Безготівкова оплата в громадському транспорті Львова: відповіді на найпоширеніші питання

У Львові з 11 грудня 2023 року безготівкова оплата проїзду стане доступною в усіх міських автобусах, трамваях та тролейбусах. Які зміни чекають на пасажирів через місяць та на що слід звернути увагу вже сьогодні – на найактуальніші питання, які можуть виникати у користувачів громадського транспорту, відповідає керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олег Забарило, пише пресслужба ЛМР.

1. Як з 11 грудня оплачувати за проїзд у громадському транспорті Львова?

З 11 грудня безготівкою можна буде оплатити у всіх видах та на усіх маршрутах міського громадського транспорту Львова.

Пасажири автобусів, трамваїв та тролейбусів матимуть можливість розраховуватися за проїзд не тільки банківськими картками, мобільними пристроями з підтримкою Apple Pay\Google Pay, чи готівкою, а й транспортною карткою ЛеоКарт. Транспортні картки ЛеоКарт “для усіх” почали продавати 15 листопада.

2. Де саме можна придбати транспортну картку ЛеоКарт?

Зараз придбати ЛеоКарт можна на основних зупинках громадського транспорту – у кіосках «Інтерпрес» та терміналах EasyPay, що обладнані спеціальними диспенсерами. Станом на 20 листопада таких точок є 48.

Мережа пунктів продажу/поповнення транспортних карток постійно розширюється. Переглядати актуальні локації можна на інтерактивній мапі.

3. Скільки коштує загальна транспортна картка ЛеоКарт?

Вартість картки-носія квитка складає 60 грн. Важливо, що на загальній картці ЛеоКарт завжди має бути баланс для резервної поїздки. Тому, при купівлі картки, необхідно оплатити 60 грн та внести депозит у розмірі 10 гривень. Цих 10 гривень залишається на балансі картки, що дає можливість пасажиру, навіть при нульовому балансі, здійснити одну резервну поїздку. Далі, аби активувати картку, її необхідно поповнити на суму від 1 гривні.

4. Як і де поповнювати баланс ЛеоКарт?

Це можна робити у тих же точках продажу ЛеоКарт та у в інших терміналах EasyPay. Також функція поповнення буде доступна онлайн – на сайті ЛКП «Львівавтодор».

Картки ЛеоКарт можна поповнювати на суму від 1 гривні. Але ми рекомендуємо поповнювати карту на суму не меншу, ніж вартість однієї поїздки.

Комісійний збір, незалежно від суми чи способу поповнення картки, з пасажира не стягується.

5. Як перевірити залишок коштів на картці ЛеоКарт?

Перевірити залишок коштів на транспортній картці можна за допомогою валідатора у салоні транспортного засобу. А також – у терміналах EasyPay.

Щоб перевірити баланс у терміналі – треба вибрати опцію поповнення картки та вписати номер своєї картки ЛеоКарт. На екрані терміналу висвітиться сума коштів, що є на картці.

Щоб перевірити баланс картки у салоні громадського транспорту, на валідаторі треба вибрати розділ «Інформація» та прикласти картку. На екрані з’явиться інформація про термін дії картки та про залишок коштів.

6. Чи можна вже зараз оплачувати поїздки карткою ЛеоКарт?

Продаж ЛеоКарт «для усіх» ми відкрили за місяць до запуску безготівкової оплати проїзду в усіх видах транспорту. Це було зроблено для того, щоб люди, які обрали для себе такий спосіб оплати в перспективі, могли підготуватися та придбати собі картку.

Користуватися загальною ЛеоКарт можна буде після повноцінного запуску безготівкової оплати та впровадження єдиних тарифів на проїзд в автобусах, трамваях та тролейбусах – з 11 грудня. До того часу користуватися такою карткою пасажирам не рекомендуємо.

7. Чи всі «платні» пасажири повинні до 11 грудня придбати ЛеоКарт?

ЛеоКарт – лише один з варіантів безготівкової оплати проїзду. 11 грудня, з моменту запуску безготівкової оплати на усіх маршрутах, тарифи на проїзд будуть єдині для всіх видів транспорту – автобусів, трамваїв та тролейбусів. А вартість проїзду залежатиме від способу оплати.

І власне з 11 грудня поїздка з карткою ЛеоКарт буде найдешевшою. Тому пасажири, які обирають для себе такий спосіб оплати в перспективі, можуть придбати для себе цю картку вже зараз.

8. Чи будуть з 11 грудня доступні денні/місячні/квартальні/річні абонементи на проїзд?

Абонементи на проїзд у громадському транспорті, як і можливість безкоштовної пересадки, будуть доступні на наступному етапі, коли місто оплачуватиме перевізникам за транспортну роботу.

Зараз же пасажир оплачує за проїзд перевізнику саме того маршруту, яким скористався.

9. Чи збережеться можливість оплатити готівкою у водія?

Так. Пасажир зможе оплатити за проїзд готівкою, але буде зобов’язаний отримати у водія разовий паперовий квиток. На квитку буде QR-код з інформацією про номер маршруту, день та час купівлі квитка. Квиток обов’язково треба зберігати до кінця поїздки. Але врахуйте, що оплата готівкою буде зовсім не вигідною для пасажира. Завдання е-квитка – вивести готівку з міських перевезень.

10. Що має знати пасажир, аби правильно здійснити безготівкову оплату?

Щоб здійснити оплату безготівково, пасажиру необхідно прикласти банківську картку, пристрій з підтримкою ApplePay\GooglePay чи ЛеоКарт до валідатора у салоні та зачекати одинарного звукового сигналу і зеленої відмітки на валідаторі. Це означає, що вашу оплату – зараховано.
ВАЖЛИВО – паперовий квиток при такому способі оплати пасажиру не видається.

11. Під час оплати проїзду безготівкою кошти спишуться одразу?

Ні. Пасажири, які оплачують банківською карткою чи пристроєм з функцією NFC, мають пам’ятати, що гроші з рахунку списуються не одразу, а впродовж наступної доби, адже автоматизована система оплати проїзду побудована на основі відкладеної авторизації. Це зроблено для швидкої посадки пасажирів у транспорт. Пасажири можуть отримувати сповіщення у застосунку про передавторизацію – на рахунку «заморожується» 1 гривня. Так система перевіряє, чи картка активна. Після зняття оплати за проїзд ця 1 гривня повертається на рахунок.

12. Чи діятимуть пільгові посвідчення у громадському транспорті?

З дня впровадження безготівкової оплати проїзду (з 11 грудня 2023 року) в усьому громадському транспорті право на пільговий проїзд надається виключно за умови наявності персоналізованої транспортної картки ЛеоКарт.

Різні посвідчення, що надають право на пільговий проїзд, у громадському транспорті Львова з 11 грудня вже не діятимуть.

Тому наполегливо рекомендуємо до 11 грудня таки виготовити собі пільгову ЛеоКарт, як це вже зробило понад 200 тис. мешканців Львівської громади.

13. Що робити тим мешканцям, які мають право на пільговий проїзд, але ще не мають пільгової ЛеоКартки?

Цих мешканців наполегливо закликаємо таки оформити собі ЛеоКарт до 11 грудня.

Пільгові картки оформляють безкоштовно за 10-15 хвилин в одному з 6-ти пунктів подачі документів/видачі карток. Вони розташовані на вул. Горбачевського, 10, вул. Виговського, 32, просп. Червоної Калини, 72а, вул. Пасічній, 49б, вул. Липинського, 11 та вул. Хвильового, 14а.

Для цього потрібно записатися до електронної черги за номером телефону гарячої лінії: 0 800 303 007 та прийти в обраний пункт у визначений час.

14. Пільговикам – не мешканцям Львівської МТГ тепер доведеться платити у міському транспорті Львова?

Люди, які мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті, але не проживають, не працюють чи не навчаються на території Львівської МТГ, також можуть отримати пільгову транспортну картку ЛеоКарт і надалі безоплатно здійснювати поїздки у міському транспорті. Процедура її виготовлення така ж, як і для львів’ян: треба записатись до електронної черги та вибрати один з пунктів у Львові, де зручно буде оформити картку. Також вони мають оплатити вартість картки-носія квитка – 60 грн.

Ці моменти регулює Закон України “Про автомобільний транспорт”, зокрема стаття 41, яка каже, що при впровадженні автоматизованої системи оплати проїзду в певній громаді, право пільгового проїзду надається виключно на основі зареєстрованого електронного квитка.

Водночас розглядаємо можливість відкриття локації видачі ЛеоКарт біля залізничного вокзалу – на пл. Двірцевій. Таким чином, гості Львова зможуть на місці, буквально за кілька хвилин, отримати пільгову картку.

15. Як перевірятимуть чи оплатив/завалідував пасажир проїзд у громадському транспорті?

З 11 грудня контролери здійснюватимуть контроль проїзду в усіх видах транспорту. Тепер це не буде функцією водія – нагадувати пасажирам про потребу оплатити проїзд.

Для перевірки контролери матимуть зі собою портативний міні-термінал. На початку перевірки контролер заблокує бортову систему АСОП (валідатори). Це унеможливить будь-яку оплату чи валідацію проїзду під час контролю. До міні-терміналу контролера пасажир має прикласти той засіб (банківську картку, телефон із системою NFC, ЛеоКарт), що був використаний для безготівкової оплати проїзду. Контролер перевіряє саме факт валідації, а не списання коштів з банківської картки.

Аналогічно, за допомогою такого ж пристрою, здійснюється перевірка валідації пільгових ЛеоКарт.

Пасажирам, які здійснювали оплату готівкою у водія, для перевірки необхідно надати паперовий квиток – контролер через міні-термінал зчитає всю необхідну інформацію з QR-коду на ньому.

16. В яких випадках пасажир ризикує отримати штраф?

Вже через місяць за неоплачений або незавалідований пільговий проїзд можна буде отримати штраф. Так само, як і за безоплатний проїзд на основі того чи іншого посвідчення. Нагадуємо, різноманітні пільгові посвідчення у громадському транспорті Львова з 11 грудня не діятимуть.

Прохання до пасажирів бути відповідальними та оплачувати за проїзд. При безготівковій оплаті – стежити за відмітками на валідаторі та переконатися, що оплата успішна (з’явилась зелена “пташечка”). У разі готівкової оплати – вимагати у водія та зберігати впродовж всієї поїздки паперовий квиток.

Уважними мають бути і власники пільгових та учнівських ЛеоКарт і пам’ятати, що контролер не перевірятиме наявність картки, а власне факт валідації. У випадку, якщо пільговик матиме ЛеоКарт, але не завалідує її, то така поїздка вважатиметься неоплаченою і пільговику (!) доведеться оплатити штраф. Розмір штрафу ще прораховують. Про це буде повідомлено додатково.

17. Чи зможуть пасажири електротранспорту скористатися ще дійсними на цей момент абонементами на проїзд?

Абонементи, придбані до 11 грудня та з чинним на дату поїздки терміном дії, будуть дійсними аж до закінчення терміну їх дії. Також тимчасово залишаємо можливість оплати через Приват24 та EasyPay для того, аби перехід на нову систему оплати був якнайменш стресовим для пасажирів.

18. Чи правда, що студенти, які оформлять ЛеоКарт, зможуть їздити за пів ціни і у міських автобусах?

Так, з моменту запровадження безготівкової оплати у всьому громадському транспорті студенти, за наявності відповідної студентської ЛеоКарт, зможуть їздити з 50%-знижкою не тільки в електротранспорті, як є зараз, а й у міських автобусах. Аби оформити картку, студенту потрібно лише підготувати необхідний пакет документів та передати його відповідальній за їх збір людині у своєму закладі освіти. Видача карток теж відбуватиметься централізовано – через виш.

19. А якщо студент не матиме студентської картки ЛеоКарт?

Якщо студент не оформить собі ЛеоКарт, то втратить право на пільговий проїзд в електротранспорті і в міських автобусах.

Тому наполегливо закликаємо студентів не зволікати з подачею документів, аби до 11 грудня отримати свою картку.

20. Чи збережеться безкоштовний проїзд для учнів впродовж цілого року?

З 11 грудня безкоштовні поїздки у міському громадському транспорті школярі можуть здійснювати тільки на підставі учнівської ЛеоКарт. Відтак, якщо школярі користуються громадським транспортом і ще не мають такої картки, то її слід оформити якнайшвидше. Зробити це можна централізовано через навчальний заклад. Або індивідуально – в одному з 6-ти пунктів подачі документів/видачі карток. У пунктах картку для дитини віком до 14 років батьки можуть оформити без присутності учня.
Вартість транспортної картки-носія квитка – 60 грн. Дітям пільгових категорій картки виготовляють безкоштовно, оплачувати ці кошти їм не потрібно.

Учнівські картки можуть оформити школярі, які навчаються в школах Львівської МТГ, незалежно від місця проживання.

На підставі учнівської ЛеоКарт, школярі можуть їздити в автобусах, трамваях та тролейбусах безкоштовно цілий календарний рік. Обмежень щодо кількості поїздок немає.

21. Якими мають бути дії пасажира, якщо у салоні не працюють валідатори?

У такому випадку пасажир має право не оплачувати за проїзд. Натомість водій, у разі виходу з ладу системи оплати проїзду чи її окремих компонентів, повинен продовжити рух за маршрутом до кінцевої зупинки та з’їхати з рейсу для ремонту обладнання.

ВАЖЛИВО

Перелік пільгових категорій людей, які можуть безоплатно оформити пільгову ЛеоКарт та, відповідно, користуватися громадським транспортом Львова на безоплатній основі – тут.

Детальніше про те, як оформити пільгову ЛеоКарт – тут.
Детальніше про те, як оформити студентську ЛеоКарт – тут
Детальніше про те, як оформити учнівську ЛеоКарт – тут

Дзідзьо записав зворушливу композицію з незрячою дівчинкою зі Львівщини

Український співак Михайло Хома (DZIDZIO) зробив особливий подарунок на день народження 10-річній незрячій волонтерці зі Львівщини Анні-Марії, пише ТСН.

Артист подарував дівчинці особливу пісню “Ліхтарики” і заспівав разом з нею.

Анна-Марія надзвичайно обдарована дівчинка, яка, співаючи в храмах і на вулицях, зібрала понад два мільйони гривень на потреби ЗСУ за час повномасштабного вторгнення. Про потреби армії вона знає чимало, адже серед захисників її рідний брат.

Михайло Хома розповів, що військові з передової надіслали йому посилання на новинний сюжет, де Анна-Марія розповідала про свою мрію – зустрітися з ним. Саме в день народження дівчинки Михайло Хома вирішив зробити для неї особливий сюрприз: не лише познайомитись, а ще більше – подарувати пісню.

Коли вони зустрілися на студії звукозапису, Анна-Марія попросила Михайла Хому заспівати разом із нею, і той, звісно, не зміг відмовити.

Сьогодні Михайло Хома (DZIDZIO) та Анна-Марія презентують lyric-відео на пісню “Ліхтарики”.

Співак окремо подякував Анатолію Безуху та студентам Київського національного університету культури і мистецтв: режисерці Вікторії Хомі, операторам Костянтину Гайдучику та Михайлу Харпаку.

“Ліхтарики” – це мелодія, що народжується зі щирого серця й несе в собі неповторну ауру добра. “Вона запалює нам світло, щоб бачити людей серед людей” – ці рядки стають не лише лейтмотивом пісні, а й важливою філософією, що закликає всіх українців до єднання та розуміння. Це сповідь про щирість, добро та безмежну любов до України.

Як поповнити проїзну картку ЛеоКарт, переглянути баланс та інші поширені запитання

У Львові розпочали продаж проїзних загальних карток ЛеоКарт для безготівкової оплати за проїзд в міському транспорті міста.

Попри анонсовану вартість в 60 грн, там є ще обов’язковий депозит на карту в розмірі 10 грн і поповнити можна від 1 грн. Тобто вам доведеться заплатити при купівлі щонайменше 71 грн.

Безготівкова оплата у Львові запрацює з 11 грудня 2023 року, тому наразі не рекомендовано платити за проїзд карткою ЛеоКарт.

Точних тарифів ще не оприлюднили, але попередньо це буде орієнтовно 13 гривень за оплату карткою ЛеоКарт, банківською карткою – трішки дорожче. А готівкою – ще дорожче, близько 20 грн.

Також зверніть увагу, що автоматизована система оплати проїзду як така ще не реалізована, це просто один з етапів оплати безготівкою – ЛеоКарт чи банківською картою. Можливість оплати готівкою залишається теж. Про повноцінну систему з проїзними (тижневі / місячні проїзні тощо), з пересадковими, з мобільним додатком поки не йдеться, це буде у майбутньому.

Де придбати і поповнити загальну картку ЛеоКарт?

16 листопада у Львові відкрили продаж загальних транспортних карток ЛеоКарт. Наразі придбати картки та поповнити їх баланс можна у майже 50 пунктах на основних зупинках громадського транспорту. Йдеться про 40 кіосків «Інтерпрес» та 8 терміналів EasyPay (ТзОВ «Ізі СОФТ»), які облаштовані відповідними диспенсерами. Переглянути точки купівлі можна на карті нижче:

Як поповнити картку ЛеоКарт онлайн?

ЛеоКарт можна поповнити у визначених пунктах продажу/поповнення, а також онлайн – через сервіс EasyPay. З 25 листопада функція поповнення буде доступна і на сайті ЛКП «Львівавтодор». Комісійний збір, незалежно від суми чи способу поповнення картки, з пасажира не стягується.

Як поповнити загальну ЛеоКарт через додаток EasyPay:

  1. Завантажте додаток EasyPay через Play Market або App Store.
  2. У меню додатку виберіть “Сервіси”, далі – “Квитки на транспорт”.
  3. Оберіть зі списку “ЛеоКарт”, а далі натисніть “Поповнення гаманця ЛеоКарт”.
  4. Введіть номер транспортної картки, бажану суму поповнення.
  5. Натисніть кнопку “Далі” та виберіть спосіб оплати. Введіть дані банківської картки або оберіть одну зі зареєстрованих карток (банк може надіслати запит на підтвердження платежу).
  6. Після підтвердження платежу з’явиться інформація про статус транзакції та можливість завантажити квитанцію.

Цікаво знати: при поповненні карти на EasyPay ви також зможете побачити ваш БАЛАНС картки. Залишок коштів на картці також можна перевірити й за допомогою валідатора у салоні транспортного засобу, також у терміналах EasyPay.

Як поповнити загальну ЛеоКарт через веб-сайт EasyPay:

  1. Зайдіть у браузері на сайт easypay.ua.
  2. На головній сторінці перейдіть у розділ “Каталог послуг”, далі – “Квитки на транспорт”.
  3. Оберіть зі списку “ЛеоКарт”, а далі натисніть “Поповнення гаманця ЛеоКарт”.
  4. Введіть номер транспортної картки, бажану суму поповнення.
  5. Натисніть кнопку “Підтвердити” та виберіть спосіб оплати. Введіть дані банківської картки або оберіть одну з зареєстрованих карток (банк може надіслати запит на підтвердження платежу).
  6. Після підтвердження платежу з’явиться інформація про статус транзакції та можливість завантажити квитанцію.

Що варто знати пасажирам

Власники ЛеоКарт повинні валідувати проїзд. Контролери перевірятимуть не наявність транспортної картки, а саме факт валідації.

Пасажири, які оплачують готівкою, повинні отримувати та зберігати паперовий квиток впродовж всієї поїздки.

Як їздити, якщо у мене є пільга?

З дня впровадження безготівкової оплати проїзду в усьому громадському транспорті право на пільговий проїзд надаватиметься виключно за умови наявності персоналізованої транспортної картки ЛеоКарт. Різні посвідчення, що зараз надають право на пільговий проїзд, у громадському транспорті Львова з 11 грудня вже не діятимуть. Тоді ж контролери розпочнуть здійснювати контроль за оплатою проїзду та штрафуватимуть пасажирів за безквитковий/незавалідований проїзд.

Відтак, пасажирам, які оплачують готівкою, нагадують про необхідність отримувати та зберігати паперовий квиток впродовж всієї поїздки,  а власникам ЛеоКарт – про необхідність валідувати проїзд. Важливо: контролери перевірятимуть не наявність транспортної картки, а саме факт валідації.

У Дніпрі викладачка медуніверситету вимагала від студентки говорити російською і “послала її до Львова”

Дніпровський державний медичний університет (ДДМУ) потрапив у скандал через мовну позицію однієї зі співробітників. На практичному занятті викладачка нібито вимагала від студентки спілкуватися російською мовою, а коли дівчина відмовилася, то не схотіла приймати її відповідь, пише Oboz.

Про кричущий випадок, який трапився у вищому навчальному закладі 10 листопада, розповів підприємець Андрій Табінський у Facebook. Він наголосив: якби не почув цю історію з перших уст, сам би не повірив, що таке можливо в Україні, де десятий рік іде війна з російським агресором.

За його словами, йдеться про пару “Пропедевтика внутрішніх хвороб”, яку викладала Новоженіна Людмила Іванівна. Саме вона заборонила студентці третього курсу Магдалині Пельчар відповідати українською мовою. Зокрема, “вимагала, щоб дівчина на її практичних заняттях говорила винятково російською”.

Автор допису продовжив: студентка відповіла, що цієї мови не знає і нею розмовляти не буде, на що викладачка “відреагувала із сарказмом” – мовляв, у такому випадку їй потрібно йти “навчатися до Кембриджа або Львова“, бо у себе на практичних заняттях вона хоче чути російську. Після цього жінка взагалі “відмовилася приймати відповідь дівчини”.

“Понад 30 років Незалежності, майже 10 років із часу збройної агресії московії, понад півтора року повномасштабної війни з сотнями тисяч жертв серед українців… І сьогодні далі вигулькують такі новоженіни, які у центрі України – нахабно, відкрито й в присутності інших студентів – забороняють говорити державною мовою”, – висловив подив Табінський.

Він назвав дії викладачки абсолютною дискримінацією за мовною ознакою, порушенням мовного законодавства і прав людини, що в час війни є ще й відвертою роботою на ворога.

Табінський поцікавився, як керівництво Дніпровського медуніверситету відреагує на таку поведінку своєї співробітниці. Також додав, що відверта дискримінаційна та антиукраїнська діяльність представниці науково-педагогічного складу вишу має отримати негайну реакцію профільних відомств і правоохоронців.

Історія викликала неабияке обурення й у користувачів Facebook, набравши тисячі репостів, аби про неї могло дізнатися якомога більше людей.

Ірина Фаріон заявила, що не може назвати українцями бійців, які розмовляють російською

Українська мовознавиця та колишня народна депутатка Ірина Фаріон заявила, що не може назвати українцями російськомовних українських військових, зокрема бійців бригади «Азов». Це викликало обурення серед українських військовослужбовців. Про це вона заявила у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою».

Журналістка Соколова зазначила, що деякі військовослужбовці бригади «Азов» та 3 окремої штурмової бригади спілкуються російською мовою, зокрема в бою. На це Фаріон заявила, що «категорично не приймає» цього.

«Я не можу назвати їх українцями, якщо вони не говорять українською мовою — то нехай себе назвуть “рускими”. Чому вони такі очманілі? […] Вони такі великі патріоти. Покажи свій патріотизм — вивчи мову Тараса Григоровича Шевченка», — наголосила мовознавиця.

Вона заявила, що має питання до таких військових щодо того, що їм «заважає» дотримуватися українського закону, який передбачає, що мовою Збройних сил та інших військових формувань є державна.

Реакція у соцмережах

Чимало військових та громадських діячів обурилися через заяву мовознавиці. Зокрема, заступник командира 3 окремої штурмової бригади Максим Жорін заявив, що правоохоронці мають звернути увагу на діяльність Фаріон. Журналіст, історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані також обурився заявою мовознавці: він переконаний, що Фаріон не нестиме відповідальності за свої слова, адже «знецінювати і зневажати військовослужбовців — це не боляче».

Водночас народний депутат Єгор Чєрнєв сказав, що своїми словами Фаріон «поставила знак рівності» між окупантами й тими, хто жертвує своїм життям, боронячи Україну.

«На моє переконання, ця особа вже тривалий час цілеспрямовано та системно працює на розкол суспільства й розпалювання ворожнечі між українцями», — заявив Чєрнєв.

Він вважає, що її дії становлять загрозу національній безпеці України. Тож як заступник голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки він закликав Службу безпеки України здійснити перевірку висловлювань колишньої народної депутатки.

Як вберегтися від гепатиту А: симптоми недуги і поради

Захворюваність на гепатит А зростає. І не лише на Вінничині, де захворювання станом на 1 листопада лабораторно підтверджено вже у понад 200 пацієнтів. Хворих на гепатит А виявили і на Прикарпатті, до обласної клінічної інфекційної лікарні потрапило семеро мешканців Івано-Франківська (четверо дорослих і троє дітей). 11 людей госпіталізували до лікарні і на Закарпатті, серед хворих п’ятеро дітей, йдеться в матеріалі zaxid.net.

На Львівщині, як повідомила генеральна директорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, головна держсанітарна лікарка у Львівській області Наталія Тімко-Іванченко, за 9 місяців 2023 року зафіксовано 19 випадків захворювання на вірусний гепатит А проти одного випадку у 2022 році. Тобто, є значне зростання захворюваності. Зростання спостерігається в Україні загалом. Останній випадок захворювання на гепатит А на Львівщині зафіксували у жовтні.

Що таке гепатит А

Гепатит А (хвороба Боткіна) – це гостра вірусна інфекція, яка вражає печінку. Захворювання викликає вірус гепатиту А, який в основному передається через брудні руки, заражену воду, інфіковані вірусом овочі та фрукти, через близький контакт із хворим, спільний посуд, рушники тощо.

Чим небезпечний цей збудник? У цього захворювання дуже довгий інкубаційний період. Від того моменту, як збудник потрапив в організм людини, і до моменту появи перших клінічних ознак хвороби може пройти до 45 діб.

«І людина найбільш заразною є тоді, коли ще не має класичних симптомів запалення печінки – пожовтіння склери, слизових, шкірних покровів. Хворий може відчувати незначне нездужання, підвищення температури, втому. І в цей період хворий є найбільш небезпечний для оточуючих», – каже Наталія Тімко-Іванченко.

Симптоми захворювання

  • біль у животі
  • підвищення температури тіла
  • нудота, блювання
  • діарея
  • втрата апетиту
  • слабкість, головний біль
  • важкість у правому підребер’ї
  • темна сеча та знебарвлений стілець
  • пожовтіння шкіри, склер, слизових

Люди, які перехворіли на гепатит А, отримують імунітет від цієї недуги на все життя. Також тривалий імунітет від інфекції забезпечує вакцинація.

Лікування гепатиту А і профілактика

За словами Наталії Тімко-Іванченко, специфічного лікування нема, воно направлене на те, аби зменшити симптоми захворювання і допомогти печінці відновитися.

Як повідомила ZAXID.NET завідувачка 4-го діагностичного відділення Львівської обласної інфекційної лікарні Таміла Алексанян, після одужання пацієнт має дотримуватись рекомендацій лікаря, щоб допомогти печінці повноцінно відновитися: дотримуватися дієти, не вживати алкоголь тощо. З раціону слід виключити смажене, жирне, вуджене, консервацію, газовані напої. Натомість включити у меню каші (крім пшоняної), картопляне пюре, тушковані овочі (не сирі), м’ясо птиці, кролика, телятину, яловиччину, нежирну свинину, відварене, тушковане або запечене, рибу на пару або запечену.

Щодо профілактики, то Наталія Тімко-Іванченко радить, передусім, дотримуватися загальної гігієни: мити руки після відвідин санвузла, перед споживанням їжі, після того, як побували у громадських місцях тощо. Ретельно мити овочі, фрукти, упаковування продуктів, посуд та кухонні столи, не вживати воду сумнівної якості. Найкраще пити бутильовану воду, або кип’ячену.

«Ще один вид профілактики – вакцинація. Вакцинація від гепатиту А належить до рекомендованих, тобто, або людина сама купує вакцину, або може вакцинуватися за кошти підприємств, установ чи організацій. В Україні зареєстровані вакцини Хаврикс (для дітей і дорослих) та Твінрикс (від гепатиту А і В). Щоб зупинити спалах, достатньо одного щеплення. Якщо ж людина хоче мати захист більше 20 років, то через півроку треба зробити друге щеплення», – каже Наталія Тімко-Іванченко.

ZAXID.NET спробував дізнатися ціну вакцин проти вірусу гепатиту А, але ні в аптеках, ні в приватних клініках Львова цих вакцин не знайшов.

5 місць з фільму «Довбуш», які були відзняті на Львівщині

За період з 24 серпня по 15 жовтня у всеукраїнському прокаті пригодницько-історичний екшн «Довбуш» Олеся Саніна зібрав 60,7 млн грн. Водночас лише у Львові станом на 18 жовтня фільм зібрав 13,1 млн гривень. Усього у львівських кінотеатрах фільм переглянуло 86 425 людей. Про це Tvoemisto.tv повідомила PR-директорка стрічки Катерина Костенко.

1. Каплиця Боїмів


Польська пані, яку зіграла польська актриса Агата Бузек, у кінофільмі «Довбуш» приїжджала молитися до маленького храму, а локацією для зйомок стала каплиця Боїмів. Каплиці понад 400 років. Зводили її як родинну усипальницю на замовлення львівського купця Георгія Боїма. Детальніше про каплицю дізнайтесь у матеріалі.

2. Церква Святого Юра в Дрогобичі


В церкві Святого Юра, що в Дрогобичі, та біля неї знімали чимало сцен для «Довбуша». Її звели у 17 столітті, це одна з найстаріших дерев’яних церков Львівщини. Вона є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наразі її реставрують. У храмі проводять підмурування підвалин, замінюють підлогу на другому поверсі, сходи, реставрують бруси, а також замінюють гонти на середньому куполі. Роботи виконують з дотриманням автентики, бо в храмі потрібно максимально зберегти архітектуру того часу.

3. Дрогобицька солеварня

Дрогобицька солеварня славиться тим, що тут вдалось зберегти унікальну технологію видобутку солі, що робить її кришталево чистою та корисною для здоров’я, без сторонніх домішок. А в час повномасштабної війни, коли заводи з виробництва солі постраждали від ворожих обстрілів, Дрогобицька солеварня залишається одним зі стратегічно важливих в країні підприємств. А завдяки поважному віку та унікальності виробництва Дрогобицька солеварня є одним з важливих туристичних магнітів міста. Для зйомок «Довбуша» там постелили нову дерев’яну підлогу над відстійниками, яка надійно тримала на собі всю знімальну команду. За сценарієм у ропу кинули сина лихваря.

4. Свірзький замок

Значна частина епізодів знята на подвір’ї цього замку та навколо. Він розташований у селі Свірж на Львівщині. За сценарієм фільму, у замку жила польська князівна. Саме на території замку зняли фінальну битву Олекси Довбуша та полковника Пшелуцького. Замок побудували князі Свірзькі у XV ст. Більшість джерел датує першу згадку про укріплення 1530 роком. Однак охоронна табличка на в’їзній брамі вказує на 1482 рік. Сучасного вигляду він здобув, коли перейшов у власність графа Цетнера, – у ХVІІ сторіччі. У той час його укріпили й перебудували. Можливо, реконструкцією займався архітектор Павел Гродзіцький, відомий зведенням у Львові королівського арсеналу.

5. Шевченківський гай

Чому фільм “Довбуш” завершується посмішкою жінки - Про ТеУ Музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» імені Климентія Шептицького проходили зйомки фільму «Довбуш». Експозиція музею налічує 124 пам’ятки архітектури, котрі об’єднані в 54 садиби. В музеї функціонують 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва. Територія музею площею 36 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона – це міні-село, що складається з 15‒20 пам’яток народної архітектури.

Нагадаємо, що зйомки фільму стартували у 2018 році. Тоді зйомки відбувались на території Шевченківського Гаю у Львові. Виробництвом стрічки займається кінокомпанія «Пронто Фльм» за підтримки Держагенства України з питань кіно. Події стрічки розгортаються у першій половині XVIII ст. у Карпатських горах та розповідають про драму життя Олекси Довбуша, його кохання та боротьби.

Чудова осінь, або 12 неймовірних локацій на Львівщині, які варто відвідати

Розповідаємо про 12 дивовижних місць у Львівській області, куди неодмінно слід поїхати цієї осені, аби просто “перезавантажитися”. Перелік місцин, де зокрема можна зробити ефектні фотографії.

1. У селі Страдч: алея 50-річних дугласій Мензиса

Фото: nyouto4ka / Instagram

Дуже високі сосни разом з іншими видами туї утворюють геометричну композицію у дендропарку, що належить Львівському національному лісотехнічного університету. На площі 5,7 гектарів росте понад 300 видів дерев та кущів. Працівники дендропарку розробляють екскурсійні маршрути для відвідувачів. Серед них й екологічна стежка «Алеями арборетуму Ботанічного саду загальнодержавного значення НЛТУ України».

2. Яворівський національний природний парк – це суцільна фотозона для вдалих фото

Фото: energy.butterfly

Розташований за 25 км від Львова у природному регіоні Розточчя. Територією парку прокладено шість екологічних маршрутів, найпопулярнішими з яких є: «Верещиця», «Стежка Івана Франка», «Голуби» та «Лелехівка». Пропонуємо також пройтися пагорбами головного Європейського вододілу. Є однойменна еколого-пізнавальна стежка «Головним Європейським вододілом», протяжністю – 4,5 кілометри. Вона дає змогу помандрувати так званим «хребтом», де беруть початок численні річки регіону Розточчя та несуть свої води в басейн Чорного і Балтійського морів.

3. Річками Західний Буг, Рата та Солокія у Червоноградській громаді часто організовують сплави

Фото: krystynopol_info

Проєкт «Єднає нас Буг» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 створює на території трьох країн два транскордонні байдаркові туристичні маршрути, вздовж яких буде споруджено 8 оглядових веж, кожні 25 км облаштують місця для відпочинку та встановлять мегафони для прослуховування природи.

4. На березі ставу розташований костел Всіх Святих у Годовиці – архітектурний шедевр, до створення якого долучилися Бернардин Меретин та Георг Пінзель

Фото: o_garichkin / Instagram

Перший храм, що стояв на цьому місці був дерев’яним. Він згорів під час татарського набігу в 1621-му році. Через десять років на його місці збудували мурований. У середині XVIII століття костел перебував у незадовільному стані, тому парох з наварійського храму виділив гроші для будівництва нового. Сьогодні костел теж потребує фінансової уваги.

5. Парк сучасної української скульптури у селі Стрілки

Фото: katarina_ilkiv / Instagram

За перший рік роботи його відвідало більше 5500 відвідувачів. Число 3020 – це ознака перспективного розвитку парку на тисячоліття вперед. У парку постійно проводять екскурсії, на яких розповідають про авторів та скульптури.

6. Добромильський замок – пам’ятка архітектури XVIII століття.

Фото: alina_shovak / Instagram

Найвища фортеця Львівщини збудована на висоті 560 метрів над рівнем моря. За гарної погоди звідси можна побачити Перемишль. Замок був побудований в стилі ренесанс і мав оборонний характер. Власники Гербурти тут проживали лише тимчасово, але проклали від замку безліч підземних ходів. Місцеві вважають, що в них дотепер заховані скарби роду Гербуртів. У 1622 році замок перейшов у володіння роду Конецпольських. Після поділу Польщі територія Добромиля дісталася австрійцям, вони й розібрали замок. До наших днів збереглися фрагменти мурів, залишки однієї башти та криниці на подвір’ї замку, а також брамна бастея.

7. Гора Пікуй – найвища вершина Львівської області.

Свого часу на неї з села Кривка підіймався Іван Франко. Цього року на горі відновили пам’ятний знак на честь сходження письменника. Свої враження від походу він описав у статті «Верх Пікуя». «Коли прийдеться йти, то треба 4-5 годин доброго ходу, щоби до него дістатися. Зразу дорога не дуже принадна: саме гористе, камінисте румовисько, покрите де-де соснами, ялівцем. Та ось ми піднімаємося вище, нашим очам починають показуватися доохресні верхи гір, на полі зеленіє подекуди рідка гірська рослина, а між туман блищаться то тут то там, неначе слеза, гірські хрусталі, звані драгонітами або мармороськими діамантами», – писав Франко.

8. Дерев’яний будиночок на воді у селі Збруї – відома інста-локація на Львівщині серед тревел-блогерів

Фото: nyouto4ka / Instagram

На території господарства «Стир» працює готель та невеликий парк з рідкісними тваринами, є пасіка, здаються в оренду мангали. Це місце рекомендують для повноцінного відпочинку з сім’єю або друзями.

9. Особливими будуть фото біля «синіх вікон»

Так в народі називають дві карстові водойми на території Національного природного парку «Північне Поділля». Озера з кришталево чистотою водою та надзвичайно яскраво-бірюзового кольору вважають унікальними та нетиповими для тутешньої місцевості. Особливість їх полягає у тому, що вони розташовані на підвищенні у лісовому масиві під покровом багатолітніх буків Вороняцького горбогір’я.

10. «Водограй» – кажуть у Карпатах на водоспади

Фото: ricky_starify / Instagram

У селі Сопіт є цікава природна фотозона – водограй Сопіт, що розташований на території нацпарку «Сколівські Бескиди». Його висота сягає 8 метрів. Розташований за 120 км від Львова.

11. У Регіональному ландшафтному парку «Верхньодністровські Бескиди» є фотогенічна геологічна пам’ятка природи – Спаський камінь

Фото: yohoho.roger / Instagram

Насправді це не один, а три камені останці, висота найвищого сягає 24 метрів. Загальна довжина масиву – 80 метрів. Об’єкт знаходиться за 7 км від Старого Самбора, село Лаврів, де за переказами похований князь Галицько-Волинського князівства Лев Данилович. На території села з XIII ст. існує монастир.

12. Гарною буде панорамна фотографія серпантинної дороги біля села Явора, яку в народі називають «Турківська вісімка».

Фото: marina__zhdan / Instagram

Як піднятись на оглядовий майданчик львівської Ратуші?

Львівська ратуша або Львівська міська рада внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і є одним із головних символів міста. Сучасна будівля, побудована у стилі віденського класицизму, не вирізняється своєю красою, однак, саме ратуша та площа навколо є епіцентром міського життя і туристичного тяжіння.

Довгий період часу оглядовий майданчик був недоступний для відвідування. Зараз потрапити на вежу можна за попередньою реєстрацією у вихідні (реєстрація відбувається до 18:00).

Піднятись можна лише в суботу та неділю з 09:00 до 18:00.

Дорослий квиток: 50 грн
Дитячий квиток: 20 грн

Не забувайте, що Ратуша – стратегічний об’єкт, тому Ви будете проходити через рамку-сканер, також охорона ЛМР може провести додатковий огляд.

Оглядова вежа є обов’язковою для відвідин, адже з неї відкривається найкращий вид на місто.

До речі, в приміщенні Львівської міської ради також розташований ЦНАП.

Не Діма, а Митько: топ русифікованих чоловічих імен

Русифікація – це певний вид культурної експансії росії, від якої дуже сильно постраждала Україна, а з наслідками бореться досі, пише Еспресо.Захід

Ціллю такої політики спочатку царської росії, згодом срср, а тепер росії була і є асиміляція українців (та інших народів) та зміцнення російської національно-політичної переваги над ними.

Звичайно, під удар передусім потрапляла мова. Здавалося, все почалося з малого – зміна закінчень прізвищ на російський лад: не Петренко, а Петров. Бо умовному Петренку важко було б знайти роботу чи підійматися кар’єрними сходинками через своє “меншовартісне” прізвище. Це також стосується вулиць, назв міст, перекручування українських слів і зміна їхніх значень, імен. У цьому матеріалі йтиметься саме про імена, а конкретно – про чоловічі.

Як пише філологиня Ольга Васильєва, в українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. Тому українською правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.

“На Полтавщині столітня бабуся називала свого внука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість “Толіки” та “Віталіки” — це суржикізми й наслідок pycифiкaції”, – розповідає вона.

Щоб не потрапити у пастку русифікації, тримайте список правильних скорочень імен українською:

  • не Ваня, а Ванько‌, Іванко або Івась;
  • не Міша, а Мишко, Михайлик або Михась;
  • не Юра, а Юрко, Юрчик‌ або Юрась;
  • не Діма, а Митько, Дмитрик або Дмитрусь;
  • не Петя, а Петько, Петрик або Петрусь;
  • не Паша, а Павлик або Павлусь;
  • не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;
  • не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;
  • не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;
  • не Саша, а Сашко, Санько, Олелько або Лесь, Лесик;
  • не Альоша, а Олекса, Олешко або Лесь, Лесик;
  • не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;
  • не Олєжа, а Олежко, Олько‌ або Лесь, Лесик;
  • не Гріша, а Гришко, Гриць або Гринько‌;
  • не Нікіта, а Микитка або Микитко;
  • не Коля, а Миколка або Колько;
  • не Сьома, а Семко, Сенько або Семенко;
  • не Стьопа, а Стець, Степко або Степанко;
  • не Женя, а Геник, Генусь, Генько або Євгенко;
  • не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
  • не Жора, а Горко або Гошко;
  • не Гера, а Германко або Герко;
  • не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;
  • не Дєня, а Дениско або Денько‌;
  • не Тьома, а Артемко або Темко;
  • не Тіма чи Тімоша, а Тимко;
  • не Вася, а Василько, Васьо‌ або Васько;
  • не Марік, а Марик або Марко;
  • не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;
  • не Бодя, а Богдась, Богданик, Даник, Данько або Богданко;
  • не Боря, а Борик, Борко або Бориско;
  • не Слава чи Славік, а Славик або Славко;
  • не Владя чи Владік, а Владик або Владко;
  • не Толя чи Толік, а Толик або Только;
  • не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;
  • не Вітя, а Вітик або Вітько;
  • не Федя, а Федусь або Федько‌;
  • не Вова, а Володик або Володько;
  • не Сєрьожа, а Сергійко;
  • не Кірюша, а Кирилко;
  • не Ігорьоша, а Ігорко;
  • не Глєбушка, а Глібко;
  • не Іллюша, а Ілько‌;
  • не Льова, а Левко‌;
  • не Сєва, а Севко.

Як додає філологиня, українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 років.

Популярні імена сьогодення

За даними Мін’юсту, в першому півріччі 2023 року найпопулярнішими чоловічими іменами є:

  • Андрій;
  • Богдан;
  • Володимир;
  • Василь;
  • Данило;
  • Іван;
  • Матвій;
  • Микола;
  • Олександр;
  • Ярослав

Рідкісні чоловічі імена:

  • Гордій;
  • Цвітан;
  • Радослав;
  • Святогор;
  • Яків;
  • Бажен.