Щоправда, основний мотив завжди залишався незмінним – домінантним зображенням ан гербі мітса завжди був лев. Проте, у істориків вже багато років виникають запитання, хто саме поклав початок традиції зображення лева на міському гербі. А якщо точніше, коли саме герб у Львова взагалі з’явився.
Перше відоме зображення герба відноситься до 1359 року і є магістерською печаткою. Очевидно, що в той час, через 10 років після польської окупації, місто отримало магдебурзьке самоуправління та було заселене, в основному, німцями та русинами. Для других ще діяло руське право, яке скасують аж у 1434-му, а от перші користувалися своїм і, власне, формували магістрат. Тому ця печатка – абсолютно німецьке ноу-хау для Львова того часу. Проте, при створенні печатки німці мусили чимось послуговуватися, тож малоймовірно, що зображення лева у брамі з трьома вежами придумали вони самі – скоріше за все, вони перейняли його у Романовичів, які надали герб Львову ще у руські часи. Достеменно невідомо, чи такий факт мав місце. Проте вже з часів Лева зображення царя звірів займає видне місце у геральдиці земель Королівства Русі. Спочатку воно стає печаткою князя Лева, а потім печаткою його внуків Андрія та Лева ІІ, а ще пізніше фігурує на печатках Юрія ІІ. Щоправда, невідомо, чи був лев гербом усього королівства, чи його окремої адміністративної одиниці, чи одним з символів династії (навряд чи, бо на печатках використовувалися також тризуб та прототип Погоні), чи символом столиці – Львова. В одному лише науковці сходяться – за часів Романовичів герб у міста був.
А щодо зображення герба, оформленого німецьким магістратом у 1359 році, то офіційне затвердження він отримав лише у 1526-му. Однак, протриматися в своєму офіційному статусі німецькому варіантові судилося недовго – лише до 1586 року, коли папа Сикст V подарував львівському архієпископу новий герб для міста. На ньому лев уже стоїть, тримаючи у лапі три пагорби та восьмикутну зірку, брама пофарбована у рожевий колір, а вежі увінчано куполами. Цікаво, що тогочасні гравюри фіксують зміну положення лева з леопардового на стандартне для геральдики (фр. Rampant – встаючий) раніше від дати видачі папської булли, але після затвердження варіанту герба від 1359 року. Тобто, в самому місті єдності щодо зображення теж не було, або гравери халатно поставилися до традицій львівської геральдики.
«Папський» герб Львова проіснував більше 200 років – йому на зміну прийшов австрійський варіант, коли у 1789 після розділу Речі Посполитої імператор Йозеф вирішив офіційно надати місту герб. Тут вирішили не йти далеко від попереднього варіанту і просто змінили кольорову гаму – цікаво, що повністю на синьо-жовту. Папський лев та куполи на вежах залишилися на своїх місцях.
Найприскіпливіше до реформування львівського герба підійшли чиновники ІІ Речі Посполитої. Вони так довго працювали над цим проектом, що встигли затвердити його аж у 1936. Тут герб змінив кольорову гаму, обзавівся королівською короною, стрічкою з міським девізом «Завжди вірний» (в оригіналі – Semper fidelis) та лавровою гілкою з найвищим польським військовим орденом “Virtuti Militari”.
Проте герб, над яким працювали 17 років, проіснував лише три. З приходом совєтів уся міська геральдика звелася до надзвичайно спрощеного, «піксельного» лева з трьома червоними вежами та серпа з молотом.
В такому жахливому стані герб перебував аж до 1990 року, допоки міська рада Львова не затвердила проект нового герба – і це ще до незалежності! Концептуально він є копією герба 1359 року, за тим винятком, що виконаний у жовто-синіх тонах. А щоб остаточно завершити справу розвитку міської геральдики, міська рада створила ще й Великий герб Львова – з щитотримачами в особі давньоруського ратника та лева у короні (символ Галицько-Волинської держави), які мають відображати епоху заснування Львова Данилом Галицьким та становлення його як стольного міста. Знизу герб доповнює стрічка у національних синьо-жовтих барвах та загальноукраїнський герб Тризуб як символи Соборності України.
Джерело: Справжня Варта
