Цього року у Фінляндії минуло 72 роки з дня введення безкоштовного шкільного харчування для учнів. У наш час близько 900 000 школярів, а також учнів гімназій і професійних училищ, щодня отримують гарячий обід, приготований згідно з рекомендаціями державної комісії з питань харчування. І розглянемо, чому насправді все не так безкоштовно, як ми сприймаємо. Про це розповідає місцевий портал yle.fi.
Фінляндія може по праву пишатися званням першопрохідника в багатьох питаннях рівноправності. Фінляндія стала першою країною світу, де право на безкоштовне шкільне харчування було прописано в законодавстві: закон про забезпечення школярів гарячими і ситними обідами був виданий ще в 1943 році, проте на введення його в дію пішло п’ять років.
Однією з причин такої державної щедрості стала… вiйна. Народні школи мали виховувати здорових і сильних солдатів, а на напівголодному пайку це навряд чи стало б можливим. Якщо до 1943 року безкоштовну їжу в школах пропонували лише найбіднішим або хворим дітям, то під час Другої світової ситуація змінилася, і обіди стали частиною навчального процесу.
Понад 70 років тому про різноманітність в їдальні доводилося тільки мріяти. У шкільне меню входили ситні страви з найпростіших інгредієнтів, таких як жито, пшоно, картопля і коренеплоди. Знайти щось в країні, яка пережила кілька крoвoпролитних вoєн поспіль, не було звідки. Так, в сорокові роки школярам пропонували картопляний суп, рідку зупку з ячменю, житню кашу з брусницею і густу вівсянку, в якій, за спогадами дітей, ложка стояла. Скаржитися на убогість раціону школярам сорокових-п’ятдесятих і в голову б не прийшло: часто шкільний обід був єдиною гарячою їжею, яку діти з небагатих сімей отримували в день.
Страви в шкільній їдальні були в основному рідкі, їх їли ложкою з глибоких мисок, а ножі і виделки увійшли в постійний побут тільки в шістдесяті роки. В обов’язки учнів входила також допомога при приготуванні і догляд за шкільним полем і городом, де вирощували зернові і картоплю, які потім йшли в їжу школярам. Діти також повинні були восени приносити в школу по дві літри ягід, які потім додавали в кашу.
Школярі також безпосередньо брали участь в приготуванні обідів: наприклад, в ті дні, коли в меню була картопляна зупка, двоє учнів приходили на заняття на годину раніше і чистили картоплю на всіх.
Зараз в Фінляндії існують так звані «лижні канікули», назва яких говорить сама за себе. В аграрній же Фінляндії існувало поняття «картопляних канікул» – школярів восени на тиждень звільняли від занять, щоб вони допомогли батькам зібрати урожай. Працювали діти і на шкільному городі, а викопані коренеплоди зберігалися зазвичай в шкільному підвалі.
Тоді було прийнято, що вчителі жили при школі, а їжу часто готували в сауні, в якій по суботах мився учитель з сім’єю. Такий підхід навряд чи вписався б в сучасні вимоги гігієни, проте в середині минулого століття він нікого особливо не бентежив.
Шкільне меню стало більш різноманітним вже в 1960-і роки, коли дітям стали пропонувати крім каш і зуп також хліб, сир, ковбасу і молоко. У 1980-і настав золотий вік фінської економіки, і це не могло не відбитися також на шкільному харчуванні. В цей час в раціон школярів стали включати також рибу, м’ясо, овочі, фрукти, салати та солодощі. В меню з’явилися й м’ясні фрикадельки, рибні котлети, підлива з курки, свинячі відбивні і печінкова запіканка.
Безкоштовні шкільні обіди є привілеєм фінських школярів ось уже понад 70 років. Однак говорячи про «безкоштовне харчування», ми мимоволі скочуємося в популізм: безкоштовних благ в світі не буває. Насправді витрати на шкільне харчування оплачують, зрозуміло, зі своїх податків громадяни, і сімейні, і бездітні.
Сучасний обід фінського школяра включає в себе гарячу страву, салат, овочеву нарізку або свіжі фрукти, хліб, масло / маргарин / вершковий сир, а також напій – найчастіше це кефір, молоко і сік. Основою шкільного меню є страви традиційної фінської кухні. При складанні меню персонал повинен брати до уваги дітей з особливими потребами: так, для алергіків, веганів і тих, хто дотримується особливого раціону з релігійних причин, готують або замовляють окремі страви.
⠀
⠀
⠀
⠀
