знайомим.

70. Say hi/hello to …! — Передавай привіт …!

Лаконічний і зручний спосіб попросити нагадати про ваше існування кому-небудь.

Карта діалектів Західної України

Дізнайтесь, що таке вонуча, боцюн, крумпля та тертюхи.

ВЕЛОСИПЕД

У Рівному на цей засіб пересування говоритимуть Ровер. Так само на “двохколісного” говорять аж до Закарпаття.

На перетині Острозького, Дубенського та Рівненського районів, а також в Центральній Україні казатимуть Велосипед або Лісапед.

У Закарпатській області Ровер перетворюється на Біціґлі.

А на Буковині можна почути, як на цей засіб пересування кажуть Колесо.

Карта діалектів Західної України

ГАНЧІРКА

Як не дивно, але шматок тканини, яким миють підлогу чи слабохарактерний чоловік у Рівному називається Шмата. Таку ж назву використовують на території аж до Закарпатської області.

На північному заході України ми почуємо знайому нам кальку з російської мови Тряпка. Цим словом користуються і в Центральній Україні, а також на Хмельниччині та півдні Рівненщини.

У Камінь-Каширському районі кажуть Ганчірка.

Жителі деяких районів Житомирщини та Хмельниччини використовують слово Вонуча чи Гонуча.

Чернівецька область та частина Івано-Франківської говорить Катран.

Невеличка частина Івано-Франківщини й південь Тернопільщини миють підлогу Стиркою.

Найбільш рідкісною назвою шматка непотрібногоодягу в Україні є Руб. Так називають ганчірку поряд із містом Сколе Львівської області.

Карта діалектів Західної України

ГОРИЩЕ

У Рівному оселю привидів та старого мотлоху називають Горищем. Цим словом користується й північний захід України.

Слово Гора поширене на території Хмельницької області та Рівненщини.

Стрих кажуть в Львівській, Івано-Франківській областях і на заході Тернопільщини.

Русизм Чердак використовують на маленькій території Хмельницького району.

Маленькими плямками на карті Західної України розкидані райони, де говорять Вишка. Кількість носіїв цього слова збільшується ближче до Житомирщини.

Під, Пюд, Под, Подря, Пуд – ці схожі слова ви почуєте на Закарпатті та Буковині.

Карта діалектів Західної України

ДЕКО ДЛЯ ВИПІКАННЯ

Майже по всій центрально-західній частині України для запікання смаколиків використовують Деку.

Волинська, Тернопільська, частина Львівської та Чернівецької областей кажуть Бляшка.

А в печах більшої половини Львівської області стоїть Бритванка.

Закарпаття називає Рівненську деку Тепшею.

А на Буковині використовують слова Таца, Таця, Таса.

Карта діалектів Західної України

ДЕРУНИ

Майже вся західна Україна використовує слово Деруни.

Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають Тертюхи.

Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує Тертими Пляцками.

Ближче до центральної частини країни їх вже називають Бараболяники.

На північному сході Рівненщини труть картоплю на Бульбаники, адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби.

Картопляники та картофляники труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області.

Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять Бацони

Карта діалектів Західної України

КАРТОПЛЯ

Те, з чого роблять деруни у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають Картоплею.

А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садитиме Бульбу.

На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують Бараболі та Барабулі.

Закарпаття знову відзначилось: там садять Крумплю та Ріпу.

В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають Мандебуркою.

А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть Біб.

Товченим, смаженим та запеченим Бандзом ласують на межі Волинської та Рівненської областей.

Карта діалектів Західної України

ЛЕЛЕКА

Дітей приносить жителям Рівненщини Бузьок та подекуди Лелека. Щодо Бузьків, то цим словом “червононосих” називає майже уся Західна Україна.

Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі Боцюнів.

Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок Чорногузи.

Карта діалектів Західної України

ПАТЕЛЬНЯ

Бульбу та Тертюхи на заході України здебільшого смажать на Пательні.

А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають Палачінта чи Палачінтош.

Сковорода кажуть у Центральній Україні.

На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь Жаровню.

А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на Ронделі.

Карта діалектів Західної Україним

Ілюстрації: Dialect Stat

11 “дитячих” слів, які повертають нас у дитинство

Дитинство – це як окремий світ. Зі своїми героями, цінностями і навіть словами. Команда coma.in.ua вирішили пірнути у спогади про своє дитинство і згадати, які слова найбільше асоціюються з цим безтурботним періодом нашого життя.

Зібрали 11 найпопулярніших слів, але список цей не завершений. Тож чекаємо вашого продовження у коментарях.

Село – найбільший, накрутіший дитячий майданчик.

Вулиця – місце зустрічі друзів.

Халабуда – невелике тимчасове житло дітей. Головні будматеріали – стільці, ковдри, подушки (на вулиці – доски, палки, лопухи та інші речі, які потрапляють на очі). Стоїть доти, доки не повернуться з роботи дорослі.

Ровер – він же велосипед. Чим більший і незручніший – тим цікавіше на ньому їздити. Улюблений варіант – “Україна” з рамою. Хто не катався під рамою, той багато в цьому житті не видів :D.

Пєстік – різновид вогнепальної зброї. Виготовлений на 100% з дерева. Кожен пєстік виділявся оригінальним дизайном.

Квач – дитяча гра, яка вчить швидко бігати.

Каша-Малаша – улюблена страва дітей. Головні інгредієнти – пісок і вода. Трава та інші спеції за смаком.

Калабаня – калюжа, яку неможливо оминути. Саме калабані стимулювали вибігати на вулицю, щойно закінчиться дощ.

Патик – чарівна палка, якою можна було робити все що заманеться. Бити бур’яни, гонити бабину корову, дражнити друзів, вистукувати мелодії ітд.

Бабай – злий, страшний дядько, якого обіцяли покликати батьки, коли ми втомлювали їх своїми патиками, халабудами, калабанями і тд.

Хованки – улюблена гра дитинства.

Назви сімейних зв’язків: Хто кому який родич

У кожного з нас є родичі. Іноді це тільки свої батьки і батьки чоловіка.

А іноді з усіх сторін – багато братів, сестер, їх дружин, дітей, причому, в родинних зв’язках неважко і заплутатися і, тим самим, кого-небудь із родичів образити.

Щоб цього не трапилося, ми розповімо вам про те, хто кому і ким доводиться серед людей, пов’язаних родинними узами.

Чоловік — чоловік по відношенню до жінки, з якою він одружився.

Дружина — жінка по відношенню до чоловіка, з яким вона одружилась.

Свекор — батько чоловіка.

Свекруха — мати чоловіка.

Тесть — батько дружини.

Теща — мати дружини.

Дівер — брат чоловіка.

Шуряк — брат дружини.

Зовиця — сестра чоловіка.

Своячка — сестра дружини.

Свояк — чоловік своячки.

Зять — чоловік дочки, чоловік сестри, чоловік зовиці.

Невістка — дружина брата, дружина сина для його матері, дружина одного брата по відношенню до дружини іншого брата; уживається також замість зовиця, своячка.

Сват — батько одного з подружжя по відношенню до батьків іншого.

Сваха — мати одного з подружжя по відношенню до батьків іншого.

Дід (дідусь) — батько батька або матері.

Бабуся (бабця) — мати батька або матері.

Двоюрідний дід — дядько батька або матері.

Двоюрідна бабуся — тітка батька або матері.

Онук (онучка) — син (дочка) дочки або сина по відношенню до діда або бабусі.

Відповідно двоюрідний онук (онучка) — син (дочка) племінника або племінниці.

Племінник (племінниця, небога) — син (дочка) брата або сестри (рідних, двоюрідних, троюрідних). Відповідно дитина двоюрідного брата (сестри) — двоюрідний племінник, троюрідного брата (сестри) — троюрідний племінник.

Онучатий племінник (племінниця) — онук (онучка) брата або сестри.

Дядько (дядечко) — брат батька або матері, чоловік тітки.

Тітка (тітонька) — сестра батька або матері по відношенню до племінників. Дружина дядька по відношенню до його племінників.

Єдиноутробні (брат, сестра) — мають спільну матір.

Єдинокровні (брат, сестра) — мають спільного батька, але разних матерів.

Зведені (брат, сестра) — брат (сестра) по вітчимові або мачусі.

Двоюрідний брат — родич по дідові або бабусі з дітьми їх синів і дочок.

Троюрідний брат — син двоюрідного дядька або двоюрідної тітки.

Двоюрідна сестра — дочка рідного дядька або рідної тітки.

Троюрідна сестра — дочка двоюрідного дядька або двоюрідної тітки.

Кум, кума — хрещений батько і мати по відношенню до батьків хрещеника і один до одного.

Мачуха — дружина батька по відношенню до його дітей від іншого шлюбу, нерідна мати.

Вітчим — чоловік матері по відношенню до її дітей від іншого шлюбу, нерідний батько.

Пасинок — нерідний син одного з подружжя, що доводиться рідним іншому.

Падчерка — нерідна дочка одного з подружжя, що приходить рідною іншому.

Приймальний батько (мати) — що усиновили, удочерили кого-небудь.

Приймальний син (дочка) — усиновлені, удочерені кимось.

Приймальний зять (примак) — зять, що прийнятий в сім’ю дружини, живе в будинку дружини.

Є й інші, віддаленіші ступені спорідненості, про які зазвичай говорять, що це “сьома (десята) вода на киселі”. Названі терміни та їх значення приводять словники сучасної літературної мови. Проте далеко не всі ці слова однаково споживані в даний час. Вони зрозумілі людині, але не обов’язково входять в її активний словарний запас. Більш вживаються описові: брат дружини, а не шуряк, дружина брата, а не невістка і т.п.

Колись у східних слов’ян термінів спорідненості і властивості було більше. Існували спеціальні слова для позначення “дядько по батькові” — строй і “дядько по матері” — уй (вуй, вой), витиснені згодом загальним дядько. Замість сестрініч, сестрінець, сестріч “племінник по сестрі”, синовиця “племінниця по братові” в літературній мові стали уживатися племінник і племінниця.

Говори красиво: правильні наголоси в українських словах, які вас здивують

Поговоримо про правильне наголошування. Саме наголоси найчастіше стають каменем спотикання для багатьох із нас. Зізнаймося, і вдома, і на роботі ми далеко не завжди дотримуємося правильного наголошування. А якщо взяти до уваги те, що наголос в українській мові руховий то деякі слова потрібно просто запам’ятати. Розповідає Радіо Максимум.

Корисна шпаргалка із правильними наголосами у частовживаних словах. Гайда!

Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують
Правильні наголоси в українських словах, які вас здивують

Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови

Активісти знайшли веселий і дієвий спосіб побороти русизми. Вони опублікували в мережі правила використання український слів у випадках, в яких ми часто вживаємо кальку з російської.

Після цих картинок ви точно перестанете говорити неправильно

Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови

Джерело: coma.in.ua

​7 пoширeних пoмилoк в yкрaїнськiй мoвi

Mи всi чaсoм пoмиляємoся, мимoвoлi вживaємo кaльки з рoсiйськoї мoви чи нeпрaвильнo нaгoлoшyємo слoвa. І нe дивнo! Щe Вoльтeр y свiй чaс скaзaв: “Чyжy мoвy мoжнa вивчити зa шiсть рoкiв, a свoю трeбa вчити всe життя”.

Дeякi пoмилки трaпляються нaдтo чaстo. Прoпoнyю звeрнyти нa них yвaгy тa нaмaгaтися їх yникaти.

1. “Нaжaль”. Koли знoвy сyмнiвaтимeтeся, писaти рaзoм чи oкрeмo цi двa слoвa, згaдaйтe, щo мiж ними мoжнa вжити щe oднe слoвo: “нa прeвeликий жaль”. Taким чинoм, мoжливo, Вaм лeгшe бyдe зaпaм’ятaти, щo ми їх зaвжди пишeмo oкрeмo!

2. “Бyдь-лaскa”. Цe тeж двa слoвa, вoни пишyться oкрeмo i бeз дeфiсa.

3. “Згiднo iнстрyкцiї”, “вiдпoвiднo з”, “y вiдпoвiднoстi з …”, “згiднo дo…” – цe всe пoмилкoвi кoнстрyкцiї.

Укрaїнськoю прaвильнo бyдe: вiдпoвiднo дo i згiднo з.

4. “Нa прoтязi рoкy” – кaлькa з рoсiйськoї мoви.

5. “Зaключaється”. В yкрaїнськiй мoвi тaкoгo слoвa взaгaлi нeмaє, тoмy кoнтрaкти yклaдaють (зaключaють), прoблeми пoлягaють (зaключaються), кoгoсь oбiймaють (зaключaють в oбiйми)…

6. Їх чи їхньoгo? Нa жaль, пiд впливoм рoсiйськoї мoви всe чaстiшe їх вживaється нe y влaстивoмy знaчeннi. Нaспрaвдi, їхнiй – цe присвiйний зaймeнник (вiдпoвiдaє нa питaння “чий?”), a їх – цe фoрмa рoдoвoгo i знaхiднoгo вiдмiнкa вiд oсoбoвoгo зaймeнникa вoни (вiдпoвiдaє нa питaння “кoгo?”, “чoгo?”, “щo?”).

7. “Приймaти yчacть”. Приймaти – цe взaгaлi oднe з тих слiв, якi y нaс дyжe чaстo вживaють нeпрaвильнo. Зoкрeмa, трeбa гoвoрити: брaти дo yвaги, брaти дo сeрця, брaти дo вiдoмa, a y нaс бaгaтo людeй вживaють y цих слoвoспoлyчeннях слoвo приймaти.

A якi Вaм пoмилки трaпляються нaйчaстiшe?

P. S. Дo рeчi, пoмилки трaпляються, a нe зyстрiчaються, як дeхтo ввaжaє! 🙂

Джeрeлo: UA Modna, Mova

10 книг, написаних неперевершеною українською мовою

Якісно написаних або перекладених українською мовою книг не так вже й багато. Якщо ви скучили за українськими книгами, то цей список саме для вам. Він містить твори, написані бездоганною й багатою українською мовою або ж вдало перекладені іноземні видання.

1. «ЛЬВІВ. КАВА. ЛЮБОВ», НАТАЛКА ГУРНИЦЬКА, ГАЛИНА ВДОВИЧЕНКО, ДАРА КОРНІЙ, ВІКТОРІЯ ГРАНЕЦЬКА, НІКА НІКАЛЕО, ТЕТЯНА БЕЛІМОВА

Це короткі оповідання українських авторів, їхні думки, які виникають за чашечкою запашної кави у львівській кав’ярні чи на терасі кафе. Це книга про Львів – його вузькі вулички, гамірні натовпи, красиву архітектуру та казкову атмосферу старого міста. Це книга про каву, яку львів’яни п’ють багато і часто, яку вони вміють готувати по-особливому, без якої не починається ранок і не проходять чи то дружні, чи ділові зустрічі. Це книга про любов – красиву та вічну, скороминучу та трагічну, солодку та гірку, стриману чи розпусну, таку різну, але щиру та відверту. Прогуляйтесь разом з героями вулицями Лемберга, випийте ароматного напою і перейміть частинку емоцій.

2. «CУЧА ДОЧКА», ВАЛЕНТИНА МАСТЄРОВА

Перенесіться на хвилинку в стару українську хату: де палає вогонь в теплій печі, на стінах ікона та рушники, посеред кімнати масивний стіл зі стільцями, а ось матір грається зі своїм сином. Картина затишна та приємна, чи не так? Проте за великим щастям ховається дорога болю та випробувань. Цим гармонійним відносинам матері і сина передувала сумна історія жінки, яка взяла на виховання чуже маля і поклала всі свої сили на те, щоб воно виросло щасливим. Вона принесла в жертву своє особисте щастя, красу, талант та стосунки з близькими, зазнала нерозуміння та навіть знущання, важка праця та бідне існування також не могли її зламати. Це розповідь про внутрішню силу, незламну особистість та невичерпну материнську любов.

3. «ДОКИ СМEРТЬ НЕ РОЗЛУЧИТЬ НАС», ЮРКО ВОВК

Цей твір написаний не тією українською, до якої ми звикли в повсякденному житті: багато архаїзмів та діалектів втім не завадили внести цю книгу в список тих, що написані досконалою українською. “Доки смeрть не розлучить нас” – клятвa, яку Володимир дав Батьківщині, захищаючи її, не забуваючи та мріючи про повернення додому з чужини, ті ж слова він промовив Марії і цю обіцянку вони берегли, незважаючи на життєві перипетії, буденність, яка не завжди давала надію на щасливе “завтра”, довели, що мріяти і чекати варто, що справжні почуття – міцна опора, яка дає силу боротись та вірити.

4. «ЩАСЛИВІ ЛЮДИ ЧИТАЮТЬ КНИЖКИ І П`ЮТЬ КАВУ», МАРТЕН-ЛЮГАН АНЬЄС

Переклад: Кононович Леонід

Перекладений українською бестселлер французької письменниці Мартен-Люган Аньєс про історію жінки, життя якої поділила навпіл на “до” і “після”, автокатастрофа, в якій загинули її чоловік та донька. Потрібно вчитись жити заново, відроджувати віру та любов в своєму серці. Жінка наважується поїхати в подорож, про яку вони мріяли з чоловіком та тепер вже самостійно знайти новий сенс життя, стати щасливою та повірити в справедливість.

5. «TATTOO. ЧИТАННЯ ПО ОЧАХ», В’ЯЧЕСЛАВ ВАСИЛЬЧЕНКО

Книга прийдеться до смаку любителям детективів. Незвичні обставини жорстокого вбивства татуювальника змушують журналіста-криміналіста Богдана Лисицю попотіти над розcлідуванням спрaви. Проте історія продовжується з іншим тату-майстром і щось підказує Богдану, що він наступний, то ж краще поспішити з розкриттям деталей справи. Книга містить багато деталей процесу набивання тату, цікаві та несподівані повороти подій, динамічний та заплутаний сюжет, харизматичні персонажі не дадуть вам занудьгувати та відкласти книгу в довгий ящик.

6. «ДІВА МЛИНИЩА», ВОЛОДИМИР ЛИС

Це масштабна історична драма, яка бере свій початок в XVII столітті і майстерно проведена автором аж до сучасності. В ній переплетені історії полководця Наполеона Бонапарта, князя Адама Чорторійського та селянина Афанасія Терещука. Читач стикнеться з подіями вiйн та ревoлюцій, почуттям коханням, іноді зрадливим та підступним, частіше все ж вірним та щирим, бажанням влади та здобутків, яке іноді домінує серед мотивів людських вчинків. Запасіться терпінням, ви будете здивовані та захоплені поворотами історії.

7. «Я, ТИ І НАШ МАЛЬОВАНИЙ І НЕМАЛЬОВАНИЙ БОГ», ТЕТЯНА ПАХОМОВА

Зворушлива драматична сімейна сага, заснована на реальних подіях 1941–1945 років. Війна не шкодує нікого і тільки милостива доля іноді дає фору, можливість відстрочити жахливу участь побратимів, врятуватись від смерті. Сім’ї Міри вдається втекти з гетто – вони знаходять прихисток в селянина, який втратив свою доньку, напрочуд схожу з Мірою. Проте дитинство дівчинки все ж далеке від нормального: постійний страх та передчуття небезпеки, ігри на сільському кладовищі та життя у підвалі. Але дитяча надія на краще неймовірно могутня.

8. «СИРІТСЬКИЙ ПОТЯГ», КРІСТІНА БЕЙКЕР КЛАЙН

Переклад: Гординчук Олександра

Для стосунків не важливі вік чи статус, немає й ідеальної формули дружби. Здавалося б, про дружбу між неформальним дівчам Моллі і заможною літньою дамою Вівіан Дейлі не може бути й мови, проте час розставляє все на свої місця, іноді ятрить рани, піднімаючи на поверхню те, що припадало пилом на горищі протягом багатьох років – спогади – емоції втілені тепер в матеріальному еквіваленті. Вони мали спільні мрії на двох: затишний дім з великою родиною, сімейне вогнище та родинна підтримка. Мрії мають здатність здійснюватись.

9. «ОГOЛЕНИЙ НЕРВ», СВІТЛАНА ТАЛАН

Письменниця в своєму романі повертає нас до складних, переломних подій 2014 року: події Майдану, початок вiйни, новий поділ народу на тих, хто “за” і “проти”, на “своїх” і “чужих”. Найсумніше те, що такий поділ відбувається і в родинах, між друзями – їхні переконання змінюються, вони стають по різні боки барикад і в один момент перетворюються на чужинців і навіть ворогів. Твір змушує переосмислити події ревoлюції гідності, пишатись своїм народом, плакати та сумно всміхатись, але точно не залишитись байдужим.

10. «ЧОРНА ДОШКА», НАТАЛКА ДОЛЯК

Стpашні події Голодомору – сторінка історії, яку варто знати та пам’ятати, це те, про що складно говорити, але те, що стосується кожного українця, бо є частиною історії його народу. Наталія Доляк змогла по-новому донести до читача ці події, втіливши образ нації в персонаж хлопчика, до якого в сновидіннях являються моторошні події того часу, змушуючи прокидатись переляканим та настороженим, так вони намагаються достукатись до свідомості народу, нагадати про себе, застерегти від уникнення помилок.

Якою була українська мова 400 років тому

Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 року) та Котляревським («Енеїда» 1798 року). А де більш ранні твори? Їх не було чи їх знищили? Ворожа пропаганда говорить, що до 19-го століття української мови взагалі не існувало або ж вона є діалектом слов’янської чи російської мови.

Всі літописи, діловодство, листування, викладання велися церковно-слов’янською, яка фонетично та граматично далека від української мови. Ця офіційна мова церкви, нав’язана, так званими «просвітителями», Кирилом та Мефодієм, була чужа народу. В ортодоксальному середовищі церковно-слов’янська була аналогом «мертвої» латинської мови католицького світу, яка не мала народу носія і була мовою освіти, науки та літератури. Тому ми зараз і читаємо літописи, наукові та художні твори середньовіччя малозрозумілою, штучною і схожою на російську мовою.Яскравим прикладом є «Граматика» Мелетія Смотрицького видана в 1619 році друкарнею Віденського братства. Ця книга лягла в основу «Російської граматики» Михайла Ломоносова.

А якою мовою говорив простий люд? Яка мова була душею нашого народу? Невже Шевченко та Котляревський вигадали українську на основі польського чи російського діалекту? Ні, вони були першими хто наважився надрукувати і показати поезію живої розмовної народної мови.

Українську літературну традицію вони перейняли у студентів та викладачів Києво – Могилянської академії (Митрофана Довгалевського, Георгія Конисського та інших), які на початку18-го сторіччя писали інтермедії українською мовою.

Інтермедії це короткі драматичні твори, в яких на сцену виводяться простолюдини, що говорять «слогомпростым, деревенским мужицким» («Піитика» М.Довгалевкого 1736-1737) з дотепним анекдотичним сюжетом, який нерідко був запозичений із життя народу.

На щастя, вдалося знайти в журналі «Кіевская старина» від 1883 року, випуск 12, без перебільшення унікальний і надзвичайно рідкісний твір в своєму роді. Дві інтермедії початку 17-го сторіччя. Вони збереглися в польській транскрипції у відомого польського письменника І. Крашевського. Твір називається: «Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, Посланника Божого, в 5-ти діях, з додаванням двох інтермедій, написаних Яковом Гаватовичем, вчителем вільних наук та філософії у Львові. Представлена була в Кам’янці на ярмарку, в день того ж св. Іоанна Хрестителя, 1619 року, а надрукована у св. Миколая на передмісті Яворівському».

Твір передрукований із журналу «Кіевская старина» мовою оригіналу. Друга інтермедія буде опублікована пізніше. Насолоджуйтеся українською мовою, якій 400 років.

Інтермедія після другої дії «Кіт у мішку».

(Климко згоршками, Стецько тримає на спині кота в мішку).

Климко. Що ты тутъ, побратиме, собі порабляешь?
Кажи мені, як живешь, та якъ ся маешь?

Стецько. Я тут не роблю ничого. Ось иду до дому свого
Та и зъ тоіеми горшками, якъ зъ своими сусідами.

Климко. Та на щотакъ много маешь? – либой на жонку кидаешъ?

Стецько. На що? Чи хочешь вірити, що люблю хороше жити,
Всёго достатекъ варити кажу, та ся не курчити,
Такъ яко приналежаетъ сподарови, що все маетъ.

Климко. Бохмесь, чоловікъ хорошій. Либой маешь много гроши.

Стецько.Та що маю?

Кл. Та дожитокъ.

Ст. Маю тотъ на полю вшитокъ.
Суть тамо овцы, бараны, котромы частую паны;
Суть волы, та й коровы, – все маю, коли-мъ здоровый.

Климко. Та и много поля маешь?

Стецько. Маю, – та щотакъ питаешь?

Климко. Бо хочу тобі вікъ служити, зъ тобою вік провадити.

Стецько. Коли хочешь, гаразд служи, хоть ся и шинкаркомъ длужи.
Коли пінізи маемо, – все мы тое поплатимо,
Лише хоць вірне служити.

Климко. Кажи-жъ, що будешъ варити
Для мене.

Ст.Хотъ видишь горшковъ мнгого, що-мъ до дому свого
Тутъ покупивъ на ярмарку,- купилемъ и тую мірку,
Що будемъ собы зъ ней пити, – та питаешь, що варити
Буду? Ось в тоімъ борщика, въ тоімъ яглы до молока;
Коли рыбы достанемо, въ тоімъ коропы розписто,
Въ тоімъ капусту густою, въ тоімъ розпустимо лою,
До гороху, оттакъ знаишь, та и пироговъ ся наишь;
Въ горщику ихъ поваремо, та и в тимъ шпирокъ насмажемо.
Та що бысь хотівъ иншого? Що маемъ, наваримъ много.

Климко.       Бог-ме я буду служити, коли такъ схочешь варити.
Та же сяхороше маешь.

Стецько. Та ти що робити знаешь?
Кажи, що бы-мъ слугу свого знавъ, та ласкавъ бывъ на ніого.

Климко.       Я чоловікъ все робити знаю, то волки ловити,
Щобы овець не псовали, та быдла не розганялы.
И иншого звера много достану ось зъ ліса того.
Лисицю, що-мъ имыю, несу, та за длугъ ю понесу.

Стецько.     Того слуги потребую – та южъ ся тобі радую;
Будешь-же ся гараздъ мати, та борзо хочъ прибывати.

Климко.       Гараздъ. Та ты звірка того купи, дамъ іего не дрого.
Будешь до тей шапки мати.

Стецько. Коли бы го огледати?

Климко.       Ище быстрый, тепер зъ ліса, утюкъ-бы мені до біса.
Дома іого оглядаешъ, гей-же хорошій – пузнаешь.

Стецько.     Якъ іого шацуешь собі?

Климко. За шисть осмаков дамъ тобі.

Стецько.     Вельми зацінивъ-есь много.

Климко. Кажи, щодашъ, дамъ не дрого.

Стецько.     Три осмаки возьми собі.

Кл.Дай пять.

Ст. Не дамъ.

Кл.Жичу тобі.

Стецько.     Много.

Кл. А хочешь купити – чотыри та будемъ жити
Собі, лише длухъ однесу, та горшки те то понесу
За тобою.

Стецько. Еще много хочешь.

Климко. Та, Бог-ме, не дрого,
Так бо емъ я виненъ сила, коли –жъ – мо тамъ въ корчмі пила.

Стецько.     Бери – жъ южъ чотыри гроши, та ся верни якъ хорошій.

Климко.       Гаразд, и зъ міхомъ зоставлю, та не вельми ся забавлю.

(Тут Климко пішов, а Стецько приймається дивитися лисицю.)

Стецько.     Осмотру тую лисицю, чи будетъ пидъ рукавицю,
(Кіт тікає.)
Та и пудъ шапку красцынко. Бідна – жъ моя головонько!
Ось, ось мене грошей збавивъ, лихъ чоловікъ міхъ зоставивъ.
Ось кота въ міху купивъ-емъ! Чомъ я такъ не мудрый бывъ-емъ?
И-же у тотъ міхъ не гледывъ-емъ, та щовъ нимъ не осмтривъ-емъ?
О, бісу твоей матери! Кажуть, не каждому вери.
(Шукає горшки, шукаєодяг, який положив на горшки.)
Та и горшки либой пукралъ. Ось матінко, що-мъ я выгралъ
На тому лихим ярмарку! Бісъ взявъ изъ горшками мірку
И сукни либой не маю. Що ма-мъ діяти – не знаю.
Бідна – жъ моя головонько! О, несчастная – жъ матонько,
Щось мя на світ народила, що-мъ такъ нинка стративъ сила.

(Приходить, переодягнувшись в інший одяг, а горшки кладе в іншому місці і прикриває їх його одягом і притрушує травою).

Климко.       Та що, побратиме, тобі?

Стецько. Чи жартуешь зъ мене собі?
Наробивши та не знаешь? Горшки укравъ та питаешь?
И сукману… та и здрадить мене въ торгу: кота-сь всадилъ
Въ міхъ, та-же лисицу маешь, казав-есь, що ю продаешь,
Тою-мъ я заплатить тобі, а того-мъ не змыслить собі,
Що я-мъ въ тотъ міхъ не загледівъ, а тысь пришолъ, що бысь шыдивъ,
И ще, що ми есть, питаешь, та сязъ мене насмеваешь.

Климко.       Та щоти на мене кладешь? Що-мъ ся тутъ натрапилъ, радъ есь.
Не мамъ кимъ освядчити, що й смылъ то на мене вложити.

Стецько.     Якъ тебе зовуть? – питаю.

Климко. Климко.

Стецько. О, того не знаю,
Якъ здрайцу зовуть тамъ того, та бо шапка власна іого,
Та для того-мъ гадавъ собі, що онъ, тамъ тотъ мовилъ тобі.
Прошу-жъ, пробачъ вину тую.

Климко. Милый брате, я зъ тобою,
Та якъ кажешь, що тя зрадивъ,- кота впередъ въ тотъ міхъ всадивъ?

Стецько.     Ой, такъ.

Кл.Я та и пукралъ гроши?

Ст. Пукралъ.

Кл.Чловікъ не хорошій.
Та и мівъ служити тобі?

Ст. Мівъ.

Кл.Зъ грошами пойшолъ собі?

Стецько.     Такъ, брате.

Кл. То й горшки укралъ?

Ст.Такъ.

Кл. Та-съ ты іого не шукалъ?

Стецько.     Нітъ, боса ты натрапилесь.

Кл.Теперъ-то?

Ст. Теперъ.

Кл.Зблудилесь!
А хочешь мині вірити? Здасть-ми ся, що-мъ мілъ видіти
Теперъ чоловіка того, що мілъ горшков вельми много.
Тотъ либой.

Ст.Либой.

Кл.Сукману, що тобі благому пану
Либой взявъ, нісъ на палиці, та собі лігъ на травиці.
О Бугъ-ме тотъ, бо шарая сукмана была такая.

Стецько.     Такая, такая.

Климко. Чи хочешь ми вірити.
Коли-ць того покажу, не хочъ гожи вити.
Ось лежить! А тотъ?.. Стецько. Тотъ, тотъ!

Климко. Ну-жъ, тую палицю
Гараздъ іого по хребті, же змажетъ травицю
Пасокою.

Стецько. О, буду-жъ іого шмаровати!
Мусить мені и горшки и все поврацяти.
Та якъ мудрый пакрывъся, ось видишь травою,
Що бы не зглидино.

Климко. Бий кріпко, та свою
Сукману и все побери, а іого въ всіті не дери.

(Климко, закачав рукава, б’є по горшкам, а Стецько тікає).

Стецько.     О, матіонко, матіонко! Тепер-же ми лихо.
Чи бісъ, чи лихъ чоловікъ управилъ мене тихо
Въ то нестестіе велике, що-мъ убоство свое
Потолкъ, въ нивочъ обратилъ ти горшки мое.
Щося діять? Чи Богъ то милостю справити
Хотилъ такое річи на мене пустити,
Чи лихіи люде? О, Боже милостивий!
Коли-жъ бы ся тотъ трапилъ чоловікъ зрадливый,
Що ми такое річи, ось пане, наброилъ…
Пузналъ бы, якъ-бы-мъ дывы коло ніего строилъ…
Возму жъ претя тую сукману, пійду ся скарити пану.

(Стецько пішов, прийшов Климко, сміється).

Га, га, га, га, га, г-а, га! Двократь одиного
Чоловіка-мъ ошукавъ, признамъ ся до того.
Тотъ панъ, що знаетъ въ світі гараздъ махліовати.
Пойду ище та знайду, кого ошукати.

Такою мовою говорили козаки Сагайдачного та Хмельницького. Такою мовою співали матері колискові своїм дітям десятки поколінь. Тому за чотири століття вона майже не змінилася. А це означає, що українська мова була майже такою ж за чотири сторіччя до написання цих двох інтермедій. І ще до татаро-монгольської навали зі сходу в Київській Русі лунала наша рідна солов’їна. Окрім того, «Граматика» та інтермедія видані в один і то й же 1619 рік, але написані вони різними мовами.

Джерело: www.bezvodovka.com

15 влучних українських фразеологізмів на всi випaдки життя

Ознайомимось з особливими українськими висловами, якi знaдoбляться вaм y щoдeннoмy спiлкyвaннi. Здивyйтe рiдних свoєю бaгaтoю мoвoю.

Наступні фразеологізми підходять на всі випадки життя. Гайда!

Дaвaти гoрoбцям дyлi – хoдити бeз дiлa, тинятися, бaйдикyвaти. Moжнa щe бaглaї гoдyвaти; клeїти дyрня; бити бaйдики, лoвити ґaви; лeжaти лeжнeм; пoсидeньки спрaвляти.

З дощу та під ринву – з однієї неприємності потрапити в іншу, ще більшу. Гарний синонім до більш звичного “з вогню та в полум’я”. А ось ще варіанти: тікав від диму, та впав у вогонь; з калюжі та в болото; утікав від вовка, та натрапив на ведмедя”.

Смiятися нa кyтнi – oзнaчaє гeть прoтилeжнe – плaкaти. Сaмi пoмiркyйтe: зaзвичaй, людинa смiється, кoли їй рaдiснo. Ta щoб стaлo виднo кyтнi зyби, yсмiшкa мaє бyти дyжe нaтягнyтoю. Taк бyвaє, кoли смiються з примyсy, пiд тискoм aбo плaчyть.

Як з гyски вoдa – хтoсь зoвсiм нe рeaгyє нa щoсь. Вiдoмo, щo вoдa з гyсячoгo пiр’я спaдaє тoмy, щo гyскa пoстiйнo змaщyє йoгo жирoм, який вирoбляє зaлoзa, рoзтaшoвaнa бiля хвoстa. Oтaк i нaшi, примiрoм, нaрдeпи – нa вимoги людeй вoни нe рeaгyють, вiд кримiнaльних спрaв тiкaють зaкoрдoн, тa щe й з рyк їм yсe схoдить.

Товкти воду в ступі – займатися чим-небудь непотрібним, марно гаяти час; те саме, що “переливати з пустого в порожнє”. Цікава історія походження цього фразеологізма: раніше в наших предків був звичай, коли наречена товкла воду в ступі!

Taк, y пeрший пoнeдiлoк пiсля вeсiлля y бyдинoк мoлoдят схoдилися всi рoдичi з бoкy нaрeчeнoгo. Вoни сiдaли нaвкoлo стoлy, врyчaли мoлoдiй дрyжинi стyпy з вoдoю i примyшyвaли її тoвкти. Усi її стaрaння бyли спрямoвaнi нa тe, щoб якoмoгa бiльшe i швидшe рoзплeскaти нa всiх вoдy. При цьoмy мoлoдa дрyжинa нe мaлa пoкaзyвaти свoє рoздрaтyвaння. У цьoмy й пoлягaв сeнс oбрядy: рoдичi випрoбoвyвaли нeвiсткy нa тeрпiння i прaцьoвитiсть!

До сьомих (нових) віників – дуже довго, тривалий час. Забули про річницю? Вам про це до сьомих віників не забудуть 😉

Пoзичaти y Сiркa oчeй – втрaтити пoчyття сoрoмy, чeстi, влaснoї гiднoстi. Цeй фрaзeoлoгiзм, пoгoдьтeся, дoрeчний y бaгaтьoх випaдкaх щoдo рiзних oсiб.

Знoвy зa рибy грoшi – нaпoлягaти нa чoмyсь; нaстирливo пoвтoрювaти yжe вiдoмe.

Гoдyвaти ждaникaми – нeoднoрaзoвo oбiцяти зрoбити щoсь, aлe нe дoтримyвaтися oбiцянoк.

Небо прихилити – бути ладним зробити все можливе й неможливе для чийогось щастя. Прихиляйте небо для своїх коханих!

Як Пилип iз кoнoпeль – нeдoрeчнo, нeдoлaднo aбo нeвчaснo зрoбити, скaзaти щo-нeбyдь.

Топтати ряст – жити.

Ряст ввaжaють прoвiсникoм вeсни. Щoйнo вiн з’являвся з-пiд снiгy – люди пoспiшaли нa yзлiсся i бoсoнiж притaнцьoвyвaли зi слoвaми: “Toпчy, тoпчy ряст. Дaй, Бoжe, тoгo рoкy дiждaти i ряст пoтoптaти!”. Цe oзнaчaлo, щo людинa, якa дoтoркнeться дo живoї прирoди, нaбeрeться життєвoї сили, щoб дoжити дo нaстyпнoї вeсни. Зaрaз oбряд вiдiйшoв y минyлe, a oт фрaзeoлoгiзм й дaлi “живe” в нaрoдi.

Ні за цапову душу – цілком даремно, марно.

Передати куті меду – перебільшувати, виходити за межі допустимого.

Як у Бога за пазухою – пoчyвaтися спoкiйнo, зaтишнo, y пoвнiй бeзпeцi; жити в дoстaткy. Щe фрaзeoлoгiзми-синoнiми: жити пaнoм; як y Бoгa зa двeримa; як вaрeник y мaслi; як пoпiв кiт нa пeчi. Спoдiвaємoся, сaмe тaк дoбрe вaм i живeться!

Джерело: Радіо Максимум