Львівський апеляційний суд залишив без змін рішення про штраф у 850 гривень для вчительки початкових класів, яку визнали винною у вчиненні булінгу щодо малолітньої учениці, пише Судово-юридична газета.
Трускавецький міський суд визнав вчительку початкових класів винною у вчиненні адміністративного правопорушення та призначив їй штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 850 гривень.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 19 листопада 2025 року близько 13:00 під час уроку у класному приміщенні середньої загальноосвітньої школи №3 міста Трускавця вчителька схопила ученицю за волосся та подряпала їй шию. Цими діями, як встановив суд, дитині було завдано фізичного болю та могла бути заподіяна шкода її фізичному і психічному здоров’ю.
Інший епізод стався 11 травня 2026 року близько 11:45 у класному приміщенні тієї ж школи. Вчителька, працюючи на посаді вчителя початкових класів та будучи учасником освітнього процесу, умисно схопила малолітню ученицю за руку та почала її трясти. Унаслідок цього дитині було завдано фізичного болю та могла бути заподіяна шкода фізичному і психічному здоров’ю.
Вчителька заперечувала застосування насильства
В апеляційній скарзі вчителька просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Вона зазначала, що ніколи не застосовувала насильства щодо учениці чи інших дітей, не ображала їх, не хапала за руки, не дряпала, не трясла та не хапала за волосся.
За її словами, 11 травня 2026 року вона зробила учениці зауваження через порушення правил поведінки, взяла її за руку та провела до парти, після чого дитина поскаржилася матері.
Також вчителька вказувала, що за 30 років роботи не отримувала жодних скарг, не мала конфліктів із дітьми та батьками, за винятком матері цієї учениці.
Пояснення асистента вчителя вона вважала необ’єктивними, а рапорт працівника поліції — неналежним доказом.
Крім того, вчителька заявляла про порушення її права на захист. Вона стверджувала, що не була завчасно повідомлена про час розгляду справи, а суд першої інстанції відмовив у її клопотанні про відкладення розгляду для залучення захисника.
Також вона просила допитати як свідків учнів 2-А класу.
Які докази врахував апеляційний суд
Львівський апеляційний суд у справі № 457/871/26, заслухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, не знайшов підстав для її задоволення.
Суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях вчительки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-4 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів.
Зокрема, суд врахував протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №210348 від 19 травня 2026 року. У ньому зафіксовані дата, місце та обставини правопорушення, а сам протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
Також суд дослідив письмові пояснення матері учениці. Вона зазначила, що зі слів доньки 19 листопада 2025 року під час останнього уроку вчителька завдала їй тілесних ушкоджень, схопивши за волосся та подряпавши шию. Після цього, за поясненнями матері, вчителька обробила рани та попросила дитину нікому про це не розповідати.
До матеріалів справи долучили й письмові пояснення асистента вчителя від 19 травня 2026 року. Вона повідомила, що 11 травня вчителька підбігла до учениці під час уроку, схопила її за руку, почала трясти та сказала, щоб дитина постукала себе по голові. Після цього учениця поскаржилася матері.
Ще одним доказом став наказ директора школи №64 від 18 травня 2026 року «Про результати проведення розслідування та роботи комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) та подальші дії».
Згідно з цим наказом, за результатами роботи комісії з розгляду фактів, викладених у заяві матері учениці, та з урахуванням повторного характеру звернення протягом шести місяців випадок визнали таким, що містить ознаки булінгу між учителем та ученицею.
Суд наголосив, що заперечення вини саме по собі не спростовує висновків суду першої інстанції про її доведеність і оцінюється як форма захисту. Зібрані докази суд визнав належними, допустимими та достатніми.
Суд не знайшов порушення права на захист
Доводи про відсутність насильства апеляційний суд відхилив. Вони, на думку суду, спростовуються сукупністю матеріалів справи, зокрема поясненнями асистента вчителя та наказом директора школи, який ґрунтувався на протоколах засідання комісії з розгляду випадків булінгу.
Документ підписали семеро членів комісії, і жоден із них не висловив заперечень. Об’єктивних причин чи підстав для обмови вчительки суд не встановив.
Апеляційний суд також звернув увагу, що сама вчителька визнавала факт, що взяла ученицю за руку та провела до парти. Вона також неодноразово скаржилася матері на поведінку дитини, що, на думку суду, свідчить про наявність конфлікту.
Аргументи щодо порушення права на захист суд назвав необґрунтованими. Вчителька брала участь у засіданні суду першої інстанції. Під час розгляду справи апеляційним судом вона зазначила, що може самостійно представляти свої інтереси та не бажає залучати захисника.
Клопотання про допит учнів 2-А класу суд не задовольнив через їхній малолітній вік. Крім того, суд не вбачав у такому допиті необхідності, оскільки, за його висновком, вина вчительки повністю підтверджується наявними матеріалами справи, які взаємодоповнюють один одного та не суперечать.
Штраф у 850 гривень залишили без змін
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції відповідно до статті 252 КУпАП повно, всебічно та об’єктивно дослідив матеріали справи і правильно встановив наявність складу адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення призначили в межах санкції відповідної статті з урахуванням характеру правопорушення, особи порушника, ступеня вини та майнового стану. Обставин, які пом’якшують або обтяжують відповідальність, суд не встановив.
У підсумку Львівський апеляційний суд залишив постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 22 травня 2026 року без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.